Напередодні вихідних ловіть підбірку з 10 художніх та документальних фільмів про торгівлю людьми! 

1. «Стукачка» («Whistleblower»), Канада/США/Німеччина, 2010

Поліцейська з Небраски, яку грає Рейчел Вайс, приїздить за контрактом до післявоєнної Боснії і Герцеговини разом з миротворчою місією, та випадково викриває підпільну мережу торгівлі людьми, в яку замішані не тільки боснійські структури, але й посадовці з ООН. Намагаючись викрити правду, жінка ставить під загрозу свою кар’єру. Фільм базується на реальній історії Кетрін Болковач, яка оприлюднила її перед BBC News та світом.

2. «Викрадені та продані» (“Trafficked”), США, 2017

Ця кіно-адаптація книги Гарвардського професора Сіддхартха Кара, розповідає історії трьох молодих жінок з США, Нігерії та Індії, які опинились у сексуальній експлуатації в техаському борделі та заснована на реальних подіях. Одну з головних ролей в стрічці зіграла відома акторка та борець з торгівлею людьми – Ешлі Джадд, яка в травні 2016 року стала послом американської неурядової організації Polaris, що займається протидією та попередженням сучасного рабства та торгівлі людьми по всьому світі. Премєра якої відбулась в будівлі ООН 5 жовтня 2017 року.

3. «Торгівля жінками» (“Trading women”), США, 2003

Знята у Бірмі, Китаї, Лаосі та Таїланді, стрічка Девіда Фейнголда «Торгівля жінками» демонструє комплексний зв’язок між торгівлею наркотиками та торгівлею людьми, а також глобальний вплив цієї проблеми на світ. Цікавим фактом є те, що на шляху дослідження механізмів продажу жінок у сексуальне рабство в Південно-східній Азії глядача супроводжує голос Анджеліни Джолі.

4. «Питання+Відповідь» («Call + Response»), США, 2008

Цей документальний фільм, випущений за підтримки Fair Trade Pictures для підтримки правозахисного руху проти торгівлі людьми, досліджує індустрію сучасного рабства 21 сторіччя, містить інтерв’ю з відомими адвокатами протидії торгівлі людьми, такими як Мадлен Олбрайт, Деріл Ганна, Джулія Ормонд, Ешлі Джадд та багатьма іншими. «Питання+Відповідь» став важливим інструментом сучасного аболіціонізму та одним із найкращих документальних фільмів 2008 року.

5. Мінісеріал «Живий товар» (“Human Trafficking”), Канада/США, 2005

Міні-серіал за участі Дональда Сазерленда та ще однієї відомої акторки, якій небайдужа проблема сучасного рабства – Міри Сорвіно. Історії трьох дівчат, які потрапили в ситуацію сексуальної експлуатації та агента вигаданого відділу Іміграційної та митної поліції США, яку грає Сорвіно, яка намагається викрити змову та заарештувати злочинців, що займаються торгівлею жінками з метою сексуальної експлуатації.

6. «Продається» («Sold»), США, 2014

Художній фільм, одним із продюсерів якого виступила акторка Емма Томпсон, яка вже багато років співпрацює з ООН в сфері протидії торгівлі людьми, розповідає історію 14-річної дівчинки з Непалу, яку продали до Індії в сексуальне рабство. Стрічка була частиною щорічного міжнародного кінофестивалю London Indian Film Festival та базується на однойменній книжці Патриції Маккормак.

7. «Ліля назавжди» («Lilja 4-ever»), 2002, Швеція/Данія

Драма шведського режисера Лукаса Мудіссона про історію 16-річної Лілі, яку покинула мати, щоб переїхати в США. В головній ролі – Оксана Акіньшина, а події відбуваються у неназваній республіці колишнього Радянського Союзу. Історія базується на реальних подіях та піднімає питання проблеми торгівлі людьми та сексуальної експлуатації.

8. Работоргівля («Trade»), 2007, США/Німеччина

Драма режисера Марко Кройцпайнтнера про викрадення з ціллю перепродажу в сексуальне рабство. Прем’єра відбулася в січні 2007 року на кінофестивалі Sundance Film Festival.

9. «Еден» («Eden»), 2012, США

Фільм розповідає про дівчинку американо – корейського походження, яка змушена допомагати батькам утримувати магазин та мріє про зовсім інше життя. Довірившись новому знайомому, вона потрапляє в ситуацію сексуальної експлуатації та змушена використовувати всі можливості для того, щоб здобути свободу.

10. «Не моє життя» (Not My Life Film), 2011, США

Незалежна документальна стрічка про торгівлю людьми та сучасне рабство, сценаристом, продюсером та режисером якої став Роберт Билхеймер, на прохання Антоніо Маріа Коста, виконавчого директора Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC – United Nations Office on Drugs and Crime). Зйомки тривали 4 роки та проходили в 13 країнах, перші та останні кадри зняті в Гані, на Озері Вольта, де дітей змушують рибалити по 14 годин на день. «Не моє життя» демонструє багато форм сучасного рабства, фокусуючись в основному на торгівлі дітьми та жінками.