Коли в батьків народжується дитина з порушеннями розвитку чи інвалідністю, вони почуваються розгубленими й безпорадними.

Такий стан називається «криза». В цій ситуації важливо, аби спеціалісти (наприклад, працівники пологового, сімейні лікарі, педіатри, фахівці центрів раннього втручання та інші) та близькі люди розуміли, що відчуває сім’я, знали, як реагувати на це, як можна підтримати батьків.

Криза має кілька стадій, і кожна з них має свої ознаки. На стадії шоку й зневіри батьки потребують розуміння, підтримки, тактовної та чесної інформації. Їм дуже важко виявляти свої почуття, сприймати правдиву інформацію про діагноз дитини. Батьки можуть сприймати лише 5 % інформації, яку вони отримують від фахівців чи членів родини. Натомість, для них важлива якість стосунків – коли батьки відчувають, що усе, через що проходять, важливо для тих, хто надає їм допомогу.

Зазвичай стадія шоку триває кілька днів. Опісля настає стадія заперечення, яка, попри все, дозволяє бути в тіснішому контакті з оточенням, ніж попередня стадія, більше чути і краще сприймати інформацію.

Більше інформації для фахівців і людей, що підтримують батьків, які  виховують дітей з порушеннями розвитку – за посиланням. 

Раннє втручання – це міждисциплінарна сімейноцентрована система допомоги дітям раннього віку (від народження до 3-х років) із порушеннями розвитку та дітям груп біологічного й соціального ризику, спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини.

Раннє втручання (РВ) надає свої послуги насамперед дітям перших років життя, оскільки раннє виявлення біологічних та соціальних чинників ризику щодо порушення розвитку дитини дає можливість своєчасно почати інтенсивну допомогу в ранньому віці, коли розвиток дитини особливо піддається впливу і є можливість запобігати появі обмежень як у функціонуванні сім’ї, так і в фізичному та психосоціальному розвитку дитини.

Причини загрози можуть бути різними:

• уже встановлений медичний діагноз;

• несприятливі перинатальні чинники (наприклад, недоношеність, низька маса після народження, асфіксія, штучна вентиляція легень тощо); неблагополучні зовнішні обставини розвитку дитини.

Якась частина або й більшість потенційних клієнтів не матимуть у майбутньому інвалідності і, ймовірно, швидко залишать програму. Проте дехто отримає реабілітаційну послугу в якомога більш ранньому віці.

ЯК ПРАЦЮЄ РАННЄ ВТРУЧАННЯ

Враховуючи, що дитина розвивається під впливом навколишнього середовища, головним принципом РВ є принцип сімейноцентрованої послуги. Клієнтом програми є вся сім’я як цілість (голістичний підхід) і як соціально-комунікативна система. Батьків (або опікунів) дитини навчають, як прийняти особливості дитини і створити умови, що максимально сприятимуть її розвитку.

“Ідея в тому, що потрібно бути поруч і працювати не тільки з дитиною, але й змінювати щоденне життя всієї сім’ї, допомагати зробити його простішим, щоби техніки й методики, які розвивають дитину, у природний спосіб впліталися в їхнє життя”, – пояснює виконавча директорка “Інституту раннього втручання” Ганна Кукурудза.