Зарубіжна література

13.03.2020 року

Тема. Втілення сюжетів, образів, мотивів ренесансної літератури у світовому мистецтві

1. Опрацювати https://www.youtube.com/watch?v=Cg92JoB3xAw (Гуманістична література Високого Відродження (укр.) Від середньовіччя до Відродження).

2. Дати коротку характеристику твору доби Відродження. Свій вибір обгрунтуйте (письмово).

3. Чи є поєднання літератури і мистецтва у добу Відродження (за картиною на стор.141, письмово 10-15 речень).

18.03.2020 року

Тема. Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки

1. Написати короткий конспект (стор. 240-245).

2. Опрацювати https://www.youtube.com/watch?v=3CCc6g6PDTg

3. Читати стор. 246-248.

20.03.2020 року

Тема. Луїс де Ґонґора-і-Арґоте "Галерник". Втілення у вірші провідних тем барокової літератури: людина і Доля, блукання людини у Всесвіті, залежність від вищих сил, драматизм духовного життя. Символіка твору. Образ ліричного героя

1. Підготувати невелике повідомлення з мультимедійними додатками на тему «Луїс Гонгора-і-Арготе - поет італійського бароко».

2. Прочитати вірш "Галерник".

3. Дати письмові відповіді на питання (стор. 248 - 1, 4, 6).

4. Повторити літературні терміни: сонет, характерні ознаки поезії бароко.

25.03.2020 року

Тема. Джон Донн «Священні сонети» (19-й сонет «Щоб мучить мене…»). Напруга почуттів ліричного героя. Символіка. Поетична мова

1. Опрацювати сторінки підручника 249-250.Ім’я

Джон Донн

Роки життя...

Місце народження...

Батьки...

Освіта...

Професія...

Твори...

2. Дослідницько-пошукова робота: підготувати повідомлення про історію виникнення сонетного жанру і яку саме сонетну форму використав Джон Донн.

3. Дати письмові відповіді на питання за змістом сонету

1. Розкрийте настрій сонета «Щоб мучить мене...»,

2. Поясніть, як у сонеті відобразилися риси барокового стилю.

3. Поміркуйте, яким постає у сонеті ліричний герой.

4. Проаналізуйте, чому ліричний герой припускає, що спасіння принесуть йому дні, коли він тремтів від страху.

4. Переглянути презентацію https://www.youtube.com/watch?v=sx8y6uJqbzY

27.03.2020 року

Розвиток мовлення

Тема. Ідейно-художній аналіз поетичного твору (за вибором учня)

ПЛАН ІДЕЙНО - ХУДОЖНЬОГО АНАЛІЗУ ПОЕТИЧНОГО ТВОРУ

1. До якого виду лірики належить вірш ( громадянська, пейзажна, інтимна, філософська (може бути перехідний – поєднано 2 види, наприклад, інтимно- пейзажна).

ВІДПОВІДЬ АРГУМЕНТУВАТИ.

2. Головна думка твору ( гол. Ідея: з якою метою написаний це вірш).

3. Пояснити назву твору.

4. Почуття, які переважають у творі ( Ц И Т А Т И ).

5. Ліричний герой ( хто він?, який він?).

6. Стрижневі (головні) образи твору ( АНАЛІЗУЄМО КОЖНУ СТРОФУ) І строфа ІІ строфа і т.д.

7. Художні особливості ( епітет, порівняння, метафора (метафоричний епітет), гіпербола, літота, антитеза, анафора, художні повтори,художній паралелізм, градація, оксюморон і т.п.)

( АНАЛІЗУЄМО КОЖНУ СТРОФУ)

І строфа

ІІ строфа і т.д.

8. Висновок про ідейно-художню цінність твору( чим цінний твір, чому вірш, написаний багато років тому, нам близький і подобається і т.п.).

01.04.2020 року

Тема. Історичні умови, філософське та естетичні підґрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього напряму

1. Перегляньте відеоурок https://www.youtube.com/watch?v=7mrOKx4GwL8

2. Опрацюйте матеріал (головне законспектуйте)

1) Історичні умови формування класицизму. Класичною країною класицизму стала Франція. Формування централізованої абсолютистської держави сприяло надзвичайному підйому в усіх галузях суспільного життя.

• Укріплення монархічної влади

• Державна ідеологія Франції = економіка + політика + наука + мистецтво.

• Абсолютизм — державна влада належить монарху.

• Головні політичні діячі Франції ХVІІ ст.: кардинал Рішельє, Людовік ХІV («Король-сонце») → «Держава — це я!».

• Причина виникнення класицизму — укріплення монархізму y державі.

2) Класицизм (від лат. classicus — зразковий) — художній напрям (течія) у мистецтві та літературі, що виник у XVII ст. у Франції й поширився в літературах Європи до початку XIX століття. Класицизм - це мистецтво раціональних правил за встановленими зразками". Для нього характерними є орієнтація на античну літературу, культ розуму, громадянська тематика, нормативність мистецтва, ієрархія жанрів, гармонійність форм тощо.

3) Філософська основа – раціоналізм Рене Декарта «Я мислю, отже я існую»

4) Теоретик – Нікола Буало "Поетичне мистецтво"

5) Естетичне підґрунтя класицизму «Поетика» Арістотеля.

6) Гасла класицизму: «Роби не те, що хочеш, а те, що потрібно королю й державі. Обов’язок вище за почуття та інтереси особистості. Держава вище за особистість, особистість підпорядкована державі». "Лише думка звеличує нас, а не простір і час... Намагаймося мислити гідно: у цьому запорука моральності" Б.Паскаль. "Любіть же розум ви! Нехай він тільки сам Принадність і красу утворює пісням". Нікола Буало

7) Тема – держава і особистість

8) Ідея – ствердження державності

9) Конфлікт — конфлікт між державним і особистим, пристрасті (серця) і обов’язку (розуму). Державне і розум(обов'язок) перемагають

10)Герой – громадянин патріот, пов'язаний з суспільством і зобов’язаний підпорядковуватися йому

11) Риси:

üантичність як естетичний канон;

üкульт розуму;

üраціоналізм;

üнормативність;

üповчальність;

üхарактери персонажів статичні й однозначні;

üзображення героїв позитивних (зразок для наслідування) або негативних (моральний урок читачам);

üпідкреслення в образах героїв однієї риси характеру (честь, обов’язок, хоробрість, лицемірство, жадібність тощо);

üімена, прізвища, що говорять.

12) Естетичні принципи:

Øдотримання трьох єдностей: єдність дії (чітка композиція), єдність часу (один день), єдність місця (в одному місці)

Øсуворий поділ жанрів: «високі» (ода, трагедія, епопея, героїчна поема; величава, урочиста мова), «середні» (наукові твори, елегії, сатири; загальновживана мова), «низькі» (комедія, пісні, листи в прозі, епіграми; розмовний стиль)

Øчистота мови, недопустимість змішування високого і низького стилів

13) Література

- Франція: Буало, Корнель, Расін, Мольєр

- Англія: Джон Драйден (1631–1700), Александр Поуп (1688–1744)

- Росія: Ломоносов, Фонвізін

- Україна: Феофан Прокопович, Гулак-Артемовський

14)Музика: Моцарт, Бетховен, Люллі

15)Мистецтво: Лоррен, Пуссен

16)Класицизм в українському мистецтві. — В Україні класицизм не зміг через несприятливі історичні обставини розвинутися як цілісна структурована система. Письменники переважно орієнтувалися на низькі жанри. Деякі тенденції класицизму виявилися в трагікомедії «Володимир» Феофана Прокоповича, поезіях Івана Некрашевича, шкільних «піїтиках» XVIII ст., поемі «Енеїда» Івана Котляревського, травестійній оді «Пісні Гараська» Петра Гулака-Артемовського, оповіданнях Григорія Квітки-Основ’яненка та ін.

17)Людина і світ епохи класицизму. Світ можна пізнати завдяки розуму. Покликання людини - тверда громадянська позиція, підпорядкована інтересам суспільства і держави.

3. Опрацюйте матеріал у підручнику на стор. 251-257

03.04.2020 року

Тема. Мольєр - майстер класичної комедії. Художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво

1. Пергляньте презентацію https://www.youtube.com/watch?v=zMbipjjSYbg

2. Перегляньте виставу https://www.youtube.com/watch?v=D0PmRSOY3QU

3. Ознайомтеся з життям і творчістю Мольєра.

Жан Батіст Поклен (літературний псевдонім і сценічне ім'я — Мольєр) народився 13 січня 1622 року в Парижі. Його батько, Жан Батіст Поклен, був шпалерником і постачав товар до королівського палацу. За вірну службу він одержав титул покойового королівського слуги. Зазначимо, що це звання було досить почесним і передавалося у спадок.

Коли Мольєру виповнилося десять років, у дім прийшло горе. Його мати, тиха й ніжна Марія Поклен-Крессе, тяжко захворіла й померла. Через рік батько одружився вдруге на Катерині Флеретт. Говорили, що мачуха ображала хлопчика, але прямих доказів цього не збереглося. Вона була незлою жінкою і подарувала своєму чоловікові двох доньок — Катерину і Маргариту.

Відомо, що Жан Батіст-молодший навчався в приходській школі й працював у крамниці батька. У неділю сім'я Покленів відвідувала діда з материнської лінії Мольєра Луї Крессе, який жив під Парижем. У дітей назавжди збереглися добрі спогади про ці відвідини. Та найбільше з дідом зблизився Жан Батіст. Саме дід відкрив хлопчикові чарівний світ театру. Часто вечорами дід з онуком відвідували вистави в похмурому залі Бургонського Готелю, де грала королівська трупа. Так у життя Мольєра увійшов театр.

Титул батька надав Мольєру можливості здобути гарну освіту, Жан Батіст навчався у Клермонському колежі, де оволодів стародавніми мовами, вивчав історію, філософію, античну літературу, природничі науки. Тут він уперше почув лекції відомого філософа, астронома і фізика П'єра Гассенді. Філософ гостро критикував учення Декарта про вроджені ідеї, розвивав теорію античного філософа Епікура про атоми, відводив Богові роль «творця атомів». Пізніше драматург буде спиратися на теорії філософа в досліджені людських характерів. Як і його вчитель, Мольєр уважатиме, що людська поведінка може бути моральною лише за умови вільного і природного розвитку людини.

Потім Мольєр вступив до Орлеанського університету, де здобув учений ступінь ліценціата прав і був прийнятий у корпорацію адвокатів. Юнак постав перед вибором: або продовжити справу батька, або стати адвокатом.

Але жодне з цих занять не приваблювало його. Перемогла любов до театру.

Батько страшенно розгнівався, адже акторську професію вважали не гідною порядної людини. Та попри все Мольєр став актором. 1643 року разом із сім'єю Бежар він заснував у Парижі театральну трупу під назвою «Блискучий театр». Театр не зміг витримати конкуренції з великими театральними трупами і 1645 року розпався. Мольєр з акторами вирішив мандрувати французькими провінціями з метою заробити гроші, щоб сплатити великі борги. Ці мандри тривали до 1658 року й були своєрідною школою життя для майбутнього драматурга.

1658 року трупа Мольєра повертається до Парижа, а вже у жовтні виступає перед Людовіком XIV. Вистава сподобалася королю. Він звелів надати драматургові та його трупі для роботи театр Пті-Бурбон і став покровителем письменника.

Здавалося, що доля нарешті усміхнулася Мольєрові. Але після вистави «Кумедні манірниці» почалися нові поневіряння. Річ у тому, що комедія, у якій автор висміяв намагання буржуазії наслідувати манери аристократів, не сподобалася представникам цього класу. Під виглядом перебудови 1660 року вони зруйнували театр, і актори опинилися на вулиці. Це була підла помста. Мо- льєр поскаржився королю, і той звелів перевести трупу, до театру Пале-Рояль. Під керівництвом драматурга будівлю театру було перероблено. Тут Мольєр і працював до самої своєї смерті.

Розквіт його таланту припадає на 1664-1670 роки. У цей період були створені його найкращі п'єси: «Дон Жуан» (1665), «Мізантроп» (1666), «Скнара» (1668), «Тартюф» (1669), «Міщанин-шляхтич» (1670), «Витівки Скапена» (1671), «Удаваний хворий» (1673).

Критиків і літературознавців давно цікавлять: стосунки Мольєра і Людовіка XIV. Король визначив долю Мольєра після повернення до Парижа, надавав всілякі милості, завдяки йому драматург став відомим і багатим. Але за все це він мав бути ще й лакеєм короля, стелити йому постіль, завжди перебувати при дворі. Мольєр вірно служив королю, розуміючи, що його театр не зможе без цієї милості існувати. Але в останні роки життя митець утратив прихильність короля. Мольєр будь-якими способами намагався її повернути, навіть написав сповнений лестощів на адресу короля пролог до п'єси «Удаваний хворий». Але всі намагання були марними. Хоча, як говорять, коли Людовіку повідомили, що Мольєр помер, він зняв капелюха і сказав: «Мольєр безсмертний!»

Як справжній великий актор, Мольєр і помер на сцені, граючи головну роль у своїй виставі «Удаваний хворий». Це сталося 17 квітня 1673 року. Просто на сцені йому стало погано, він утратив свідомість. Публіка гучно плескала в долоні, уважаючи, що Мольєр геніально грає смертельно хворого. А він справді помирав...Паризький архієпископ заборонив ховати Мольєра на цвинтарі. У ті часи акторів уважали лицедіями, які повинні були перед смертю покаятися у своєму ремеслі. Мольєр не встиг цього зробити, він помер без сповіді й причастя. Лише після особистого втручання короля видатного драматурга поховали, але вночі, без церковного обряду, за муром цвинтаря Сен-Жозеф.

На його пам'ятнику, що стоїть у залі урочистих засідань Французької академії, є напис: «Для його пам'яті нічого не потрібно, але для нашої потрібен він...».

Зовні Мольєр був непривабливим: велика голова на короткій шиї, маленькі очі, товстий плескатий ніс, великий рот, густі чорні брови. Він мав міцну статуру. Надто швидкий темп мовлення, глухий голос і не завжди правильна артикуляція заважали йому грати трагічні ролі або ролі героїв- коханців. Проте в комічних образах він був неперевершеним! Ті недоліки зовнішності, що пересічній людині часто завдають страждань, для кар'єри актора можуть стати вирішальними. І підтвердження цьому парадоксу ви можете знайти й серед сучасних зірок театру й кіно.

Жан Батіст Мольєр -французький драматург і актор XVII ст. Уже за життя він став загальноєвропейським письменником і здобув неабияку славу. Комедії драматурга розігрувались при переповнених залах,а його акторська гра викликала бурхливе захоплення. Серед найбільших прихильників його таланту був король Франції Людовік ,який не пропускав жодної прем’єри комедій Мольєра, часто був навіть учасником п’єс у балетних сценах. Він захищав талановитого драматурга від нападок заздрісників та ображених, а в пік слави Мольєра присвоїв його театру назву «Трупа короля в Пале-Роялі». Про неабияку прихильність монарха до придворного комедіографа свідчить і той факт, що Людовік XIV став хрещеним батьком первістка Мольєра (додаток 3).

У 1669 році король Людовік XIV приймав у своїй резиденції у Версалі турецьких послів на чолі з Солиманом-Агою. Турків змусили довго чекати,а потім прийняли їх у галереї Нового Палацу,що була прибрана надзвичайно розкішно. Король сидів на троні, а на вбранні короля було діамантів не менш, ніж на чотирнадцять мільйонів ліврів. Однак Солиман-Ага ніяк не виказав свого захоплення. У нього був такий вираз обличчя, начебто в Турції всі носять костюми з діамантами. Поведінка турецької делегації не сподобалась королю, і він наказав придворним композитору і драматургу написати п’єсу, що висміювала б турків. Так був створений «Міщанин-шляхтич». 14 жовтня 1670 року відбулася прем’єра вистави...Це було в Шамборі (додаток 4).

4. Словникова робота. Запишіть у зошит та вивчіть.

Комедія (грецьк. Komodia ,від komos - весела процесія і ode - пісня) - драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи в людині.

Прийом «Своя опора». Учені під час розповіді вчителя самостійно складають власний опорний конспект.

Комедія як жанр зародилася в Стародавній Греції. Одним із найвидатніших драматургів тієї пори був Аристофан. Вершиною комедійних здобутків епохи Відродження стали твори В.Шекспіра .У 17ст. великою популярністю користувалися комедії Лопе де Вега та Кальдерона де ла Барка. Найвищого розквіту в добу класицизму комедія досягла в творчості Ж.Б.Мольєра (Тартюф», «Дон Жуан», «Мізантроп»).

«Новаторство Мольєра» .

Правила класицизму Новаторство Мольєра

Мета комедії-розважати Мета комедії-розважати і повчати

Чіткий поділ на позитивних та негативних героїв У деяких образах поєднуються протилежні риси

'Персонажі схематичні,наділені якоюсь однією рисою Поведінка персонажів мотивується їхнім суспільним становищем

Чітка композиція твору Порушення чіткої композиції твору

Правило трьох єдностей У деяких п’єсах не дотримується

Дотримання жанрових рамок комедії Поєднання комічних і трагічних конфліктів

5. Поетична пауза. Виразне читання «Стансів» Н.Буало.

Завдання: - Що нове відмітив автор у творчості драматурга (випишіть у зошит)?

Станси

Даремно заздрісна юрба

Хотіла б оганьбить, тупа,

Мольєр, твої найкращі твори, -

Навіки дивні чари їх,

Пройшовши крізь віки й простори,

В серцях відіб'ються людських.

Як весело смієшся ти.

Де кращі дотепи знайти?

Немов той переможець давній,

Ти Карфаген здобув в боях, -

Схилився і Теренцій* славний

Перед тобою у віках.

У тебе муза недарма

Говорить правду жартома,

Для всіх людей благословенна.

І мова в тебе вся жива,

Але твої влучні слова –

Це справжня проповідь учена.

Облиш ти заздрощі юрбі.

Нехай вони кричать собі,

Що ти показуєш їх вади,

Що вірш не до вподоби їм.

Як хочеш ти на світ впливати,

Не потурай смакам чужим!

* Публій Теренцій Афр (лат. Publius Terentius Afer; 195 (або 185) — 159 до н. е.) — давньоримський письменник, комедіограф. 

08.04.2020 року

Тема. Історія створення комедії "Міщанин-шляхтич". Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення

1. Подивіться відеоурок

https://www.youtube.com/results?search_query=зарубіжна+8+клас+мольєр

2. Подивіться виставу – ч. ІІ

https://www.youtube.com/watch?v=vlTN9vOGVmQ&t=3s

3. Прочитайте

Тема п’‎єси «Міщанин -шляхтич» - зображення безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм та висміювання людських і соціальних вад. Дотичні теми - зображення любовних колізій між Люсільта Клеонтом, Нікольта Ков’‎єлем, Дорантом та Доріменою; зображення шахрайств учителів та кравця.

Сюжетна лінія та її композиційне втілення у творі

Дія перша - експозиція. В будинку пана Журдена зібралися найняті ним учителі музики і танців, які мають навчити його аристократичних манер. Учителі всіляко вихваляють Журдена, сподіваючись отримати від нього велику винагороду.

Дія друга - зав’‎язка. Журден домовляється з учителями про підготовку балетної вистави до гостини маркізи Дорімени, з якою він хоче укласти шлюб, щоб отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні). Тим часом учителі музики й танців посварилися з учителями філософії та фехтування, доводячи кожен свою першість в освіті. Після занять Журдена з учителем філософії в його дім приходить кравець-шах- рай та відбувається «ритуал» вдягання буржуа в кумедний костюм. Журдена переконують, що це «останній писк моди» в аристократичному середовищі. Журден щедро всіх винагороджує.

Дія третя - розвиток дії. Після сварки з дружиною та служницею, які критично ставляться до «високих прагнень» Журдена, в його дім приходить аристократ-аферист Дорант, користуючись небезкоштовними послугами якого, Журден прагне зблизитися з Доріменою. Дорант дурить Журдена, оскільки витрачає гроші міщанина на дорогі подарунки маркізі від свого імені, бо теж хоче з нею одружитися. Дружина Журдена прагне використати заклопотаність чоловіка власними мріями про дворянство та видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта Ков’‎єля. Журден проти, тому що Клеонт - міщанин, а він хоче видати доньку за аристократа. Тим часом розпочинається балет, головними глядачами на якому є Дорімена та Дорант.

Дія четверта - кульмінація. Під час обіду Журден залицяється до Дорімени, але його дружина припиняє люб’‎язності та виганяє гостей. З’‎являється переодягнений Ков’‎єль і розповідає Журдену, що в його доньку закоханий син турецького султана, що він скоро буде з пропозицією шлюбу та висвячення майбутнього тестя у сан «мамамуші». Журден мало не божеволіє від щастя - збувається його мрія стати дворянином. Манія Журдена у сцені посвяти в «мамамуші» доходить крайньої межі, і вся безглуздість його намагань і моральна потворність виявляються тут в особливо яскравій формі. Розпочинається комічна церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина турецького султана.

Дія п’‎ята - розв’‎язка. На сцені один за одним з’‎являються усі головні персонажі п’‎єси - дружина Журдена, його донька Люсіль, Дорант, Дорімена - і, дізнавшись, що відбувається, включаються в гру, кожен по - своєму використовуючи обдуреного Журдена. Журден погоджується на шлюб Люсіль з Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь пов’‎язує своє життя з Ков’‎єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до маркізи. «От йолоп так йолоп! Другого такого у цілому світі не знайдеш!» - так у кінці п’‎єси характеризує Журдена Ков’‎єль. Комедія закінчується яскравим балетом.

Особливості жанру й композиції п’‎єси «Міщанин-шляхтич»

«Міщанин-шляхтич» - взірець «високої комедії» Мольєра. Твір поєднав у собі ознаки комедії обставин та комедії характерів: згідно з правилами комедії характерів у ній поставлено завдання розкрити морально- психологічний стан героя, а відповідно до комедії звичаїв були висміяні традиції, уподобання певних соціальних прошарків, передовсім буржуа та аристократів.

За змістом «Міщанин-шляхтич» є взірцем соціально-побутової комедії, в якій розкриваються норми моралі та спосіб життя аристократії та буржуазії часів Мольєра. Однак у творі наявні й елементи соціально- психологічної та любовної комедії, що обумовило її успіх у глядача.

За правилами класицизму комедія має п’‎ять дій. Композиція п’‎єси підпорядкована правилу трьох єдностей: всі події відбуваються в домі пана Журдена (єдність місця) впродовж однієї доби (єдність часу), розвиток сюжету зосереджується навколо особи головного героя (єдність дії), переважна більшість героїв є носіями однієї домінуючої риси характеру (неоднозначним є образ головного героя твору). Комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою.

За формою «Міщанин-шляхтич» - це комедія-балет. Мольєр ввів у п’‎єсу численні пісні, танці, музичні інтермедії, балет, завдяки чому здійснив розширення характеристик персонажів, увиразнивши ті чи ті риси їх вдачі, створивши необхідний емоційний колорит та пародіюючи тематику й стиль тогочасної салонної літератури. Жанр, створений видатним драматургом для придворних розваг, наповнився викривальним змістом.

Головна ідея комедії «Міщанин-шляхтич» художньо втілена у словах Клеонта, що немовби кладуть край безглуздим намаганням Журдена перетворитися з міщанина на шляхтича: «Люди без докорів сумління привласнюють собі дворянське звання, - цей вид злодійства, вочевидь, став звичним. Але я щодо цього, зізнаюся, більш делікатний. Я гадаю, що будь-який обман кидає тінь на порядну людину. Соромитися тих, від кого тобі прирекло народитися на світ, похвалятися в товаристві вигаданим титулом, видавати себе не за те, чим ти є насправді, - це, як на мене, ознака душевної ницості».)

4. Подивіться урок

https://www.youtube.com/watch?v=EBOZhW79c8o

5. Читати "Міщанин-шляхтич"

10.04.2020 року

Тема. Основні образи комедії (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.)

1. Перегляньте фільм https://www.youtube.com/watch?v=E6INo5QHzMw

2. Перегляньте відеоурок https://www.youtube.com/watch?v=stN9O3i7Av8

3. Аналіз образної системи комедії (запишіть у зошит)

Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: сім’ю, гроші, здоров’я. За своїм походженням Журден — буржуа, чиї батьки були торговцями, але він соромиться свого походження та способу життя. Головною рисою характеру пана Журдена є його манія, пристрасть до всього дворянського. Він прагне потрапити до вищого товариства, стати шляхетним дворянином. Безумовно, нікому не забороняється самовдосконалюватися. Однак пан Журден обрав хибний шлях та примарну мету, яку ніяк не можна назвати достойною. Він вирішив стати коханцем маркізи Дорімени і завдяки їй увійти до аристократичних кіл. Вершина його прагнень — бути прийнятим самим королем. Щоб мати вигляд дворянина, він намагається робити все, як аристократи. Закинувши справи, Журден наймає собі вчителів танців, фехтування, музики, філософії, які, сміючись за його спиною, навчають за високу платню всього, що узвичаєно в аристократів. З їхньою допомогою він намагається засвоїти звички, манери дворян, учиться танцювати, фехтувати. Уроки танців Журдену потрібні для того, щоб вишукано вклонитися маркізі, фехтування гарне тим, що… «й боягуз може вбити свого супротивника, а сам завжди зостанеться цілий». Музики пан Журден навчається лише тому, що «вельможне панство теж учиться музики». А вся «філософія» зводиться майже до одного: як краще написати записочку одній великосвітській дамі. (Аналіз п’єси Жана Батіста Мольєра «Міщанин-шляхтич») Учителі знають справжню ціну пану Журдену. Так, із їхніх реплік постає людина-нікчема, яка «нічогісінько не тямить», але має гроші, хоча не має смаку. Журден зовсім не знає специфіки музики, не розбирається в танцях. Про це свідчать його висловлювання: «Ви покажете мені ваш легенький жарт? Ну, той… Чи як там по-вашому? Ваш пролог чи діалог зі співами й танцями?» Він не має смаку, бо не може оцінити прослухане й побачене: «Оце й усе? До ладу підібрано… ще й вирази такі ловкенькі… І знову пастухи?» Його неуцтво виявляється впродовж бесіди з філософом. Із жодною з наук Журден не знайомий, його лякають незрозумілі слова та терміни, він не бачить різниці між віршами та прозою. І лише в орфографії він убачає сенс. Мольєр змальовує комічну ситуацію з вимовою звуків, використовуючи мову як засіб для створення комічного. Безглузде прагнення наслідування аристократів особливо висміюється драматургом у сценах навчання Журдена дворянським «наукам і мистецтвам». Сміх викликає не сам процес навчання — у тому, що людина хоче здобути освіту, немає нічого смішного,— а ганебне плазування, лакейське приниження Журдена перед придворними званнями й титулами, кумедне домагання досягти аристократичного стану в суспільстві. Пан Журден визначає зміст свого навчання так: «Я хочу розуму набратися, щоб не пасти задніх у пристойному товаристві». Визначальна риса образу Журдена — марнославство (пихатість, гонористість). Мріючи бути таким, як дворяни, Журден ладен багато заплатити за те, щоб люди ставилися до нього як до благороднонародженого. Яскраво це показано у сцені з кравцем (дія II, ява 9). Комізм створюється за допомогою вживання титулів лакеєм, надмірним «підвищенням» Журдена від «шляхетного пана» до «вашої світлості». Але Журден ще не втратив повністю здорового глузду. Він зовсім не дурний. Так, Журден побачив, що кравець украв у нього тканину (сцена з кравцем), він уміє рахувати гроші (сцена з Дорантом). Журден — простий, прямодушний, довірливий. Найкраще сліпа довірливість пана Журдена та його простота виявилися у сцені бенкету (дія III, яви 18, 19; дія IV, ява 1). Людина, менш засліплена своєю згубною пристрастю та спостережливіша, уже давно б помітила, що маркіза до цього дня навіть не чула про нього, а його присутність за столом уважає випадковою. Довірливий пан Журден тішить себе думкою, що граф розхвалює його перед маркізою і передає їй від нього подарунки. А гроші він позичає тому, що безмежно вірить Доранту як дворянину. Охоплений манією дворянства, Журден деспотично забороняє шлюб своєї дочки Люсіль із її коханим, Клеонтом, на тій підставі, що той «не дворянин». Але він згоден видати свою дочку навіть за турка, аби той був дворянином. Тільки весела вигадка Ков’єля, слуги Клеонта, про сина турецького султана, який приїхав начебто для того, щоб попросити руки дочки Журдена, допомагає обвінчатися Люсіль та Клеонту. Наприкінці комедії пан Журден «виліковується» від своєї манії і повертається до дружини. Експеримент перетворення пана Журдена на шляхтича завершується невдало, бо його міщанська природа бере гору, до того ж, сумнівними є й ідеали аристократії, до якої він хотів належати. Здоровий глузд перемагає.

Граф Дорант — зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами, аби видурити в того гроші. Удаючи з себе друга Журдена, Дорант живе за його рахунок і за його гроші робить подарунки Дорімені. У Доранта немає нічого, окрім його титула. Він збіднів не тільки матеріально, а й духовно. « Образ маркізи Дорімени подано в сатиричному плані. Вважаючи графа Доранта багатим, вона погоджується вийти за нього заміж, радіючи, що заволодіє не тільки його серцем, а й майном. Проте Дорімена потрапляє у тенета власної розбещеності, її вади обертаються проти неї самої.

Здоровий глузд втілений в образі пані Журден. Вона розуміє всю безглуздість поведінки чоловіка, викриває Доранта й Дорімену, щиро хоче щастя для своєї дочки з чесним Клеонтом. Однак пані Журден не є позитивним ідеалом драматурга, оскільки вона надто сварлива, брутальна й обмежена.

Люсіль і Клеонт — освічені, чесні й добрі молоді люди. Вони не соромляться свого походження, понад усе цінують в людях моральні якості, чисті й високі почуття, борються за своє щастя. Клеонт не дворянин, але веде чесний спосіб життя й віддано служить державі. За свої високі моральні якості Клеонта винагороджено в п’‎єсі шлюбом з Люсіль. Дочку Журдена змальовано у творі менш виразно, але добре показано її привабливі риси — красу, людяність і здатність до високого кохання. Автор утверджує силу взаємних почуттів, що важать більше за титули і багатство.

Слуги Ніколь і Ков'єль представляють народні типи. Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги тверезо оцінюють події та людей, вони активніші від своїх хазяїв. Те, що всю «режисуру» розіграшу автор віддає Ков’‎єлю, підкреслює глибоку віру Моль’‎єра в народ, у його розум і творчі можливості, у здатність відновити справедливість.

15.04.2020 року

Розвиток мовлення (письмово)

Тема. Сутність морального уроку, утіленого митцем засобами комедії («Міщанин-шляхтич» Мольєра)

1. Напишіть твір (за поданими нижче підказками) на тему "Сутність морального уроку, утіленого митцем засобами комедії («Міщанин-шляхтич» Мольєра)."

Як навчитися писати твори: кілька корисних порад

Кілька правил успішної роботи з творами:

• Скажіть «ні» переписуванню. Звісно, важливо читати так звану «критику», але якщо займатися подібним плагіатом, то це не буде розвивати ваші здібності в написанні творів. Можна використовувати її лише для того, щоб направляти свою думку в потрібне русло. Враження, твердження, висновки – повинні бути лише ваші власні.

• Якщо йдеться про твір за літературним твором, варто його обов’язково прочитати. І вам не допоможе короткий зміст. Ви самі повинні розуміти зміст роману, повісті чи оповідання, самі робити відповідні висновки і висловлювати свою думку.

• Перш ніж написати твір, варто скласти план. Якщо вам важко дається написання творів, краще зробіть це не в «умі», а на папері. Щодо плану, то тут повинні бути присутні три головні частини – вступ, основна частина і висновки.

• Якщо ви не зрозуміли чогось із твору, втратили сюжетну лінію, можливо, краще перечитати твір ще раз.

• У разі прочитання критики, якщо, скажімо, вам сподобалась чиясь думка, спробуйте розвинути її своїми словами. Оцініть, наскільки вона відповідає думці твору

• Не забувайте про цитати. Це підкреслить вашу обізнаність у темі.

• Читайте приклади хороших творів. Так у вашій голові відкладеться правильна структура написання, образи та звороти. Зрештою, ви подумки привчите себе до правильної роботи зі словом.

• Думайте про твір заздалегідь. Не сідайте за чистий аркуш і не починайте все «з нуля». Ідете в магазин, подумайте: з чого почати твір, як закінчити.

• Ну і головна порада – підвищуйте свою грамотність.

2. Рекомендовані слова й вирази у творі-роздумі

ТЕЗА.

На мою думку, … Я вважаю, … Мені здається, що …

АРГУМЕНТИ.

Аргументом на підтвердження моєї думки може бути те, що …

Щоб підтвердити свою думку, скажу таке:

Моє переконання ґрунтується на тому, що, по-перше, … , по-друге…..

ПРИКЛАДИ

Перший: На згадку приходить герой …

Українська література дає багато прикладів. Один із них – …

У зв’язку з порушеною проблемою згадується фільм …

Другий: Хочу навести приклад із власного життя

Хоча мій власний життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що …

Згадаймо постать видатного історичного діяча …

ВИСНОВОК

Підсумовуючи зазначене, можу стверджувати …

Отже, дійшов висновку, що …

На завершення свого роздуму підсумую, …

Таким чином, можна зробити висновок, що …

Для зв’язку думок у творі використовуйте вирази

По-перше, по-друге, …

Хочу зазначити, що …

Як вже стверджувалося, …

Як можна було переконатися, …

17.04.2020 року

Тема. Бароко і класицизм (самостійна робота за вивченими творами, виконати на окремих аркушах)

Початковий та середній рівні (кожна правильна відповідь — 7 бал)

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Укажіть, про який стиль літератури ідеться: « Вирізняється художньою яскравістю й пишністю, великою силою емоційного впливу, ідейною багатозначністю, в основі якої — драматично загострене сприйняття світу та людини».

а) Романтизм;

б) класицизм;

в) Відродження;

г) бароко.

2. Укажіть країну, у якій виник класицизм.

а) Англія;

б) Франція;

в) Італія;

г) Іспанія.

3. Укажіть назву театру, який заснував Мольєр.

а) «Сучасний театр»;

б) «Блискучий театр»;

в) Славетний театр»;

г) «Класичний театр».

4. Укажіть назву твору іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барки:

а) «Сон літньої ночі»;

б) «Любов до життя»;

в) «Життя — це сон»;

г) «Поетичне мистецтво».

5. Укажіть основну пристрасть пана Журдена.

а) Пристрасть до всього нового;

б) до всього прекрасного;

в) до всього старовинного;

г) до всього дворянського.

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 1 бал)

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

6. Укажіть риси характеру пана Журдена:

а) інтелігентність;

б) брутальність;

в) самозасліпленість;

г) довірливість;

д) чемність;

е) освіченість.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

7. Укажіть зайве правило в естетиці класицизму:

а) єдність дії;

б) єдність характерів;

в) єдність місця;

г) єдність часу.

Високий рівень

Завдання відкритої форми з короткою відповіддю (1 бал)

8. Узагальнене судження в стислій, художньо-ефектній формі, в основі якого нерідко лежить логічно несподіваний поворот думки, — це ...

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (2 бали)

9. Чому сцени навчання пана Журдена викликають сміх?

22.04.2020 року

Тема. Антуан де Сент-Екзюпері (1900–1944). Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц». Філософський зміст твору

1. Перегляньте презентацію https://www.youtube.com/watch?v=HvjGpEeOni8

2. Опрацюйте матеріал у підручнику на стор. 153-155 (коротко законспектуйте).

3. Перегляньте фільм https://www.youtube.com/watch?v=r_RrV2f-y1M

4. Читати повість стор. 156-163.

24.04.2020 року

Тема. Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Художній зміст твору

1. Прослухайте https://www.youtube.com/watch?v=bvPzDAx8GD8

2. Словникова робота.

ПРИТЧА – повчальна алегорична оповідь, в якій фабула підпорядкована моралізаційній частині твору. У притчі зосереджена певна дидактична ідея.

А щоб налаштуватись на повчання, послухайте притчу «Олівець»

Бабуся пише листа. Онук дивиться і каже: «Я знаю, що ви пишете про мене». Бабуся всміхнулася і сказала: «Так про тебе, а ще, коли ти виростеш, я хочу щоб ти був схожим на цей олівець» Хлопець сказав, що він нічим не відрізняється від інших олівців.

-Все залежно від того, як дивитися на речі. Цей олівець володіє п’ятьма якостями, які необхідні тобі, якщо ти хочеш прожити життя в ладу з усім світом.

По – перше: ти можеш бути генієм, але ніколи не забувай про існування Направляючої Руки, яку ми називаємо Богом. Завжди довіряй себе його волі.

По – друге: щоб писати, мені доводиться заточувати олівець. Це трохи боляче, але після цього олівець пише тонко. Отже, вмій терпіти біль, пам’ятаючи, що він додає благородства.

По – третє: можна стерти помилку. Запам’ятай, що виправляти помилки необхідно. Часто це єдиний спосіб залишитися на вірному шляху.

По – четверте: в олівці має значення не деревина, не розмір, не форма, а графіт, що знаходиться в середині. Так і в людини: головне не одяг, не врода, а внутрішня краса, душа.

По – п’яте: олівець завжди залишає після себе слід. Так само і ти залишай після себе сліди своїми вчинками і тому обмірковуй кожен свій крок.

Про те як знайти шлях до щастя, як бути щасливим на своїй планеті,- філософська притча – казка Антуана де Сент – Езюпері.

Тож уявімо, що ми подорожуємо з Маленьким принцом і разом з ним відвідаємо жителів різних астероїдів та побуваємо на планеті Земля.

3. Ознайомтеся.

Особливості жанру твору "Маленький принц"

"Любити - означає не дивитися один на одного, це означає дивитися в одному напрямку" - ця думка визначає ідейний задум повісті-казки. "Маленький принц" був написаний в 1943 році, і трагедія Європи в другій світовій війні, спогади письменника про розгромленої, окупованій Франції накладають свій відбиток на твір. Своєю світлою, сумною і мудрої казкою Екзюпері захищав невмирущу людяність, живу іскру в душах людей. У відомому сенсі повість з'явилася підсумком творчого шляху письменника, філософським, художнім його осмисленням.

Казка, як і притча, найдавніший жанр усної народної творчості. Вона вчить людину жити, вселяє в нього оптимізм, стверджує віру в торжество добра і справедливості. За фантастичністю казкової фабули й вимислу завжди ховаються реальні людські відносини. Подібно притчі, у казці завжди тріумфує моральна та соціальна правда. Казка-притча "Маленький принц" написана не тільки для дітей, але і для дорослих, які ще не цілком втратили дитячу вразливість, по-дитячому відкритий погляд на світ і здатність фантазувати. Те, що "Маленький принц" - казка, ми визначаємо за наявними в повісті казковим ознаками: фантастичну подорож героя, казкові персонажі (Лис, Змія). "Прообразом" літературної казки "Маленький принц" можна вважати чарівну фольклорну казку з бродячою фабулою: прекрасний принц через нещасне кохання залишає рідну домівку й мандрує по нескінченних дорогах у пошуках щастя та пригод. Він намагається здобути славу і підкорити тим самим неприступне серце принцеси.

Сент-Екзюпері бере за основу цей сюжет, але переосмислює його по-своєму, навіть іронічно. Його прекрасний принц зовсім дитина, яка страждає від примхливого і навіженої квітки. Природно, про щасливе фіналі з весіллям не йде й мови. У мандрах маленький принц зустрічається не з казковими чудовиськами, а з людьми, яка зачарувала, немов злими чарами, егоїстичними і дріб'язковими пристрастями. Але це тільки зовнішня сторона сюжету. У першу чергу, це філософська казка. І, отже, за, здавалося б, простим і невигадливим сюжетом і Іронією він маскує глибокий сенс. Автор торкається в ній відверненому вигляді через іносказання, метафори і символи теми космічного масштабу: добра і зла, життя і смерті, людського буття, щирої любові, моральної краси, дружби, нескінченного самотності, взаємини особистості й натовпу і багато інших.

Незважаючи на те, що Маленький принц дитина, йому відкривається справжнє бачення світу, недоступне навіть дорослій людині. Та й люди з змертвілого душами, яких зустрічає на своєму шляху головний герой, набагато страшніше казкових чудовиськ. Взаємовідносини принца і Рози набагато складніше, ніж відносини принців і принцес з фольклорних казок. Адже саме заради Рози Маленький принц жертвує матеріальною оболонкою - він вибирає тілесну смерть.

4. Запишіть у зошит.

«Маленький принц» аналіз

Жанр «Маленький принц» – філософська алегорична казка-притча.

Елементи казки: незвичний сюжет, персоніфікація рослин, тварин (Лис, Троянда, Змія) Елементи притчі: багато алегорій (баобаби, вода), подаються морально-філософські роздуми письменника Повчальні моменти: твір містить філософські роздуми про сенс життя людини. Письменник прагне переконати людей, що головне — це їхні душі, відношення до матеріальних та моральних цінностей. Треба любити життя, людей і ти будеш щасливим.

Тема – подорож Маленького принца.

Ідея – треба любити життя, людей і ти будеш щасливим.

Головні герої – маленький принц, льотчик, лис, король, честолюбець, пияк, ділок, ліхтарник, географ.

Сюжет «Маленький принц»

«Маленький принц» — казка про льотчика, який опинився в африканській пустелі Сахара внаслідок аварії літака. Тут чоловік зустрів маленького принца, у якого була своя планета завбільшки з будинок і якому не вистачало друга. Подорожуючи від астероїда до астероїда, маленький принц знайомиться з їх досить дивними мешканцями. Але головна зустріч у нього відбулася на Землі — він познайомився з мудрим лисом, який відкрив йому таємницю дружби й любові.

Проблематика — сенсу буття, дружби, кохання, відповідальності, влади; честолюбства; пияцтва; ділової людини; почуття відповідальності; черствої душі.

Гуманістичний зміст твору: твір пройнятий любов’ю до людини, прагненням достукатися до її душі, сколихнути, змусити замислитися й очиститися від усього нещирого й непотрібного, повернути втрачену дитячу щирість, чистоту, безпосередність.

Центральний конфлікт казки – зіткнення двох систем цінностей, справжніх і фальшивих, духовних і химерних.

Принцип побудови – мандрівки та діалоги Маленького принца, які стали діалогами душі людини і самим собою.

29.04.2020

Тема. Річард Бах (нар. 1936). «Чайка Джонатан Лівінгстон».  Сюжет твору як філософська метафора людського буття

1. Перегляньте цікаві факти https://www.youtube.com/watch?v=vMgeEZP1hhQ

2. Прослухайте аудіокнигу https://www.youtube.com/watch?v=kfGcgfi6lds або прочитайте у підручнику на стор. 310-314.

3. Опрацюйте у підручнику стор. 308-309 (письмово).