Учням

1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.

2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.

3. Точно й детально записуй, що задано з кожного предмета.

4. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясовуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.

5. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.

6. Якщо матеріал, який подавали на уроці, є для тебе складним, повтори матеріал цього ж дня, навіть якщо наступний урок буде лише через кілька днів.

7. Починаючи виконувати завдання, думай не тільки про те, що треба зробити (тобто про зміст завдання), а й про те, як (за допомогою яких прийомів, засобів) це можна зробити.

8. У разі потреби звертайся по допомогу до дорослого або до однокласників.

9. Починаючи виконувати уроки, відкрий щоденник, подивися, чи всі завдання ти записав.

10. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначи­ти, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.

11. Прибери зі столу все зайве - те, що може відвертати твою увагу. Приготуй те, що потрібно для виконання першого завдання (підручник, зошити, карти, олівці, словники, довідники тощо). Після того як підготуєшся до першого уроку, прибери все й приготуй те, що потрібно для виконання наступного.

12. Між уроками роби перерви.

13. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.

14. Перш ніж виконувати письмові завдання, зрозумій і вивчи правила до них.

15. Читаючи параграф підручника, став собі запитання: про що (або про кого) йдеться в цьому тексті тощо.

16. Шукай зв'язок кожного нового поняття, явища, про яке ти дізнаєшся, з тим, що ти вже знаєш. Співвіднось нове з уже відомим. Стеж за тим, щоб це були не випадкові, зовнішні зв'язки, а головні зв'язки за змістом.

17. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацьовуй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів.

18. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, упродовж кількох днів, рівномірно розподіляючи навантаження.

19. Готуючись до усних уроків, викорис­товуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам'ятати матеріал. До них необхідно звертатися, відповідаючи на уроці. Чим краще ти вмієш користуватися картами, схемами, таблицями, тим вищою буде оцінка.

20. Спробуй у підготовці усних завдань використовувати метод «5 П», розроблений американськими психологами1. За даними психологів США, такий метод дає змогу зосере­дити увагу на найважливішому в тексті й сприяє кращому його запам'ятовуванню.

21. Складай план усної відповіді.

22. Перевіряй себе.

Пам'ятай, ми найкраще запам'ятовуємо:

те, чим постійно користуємося;

те, до чого нам треба буде повернутися (перервані дії);

те, що нам потрібно;

те, що ми можемо пов'язати з іншими нашими знаннями й уміннями;

те, що пов'язано з нашими переживаннями (і приємними, і неприємними).

Метод ключових слів

Ключові слова - найважливіші в кожному абзаці.

Ключове слово має сприяти відтворенню відповідного абзацу. Згадуючи ключові слова, ми одразу згадуємо весь абзац.

Читаючи абзац, вибери для нього одне-два ключових слова. Після вибору ключових слів запиши їх у тій послідовності, яка потрібна для виконання завдання.

До кожного ключового слова постав запитан­ня, що дасть змогу зрозуміти, як воно пов'язане з відповідним розділом тексту. Обміркуй і спробуй зрозуміти цей взаємозв'язок.

З'єднай два сусідніх ключових слова за допо­могою запитань.

Після поєднання кожного ключового слова зі своїм розділом тексту і з наступним ключовим словом утвориться ланцюжок. Запиши цей ланцюжок і спробуй його вивчити . Перекажи текст спираючись на цей ланцюжок.

Метод 5-П

1-П - Переглянь текст швидко.

2-П - Придумай до нього запитання.

3-П - Познач олівцем найважливіші місця.

4- П - Перекажи текст.

5- П - Переглянь текст повторно.

Перед початком уроку:

• Готуйтеся!

• Ретельно вивчайте матеріал.

• Не бійтеся наближення тестування, контрольної роботи, підсумкової атестації.

• Сприймайте це як можливість показати обширність своїх знань і отримати винагороду за виконану вами роботу.

• Потрібно добре виспатися в ніч перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією.

• Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією і приходьте на урок незадовго до початку.

• Розслабтеся перед тестом, контрольною роботою, підсумковою атестацією.

• Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.

• Не приходьте на урок з порожнім шлунком.

• Візьміть цукерку або що-небудь інше, щоб не думати про тест, контрольну роботу, підсумкову атестацію, не хвилюйтеся.

Під час уроку:

• Уважно прочитайте завдання.

• Розподіліть час на виконання завдання.

• Сядьте зручно.

• Якщо ви не знаєте відповіді, пропустіть це питання і приступайте до наступного.

• Не панікуйте, коли всі починають здавати свої роботи. Ті, хто першим виконав завдання, не отримають за це додаткових балів.

Перш ніж почати підготовку до олімпіади, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розташувати потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці і т.п. Психологи вважають, що добре ввести в такий інтер’єр для занять жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Не треба переклеювати заради цього шпалери або змінювати штори, досить якоїсь картинки в таких тонах, естампа, що зрештою можна зробити і самому, використовуючи, наприклад, техніку колажу.

Приступаючи до підготовки до олімпіади, корисно складати план.

Для початку добре визначити, хто ви – «сова» чи «жайворонок», і в залежності від цього максимально завантажити ранкові або, напроти, вечірні години.

Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися. Не взагалі: «Небагато позаймаюсь», а що саме сьогодні будете учити, які саме розділи якого предмета.

Звичайно, добре починати – поки не втомився, поки свіжа голова – з самого важкого, з того розділу, що гірший за все. Але буває і так, що знайомитися не хочеться, у голову нічого не йде. Коротше, «немає настрою». У такому випадку корисно почати, навпроти, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільше цікавий і приємний. Можливо, поступово справа піде.

Обов’язково варто чергувати роботу і відпочинок, скажімо, 40 хв. занять, потім 10 хв. – перерва. Можна в цей час вимити посуд, полити квіти, зробити зарядку.

Готуючись до олімпіади, не треба прагнути до того, щоб прочитати і запам’ятати напам’ять весь підручник. Корисно повторювати матеріал з питань. Прочитавши питання, спочатку згадаєте й обов’язково коротко запишіть усе, що ви знаєте з цього питання, і лише потім перевірте себе за підручником. Особливу увагу зверніть на підзаголовки чи глави параграфа підручника, на правила і виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Тільки після цього уважно, повільно прочитайте підручник, виділяючи головні думки, - це опорні пункті відповіді.

Наприкінці кожного дня підготовки варто перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову коротко запишіть плани всіх питань, які були пророблені в цей день.

Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач її об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.

Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.

Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.

Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.

Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.

Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися автотренінгом, використовувати спеціальні вправи.

Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як не звичай (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).

Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».

Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміні положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи чи зменшуючи силу звуку.

Зосередженню уваги допоможуть і прості запитання, які ти можеш ставити собі час від часу: «На яке запитання щойно відповідав однокласник?», «Яке запитання щойно поставив учитель?».

Якщо ти не зміг зосередитися на виконанні завдання – просто повтори його, можна вголос.

Структуруй матеріал конспекту, підручника (створюй таблиці, схеми тощо). Тоді обсяг уваги збільшується.

Намагайся набути максимальну кількість навчальних навичок, вони здійснюються без участі уваги. Вона потрібна тобі для нового, цікавого, важливого.

Перевіряйте з сусідом по парті роботи один одного, це сприяє розвитку уваги.

Щоб привернути свою увагу до матеріалу уроку, знаходь те, чим він пов'язаний з твоїм досвідом, інтересами.

Більше працюй з підручниками, оскільки це тренує увагу.

Не поспішай при зміні видів роботи. Зважай на те, що внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки.

Не намагайся робити багато справ одночасно, бо частий перехід від однієї діяльності до іншої зменшує увагу.

Враховуй, що ступень і обсяг уваги пов’язані зворотною залежністю – збільшення обсягу елементів, що сприймається, викликає зменшення уваги і навпаки. Тому важливий матеріал повторюй окремо.

Вигадай свій власний жест (по коліну плеснути, смикнути себе за вухо…). Коли твоя увага зменшується цей рух м’язів допоможе тобі відновити її концентрацію.

Знаходь чинники, які сприяють підсиленню твоєї уваги (легка музика при читанні, відповідне освітлення тощо).

Враховуй вплив природних чинників: в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже тобі потрібно приділити більше часу (повторень) для виконання завдань.

Невпинно стікає час, немов у піщаному годиннику. Шаленим галопом мчить технічна революція. Сучасна людина працює набагато менше, аніж у минулому столітті, тому що левову частку її роботи виконують машини… Інколи складається враження, що й думаємо набагато менше, особливо підростаюче покоління. Дедалі частіше можна стати свідком чи співучасником таких подій, що цілковито переконують: а деградація все-таки опановує наші душі. Зрозуміло, що насамперед говоритимемо про дітей шкільного віку, адже найбільшою проблемою для батьків є неуспішність їхньої дитини. А чи знаєте ви, що найпершою причиною неуспішності є неуважність. Дитині складно запам’ятовувати сказане вчителем на уроці, вона забуває записати домашнє завдання, не пам’ятає прочитаний твір, не може його переказати… Ці нюанси можна перераховувати і далі, але потрібно задуматися над тим, чи ми приділяємо належну увагу дітям, чи вчимо вчитися, чи допомагаємо розвивати їхні навички і здібності, увагу і пам'ять, мислення. Тож пропонуємо поради, які допоможуть не лише дітям, але й дорослим покращити свою пам'ять і розвинути здібності, що сприятимуть вам на шляху до успіху.

Думайте

За словами німецького письменника Г.Ліхтенберга, люди мало запам'ятовують з прочитаного тому, що надто мало думають самі. Тому неодмінно потрібно прагнути в усьому знайти смисл. Вчіться не тільки відповідати на запитання, а й ставити їх Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при цьому свої аргументи. Якщо відповіді на ваші запитання є в книзі, — ви проконтролюєте себе, якщо ні, — спробуйте відповісти самі, перевіривши одночасно переконливість авторської позиції.

Цікавтесь

Англійський філософ Б.Стюард повчав: «Не читай нічого, що не бажаєш запам'ятати, і не запам'ятовуй нічого, що не збираєшся застосовувати». Тому, щоб добре запам'ятати, потрібно мати зацікавленість. Потрібна установка на запам'ятовування, інтерес, які поліпшать роботу довгострокової пам'яті та загальну працездатність.

Будьте готові

Усім відомо, що не хочеться змінювати плани, коли ви вже на щось налаштувалися. Певного настрою на роботу потребує і книга. Навіть не тільки настрою, а й готовності до справи, яка багато в чому залежить від вашої ерудиції. Бо нове краще допомагають запам’ятати певні асоціативні враження, пов’язані з набутою інформацією. Поміркуйте над тим, що ви знаєте про запропоновану тему, оцініть, наскільки нові дані поповнять ваші знання.

До роботи зі складним матеріалом корисно спеціально підготуватися: почитати на цю тему ще щось, може, більш популярне.

Не топчіть сліди

Давно встановлено, що найкращий спосіб забути щойно вивчене — спробувати зразу запам'ятати щось потрібне. Знаючи це, не вчіть фізику після математики, а історію після літератури.

Озирніться довкола

Це ефективний спосіб боротьби із забуванням. Уявіть обставини, за яких відбувалося явище, і ви зможете все згадати, тому що одночасні враження мають властивість викликати одне одного. Наприклад, вузлик на пам'ять, пов'язаний із певною ситуацією, згодом допомагає пригадати і той момент, що спричинив його появу.

Учіть від А до Я

Смисл цієї закономірності в тому, що вся інформація має сприйматися як щось ціле, а не як окремі уламки чогось невідомого. Звісно, це не означає, що ви маєте терміново оволодіти відразу всім матеріалом. Цього зробити просто не вдасться. Краще над ним попрацювати упродовж кількох днів, ніж у гонитві за швидким результатом забути вже до наступного ранку.

Дійдіть до суті

Перш ніж запам'ятати основні думки, відомості, потрібно зрозуміти їхню суть, пов'язати головні думки із засвоєним раніше матеріалом. Міцно запам'ятовується те, що зрозуміле і поєднане з теперішніми знаннями. Пам'ять міцна, якщо вона ґрунтується на зв'язках, асоціаціях, розумінні, а не на механічному заучуванні. За останніми показниками досліджень, осмислене запам’ятовування у 28 разів ефективніше, аніж механічне.

Виберіть головне

Запам'ятати абсолютно все — неможливо. Наша пам'ять довго зберігає лише невелику частину (14—15%) отриманої інформації. Тому необхідно відібрати для запам'ятовування найголовніше, найпотрібніше. Хто прагне запам'ятати все, той не пам'ятає майже нічого.

Нічого не запам'ятовуйте «в лоб»

Чому? А тому, що єдине, що ми знаємо про пам'ять як процес (як стверджує Франц Лезер у своїй книжці «Тренування пам'яті»), — це те, що нічого не можна запам'ятати «в лоб». Пам'ять відмовляється працювати, коли над нею чинять насильство. Не запам'ятовуйте навмисне. Запам'ятовувати навмисне не годиться, але кожне сприйняття має бути якомога повнішим.

Не все одразу

Не робіть спроб негайно досягти повного засвоєння й удосконалення знань. Ми найчастіше намагаємося засвоїти все сповна, та, на жаль, це вдається зрідка. Щоб оволодіти знаннями, ми йдемо по спіралі. І за такого руху кількість перетворюється на нову якість. Краще, коли, ознайомившись цілком з усім матеріалом, ми повертаємося до нього втретє чи вдесяте, постійно наближаючись до розуміння істини.

Засвоєння попереднього не є умовою для переходу до наступного.

Кожен із нас погодиться з думкою: «Я краще зрозумів пройдений матеріал тільки тоді, коли дізнався про наступне...» Це означає, що треба мати на увазі загальний зміст матеріалу, що вивчається. Особливо, коли ми самі собі педагоги.

1. Проявляй у всьому неухильну наполегливість

2. Спробуй уявити які особистісні якості тобі будуть потрібні у самостійному житті. Подумай які якості ти можеш сформувати зараз, під час навчання.

3. Проаналізуй індивідуальні особливості виконання навчальних завдань. Дай собі відповідь на такі запитання:

• для чого ти навчаєшся, які мотиви навчання?

• чи вмієш ти ставити навчальні завдання і самостійно їх вирішувати?

• як ти звично контролюєш себе?

• чи довго можеш лишатися працездатним?

• коли протягом дня працюєш продуктивніше?

• чи вмієш ти зосереджуватися на навчальних завданнях?

• яким чином ти запам’ятовуєш матеріал?

• які недоліки твоєї навчальної діяльності тобі можуть заважати?

4. Формуй і тренуй в собі якості культури розумової праці.

5. Коли берешся за будь-яку справу подумай який результат повинен отримати.

6. Старайся наперед оцінювати свої можливості.

7. Навчися своїм примхам відповідати чітко і коротко «ні».

8. Вчися не тільки виробляти свою думку, а й виказувати її.

9. Старайся самостійно виконувати завдання, що стосуються твого власного життя.

10. Не бійся помилок, просто їх треба своєчасно виправляти.

11. Чесно визнавай неправоту, пам’ятай що впертість – самозахист слабкої людини.

Якщо корабель не знає, до якого причалу він тримає курс, то ніякий вітер не буде йому супутнім.

(Сенека)

Життя постійно ставить нас перед вибором. У дитинстві з багатьох іграшок вибираємо найулюбленішу, у школі віддаємо перевагу найцікавішим, на наш погляд, предметам… Обираємо товаришів, друзів, коханих.

Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Вибір професії – найголовніший чинник того, як складеться ваше подальше життя та як ви в ньому будете себе почувати.

Адже всім хочеться не лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності.

Як не помилитися у виборі своєї дороги, свого майбутнього, щоб бути щасливим у праці.

Існує формула вибору професії, яка в загальному вигляді показує, як прийняти оптимальне рішення.

Хочу: бажання, цікавість, прагнення;

Можу: здібності, таланти, стан здоров'я;

Треба: стан ринку праці, соціально-економічні проблеми в регіоні;

Зона оптимального вибору (ЗОВ).

Алгоритм професійного самовизначення

Крок 1

Подумай, що тебе цікавить у житті, до чого ти прагнеш, чим тобі подобається займатися, що б ти хотів робити, які професії тобі подобаються, які умови праці тебе приваблюють, що ти хотів би отримувати від своєї майбутньої професії? Давши відповідь на ці питання, ти зробиш перший крок до правильного, свідомого вибору професії.

Крок 2

Якщо ти не можеш визначити професії, які тобі подобаються, тоді уважно вивчи класифікацію професій за предметом, метою, знаряддями і умовами праці.

Крок 3

Визнач свій професійний тип та відповідне професійне середовище, яке тобі підходить найкраще, та узгодь його з професіями, які ти визначив для себе в попередньому кроці.

Крок 4

Вивчи свої професійні інтереси і нахили, мотиви вибору професії, скориставшись методиками Карта інтересів, ДДО, ПДО, Мотиви вибору професії і співстав їх з професіями, які тобою були визначені в попередніх кроках. Якщо там були професії, які не співпали з твоїми інтересами і нахилами, то викресли їх зі свого списку, залишивши тільки ті, які потрібно поглиблено вивчити.

Крок 5

Вивчи детально описи відібраних професій; поговори, якщо є можливість, з представниками цих професій та з’ясуй, в чому зміст їхньої праці, чим вони їм подобаються. Познайомся з характером і умовами їх праці, поцікався, де вони отримували цю професію і які реальні можливості працевлаштування за ними. Спробуй, випробувати себе в цих професіях, хоча би в змодельованих професійних ситуаціях.

Крок 6

Склади перелік вимог, які висувають визначені тобою професії до людини, до її психофізіологічних і фізичних якостей та запиши. Визнач, наскільки всі записані тобою вимоги важливі – можливо, є менш важливі вимоги, які, за великим рахунком, можна і не враховувати.

Крок 7

Вивчи самого себе якомога глибше, тобто визнач свої задатки, здібності, темперамент, риси характеру, вольові якості, трудові навички (за результатами вивчення шкільних предметів та занять у гуртках, секціях тощо); визнач свій фізичний розвиток і стан здоров’я.

• Екзаменаційні матеріали містять завдання різного рівня складності, але всі вони розроблені відповідно до програми ЗНО. Серед них завжди є такі, що Ви можете виконати швидко й правильно. Частина завдань відповідає вищому рівню складності, проте й вони передбачені шкільною програмою, а отже, доступні для виконання.

• Перед початком роботи не пошкодуйте кількох хвилин, щоб опанувати хвилювання. Пригадайте про ритмічне дихання, аутогенне тренування. Подихайте глибоко, заспокойтеся.

• Будьте уважні! На початку тестування Вам повідомлять необхідну інформацію (як заповнювати бланк, якими літерами писати). Від того, наскільки точно Ви будете дотримувати цих правил, залежить успішність виконання тесту.

• Зосередьтеся! Ознайомившись із бланками відповідей і тестовим зошитом, зосередьтеся й забудьте про тих, хто навколо. Для Вас мають існувати тільки завдання тесту й годинник, що регламентує час. Поспішайте не поспішаючи!

• Не бійтеся! Жорсткі рамки тривалості тестування не мають впливати на якість Ваших відповідей. Перед тим, як записати відповідь, перечитайте завдання двічі і переконайтеся, що Ви правильно зрозуміли інструкцію чи умову завдання.

• Розпочинайте з простих завдань! Спочатку відповідайте на запитання, у яких повністю впевнені, пропускайте ті, що викликають сумніви. Коли заспокоїтеся, увійдете в робочий ритм, перестанете хвилюватися, ваша енергія буде спрямована на завдання, що викликають труднощі.

• Пропускайте! Навчіться пропускати складні або незрозумілі завдання. Пам’ятайте: у тесті завжди будуть такі завдання, з якими ви обов’язково впораєтеся. Безглуздо втратити бали тільки тому, що ви не дійшли до «своїх» завдань, а застрягли на тих, що викликають труднощі.

• Уважно ознайомтеся зі змістом завдання! Не прагніть зрозуміти умову завдання «за першими словами», щоб зекономити час. Це може призвести до прикрих помилок навіть під час виконання найлегших завдань.

• Думайте тільки про поточне завдання! Завдання в тесті не пов’язані між собою, тому способи їх виконання можуть бути різними. Не намагайтеся наступне завдання виконати за аналогією до попереднього. Думайте тільки про те, що кожне нове завдання — це шанс набрати бали.

• Відкидайте зайве! Багато завдань можна виконати швидше, якщо не шукати відразу правильний варіант відповіді, а послідовно відкидати ті, що не відповідають умові. Метод виключення надасть Вам можливість сконцентрувати увагу всього на одному-двох варіантах, а не на всіх одразу, що набагато складніше.

• Заплануйте два кола виконання роботи! Розрахуйте час так, щоб за дві третини відведеного часу виконати всі зрозумілі завдання (перше коло). Так Ви встигнете набрати максимум балів на завданнях, у відповідях на які Ви цілком впевнені. Після цього ще раз поверніться до пропущених складних завдань і спробуйте їх виконати повторно (друге коло).

• Угадуйте! Якщо Ви не знаєте правильної відповіді, покладіться на свою інтуїцію! Вибирайте варіант, який, на Вашу думку, має найбільшу вірогідність.

• Перевіряйте! Обов’язково відведіть час для перевірки роботи, щоб устигнути переглянути відповіді й уникнути можливих машинальних помилок.

• Не втрачайте оптимізму! Прагніть виконати всі завдання, але пам’ятайте, що це не завжди можливо. Враховуйте, що кількість виконаних завдань цілком може бути достатньою для гарного результату.

Зичимо Вам успіху!

Правила підготовки

1. Запорукою підтримання інтелектуальної форми є добра фізична форма.

2. Перш, ніж починати роботу, усвідом, що ти повинен зробити, скільки це має забрати часу, визнач порядок роботи.

3. Плануючи графік роботи, пам’ятай, що найвища продуктивність праці настає через 20-30 хв. після початку роботи. Найскладніше завдання доцільно виконувати саме тоді. Простіші й цікавіші — наприкінці. Проте, якщо тобі важко, починай роботу з цікавішого.

4. Заздалегідь облаштуй своє робоче місце так, щоб тебе нічого не відволікало від виконання завдань, а всі потрібні предмети були напохваті.

5. Намагайся у процесі роботи дотримуватися визначеного графіка.

6. Починай роботу, відпочивши. Найкращий відпочинок — 1,5-2 год. сну або прогулянка, спорт, допомога батькам по господарству, але не більше, інакше знову втомишся.

7. Першу годину можна працювати без перерви, а далі мають бути 5-10-хвилинні перерви через кожні 40-50 хв. напруженої роботи, під час яких можна виконувати фізичні вправи для релаксації. Не роби відпочинок тривалим.

8. Якщо якесь завдання не можеш виконати одразу, не розгублюйся, спробуй повторити за якийсь час.

9. Також май на увазі: розпочинати будь-яку серйозну роботу, розумову чи фізичну, варто не раніше, ніж через 20-30 хв. після доброї порції їжі. Перед навчанням не бажано вживати жирну їжу, бо від неї хилить на сон — організм зосереджується на перетравленні калорійних продуктів і кров від мозку прибуває до шлунка.

10. Залежно від психологічного типу («жайворонок» або «сова») максимально використовуй вранішній або вечірній час.

11. Не втрачай почуття впевненості у власних силах. Якщо це раптом трапилося, скороти обсяг завдань, щоб виконати їх успішно.

Тримайся на позиції переможця, але не бійся й поразок. Перемога не завжди приходитьдо найсильнішого чи найспритнішого, але рано чи пізновона приходить до того, хто повірить у себе.

Якщо ти думаєш, що програєш, то програєш.

Якщо ти думаєш, що не зможеш, то не зможеш.

Якщо ти хочеш, але боїшся, то не досягнеш мети.

Якщо ти чекаєш на невдачу, то вона прийде до тебе.

Успіх завжди з тим, хто його прагне.

Якщо ти думаєш про перемогу, то переможеш.

Повір у себе, щоб досягти успіху.

Пам’ятка

1. Позбутися хвилювання у перші хвилини тестування допоможе глибоке дихання: зробить вдих, потім повільний видих, уявляючи при цьому, що вдихаєте цілющий кисень, енергію, а видихаєте — хвилювання, невпевненість.

2. Не слід лякатися та засмучуватися у першу ж хвилину іспиту, що нічого не знаєш. Такого просто не може бути! Почніть із того питання, на яке можете правильно відповісти. Поступово пригадаєте й інші відповіді.

3. Якщо не знаєте відповіді, то краще запитання залишити й перейти до наступного. Якщо залишиться час, можна буде потім повернутися.

4. Пам’ятайте, що завдання в тестах не пов’язані одне з одним, тому знання, які застосували в одному, вже вирішеному, зазвичай не допомагають, а тільки заважають концентруватися та правильно відповідати далі.

5. Більшість тестових завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати одразу правильний варіант відповіді, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє сконцентрувати увагу на одному-двох варіантах.

6. Залиште час для перевірки своєї роботи, щоб встигнути продивитися її та помітити явні помилки.

Поради: як упоратися з екзаменаційним стресом

Повірте в себе. Ви не змогли б навчатися, якби І були на це не здатні. А це значить, що якщо ви виділите достатньо часу і підготуєтеся до іспиту належним чином, то обов’язково його складете, без зайвого хвилювання.

Не намагайтеся завжди зробити все. Завжди бути успішним і тягтися до зірок — це прекрасно. Але при цьому необхідно дотримуватися балансу. Думаючи, що оцінка нижча за «відмінно» означає провал, ви зводите для себе гори марного стресу. Необхідно завжди намагатися робити все добре, але не забувати, що ніхто не може постійно залишатися ідеалом.

Плануйте й уживайте послідовних заходів для подолання проблем. Якщо чогось не розумієте в матеріалі курсу, то розладом і стресом ви не позбудетеся проблем. Необхідно вирішувати їх спочатку, дотримуючись порад вчителя або шукати допомоги в товаришів.

Не тримайте все в собі. Шукаючи підтримки у друзів і ділячись із ними проблемами, ви значно знижуєте свою тривогу перед майбутнім іспитом.

Дивіться на все у перспективі. Іспити можуть здаватися вам найзначнішою подією зараз, але в контексті всього вашого далекого життя це лише невелика її частина.

Уникайте паніки. Нервувати перед іспитом — це природно, але панікувати — непродуктивно, тому що ви не зможете мислити чітко. Найшвидший і найбільш ефективний спосіб подолання відчуття стресу й паніки — це заплющити очі й зробити кілька повільних, глибоких вдихів і видихів. Це заспокоїть вашу нервову систему. Одночасно можна проговорити про себе кілька разів: «Я спокійний і розслаблений» або «Я знаю, що зможу це зробити, і зроблю це добре». Якщо ви відчуваєте у своїй голові порожнечу — не панікуйте! Паніка тільки ускладнить процес згадування та сприйняття інформації. Натомість, спробуйте на хвилину зосередитися на повільному, глибокому подиху. Якщо ви все ж не можете згадати необхідної інформації, переходьте до іншого питання; поверніться до забутого пізніше.

Після іспиту не потрібно марно гаяти час, засуджуючи та критикуючи себе за те, що, на вашу думку, ви зробили не так. Найчастіше власна самооцінка буває найбільш критичною. Привітайте і похваліть себе за те, що зробили правильно; візьміть корисне з того, що ви могли б, на вашу думку, зробити краще, і починайте підготовку до наступного випробування.

Якщо іспити справді змушують вас почуватися нездоровим, турбують або гнітять, не ховайте своїх почуттів. Поговоріть із кимось про це. У деяких культурах люди думають, що ділитися своїми почуттями й турботами з іншими — неправильно. Але це єдиний спосіб одержання допомоги и підтримки! В Англії кажуть: «Проблема, якою ти поділився, — вирішена проблема». Отже, ви обов’язково маєте знати того, з ким можете поділитися своїми турботами. Може, це буде ваш друг або член родини. Або вчитель. Або лікар. Якщо одна людина не зможе вам допомогти, то зможе інша.

П’ять способів усе встигнути

Незабаром розпочнуться іспити ЗНО. Як усе встигнути вивчити, повторити та ще й вирішити особисті справи? Скористайтесь цими способами у боротьбі із втомою, напруженням, браком часу.

1. Плануйте завтрашній день. Заведіть блок-нотик, у який щовечора записуйте, що вам треба зробити завтра. І обов’язково Перевіряйте, чи все із запланованого встигли зробити.

2. Не дивіться телевізор. Ваше життя набагато цікавіше, ніж життя героїв серіалу чи події у світі. Якщо станеться щось глобальне, то ваші друзі, родичі сповістять вас. Не забувайте, вам ще потрібно багато встигнути для свого зоряного майбутнього! Переконайтесь — життя без телевізора є.

3. Навчіться відпочивати. Відпочинок теж потрібно занести до списку важливих справ. Тільки після доброго відпочинку, прогулянки відновиться ваша розумова працездатність і здатність запам’ятовувати складний навчальний матеріал.

4. Переводьте увагу з одного заняття на інше. Зміна видів робіт усуває одноманітність. Після того, як ви 3 години просиділи за книжками, можете піти на консультацію до друзів або допомогти батькам.

5. Визначте пріоритети. Почніть свій день із вирішення важливого завдання. Менш важливі справи залиште на завтра.

Ти живеш в сучасному технологічному світі, який дає тобі змогу отримати доступ до великого надбання людства – ресурсів ВСЕСВІТНЬОЇ КОМПЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ. Можливо ти тільки стоїш на порозі відкриття для себе просторів Інтернету, а можливо ти вже користуєшся ним, і у тебе напевно є улюблені сайти й віртуальні друзі, ти знаходиш в Інтернеті інформацію, що допомагає вчитися й займатися улюбленими справами, спілкуєшся із друзями, що живуть в інших містах, завантажуєш цікаві картинки й музику, граєш у захоплюючі ігри. Проте пам’ятай: як і в реальному світі, в Інтернеті ти можеш зустрітися з загрозами та небезпечними людьми. Тому тобі дуже важливо навчитися уникати небезпек Інтернету! Прочитай прості правила безпечної поведінки в Інтернеті та поділися ними з батьками й друзями.

1. Стань справжнім знавцем!

Дуже приємно відчувати себе справжнім знавцем Інтернету, комп'ютерних програм, мобільного телефону. Попроси батьків встановити корисні програми, які допоможуть захистити твій Інтернет і розповісти тобі про них. Це: антивірусні програми, брандмауер і програми фільтрації. Своїми знаннями цих корисних програм ділися з іншими!

2. Будь розумним користувачем Інтернету!

Розумні користувачі Інтернету – це такі люди, які вміють знаходити потрібну й цікаву інформацію, відвідують корисні безпечні сайти, грають у розвиваючі ігри. Тобі варто стати таким же:

- Поводитися чемно та не кривдити інших. А якщо хтось спробує скривдити тебе – просто не спілкуватися із цією людиною.

- Разом з батьками знайти цікаві, корисні та безпечні сайти і зазвичай відвідувати саме їх.

- Вигадати та використовувати такий пароль, щоб ти міг його легко запам'ятати, але ніхто не зміг його вгадати. А ще – дуже важливо тримати свій пароль у таємниці (але тільки не від батьків).

- Не повідомляти нікому свого справжнього імені, адреси, номера телефону, ким працюють батьки тощо.

- Розповідати своїм батькам, якщо хтось нав'язливо спробує довідатися про тебе або про будь-яку іншу проблему.

- Відкривати повідомлення в електронній пошті, тільки якщо вони надійшли від знайомої людини.

- Не переходити по невідомих посиланнях які прийшли по електронній пошті, або які ти побачив на сайтах. Такі посилання можуть привести тебе на небезпечні сайти, які можуть зашкодити тобі, комп'ютеру або мобільному телефону.

3. З розумінням віднесись до впровадження батьками правил твого перебування в Інтернеті!

Простори Інтернету можна розглядати як величезний ліс, в якому легко загубитися, знайти як щось корисне та приємне, так і шкідливе та відразливе. В цьому місці ти можеш знайти як хороших товаришів та наставників, так і натрапити на грубіянів та справжніх хижаків. А в тебе ще зовсім мало життєвого досвіду, щоб не заблукати в цьому лісі, відрізнити корисну інформацію від шкідливої, боронитися від хижаків. Тому перебувати тут ти можеш тільки під наглядом батьків, які й забезпечують твою безпеку. Саме питання забезпечення твоєї безпеки й змушує твоїх батьків впроваджувати правила твого користування підключенням до мережі Інтернет, визначати місця, куди ти можеш заходити, вказувати які операції в мережі ти можеш проводити, тощо.

Можливо тобі може здаватися, що деякі з правил обмежують твої потреби, наприклад батьки не включили в список дозволених для перегляду сайтів той сайт, в який часто заходять твої друзі. Не порушуй правил, а обговори з батьками можливість зміни цих правил! Поговори з батьками, поділись з ними проблемою, і вони знайдуть (якщо це не буде загрожувати твоїй безпеці) шлях вирішення проблеми!

4. Ділись своїми проблемами з батьками!

Якщо ти натрапиш в мережі на грубе чи вороже відношення до себе, на погрози, на пропозиції чи вимоги зробити щось нехороше чи незрозуміле – не проводь самостійно ніяких дій в відповідь, а поділись цим з батьками. Вони знайдуть правильний вихід з ситуації, що склалася!

БУЛІНГ – це вид насильства. Штовхання, підніжки, ляпаси, принизливі жарти, поширення образливих чуток, приниження в соціальних мережах – все, що може завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю людини.

Кривдники можуть знайти безліч причин, щоб цькувати: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом.

Конфлікт

Одноразовий, неповторюваний акт

Незгода, розбіжність думок

Рівність сил – кожна сторона здатна впливати на процес конфлікту

Наявні дві сторони

Булінг

Систематичні, тривалі, повторювані дії

Агресивна поведінка з метою завдати шкоду та принизити

Нерівність сил – різниця у фізичному стані, рівні соціально-психологічної адаптованості, стані здоров’я

Наявні три сторони – кривдник (той, хто ображає), жертва (той, кого ображають), спостерігачі

Що робити, якщо ти став жертвою булінгу

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Звернись до шкільного психолога, щоб відновити почуття впевненості в своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

Що робити, якщо ти став свідком цькування

Якщо ти помітив, що когось цькують, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших учнів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це – вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми інших дітей.

Що робити, якщо інших цькуєш ти

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Звернись по допомогу до дорослих, шкільного психолога. Вони допоможуть тобі розібратися, що саме тебе турбує та чому твої дії спрямовані на завдання шкоди та приниження інших.

Щиро і доброзичливо стався до всіх однокласників. Умій поважати їх, бачити позитивні сторони людей, будь привітним і щедрим на схвалення.

Виявляй щиру, безкорисливу зацікав­леність до всіх однокласників.

Будь відвертим у стосунках. Якщо тобі щось не подобається, знайди в собі сили та сміливість відкрито заявити про це.

Не нав'язуй своєї думки товаришам. Дай їм самим дійти висновку.

Доводячи щось іншим, ясно, точно й аргументовано викладай свої думки. Але якщо ти помилився, відкрито визнай це пе­ред однокласниками.

Зміцнюй у товаришів віру в себе. Тоді у них виникне бажання самовдосконалюва­тися, що піде на користь і їм, і класу.

Не висміюй своїх товаришів.

Завжди виконуй обіцянки.

Не чекай, коли тебе покличуть на до­помогу, намагайся прийти сам.

Допомагай і захищай тих, хто слабший за тебе.

Не вважай себе всезнайкою і не вихваляйся оцінками, вміннями перед іншими. Це призведе лише до неприйняття і відчуження.

Перш, ніж когось засуджувати, спро­буй виявити причини негативного вчинку, поведінки тощо. Критикувати і засуджувати вміє кожен, а зрозуміти людину і допомогти їй виправити свою помилку — дано небага­тьом.

Перед тим як висунути вимоги іншим, висунь їх собі.

Шануй думку товаришів. Якщо вини­кає суперечка, намагайся уникати катего­ричності і висловлювань на кшталт: «Це все дурниці!». Так ти викличеш лише роздрату­вання і бажання зробити навпаки.

Роби внесок у спільну справу. Тільки спільними зусиллями можна досягти мети.

Виявляй ініціативу, бери активну участь у колективних справах.

Спробуй завоювати собі авторитет се­ред однокласників сьогоднішніми справами, а не колишніми заслугами.

Поведінка, яка розв'язує конфлікт

1. Адекватність сприйняття конфлікту

2. Конкретність суджень

3. Обґрунтування, аргументація конкретного факту

4. Відкритість висловів, відверта розмова (не поза очі)

5. Прагнення зрозуміти позицію іншого

6. Використання фактів та аргументів, які ви самі перевірили

7. Чесна суперечка двох людей щодо конкретного факту

8. Уміння вчасно зупинитися

9. Людина усвідомлює закон бумеранга

10. Локальне розв'язання конфлікту

11. Здатність до рефлексії (уміння подивитись на себе збоку)

12. Перенесення розмови на потім

13. Здатність замовчати, не відповідати на погрози

Поведінка, яка поглиблює конфлікт

1. Ілюзія власного благородства

2. Узагальненість, акцентування уваги на недоліках та помилках, що були раніше

3. Типовість тверджень

4. Відчуженість, відмова розмовляти, прагнення принизити іншого

5. Зациклення на одному факті

6. Використання чуток, пліток

7. Перехід у суперечці на образи друзів, рідних, знайомих

8. Невміння зупинитися

9. Людина використовує закон бумеранга, дратується

10. Обговорення конфлікту

11. Центрація на собі (мої бажання — найголовніші)

12. Усе розв'язується зараз

13. Радість від перемоги, яка з часом виявляється у впевненості у власній правоті

1. Виявляйте увагу до співрозмовника.

2. Виявляйте доброзичливість, товари­ськість.

3. Намагайтеся бути розкутим.

4. Будьте терпимим до слабкостей інших, співчувайте їм.

5. Постійно підтримуйте зворотний зв'язок.

6. Можна уповільнити режим бесіди, якщо співрозмовник хвилюється.

7. Стежте за співрозмовником і встановіть із ним контакт.

8. Намагайтеся дивитися партнерові про­сто в очі.

9. Спробуйте подумки стати на його місце і зрозуміти його.

10. Спробуйте відчути: «А як би мені було?».