Призначення Представником Президента України у місті Києві

Указ Президента України про призначення Л.Косаківського Представником Президента України

У К А З

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про Представника Президента України

у місті Києві

Призначити КОСАКІВСЬКОГО Леоніда Григоровича Представником Президента України у місті Києві, звільнивши його з посади Представника Президента України у Печерському районі міста Києва.

Президент України Л.КРАВЧУК

м.Київ, 29 квітня 1993 року

N152/93

Ситуація з погодженням кандидатури Представника Президента України у місті Києві

20 квітня 1993 року Київрада розглянула подання Президента України Л.Кравчука про погодження кандидатури Леоніда Косаківського на посаду представника Президента у місті Києві.

На той момент у Київраді мали повноваження 285 депутатів. Для таємного голосування було роздано 222 бюлетені. Взяли участь у таємному голосуванні 222 депутати. У виборчих урнах виявили 222 бюлетені, недійсними визнано 7.

У результаті таємного голосування та підрахунку голосів Косаківський Леонід Григорович одержав таку кількість голосів:

«Погодити» — 110

«Відхилити» — 105.

Тобто кандидатура не була узгоджена. Проте не було прийнято й ніякого іншого рішення із цього приводу. Така ситуація була типовою для тодішнього складу столичної ради, яка була паралізована й місяцями не могла ухвалити будь-якого рішення внаслідок політичного протистояння всередині депутатського корпусу.

Закон України «Про Представника Президента України» надавав право главі держави (частина 4 статті 2) у разі, якщо у двотижневий строк після надходження пропозиції щодо кандидатури на посаду представника Президента Радою не прийнято будь-якого рішення з цього питання, призначати свого Представника на власний вибір. Спираючись на дану норму чинного на той момент Закону, ураховуючи неспроможність Київради ухвалити будь-яке рішення з приводу його подання, Президент України Леонід Кравчук 29 квітня 1993 призначив на цю посаду Леоніда Григоровича Косаківського.

Тодішній голова Київради В. Нестеренко в ході зустрічі в газеті «Вечірній Київ» 29 травня 1993 року, згадуючи про обговорення в раді подання про призначення Л.Косаківського Представником Президента України у м. Києві, повідомив журналістам: «Хоча ніяких принципових змін у законодавстві не відбулося, проте все ж Київраді першій було запропоновано висловити думку з приводу кандидатури на посаду глави адміністрації. Як ви знаєте, наша сесія проголосувала так: за Леоніда Григоровича 118 депутатів, проти 105. (Пригадую, свого часу за І. Салія на посаду голови виконкому було лише 15 голосів). Побачивши такий розклад, Президент прийняв остаточне рішення — призначити».

Правове регулювання порядку призначення Представника Президента України

Закон України «Про Представника Президента України» (Закон втратив чинність на підставі Закону N 280/97-ВР від 21.05.97, ВВР, 1997, N 24, ст.170). регулював цю ситуацію так:

…Стаття 2. Представники Президента України в областях, містах Києві і Севастополі призначаються та звільняються з посади Президентом України і йому підпорядковуються. ( Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3066-XII ( 3066-12 ) від 16.03.93 )

Представники Президента України в районах, районах міст Києва і Севастополя призначаються і звільняються з посади Президентом України за поданням Представника Президента України в області, містах Києві і Севастополі. ( Частина друга статті 2 в редакції Закону N 2337-XII ( 2337-12 ) від 14.05.92 )

Представники Президента України в областях, містах Києві і Севастополі, районах, районах міст Києва і Севастополя призначаються після погодження їх кандидатур з відповідними Радами народних депутатів. (Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 3066-XII (3066-12 ) від 16.03.93.)

Пропозиції щодо кандидатур Представника Президента України розглядаються на пленарних засіданнях Ради. За результатами розгляду Радою приймається рішення. В разі відхилення Радою запропонованої кандидатури для погодження вноситься інша або повторно та сама кандидатура. Якщо у двотижневий строк після надходження пропозиції щодо кандидатури засідання Ради не відбулося або Радою не прийнято будь-якого рішення з цього питання, Президент України має право призначити свого Представника на власний вибір. (Статтю 2 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 3066-XII ( 3066-12 ) від 16.03.93.)

Представники Президента України призначаються на строк повноважень Президента України.