Щорічно український народ віддає глибоку шану усім без винятку солдатам і офіцерам, рядовим і генералам, робітникам та службовцям, яким судилося пройти вогняне горнило бойових дій в Республіці Афганістан та інших «гарячих» точках планети. Куди б не закидала доля наших земляків, яким довелося брати участь у миротворчих операціях, вони завжди чесно й сумлінно виконували військову присягу. За хоробрість, високий професіоналізм, надійність і благородство вони заслужили щиру подяку багатьох народів. Схиляємо голову перед тими, хто пролив свою кров заради забезпечення миру. Ми завжди будемо пам'ятати всіх тих, хто не повернувся. Ми вдячні за мужність і героїзм, за високу громадянську відповідальність учасників бойових дій на території інших держав у захисті незалежності та територіальної цілісності України.

З метою належного відзначення в Україні Дня вшанування учасників бойових дій на території інших у нашій школі було проведено наступні заходи:

1. Інформаційні години: "15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав", "Україна в боротьбі за свободу", "Ваш подвиг житиме у віках"

2. Зустріч з учасниками афганських подій (Дмитров О.П., Тихонов В.В., Бондаренко О.М.) "Афганістан - ти біль в моїй душі…"

3. Літературно-музична презентація "Хоробрим серцям присвячується..."

4. Виховні години: "Тільки пам'ять не сивіє", "Ціна чужої війни"

5. Година спілкування: "Ми будемо довго пам’ятати і вам забути не дамо…", "Уклін-живим, полеглим - слава…"

6. Диспут "Не моя війна…"

7. Перегляд документальних та художніх відеофільмів

8. Конкурс малюнків та плакатів "Будь – якій війні скажемо: «Ні!»

9. Оновлення інформаційного стенду "Наші земляки – учасники бойових дій на території інших держав"

Важко змиритись…

Над шляхом сумують тополі…

І падає сніг на поля і гаї.

Як важко змиритись, повірити долі,

Дивитись на сірий, похмурий граніт.

Юнак же упав, немов зірка із неба,

Упав за далекий Кабул і Герат.

Востаннє ж тут думав, Вкраїно, про тебе,

І чув журавлів, що до тебе летять.

Тюльпанами чорними вкрита земля,

У рідні краї повернувся у цвіті.

Як важко змиритись, повірити долі,

Дивитись на сірий похмурий граніт.

Наплакалась мати-Вкраїна доволі!

Кажу, щоб почув увесь світ…

Іменем жінки, що овдовіла,

Іменем матері, що з печалі сивіла,

Іменем сина, що батька не знав.

Іменем батька, що в січі смертельній упав,

Я проклинаю війну жорстоку, –

Вона відібрала у людства спокій.

Іменем тих, хто в колисці сьогодні,

Іменем тих, хто над краєм безодні,

Іменем ще не народжених,

Сном немовлят не стривожених.

Кличу з війною стати на бій,

Мир відстояти Землі голубій.