Консультації для батьків
Настання літа — це не лише час прогулянок, ігор на свіжому повітрі та відпочинку, а й період, коли зростає ризик виникнення теплового та сонячного удару у дітей. Особливо вразливими є діти дошкільного віку, адже їхня терморегуляція ще не досконала.
Це перегрівання організму внаслідок тривалого перебування в умовах високої температури та вологості, особливо без достатнього надходження рідини.
Це різновид теплового удару, який виникає внаслідок прямої дії сонячних променів на голову та шию. Часто трапляється при перебуванні під сонцем без головного убору.
загальна слабкість, млявість;
головний біль, запаморочення;
почервоніння обличчя;
нудота, іноді блювота;
сухість у роті, спрага;
прискорене дихання та серцебиття;
підвищення температури тіла (до 39–40°C);
втрата свідомості (у тяжких випадках);
гаряча, суха шкіра (іноді без потовиділення).
✅ Одягати дитину у легкий, світлий одяг з натуральних тканин.
✅ Обов’язково носити панамку або капелюшок.
✅ Уникати перебування під прямими сонячними променями з 11:00 до 17:00.
✅ Забезпечити достатнє пиття — звичайна вода, морси, компоти.
✅ Прогулянки планувати на ранковий або вечірній час.
✅ Не залишати дитину у закритому автомобілі навіть на кілька хвилин.
Негайно перемістити дитину у тінь або прохолодне приміщення.
Покласти її горизонтально, піднявши ноги трохи вгору.
Зняти зайвий одяг, забезпечити приплив свіжого повітря.
Обтирати тіло прохолодною (не крижаною!) водою, прикласти мокрий рушник до лоба, шиї, пахв.
Давати пити воду невеликими порціями (не змушуючи насильно).
Якщо стан дитини не покращується, терміново викликати швидку допомогу.
Пам’ятайте:
Тепловий або сонячний удар — небезпечний стан, який легше попередити, ніж лікувати. Турбота, увага до самопочуття дитини, правильна організація її дозвілля влітку — найкраща профілактика!
Будьте уважні до своїх дітей — нехай літо буде безпечним та радісним!
Зміцнення імунітету та здоров’я дитини — це наша спільна мета. Одним із найефективніших природних методів оздоровлення є загартування. Воно полягає у систематичному впливі природних чинників — сонця, повітря і води, що підвищують стійкість організму до захворювань і змін навколишнього середовища.
Що це?
Використання свіжого повітря для зміцнення організму, навіть безпосередньо в приміщенні чи на прогулянці.
Як проводити:
Починати з провітрювання кімнати 2–3 рази на день.
Поступово переходити до повітряних ванн — залишати дитину без одягу на кілька хвилин у приміщенні чи на вулиці.
Оптимальна температура для початку — 20–22°С, поступове зниження до 16–18°С.
Рекомендація:
Проводити після сну або перед водними процедурами. Найкращий час — вранці або після обіду, у затіненому місці без вітру.
Що це?
Використання помірного сонячного опромінення для активізації обмінних процесів, утворення вітаміну D.
Як проводити:
Починати із 5–10 хвилин у ранкові години (до 10:30).
Одяг має бути легкий, частина тіла відкрита.
Постійно спостерігайте за станом дитини: почервоніння шкіри, млявість чи збудження — сигнал припинити процедуру.
ВАЖЛИВО:
Не можна засмагати під прямим сонцем у спеку! Сонце має бути м’яким і безпечним — бажано в тіні дерев або з розсіяним світлом.
Що це?
Найефективніший, але й найбільш відповідальний вид загартування.
Форми загартування:
Обтирання вологим рушником
Обливання
Контрастні душі (у старшому дошкільному віці)
Ходіння босоніж по росі, піску, мокрій траві
Температурний режим:
Починаємо з температури води 28–30°С.
Щотижнево знижуємо на 1°C, поступово доходячи до 22–20°С.
Рекомендація:
Після водних процедур обов’язково розтерти дитину насухо та дати трохи порухатися.
Постійність: щодня, без пропусків.
Поступовість: не знижуйте температуру різко.
Індивідуальний підхід: враховуйте стан здоров’я, вік, темперамент дитини.
Позитивний настрій: дитина повинна сприймати процедури як гру чи цікаву звичку, а не покарання.
Загартовані діти рідше хворіють, краще адаптуються до змін погоди, мають гарний апетит, здоровий сон і бадьорий настрій.
Будьте прикладом для своєї дитини — загартовуйтеся разом!
«Психологічний комфорт дітей під час війни"
Навіть якщо світ навколо нестабільний, у дитини має бути хоча б один стабільний «острівець» — ви.
Дайте дитині змогу говорити про страхи, тривоги, сни.
Не применшуйте: замість «Не бійся!» скажіть:
«Я бачу, що ти налякався. Це нормально боятись. Я з тобою».
Чіткий розклад дня (навіть у тимчасовому укритті) дає відчуття передбачуваності.
Час для сну, їжі, ігор, спілкування — це те, що дає дитині відчуття контролю.
Важливо не брехати, але і не лякати.
Наприклад:
«Зараз у нашій країні війна. Деякі люди погано себе поводять, але наші військові нас захищають. Ми зробимо все, щоб бути в безпеці».
Діти можуть травмуватись навіть від уривків інформації.
Не обговорюйте страшні новини при дитині, навіть якщо вона грається поруч.
Арт-терапія (малювання, ліпка, казкотерапія) — надзвичайно потужний інструмент зцілення.
Діти краще виражають свої переживання через гру, а не розмову.
Ваш власний спокій, хоч і відносний — головний ресурс для дитини.
Просіть про допомогу, не залишайтесь наодинці зі своїми тривогами.
Нічні кошмари, енурез, заїкання.
Постійне мовчання або агресія.
Втрата інтересу до ігор, їжі, спілкування.
Відчуття провини або самозвинувачення.
У таких випадках обов’язково зверніться до дитячого психолога або педагога-психолога.
Дитині не завжди потрібна ідеальна ситуація. Їй потрібні дорослі, які поруч, які здатні обійняти, заспокоїти, пояснити і дати віру, що все буде добре.
Війна не повинна відібрати у дитини право на дитинство. Давайте берегти його разом. 💛💙
У сучасних умовах, коли повітряні тривоги та загроза обстрілів стали сумною реальністю, укриття в закладі дошкільної освіти (ЗДО) — не просто формальність, а життєво необхідний простір, що забезпечує захист і безпеку наших дітей.
Це спеціально обладнане приміщення, яке:
розташоване у безпечній зоні будівлі (підвальне або напівпідвальне);
має посилене перекриття;
забезпечене питною водою, медикаментами, освітленням, вентиляцією;
містить іграшки, книжки, засоби для заняття дітей, щоб зменшити їхню тривогу та підтримати емоційний комфорт.
Педагоги працюють над тим, щоб:
формувати у дітей позитивне сприйняття укриття (через гру, казки, тематичні заняття);
розвивати навички безпечної поведінки без нагнітання страху;
проводити тренування та евакуаційні заходи у спокійній ігровій формі.
(Його зберігають у садочку або приносять у день відвідування):
пляшка води;
перекус (сухе печиво, батончик);
носові хустинки;
невелика улюблена іграшка;
змінна білизна;
записка з іменем дитини, контактами батьків, групою та медичними особливостями.
✅ Поясніть дитині, що укриття — це місце, де ми стаємо ще безпечнішими.
✅ Не залякуйте, не говоріть: «Там сидітимеш, бо війна!» — замініть на:
«Це місце, де ти будеш у теплі та з вихователями, які тебе люблять.»
✅ Підтримуйте позитивне ставлення до евакуаційних навчань: «Це як пригодницька гра, що вчить нас бути сміливими».
Діти краще переносять укриття, коли:
бачать спокій дорослих;
розуміють, що це тимчасово;
мають знайомі іграшки чи книжки;
знають, що мама й тато думають про них і чекають.
🟡 Укриття — це не просто приміщення.
🔵 Це символ турботи, відповідальності й любові до наших дітей.
💙 Створення позитивного образу укриття — наша спільна мета.
Разом — ми сильні. Разом — ми можемо забезпечити нашим дітям не тільки фізичну, а й емоційну безпеку.
Що робимо:
Діти готують «страви» з піску — торти, супи, каші. Можна прикрашати листочками, камінцями, гілочками.
Розвиток:
Уява, сюжетна гра, мовлення (назви страв, опис приготування).
Що робимо:
Дорослий ховає у піску дрібні іграшки, камінчики, мушлі. Дитина знаходить їх руками чи лопаткою.
Розвиток:
Увага, тактильне сприймання, емоційне задоволення.
Що робимо:
Залишаємо у піску сліди — від іграшкових тварин, лапок, ручок, ніжок. Дитина відгадує, кому належить слід.
Розвиток:
Увага, асоціативне мислення, знання про тварин.
Що робимо:
Разом з дітьми створюємо річку в піску: викопуємо русло, наливаємо трохи води. Можна пускати «кораблики» з кори чи листків.
Розвиток:
Координація, спостережливість, знання про природу.
Що робимо:
Діти пальчиком, паличкою чи пір’їною малюють у піску різні фігури, візерунки, літери.
Розвиток:
Моторика, підготовка до письма, творчість.
Що робимо:
Разом створюємо в піску ціле місто — з будиночками, дорогами, мостами, деревами. Можна додати фігурки людей і транспорту.
Розвиток:
Уява, командна робота, просторове мислення.
Що робимо:
Ховаємо предмет у пісок. Дитина шукає, а дорослий підказує: «Тепліше», «Гаряче!», «Холодно...»
Розвиток:
Навички орієнтації, розуміння мовних підказок, азарт.
Що робимо:
Викладаємо букви чи цифри з камінців, паличок або просто малюємо їх на піску.
Розвиток:
Знайомство з абеткою, підготовка до школи, моторика.
Що робимо:
У пісок засипають різні предмети (намистинки, ґудзики, камінці), а дитина сортує їх за кольором, формою чи розміром.
Розвиток:
Класифікація, логіка, сенсорний досвід.
Що робимо:
Дитина створює візерунок у піску, а дорослий засікає час — скільки знадобиться вітру, щоб його стерти. Граючи, діти вивчають властивості природи.
Розвиток:
Спостереження, допитливість, пізнавальна активність.
форми для піску, ложки, лопатки;
маленькі фігурки, мушлі, камінці;
пластиковий посуд;
вода (у пляшечках або відерцях).
💡 Не забувайте, що пісок має бути чистим та безпечним для гри. Після ігор — миття рук обов’язкове!