Українська мова та література

18.03.2020 року

Позакласне читання

Тема. "Ніщо не минає, окрім марного" (за повістю Оксани Думанської "Школярка з передмістя")

1. З повістю Ви можете ознайомитися онлайн https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=15382

2. Знайомство з Оксаною Думанською https://coggle.it/diagram/VxTyHX0qmy5slNLw/t/%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0

3. Запишіть у зошит аналіз художнього тексту:

Тема: зображення життя Школярки, не нудного, але й зовсім не безхмарного; розкрито тему дітей заробітчан, таку актуальну й донині.

Ідея: зворушлива й тепла історія зі щасливим фіналом про формування характеру, зусилля над собою заради того, кого любиш, про підтримку рідних та повагу до найголовнішого в людині – до її душі й серця.

Проблематика твору

• Чи є актуальними ці проблеми у нашому житті? Доведіть (письмово).

- Стосунки батьків і дітей....

- Проблема заробітчан....

- Стосунки між подружжям....

- Виховання...

- Система освіти...

- Стосунки з однокласниками...

- Духовний зв'язок поколінь...

- Життєвого вибору...

- Досягнення мрії...

4. Літературна вікторина (письмово)

• Що привіз тато із заробітків?

• Ким працювала бабуся до виходу на пенсію?

• Чим має пахнути у дворі?

• Кого бабуся називала «дворянкою»?

• Що подарував сусід мені?

• Де була на заробітках мама головної героїні?

• Яка пісня народного пісенного репертуару згадується в творі?

• Які парфумами були у тата?

• Подруга з низьким…

• Як називали доньку бізнесмена, що поставив у класі нові вікна?

• Яке було у ліричної героїні майбутнє?

• Як відбувалося моє пристосування до нового способу життя?

5. Інтерактивні вправи

• http://LearningApps.org/2317629

HYPERLINK "http://learningapps.org/2317535"

19.03.2020 року

Тема. Ніна Бічуя. Розповідь про письменницю. «Шпага Славка Беркути» – повість про школу й проблеми дорослішання

1. Ознайомитися з творчісю Ніни Бічуї Ви можете переглянувши "Творчу зустріч з Ніною Бічуєю та Василем Габором" https://www.youtube.com/watch?v=dQIt8ULsQrQ або у підручнику на стор. 142., а також отримати додаткову інформацію за таким посиланням https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D1%87%D1%83%D1%8F_%D0%9D%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

2. Твори письменниці записати у зошит.

3. Поясніть, як ви розумієте слова Ніни Бічуї: «Ти відчуваєш ту істоту, про яку пишеш. Найкраще, коли дійсно про себе забуваєш і стаєш тією іншою людиною. Вона настільки в тобі присутня і, не існуючи ніби, така з тобою відверта. Це і є той момент, коли пишеться. Може, це і називається натхненням…»? Відповідь запишіть.

4. Гра «Шпаргалка»

– Яка головна риса творчості Ніни Бічуї?

Пропоную вам підказку-шпаргалку. Деякі літери затерлися, тільки ось що можна прочитати:

ПСХЛГЗМ

5. Робота з літературознавчим словником.

Психологізм (грец. psych – душа; лат. lohos – слово, вчення;) – передача художніми засобами внутрішнього стану персонажа, його думок, переживань, зумовлених внутрішніми й зовнішніми чинниками. У психологічному творі увага автора переноситься із зовнішнього (подієвого) сюжету на внутрішній (психологічний), він відслідковує всі порухи душі своїх героїв, намагається розкрити їх роздуми й мотивацію вчинків, показати нелегкий шлях внутрішніх колізій. Психологізм почав входити в літературу в добу реалізму з його аналітичністю, а в час модернізму він набув популярності.

6. Читати повість "Шпага Славка Беркути" (стор. 142-165) або онлайн https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=10271

25.03.2020 року

Тема. Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути». Проблема особистості в сучасному світі. Характеристика образів героїв твору

1. Робота за змістом твору (письмово).

Тему повісті «Шпага Славка Беркути» - розповідь про школу і дорослішання підлітків; розповідь про міських підлітків, їхнє навчання, дозвілля і життя поза школою.

Головна думка повісті - життя дуже складне і непередбачуване, але потрібно завжди чинити по совісті.

Основні сюжетні лінії:

• життя кожного з 4-х підлітків;

• дружба – протистояння Славка і Юлька;

• любовний трикутник: Юлько – Лілі – Славко;

Особливість композиції твору - повість починається із епізоду, який відбувається пізніше, коли Юлько вирішив «підставити» Славка Беркуту.

Експозиція (розділ «Чотири портрети»).

Зав’язка (розділ «Про те, що сталося пізніше»).

Кульмінація (розділ «Суд»).

Розв’язка (розділ «Кінець щасливий, немов у казці»).

2. Ознайомтеся з літературознавчим словником (коротко головне запишіть у зошит).

Літературний образ.

Літературний образ – будь-яке явище уявного світу, котре завдяки творчій художній діяльності письменника сприймається читачем як щось цілісне, завершене, зриме. Образом називають конкретно-чуттєве художнє змалювання людської особи (образи-персонажі), предмета (образи-речі), явища природи (образи-пейзажі).

Поняття літературного героя і характеру тісно пов’язані між собою, вони обидва представляють собою основні елементи будь-якого літературного твору.

Літературний герой.

Літературним героєм прийнято називати одного з центральних персонажів у літературному творі, того, хто зосереджує на собі увагу і є основним для розвитку сюжету і дії. Саме доля літературного героя знаходиться в центрі фабули будь-якого літературного твору. Крім особи, це може бути тварина, рослина чи фантастична істота. Літературні герої поділяються на головних, побічних і епізодичних. У багатьох визначеннях літературного героя згадується і характер, а точніше – те, що особистість у прозі та поезії називається і літературним героєм, і характером. Також поняття героя тісно пов’язане з поняттям образу, і можна зустріти визначення героя як художній образ людини в літературі.

Літературний характер.

Літературним характером прийнято вважати образ людини, окреслений з повнотою і індивідуальною визначеністю. Саме через характер розкривається певний тип поведінки, часто той, який притаманний певному історичному часу і суспільній свідомості. Також через характер автор розкриває свою морально-естетичну концепцію людського існування. Про характер говорять, як про органічну єдність загального та індивідуального, тобто в характері виражені й індивідуальні риси, і ті, які притаманні суспільству. У більш широкому розумінні, характер – це художньо створена особистість, але та особистість, яка відображає дійсний людський тип.

Для створення певного характеру в літературному творі існує ціла система елементів. Це зовнішні жести і внутрішні: мова і думки. Зовнішність, місце і роль героя в розвитку сюжету теж формує певний тип характеру. У характері також можуть бути присутніми протиріччя, які вже втілюються в художніх конфліктах.

Одними з основних способів створення характеру в літературних творах є мова і вчинок. Мовна форма вираження характеру героя притаманна практично всім літературним творам, саме завдяки цьому способу читачі можуть повноцінно зрозуміти тонкощі характеру літературного героя і його внутрішній світ.

Вчинок є однією з яскравих форм вираження літературного характеру. Дії героя, його рішення і вибори говорять нам про ті риси характеру, які хотів виразити автор. Вчинки часом мають більше значення, ніж мова для остаточного розуміння характеру літературного героя).

3. Випишіть цитатну характеристику героїв повісті.

4. Дати відповіді на питання стор. 153-154 (1,2,3); 165-166 (1, 2, 3,).

5. Дочитати повість.

26.03.2020 року

Тема. Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути». "Максимальне навантаження" як вияв моральності та відповідальності в житті.

1. «Займи позицію»

Василь Сухомлинський колись сказав: «Виховати людину інтелектуально, не виховавши її морально, − значить вирощувати загрозу для суспільства...»

- Доведіть або спростуйте зміст вислову (письмово).

2. Текстоцентричний аналіз

Пригадайте, кому належать слова та розділ, у якому вони вжиті.

1. «Максимальне навантаження – справа немаловажна. Це… вимір характеру і людських сил».

2. «Добре б завтра прокинутися раптом кимось іншим …, ні, ким завгодно, аби не ... Звичайним, буденним. Встати, вмитись,… і вийти на вулицю − також звичайну, буденну, − і бути байдужим до каменів, до форми вікон, до кольору дахів».

3. «Навіщо ти вчинив це побоїще? Ще й заховався після всього. Чого завгодно міг сподіватися, але … щоб Славко Беркута заховався…».

4. «− Бачиш, Юльку, от… Я таки думаю… Ти сам винен. Ти перший почав. Якби не почав, усього цього не трапилося б…».

5. «У тебе все добре, все просто, ти думаєш − два по два − чотири, і ніяких сумнівів, хіба ж неправду я кажу? Добре тобі, у тебе все гаразд…».

6. «Коли б я знала, хто це зробив, ну як він міг, як у людини язик повернувся – зробити щось паскудне… і прикритися чужим іменем?».

3. Випишіть із списка моральних якостей ті, які з них ви схвалюєте, а які − засуджуєте у дві колонки.

Активність, життєва позиція, кар’єризм, свідомість, упевненість, честолюбство, правдивість, фарисейство, чесність, взаємодопомога, зарозумілість, гордовитість, заздрісність, самолюбство, терплячість, вимогливість, повага, цинізм, егоїзм, користолюбство, працелюбство, лінощі, вірність, відвертість, лицемірство, благородство, увічливість, злісність, скромність, боягузтво, зрадливість, скупість, марнославство, бережливість, сміливість, малодушність, щиросердність, відповідальність, ідейність, принциповість, грубість.

4. Як ви розумієте вислів: «Як можна пізнати себе? Не шляхом споглядання, а лише шляхом діяльності. Спробуй виконати свій обов’язок − і ти пізнаєш, що в тобі є»? (Й. В. Ґете). У чому простежується взаємозв’язок слів поета з темою нашого уроку? Відповідь запишіть у зошит.

5. Ознайомтеся:

Самовиховання – це свідома діяльність людини, спрямована на вироблення позитивних рис і подолання негативних. Це процес, у якому взаємопов’язано проявляється весь духовний світ людини. Це вольове зусилля, яке регулює весь спосіб життя. Самовиховання містить декілька складових.

Самопізнання − процес відкриття себе, пізнання свого внутрішнього світу, сильних і слабких проявів своєї особистості.

Самоставлення − ставлення людини до себе, яке виражається в самоповазі.

Самоповага − це особисте оцінне судження, виражене в позитивному ставленні до себе. Самоповага формується на основі усвідомлення особистістю своїх чеснот, результатів діяльності, ставлення оточення та виявляється в самооцінці. Від самооцінки залежать взаємини людини з оточенням, її самокритичність, самовимогливість, ставлення до своїх успіхів і невдач. Вона впливає на ефективність діяльності людини й подальший розвиток її особистості.

Саморегуляція − здатність людини керувати собою на основі сприймання й усвідомлення своєї поведінки та психічних процесів.

01.04.2020 року

Тема. Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути». Особливості композиції повісті

1. Ознайомтеся:

Композиція – побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, зумовлену логікою зображеного.

Сюжет – низка подій, повороти та перипетії дії, взаємовідношення персонажів, виражені через дії, що протікають у художній реальності.

Складові частини сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. Чи завжди письменники дотримуються такої послідовності?

2. Складання плану-схеми сюжету та композиції твору за поданим нижче матеріалом

Сюжет Назви розділів Ключова подія розділу

Зав’язка „Про те, що сталося пізніше” Холодним вечором у львівському дворі троє підлітків пили вино. Двоє втекли, а третій потрапив до дитячої кімнати міліції.

Експозиція „Чотири портрети”„Юлько Ващук”

„Лілі Теслюк” „Стефко Вус” „Славко Беркута” Юлько любить малювати коней, а батьки змушують його грати на фортепіано, прагнуть „правильно” виховати сина.

Дівчинка третій рік у колективі 7-Б класу. Знімалася в кіно, виступає в дитячих телепередачах, вчиться в балетній студії театру, навчає однокласників англійської.

У хлопчика немає мами. Його і сестричку Настку виховує баба Олена. Після її смерті дітей забрав до себе у Львів батько-пияк.

У Славка хворі ноги, у 8-річному віці він 2 місяці пролежав у лікарні. Потім потай від батьків ходив на ковзанку. Згодом став фехтувати.

Розвиток дії

„Двоє дітей і місто” Юлько і Лілі гуляють містом Лева. Хлопець хоче сподобатися дівчині.

Розповідає про історичне минуле, літературу, принижуючи позаочі однокласників.

„Блакитні печери” Славко захопився спелеологією. Разом з Лілі і кількома 8-класниками їде в Блакитні печери. Юлько, не дотримавши обіцянки, проспав і всіх підвів.

„Максимальне навантаження” Через байдужість механіка Комарина розбився літак Славкового батька. Загинув другий пілот Євген Павлович. Хлопець розуміє причину трагедії.

„Сорока з перебитим крилом” Вчитель географії Антон Дмитрович повів дітей у парк. Юлько і Стефко знайшли поранену сороку. Ващук „тицьнув птаху черевиком”. Беркута і Вус віднесли сороку вчительці додому.

„Юлько вдома” Підлітку у всьому догоджає мама. Його непокоїть одне питання: „Чого ти чіпляєшся, Беркуто?”

„Стефко вдома” Хлопець конфліктує з батьком. Настка докоряє братові за те, що не вчиться. Вона хоче йти до інтернату.

„Славко вдома” Мама дала гроші на масло, а хлопець купив книгу про Африку. Він багато читає, відвідує секцію фехтування.

„Театральна вистава” 7-Б прийшов подивитися на свою балерину Лілі Теслюк. У театрі не було лише Славка, бо в нього „прикидка перед республіканськими змаганнями”.

„Скажи, хто твій учень” Славко з повагою і вдячністю відгукується про свого тренера Андрія Степановича. Він міг би відпроситися на виставу, але почуття обов’язку взяло гору.

„Після вистави”

(Очима Славка Беркути) Беркута після тренування все ж таки поспішав на виставу, але не встиг. Хлопець хотів попросити вибачення у Лілі, проте не зміг.

„Поки літак летить до Харкова” Лілі провела Славка на літак до Харкова, де мали відбутися змагання. Стефко захотів провідати сороку у вчительки. Юлько прочитав у газеті неприємну статтю про батька.

Розвиток дії „Кукулику мій гарний...” Стефко відтеплів душею у Надії Григорівни. Вчителька нагадала йому бабу Олену.

„Чому ти так зробив, тату?” Юльку дуже соромно за батька, адже того звинуватили в плагіаті. Підліток не хоче бути Ващуком. У сім’ї всі вдають, що нічого не трапилося.

„Дискусія за партою” Славко на змаганнях у Харкові став четвертим, а міг би вибороти 1 місце. Юлько глузує, а Беркута згадує, як він колись мріяв сидіти за однією партою з відмінником Ващуком.

„Битися із беззбройним”

(Розповідає Славко Беркута) Славко згадав, як на тренування до нього зайшли Юлько й Лілі. Хлопці посперечалися, стали фехтувати. Вправніший Славко поранив суперника в ногу. Беркута усвідомив, що підвів тренера.

„Лілі не хоче удавати” Юлькові батьки називають Славка хуліганом. Пораненого провідують однокласники. Лілі звинувачує у всьому Ващука: „Ти сам перший почав”.

„Два по два – чотири”

(Погляд Славка Беркути) Славко на прохання мами пішов провідати Юлька. Виникла суперечка, хлопці знову не порозумілися.

„Тоді була п’ятниця” У школу прийшов лист із дитячої кімнати міліції, у якому йшлося, що Славко пиячив у підворітті і був затриманий. Насправді ж Беркута того вечора (23 листопада) спілкувався з тренером. Вони обговорювали випадок із Юльком.

7-Б відмовляється йти на суд.

„Напередодні” Географ Антон Дмитрович став на захист Славка, але директор і класний керівник організовують у закладі товариський шкільний суд, щоб осудити сім’ю Беркутів.

7-Б йде до дитячої кімнати міліції, Лілі говорить з інспектором про суд.

„Також о другій годині дня” Дівчинка з 8-А принесла Марині Антонівні запрошення на суд її сина. Лілі теж приходила до Беркутів, але Славка не застала. Батько не сварив сина, а сказав, що на це судилище піде сам і буде захищати сім’ю. Славко з цим не погодився.

Кульмінація „Суд” У шкільній залі – товариський шкільний суд. Його аж занадто по-діловому ведуть дев’ятикласники. Викликають Славка, але він мовчить. Згодом його – маму. Просить слова і стає на захист Беркути Антон Дмитрович, його підтримує 7-Б клас. Заходить інспектор дитячої кімнати міліції і каже, що вперше бачить Славка. Семикласники радіють, лише Юлько ховається за стільцем.

Зав’язка „Як усе було насправді” 23 листопада Юлько прийшов до Стефка просити, щоб той відлупцював Беркуту. Хлопець відмовився, давши адресу силуна Лопуха, потім побіг слідом. Втрьох вони пили вино в підворітті і чекали, коли повертатиметься Славко з тренування. Та їх затримали. Лопух і Стефко Вус втекли, а Юлько Ващук назвався Славком Беркутою.

Розв’язка „Кінець щасливий, немов у казці” Славко, його мама й однокласники йдуть засніженою львівською вулицею. Настрій піднесений. Лілі цікавиться, хто ж то назвався Беркутою. Юлько запитав: „А коли б то був я?” Дівчинка про все здогадалася. Для неї все було „не так, як у казці”.

3. Скласти характеристики персонажів.

02.04.2020 року

Самостійна робота до з розділу "З української прози"

(творчість О. Довженка, Н. Бічуї)

Початковий та середній рівень (кожна правильна відповідь 0,5б.)

1. Моральний урок дідів з оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм» для молодих бійців полягав у тому, що

А вони попалили всі човни й зірвали ворогові переправу

Б перевернули човни й загинули разом із ворогами

В зробили засідку й побили багато ворогів

Г мужньо витримали знущання ворогів і не видали партизанів

2. Кого діди Платон і Савка ставили за приклад бійцям, що відступали?

А Кармалюка В своїх синів

Б Гонту, Залізняка Г самих себе

3. Кульмінацією у творі Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» є

А поєдинок на шпагах Юлька та Славка

Б суд над Славком

В привід хлопця, який назвався Беркутою, до дитячої кімнати міліції

Г спізнення Славка на театральну виставу до Лілі

4. У невинуватість Славка вірили

А тренер, Лілі

Б Стефко та Юлько

В класний керівник і директор школи

Г інспектор дитячої кімнати міліції, Надія Григорівна

5. "Природною стихією" О. Довженка було:

А малярство;                                     Б кіномистецтво;             

В музичне мистецтво;                      Г вчителювання.

6. Твір "Ніч перед боєм" за жанром – це:

А оповідання;               Б роман;           В повість;         Г казка.

7. Хто переправляє солдатів через Десну:

А дід Платон;                                   Б дід Савка;       

В Петро Колодуб;                            Г дід Платон і дід Савка.

8. Що сталося з дідом Савкою і дідом Платоном:

А залишилися живі;                    Б переїхали в інше місто;

В нічого не змінилося;               Г померли.

9. Події у повісті "Шпага Славка Беркути" відбуваються у:

А Києві;                    Б Львові; В Харкові;                       Г Чернігові.

10. Хто з учителів підтримував Славка Беркуту і став на його захист:

А вчитель географії;                     Б вчитель історії;

В вчитель хімії;                             Г вчитель біології.

11. Куди віднесли сороку з перебитим крилом герої повісті "Шпага Славка Беркути":

А додому;                 Б до сусіда;                    

В до вчительки Надії Григорівни;                           Г до вчителя географії.

12. Хто з однокласників вирішив  помститися Славкові:

А Стефко Вус;                                Б Лілі Теслюк;

В Юлько Ващук;                            Г Василь Лопух.

Достатній рівень (кожна правильна відповідь 1б.)

1.  7. Установіть відповідність:

Герой Учинок

1.Славко Беркута А) Рятує сороку з переламаним крилом

2. Стефко Вус Б) Страждає через недовіру однокласників

3. Юлько Ващук В) Вірить у невинність Беркути

4. Лілі Теслюк Г) В міліції називає чуже прізвище замість свого

Д) Не боїться пити вино на вулиці.

2.  Яку науку намагався передати дід Платон солдатам, яких  перевозив?

3.  Встановіть відповідність подій повісті Ніни Бічуї "Шпага Славка Беркути":

Історія з пляшкою.

Сорока з перебитим крилом.

Поранення Юлька Ващука.

Суд над Славком.

Каяття Юлька.

Високий рівень (правильна змістовна відповідь 3б.)

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

1.  Висловіть свої судження про необхідність виховання патріотизму. Можливо, воно не потрібне в нашому глобалізованому світі? (за оповіданням О. Довженка «Ніч перед боєм» та власними спостереженнями)

2.  Дід Платон і дід Савка – справжні патріоти і захисники рідної землі.

3.  "Шпага Славка Беркути" – повість про проблеми підлітків, їхню дружбу і зрадництво.

 08.04.2020 року

Тема. “Місце для дракона” Юрія Винничука – повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть “драконячі закони”

1. Законспектувати біографічні відомості про життєвий та творчий шлях Юрія Павловича Винничука за посиланням https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%83%D0%BA_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 або на стор. 187.

2. Перегляньте буктрейлер до книги "Місце для дракона" Ю.Винничук https://www.youtube.com/watch?v=wV-OlEvEA1U

3. Читати "Місце для дракона" Ю.Винничука на стор. 187-194.

09.04.2020 року

Тема. Алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя в повісті-казці Юрія Винничука “Місце для дракона”

1. Перегляньте презентацію https://www.youtube.com/watch?v=1qlQ2PGKreQ

2. Робота з теорією літератури. Словничок.

Алего́рія (дав.-гр. ἀλληγορία — іносказання) або при́повідь[1] — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначне і відділене від образу; зв'язок між значенням і образом встановлюється за подібністю (наприклад, лев — сила, влада чи царювання).

Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття.

Казка – фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події, що відбуваються з людиною чи твариною.

3. Знайдіть у тексті цитати, де говориться про патріотичні почуття та запишыть ъх до зошита

«- А ви оголосіть краще, що мене вбито. Я сидітиму тут і носа нікуди не потикатиму.

– Аякже! А де труп? Ти мені трупа давай, а тоді сиди: хоч сто літ! А хто бачив, як тебе було переможено? Гадаєш, всі такі дурні? Я через тебе, гевала, ночей не сплю, вже третій день п’ю. Так і зіп’юсь до дідькової мами. А що з дочкою буде? А з Люботином? В тебе що – патріотичні почуття притуплені?

– Та ні… але я ще такий молодий… не нажився ще…

– Шкода. Але що робити?»

«- Так, це правда. Але я вже знаю, що зроблю. Я вийду на герць. Заради князя, заради його доньки і заради Люботина. Мого Люботина. Бо ж це і моя земля!

– Що ти говориш?! Ти повинен жити! Життя володаря не варте й одного рядка поета! Ти повинен писати!»

«- Ну і що? Ваш батько не винен, що мусить брехати. Якби я був справжнім драконом, то й не треба б цієї кумедії.

– Або якби князь був князем… І я – сама собою… І всі люди – людьми… А не драконами. Ах, я знаю, що зроблю! Зараз вийду до них в оцій чистенькій сукні.., Нехай побачать, що нема вже кого визволяти…»

 4. Відшукати в тексті та виписати фразеологізми, приказки та прислів’я.

15.04.2020 року

Тема. Проблематика твору: роздуми про добро і зло, вірність і зраду в повісті Юрія Винничука “Місце для дракона”

1. Ознайомтеся з коментарями літературознавців.

З РЕЦЕНЗІЇ І. ПАТРОНИК:

На відміну від легенд, повість-казка „Місце для дракона” написана більше казково. Одна із відмінних рис авторського стилю і таланту Винничука — вміння підбирати мову, наче одяг, для своїх творів: легенди, казки, магічного оповідання чи пригодницького роману. Якщо ви ще не знайомі — то перед Вами друг самітника Григорій — поет, мислитель і... дракон. Хоч часом він мріє стати метеликом та літати серед квіток. Знов добро і зло у Винничука помінялось масками — люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина, ніж самі люди. Отож, чи буде щасливим поет, чия душа літає попід хмари, серед законів нашого світу? Чи знайдеться місце драконові-метелику серед придворних інтриг, королівських змов, лицарських поєдинків і боротьби за принцесу та Люботинське королівство? Автор знову непередбачуваний.

З РЕЦЕНЗІЇ О. ЖИЛИ, ВІЛЬНОГО ЖУРНАЛІСТА „ХАЙВЕЙ”:

У книзі Юрія Винничука „Місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум'яне дихання він спрямовує тільки вгору — щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші.

Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють „драконячі закони”. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов'язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі... роз'їхались, адже „лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди.

Ось така каламбурна зав'язка Винничукової повісті-казки. Далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розповідає про свої клопоти через нього. М'якосердий Грицько, він же „кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві.

„Життя володаря не варте й одного рядка поета,— розпачливо промовляє Грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник.— Навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”.

Продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до Господа.

Але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? Ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. „Що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? Що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп'ясти? Де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? Коли народ не має кого проклинати — сили його підупадають. Боже! Пошли нам драконів!” — роздумує автор.

2. Словникова робота (запишіть у зошит)

Добро – усе позитивне в житті людей, що відповідає їх інтересам, бажанням, мріям.

Зло – щось погане , недобре; антонім до слова ,, добро”

«Доміно» (робота в зошитах)

Складіть доміно, добираючи синоніми до слів «добро», «зло».

Добро – вірність, ввічливість, щирість, працьовитість, любов, терпіння, турбота,

допомога, чуйність, прихильність, ласка, привітність, співчуття, щедрість…

Зло – жорстокість, боягуз, егоїзм, грубість, зазнайство, скупість, заздрість, ворог,

злочин, ненависть, вбивство, брехня, гординя, злість, ревнощі…

Вірність - вміння знаходитися поруч із людиною за будь-яких обставин і умов, вміння

цінувати її і розуміти, підтримувати і надихати.

Зрада… то ніби навмисне приниження близької людини. Чи не найболючіше, що може трапитися в житті людини. Зрада – це майже як смерть. Смерть довіри та близькості.

Вірність та зрада у творі. Дібрати з тексту уривки для підтвердження думки

2. Опрацюйте і коротко законспектуйте

Головні герої «Місце для дракона»: дракон Грицько (добрий, пише вірші, не хоче робити людям зла) Пустельник (навчає грамоті, хоч і намагається врятувати Грицька, але з острахом, йому це не вдається) князь (мріє, щоб Грицька вбив лицар ) лицар Лаврін

Місце: Галичина

Час: Середньовіччя

У книзі Юрія Винничука “Місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші. Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди. Ось така каламбурна зав’язка Винничукової повісті-казки. Далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розповідає про свої клопоти через нього. М’якосердий Грицько, він же “кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві. “Життя володаря не варте й одного рядка поета”, – розпачливо промовляє Грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник. – “Навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”. Продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до Господа. Але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? Ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. “Що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? Що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп’ясти? Де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? Коли народ не має кого проклинати – сили його підупадають. Боже! Пошли нам драконів!” – роздумує автор. Доповнює ці апокаліпсистичні роздуми фастасмагорія про тоталітарне місто щурів “Ласкаво просимо в Щуроград”. Автор говорить вустами головного персонажа: “Ми народ ліриків, а не воїнів. І вже тому приречені на загибель. Народ, що не породив жодного диктатора, не може називатися нацією. Це лише юрба, об’єднана мовою, вишиванками й піснями про безсмертя. Зважте – співають про безсмертя, перебуваючи на порозі смерті!” На таких дещо моторошних думках хочемо завершити нашу оповідь. Усе інше нехай підкаже серце та прочитання пророчого “Місця для дракона” – другої книги із серії “Твори” Юрія Винничука.

4. Намалювати ілюстрації до найцікавіших моментів твору, вміти розповідати про них.

16.04.2020 року

Тема. Парадокс: дракон Грицько – поет і християнин

1. Перегляньте презентацію https://www.youtube.com/watch?v=bAd1DNkSK_U

2. Які асоціації викликає у вас слово «християнин» А які слово «поет»? А з чим асоціюється у вас слово «дракон»? (запишіть у зошит)

милосердя

віра совість

християнин

Бог непохитність

доброта смиренність

любов

слово

уява мужність

поет

талант Бог

совість митець

любов

жорстокість

знищення лють

дракон

сатана зло

підступність спустошення

смерть

3. Опрацюйте.

Дуже часто спрацьовують стереотипи: син злочинця має бути злочинцем, дракон має бути злим тощо. Але не потрібно забувати про виховання. Один із афоризмів вчить: Кожна дитина - це наче білий аркуш паперу. Хто на ньому що напише, такою залишиться дитина на все життя.

Виховання - це цілісний процес розвитку почуттів, волі, оцінки явищ життя, формування характеру. Християнське виховання намагається дати духовне спрямування, щоб дитина могла встояти перед різними спокусами і йти в житті правильним шляхом, дбає про духовний розвиток особистості, що ґрунтується на вічних Божественних принципах. Автор в образі дракона Грицька зобразив поетів, вільнодумців, бунтарів, людей, які на все мають власний погляд. Таким чином, автор у творі зазначає: «Коли йде війна – гинуть лише вояки. А коли володар хоче змінити владу – поети гинуть у першу чергу». Про що свідчить цитат, яка викликає асоціації із сьогоденням, з тими подіями, які відбуваються зараз :

« Коли народ засне, то спить так міцно, аж поки не почує на своїй горлянці ножа убивці... Ти — той ніж. Ти все ще біля горла... Податок збільшили — дракон винен. Хлопців до війська забрали — дракон винен. Град вибив збіжжя — і тут винен дракон. На тебе геть усе можна списати... Вночі, коли мені смерть перед ючима стояла, думав про те, що зле вчинив. Не варто було втручатися в закони природи. Не ми їх творили, не нам їх міняти.

— То ви вже шкодуєте, що мене вчили?

— Шкодую... Народженому в темряві і помирати в темряві легше. А кому вдалося хоч промінчик світла уздріти, смерть йому в тисячу разів страшніша».

4. Словникова робота (запишіть у зошит)

Парадокс ( грецьке - несподіваний, дивний) - висловлювання, що суперечить звичним уявленням людей або усталеним системам знання, які ґрунтуються на певних принципах і відповідно до зумовленої історичним розвитком науки парадигми. Тобто, парадокс – це суперечність.

Алегорія – це спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного.

Алегоричний образ – це певне ставлення до того поняття, яке він зображує.

Дракон Грицько – алегоричний образ.

5. РИСИ ДРАКОНА ГРИЦЬКА (запишіть у зошит)

Драконяче

Поява на світ, зовнішній вигляд

Людське

Ім'я, освіта, християнин, поет, поведінка, здатність до самопожертви заради блага інших, почуття вдячності до вчителя

Висновок. У дракона людського набагато більше

6. Дайте письмову відповідь

- Чи є цей твір актуальним для нашого сьогодення?

22.04.2020 року

Тема. Позакласне читання. Іван Сенченко. Повість "Діамантовий берег"

1. Життя і творчість І. Сенченка

ІВАН ЮХИМОВИЧ СЕНЧЕНКО (1901-1975)

Зі спогадів людей, котрі знали І. Сенченка, вимальовується образ людини скромної, тактовної, надзвичайно працьовитої і працездатної, непохитної у своїх принципах, відданої обраній справі, широкоосвіченої.

Народився в с. Наталиному поблизу м. Краснограда, що на Харківщині, в родині безземельного селянина.

Батько майбутнього письменника перепробував чимало професій (працював садівником, білетером кінотеатру, різноробом), але жодна з них не принесла в дім достатку.

Учився хлопець спочатку в сільській школі, потім у Костянтиноградському училищі. Образ першої вчительки зберіг він у своєму серці на все життя. Це вона навчила його розуміти добро і зло, відрізняти прекрасне від потворного, прищепила любов до книжки, до художнього слова.

Після закінчення училища І. Сенченко мав намір продовжити навчання в гімназії, але коштів у батьків не було, тому вступив до учительської гімназії. В оповіданні „Я познайомився з Йосипом” автор розповідає про один випадок зі свого життя під час перебування в цьому навчальному закладі: „Ввечері відбулася розмова з мамою. Від мами вимагалося три копійки. І на що?! На книжку! (Такого в цій родині не було ще зроду-віку. В цій хаті, як і в сусідніх витрачалися гроші на що завгодно, тільки не на книжки. Дивиться мати на своє шмаркате дітище. Очі в неї стають круглі, великі. Де це видано, де це чувано отак переводити гроші?! Три копійки! Цілі три копійки! Фунт хліба коштує одну копійку, четвертинка олії — дві копійки. При лихій годині на ці гроші можна день прожити! Але життя є життя. Воно завжди неспокійне. І мама сидить, думає. Проклятущі гроші! Добре з ними й дуже погано без них. Під причілковою стіною в хаті в мами стоїть скриня, у скрині є прискринок, у прискринку шматинка, у шматинці дев'яносто три копійки грошей. Кожна копійка на обліку; для кожної вже наперед визначено канал, по якому вона спливе з маминих рук. Отож, з одного боку, шматинка і в ній дев'яносто три копійки грошей, з другого — Іван. На небесах підноситься Справедливість. Задумалась мати на мить. Цього й вистачило, щоб Справедливість своє діло зробила. В руках у неї терези: на одну шальку склала ті гроші у шматинці, на другу згромадила Івана. Шальки хитаються, з ними й Іван: то поженеться угору, то сяде вниз. Цікава картина. Кінчається вона тим, що наша мама зітхає, каже сама собі: „Це вже, видно, такі часи настали, що людям і книжка потрібна стає...” Вголос обзивається:

— Добре, дам тобі три копійки, тільки не сьогодні. Післязавтра або в неділю.

Бідолашна мама, як їй тяжко з тими грішми розлучатися! Вони, видно, нелегко даються їй.

В той день я повернувся додому з міста з книжечкою в руках. Книжечка називалась „Малий Кобзар”.

Перші літературні спроби І. Сенченка припадають на час навчання в Харкові (в 1923 році були надруковані збірки оповідань „Навесні”, „Ярема Кавун”; у 1925 році вийшла в світ книжка віршів „В огнях вишневих завірюх”).

У Харківський інститут народної освіти юнак прийшов з деяким доробком, на нього як на молодого автора вже звернула увагу критика.

Значну роль у творчості майбутнього письменника відіграла його дружба з О. Копиленком, який вчився тоді на природничому відділі цього ж інституту. 1923 року вийшла навіть поетична збірка, авторами якої були І. Коляда, О. Копиленко, І. Сенченко.

Становлення творчості Івана Юхимовича припадає на тридцяті роки, початок яких ознаменувався тим, що боротьба з творчим духом письменників була визнана загальнодержавною проблемою, а вказівки про те, кому, що і як писати, вважалися цілковитою нормою. І хоч, як відомо, І. Сенченко вцілів у роки кривавого терору, він був зарахований до „неблагонадійних” людей. А підстав для цього було більш ніж досить: „у минулому член спілки письменників „Плуг”, член „Вапліте” („Вапліте” — організація, у якій зібралися яскраві літературні індивідуальності: Микола Хвильовий, М. Куліш, О. Слісаренко та інші відомі письменники), учень і один з найбільш активних сподвижників Миколи Хвильового, автор „Записок Холуя” та інших сатиричних творів.

Подейкують, що життя Івана Юхимовича минуло між редакційним столом і домашнім робочим столом. Майже сорок років працював він у редакціях різних газет і журналів, готував до друку матеріали, а на власну творчість залишались вечірні години та вихідні дні.

До кращих творів письменника для дітей належать повісті „Руді вовки”, „Діамантовий берег”, збірки оповідань „Мої приятелі”, „Два дні з життя Женьки і Левка” та інші.

1. Сенченко відомий у літературі і як перекладач. Зайнявшись перекладацькою діяльністю ще в ранній період творчості (під час укладання хрестоматій), він переклав українською мовою багато творів російських письменників (О. Пушкіна, М. Гоголя, О. Горького та інших).

Учені вважають, що І. Сенченко міг би, як і багато інших українських письменників, створити значно більше, якби не ті жорстокі обставини, за яких чимало талановитих митців було знищено фізично, інших — мордовано, регламентовано, загнано в рамки. Однак його не без підстав називають одним із найобдарованіших українських прозаїків.

2. Опрацювання твору І. Сенченка „Діамантовий берег” (коротко занотуйте)

Жанр – повість.

Головні проблеми твору

1. Проблема дорослих, взаєморозуміння дорослих і дітей.

2. Проблема першого кохання.

3. Проблема народної моралі та авторитету у суспільстві.

4. Проблема дружби, взаємовиручки.

5. Проблема сприйняття світу дітьми.

Аналіз твору

На природі відбуваються серйозні й кумедні події з учнями молодого педагога Григорія Савича, героя повісті «Діамантовий берег». Учитель і школярі Пилип, Хома, Тимофій, Куприк, Женька, Оля, Люся постійно взаємодіють, вчать один одного і разом краще пізнають багато нового за час їхньої літньої експедиції від Полтавщини до одного з північних районів України. Письменник показує прагнення дітей до пізнання нового: Пилип своїм «археологічним» ножем робить розкопки пагорбів і допомагає Люсі викопувати рослини для гербарію. Куприк мріє служити на флоті, марить морем, похід сприймає як екзамен на готовність до випробувань. Автор підкреслює інтерес дітей до пригод і через опис їхніх читацьких смаків: «У Олі було пів-шафи томів Майна Ріда, Юрія Смолича, Джека Лондона, Миколи Трублаїні. Портрет Миколи Трублаїні висів у Олі над ліжком» Вибір пригодницького сюжету для повісті про школярів зумовлений педагогічним досвідом автора. Гумористичному забарвленню повісті “Діамантовий берег” сприяє розповідь про двох повноправних членів експедиції – собаки Білана й вислюка Явтуха, які не лише розмовляють подумки, але й з власної ініціативи охороняють знайдені скарби. Посилює гумористичне сприйняття “внутрішній монолог” бліх, який передає їхнє обурення тим, що Білан посмів полізти у воду й таким чином потурбував їх. Такий прийом, наближаючи дитячий твір до казки, надає йому особливої теплоти. Повість «Діамантовий берег» насичена педагогічними роздумами молодого вчителя, який вимагає дисципліни в поході, але й дає дітям можливість самовияву, самоствердження. Автор не пропонує готових рецептів виховання, не ідеалізує молодого вчителя. Усі персонажі показані в стані пошуків свого «я» і в діалогічних зв’язках типу «дитина-дитина», «дитина-дитячий колектив», «дитина-батьки й родичі», «учитель-учень», «учитель-дитячий колектив», «учитель-батьки», «учитель-колеги». Ось приклад роздумів Григорія Савича над поведінкою Олі, яка зуміла розв’язати на одному уроці математики задачу Лева Толстого, а наступного дня отримала двійку, бо не змогла відповісти на якесь буденне запитання: «Що може вирости з такої людини… Годилося б завести щоденник і в тому щоденнику записувати, яка вона тепер, що з неї стане через десять, двадцять років…Еге ж…Дуже цікаво було б побачити її дорослою. Та і всіх інших…».

3. Читати твір І. Сенченка „Діамантовий берег” https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=3153

23.04.2020 року

Тема. Проблема знеосіблення людини в суспільстві, особистості й натовпу в оповіданні Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало”

1. Перегляньте відеоурок https://www.youtube.com/watch?v=7abpyLOyNwY

2. Опрацюйте матеріал на стор. 177.

3. Читати Оповінання на стор. 177-185.

4. Запишіть у зошит та запам’ятайте

Аналіз твору

Тема: розповідь про буденне життя коня Шептала.

Ідея: возвеличення гармонії, яка простежується у взаємостосунках людини і світом тварин.

Основна думка: людина і пррода — взаємопов'язані, бо становлять єдине ціле.

Жанр: оповідання.

Проблематика: людина в суспільстві; свобода і неволя; особистість і натовп; дійсність і мрія.

Композиція.

Експозиція: знайомство читача з конем.

Зав'язка: Степан з конем Шепталом вирушив за зеленим харчем для свиней.

Кульмінація: Шептало на волі, насолодження нею.

Розв'язка: повернення коня додому.

Цитатний план

1. Нелюбов до табунів .

2. Образливий вибір конюха.

3. Виправдання Степанового рішення.

4. Змирився.

5. Спогади про дитинство.

6. Воля.

7. Гірка  правда. Повернення.

29.04.2020

Тема. Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало».

Алегоричність образу коня Шептала. Життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою

індивідуальність

1. Прослухайте https://www.youtube.com/watch?v=mYrTYuDMr6g

2. Перегляньте відеоурок https://www.youtube.com/watch?v=PObEmt0qeyk

3. Алегоричний зміст твору. Коротко занотуйте у зошит.

Усе оповідання можна вважати алегорією, зміст якої — зображення епохи тоталітарного режиму, що знищував у людей жагу до вільного життя.

У центрі оповідання — білий кінь. Чому саме білий?

Зі слов’янської міфології дізнаємося, що у святковому ритуалі давніх слов’ян однією з емблем був білий кінь, який біжить по небу. Наші предки шанували білого коня, котрого вважали священним. Він уособлював Світанок. Люди вірили в те, що колісницю Сонця возять білі коні. На острові Ругії колись стояв храм Світовида. При цій святині жрець утримував білого коня, на якому було заборонено їздити верхи, бо це — священний кінь. Досі зберігся звичай переможця: полководець в’їжджає в місто через тріумфальну арку на білому коні. Усім відомий вислів «на білому коні в’їхати» — тобто з’явитися де-небудь як переможець, людина, що досягла тріумфального успіху.

Для зображення особи, яка пристосовується до обставин, зраджує самого себе, письменник використав образ білого коня. Це не випадковість: саме контраст сакрального змісту образу та його життя у творі працює на розкриття ідеї оповідання.

На такому самому контрасті побудовано й словосполучення «Білий кінь Шептало»: поряд з гордим білим конем — ім’я, яке може належати лише боягузу та пристосуванцю. Зрозуміло, що походить воно від слів «шепіт», «шептати», «притишений», «приглушений».

У творі дуже багато алегоричних образів.

Наприклад:

Батіг, віжки, недогнуздок, сильна рука, табун, гурт, загорожі, бригадне стовпище — натякають на форму правління — тоталітарну владу.

Батіг — символ рабської покори, страху, пригнічення особистості, підневільного становища, приниження гідності.

Стайня — алегоричний образ тогочасної тоталітарної системи.

Бригадне стовпище — зібрання знеособлених персоналій, «гвинтиків» системи.

Білий кінь — алегорія непересічної людини, яка не хоче приймати рабську долю, бути «як усі», опирається «сірій» буденності, але зазнає поразки в цій боротьбі.

Небо, вітер, вогкість, міцні пахощі лугових трав і молодого сіна — алегорія волі.

За допомогою алегоричних образів письменнику вдалося правдиво відтворити вплив епохи тоталітарного режиму на особистість, її поведінку, погляди, світосприйняття, місце в суспільстві. Ця жахлива епоха наче зомбувала людину, відбиваючи в неї бажання жити й розвиватися вільно, самостійно, без принижень та знущань.

4. Прокоментуйте назву твору, даючи відповіді на запитання. Відповіді запишіть у зошит.

Чому кінь має білий колір? (Білий колір – це символ свободи, незалежності, впевненості в своїх силах, ознака елітарності, винятковості, унікальності.)

Про що говорить ім’я коня? Чому автор назвав його саме так? (Будучи сміливим, маючи глибоку душу і світлий розум, кінь водночас нерішучий, залежний, готовий змиритися. Він заявляє про свої права ніби пошепки, з обережністю проявляє власний потяг до волі і врешті-решт нехтує правом самостійного життєвого вибору.)

Кого змалював письменник в образі коня? (Кінь Шептало – алегоричний образ людини, що виділяється в соціумі своєю неординарністю. Та саме ця унікальність водночас гнітить людину, і вона намагається злитися з сірою масою, стати пересічним індивідом, не виявляючи своїх надзвичайних якостей.)

30.04.2020 року

Тема. Валентин Чемерис. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Гумористична повість про життя і

пригоди школярів: дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення

1. Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=k3R3GK3WXP0

2. Опрацюйте (кокротко запишіть у зошит) https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B8%D1%87

2. Теорія літератури:

Комічне — від грецького слова "комікос" — смішне. У сучасному вжитку цей термін є родовим поняттям для означення різноманітних відтінків смішного, все, що може викликати сміх, — об'єкт комічного.

Гумор —доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття. Фізична або вербальна дія, яка має на меті розсмішити. Поняття гумору ґрунтується на спостережливості та аналітичності мислення, тому бути в доброму гуморі - бути спостережливим та мислити філософськи - підмічати єдність та боротьбу протилежностей в межах однієї сутності.

Сатира (лат. satira, від satura — суміш, усяка всячина) — особливий спосіб-художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осудливому осміянні негативного.

Іронія( від гр. удавання) - це прихована насмішка над явищем чи особою, про які говорять у позитивному чи навіть у захопленому тоні, маючи на увазі зовсім протилежне з метою насмішки над цим( явищем чи особою).

Художній образ - це узагальнена і разом з тим конкретна картина людського життя чи навколишнього світу, що створена творчою уявою митця. Мета образу: передати загальне через одиничне, не наслідуючи дійсність, а відтворюючи її.

Художні засоби (зображально-виражальні) — сукупність прийомів, способів діяльності письменника, за допомогою яких він досягає мети — творить художньо-естетичну вартість..

3. Читати у підручнику чи онлайн повість або прослухати аудіозапис https://www.youtube.com/watch?v=2U17CcvvAhw

17.03.2020 року

Тема. Однорідні і неоднорідні означення

1. Перегляньте відеопрезентацію https://www.youtube.com/watch?v=KBgP86LvwTE

2. Ознайомлення з правилами на стор. 109-110.

3. Запишіть таблицю в зошит та вивчіть її.

3. Виконайте вправи 204, 205

19.03.2020 року

Тема. Розділові знаки при однорідних членах речення. Узагальнювальні слова

1. Переглянути презентацію https://www.youtube.com/watch?v=GJ5d3fY7fPY

2. Ознайомитися з матеріалом на стор. 113-114

3. Опрацювати та записати у зошит таблицю

4. Виконайте вправи 214, 216.

5. Виконайте тест на стор. 123-124.

24.03.2020 року

Тема. Звертання поширені і непоширені. розділові знаки при звертаннях. Риторичні звертання

1. Переглянути презентацію https://www.youtube.com/watch?v=2v1Zb4wbQs8

2. Ознайомитися з матеріалом на стор. 128-129.

3. Опрацювати таблицю

4. Виконайте вправи 241, 243, 246 (варіант 1).

26.03.2020 року

Урок мовленнєвого розвитку

Тема. ІНТЕРВ'Ю В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ

1. Робота зі словником

Інтерв'ю — бесіда з особою, побудована у формі запитань і відповідей і призначена для поширення в пресі, на радіо і телебаченні.

Будь-який твір публіцистичного стилю повинен відповідати принципу СТОКАЦ:

Своєчасність

Точність

Об’єктивність

Коректність

Аргументованість

Цілісність

Про це слід пам’ятати і під час створення інтерв’ю

2. Прочитати матеріал з https://medialab.online/news/questions/

3. Запамятайте: мас-медіа - засоби одночасної передачі інформації групі людей, тобто засоби масової інформації; бліц-портрет - публікація, яка містить короткі відомості про людину; шпальта - вертикальна смуга на сторінці газети, журналу, утворена рядом коротких рядків; візаві – опонент; експромт - принагідний виступ (прозовий, віршований, музичний) без підготовки, різновидність імпровізації; патетика - настроєність, тон промови, твору літератури, музики, кіно, театральної вистави, які характеризуються пафосом, піднесеністю, схвильованістю; стендап - поява журналіста в кадрі з яким-небудь повідомленням, зверненим безпосередньо до глядачів; меседж -  інформація, яка містить певний прихований смисл; прес-реліз - це документ, в якому організація чи публічна особа подає інформацію про певну подію або захід до засобів масової інформації (ЗМІ); модератор - професійний ведучий в ЗМІ (особливо в ток-шоу), зазвичай професійний журналіст; антураж - оточення, середовище, навколишня обстановка; реципієнт - об'єкт комунікації, який залишається для комунікатора анонімним.

4. Важливо:

- людина, що бере інтерв’ю … /інтерв’юер/

- процес взяття інтерв’ю… /інтерв’ювання/

- різновид інтерв’ю, переважно з місця події, здебільшого про спорт… /флеш-інтерв’ю/

- людина, в якої беруть інтерв’ю ../респондент/.

5. Прочитайте інтерв'ю. Визначте його тему. З якою метою створено цей матеріал і чи вважаєте ви його цікавим і корисним для себе? Відповідь на яке запитання вас зацікавила найбільше?

НЕ ТІЛЬКИ УРОКИ

Для кожного з нас у добі 24 години. Але одні люди вміють розпоряджатися своїм часом, а інші - не вміють. А можливо, не хочуть. Для Лідії Виноградної доба - нескінченно великий проміжок часу, і дівчина встигає все. Як їй це вдається? Дізнаємося секрет від неї.

- Лідо, скажи, будь ласка, чим ти займаєшся, окрім школи

- Я навчаюся в 11-му класі й після закінчення школи збираюся вступати до університету, тому ходжу на додаткові заняття. Я - головний редактор шкільної газети «117-й квартал». Окрім цього, займаюся художньою гімнастикою в школі Дерюгіних. Створюю сайти для змагань. Нещодавно стала суддею міжнародної категорії з художньої гімнастики.

- Ти «йдеш» на золоту медаль. Як тобі вдається поєднувати навчання зі своїм захопленням?

- Часу й справді обмаль. Після уроків я йду на тренування, після тренування - на додаткові заняття. Але і вдома на мене чекають не тільки уроки.

- Якщо в тебе є вільний час, що полюбляєш робити?

- Звичайно, у мене є вільний час. Я люблю ходити по магазинах, прогулюватися Києвом... Але чого я не підтримую, так це безглуздого вештання вулицями. Свій час, на мою думку, слід використовувати з користю: спілкуватися, знайомитися з новими людьми.

- Ти живеш у шаленому темпі й устигаєш зробити все. У чому твій секрет?

- Мабуть, у тому, що намагаюся розписати кожний день по хвилинах. Я завжди знаю, що робитиму сьогодні, завтра, через три дні. Але обходжусь без щоденника, свої плани тримаю в голові.

- А не буває такого, що тобі хочеться покинути все і просто полежати на дивані й подивитися телевізор

- Буває і дуже часто. Що я роблю в такому разі? Просто лягаю на диван і дивлюся телевізор. Мені вистачає години, щоб розслабитись і відпочити.

Твоє гасло?

- Через тернії до зірок. Я вважаю, що кожна дитина починає своє життя з нуля і в неї завжди є час і можливості розвивати себе. Дуже важливо не залишатися на місці, а постійно вдосконалюватися.

- Дякую тобі, Лідо, за розмову й бажаю успіхів.

(За матеріалами агентства «Юн-прес» Київського палацу дітей та юнацтва )

6. Візьміть інтерв’ю у відомої людини свого населеного пункту або в однокласника (учителя, лікаря, когось із родичів, друга, керівника підприємства тощо). Інтерв’ю запишіть. Скористайтеся поданою нижче пам'яткою.

ПАМ'ЯТКА

Етапи роботи над інтерв’ю

I. Задум.

1. Вибрати тему, яка може зацікавити багатьох (має громадський інтерес).

2. Визначити особу, у якої хочете взяти інтерв’ю

3. Визначити мету майбутньої бесіди.

II. Підготовка до інтерв’ю.

1. Зібрати інформацію з теми інтерв’ю; ознайомитися з біографією (творчістю, здобутками) особи, з якою будете спілкуватися.

2. Розробити детальний план бесіди.

3. Продумати орієнтовні запитання.

4. Домовитися про час та місце бесіди.

III. Безпосередня розмова.

IV. Підготовка тексту.

1. Розшифрувати запис.

2. Вибрати найбільш вагомі вислови, яскраві приклади, цікаві місця.

3. Дібрати заголовок (можна також підзаголовки), відредагувати текст.

31.03.2020 року

Тема. Вставні слова, словосполучення, речення. Розділові знаки при вставних словах

1. Переглянути презентацію https://www.youtube.com/watch?v=6bMZ3svBC-8

2. Ознайомитися з матеріалом на стор. 133-134.

3. Опрацювати таблиці записати у зошит

4. Виконайте вправи 252, 254, 256.

02.04.2020 року

Тема. Групи вставних слів і словосполучень за значенням.

1. Перегляньте презентацію https://www.youtube.com/watch?v=Ow3KLLmVs0A

2. Опрацюйте у підручнику стор. 133-134.

3. Запишіть речення, розставляючи розділові знаки. У наведених реченнях знайдіть вставні слова (словосполучення). Укажіть їх групи за значенням.

Даруйте на слові, але я вас не зрозумів. (Панас Мирний) Коваль, здається, це сам зрозумів. (В. Сосюра) На мою думку, такого наказу виконувати не слід. (І. Ле) А подумайте, пане, може, ви в молодості когось образили? (Л. Павленко) На жаль, правда твоя, бідолашна моя, люба моя Міго! (В. Раабе) Мов стародавній дуб-велетень, стояв Захар Беркут серед молодого покоління і міг тепер бачити плоди своєї довголітньої діяльності. І певно, не без радості міг він глядіти на них. (І. Франко) Пам’ятається, один з льотчиків розповідав, що він літав над Плюєшті. (О. Гончар)

4. Спишіть речення. На місці крапок поставте потрібне за змістом вставне слово.

Білясте море … потягається в сонній млості й ніжно викидає перші хвилі на берег. План був простий і … реальний. Це ви, Тарасе Даниловичу? Заходьте …! Анатолій захоплено поглядав то на мене, то на Ніну і … заздрив нашій дружбі. Сашко … ніколи не пропускав нагоди допомогти матері. (Із тв. Ю. Збанацького)

Довідка: будь ласка, здається, мабуть, бувало, здавалося.

5. Опрацюйте вправи 251, 252.

07.04.2020 року

Тема. Розділові знаки при однорідних членах, звертаннях і вставних словах. Тренувальні вправи.

1. Перегляньте відеоурок https://www.youtube.com/watch?v=1moEiEzoJIY

2. Перегляньте презентацію https://www.youtube.com/watch?v=WRdl08mK5gs

3. Виконайте вправи 263, 264, 265 (завд. б).

09.04.2020 року

Тема. Поняття про відокремлення. Відокремлення другорядні члени речення (також уточнювальні)

1. Перегляньте відеоурок https://www.youtube.com/watch?v=R85uCEB7q_E

2. Опрацюйте та запишіть у зошит правила на стор. 146.

3. Виконайте вправи 268, 269

14.04.2020 року

Тема. Відокремлені означення. Розділові знаки при відокремлених означеннях.

1. Перегляньте відеоурок https://www.youtube.com/watch?v=09kOkyE1I0U

2. Перегляньте презентацію https://www.youtube.com/watch?v=Qy84MrWWhAs

3. Опрацюйте та запишіть у зошит правила на стор. 147-148.

4. Виконайте вправи 270, 272, 277.

16.04.2020 року

Тема. Відокремлені означення. Розділові знаки при відокремлених означеннях (тренувальні вправи)

1. Повторіть вивчені правила на стор. 147-148.

2. Виконайте вправи 275, 276, 278 (варіант В).

21.04.2020.року

Тема. Відокремленні обставини. Розділові знаки при них

1. Перегляньте відеоурок https://www.youtube.com/watch?v=O8sQzLAIy1s

2. Перегляньте презентацію https://www.youtube.com/watch?v=Qec0Qcw_ezw

3. Опрацюйте матеріал у підручнику на стор. 159-160.

4. Виконайте вправи 303, 307, 308.

23.04.2020 року

Тема. Відокремленні обставини. Розділові знаки при них

1. Згадаймо!

Перегляньте презентацію https://www.youtube.com/watch?v=Qec0Qcw_ezw

2. Повторіть матеріал у підручнику на стор. 159-160.

4. Виконайте вправи 309, 311, 314, 317.

28.04.2020

Тема. Відокремлені прикладки. Розділові знаки при відокремлених прикладках

1. Перегляньте відеоурок https://www.youtube.com/watch?v=TA8Rhf71Ga4

2. Опрацюйте матеріал у підручнику на стор. 151-152. Правила вивчіть.

3. Виконайте вправи 280, 284, 285.

30.04.2020 року

Тема. Відокремлені прикладки. Розділові знаки при відокремлених прикладках

1. Перегляньте презентацію Відокремлена прикладка. Розділові знаки при ній

2. Повторіть матеріал у підручнику на стор. 151-152.

3. Виконайте вправи 286, 287, 290.