УВАГА! З технічних причин наш сайт переїхав. Оновлена версія сайту за посиланням:
5 клас 16.03.2020
Українська мова
Тема. Другорядні члени речення
§ 41, вивчити правило
вправи 433, 434
Українська література
Тарас Шевченко «За сонцем хмаронька пливе»
Виразно читати поезію. Дати відповіді на питання. Теорія літератури ст. 196
Українська мова 5 клас
17.03.2020
Другорядні члени речення. Додаток
1.Перегляньте відеопрезентацію
https://www.youtube.com/watch?v=Lh7VwXnzSQo
2. Опрацюйте матеріал § 41, ст. 176
3. Виконайте вправи 435, 436, 443
18.03.2020
Другорядні члени речення. Означення, обставина
1.Перегляньте відеопрезентацію
2. Опрацюйте матеріал § 41, ст. 176
3. Виконайте вправи 437, 438, 441
Українська література 5 клас
19.03.2020
Тарас Шевченко «Садок вишневий коло хати»
1. Перегляньте мультфільм https://www.youtube.com/watch?v=E0jnBCkMEuM
2. Вивчити напам’ять поезію
3. ст. 193 питання 3 з будиночком
4. Намалюйте ілюстрацію до поезії
23.03.2020
Українська література
Тема. П. Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. «Не бував ти у наших краях!» Майстерне відтворення краси природи, яка надихає ліричного героя й зміцнює його патріотичні почуття.
1. Повторення вивченого на попередніх уроках
Життя та творчість Тараса Шевченка за повістю Степана Васильченка "В бур'янах". Поезії Тараса Шевченка "За сонцем хмаронька пливе", "Садок вишневий коло хати"
Перейдіть за посиланням, виконайте тестові завдання.
http://join.naurok.ua/?_ga=2.212346260.1044774046.1584810091-1064963601.1584255012
Код доступу 175115
2. Перегляньте відеопрезентації 1)https://www.youtube.com/watch?v=gicAkKfts5g
2)https://www.youtube.com/watch?v=FLga_TMsAPQ
3. Прослухайте поезію https://www.youtube.com/watch?v=fAEyCcCUGYU
4. Прочитайте вірш П. Тичини «Не бував ти у наших краях! (ст. 199)
Бесіда за прочитаним твором
· - З ким веде автор розмову у вірші?
· - Про що він йому розповідає?
· - Як у вірші змальовує Павло Григорович людину?
Опишіть вірш за схемою
Тема. Відображення краси природи, працьовитості людини на теренах України
Ідея. Любов до рідної землі
Основна думка. Кожна людина - дитина свого краю
Жанр. Пейзажна лірика
Художні засоби.
Метафори "серце б'ється", "степ розтягнувся"
Епітети "блакитні простори", "весняні очі"
Порівняння "могили, як гори"
• Які почуття, на вашу думку, виникали в душі поета, коли він писав вірш?
• Яке ставлення автора до Батьківщини?
5. Виразно прочитайте поезію (ст 199-200), дайти відповіді на питання (ст. 202), намалюйте ілюстрацію до поезії.
6. Додаткове завдання join.naurok.ua Код доступу 226868
26.03.2020
Українська література 5 клас
Тема. П. Тичина. «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла». Любов до рідної землі, відповідальність кожної людини за збереження природи. Мелодійність віршів П. Тичини.
1. Робота над поезією"Блакить мою душу обвіяла"(ст.201)
https://www.youtube.com/watch?v=heFoQ-FOgbo
Скажи вранці світові «Добридень!» — і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить сонце, як тихо шепочуться трави, дзюрчить струмочок, пурхає метелик. Хай усе це наповнить твоє серце добром, любов'ю до рідного краю. Такий і прямий зміст і підтекст поезії П. Тичини «Блакить мою душу обвіяла...».
Ось так презентує себе молодий поет, залюблений у свою сонцесяйну Україну.
2. Прочитайте виразно поезію
3. - Яка вона,блакить, зображена у вірші?
- Як поет зображує у вірші рідну природу?
- Як називається ліричний твір, у якому описується природа?
- Яка пора року зображена в поезії?
- Як ви розумієте рядки поезії «Душа моя сонця намріяла», «Душа причастилася кротості трав...»?
- Назвіть зорові образи й опишіть картини, що постають у вашій уяві під час читання вірша.
- Якого емоційного забарвлення надають віршу слова зі зменшено-пестливими суфіксами?
Опишіть вірш за схемою.
«Блакить мою душу обвіяла»
Тема. Шанобливе ставлення до України
Ідея. Любов до рідної землі
Основна думка. Чуттєве переповнення ліричного героя до свого краю
Жанр. Пейзажна лірика
Художні засоби
Метафори "блакить душу обвіяла", "душа сонця намріяла", "душа причастилася кротості трав"
Епітети --
Порівняння "струмок серед гаю, як стрічечка", "метелик, мов свічечка"
4. Душею й серцем П.Тичина довгі роки служив Музиці – і вона щедро нагородила його за вірне й незрадливе служіння: влилася в поетичні рядки митця, зазвучала на повну силу, щоб полонити усіх, хто ввійде у Храм його Слова. Ступимо ж і ми на поріг цього Храму, щоб відчути цей божественний барвозвук – голублячий, ніжнотонний...
Послухайте вірш, який Г.Майброда поклав на музику "Гаї шумлять" https://www.youtube.com/watch?v=R7nDZhclksk
1. Опишіть почуття зворушення. Що, на вашу думку, може викликати це почуття?
2. Як ви розумієте вислів "музика природи"? Гру яких музичних інструментів ви уявляєте, читаючи цей твір?
Опишіть вірш за схемою.
"Гаї шумлять"
Тема Оспівування краси України
Ідея. Фантастичний вплив природи на психологічний стан людини
Основна думка. Кожна людина відчуває природний світ своєрідно
Жанр. Пейзажна лірика
Художні засоби
Метафори. "гаї шумлять", "хмарки біжать", "дзвін гуде", "думки пряде", "шепіт трав", "мріє гай", "горить-тремтить ріка"
Епітети "шепіт голублячий", "іду зворушений"
Порівняння "купаючи мене, мов ластівку", "ген неба край - як золото", "ріка мов золото-поколото", "ріка, як музика"
Який настрій твору?
Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.
5. Тестові завдання
1. До кого звертається автор у вірші «Не бував ти у наших краях!»?
А Товариша; Б іноземця;
В вигаданого співрозмовника; Г батька.
2. Який художній засіб використовує автор у рядку «На квітці метелик мов стрічечка»?
А Метафору; Б порівняння;
В епітет; Г персоніфікацію.
3. Яка пора року зображена у вірші «Не бував ти у наших краях!»?
А Весна; Б зима;
В осінь; Г літо.
4. Без чого не можуть люди «і нивки зорати»? (Вірш «Не бував ти у наших краях!»)
А Заробітної плати; Б пісні;
В їжі; Г сліз.
5. Який художній засіб використовує автор у рядку «Горить-тремтить ріка»?
А Метафору; Б порівняння;
В епітет; Г персоніфікацію.
6. Яка пора року зображена у вірші «Гаї шумлять»?
А Весна; Б зима;
В осінь; Г літо.
7. Хто виступає ліричним героєм у вірші «Гаї шумлять»?
А Автор;
Б маленький хлопчик;
В парубок;
Г батько.
8. Чим милується ліричний герой у вірші «Гаї шумлять»?
А Гаєм; Б річкою;
В хмарками; Г травою.
9. До кого звертається автор у вірші «Блакить мою душу обвіяла»?
А Природи; Б світу;
В матері; Г України.
10. З чим порівнює автор могили у вірші «Не бував ти у наших краях!»?
А Хмарами; Б степом;
В горами; Г лісами.
11. Який вірш закінчується рядком «...як музика»?
А «Гаї шумлять»;
Б «Не бував ти у наших краях!»;
В «Блакить мою душу обвіяла»;
Г «А я у гай ходила».
12. З чим автор порівнює неба край у вірші «Гаї шумлять»?
А Музикою; Б золотом;
В коханням; Г думками.
6. Вивчити одну поезію П.Тичини напам’ять ( ст.200-201)
7. Додаткове завдання join.naurok.ua Код доступу 141713
23.03.2020
Українська мова
Тема. Обставина. Типи обставин за значенням. Способи їх вираження.
1. Повторення вивченого на попередніх уроках «Словосполучення і речення. Головні і другорядні члениречення».
Виконайте тестові завдання http://join.naurok.ua/?_ga=2.217042198.1044774046.1584810091-1064963601.1584255012 Код доступу 116788
2. Перегляньте відеопрезентацію https://www.youtube.com/watch?v=dK5cOvl2hyU
3. Попрацюйте з підручником: ст.176
4. Обставина – другорядний член речення, що характеризує дію з точки зору її місця, часу, причини, мети, способу або ступеня і відповідає на питання як? куди? звідки? коли? чому? з якою метою? якою мірою? де? Обставина виражається прислівниками, сполученням іменника у непрямому відмінку з прийменником, інфінітивами, фразеологізмами. Підкреслюється рискою – крапкою. Обставини можуть мати при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто бути поширеними: Стоїть (як?) по пояс в Україні ромашка в білому вінку.
Ø Робота з таблицею (Розглянути таблицю, записати до зошитів речення, визначити в реченнях обставини, підкреслити їх)
Способу дії Як? В якій мірі? Яким чином? Він нехотя звівся і сів на лаві під мисником.
Місця Де? Куди? Звідки? У палаці, мабуть, весело було жити.
Часу Коли? Відколи? Як довго? Другого дня рано небо було синє.
Причини Чому? Від чого? Через що? З голоду та холоду і півень не співає.
Мети З якою метою? Навіщо? Для чого? Вола кличуть не мед пить, а воду возить.
Умови За якої умови? У якому випадку? Не зоравши, не посієш.
Допустові Незважаючи на що? Незважаючи на погодні умови, урожай було зібрано вчасно.
5. Виконайте завдання
Завдання №1. Робота з текстом (Прочитати текст, знайти обставини й визначити, що вони виражають і на які питання відповідають, записати ці речення.)
Слово
На світі існує невидима сила. Вона є водночас зброєю та лікарем. Вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. Ця сила є словом.
Слово є силою, якщо воне не пусте. Гостре слово українських письменників, наприклад, вголос говорило про гноблення простого народу. І сьогодні сміливе слово здатне захистити людину, встановити справедливість. Так будемо користуватися словом обережно та влучно, бо воно є великою силою та цінністю! І тільки від людини залежить, як використати цю силу: на зло чи на добро.
Ø Завдання №2. Творча робота (Поширити речення обставинами)
Березень підкрався (як?) ….
Якось (коли?) …. дмухнув теплий вологий вітер.
Цілу ніч він шумів голим гіллям (де?) … .
(Коли?) … почався рясний дощ.
(Коли?) … ночі довшають .
Дітям стало (як?) … .
Ø Завдання №3. Гра «Початок – кінцівка» ( Складіть прислів’я, запишіть в зошити, відшукайте обставини, підкресліть їх)
Початок
Хто хоче багато знати
Нема в тебе хліба м’якого
Доброму слову душа радіє,
Зберігши мову,
Якщо мову зневажаєш,
Не питай, що за людина,
Кінцівка
батька й неньку не поважаєш.
тому треба мало спати.
а послухай її мову.
лихе слово б’є, як кілок, по голові.
зате є в тебе слово ніжне.
збережемо народ.
6. Додаткове завдання: join.naurok.ua Код доступу 786426
24.03.2020
Українська мова
Тема. Речення з однорідними членами (без сполучників та зі сполучниками а, але, і). Кома між однорідними членами.
1. Перегляньте відеопрезентації на вибір: 1) https://www.youtube.com/watch?v=79JRpNuisj8
2) https://www.youtube.com/watch?v=EtyHW0kqpPQ
2. Попрацюйте з підручником: правила ст. 179-181
3. Початкові знання про однорідні члени речення ви одержали у початкових класах. Зробити синтаксичний розбір речення.
Люби і знай свій рідний край. Маленькою частинкою України є наше чарівне і мальовниче село Боровиця. Тут народились ми і наші батьки. Чигиринщина славиться багатими землями, хлібом-сіллю, піснею. Натхненно і творчо трудяться хлібороби.
- Назвати слова, що відповідають на одне й те саме питання.
- До якого слова в реченні вони відносяться?
- На які питання відповідають?
- Якими частинами мови виражені?
- Якими членами речення є ці слова?
- Як ми їх називаємо?
- Давайте визначимо лексичне значення слова однорідні члени. Чим вони рідні?
4. Пояснювальний диктант. Підкреслити в реченнях однорідні члени, вказати, яким членом речення вони виступають і якою частиною мови виражені.
Нема на світі кращого і милішого місця, ніж рідний край! У ньому є ліси, сади, байраки. Весело та радісно щебечуть під небесами птахи. У полі пахне материнкою, чебрецем, горицвітом. У лісі все зеленіє та милує око.
- Чи є дане висловлювання текстом? Доведіть. Доберіть до тексту заголовок.
5. Переписати речення, розставити пропущені розділові знаки, підкреслити однорідні члени речення.
Там десь у травах світиться іскриться моя прекрасна рідна Боровиця. Це казковий світ дитинства та юності. І перші кроки і перші ковтки повітря і перші почуття ми отримали в рідному селі. Тут народились наші батьки дідусі і бабусі.
6. Виконайте вправи: 444, 445, 447
25.03.2020
Українська мова
Тема. Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.
1. Відновіть прислів’я, відшукавши відповідники.
1. За рідний край там і рай
2. Де рідний край гріють
3. Вдома і стіни життя віддай
4. Рідна земля і ворона мила
5. З рідної сторони і в жмені мила
- Який розділ літератури вивчає прислів’я і приказки?
- Чого вчать нас ці прислів’я?
2. Перегляньте відеоурок https://www.youtube.com/watch?v=lhFA5Bm7asQ
3. Попрацюйте з підручником: ст. 154
4. Виконайте завдання:
1) Гра «Четверте зайве»
Закресліть «четверте зайве». Поясніть, що спільного між іншими словами кожного рядка.
Груша, слива, книга, яблуко.
Автобус, трамвай, ножиці, тролейбус.
Шафа, кошик, стіл, диван.
2) Проблемне питання
— Чи можна дати групі слів одну назву?
3) При однорідних членах речення може бути узагальнююче слово.
Узагальнююче слово може стояти перед однорідними членами або після них.
Музиканти грають на інструментах: скрипці, барабані, бубоні.
: О, О, О.
Мальви, волошки, ромашки – це квіти.
О, О, О –
4)Перепишіть речення, поставте розділові знаки, накресліть схеми до них.
1. Мамина пісня батькова хата дідусева казка бабусина вишиванка усе це наша пам’ять.
2. Покрилось туманом все і ріка і гори і сади.
3. Земля і вода і повітря все заснуло.
4. До віночка вплітають різні квіти: ромашки, волошки, чорнобривці.
5) Перепишіть, на місці крапок уставляючи узагальнювальні слова
Золотом виблискують на осінніх вулицях …: каштани, тополі, ясени та клени. Я захоплююсь творами таких …: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. Українська вишивка хрестиком дуже часто зображує …: калину, виноград, троянди, васильки.
5. Виконайте вправи: 455, 456, 459
6. Додаткове завдання: join.naurok.ua Код доступу 857079
Тема. Однорідні члени речення. Узагальнення матеріалу.
Перегляньте презентацію, повторіть вивчений матеріал про однорідні члени речення
►Як знайти однорідні члени в реченні?
1. «Знайди однорідні члени речення»
У кожного народу є свої національні святині, символи. Ми з вами живемо в Україні. Наш рідний край великий і гарний. Україна — це рідна мова, мальовнича природа, талановитий народ, народні традиції і символи.
Прапор — це символ державності та національної незалежності. Герб — це знак, своєрідний ключ до історії сім’ї, міста, національного утворення держави.
Гімн — урочиста, хвалебна пісня своїй Батьківщині, у якій народ висловлює бажання бути вірним, незалежним, щасливим.
2. Зробіть синтаксичний розбір речення.
У безмежному небі яскраво сяяло і посміхалось літнє сонечко.
3. ►Випишіть речення з однорідними членами. Розставте розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення умовною позначкою.
Символіка представляє країну, підтверджує її існування. З гімну починають урочисті збори, свята, надзвичайні масові події, гімном їх і закінчують. У гімні прославляється наша держава, її сила та могутність. Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
4. Запишіть речення . Підкресліть однорідні члени речення. Поясніть розділові знаки. Якими членами речення є узагальнювальні слова?
1. На городі красувалися достиглі овочі: капуста, морква, буряки. 2. Ні спека сонця, ні бурі, ні морози — ніщо не вб’є любов мою живу (В. Сосюра). 3. З хати виходять люди: дівчата, молодиці, чоловіки — і прямують до майдану.
5. Виконайте тестові завдання http://join.naurok.ua/?_ga=2.45265252.1519149604.1585470582-1105719708.1569750355 код доступу 105057, join.naurok.ua код доступу 730407
Прослухайте оповідання https://www.youtube.com/watch?v=yDAizIj3kYc
Запишіть в зошити визначення, запам’ятайте.
Тема твору: зображення порятунку лося дітьми та його смертельного протистояння з браконьєром.
Ідея твору: засудження браконьєрства, заклик бережно відноситися до тварин.
Мета твору: стань другом природи.
Проблематика твору: життєва позиція людини, ставлення людини до природи, жити по совісті.
Жанр: оповідання (прозовий твір, обсяг твору приблизно 6 сторінок, зображена пригода у лісі недалеко від заповідника: убивство браконьєром тварини, діють чотири персонажі: лось, два брати, дядько Шпичак, події відбуваються за один зимовий день).
Композиція твору.
Експозиція: лось – житель заповідника.
Зав'язка: лось відчув небезпеку поза заповідником
Розвиток дій: зустріч світанку на галявині, у річковому полоні, допомога хлопчиків.
Кульмінація: постріл браконьєра Шпичака.
Розв'язка: загибель лося та осуд браконьєрства.
Бесіда за змістом твору:
1. Що вас найбільше вразило в оповіданні «Лось»? Чому?
2. Чи можна назвати лося головним персонажем твору? Поясніть свою відповідь, посилаючись на текст.
3. Чому лось потрапив в ополонку? Як він поводився у воді?
4. Які художні засоби використав Євген Гуцало для опису поведінки лося в ополонці? Яких людських рис він надав тварині?
5. Знайдіть у творі місця, де описується, як хлопчики врятували лося. Які почуття переживали діти?
6. Знайдіть у тексті портрети братів і дядька Шпичака. Як автор ставиться до цих персонажів? Підтвердіть свою думку словами з твору.
7. Що переживав і думав Шпичак після від'їзду братів? Чим зумовлені ці переживання? Чи справді дядькові стало шкода лося?
8. Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися м'ясом, віддати роги? Як ви діяли б на їхньому місці?
Прочитайте оповідання в підручнику.
Виконайте тестові завдання, запишіть відповіді в зошити:
1. У яку пору року відбувається подія в оповіданні?
а) весна;
б) зима;
в) осінь.
2. Якого кольору гніда конячина?
а) чорного;
б) білого;
в) темно-коричневого.
3. Укажіть, звідки потрапив лось до заповідника:
а) із Канади;
б) із тайги;
в) із зоопарку.
4. Лось прокинувся, і нащулив вуха, бо:
а) у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук;
б) не хотів більше спати;
в) був дуже цікавим.
5. Коли лось підійщов до ополонки, то:
а) на нього напали вовки;
б) цієї миті річка під ним затріщала… - і він відчув, що дедалі глибше занурюється в льодяну кашу;
в) передумав пити воду й повернувся до берега.
6. Лось зовсім знесилився й байдуже спостерігав:
а) як підступають вовки, щоб схопити його;
б) як наближаються діти;
в) як іде лапатий сніг.
7. Колись на лося восени напала:
а) собача зграя;
б) вовча зграя;
в) лисяча зграя.
8. Брати були схожі на:
а) сироїжки;
б) опеньки;
в) підберезовики.
9. Голова лося лежала так, ніби:
а) тихо відпочивав після бою з кригою;
б) прислухається до землі, чи далеко весна, чи скоро прийде;
в) принишк, затамувавши подих;
10. Діти не вірили, що:
а) вовки загризли лося;
б) дядько Шпичак не причетний до вбивства;
в) лось був мертвий.
11. Рядки «Тепер [дядько] дивився на звіра і хотів вірити, що лось оживе. Так, як ще недавно дітям, йому дуже кортіло, щоб лось підняв голову, звівся на свої стрункі міцні ноги і неквапно побіг до лісу, як він ще недавно біг, поки дороги йому не перетнула куля» означають:
а) Шпичак усвідомив свою провину;
б) дядько боїться відповідальності;
в) йому стало соромно перед родичами;
г) йому стало жаль лося.
12. Цей твір повчає:
а) бути нахабним, егоїстичним;
б) ділитись з усіма своєю здобиччю;
в) доброті, чуйності, допомозі одне одному.
Попрацюйте додатково:join.naurok.ua Код доступу 266753
1. Перше читання тексту
Минув тиждень, і Вірного вже не можна було впізнати. Шерсть його заблищала, вирівнялася, ноги стали пружними і рівними. Лише вуха звисали на самі очі, завдаючи клопоту цуценяті. Ігор любив гратися з новим другом. Кидав далеко у річку м’яч, а Вірний кидався у воду і швидко-швидко перебирав лапами, аж поки не схопить зубами м’яч і не винесе його на берег. Та не тільки це вмів робити Вірний. Він навчився робити стойку, без дозволу не чіпав їжі і не рвав пух з каченят, як це робили інші собаки.
З ранку до пізнього вечора Ігор не розлучався зі своїм цуценям, ходив з ним до лісу, купатися на річку. Вірний ночував у своїй затишній хатці, але кожного ранку, як тільки Ігор виходив з кімнати, щеня завжди зустрічало його радісним помахуванням хвоста, кидалося до ніг і качалося по траві.
Так минав час, і Ігор був щасливий. Оце маленьке цуценя так припало йому до серця! Коли одного разу пес захворів і перестав їсти, хлопчик засумував. І коли Вірний видужав, знову вони ходили у ліс, до річки, Ігор теж повеселів і почав краще їсти. Мати тільки зітхала, бачачи, як її син захопився цуценям (М. Чабанівський, «Вірний»).
2. Лексична робота
Дайте відповідь на питання до змісту тексту.
► Чи все зрозуміло в змісті тексту? Які слова були незрозумілими?
► Поясніть лексичне значення слова «журний».
► Назвіть синоніми до слова «щеня», що використовуються в тексті.
► Як описує автор тварину?
3. Орфографічна робота
►Запишіть слова, поясніть орфограми.
Минув, заблищала, звисали, річку, перебирав, чіпав, пізнього, радісним помахуванням, щасливий, захопився.
4. Прочитайте текст декілька разів, придумайте назву, запишіть її в зошити
IV. НАПИСАННЯ ПЕРЕКАЗУ
► Підготовка чорнового варіанту переказу.
► Редагування написаного.
► Переписування.
01.04.2020; 06.04.2020 Українська мова
1.Перегляньте відеоуроки 1)https://www.youtube.com/watch?v=o-fJVVDOws8
2)https://www.youtube.com/watch?v=qJk99mEDWgk
та попрацюйте з підручником: ст. 187, 189 вивчіть правило.
2. Знайдіть звертання в реченнях, запишіть в зошити, підкресліть їх однією лінією.
Донечко, синку, сестрице, братусю,
Дружня, велика, весела сім’я!
Таточку, мамочко, бабцю, дідусю -
Мій оберіг і родина моя!
3. Дайте відповіді на питання:
1. Чим ускладнене речення?
2. Що називається звертанням?
3. Де може стояти звертання в реченні?
4. Як виділяємо звертання в реченні?
5. Чи існують види звертань?
4. Отже: Коли звертання стоїть на початку речення, його вимовляємо з окличною інтонацією. Наступне слово пишемо з великої букви. [ Зв!____. ]
У середині речення звертання вимовляють низьким тоном і в прискореному темпі, з обох боків виділяючи його паузами. [ ____,зв,___.(!,?) ]
Якщо звертання стоїть у кінці речення, оклична інтонація послаблюється. У кінці речення ставимо або знак оклику, або крапку. [ ____,зв. (!) ]
5. Виконайте вправи: 467, 468, 469, 470, 472, 473
6. Виконайте тестові завдання за посиланням: join.naurok.ua Код доступу 105483; join.naurok.ua Код доступу 162095 ; https://learningapps.org/1954622
7.
Ситуативне завдання.Уявіть,що ви телефонуєте на телеканал СТБ. З метою розпитати про умови участі у кастингу шоу «Танцюють всі».У репліках діалогу використовуйте поширені та непоширені звертання. Зверніть увагу на дотримання правильної інтонації. Діалог запишіть у зошити (обсяг 10 реплік).
02.04.2020; 06.04.2020 Українська література
Повторення вивченого 1) https://drive.google.com/file/d/1DgIwXzTmOFL_Eg3DvOrXhp4HZD60dJnX/view 2) https://drive.google.com/file/d/12jlc2goQYBA7Trp18jXG4gDPEmlZyHJF/view
3)https://drive.google.com/file/d/1H20YdCtW-TPLw65l6socb1KQAQFkpIUw/view
1.Перегляньте відеоурок, виконайте завдання, які вам пропонує вчитель https://www.youtube.com/watch?v=B3pTe2fXxxc
2. Характеристика: хлопчики-підберезники— «Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»; — «Вони охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше пом’якшали од навколишнього простору…»; — «Але старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не закуняла. Узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим допомогти, тільки зітхав та нетерпляче бив себе долонями по стегнах та по боках»; — «Озиралися, намагаючись побачити мисливця, проте не запримітили і, набравши в груди гіркого повітря, чимдуху погнали туди, де лежав лось»; — «Менший підберезник одвернувся, приховуючи сльози. Старший брат узяв його за руку й, не кажучи більше ні слова, повів до саней». — «Діти нічого не сказали — вони ніяк не могли відірвати очей од лося, який ні разу й не поворухнувся, хоча вони й чекали на це». Автор не дає братам імен, а лише називає їх «підберезовиками». Це дає нам змогу зрозуміти, що ці персонажі мають узагальнювальне значення — вони втілюють в оповіданні сили добра. Незважаючи на юний вік, вони без вагань приймають рішення врятувати Лося, хоча він в декілька разів більший за них. Це їм вдається, але захистити тварину від жорстокості іншої людини виявляється нездійсненим. Трагічний фінал повісті наштовхує на думку про те, що людина — не тільки цар природи, але й, інколи, її найбільший ворог.
1. Портрет
"Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда"
2. Вчинки
кинулися рятувати звіра, незважаючи на небезпеку; кмітливо придумали спосіб порятунку, хоч були маленькі й слабосилі
3. Риси характеру
Добрі, милосердні, маючи малі сили та кмітливість, рятують великого звіра; чесні, непідкупні, бережно ставляться до природи. Маленькі, але розумні та справедливі.
4. Що уособлюють
добро, милосердя, справедливість
3. Характеристика: дядько Шпичак
1. Портрет
"Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких він тонув мало не по пояс. Радість на його обличчі змагалася з настороженістю, і від того воно бралося то темними, то світлими спалахами"
2. Вчинки
дорослий, але сидів і насмішкувато з кущів спостерігав, як діти рятували лося; вистрілив у нього; боячись покарання, хотівшого позбавитися
3. Риси характеру
Злий, підлий, підступний, жорстокий, несправедливий, жадібний, схильний до безглуздих і необдуманих вчинків; по-споживацькому ставиться до природи, не дбає про її захист і збереження; убив звіра, якого хлопці щойно врятували, знаючи, що він із заповідника і скористатися здобиччю він безкарно не зможе. Дорослий, але нечесний і несправедливий, безжальний.
4. Що уособлюють
зло, шкоду, безсердечність, боягузтво
4. Складіть та запишіть портретну характеристику хлопчиків
5. Перечитайте оповідання та виконайте тестові завдання join.naurok.ua Код доступу 476642 ; Код доступу 210944
6. Домашнє завдання https://drive.google.com/file/d/1pvE5FaEjh_6fsPk89t8PJp_VLgyNl_TG/view
Пререгляньте презентацію та виконайте запропоновані завдання
Перегляньте відеоуроки 1) https://www.youtube.com/watch?v=PD3bGpmed2g 2)https://www.youtube.com/watch?v=7xfoSPBPglc
Попрацюйте з підручником ст. 191-192, вивчіть правило
Виконайте вправи 478, 479, 481
Виконайте тестові завдання для повторення join.naurok.ua Код доступу 531523
Повторення вивченого, перегляньте презентацію попереднього уроку, повторіть правило в підручнику.
Які слова називаються вставними?
Яка роль вставних слів у мовленні? На що вони можуть вказувати?
Як інтонуються речення зі вставними словами?
Які розділові знаки ставляться при вставних словах?
Чи є вставні слова членами речення?
Прочитайте, знайдіть вставні слова та сполучення слів. Спишіть, вставте, де треба, розділові знаки та пропущені літери.
Кажут.. мудрість пр…иходить з роками. На моє щастя на матер..ні прохан..я ніхто не зважає. Шел..ст плачу і зітхання здавалося знявся з натовпу і сп..нився над ним у повітрі. Вибачте буд.. ласка за турботу. На думку Тараса Шевченка потрібно і чужому научатись, і свого не цуратись.
Прочитайте та запам’ятайте: (за бажанням виконайте вправу 480)
Залежно від змісту речення слова МОЖЕ, ПРАВДА, КАЖУТЬ, ВИДНО, ЗДАЄТЬСЯ, НА ЩАСТЯ та деякі інші можуть бути або не бути вставними словами. Щоб переконатися, що слово є вставним, спробуйте вилучити його з речення. Якщо при цьому речення не втратить первинного змісту, то слово є вставним.
1) Подаруйте квіти на щастя. – На щастя, дощу сьогодні не було.
2) З берега видно далеко. – Сьогодні, видно, буде сніг.
3) В народі кажуть: «Життя прожити – не поле перейти». – За допомогою книжок, кажуть, ми поповнюємо свої знання.
Запишіть речення. Знайдіть вставні слова, поясніть їхнє значення та розділові знаки в реченнях зі вставними словами.
1. Осінь була суха, отже, зима буде суровою. 2. Здається, це річка блищить здалеку тонкою смужкою. 3. Дивна річ, холодне повітря робить людину бадьорішою, моторнішою. 4. Земля, як завжди, найбагатша. 5. На жаль, зима затрималася надовго. 6. Уявіть собі, саме журавлі принесли на своїх крилах весну.
Виконайте вправи 477, 483
Додаткове завдання: join.naurok.ua Код доступу 636996
Тестова робота
1. У якому поетичному творі Т. Шевченко описує селянську родину?
а) “Садок вишневий коло хати…”;
б) “За сонцем хмаронька пливе…”;
в) “Мені тринадцятий минало”.
2. Поетичні вирази у вірші Т. Шевченка “За сонцем хмаронька пливе...” червоні поли, туман сивий – це:
а) порівняння;
б) епітети;
в) метафори.
3. Мотив вірша “Садок вишневий коло хати...”:
а) почуття патріотизму
б) любов до рідної землі
в) краса природи та довколишнього світу.
4. Хто привіз Тараса до батьків, коли він заблукав у полі?
а) жандарми;
б) женці;
в) чумаки.
5. Перша збірка поезій П. Тичини мала назву:
а) “Вітер з України”;
б) “Сонячні кларнети”;
в) “Чуття єдиної родини”.
6. Автор вірша “Не бував ти у наших краях” – це:
а) Тарас Шевченко;
б) Павло Тичина;
в) Євген Гуцало.
7. Укажіть, як впливає на ліричного героя звук дзвонів у поезії П. Тичини “Гаї шумлять…”:
а) вони огортають ніжною пеленою;
б) вони веселять, як на свято;
в) вони купають, мов ластівку.
8. Про любов народу до пісні говорилося у вірші П. Тичини:
а) “Гаї шумлять”;
б) “Не бував ти у наших краях”;
в) “Блакить мою душу обвіяла”.
9. Укажіть, звідки потрапив лось до заповідника (за оповіданням Є. Гуцала “Лось”):
а) із Канади;
б) із тайги;
в) із зоопарку.
10. Як хлопчики допомогли лосеві (за Є. Гуцалом “Лось”):
а) звільнили з капкану;
б) годували взимку;
в) визволили з ополонки.
11. Яку роль в житті лося відіграв дядько Шпичак?
а) вбив його;
б) ніякої;
в) врятував його.
12. Що обіцяв Шпичак хлопчикам за мовчанку?
а) м’яса;
б) роги;
в) грошей.
13. Яка пора року описана в поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…”:
а) зима
б) весна
в) літо.
14. Магічну силу мала над Тарасом (“В бур’янах” С. Васильченка):
а) обшарпана школа;
б) рідна домівка;
в) гущавина біля хати.
15. Хто привіз Тараса до батьків, коли він заблукав у полі:
а) жандарми;
б) женці;
в) чумаки.
16. У Тараса (“В бур’янах” С.Васильченка) проснулася жага до малювання, коли він:
а) побачив, як малює лисянський дяк-маляр;
б) був у кирилівського дяка;
в) коли був на природі.
17. Уставте пропущене слово в рядку вірша “Блакить мою думку обвіяла…” П. Тичини “Струмок серед гаю, як…”:
а) стрічечка;
б) квіточка;
в) річечка
18. Що символізує образ козацької могили, створений П. Тичиною в поезії “Не бував ти у наших краях!”
а) силу духу, витривалість;
б) красу рідного краю;
в) історичну пам’ять.
19. Який художній засіб використав П. Тичина в рядках із вірша “Блакить мою душу обвіяла…”:
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
а) епітет
б) порівняння
в) метафору.
20. Який художній засіб використовує П. Тичина в даному уривку? Блакить мою душу обвіяла / Душа моя сонця намріяла…:
а) персоніфікацію;
б) епітет;
в) метафору.
21. Укажіть жанр твору Є. Гуцала “Лось”:
а) переказ;
б) казка;
в) оповідання.
22. Укажіть, звідки потрапив лось до заповідника (за оповіданням Є. Гуцала “Лось”):
а) із Канади;
б) із тайги;
в) із зоопарку.
23. Укажіть, як діти врятували лося із ополонки в кризі:
а) прив’язавши за роги до своєї конячини;
б) підклавши йому під черево товсті палиці;
в) прорубавши від берега до ополонки доріжку.
24. Хто врятував лося з крижаної води (“Лось” Є. Гуцала):
а) дядько;
б) працівники заповідника;
в) хлопчики.
Перегляньте відеоурок, виконайте завдання, які пропонує вчитель. https://www.youtube.com/watch?v=yh_b4PfD1Bo
Запишіть речення, поставте розділові знаки:
1. Вечірнє небо світиться красою і соняхи гудуть…
2. Мені треба працювати і працювати і ця праця має стати щастям моїм і покликанням.
3. Він пострибає і злякається й почне плакати.
4. Сонце вже сховалося зі сходу наповзають тихі сутінки рівно куриться димок на погоду.
5. Ось і хата дядька Себастіяна на ній темніє велике гніздо зверху в ньому живуть лелеки під низом – горобці.
6. На клумбі квітнули жоржини чорнобривці пахло прив’ялим духом полину.
Попрацюйте з підручником: ст. 195 - 196
Виконайте вправи:486, 487, 489, 490
Виконайте тестові завдання join.naurok.ua Код доступу 641693
Перегляньте презентацію та відеофільм про життя та творчість М. https://www.youtube.com/watch?v=tK1dTnge-wE ; https://www.youtube.com/watch?v=16WTD5KlPkM
Прослухайте поезію "Дощ" https://www.youtube.com/watch?v=OF4iMwqJHas Прочитайте поезію в підручнику.
Запишіть у зошити:
Тема: оспівування краси природи.
Ідея: возвеличення чарівності дощу. ’
Основна думка: захопленість рідною природою, її величним та дивовижним світом, райдужними кольорами.
Жанр: пейзажна лірика.
Художні засоби.
Метафори: «впав бадьоро», «відкривай груди», «дощ остудить», «дощ оживить і запліднить», «дощ звеселить».
Порівняння: «дощ-гість». .
Епітети: «благодатний», «довгожданий», «сяйвом осіянний», «золотий вечірній гість», «впав бадьоро, свіжо, дзвінко», «закурені будинки», «зголоднілих передмість», «гарячі груди», «буйним повівом», «повівом зеленим», «білі села».
Бесіда за прочитаним твором
▼ Чи сподобався вам вірши?
▼ Які кольори ви побачили в поезії?
▼ Як описує дощ М. Рильський? Доведіть рядками із поетичного твору.
▼ Чи постає дощ ліричним героєм?
▼ Які епітети використовує автор для змалювання дощу?
▼ Як ви розумієте рядок: «Відкривай гарячі груди, Мати земле!»? (Земля є персонажем язичницької картини світу, у якій вона діє у функції матері, покровительки та помічниці, що має магічну силу.)
Прочитайте в підручнику поезію М. Рильського «Осінь-маляр із палітрою пишною».
Запишіть у зошити
Тема: милування рідним краєм.
Ідея: зображення яскравих фарб природи. Панування осені.
Основна думка: зобразити мальовничо-пейзажні фони.
Жанр: пейзажна лірика.
Бесіда за прочитаним твором.
▼ Яку картинку ви побачили після прочитання вірша?
▼ Чому автор порівнює осінь з малярем? Доведіть свою думку,
▼ Які кольори ви побачили в поетичному творі?
▼ Як автор змальовує осінь?
▼ Чому літо справляє останній бенкет?
▼ Як ви розумієте слово «бенкет» у вірші М. Рильського?
▼ Чи сподобався вам вірш?
▼ Розкажіть про свої спостереження щодо осені,
▼ Чи така мальовнича осінь у нашому місті?
Виконайте тестові завдання join.naurok.ua Код доступу 955478
1. У якому варіанті представлено речення з однорідними підметами?
а) Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав легесенький туман (І. Нечуй-Левицький).
б) Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
в) Блакитними очами дивляться мені в очі весна й небо (За Є. Гуцалом).
2. У якому варіанті при узагальнювальному слові ставимо двокрапку? (Розділові знаки не розставлені)
а) Зима це період зимових свят, подарунків та канікул.
б) Дерева кущі птахи все завмерло навколо.
в) Я зробив усі завдання розв’язав задачі, написав вправу.
3. У якому варіанті представлено речення зі звертанням?
а) Мабуть, весна принесе з собою і радість.
б) Сподіваюся, сину мій, ти усе зробив правильно.
в) Поля, ліси, гори – усе сяяло після дощу.
4. У якому варіанті правильно розставлені розділові знаки?
а) Усі: вовки, білки, зайці – бігають по снігу і мимоволі мабуть залишають свої сліди.
б) Усі: вовки, білки, зайці – бігають по снігу і мимоволі, мабуть, залишають свої сліди.
в) Усі: вовки, білки, зайці бігають по снігу і мимоволі, мабуть, залишають свої сліди.
5. У якому варіанті правильно виділене вставне слово?
а) Ти, напевно знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.
б) Ти напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.
в) Ти, напевно, знаєш, що у ніч перед Різдвом трапляється щось таємниче.
6. У якому варіанті представлене складне речення?
а) У хатинці, як і в твоїй кімнаті, мерехтить іграшками й ліхтариками святкова ялинка.
б) Життя людське таке коротке, а світ такий чарівний (В. Козаченко).
в) Засмутилося Літо, а тоді усміхнулося.
7. У якому варіанті правильно розставлені розділові знаки?
а) Панас Мирний писав – “Життя – стерняста нива”.
б) Панас Мирний писав: “Життя – стерняста нива”.
в) Панас Мирний писав: Життя – стерняста нива.
8. У якому варіанті правильно розставлені розділові знаки?
а) Уже відспівав свою мелодію березень, і поплив з гір у доли швидкими потоками (Ф. Мамчур).
б) Уже відспівав свою мелодію березень і поплив з гір, у доли швидкими потоками (Ф. Мамчур).
в) Уже відспівав свою мелодію березень і поплив з гір у доли швидкими потоками (Ф. Мамчур).
9. Звертання – це:
а) слово, яке виражає ставлення мовця до висловлюваного ним повідомлення;
б) слово, що називає особу або предмет, до якого звертаються з мовленням;
в) чуже мовлення, передане дослівно, без змін;
10. Укажіть речення, у якому вставне слово виражає впевненість.
а) Ви, звичайно, знаєте мою сестру (Ю. Збанацький)
б) Отже, що тут багато говорити й сперечатися (М. Грушевський)
в) Кажуть, юність нерозсудлива й тривожна (Л. Забашта)
11. Укажіть речення з поширеним звертанням.
а) Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Т. Шевченко)
б) Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Костенко)
в) Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим (А. Малишко)
12. Знайти речення, у якому звертання стоїть на початку.
а) Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ (Я. Колас).
б) О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя (М. Ткач).
в) Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив (П. Тичина).
Перегляньте відеоурок за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=LydsRaOjPb4
Попрацюйте над темою за посиланням, виконайте запропоновані завдання: 1, 3,4. https://drive.google.com/file/d/1cvx_tQUnS8hTsyxpdUdusijSqcSSWmpz/view
Виконайте тести на повторення join.naurok.ua Код доступу 481091
Есе́, есе́й (фр. essai — «спроба», «нарис») — невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне трактування теми.
Правила написання есе. (спроектовано)
Для написання есе потрібно пройти 3 етапи:
1 етап – збір інформації для есе
2 етап - аналіз інформації
3 етап – висловлення власної думки
Збір інформації.
А) - Поміркуйте, навіщо людині мова?
Б) Вправа «Ми – художники»
- А тепер уявіть себе художниками. Один із засобів, які використовують художники - колір. Ознайомтесь із інформацією про деякі кольори.
Білий – відкритість
Чорний – біль
Сірий – смуток
Червоний – наполегливість
Рожевий – дружелюбність
Коричневий – надійність
Жовтий – радість життя
- Які кольори ви б використали, щоб намалювати мову? Обґрунтуйте свою думку.
Аналіз інформації. Я пропоную прочитати учнівський твір, який допоможе вам скласти власне висловлювання
Українська мова вважається найбільш милозвучна у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу. Воно вводить нас у чарівний світ народної творчості, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Складіть власне висловлення , запишіть у зошити, висловіть власну думку у жанрі есе про красу та милозвучність української мови.
Домашнє завдання
Дібрати 4- 5 висловів про мову, вивчити їх напам’ять.
Познайомтеся з письменниками та поетами Криворіжжя https://sites.google.com/site/nasabibliotekaksmg/karta
Прочитайте інформацію про письменників та поетів Криворіжжя, познайомтеся з поезіями.
Історією літератури на Криворіжжі ніхто ніколи не цікавився глибоко. А коли б зацікавився, то неодмінно виявив би, що єдиний за багаторічну історію журнал (не рахуючи "Кур’єра Кривбасу"), умер у 33-му, як і мільйони українських селян. Протягом кількох десятиліть радянської влади у Кривому Розі вийшло щонайбільше 5-6 куценьких книжечок. А за німецької окупації, протягом лише останніх місяців 1941, побачило світ одразу 3 книжки і один літератур ний альманах.
Останньою була збірка поезій українського поета Михайла Пронченка "Кобза".У тридцяті роки за вірші, які були наповнені глибокою любов’ю до України , мріями про її незалежність, Михайло Пронченко був заарештований і засуджений. Незаслужене покарання відбував у таборах Далекого Сходу – в Забайкаллі, Заамур”ї, Усурійській тайзі. Там познайомився і заприятелював з відомим українським письменником Іваном Багряним, який пізніше присвятив світлій пам’яті поета повість “Розгром”, де сказав такі проникливі слова: “Світлій пам’яті поета і товариша – Михайла Пронченка, що за українську ідею пройшов через більшовицькі тюрми й концтабори і не зламався, і нарешті був розстріляний у Кривому Розі гестапівськими посіпаками в 1942 році, цей твір про трагедію покоління присвячую”. З таборів Далекого Сходу М. Пронченку пощастило повернутись живим незадовго до початку війни. Але він мав ще 5 років позбавлення громадських прав, що не давало можливості дістати йому постійної роботи за фахом. За часів окупації України гітлерівцями поет редагував у Кривому Розі часопис “Дзвін” і в цьому ж видавництві видав свою збірку віршів “Кобза”, пафос якої виразив у поетичній формі:
І в своїй хаті соколино
Брати братаються – дивись,
Моя хороша Україно,
Знов будеш вільна, як колись!
Але ідея незалежності України була ворожою не тільки більшовиками, а й німцям. І в 1942 році Михайла Пронченка було ув’язнено фашистським гестапо і тоді ж розстріляно.
УКРАЇНА
Сад і пісня солов’їна,
Небо, - гляну. – синь сама.
Золота моя Вкраїна,
Золотішої нема.
Крізь завої диму й муті
Серце ллє, мов жар, пісні,
Де могли на розпутті –
Наче лицарі ясні.
І рече ось Бог із неба:
“Кинь Вкраїну – йди у рай”.
“Раю, - я кажу, - не треба,
Дайте змучений мій край!”
І знову мовчання на півтора десятка років. Це були поезії Володимира Михайличенка. Але його доля (так само, як і Пронченка) склалася трагічно, бо терпів утиски з боку влади. Йому інкримінували націоналізм, тримали кілька років у таборах, де він познайомився з І. Багряним. І нарешті, остання дія цієї драми - хворого поета серед дороги зустріли невідомі, жорстоко побили. Володимир Терентійович лише вранці доповз додому і скоро зовсім молодим помер у онкології від чисельних ран , які не гоїлися. Дійсно, ім’я Володимира Михайличенка прекрасно знають у місті завдяки старанням передусім вірної дружини Володимира Михайличенка Ніни Богданівни та дочки, знаної у місті композитора та виконавиці власних пісень Марічки Михайличенко, а також їхнім друзям. Не знаю достеменно, хто саме з них добився майже нереальної для Кривого Рогу честі — присвоєння імені криворізького поета одній із вулиць міста. Досі цієї шани удостоювалися тільки керівники міста та загиблі міліціонери… Слава Богу, історична справедливість взяла гору. Ім’я талановитого поета прикрашає таблички на будинках тих, хто наприкінці 80-х-на початку 90-х отримав землю від рудника ХХ-го партз’їзду і звів тут собі хатку, або купив її у менш грошовитих земляків. Сьогодні, може, комусь коле очі те, що ім’ям поета, який за життя був бідний, як церковна миша, назвали вулицю одного з найзаможніших поселень міста. Когось коробить, що мешканці сусіднього житломасиву «Інтернат» та 17-го кварталу, називають його «селом Дем’яна Бєдного» — не так за ім’ям російського поета, як за значенням його прізвища. І нехай більшість мешканців вулиці Володимира Михайличенка знають лише те, що він був «якийсь поет», — найкращий лікар - час усе розставить на місця. Їдучи через П’ятихатки з Києва, Львова, Санкт-Петербурга чи інших міст Європи, дивіться пильно у вікно праворуч. Проїхавши «Камінне Поле», дивіться вдвічі уважніше: як залишаться позаду багатоповерхівки 17-го кварталу і невеличка балка зі ставком (улюблене місце відпочинку аборигенів, які чомусь називають його «Бурулька»), побачите гарненькі в основному двоповерхові будиночки явно індивідуального планування. Оце і є вулиця імені Володимира Михайличенка — звивиста, як реальне поетове життя, і заможна, як те, про яке він, може, мріяв.
Читання віршів В.Михайличенка
Кривбас, Кривбас, багрянь моя, здоров! –
І руки подають мені копри і руди…
Ніяковіє синь, ніяковіють груди,
І серце радісно ганя по жилах кров.
О краю мій, ти – як орла політ!
Я твій із малечку, я твій від роду.
В холодних вогнищах жоржини цвіт
Мені твою нагадував породу.
Неначе хтось багряну туш розлив:
Багряні станції, багряні шпали…
А ночі… ночі в колір слив,
Золотоокі в селищах квартали.
Я тихим став, та серцем не зачах.
Тому й душа завжди, завжди як винувата.
В моїх очах вогонь, вогонь в моїх очах!...
Мене стріча як сина Роковата.
***
Вони в мені у будні і у свята
Дзвенять, як туго нап’ята струна:
Вечірній Кут, Мудрьона, Роковата...
З дитинства милі серцю рудники...
Чом з голови не йдете, стометрові
Копри-гіганти, тихий плин ріки,
І залізничні шпали в колір крові?
Не обійти твій синій небозвід,
Не облетіть індустрій панорами!
Як я люблю твій дощ, і гомін віт,
І ліхтарів тремтіння під вітрами
***
І мужніть у труді молодому.
Я ніколи тебе не віддам,
Криворіжжя, - ніколи й нікому.
Не віддам я нікому тебе,
Цих п*янких берегів Саксагані ,
Ніжне небо твоє голубе,
І на рейках вагони багряні.
І машини, що мчать по шосе,
І вогнів вечорових фіалки…
А за тебе віддав би усе,
Бо для тебе нічого не жалко.
У онкології помер і неймовірний прозаїк - Іван Кошицький, а у видавництві, серед біганини раптом спинилося хворе, покраяне сталінськими таборами серце колишнього актора театру Кривого Рога, поета Івана Хоменка. це він написав. Коли приїхав після фронту вчителювати і Веселі Терни:
І буйні сили в душу мою злиті.
І працю я найтяжчу покорю.
Чи міг поет тоді здогадуватися, що чекають на нього арешти за доносом, несправедливий суд, вирок, шахти Караганди. Не чекав і інший український поет , Григорій Вітренко, що доведеться з "Червоно гірника" піти на коксохімзавод. І лише через багато років знайдуться його вірші.
От такими подіями переповнена історія літераторів Криворіжжя. Сьогодні ніхто не пам’ятає ім’я Петра Прокоповича Шамшура. А ось у Білорусії майже кожен знає цього сценариста, режисера. Однак літні люди з Довгинцевого розкажуть вам дивовижну, у чомусь фантастичну історію. Виявляється, десь у 1950-му несподівано у місцевому клубі стало працювати троє приїжджих - отой-таки Петро Шамшур, його рідна сестра-балерина та їхня знайома німкеня на ім*я Майн. Протягом кількох місяців самодіяльний залізничний клуб Довгинцевого став гриміти по всіх усюдах. Петро Прокопович очолив драматичний гурток, який став працювати на рівні професійного театру, його сестра - балет, а Майн, виявляється, володіла мало не всіма музичними інструментами. Пізніше стало відомо, що люди ці забрели до нашого міста випадково, ховаючись від можливих сталінських репресій. А коли Сталін помер, Петро Шамшур повернувся до Білорусії - випустив книги, зняв кінофільми
А хто сьогодні пам’ятає поета Володимира Пожаренка? Недовго він пожив у Кривбасі, але його вірші були переповнені романтикою, щирістю, вся літературна молодь закохалася в нього. Правда це кохання дещо остудило місцеве відділення КДБ, коли по черзі стало викликати молодих місцевих поетів.
Кілька десятиліть стрижнем літературного життя у Кривому Розі був дует - Олесь Терещенко і Панас Ногін. Перший був менш пробивний та й талант мав скромніший. Але його поважали і молодь, і літні літератори. А Ногін вражав енергією, умінням завертіти довкола себе молодь. Та мало хто знав, мало хто здогадувався, яких неймо вірних зусиль це вимагало від письменника-фронтовика, часом спричинялося до нервового зриву. І тоді пошеп ки передавали з уст в уста:"А Ногін знову, того, від алкоголю лікується…"
Багато людей не витримували тиск, і тоді або їхали геть, або помирали. Поїхав геть і Леонід Щіпко, гарний прозаїк, і Микола Миколаєнко ( саме він відважився надрукувати першу збірку поезій Володимира Михайличенка). Десь під Києвом треба шукати слідів Михайла Олійника, українського поета, першого і останнього редактора журналу "Кривбас". Про наше місто писали і пишуть сьогодні.
Детальна історія заснування міста Кривого Рогу відображена в вірші “Начало” Раїси Маренич. Цю поезію написано за мотивами найпоширенішої легенди про виникнення нашого міста, в якій йдеться про козака Рога - “Кривого”, тобто кульгавого. За цією легендою козак Ріг заснував зимовник на чумацькому шляху, тут зупинялись козаки, щоб перепочити. Запорожця Рога зображено як героя, який постраждав від кулі під час бою з турками і як трудівника з “мозолистой рукой”.
Сушило над водой льняные косы.
Степь травы растилала под ногами,
Пахучим чебрецом текла с откосов.
Чумацким трактом по бездорожью,
Где две степных в одну сливались речку,
Здесь начиналось когда-то Криворожье -
Сперва зимовник, а потом местечко.
Река-плутовка по камням плутала,
Бросалась в камыши и льнула к вербам.
Но где же было города начало
И кем был тот, кто поселился первым?
Каким он был , тот запорожец Рог?
Никто того не знает и не помнит.
Чумацкий шлях вдоль Ингульца пролег,
Рог на шляху там выстроил зимовник.
Курили трубки хлопцы не спеша -
Спешить в пути далеком не пристало.
Дразнил их вкусный запах кулеша,
И шваркало на сковородке сало.
Гостить у друга было не впервой.
Отсыплет из мешка чумацкой соли.
- Ну как тебе живется здесь, “Кривой”?
- Живется вольно, словно ветру в поле.
Когда волы свернут за бугорок
Туда, где в степь протянется дорога,
Достанет саблю запорожец Рог,
Задумается, сидя у порога.
И вспомнится ему последний бой,
Турецкие кривые ятаганы.
И он потрет мозолистой рукой
Занывшую в ноге от пули рану.
На відміну від легенди, яка розповідає нам про козака Рога, подаючи конкретні факти, вірш “Начало” - це поетична, романтична, написана з любов’ю до рідного міста, історія виникнення Криворіжжя.
Перегляньте відеоурок за посиланням, виконайте завдання, які пропонує вчитель: https://www.youtube.com/watch?v=wqEwZrirVd8
Попрацюйте з підручником: вивчіть правило на ст. 200 - 201, виконайте вправи 498, 499, 501, 502, 503
Завдання для перевірки: join.naurok.ua Код доступу 676484 (https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=676484)
Виконайте тестові завдання за посиланням: https://learning.ua/mova/piatyi-klas/rozstavliaiemo-rozdilovi-znaky-u-rechenniakh-z-priamoiu-movoiu
Перегляньте презентацію життя та творчості Григора Тютюнника:
Прослухайте оповідання https://www.youtube.com/watch?v=uL2Wkpcgtgg
Аналіз твору "Дивак", Г. Тютюнник (запишіть у зошити):
Тема твору: розповідь про ставлення Олеся до природи, власне світосприйняття, яке відмінне від діда Прокопа.
Ідея твору: Оспівування людей з неповторним внутрішнім світом, заклик любити та берегти природу.
Мета твору: тільки добра та милосердна людина може тонко відчувати природу.
Проблематика твору: бережливе ставлення до природи, особистість характеризується гідними вчинками, доброта та милосердя зроблять світ добрішим, індивідуальний підхід у навчальному процесі, нема щастя на чужому нещасті.
Композиція твору:
Експозиція: дорога Олеся до школи.
Зав'язка: непорозуміння на уроці малювання між учителькою та учнем.
Розвиток дій: втеча з уроку, блукання верболозами, примирення з Федьком, зустріч з дідом.
Кульмінація: розмова з дідом, непорозуміння та образа.
Розв'язка: вечеря без Олеся, сон хлопця, народження нового дня.
Жанр твору: оповідання (прозовий твір; обсяг твору приблизно 6 сторінок; зображено мало подій: бійка біля річки, урок у школі, поїздка з дідом за дровами; діють п'ять персонажів: Олесь, учителька, Федько Тойкало, дід Прокіп та мати хлопчика; усі події відбуваються за один день).
Прочитайте оповідання, дайте відповіді на питання після тексту.
Пряма мова це чуже мовлення передане дослівно, а непряма мова це чуже мовлення яке передають не дослівно, а лише зі збереженням основного змісту.
Перегляньте презентацію та виконайте завдання в ній:
3. Виконайте вправи.
Вправа 1. Перетворити речення з прямою мовою на речення з непрямою мовою.
1. «Якщо є учень, учитель знайдеться», - стверджує східна мудрість. 2. Катон сказав: «Пропав той день, що минув без користі». 3. «Земля дає все і збирає все», - говорили стародавні орачі. 4. Один мудрець вдало підмітив: «Чим більше пізнаєш людей, тим більше починаєш любити тварин». 5. Батько попросив сина: «Допоможи матері по господарству».
Вправа 2. Доповни речення прямою мовою. Заміни пряму мову на непряму.
.................................. вигукнув брат.
Мама сказала……………………….
Вчителька попросила……………..
Вправа 3. «Ти – редактор». Відредагуй речення з непрямою мовою.
Хтось із глядачів прошепотів, що гра акторів не справляє на мене враження. 2. Мені натякнули, що краще не втручатися в мої справи. 3. Тренер поцікавився, що як би я вчинив у такій ситуації.