2021-2022 навчальний рік

23.05.2022 - 27.05.2022

Тема: Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів з теми «Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини на початку ХХст».

На уроці повторимо основні терміни, поняття, дати, явища та процес історичного розвитку західноукраїнських земель на початку ХХст.

Повторити параграфи 32-37 та виконати завдання контрольної роботи

Історія України

Завдання для підсумкового(тематичного) оцінювання.

І. Запитання на знання хронології:

1. Коли було створено Українську національно-демократичну партію ? _______

2. Яка подія сталась 3 червня 1907 р.? ______________

II. Запитання на знання термінів та понять:

3. Модернізація - це_______________________________

4. Докорінний переворот, глибокі якісні зміни в житті суспільства- це______

III. Запитання на знання історичних осіб:

5. М.Грушевський - це_________________________________________

6. Видатний художник, автор картини «Чорний квадрат» - це____________

IV. Вкажіть чи правильне твердження (ТАК або НІ)

7. Архітектором Будинку з химерами був В.Кричевський ___________________

8. Східна Галичина була в складі Австро-Угорщини________________

9. Кріпосницьких пережитків в Україні не існувало ________________

V. Виберіть правильний варіант відповіді на запитання

10. Як назвали антисемітську справу 1913р. в Києві?

а) "справа Бейліса"б) "справа лікарів" в) "шахтинська справа"г) "народна справа"

12. Коли Микола II проголосив Маніфест?

а) 17 жовтня 1907р. б) 17 жовтня 1905р. в) 17 жовтня 1906р. г) 17 жовтня 1908р.

11. Хто очолив повстання саперів у Києві в листопаді 1905р?

а) Б.Жаданівський б) П. Матюшенко в)П. Шмідт г) М.Бейліс

VI. Заповніть таблицю, поставте цифри увідповідні колонки:

1. А.Шептицький, 2. О.Кобилянська, 3.Леся Українка, 4.С.Єфремов, 5.О.Олесь, 6.С.Крушельницька, 7.М.Коцюбинський, 8.М.Грушевський, 9.М.Заньковецька, 10.М.Міхновський

література

театр

політичні діячі

2.Охарактеризувати особливості соціально-економічного та політичного розвитку західноукраїнських земель на початку XX століття

16.05.2022 - 20.05.2022

Розділ VІ "Українські землі у складі Російської імперії на початку 20 ст."

Тема Соціально- економічний розвиток, політизація українського національного руху.

Опрацювати параграфи 25-26, виконати завдання стр.: 212, 221,

Тема Російська революція 1905-1907 рр на території України. Суспільно-політичне становище у 1907-1914 рр,

Опрацювати параграфи 27 -28, виконати завдання стр.: 230-231, 238

Практична робота №6 "Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини."

Виконати завдання 1-3 стр. 240.

09.05.2022 - 13.05.2022

Контрольна робота з теми Західноукраїнські землі у складі Австро -Угорської імперії в другій половині ХІХ ст.

На запитання 1-10 виберіть одну правильну відповідь.

1. Головна руська рада була створена 2 травня 1848 р. в місті:

А. Києві; Б. Львові; В. Житомирі; Г. Вінниці.

2.Укажіть дату видання альманаху «Русалка Дністрова»:

А 1843 р.; Б. 1828 р.; В. 1837 р.; Г. 1848 р

3.До якого стану тогочасного суспільства належали дідичі?

А. Селян; Б. Поміщиків; В. Магнатів; Г Купців.

4.Своєю мовою вони називали руську, але самоназвау країнців Західної Українибула:

а) русини; б ) росіяни; в) москвофіли; г) українофоби або українофіли;

5. До якої правлячої династії належали реформатори політичного та соціально- економічного життя Марія-Терезія та Йосиф ІІ на західноукраїнських землях:

а) Гедиміновичей; б) Габсбургів; в) Ягеллонів; д) Гогенцолернів.

6. Селянське повстання на Буковині в 1843-1844 рр. очолював:

А.Лук’ян Кобилиця; Б.Олекса Довбуш; В.Устим Кармелюк; Г. Петро Муха

7.В Австрійській імперії було скасовано панщину, проголошено конституцію, скликано парламент унаслідок

А. реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ

Б.селянського руху під проводом Л. Кобилиці

В. революції 1848 – 1849 рр.

Г.селянських «холерних бунтів

8. Унаслідок революції 1848 – 1849 рр. у Австрійській імперії

А. Представники українського населення стали залучатися до парламентської діяльності

Б. Українці здійснили збройні повстання в Галичі та Львові протии польського панування в Галичині

В. Відбувся територіально-національний поділ Галичини на польську та українську автономні провінції

Г. Польські та українські національно-представницькі інституції досягли порозуміння щодо майбутнього Галичини.

9. До «Руської трійці» входили:

А. І. Базилевич, М. Шашкевич, Я. Головацький

Б. М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич

В. О. Павлович, Я. Головацький, І. Вагилевич

Г. М. Костомаров, В. Білозерський, М. Шашкевич

10. Назвіть місто, у якому було засновано перше в Західній Україні просвітницьке товариство:

А. Станіслав Б.Луцьк В.Львів Г. Перемишль

11.. Позначте реформи, які були проведені Марією-Терезією та Йосифом ІІ, які суттєво вплинули на становище населення західноукраїнських земель (чотири правильні відповіді).

1) Адміністративна реформа.2) Аграрна реформа.3) Військова реформа.

4) Релігійна реформа.5) Реформа освіти.6) Судова реформа.7) Фінансова реформа.

____ _______ _______ _______

12. Виділіть етнічні українські регіони, які ввійшли до Австрійської держави у ХVІІІ – на поч. ХІХ ст.(3 правильні відповіді)

1.ЗахіднаВолинь

2..Закарпаття

3.Східна Галичина

4.Правобережна Україна

5.Південна Бессарабія

6. Північна Буковина ____________________

13. Виділіть основніідеї і напрями діяльності «Руської трійці»:( 3 правильні відповіді)

1.підняття авторитету української культури

2.організація збройного повстання противлади Австрії

3.популяризація української мови

4.поширення ідеї вищості української культури порівняно з іншими

5.поетизація та героїзація українського минулого

6.боротьба за створення української держави ____________________

14. Зазначте наслідки революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії для західноукраїнських земель: ( 3 правильні відповіді)

1.проголошення автономії західноукраїнського регіону у складі Австрійської імперії

2.активізація українського визвольного руху

3.ліквідація кріпосного права та утвердження правового статусу українських селян

4.відкриття у Львівському університеті Руського інституту

5.зрівняння в правах греко-католицької церкви з католицькою та протестантською

6.набуття українцями першого досвіду парламентської діяльності

15.Встановіть послідовність подій:

А. Указ про обмеження панщин итрьома днями Йосифа ІІ. ________

Б. Заснування у Перемешлі освітнього товариства «Галицьких греко-католицьких священників» _______

В.Заснування університета в Харкові. ___________

Г. Створення Головноїруської ради. __________

16. Установіть хронологічну послідовністьподій:

Заснування просвітницького товариства греко-католицьких священиків на чолі з І. Могильницьким ___________

«Холерні бунти» _________

початок першого повстання селян Буковини _____

створення Головної Руської Ради _______

17. Установіть відповідність між історичними подіями і датами:

Діяльність гуртка «Руська трійця

1834-1837рр.

Видання газети «Зоря Галицька»

1848-1851рр.

Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ

1770-1780 –тірр.

Рух опришків Східної Галичини та Північної Буковини

1820-1830-ті рр.

_____ ________ _______ ________

18. Дайте визначення поняттям.

А. Монополія – це _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Б. Політична реакція – це _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

В. Язичіє _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Практичне заняття: Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення Західноукраїнських земель

Мета: ознайомитися з постаттю митрополита А. Шептицького; визначити зміну ролі греко-католицької церкви в українському русі на західноукраїнських землях.

Завдання для підготовки до практичного заняття: підготувати повідомлення про діяльність Андрея Шептицького.

Обладнання: робочий зошит, підручник, телефон/планшет/ноутбук.

Хід заняття

1. Прочитайте наведений нижче матеріал

2. У робочому зошиті письмово дайте відповіді на наступні запитання:

1. Чому греко-католицька церква наприкінці XIX ст. втратила свій вплив на український рух?

2. У яких українських регіонах була поширена греко-католицька церква на початку XX ст.?

3. Яку нову роль церкви визначив А. Шептицький в українському русі?

4. Які особисті якості митрополита сприяли перетворенню церкви на моральний авторитет в українському русі?

5. Яку роль відіграла греко-католицька церква в національному відродженні на західноукраїнських землях?

3. Зробіть висновки відповідно до мети.

4. Надішліть фото-звіт роботи.

Документи та матеріали для опрацювання під час практичного заняття

На початку XX ст. греко-католицька церква, як і в попередньому столітті, відігравала важливу роль у житті українців Галичини й Закарпаття. Багато зробила вона для українського національного відродження, захисту прав та інтересів українців. Проте наприкінці XIX ст., коли український рух став набувати переважно світського характеру, відносини між греко-католицькою церквою та його провідниками загострилися. Ситуація змінилася, коли Галицьку греко-католицьку митрополію очолив Андрій Шептицький.

Андрей Шептицький (1865—1944) — просвітитель, громадсько-політичний діяч, доктор теології, архієпископ, що відіграв важливу роль в українському національному русі. 17 грудня 1900 р. він був призначений митрополитом греко-католицької церкви (1900—1944). Діяч доклав чимало зусиль для того, щоб греко-католицька церква остаточно відмовилася від союзу з москвофілами, перейшла на народовські позиції і як впливова сила приєдналася до українського національного руху в Галичині. Упродовж свого життя А. Шептицький послідовно боровся за ідею незалежної України, підтримував ті політичні сили західноукраїнських земель, які відстоювали її автономний статус у 1900—1920 рр.

Митрополит став засновником Українського національного музею у Львові (1905 р.). Завдяки його допомозі в музеї було зібрано одну з найбільших у Європі колекцій ікон. А. Шептицький надавав стипендії молодим українським митцям для здобуття освіти в кращих навчальних закладах Європи. У 1903 р. він заснував у Львові Народну лічницю, яка пізніше перетворилася на сучасну лікарню. Митрополит був ініціатором створення та засновником Земельного банку у Львові (1910 р.), підтримував діяльність українських культурно-просвітніх товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар».

Відстоюючи інтереси українців Галичини в Галицькому сеймі та Палаті панів австрійського парламенту, А. Шептицький порушував питання про запровадження загального виборчого права, реформування системи виборів до Галицького крайового сейму, створення українського університету у Львові.

Новий митрополит поставив участь греко-католицького духовенства в українському русі в залежність від дотримання ним норм християнської моралі. Замість старої ролі національного провідника церква мала виступати духовним і моральним авторитетом українства в краї. Нова роль не відразу знайшла розуміння в лідерів українського руху. Сама постать А. Шептицького, що походив із полонізованого роду, викликала в них сумніви. Проте наполегливість, із якою митрополит реалізовував свою позицію, та його виступи на захист українства врешті-решт сприяли відновленню єдності українського руху з греко-католицькою церквою, яка його освячувала. У церковних справах А. Шептицький був прибічником ідеї об’єднання християнських церков. Із цією метою він двічі відвідував Росію, Білорусію й таємно подорожував Наддніпрянською Україною.

Із промови митрополита А. Шептицького на 100-річному ювілеї М. Шашкевича (1911 р.)

Усі маємо це поняття, що народ — це наша сила, що праця для нього — наше завдання, що його добро — наша будучність... Нам сьогодні легко зрозуміти, що віддалитися від народу — це значить приректи себе на смерть...

У чому, на ваш погляд, полягає головна сила українського руху в Галичині?

На початку XX ст. в Закарпатті греко-католицька церква в умовах мадяризації краю поступово втрачала позиції лідера національного руху русинів. Роль захисника інтересів русинів намагався відігравати єпископ Мукачівської єпархії в 1891—1912 рр. Юлій Фірцак (1836—1912). За його підтримки в краї відновилася діяльність «Товариства Св. Василія Великого». Зусиллями його членів був виданий «Буквар» для закарпатських русинів і розпочалося видання тижневого часопису «Наука».

За наполяганням єпископа, занепокоєного занепадом господарства й бідуванням селянства в краї, у 1897—1901 рр. угорська влада здійснила в Закарпатті низку реформ, що дістали назву «рутенська акція». Він також став ініціатором створення учительської семінарії для дівчат в Ужгороді (1902 р.). Однак загалом греко-католицька церква в Закарпатті відійшла від участі в національній боротьбі русинів й дедалі більше перетворювалася на провідника мадяризації. Реакцією на це стало збільшення серед віруючих прибічників православ’я.

24.01.2022 - 26.01.2022

Розділ ІІІ " Культура України кінця 18 - першої половини 19 ст."

Виконати контрольну роботу стр. 122-125. Завдання І - 1. 1. Прокоментуйте події ;

завдання ІІ Виберіть правильні відповіді.

31.01.2022 - 04.02.2022

Розділ ІV "Українські землі у складі Російської імперії в другій половині 19 ст."

Параграф 15 Кримська війна 1853-1856 рр. та реформи 60-70-х рр.19 ст.

https://www.youtube.com/watch?v=FixIjK7klnc

Читати параграф 15, письмово дати відповіді на запитання 1-2,4-7 стр. 134

Параграф 16-17 Модернізація промисловості та сільського господарства.

https://www.youtube.com/watch?v=XWZrGLYRCFE

Читати параграф 16-17, письмово дати відповіді на запитання 2,4-7 стр. 145.

Параграф 18 Національний рух і суспільно-політичне життя в 60-х рр. 19 ст.

https://www.youtube.com/watch?v=LIyeKa2PlDc

Читати параграф 18, письмово дати відповіді на запитання 1-5 стр. 152.