28.02.2023 відбувся практичний семінар "Онлайн-інструменти на уроках історії. Використання сервісу Mozaik Education" для створення якісного інтерактивного контекту"

Організація дистанційного навчання

в Миколаївському морському ліцею ім. проф. М. Александрова в умовах карантину (із досвіду роботи)

Мирнінко Ірина Григорівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Миколаївського морського ліцею ім. проф. М. Александрова

Карантин став справжнім викликом для освітньої та інших сфер життя українського суспільства, утім  виклики очікуваними і не бувають. Слід було оперативно відреагувати на ситуацію, що склалася, та здійснити перехід у новий формат життя – дистанційний, що передбачає широке використання комп’ютерних навчальних  програм різного призначення та створює за допомогою сучасних телекомунікацій інформаційне освітнє середовище.Нагальним стало івивчення питань щодо технічних можливостей, психологічної готовності до кардинальних змін з боку всіх учасників освітнього процесу.

Організація роботи в Миколаївському морському ліцеї ім. проф. М. Александровабула розпочата за декількома напрямками.

На управлінському рівні:

-  з оголошенням карантину було проведено педагогічну раду «Про структуру, форми, організацію дистанційного навчання в умовах карантину». Під час обговорення тактики та стратегії роботи ліцею адміністрація намагалась дотримуватися балансу між колегіальним та автономним підходами: з одного боку, було визначено єдину платформуMoodle для забезпечення дистанційного навчання, тобто введені обмеження для вчителів у виборі засобів комунікації з орієнтацією, у першу чергу, на потреби ліцеїстів. З іншого боку, з педагогамибуло досягнуто домовленості про свободу в виборі різних платформ, сервісів під час проведення відеоконференцій, он-лайн уроків і консультацій тапозакласних заходів;

-  видано наказ «Про перехід на дистанційну форму навчання», де закріплювались зміни у правилах внутрішнього розпорядку закладу в зв’язку з переходом на новий формат навчання;

-  визначено коло обов’язків членів адміністрації щодо координації роботи під час карантину;

-  проведено організаційну роботу щодо збору е-mail учнів, учителів і створення їх аккаунтів на платформі, що дозволило вже через декілька днів після оголошення карантину залучити понад 85% учасників до дистанційного навчання;

-  на сайті (http://ml-nikolaev.at.ua/)і сторінці Facebook (https://www.facebook.com/groups/727489490960387/?ref=bookmarks) ліцею розроблені та розміщені інформація й інструкції для ліцеїстів та їх батьків щодо організації освітнього процесу і використання ресурсів у нових умовах;

-  систематично проводяться робочі та методичні наради педагогічного колективу (у сервісі Zoom) з аналізом ефективності навчального процесу та виявлення «критичних зон»;

-  здійснено корекцію календарно-тематичних планів в умовах карантину;

-  оптимізовано розклад занять: складається щотижня, є динамічним, оскільки змінюється режим викладання (синхронний/асинхронний), он-лайн уроки не перевищують 30 хвилин (намагаємось врахувати побажання ліцеїстів: за можливості, зміщуємо перші синхронні пари або підсумкові роботи на більш пізній час); освітній процес переведено з 6-денного на 5-денний за рахунок ущільнення поділу на підгрупи;

-  у закритому хмарному файловому хостингу OneDriveз правом спільного доступу, в якому вже декілька років розміщуються актуальні документи нормативно-правого та локального змісту, методичні матеріали, психологічні дослідження, напрацювання предметних кафедр, створено окремий розділ для дистанційного навчання. Тут розміщенофорум для обговорення актуальних питань навчання та виховання ліцеїстів, внесення пропозиційвчителями тощо; електронні журнали (за аналогом з паперовими); дистанційні розклади занять; щоденники взаємодії між класними керівниками та вчителями-предметниками щодо супроводу ліцеїстів, які складно адаптуються до дистанційного навчання (учителі після опрацювання певної теми надають інформацію кураторам щодо проблем із окремими ліцеїстами для налагодження зворотнього зв’язку як з учнями, так і з їх батьками з метою усунення перешкод в освітньому процесі);

-  для моніторингу  результативності дистанційної форми навчання за участю психологічної служби у Google Forms проводяться анкетування батьків, учнів щодо виявлення актуальних проблем;

-  адміністрацією ліцею в режимі он-лайн постійно здійснюється оперативний обмін робочою інформацією з учителями, батьками, учнями  черездодаткові комунікаційні канали, чати, групи (у Viber, Messenger) тощо.

На методичному рівні

Маємо зазначити, що на початку карантину ми опинились у більш сприятливих умоваханіж інші загальноосвітні навчальні заклади, оскільки ліцей вже декілька років має доступ на сервері Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освітидо платформи Moodle(https://moodle.org/) – відкритої системи управління дистанційним навчанням.Важливо, що серед інших інструментів, Moodle – є найпотужнішим і надає можливість подавати навчальний матеріал у різних форматах (текст, презентація, відеоматеріал, веб-сторінка; урок як сукупністьвеб-сторінок із можливим проміжним виконанням тестових завдань);здійснювати тестування й опитування школярів із використанням питань закритого (множинний вибір правильної відповіді та зіставлення) і відкритого типів; учні можуть виконувати завдання з можливістю пересилативідповідні файли. Крім того, система має широкий спектр інструментів моніторингу навчальної діяльності учнів, наприклад: щодо загального часу роботи учнів із конкретним навчальним предметом, відповідними темами або складниками навчального матеріалу, загальної успішностіокремих учнів або класу в процесі виконання тестових завдань тощо. Також дозволяє встановлювати дедлайни, що є вкрай важливим під час дистанційного навчання.

Отже, окремі навчальні дисципліни вже викладались нашими вчителями з використання зазначеної платформи. Проте виникло питання щодо залучення до оволодіння навичками роботи на платформі всіх педагогів закладу. Одним із сприятливих факторів стала психологічна готовність наших учителів до дій у дистанційному середовищі: більшість уже працювала із «зручними» для них ресурсами (GoogleClassroom, Google Форми,Padlet, LearningApps, Kahoot тощо). Протягом першихдекількох днівучителями інформатики були проведені навчальні семінари,індивідуальні консультації, що дозволили педагогам успішно ознайомитися з набором інструментів для освітньої взаємодії  з учнями та розпочати використовувати їх у практиці викладання.

Окрім технічно-організаційних моментів, виникла необхідність опанування методикою викладання у форматі дистанційного навчання. На початку – в оф-лайн, а поспіль – в он-лайн режимах проводились та  проводяться методичні семінари, наради щодо особливостей методики, психологічних складових дистанційного навчання. Серед ключових питань –  методичні рекомендації щодо використання педагогічно-психологічних та інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання (маємо досвід розробки та реалізації  індивідуальної траєкторії розвитку ліцеїстів через впровадження «технології зустрічних дій»); критерії, засоби і системи контролю якості дистанційного навчання (ще в попередньому навчальному році почали опрацьовувати питання формуючого оцінювання, спираючись на рекомендації НУШ та адаптуючи їх до старшої школи); змістовне, дидактичне та методичне наповнення дистанційних курсів із навчальних дисциплін тощо.

Протягом карантину вчителі ліцею використовують:

у  режимі синхронного навчання:сервіси Zoom, SkypeMeetNow,  GoogleMeetдля проведення он-лайн-уроків, он-лайн-консультацій;дошку Padlet –для виконання навчальних завдань і коментарів у спільному доступі як додатковий інструмент;

у  режимі асинхронного навчання:розробляють чіткі інструкції щодо виконання робіт;  завдання з надлишком та правом вибору; різнорівневі, диференційовані,творчі, проєктні завдання; он-лайн тести, тести з самоперевіркою, взаємоперевіркою;створюють відеоуроки тощо;

для налагодження зворотнього зв’язку: використовуютьпояснення критеріїв оцінювання до різних видів навчальних завдань; коментування відповідей учнів на дистанційній платформі;  переписку в чатах, обговорення на сторінках «Форумів»; складання «зразків», «еталонів» відповідей для подальшого порівняння учнями з власними навчальними роботами; використання презентацій-післямов, в яких аналізуються типові помилки, недоліки та здійснюється їх корекція; організують проведення челенжів за участі учнів (розпочинали з перших вражень ліцеїстів про карантин, а з часом перейшли до створення міні-уроків «#навчаючисьвчусь»).

На рівні комунікації «учитель – учень»

З технічного боку, завдяки універсальному інструментарію платформиMoodle,для всіх учасників освітнього процесу створені широкі можливості.

Для учнів:

1)  доступність навчальних матеріалів (тексти лекцій, завдання до практичних/лабораторних та самостійних робіт; додаткові матеріали (книги, довідники, посібники, методичні розробки) та засобів для спілкування і тестування «24 на 7»;

2)  наявність засобів для групової роботи (Вікі, форум, чат, семінар, вебінар);

3)  можливість перегляду результатів проходження дистанційного курсу учнем;

4)  можливість перегляду результатів проходження тесту;

5)  спілкування з учителем через особисті повідомлення, форум, чат;

6)  завантаження файлів із виконаними завданнями;

7)  використання нагадувань про події у курсі.

Для вчителів:

1) надання інструментів для розробки авторських дистанційних курсів;

2) розміщення навчальних матеріалів (тексти міні-лекцій, завдання до практичних/лабораторних та самостійних робіт; додаткові матеріали (книги, довідники, посібники, методичні розробки) у форматах .doc, .odt, .html, .pdf, а також відео, аудіо і презентаційні матеріали у різних форматах та через додаткові плагіни;

3) можливість додавання різноманітних елементів курсу;

4) швидка модифікація навчальних матеріалів;

5) можливість використання різних типів тестів;

6) автоматичне формування тестів;

7) автоматизація процесу перевірки знань, звітів щодо проходження учнями курсу та звітів щодо проходження ліцеїстами тестів;

8) можливість додавання різноманітних плагінів до курсу дозволяє вчителю використовувати різноманітні сторонні програмні засоби для дистанційного навчання.

На рівні партнерства «учителі – батьки»

Маємо констатувати, що використання платформи Moodle виявилось корисним та інформативним і для батьків, які мають можливість відвідувати відкриті курси, бачитидомашні завдання, що пропонуються дітям в їхніх особистих кабінетах, а також переглядати результати проходження дистанційних предметних курсіввласної дитини через її особистий аккаунт.

Класні керівники ведуть спільні групи з батьками через чатий особисту переписку (Viber, Messenger), надають актуальну інформацію щодо успішності їх дітей, спільно з психологом обговорюють нагальні проблеми та намагаються визначити оптимальні шляхи для їх подолання в умовах карантину.

На другому тижні дистанційного навчання у GoogleFormsадміністрацією та психологічною службою було запущено анкетування серед батьків (а пізніше – серед дітей) із метою організації співпраці під час карантину та вивчення процесу адаптації наших учнів до нового формату навчання. Наявність проблем вивчалась по кожній окремо взятій групі, а після аналізу були визначені типові труднощі, серед яких:

-         проблеми  адаптації до нової форми навчання як у батьків, так і у дітей (відповідно, близько 57% і 34%);

-         виявлено групу учнів, що не мали технічних можливостей для дистанційного навчання (усього 9 осіб, надалі ситуацію вирішено позитивно);

-         вивчення питання контролю з боку батьків продемонструвало достатню свідомість дорослих (близько 23%  і  68%, відповідно, зазначили, що контролюють чи частково контролюють своїх дітей під час роботи на платформі);

У відкритих відповідях батьки та дітиназивали переважно труднощі технічного характеру («зависання» платформи, робота Інтернету), психофізіологічного (проведення багато часу дітьми за комп’ютером, нездатність їх до самоорганізації), педагогічного («дуже важко засвоїти матеріал без живого спілкування з учителем», «прохання зменшити обсяг домашніх завдань», «недостатньо часу на виконання тестових завдань», питання дедлайнів тощо). Діти мали змогу«поскаржитись» на предмети, за якими «задають більше домашніх робіт», а також на «нестачу живого спілкування» тощо.

Значущою для насстала позитивна оцінка батьками можливості мати зворотній зв'язок із класними керівниками щодо результатів навчання дітей (91%) та їх оцінювання з навчальних предметів (близько 85%).

Звісно, що вивчення думок та ставлень учасників освітнього процесу до організації дистанційного навчання єважливим для подолання педагогічним колективом виявлених перешкод і труднощів. А для вчасного реагування адміністрацією на проблемні ситуації, що стосуються ліцеїстів та їх батьків, у хмарному хостингу OneDrive ліцею в спільному доступі створено документ, в якому вчителі-предметники або класні керівники фіксують суть ситуації та прикріпляють контактні дані для налагодження відповідного зворотнього зв’язку.

Так протягом невеликого часу ми змогли налагодити достатньо ефективний зв'язок з батьками.

Що нам вдалося:

-  виробити  та намагатися реалізовувати однакові процедури і принципи дистанційного навчання в закладі;

-  забезпечувати зворотний зв’язок – конструктивний, раціональний, формувальний, що сприяє розумінню навчального матеріалу, опануванню ключовими компетентностями нашими ліцеїстами;

-  постійно моніторити, що важливо для учителів, учнів і батьків;

-  налагоджувати взаєморозуміння між усіма учасниками освітнього процесу.

Чи є у нас проблеми? – так.

Зокрема:

-  узгодження базових засад взаємодії серед педагогів;

-  оптимізація навчального матеріалу та домашніх завдань;

-  упровадження академічної доброчесності в освітній процес;

-  реалізація формуючого оцінювання;

-  налаштування більш ефективного зворотнього зв’язку між педагогами, учнями, батьками;

-  проблеми технічного характеру («зависання» платформи, відсутність якісного Інтернету, нерівні технічні можливості).

Проте ми намагаємося їх позитивно вирішувати з урахуванням інтересів усіх учасників освітнього процесу, рухаючись уперед.

Використані джерела

Дистанційне навчання як сучасна освітня технологія [Електронний ресурс] : матеріали міжвузівського вебінару (м. Вінниця, 31 березня 2017 р.) / відп. ред. Л.Б.Ліщинська. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.vtei.com.ua/images/VN/31_03.pdf

Організація дистанційного навчання в школі: методичні рекомендації  – [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii-dustanciyna%20osvita-2020.pdf

Як технічно організувати дистанційне навчання — покрокова інструкція. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:https://nus.org.ua/articles/yak-tehnichno-organizuvatydystantsijne-navchannya-pokrokova-instruktsiya/

Практики та підходи до дистанційного навчання — рекомендації для вчителів. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:https://nus.org.ua/articles/praktyky-ta-pidhody-dodystantsijnogo-navchannya-rekomendatsiyi-dlyavch yteliv/

Осадча К.П.,Осадчий В.В.Технології дистанційного навчання. Робота з Moodle 2.4. Навчальний посібник / К.П. Осадча, В.В. Осадчий. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://books.uaconf.com/index.php/informatsionnye-tekhnologii/161-tehnologiji-distancijnogo-navchannja-robota-z-moodle-2-4

Практики та підходи до дистанційного навчання – рекомендації для вчителів. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://nus.org.ua/articles/praktyky-ta-pidhody-do-dystantsijnogo-navchannya-rekomendatsiyi-dlya-vchyteliv/?fbclid=IwAR2PtVnrT4iSIE4OVI_BuNHLEI9bL5XtttEdrDdK26p39qbZjDyWK8AN26Y