Булінг (цькування)у закладах освіти (ЗДО, школах тощо) є протиправними діями, визначеними українським законодавством, за які передбачена адміністративна відповідальність.
Це систематична агресивна поведінка одного або групи учасників освітнього процесу, що завдає шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Ознаки та види булінгу
Булінг відрізняється від звичайної сварки систематичністю (повторюваністю) дій та дисбалансом сил між кривдником і жертвою. Він може проявлятися в різних формах:
Психологічний: словесні образи, принизливі прізвиська, погрози, шантаж, бойкот, ігнорування.
Фізичний: штовхання, підніжки, ляпаси, нанесення тілесних ушкоджень.
Економічний: вимагання грошей або речей, пошкодження особистого майна.
Сексуальний: принизливі погляди, жорсткість, поширення матеріалів іншого характеру.
Кібербулінг: цькування із застосуванням засобів електронних комунікацій (соцмережі, чати тощо).
Куди звертатися у випадку булінгу
Якщо ви стали жертвою, свідком булінгу або відчуваєте, що ваша дитина постраждала від нього, необхідно діяти:
Повідомити керівника закладу освіти : подати офіційну заяву про випадок булінгу. Керівник зобов'язаний заявити її та організувати розслідування (створити комісію).
Звернутися до органів Національної поліції України : якщо є загроза життю, здоров'ю або якщо булінг має ознаки правопорушення, подайте заяву до поліції.
Залучити службу у справах дітей : ці служби також можуть надати підтримку та вжити відповідних заходів.
Отримати правову допомогу : ви можете звернутися до системи надання безоплатної правової допомоги за консультацією та підтримкою.
Діти проти булінгу