Кабінет медичної сестри

ТУБЕРКУЛЬОЗ.pptx
поводження_з_тваринами_1.pdf

Дитячий травматизм та його профілактика

Тема дитячого травматизму залишається актуальною завжди. Треба зауважити, що  у виникненні травм у дітей суттєве значення мають вікові, анатомо-фізіологічні та психологічні особливості, їх фізичний та розумовий  розвиток, недостатність життєвого досвіду та підвищений інтерес до пізнання оточуючого світу.

Найменший рівень травматизму спостерігається серед дітей першого року життя. Серед дітей дошкільного віку цей рівень не перевищує 5% від загальної кількості травм, так як вони майже постійно знаходяться під наглядом батьків чи вихователів дитячих закладів. А ось діти шкільного віку отримавши певну свободу та самостійність травмуються значно частіше. При цьому хлопчики серед травмованих складають приблизно 65-70%, що пояснюється їх схильністю до активного відпочинку і  рухливих ігор.

Можна виділити наступні види дитячого травматизму:

І якщо вдома діти зазнають травми приблизно з однаковою регулярністю, то вуличний травматизм має певну сезонність. Найбільший рівень вуличного травматизму відзначається в період зимових та літніх канікул, коли діти мають більше вільного часу і проводять його на вулиці, частіше за все без нагляду дорослих.

Основними причинами дитячого травматизму є:

1.Недостатній контроль за дітьми  по дорозі в школу та додому.

2.Необережне поводження з електроприладами  (праска, мікрохвильова піч т.п.), газом.

3.Неналежне облаштування житлових та нежитлових приміщень (слабке освітлення, відсутність поручнів на сходах, відсутність віконних решіток в висотних будівлях, вільний вихід на балкони і відкритий доступ на дах тощо).

4.Недоліки ігрових та спортивних майданчиків.

5.Невиконання правил дорожнього руху та поведінки на вулиці або навмисне нехтування цими правилами.

6.Недостатнє охоплення дітей позашкільною навчально-виховною та розважальною роботою і недостатній контроль за дітьми під час їх дозвілля.

Основні методи профілактики дитячого травматизму:

Але, разом з тим батькам не слід забороняти дітям гратися в рухливі ігри, обмежувати їх в спілкуванні та дослідженні навколишнього середовища: все потрібно робити помірковано, дотримуючись правил безпеки.


133081.pptx
Презентация1.pptx
ОТРУЙНІ ЗМІЇ УКРАЇНИ.docx
Презентац_я Вакцинокерован_ _нфекц_ї для осв_тян та батьк_в.pptx
Віл.Снід.pptx

До Всесвітнього дня здоров`я, медичною сестрою були проведені заходи для учнів молодших класів на тему "Обрежно, кліщі !"

Обережно, кліщі!2020.pptx
Харчові отруєння -50 (1).ppt
Що таке туберкульоз і шляхи його передачі.docx
Профілактика травматизму.docx

Коронавірус: профілактика інфікування і поширення

Як передається вірус SARS-CoV-2 (збудник COVID-19)?

Вірус передається від людини до людини краплинним та контактним шляхами. Тобто через дрібні часточки, які виділяються з носа або рота хворого на COVID-19 під час кашлю або чхання. Ці краплі розповсюджуються на відстань близько метру від хворого і можуть потрапляти на слизові оболонки очей, носа та рота іншої людини, яка знаходиться поруч. Також краплі, що містять вірус забруднюють предмети і поверхні. Інші люди можуть інфікуватися через дотик до таких предметів або поверхонь, а потім — до очей, носа чи рота.

Вірус не передається повітряним шляхом. Це означає, що він не здатен переноситись потоками повітря на великі відстані від хворої людини.

Вірус може переміщуватись на відстань понад метр у часточках аерозолю, але такий аерозоль утворюється лише під час виконання специфічних медичних процедур. До прикладу, інтубація трахеї.

Які найефективніші заходи профілактики?

Наразі не має імунітету, вакцин та ліків проти нової коронавірусної інфекції. Один із найбільш ефективних способів захиститися і запобігти поширенню інфекції – фізичне дистанціювання та щоденна гігієна. А саме:

Скільки часу збудник COVID-19 зберігається на поверхнях?

Тривалість існування вірусу 2019-nCoV на поверхнях остаточно не встановлена. Якщо припустити, що, у цьому критерії, він близький до інших представників родини коронавірусів, то збудник COVID-19 може виживати на поверхнях від кількох годин до кількох діб. Це залежить від поверхні, температури повітря та інших умов. 

Перебуваючи поза організмом людини, вірус втрачає свою здатність викликати захворювання. Згідно із науковими даними, вірус 2019-nCoV на зовнішніх поверхнях залишається небезпечним для людини протягом 3-4 годин.  

Якщо ви підозрюєте, що якась поверхня може бути забруднена вірусом, обробіть її побутовим миючим засобом та антисептиком із вмістом спирту не менше 60%.

Чи можна заразитись від людини, яка не має симптомів COVID-19?

Симптоми можуть бути виражені слабо на ранніх етапах захворювання або під час його легкого перебігу. Якщо людина не має виражених симптомів, ризик зараження дуже низький. Передавання вірусу може відбуватись лише під час тісного контакту: поцілунку, рукостискання. 

Основний шлях передачі вірусу краплинний. Тобто через дрібні краплі, які виділяються із носа чи рота хворого на COVID-19 під час кашлю або чхання. Вони можуть потрапити на слизові оболонки очей, носа та рота іншої людини. 

Щоб захистите себе, достатньо дотримуватись фізичного дистанціювання та гігієни рук. 

Якщо людина може затримати дихання на 10 секунд без відчуття дискомфорту, це дійсно свідчить про те, що вона не захворіла на COVID-19?

Ні. Здатність затримувати дихання на 10 секунд без дискомфорту не може виключити захворювання на COVID-19 або іншу хворобу дихальної системи. Відчуття дискомфорту під час затримання дихання не є підтвердженням захворювання. Воно може виникати через безліч причин. 

Найбільш часті симптоми COVID-19: підвищена температура тіла, загальна слабкість, сухий кашель. Єдиний достовірний спосіб підтвердити захворювання на COVID-19 – лабораторний тест.

В яких випадках необхідно носити маску?

Окрім медичних працівників, медичну маску слід носити:

Як правильно надягти захисну маску?

Перед тим як надягти маску, слід помити руки з милом або обробити їх антисептиком із вмістом спирту не менше 60%. Маску слід одягти так, щоб вона закривала ніс та рот. Також вона має бути щільно закріплена на переніссі. Простору між маскою та обличчям не повинно бути.

Не слід торкатись маски протягом її використання. Якщо це сталося, обов’язково помийте руки з милом або обробіть їх антисептиком.

Як правильно знімати та утилізувати захисну маску?

Медичну маску необхідно знімати за резинки або зав’язки, не торкаючись зовнішньої сторони. Утилізувати маску можна разом із побутовими відходами. У жодному разі не можна використовувати маску повторно. Знявши маску необхідно обов’язково помити руки з милом або обробити їх спиртовмісним антисептиком. 

Скільки часу можна використовувати захисну маску?

Медична маска зберігає свою ефективність протягом 2-4 годин. Після цього її необхідно замінити. Якщо маска стала вологою, її слід замінити, адже вона втрачає свої захисні властивості. 

Не можна носити маску, спустивши її на шию, щоб покурити чи перекусити. У цьому разі забруднена сторона маски буде торкатись шкіри обличчя, що створює додатковий ризик зараження, а поправляючи її, ви зайвий раз торкаєтесь маски руками.

Чому не можна використовувати медичну маску повторно, якщо вона в гарному стані?

Крім часточок вірусу SARS-CoV-2 (збудника COVID-19), на зовнішній поверхні маски осідає безліч інших мікроорганізмів. А на внутрішній поверхні — мікроорганізми із повітря. Під час експлуатації маска стає вологою, що створює умови для активного розмноження бактерій на її поверхні. 

Використана маска може бути джерелом додаткової небезпеки для людини, яка використовує її повторно. 

Чи можна дезінфікувати використані медичні маски і застосовувати їх повторно?

Ні, одноразові засоби індивідуального захисту, в тому числі медичні маски, не можна дезінфікувати та використовувати повторно. Немає науково підтвердженого механізму, який гарантував би одночасно і знищення всіх мікроорганізмів на поверхні маски, і збереження її захисних властивостей після впливу дезінфектора. 

У жодному разі не можна прати одноразові маски. Це не гарантує повного знищення всіх мікроорганізмів. І навіть якщо вам здається, що одноразова маска зберігає зовнішню цілісність після прання, насправді вона втрачає свої захисні властивості.    

Хто має носити респіратори? 

Респіратори класу захисту FFP2 очищають повітря під час його проходження через нетканий фільтрувальний матеріал при вдиху. Під час видиху повітря виходить через клапан видиху (або матеріал респіратора, якщо клапан відсутній). 

Цей механізм дозволяє захищати органи дихання від дрібнодисперсних частинок, які можуть переносити вірус. 

Під час кашлю або чхання людини, у якої діагностований новий коронавірус, виділяються великі крапельки слизу, які містять збудник COVID-19. 

Вірус може переміщуватись на відстань понад метр у часточках аерозолю, але такий аерозоль утворюється лише під час виконання специфічних медичних процедур. До прикладу, інтубація трахеї, бронхоскопія тощо. 

Тому, носити респіратори слід медичним працівникам у відділеннях реанімації та палат інтенсивної терапії, а також тим, хто виконує аерозольно-генеруючі процедури. 

Чи може людина яка має респіраторні симптоми або підтверджене захворювання на COVID-19 носити респіратор щоб захистити оточуючих?

Респіратор буде захищати оточуючих від краплинок слизу, які виділяються під час кашлю та чхання. Але під час використання респіратора, який оснащений клапаном видиху, видихуване повітря виходить через клапан та може розповсюджуватися в навколишньому середовищі. 

Також слід пам’ятати, що під час використання респіратора, вдих та видих потребує додаткових зусиль щоб подолати супротив фільтрувального матеріалу. Для людини, яка страждає від респіраторних симптомів це створюватиме додатковий дискомфорт та може призводити до погіршення її стану.

Якщо ви маєте ознаки респіраторного захворювання або підтверджене захворювання на COVID-19, щоб захистити оточуючих необхідно носити медичну маску.

Як правильно знімати та утилізувати  рукавички?

Необхідність у рукавичках виникає, коли ви доглядаєте за хворим на COVID-19. В інших  випадках достатньо дотримуватись гігієни рук (мити їх теплою водою з милом протягом 20-40 секунд або обробляти дезінфектором із вмістом спирту не менше 60%). 

Знімати рукавички слід так, щоб брудна поверхня не стикалася із шкірою рук. Лівою рукою беріть шматочок правої рукавичку на рівні долоні, стягайте її та затискайте в кулак. 

Вказівний палець правої руки заводьте під ліву рукавичку та стягуйте ліву рукавичку вивертаючи її навиворіт і одразу загораючи в неї вже зняту праву. 

Утилізувати рукавички в домашніх умовах можна разом із побутовими відходами. Після цього вимийте руки теплою водою з милом протягом 20-40 секунд або обробіть їх дезінфектором із вмістом спирту не менше 60%.   

Чи правда, що в літній період ризик захворіти на COVID-19 менший? Температура повітря вище +25оС та сонячне проміння зменшують активність вірусу? 

Захворіти на COVID-19 можна незалежно від того, наскільки тепла та сонячна погода. У країнах зі спекотним кліматом також спостерігається поширення захворювання.


Профілактика ГРВІ та грипу у дітей

У структурі всіх інфекційних захворювань 95% складають ГРВІ та ГРЗ. Ці два діагнози по своїй суті дещо відрізняються між собою: ГРВІ, в число яких можна включити і грип, викликаються тільки вірусами, а ГРЗ можуть викликати і бактерії, і мікоплазма, і інші збудники.

ГРВІ разом з грипом складають близько 70% від усіх захворювань у дітей. Особливо схильні до цих захворювань діти, які відвідують дитячі дошкільні установи і школи. В осінньо-зимово-весняний період на простудні захворювання хворіють приблизно 80% дітей.

Загальні відомості, види профілактики

Універсального засобу захисту від усіх вірусних інфекцій не існує, так як більше 300 вірусів здатні викликати ГРВІ. Але зменшити ризик виникнення захворювання можна. Цього домагаються шляхом профілактики зараження і шляхом зміцнення організму дитини з метою підвищення опірності інфекції.

Ризик виникнення ГРЗ і ГРВІ з віком змінюється: до року дитина з грудним молоком матері отримує захисні антитіла, і тому має менше шансів захворіти. Але, якщо мати грудної дитини захворіє, то захворює і немовля. У цьому випадку дитину не треба відлучати від грудей: малюк швидше видужає, отримуючи грудне молоко – материнський організм буде боротися з мікробами за двох і передавати новоутворені антитіла немовля.

Діти, які отримують штучне вигодовування, вже до року можуть часто хворіти ГРЗ і ГРВІ.

Розрізняють такі види профілактики:

• експозиційна профілактика – запобігання контактів дитини з джерелами вірусів;

• диспозиційна профілактика – методи підвищення опірності дитячого організму (включає неспецифічну і специфічну профілактику).

Експозиційна профілактика – профілактика зараження

Оскільки джерелом зараження є людина, то, чим більше число людей, з якими контактує дитина, тим більша ймовірність інфікування. Такий небезпечний для дитини контакт може відбутися і в дитячому садку або школі, і в кінотеатрі або магазині, і під час розважальних заходів, та в міському транспорті.

1. У період сезонного підвищення захворюваності або в період епідемії грипу бажано скоротити до мінімуму контакти дитини з сторонніми людьми.

При підвищенні рівня захворюваності ентеровірусної і аденовірусної інфекції слід утриматися від відвідування дитиною басейну, оскільки ці віруси можуть передаватися також і у воді.

2. Іншим способом попередження інфікування є створення перешкоди на шляхах передачі вірусної інфекції, тобто вплив на сам механізм зараження.

Основним шляхом поширення респіраторних вірусних інфекцій є повітряно-крапельний шлях. Багато батьків не раз чули про захисну роль марлевих або сучасних одноразових масок. Однак слід розуміти, що, з огляду на розміри вірусу, маска не може «не пропускати» вірус.

І все ж відмовлятися від використання масок не слід. Але надягати її потрібно не здоровим, а хворим! Маска затримає віруси в крапельках слизу при кашлі та чханні хворого і зменшить потрапляння вірусу на навколишні предмети і людей.

Виконувати свою захисну роль маска буде тільки в разі її зміни кожні 4 години. В іншому випадку вона стане резервуаром скупчення вірусів. Марлеві маски можна використовувати повторно після прання і праcування гарячою праскою. Таким чином, маска, надіта хворим, є хоч і малоефективним, але все ж засобом захисту здорових дітей.

3. Відомо, що віруси протягом багатьох годин і навіть діб зберігають свою інфікуючу здатність в умовах теплого, сухого, нерухомого повітря. І тільки при регулярному провітрюванні і зволоженні повітря в приміщенні ризик інфікування значно знижується. Провітрювання дитячої кімнати треба проводити по 15 хвилин до 5 разів на добу, і наскрізне провітрювання один раз в день.

Виходячи з цього, до профілактичних заходів належать:

• щоденне вологе прибирання приміщення; килими з кімнати дитини в період епідемії грипу бажано прибрати;

• часте провітрювання кімнати;

• під час епідемії грипу та ГРВІ краще прибрати з кімнати дитини м’які іграшки, бо вони теж відносяться до активних пилозбірників.

Для ентеровірусів типовим є кишковий шлях зараження, тому з брудними руками дитина може занести інфекцію в свій організм. Щоб запобігти зараженню через рот, потрібно:

• ретельно мити руки з милом після повернення з вулиці;

• допустимо часте використання гігієнічних вологих серветок протягом дня (якщо немає умов для миття рук);

• при наявності хворого в родині йому обов’язково слід виділяти окремий посуд і рушник.

4. Одним з ефективних способів профілактики вірусних інфекцій є застосування сольових розчинів у вигляді промивання носа. Вони зменшують концентрацію вірусів в носоглотці і носових ходах. Для цього необхідно регулярно закапувати їх в ніс і полоскати сольовим розчином горло. Особливо важливо це проводити при реальній загрозі зараження.

Зручним для застосування є препарат Аква Маріс – засіб, виготовлений з морської води. Препарат може застосовуватися не тільки з профілактичною, а й з лікувальною метою при ГРВІ та ГРЗ.

5. Одним з ефективних і безпечних способів захисту дитини може бути застосування ефірних масел. Вони не тільки знезаражують повітря при розпиленні в кімнаті, але і сприятливо впливають на психоемоційний стан людей.

Вплив на організм дитини – диспозиційна профілактика

неспецифічна профілактика

До методів неспецифічної профілактики, одного з видів диспозиційної профілактики, відносяться:

• повноцінне харчування;

• дотримання режиму дня;

• загартовування;

• заняття фізкультурою і спортом;

• вітамінотерапія.

повноцінне харчування

Харчування дітей має бути повноцінним за своїм складом, відповідати віку дитини, містити необхідні мікроелементи і вітаміни. У раціон харчування дітей слід включати обов’язково кисломолочні продукти, які сприяють нормалізації мікрофлори кишківника, адже дисбактеріоз є чинником, що порушує нормальну роботу імунної системи.

Загартовування

Підвищити стійкість дитячого організму до інфекції можна за допомогою загартовування – використання впливу факторів природи (сонця, повітря і води).

Ефективним загартовування буде при дотриманні ряду правил:

• процедури повинні проводитися регулярно в будь-який час року;

• час загартовування слід поступово збільшувати;

• процедури слід проводити з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей дитини;

• тривалість процедури не повинна бути більше 20 хв .;

• процедури повинні викликати у дітей позитивні емоції.

До процедур, що загартовують відносяться:

• повітряні ванни;

• сонячні ванни;

• водні процедури (починати слід з обтирання, а потім поступово переходити до обливання і купання).

Повітряні ванни починають проводити дитині з перших днів життя, залишаючи його без одягу на кілька хвилин при кожному переодяганні і поступово збільшуючи час процедури. Повітряні процедури – найлегший вид загартовування. Основою загартовування при цьому є свіже повітря, він підвищує і імунітет, і апетит, стимулює обмінні процеси і покращує сон. Вода є більш сильним подразником для організму, ніж повітря. Вплив води при температурі 26˚ С дорівнює дії повітря при температурі 5˚ С. Найкраще починати загартовування водою влітку.

Водні процедури слід починати з області ніжок малюка у вигляді топтання в тазі з водою, охолодженою до 35˚ С. Тривалість процедури збільшують, починаючи з 20 секунд, і додаючи по 20 секунд щодня.

Потім поступово можна переходити на обливання стопи, потім кінцівок вцілому і тулуба. При переході на обливання температуру води знижують поступово на 1˚С в 3 дня.

Можливість проведення контрастного обливання слід обговорити з педіатром. При контрастному обливанні процедуру закінчують холодною водою, а в ослаблених дітей – гарячої.

Після перенесеної хвороби гартують процедури відновлюють через 1-4 тижні (залежно від ступеня тяжкості захворювання), але доза дії повинна бути зменшена до початкової.

Влітку дуже корисним для дітей буде ходіння босоніж по траві, піску. Зрозуміло, загартовування не дає гарантії, що дитина не захворіє ГРВІ або грипом. Але, якщо він і захворіє, то хвороба буде протікати в легкій формі.

Вітамінотерапія

Для профілактики вірусних інфекцій потрібні вітаміни. У зимово-весняний період нестача вітамінів в продуктах харчування заповнюється прийомом вітамінних комплексів.

Аскорбінова кислота міститься в свіжих фруктах і овочах, їх слід включати в раціон дітей. Природні джерела вітаміну С: картопля, помідори, солодкий перець, сира і квашена капуста, зелений горошок, шипшина, цитрусові, чорна смородина, горобина, яблука, полуниця, диня.

Специфічна профілактика

При попаданні вірусу в організм тільки стан імунної системи визначає, чи зможе малюк не захворіти.

Підвищити стійкість організму до потрапляння в нього вірусів можна і потрібно. Цього можна домогтися декількома шляхами:

• активація місцевого імунітету;

• формування специфічного імунітету шляхом вакцинації;

Підвищення місцевого імунітету

Найбільш ефективним і важливим є нормальний місцевий імунітет, тобто самозахист слизових оболонок дихальних шляхів за допомогою спеціальних речовин (імуноглобулінів, лізоциму і ін.). Вона можлива тільки в разі, якщо слизові оболонки не пересихають, і збережений нормальний склад слини, виділень з носа та харкотиння.

Щоб місцевий імунітет «працював», необхідно:

• забезпечити підтримання оптимальної температури і вологості в приміщенні;

• одягати дитину на прогулянку в відповідно до погодних умов, не допускаючи перегрівання;

• забезпечити наявність напоїв дитині після активних ігор або занять спортом, щоб виключити пересихання в роті;

• виключити «перекусів» в проміжках між прийомами їжі;

• обмежити застосування засобів побутової хімії в житлових приміщеннях, користуючись при збиранні переважно водою;

• при відсутності зволожувачів повітря слід зволожувати слизові оболонки зіву і носа сольовими розчинами.

Вакцинація

На жаль, щеплень від ГРВІ в цілому немає, так як вакцина може захистити від одного будь-якого збудника, а при ГРВІ їх сотні. Проте існує і багато років успішно застосовується вакцинація проти грипу.

Вірус грипу дуже мінливий, тому вакцинацію слід проводити щорічно. Згідно з програмою боротьби з грипом ВООЗ існує 4 міжнародних центру і 120 спеціальних вірусологічних лабораторій у всьому світі, які вивчають циркуляцію вірусу і на цій підставі прогнозують, який саме вірус грипу буде циркулювати в найближчому році. Прогнози ці досить вірні: 92% достовірності протягом останніх 15 років.

А якщо врахувати, що протигрипозні вакцини при своїй високій ефективності добре переносяться, то вже з жовтня місяця слід всерйоз подбати про вакцинацію дитини проти грипу. Це дуже важливо, тому що шансів не захворіти в період підйому захворюваності при відвідуванні дитячого садка або школи у дитини дуже мало. Навіть якщо щеплена дитина і захворіє, то хвороба буде протікати в легкій формі і з мінімальним ризиком ускладнень.

Особливо важливо вакцинувати дітей, що мають будь-яке хронічне захворювання (органів дихання, серцево-судинної системи, сечовидільної системи, цукровий діабет та ін.), Так як грип може привести до загострення цих захворювань і розвитку смертельно небезпечних ускладнень. А щоб зменшити ризик зараження для таких діток, варто подумати і про вакцинацію всіх членів сім’ї.

Кожна вакцина містить вірусні антигени 3 видів: вірусу А (два типи) і вірусу В. протигрипозні вакцини бувають:

• живі – вони містять живий, але ослаблений грипозний вірус;

• інактивовані цільновіріонні – містять цільні загиблі віруси;

• розщеплені (спліт-вакцини) – містять не цілий вірус, а його частинки – білки (внутрішні та поверхневі);

• субодиничні – містять тільки поверхневі білки вірусу.

Живі і інактивовані вакцини відносяться до I покоління вакцин. Вони дають хороший імунну відповідь, але відрізняються високою реактогенність: після їх застосування підвищується температура в межах 37,5˚С, можуть відзначатися не різко виражені симптоми інтоксикації. Це пов’язано з тим, що цільні вакцини очищені недостатньо. Спліт-вакцини відносяться до II покоління вакцин. Вони характеризуються меншою кількістю побічних реакцій, так як краще очищені. Не містять токсини. Нездужання і підвищення температури відзначаються в 1% випадків. Але, на жаль, в 5-10% випадків їх застосування імунітет не виробляється.

До III покоління відносяться субодиничні вакцини, які забезпечують найбільш значиму захист антитілами проти грипу. З огляду на високу ефективність і низьку реактогенність таких вакцин, вони можуть застосовуватися для дітей з 6 місяців. У Росії дозволено застосування наступних субодиничних вакцин: Інфлувак (Нідерланди), Грипол (Росія), Агриппал (Німеччина), Інвівак (Нідерланди-Швейцарія), Інфлексал В (Швейцарія).

Кожна з цих вакцин має свої протипоказання, свої побічні дії, принципи дозування і спосіб введення. Дози залежать не тільки від віку дитини, а й від того, вперше чи повторно малюк вакцинується від грипу, тому вибирати вакцину і дозу для кожної дитини повинен тільки лікар.

Імунітет виробляється через 7-20 днів після вакцинації (термін формування імунітету визначає вид вакцини). Не рекомендується застосовувати живу вакцину під час коли вже почалася епідемії. Після застосування вакцини слід уникати контакту з хворими протягом 3 тижнів.

Вакцини неефективні тільки в разі порушення температурного режиму їх зберігання (більше доби при кімнатній температурі або при заморожуванні). Доведено, що вакцини посилюють вироблення інтерферону в організмі, тим самим зміцнюючи загальний імунітет. Завдяки цьому, хоча протигрипозна вакцина не захищає від ГРВІ, але частота застуд після вакцинації все ж знижується.

При вакцинації дітей, схильних до алергії, призначаються антигістамінні засоби. У Франції готується до виробництва вакцина, яка не містить алергізующіх компонентів.

Імпортні та вітчизняні вакцини однаково добре захищають від грипу, але реактогенність імпортних вакцин менше (1-2% замість 3%). Американські вчені довели, що спрей-вакцина на 55% ефективніше, ніж вакцинація ін’єкційна. Але в спрей-вакцинах містяться цілісні віруси, тому вони мають більше протипоказань, і у них вище реактогенність. За допомогою вакцин формується специфічний імунітет.


Обережно: отруйні рослини і гриби!


Гострі отруєння рослинами трапляються зазвичай у теплу пору року серед туристів, які вживають незнайомі рослини в їжу, або серед дітей, які відпочивають у літніх таборах, на дачах.

Інколи гострі отруєння рослинами можуть виникати під час самолікування, коли люди вживають екстракти, відвари трав. Деякі отруйні рослини спричиняють сильні опіки шкіри, слизових оболонок та алергічні реакції внаслідок контакту з ними.

В Україні зустрічаються такі отруйні рослини: беладона, багно, блекота, дурман, лавровишня, паслін та ін.

Профілактика отруєнь рослинами

Потрібно набути добру звичку та навчити своїх дітей:

► оминати невідомі рослини;

► не вживати невідомих рослин у їжу;

► не дозволяти дітям самостійно збирати ягоди;

► не вживати екстрактів трав, виготовлених без узгодженні! а лікарем;

► не збільшувати самостійно дози екстрактів та відварів, призначених лікарем;

► вирушаючи в подорож, брати із собою аптечку першої допомоги.

Ознаки та симптоми отруєння рослинами

► Отрути рослинного походження сильно пошкоджують органи травлення.

► Симптоми отруєння проявляються через 1-2 години.

► Виникають нудота, блювота, пронос.

► Сильне зневодження організму викликає загальну слабість.

► У разі отруєння ягодами блекоти з'являються запаморочення та галюцінації.

Перша допомога в разі отруєння рослинами

► Дотримуйте принципів надання допомоги в разі цероральних отруєнь.

► Постраждалому дайте сорбенти, наприклад черствий хліб.

► Покладіть постраждалого в ліжко.

► Викличте «швидку медичну допомогу».

Обережно — ГРИБИ!

Гриби — це дарунок лісу, але водночас і небезпечний продукт харчування, який може спричинити отруєння, а іноді й смерть. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що більшість людей висновки роблять лише на основі свого гіркого досвіду.

Основні причини отруєнь:

► вживання отруйних грибів;

► неправильне приготування умовно їстівних грибів;

► вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

► вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєння грибами, ми рекомендуємо вам заходи та правила, яких слід дотримувати. Застерігаємо!

► Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків.

► Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

► Не збирайте гриби:

♦ якщо не впевнені, що знаєте їх, якими б апетитними вони не здавалися;

♦ поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, у хімічно та радіаційно небезпечних зонах;

♦ невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, і потовщенням «бульба», оточеним оболонкою;

♦ з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих;

♦ ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;

♦ печериці з пластинками нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.

► Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках — вони не завжди відповідають дійсності.

► Не куштуйте сирі гриби на смак.

► Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні викидайте. Нижню частину ніжки гриба, забруднену ґрунтом, викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.

► Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.

► Кип'ятіть гриби протягом 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді можна варити або смажити.

► Обов'язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, — грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік. У такий спосіб позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.

► У жодному разі не пригощайте грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.

► Гриби (зеленушка, синяк-дубовик та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії з алкоголем отрута розчиняється та викликає сильне отруєння.

► Значна кількість грибів, які досі вважали їстівними, містить мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька ДНІЙ підряд, також можна отруїтися.

► Суворо дотримуйте правил консервування грибів. Неправильно приготовані консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання — ботулізм. Гриби, які довго зберігали, обов'язково прокип'ятіть впродовж 10-15 хвилин,

УВАГА!

У жодному разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

♦ «Усі їстівні гриби мають приємний смак».

♦ «Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні — приємний».

♦ «Усі молоді гриби їстівні».

♦ «Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів».

♦ «Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби».

♦ «Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні».

♦ «Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин».

♦ «Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах»;

Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) з'являються через 1-4 години після вживання, грибів, залежно від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів.

Біль та напади нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Перша допомога в разі отруєння грибами

1. Викличте «швидку медичну допомогу».

2. Одночасно, не очікуючи на її прибуття, негайно промийте шлунок: дайте випити 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; надавіть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; дайте активоване вугілля (4-5 пігулок), коли промивні води стануть чистими.

3. Після надання первинної допомоги дайте випити потерпілому міцний чай, каву або злегка підсолену воду, щоб відновити водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки.

4. З'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, щою вжити профілактичних заходів.

Заборонено:

► уживати будь-які ліки та їжу, а тим паче алкогольні напої, молоко, — це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику;

► займатися будь-якими іншими видами самолікування. Запам'ятайте: отруєння грибами дуже складно лікувати.



Правила поведінки на воді для дітей


Літо — прекрасна пора, коли стовпчики термометрів показують понад 25 градусів. Вода в річках, озерах, водоймах і морі  поступово прогрівається і відкривається пляжний сезон. А це означає, що не буде зайвим ще раз обговорити всі правила поведінки на воді для дітей, адже саме вони найчастіше наражаються на небезпеку.

НЕБЕЗПЕКА НА ВОДІ: ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ

Якщо ви хочете, щоб ваш відпочинок біля водойм, озер і на морі приносив тільки користь і позитивні емоції, необхідно знати правила поведінки на воді для дітей влітку і обов’язково провести з ними профілактичну бесіду. Слід розповісти їм, до яких наслідків можуть привести нехтування порадами дорослих і власна неуважність.

У першу чергу дітей слід попередити, що:

Правила поведінки на воді для дітей створені не просто так і про це повинні знати кожна дитина і її батьки. Дотримання цих правил — це запорука здорового і безпечного відпочинку. Безпека на воді для дітей повинна в першу чергу створюватися саме батьками, так як тільки вони несуть повну відповідальність за здоров’я і життя їхньої дитини.

ЩО ПОВИННІ ЗНАТИ БАТЬКИ ПРО КУПАННЯ ДИТИНИ

Не тільки дитина повинна знати правила безпечної поведінки на воді для дітей. Кожен дорослий також повинен бути ознайомлений з ними і не допускати до водойм своїх чад у разі:

Крім того, пам’ятка поведінки на воді для дітей також включає безпечний час перебування в водоймах. Якщо вода тепла, то можна купатися близько 30 хвилин, не більше, якщо прохолодна — 5-7 хвилин. Це допоможе уникнути переохолодження тіла і можливих наслідків цього.

Відпочинок біля водойм, озер і на морі — це не тільки користь, але і велика небезпека. Тому безпеку дітей на воді в літній період повинна дотримуватися як ніколи.

ЯКІ ЩЕ ІСНУЮТЬ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ ДЛЯ ДІТЕЙ

Кожні батьки повинні забезпечити безпеку на воді для дітей. Тому вони заздалегідь повинні проінформувати їх про те, що не можна:

Обговорювати правила безпеки на воді з дитиною необхідно заздалегідь — за 1-2 дні до відвідин водойми, а не під час відправлення. Так як дитина, відправляючись купатися на море, як правило, знаходиться в сильному емоційному збудженні і може не запам’ятати всю необхідну інформацію.

ДИТИНА НАКОВТАЛАСЯ ВОДИ — ЩО РОБИТИ?

У разі якщо ви проінформували свою дитину про правила безпеки на воді для дітей, але він знехтував ними і під час ігор наковтався багато води, то слід спочатку заспокоїти дитину, винести з води, дати трохи часу їй, щоб вона добре відкашлялася, а після обов’язково потрібно дати теплої води (наприклад, чай).

Не можна в цей момент сварити дитину і починати заново розповідати про техніку безпеки на воді, так як це може викликати у неї сильне хвилювання, яке в свою чергу може стати причиною психічного розладу. Наприклад, у дитини може розвинутися страх перед водою.

Правила поведінки на воді для дітей — пам’ятка для дорослих. Вони також повинні їх дотримуватися. По-перше, це необхідно для того, щоб не показувати поганий приклад дітям, по-друге, щоб зберегти своє здоров’я і життя.

У ВУХО ПОТРАПИЛА ВОДА — ПОСЛІДОВНІ ДІЇ

Безпечна поведінка на воді для дітей — це, перш за все, страховка від нещасних випадків. При пірнанні в вухо може потрапити вода і викликати серйозні ускладнення зі слухом. Тому, якщо  дитині у вухо потрапила вода, не слід змушувати її стрибати на одній нозі. Цей метод не завжди приносить позитивні результати.

А потрібно:

У разі якщо дитина скаржиться на сильний пульсуючий біль в області вуха, не варто відкладати візит до фахівця, так як такі симптоми є ознакою розвитку запальних процесів, які можуть спричинити за собою погіршення слуху.

І запам’ятайте, вода не така вже й безпечна, як здається на перший погляд. Вона може заподіяти багато шкоди, особливо, якщо з нею не дружити. Саме тому дуже важливим є дотримання техніки безпеки на воді для дітей.

Безпека дітей на воді в літній період лягає повністю на плечі їх батьків. Вони повинні ретельно стежити за своїми дітьми,  де   б  вони  не знаходилися — будь-то знайомі місця, чи ні!

Правила безпеки на водних об’єктах

 у купальний період

У разі надзвичайної події негайно телефонуйте за номером виклику екстрених служб: 112  (по — мобільному, дзвінок безкоштовний)

На пляжах та інших місцях масового відпочинку забороняється:

Щоб убезпечити себе і своїх близьких, необхідно пам’ятати, що:

— Діти у воді/ морі повинні перебувати під постійним наглядом дорослих;

— Вміння добре плавати — одна з найважливіших гарантій безпечного відпочинку на воді, але навіть хороший плавець повинен дотримуватися постійної обережності, дисципліни  і ретельно дотримуватися правил поведінки на воді;

— Купатися дозволяється при температурі води не нижче +18 градусів і температурі повітря + 20-22 градуси, у воді слід перебувати 10-15 хвилин, перед запливом необхідно попередньо обтерти тіло водою;

— Однієї з головних причин загибелі на воді є судома. Цю реакцію організму викликає різкий перепад температур, тому особливо небезпечно купатися в спеку або після фізичних навантажень;

— Не можна купатися поодинці, поруч з вами завжди повинен бути хтось, щоб у разі потреби надати допомогу;

— У походах місце для купання потрібно вибирати там, де чиста вода, рівне піщане або гравійне дно, невелика глибина (до 2м);

— Небезпечно стрибати (пірнати) у воду в невідомому місці — можна вдаритися головою об грунт, корч і т.д., зламати шийні хребці, знепритомніти й загинути.

Правила поведінки на воді для школярів

Корисні поради і рекомендації для дітей

Багато з нас в теплу пору року відправляються на пляж покупатися на морі. Але для того, щоб купання принесло вам справжнє задоволення, необхідно виконання декількох важливих умов.

Перша і найважливіша умова — вміти плавати! Обов’язково попросіть батьків або інших дорослих, щоб вони навчили вас плавати. Людина, яка вміє плавати, впевнено почуває себе у воді і може дозволити собі не борсатися у берега, а перебувати від нього на досить значній відстані.

Перш ніж увійти в воду, обов’язково переконайтеся в тому, що вона чиста. Не купайтеся в брудній воді!  Випадково наковтавшись такої води, ви можете отримати сильний розлад шлунку. Якщо ви не можете визначити чистоту води самі, запитайте про це батьків або місцевих жителів.

Ніколи не купайтеся в невідомому місці, а також у воді, покритою тванню і ряскою! При виборі місця для купання не забувайте перевіряти дно!

Переконайтеся в тому, що на дні води немає гострих каменів і гілок або залізних прутів. Обережно визначте глибину водойми в тому місці, де збираєтеся купатися. Буває, що дрібне місце раптово змінюється глибоким, і ви, несподівано втративши опору, можете почати панікувати.

Якщо ви погано плаваєте, ніколи не купайтеся наодинці. Не заходьте у воду глибше, ніж по пояс. Використовуйте надувні матраци, щоб утриматися на воді, але пам’ятайте, що плавати на матраці небезпечно. Попросіть батьків або інших дорослих поспостерігати за вами, поки ви будете плавати на ньому.

Не купайтеся у водоймах із сильною течією: вас може віднести на значну відстань від суші. Не пливіть проти течії. Це відніме у вас занадто багато сил. Пливіть за течією, поступово наближаючись до берега.

Не пірнайте у воду, якщо ви не вмієте правильно це робити: ви ризикуєте сильно вдаритися об дно, не розрахувавши глибини. Об воду, як би несподівано це не звучало, теж можна дуже сильно вдаритися.

Якщо місце купання обгороджено буйками, ніколи не запливайте за них і не тримайтеся за них. Не плавайте на великі відстані поодинці, а також вночі. Не входьте у воду, якщо піднялися великі хвилі. Тримайтеся подалі від будь-яких кораблів і катерів, щоб не потрапити під їх гвинти.

Якщо ви втомилися плисти брасом або кролем, переверніться на спину. Плисти на спині найлегше, і ви зможете відпочити. Можна деякий час просто полежати на поверхні води обличчям вгору.

Не купайтеся довго, особливо в холодній воді. Рекомендованою є температура повітря 20- 25°С, а температура води — від 17 до 19°С. Середня тривалість купання 10-15 хвилин.

Якщо ви відчули, що у вас судомить стегно, зігніть ногу в коліні і рукою сильно потягніть назад. Якщо звело литковий м’яз, зігніть ногу і притисніть стопу до грудей.

Під час ігор у воді будьте уважні і обережні: уникайте захоплень і занурень, так як в запалі гри хтось із вас може наковтатися води. Не соромтеся кликати на допомогу в небезпечній ситуації, але ніколи не давайте хибних сигналів.

Якщо ви бачите, що кому-небудь з тих, що купаються потрібна допомога, кличте на підмогу інших людей. Якщо допомогти можете тільки ви, знайдіть предмет, за допомогою якого потопаючий зможе втриматися на плаву. Це може бути рятувальний круг, матрац, гумова камера — словом, будь-який плавучий предмет, за який можна схопитися.

У крайньому випадку пливіть на допомогу потопаючому і тільки за умови, що ви добре плаваєте і володієте прийомами порятунку. (Потопаюча людина знаходиться в стані паніки і абсолютно не контролює свої дії).  Потопаючий обов’язково буде чіпко хапатися за вас, дертися нагору і може втопити вас замість того, щоб врятуватися.) Підпливши до потопаючого, допоможіть йому триматися на воді і випливають разом з ним на таке місце водойми, де ви обидва можете встати на дно.