Шевченко Людмила Іванівна вчитель-логопед
ВПЛИВ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ НА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Формування правильної вимови у дітей – це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Зв’язок рухів руки з мовленням був відмічений ще в 1928 році. Пізніше, на основі спеціально проведених дослідів було висунуто думку про те, що рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини. Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін. Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Недарма в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення. Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання. Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма. З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та молодшому дошкільному віці необхідно виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом (наприклад “Сорока”), не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т. п. і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитком дрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиною підготовки до школи. Пам’ятайте, що малюкам пропонуються вправи у спрощеному варіанті, доступні їх віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнювати. Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій. Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:
· Розминати пальцями пластилін, глину.
· Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.
· Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.
· Стискати та розтискати кулачки.
· Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.
· Двома пальцями руки (вказівним та середнім) “ходити” по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.
· Показувати окремо тільки по одному пальчику.
· Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.
· Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.
· Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
· Нанизувати великі ґудзики на нитку.
· Зав’язувати вузлики на мотузці.
· Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки.
· Закручувати шурупи, гайки.
· Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.
· Складання матрьошок.
· Малювання у повітрі.
· Ігри з піском, водою.
· Малювати, розфарбовувати, штрихувати.
· Різати ножицями.
Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. “Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході “пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.
“Пальчикові ігри” – це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях “праворуч”, “ліворуч”, “вгору”, “вниз” і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.
Що повинні знати батьки про артикуляційну гімнастику
У логопедичній роботі артикуляційна гімнастика є важливою складовою усього комплексу заходів, спрямованих на подолання мовленнєвих вад і виховання правильної вимови звуків.
Починати роботу потрібно з вивчення назв органів артикуляції: губи, нижня губа - верхня губа, зуби, нижні зуби - верхні зуби, щелепи, нижня щелепа - верхня щелепа, язик, кінчик - спинка - бокові краї язика, альвеоли, піднебіння, м'яке піднебіння.
Наступний крок — навчити дитину правильно виконувати артикуляційні вправи, починаючи від легших до складніших.
Під час занять потрібно навчити дитину: спостерігати за роботою органів артикуляції, фіксувати увагу на окремих моментах артикуляції, знаходити спільне і відмінне в положеннях органів під час вимови того чи іншого звука, тієї чи іншої вправи; свідомо керувати рухами щелепи, язика та губ, відчувати їх та контролювати їхню роботу.
Правильний розвиток дітей має на увазі, що вже до чотирьох-п`яти років вони освоїти повинні фонетичну систему мови. Однак ні для кого не секрет, що мовленнєві дефекти не мають вікового обмеження. Так, навіть навчаючись в школі, дітки можуть невірно вимовляти окремі звуки або їх поєднання.
Проблема полягає в тому, що багато мам не можуть на слух визначити артикуляційні проблеми або ж, знаючи про те, що у дитини неправильна вимова, вважають, що він його «переросте». Насправді запускати ситуацію не можна, адже, як правило, з дорослішанням малюка вади мовлення самі собою не зникають.
У більшості випадків діти зазнають труднощів у вимові таких звуків:
· шиплячих ( «ш», «ж», «щ», «ч»);
· свистячих ( «с», «сь», «з», «зь», «ц»);
· сонорних ( «р», «рь», «л», «ль»).
Логопеди відзначають, що дитина, яка не освоїв окремі літери, свідомим чином «випускає» їх зі слів, що негативно позначається не тільки на його спілкуванні з однолітками, а й відбивається на успішності в школі або навіть дитячому садку.
Щоб впоратися з виниклою проблемою, батьки повинні займатися зі своїм чадом артикуляційної гімнастикою.
Відзначимо, що вона дозволить:
o скорегувати дефекти на початковій стадії їх розвитку, не вдаючись до допомоги кваліфікованого логопеда;
o швидше подолати наявні труднощі при заняттях з логопедом завдяки вже підготовленим м`язам;
o усунути «кашу в роті» у малюків, які правильно, але «мляво» вимовляють звуки;
o навчити дитину говорити слова чітко, красиво, правильно.
При цьому відзначимо, що тренування принести можуть очікуваних результатів тільки якщо:
· логопедичні вправи проводитися будуть кожен день;
· заняття організовані будуть в день два рази по 5-7 хвилин (в такому випадку малюк не буде втомлюватися і лінуватися);
· вчитися правильній вимові дитина буде в формі гри;
· гімнастика проводитися буде з використанням дзеркала;
· за одне заняття дитина виконає, як мінімум, п`ять вправ.
В цілому, якщо батьки впевнені, що змогли почути, які зі звуків їх малюк вимовляє невірно, вони самостійно можуть займатися з малюком, виконуючи спільно ряд різних артикуляційних вправ.
Штанько Діана Максимівна, вчитель-логопед