Бібліотека

Сьогодні, 1 жовтня, Україна святкує три величних свята в одному: День захисників і захисниць, День українського козацтва та Покрову Пресвятої Богородиці. Цей день об’єднує мужність минулого та героїзм сьогодення, нагадуючи нам, що воля та незалежність — це цінності, які передаються з покоління в покоління.

Для нашої шкільної родини це свято має особливе значення. Сучасні воїни — це прямі нащадки славетних козаків, які століттями боронили нашу землю. Вони — наш щит, наш спокій і наша надія на мирне майбутнє.

У рамках святкування в школі відбулися тематичні заходи:

• Уроки мужності: учні дізналися більше про історію козацтва та сучасних героїв.

• Хвилина мовчання: ми схилили голови в глибокій пошані та вдячності перед пам'яттю тих, хто віддав життя за Україну.

• Благодійні ініціативи: діти підготували зворушливі малюнки та листи-обереги для наших захисників на передовій.

Ми щиро вітаємо всіх, хто стоїть на захисті нашої держави. Дякуємо за кожен новий ранок, за можливість вчитися, мріяти та жити на рідній землі!

Низький уклін вам, наші титани. Нехай Покрова Пресвятої Богородиці оберігає кожного з вас!

Слава Україні! Героям Слава! 

29 вересня в Україні вшановують День пам'яті жертв Бабиного Яру.

День всенаціональної жалоби та пам'яті, присвячений роковинам однієї з найстрашніших трагедій Голокосту та Другої світової війни. Саме цього дня у 1941 році в урочищі Бабин Яр у Києві нацистські окупанти розпочали масові розстріли цивільного населення.

 Зберегти пам’ять про жертв Бабиного Яру — це наш моральний обов’язок перед минулими та майбутніми поколіннями. Ми маємо пам'ятати, до чого призводять тоталітарні ідеології, ненависть і байдужість, щоб ніколи знову подібне не повторилося. 

22 вересня  українська громадськість відзначає  Національний день партизанської слави, який встановлено Указом Президента України  від 30 жовтня 2001 року.  Головна мета цього дня - вшанувати пам'ять партизанів та підпільників, чия молодість пройшла у суворій боротьбі з нацистськими окупантами.

Плине час, однак пам’ять про спротив та непокору ворогові у часи страшної війни житиме вічно. Учасники партизанського руху, підпільних організацій у роки Другої світової війни своєю героїчною діяльністю  рятували мирне населення від вивезення у нацистську Німеччину,  нищили ворога на окупованій території, наближаючи  Перемогу.
Схилімо голови перед стійкістю і мужністю тих, хто пройшов крізь  полум’я  найстрашнішої  війни в історії людства, хто загинув на полі бою і перед тими, хто зараз  боронить кордони рідної України!

Щороку 8 вересня світ відзначає Міжнародний день грамотності – подію, що нагадує нам про цінність знань, уміння читати й писати, а також про роль освіти у становленні особистості та суспільства. Це не лише символічна дата, а й заклик до усвідомлення, наскільки важливо розвивати інтелектуальні здібності в сучасному світі.

Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у XXI столітті.                                                                                                                                                                                                                                                                            Будьте грамотними і завжди навчайтесь чомусь новому!

Щороку у третій четвер травня в Україні  відзначають  День вишиванки. Метою цього  свята  є  вшанування  українських  традицій, а  також популяризація  вишитого  етнічного одягу. У 2026 році  День вишиванки припадає на 21 травня. Зазначимо, що вперше  відзначати  День вишиванки  почали  у 2016 році. Ініціатором  стала  студентка  Чернівецького  національного  університету Леся  Воронюк. Вона запропонувала своїм одногрупникам прийти на заняття у вишитих сорочках, водночас ідею підтримали як викладачі, так і студенти всього навчального закладу. Кілька років свято відзначалося  лише в стінах університету, але потім ця традиція поширилася і по інших містах України. Варто зазначити, що протягом останніх років вишиванка стала справжнім трендом. Більшість українських брендів створюють національний одяг зі старовинною символікою та унікальним орнаментом. Здавна українська вишиванка служила як прикрасою так і оберегом, а ще й своєрідним документом, за яким можна було визначити з яких країв родом власник вишиванки. Ідеєю свята є збереження українських цінностей  та їх  популяризація  серед  молоді та населення  загалом. Свято не передбачає обов'язкових  заходів, окрім одягання  вишиванки.   Саме ж свято запрошує  кожного  свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку — одягнути  вишиванку і в ній піти на роботу чи   на навчання. Разом із тим, така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.

Виставка літератури « Щоб  здоровим  зростати, корисну  їжу  треба вживати»

8 травня в Україні, відзначається День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті    жертв Другої світової війни.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню, малим дітям і старикам, – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни. Тим, хто загинув на її фронтах, в окопах і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.

Цей день встановлений задля «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих».

26 квітня 1986 року о 1 годині  ночі  23  хвилині  47 секунді  сталася  найбільша техногенна  аварія  в  історії  людства — з різницею у дві секунди  відбулись  два вибухи  на четвертому  реакторі  Чорнобильської  АЕС. Потужність  вибухів  була настільки  великою, що вони  повністю  зруйнували  верхню  оболонку  реактора і зірвали  багатотонну  покрівлю  4-го енергоблоку, крізь  яку  в повітря  піднялось більше  60 тон  радіоактивних  матеріалів.  Вітер  поніс  радіоактивну  хмару  на північний  захід, де небезпечні  радіоактивні  ізотопи осідали на землю, проникали у воду перетворюючись  в техногенну  катастрофу.

Чорнобиль – це  не лише  велика  трагедія, а  й  символ  безмежної  мужності багатьох тисяч українців — персоналу ЧАЕС, рятувальників, військовослужбовців, будівельників, учених, медичних  працівників  які  відправились  до  нещадної небезпеки, виявивши  жертовність  та  високий  патріотизм  зупиняючи  ядерну катастрофу. Всі  вони  ризикували  своїм  життям  та  здоров’ям, своїм майбутнім, вони  виконали  свій  обов’язок  і захистили  людство  від  згубного  впливу та ще страшнішого  розповсюдження  радіації. 

Ті  події  не  повинні  стертись  з пам’яті  ні  сучасних, ні  наступних  поколінь. Пам’ятаймо про це! Тому, сьогодні, з глибокою шаною вклонімось  ліквідаторам   її страшних  наслідків  та схилімо  голови  перед  світлою  пам'ятю  героїв, які врятували українську землю і, без перебільшення, увесь  світ від  поширення  радіаційної загрози.

Чорнобильська трагедія не повинна повторитись!

Всесвітній день книги та авторського права – відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року, та має на меті сприяти поширювати задоволення від книжкок і читання.Цей  день проголошений на 28 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1995 року на честь трьох геніїв світової літератури: Вільяма Шекспіра,Мігеля де Сервантеса та Інкі Гарсіласо де ла Вегі.

Це свято для тих, хто усвідомлює чарівну силу книг, які є зв’язком між минулим і майбутнім, мостом між поколіннями та культурами.

Відсвяткуйте цей день, придбавши книжку і підтримавши українського видавця або замінивши, наприклад, перегляд телевізора на читання.

Книги – найбільший винахід людства. Вони надихають, мотивують, розвивають, втішають, змінюють свідомість людей. Книги можуть рухати прогрес, а можуть бути зброєю. Дитячі книги не тільки розважають і розвивають, а й однозначно допомагають формувати думки і смак до життя у маленьких читачів.

Щороку 2 квітня у світі відзначають Міжнародний день дитячої книги. Це свято було започатковане в 1967 році за ініціативи видатної діячки світової літератури для дітей Елли Лепман та за рішенням Міжнародної ради з питань дитячої книги. А дата обрана не випадково. Саме цього дня народився славетний данський казкар – Ганс Крістіан Андерсен, якому не тільки вдалося змінити ставлення до дитячих книг, але й розвинути і збагатити цей вид художньої літератури. 

Сьогодні, 19 березня, свій день народження  святкує геніальна українська письменниця і поетеса Ліна Василівна Костенко. Це людина глибокої думки та високого розуму, поетеса, яку називають «невловимою королевою української поезії. Слухаючи її поезію, неможливо приховати захоплення красою і вишуканістю поетичного вислову. Ліну Василівну справедливо називають однією з предтеч поетів-шістдесятників. Її новий талант шукав нові теми, проблеми, нові барви, тони й напівтони для своєї творчої палітри.                                                                                          Ще Ліну Костенко називають «Царицею поезії в Україні». Щира й безкомпромісна,  вона ніколи не продавала свого таланту, відстоювала чесність і високу художність поетичного слова.

9 березня 2026 року – 212 років із дня  народження Тараса Григоровича Шевченка, найвидатнішого українського поета усіх часів. Його ім’я стало символом України та свободи, його філософія – національною ідеєю, а твори – обов’язковою частиною нашого життя.

Шевченка Т.Г. називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу. Він залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління.

Кожен Шевченків твір, кожна картина – це палкі заклики любити свій народ і край, пророчий осуд усякої неправди й неволі, рішучий осуд насильства, лицемірства і соціальної несправедливості.

Поезія великого Кобзаря – це гімн любові до людства, гімн боротьби за свободу та світлу долю всіх народів.

Тарас Шевченко був, є і навіки залишиться найголовнішою особистістю у становленні нашої держави; його настанови до нащадків стали для нас надзвичайно актуальними під час повномасштабної війни з Росією.

3 березня людство святкувало Всесвітній день письменника (повна назва – Всесвітній день миру для письменника). У Вікіпедії зазначено, що це професійне свято, яке закликає «четверту владу» виступати проти негативних аспектів демократичного друку, утриматися від неправдивих публікацій, навмисних фальсифікацій, умисного викривлення фактів та тенденційної безчесної їх інтерпретації заради політичних, групових та особистих інтересів.

Історія свята пов’язана з ПЕН-клубом (створено 1921 року; назва організації – абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets – поети, essayists – нарисовці, novelists – романісти (слід зазначити, що абревіатура в цьому випадку збігається зі словом pen – ручка в перекладі з англійської)). 12-18 січня 1986 року на 48-му міжнародному конгресі учасники ПЕН-клубу прийняли рішення оголосити 3 березня «Всесвітнім днем миру для письменника». У деяких країнах це свято розширило заявлений спектр. Іменується просто – «День письменника» і є приводом для вшанування літературних діячів.

Життя письменнці стало потужним символом боротьби не лише за власне існування, а й за право українського народу бути частиною європейського інтелектуального простору

Сьогодні, 25 лютого 2026 року, виповнюється 155 років від дня народження Лариси Косач – геніальної поетеси, драматургині та громадської діячки, яка під псевдонімом Леся Українка змінила обличчя української культури. Її життя стало потужним символом боротьби не лише за власне існування, а й за право українського народу бути частиною європейського інтелектуального простору. Леся Українка довела, що українське слово може звучати сучасно, шляхетно та вільно, попри будь-які імперські заборони.

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні»

Почуття гідності та честі, право на самовизначення є головними цінностями українців. Ці риси об’єднують наших героїв — борців за свободу та незалежність України різних часів: Української революції 1917-1921 років, Холодного Яру і повстанців 1920-1930-х, Української повстанської армії, учасників дисидентського руху, Революції на граніті, Помаранчевої революції, Революції Гідності.

Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, маємо частіше згадувати доленосні події нашої нації. Герої Небесної Сотні стали символом героїзму, сили волі та відданості ідеалам свободи та демократії. Їхня жертва вшановується не лише в Україні, але й у всьому світі як акт величної самопожертви та бажання побудувати краще майбутнє. Пам'ять про Небесну Сотню ніколи не втратить свого значення і завжди буде нагадувати про важливість боротьби за свої права та свободу.

16 лютого Україна відзначає День Єднання – свято, що нагадує нам про силу нашої нації, нашу згуртованість та незламність перед викликами сучасності. У цей день кожен українець, незалежно від місця проживання, професії чи віку, відчуває єдність із своєю країною, підтримує її та працює заради спільного майбутнього.
День Єднання було запроваджено Указом Президента України 14 лютого 2022 року в умовах загострення ситуації на кордонах держави. Його мета – зміцнення внутрішньої стійкості українців та наголошення на важливості згуртованості перед викликами, зокрема перед загрозою повномасштабної військової агресії з боку росії. Вперше цей день відзначили 16 лютого 2022 року, коли по всій країні піднімали Державний прапор, виконували Гімн України та проводили акції, що символізували єдність нації. Відтоді День Єднання став важливим нагадуванням про те, що згуртованість і спільна мета допомагають українцям долати будь-які випробування.
День Єднання – це не лише про історію, а й про сьогодення. У часи випробувань саме єдність робить нас сильнішими, допомагає долати труднощі та будувати майбутнє нашої держави.
Разом ми непереможні!