Embedded Files
Контакти щодо психологічної підтримки під час військової агресії
Контакти щодо психологічної підтримки під час військової агресії
Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб— 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні.
Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid. - 0 800 213 103. Консультування з правових питань.
Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.
Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.
Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)-721-04-63 (066)-219-09-73.
Сильне емоційне потрясіння, стрес, відчуття небезпеки можуть викликати у вашої дитини психологічну травму. Читайте нижче, як визначити, що у вашої дитини психологічна травма, та як ви можете їй допомогти. Якщо дитині потрібна допомога спеціаліста - можна звертатися на дитячу гарячу лінію нашого партнера Ла Страда-Україна/La Strada-Ukraine, яка працює в онлайн режимі. Щоб отримати консультацію пишіть:
Фейсбук - https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/
Інста - https://www.instagram.com/childhotline_ua
Telegram - @CHL116111
Безкоштовна інтернет-платформа психологічної допомоги "Розкажи мені". Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку за цим посиланням ( https://tellme.com.ua)
Модератори платформи підберуть спеціаліста, і він якнайшвидше зв'яжеться з вами. Консультації проводяться безкоштовно у режимі онлайн.
Крім того, команда Інституту когнітивного моделювання зі співпраці з кафедрою медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця та спеціалістами проекту "Друг" розробила бот першої психологічної допомоги. Він стане в нагоді в перші години після травматичної події - з ним можна ознайомитися, перейшовши за посиланням ( https://t.me/friend_first_aid_bot)
* Якщо у Твоїй родині є проблеми, які Тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим;
* якщо хтось примушує Тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують Твою гідність, а Ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації;
* якщо Ти відчуваєш, що Тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків;
* і просто коли Тобі здається, що всі інші відвернулися від Тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє…
Звернись до психолога чи соціального педагога
Психолог здійснює різноманітні напрями роботи: психодіагностику, індивідуальне та групове консультування, корекційно-розвивальну роботу з використанням різних технік. Тому атмосфера психологічного кабінету дуже значима, адже це місце, в якому можна говорити про все, що турбує і є важливим для кожного учасника освітнього процесу.
Кабінет практичного психолога є «творчою ареною», місцем, де панує затишок, довіра, підтримка. Тут створені оптимальні умови для швидкого й ефективного зняття емоційного напруження, відновлення працездатності, проведення психотерапевтичних і психогігієнічних заходів із дорослими й дітьми різного віку.
Двері кабінету практичного психолога гостинно відкриті для усіх бажаючих.
Соціальна служба закладу функціонує на 1.pdfГрафік роботи психолога і соц. педагога.pdfОсобливості психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах викликів війни і дистанційного навчання
Супровід учасників освітнього процесу
Mатеріали для використання в роботі під час воєнних дій
Mатеріали для використання в роботі під час воєнних дій
Як відновити сили під час війни
https://drive.google.com/file/d/1cWpJWwmmKYM0Q51Qoc8a_dDUQUhVZvIq/view?usp=sharing
ЯК ПЕРЕЖИТИ ВОЄННИЙ ЧАС?
ЯК ПЕРЕЖИТИ ВОЄННИЙ ЧАС?
Події, які сьогодні відбуваються в Україні - це важке випробування для нас усіх.
Наразі ми перебуваємо у стресовій ситуації і це може повпливати на нашу життєдіяльність, самопочуття.
Як справитись із даною ситуацією і залишитися стресостійким?
1. Притримуйтеся звичного розпорядку дня.
2. Піклуйтеся про раціон свого харчування.
3. Висипайтесь.
4. Займайтесь фізичними вправами.
5. Виконуйте релаксаційні вправи.
6. Обговорюйте те, що ви відчуваєте.
7. Допомагайте іншим (батькам, дітям, онукам, друзям).
8. Долучайтесь до спільної волонтерської діяльності.
9. Знаходьте час для улюблених занять.
ЯК ЗАСПОКОЇТИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ.
Зараз ми всі максимально задіяні в обороні нашої країни та громади, здебільшого діти залишаються сам-на-сам зі своїми страхами. Поради психологів як заспокоїти дітей підчас війни:
- Обняти та взяти за руку.
- Сказати, що ситуація дуже складна. Сталося те, чого ми боялися. І нам важливо бути дуже зібраними та допомагати один одному. Ми разом. Армія зараз робить усе можливе, щоб ми були у безпеці.
- Ми можемо чути страшні звуки, довкола люди можуть боятися. Можливо, нам потрібно буде перейти у безпечніше місце.
- Запитати дитину, яку іграшки вона хоче взяти з собою.
- Закликати дитину уважно виконувати прохання батьків в екстремальній ситуації
- Запевнити, що все обов’язково владнається.
ЧИМ ЗАСПОКІЙЛИВИМ ЗАЙНЯТИ ДИТИНУ
під час повітряної тривоги, якщо ви у сховищі чи ванній кімнаті?
1. Якщо у вас є пупирчата плівка для упаковування, візьміть її з собою. Лопання "пупирок" займає руки та заспокоює багатьох дітей та дорослих.
2. Візьміть з собою простирадло або ковдру. Сядьте, обніміть дитину та накрийтеся разом з головою, створивши "халабуду". Залиште шпаринку, для надходження свіжого повітря. В такій халабуді можна грати в різні ігри, бавитись ліхтариком, розповідати казки, тихенько співати.
3. Руки також можна зайняти м'яким пластиліном, м'ячиком-антистресом або іншою тактильною іграшкою чи матеріалом, яким можна м'яти, щипати, трохи підкидати, перекладати з руки в руку та подібне.
Звісно, краще завчасно приготувати і скласти матеріали у сховищі.
ЯК ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО ВІЙНУ?
1. Якщо дитина запитує, потрібно відповідати. Але важливо не наговорити зайвого. Слід враховувати вікову категорію дітей і нестійку психіку.
2. Якби вам не було тривожно, дитині слід демонструвати свою стійкість і спокій. Особливо це стосується батьків у яких є діти до 10 років. В іншому разі дитина не буде довіряти дорослим.
3. Налаштовуйте свою дитину до мирних розв"язань будь-яких непорозумінь. Дітям слід подавати інформацію так, щоб вони розуміли, що війна - це не єдиний вихід з будь-якого конфлікту.
4. Старайтеся не налаштовувати дитину вороже до усього народу країни-нападника.
5. Якщо дитина проявляє страх, не соромте її за це. Це зажене хвилювання глибоко і спричинятиме внутрішні хвилювання. Страхи, які дитина не проговорює, а подавлює у собі спричиняють фізичну втому, апатію, нервозність, психосоматичні захворювання, безсоння, втрату апетиту.
6. Не обговорюйте з дітьми наслідки бойових дій: травмування, летальні випадки. Як результат - нервові зриви у дітей.
7. Якщо дитина вразлива, після перегляду фото чи відео з негативним контентом у неї може розвинутися фобія.
8. Не перебільшуйте, бо це налякає дитину.
9. Не потрібно старатися повністю ізолювати дитину від інформації, адже вона всеодно дізнається про дані події із інтернетмережі, телебачення чи ровесників. Говоріть та пояснюйте.
10. Зосереджуйте увагу дітей на позитивних літературних героях, які перемагали зло і творили добро. Наголошуйте на тому, що мир переможе.
Добірка мультфільмів для дітей від дитячого психолога Світлани Ройз, які варто переглянути разом з батьками
Пам’ятка для батьків
41-й день війни…
Стадія «шоку» поступово проходить.
Ми всі уже знаємо, що робити у випадкуоголошенняповітряноїтривоги. У кожного з нас зібрана базова валізка/наплічник/сумка, яку ми беремо із собою переміщаючись в укриття.
Хтось перевіз дітей в максимально безпечне місце…
Хтось створює таке місце вдома…
Турбота про емоційний та моральний стан дітей — одне із основних завдань батьків.
1. Мінімізуйте перегляд новин з дитиною. В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задлявласногоспокоюможнапоставитидедлайн на їх перегляд, уникаючипостійногомоніторингусоцмереж.
2. Говоріть з дитиною. Багато. Постійно. Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.
3. Діти потребують тактильності. Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше. Для молодших дітей гарно спрацюють пальчикові ігри. Можна спробувати створити максимальне відчуття безпеки: обійміть дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугикувати якусь мелодію. І не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12…
4. Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції. Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх – це нормально.
5. Прислухайтеся до дітей. Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається. Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на … Так?», «Ти боїшся, що …» і т.д.
6. Спостерігайте за грою дитини. Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.
7. Не втомлюйтеся повторювати дитині, що Ви поруч, що Ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня. Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, по телефону, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).
8. Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку. Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме – нагадайте про неї. Якщо загубить – дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи.
9. Не ігноруйтеможливостістворитисимволічніритуали перед сном. Це може бути, наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми зі старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування.
10. Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.
Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки:
– можна рвати або зминати папір;
– гра в «паперові» сніжки;
– можна «боксувати» м’яку подушку;
– запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);
– «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;
– ігри з водою (воду можна переливати із місткості в місткість) та піском.
Пам‘ятайте: спершу киснева маска собі, потім – тим, хто поруч!
7 ПРАВИЛА для батьків у час воєнної небезпеки
від психологині Анастасії Кабанцевої
1. Зберігайте спокій у будь-якій ситуації
Батьки – найголовніший ресурс для дитини. Якщо ви будете спокійними, то й ваші діти будуть. Зберігайте психологічну рівновагу, не піддавайтеся інформаційному хаосу, читайте тільки офіційні джерела, не пропускайте крізь себе кожну новину, але реально оцінюйте загрозу.
2. Говоріть дитині правду, але водночас оберігайте її від негативу
У спокійних умовах і спокійним голосом поговоріть зі своєю дитиною. Інформація може бути різною, але важливо, щоб про приємне і неприємне також, малюк дізнавався саме від вас. Адже сам може нафантазувати собі щось значно гірше. Не переглядайте і не обговорюйте новини в його присутності.
Скажіть: “Зараз у нашій країні війна. Наша армія нас захищає. Ми повинні триматися разом. Я зможу захистити тебе, якщо ти слухатимешся. Ми – команда і у нас повинен бути єдиний план дій”.
3. Розробіть спільні плани дій для різних ситуацій
Дошкільнятакращесприймаютьінформацію в ігровій формі. Наприклад, дорослий – капітан, а діти – його команда. Опишіть, проговоріть, прорепетируйте дії кожного учасника в різних ситуаціях: повітряна тривога, звуки вибухів, евакуація. Це скоротить час на збори і допоможе уникнути паніки в надзвичайних ситуаціях.
4. Приготуйте інформацію про дитину.
Запишіть інформацію про дитину на внутрішньомубоціїїодягуабопокладітьпапірець у кишеню штанів.
Що має бути на дитячому бейджику:
ПІБ дитини;
дата народження;
група крові;
повна домашня адреса (номер будинку, квартири, назва вулиці, населений пункт, область);
номери телефонів батьків, родичів, сусідів.
5. Підготуйте “тривожні валізки”.
Збирайте “тривожні валізки” разом з дитиною в ігровій формі. Хай у кожного члена команди буде своя валізка. Цесприятимеформуваннювідповідальності та забезпечить залученість малюка у спільну діяльність. Документи (свідоцтво про народження, паспорти, документи про освіту, майно та інше), засоби першої необхідності – у валізі дорослих, але дещо можна покласти у особисту валізку (рюкзак) дитини.
Що може бути в дитячій “тривожній валізці”:
улюблена іграшки дитини (можна сказати, що ця іграшка-талісман захищатиме малечу);
олівці, блокнот, розмальовка, олівці;
маленькі книжечки;
сухі та вологі серветки;
маленька пляшечка води.
6. Допоможіть дитині “перемикатися” зі стресової ситуації.
Дитяча психіка влаштована таким чином, що діти швидко “перемикаються” з однієї ситуації на іншу, але негативні емоційні реакції можуть загострюватися в разіповторенняподібнихстресовихситуацій.
Як відвернути увагу дитини:
спокійним голосом запропонуйте випити води;
попросіть перевірити чи политі квіти;
попросіть дитину щось вам подати: пульт від телевізора, книжку тощо.
7. Не забувайте про тілесний контакт: більше обіймів та погладжувань!
Якомога частіше і більше обіймайте, погладжуйте один одного – і дітей, і дорослих. Під час тілесного контакту в організмі підвищується рівень гормону, що відповідає за відчуття спокою та безпеки.
Пропонуємо здобувачам освіти онлайн-курс «Життєстійкість молоді в умовах криз»
У межах реалізації Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 366-р, на платформі «Prometheus» розміщено новий освітній курс «Життєстійкість молоді в умовах криз». Він є безкоштовним та провадиться в онлайн-форматі. Після завершення навчання його слухачі отримають сертифікати.
Мета освітнього онлайн-курсу - допомогти молоді набути навичок життєстійкості, що дозволить їм бути краще підготовленими до травм, загроз і значних стресів в умовах повномасштабної війни, що триває.
Освітній онлайн-курс «Життєстійкість молоді в умовах криз» дає відповіді на такі питання: як керувати своїм станом під час травматичних подій; як надавати психологічну допомогу собі та іншим; як аналізувати власні ресурси та планувати їх відновлення, коли це потрібно; що потрібно, щоб впевнено комунікувати з близькими, друзями, під час навчання та роботи у стресових ситуаціях; яким чином можна повертати собі відчуття контролю над власним життям.
Отримані на освітньому курсі навички життєстійкості будуть сприяти соціальній активності, особистісному росту, професійному розвитку слухачів. Курс доступний на платформі «Prometheus» за посиланням https://bit.ly/3MTfiUg.
Адаптація п'ятикласників
sndtd79f_copy.pdfPage updated
Google Sites
Report abuse