Для дітей/людей з сенсорними потребами або аутизмом орально-сенсорне насичення може відігравати надзвичайно важливу роль. Жування протягом дня, особливо в період стресу та занепокоєння допомагає швидше заспокоїтися, зосередитися, саморегулюватися.

Сенсорні переваги можуть змінюватися протягом дня або навіть години. Іноді діти можуть віддавати перевагу чомусь м'якому, у інших випадках - чомусь більш жорсткому, що забезпечує більший спротив - пропріоцептивний зворотній зв'язок з щелепними м'язами. Вони часто тягнуться до найближчої речі, яку можна пожувати: нігті, воріт сорочки, олівці, пульт дистанційного управління і т. ін.

Насамперед важливо визначити причини такої поведінки. Вони можуть бути різноманітними. Можливо, дитина починає жувати, коли їй нудно, страшно, вона втомлена, роздратована тощо. Така дія може бути поведінковою. Слід пам’ятати: навіть якщо стрес/переживання не є основною причиною, зазвичай діти будуть жувати більше під час або у відповідь на стресові ситуації.

Жування – це в значній мірі адаптаційний механізм. Тіло говорить, що йому потрібні пропріоцептивні відчуття, і діти рефлекторно задовольняють його потреби. Не варто змушувати дитину припинити процес жування. Потрібно надати їй безпечну альтернативу. Необхідно працювати з проблемною поведінкою, а не проти неї.

Є кілька безпечних засобів задоволення потреби в жуванні не тільки у дітей, але і у дорослих будь-якого віку.

І. Сенсорна діяльність для дітей. Найкращий спосіб задовольнити оральні відчуття вашої дитини - це надати їй різноманітні текстури та смаки під час перекусів та прийомів їжі.

Вживайте тверду їжу: моркву, яблуко, редис і т. д. Тверда їжа забезпечує більший спротив і додають ceнсоpне насичення.

Вживайте жувальні продукти: селеру, в'ялену яловичину, зефір, сухофрукти тощо.

Вживайте хрумкі продукти: горіхи, крекери, сухі пластівці, тости тощо.

Вживайте продукти із сильним смаком.

Вживайте холодні продукти, такі як фруктове морозиво чи морозиво (контрольовано).

Жуйте жуйку.

Смокчіть карамелі.

Зробіть їстівне намисто з пластівців або цукерок.

Пийте густу рідину через соломинку (наприклад, молочний коктейль, яблучне пюре, пудинг тощо).

Пийте через вузьку та/або звивисту соломинку.

ІІ. Час гри. Оральна моторна сенсорна діяльність для дітей. Є багато простих оральних рухових дій, які можна робити без спеціальних іграшок. Багато з цих пропозицій добре підходять для тих випадків, коли ви перебуваєте в машині, чекаєте десь і т.д.

Масаж у роті. Іноді масаж ясен допомагає зменшити потребу в жуванні, надаючи оральне насичення іншим способом. Macаж ясен – це простий, але ефективний спосіб забезпечити оральну стимуляцію на значній поверхні рота. Ці тактильні відчуття допомагають:

• Зменшити оральне відчуття огиди для гіперчутливих людей.

• Наситити сенсорними відчуттями дітей з підвищеною чутливістю.

• Зменшити слинотечу, необхідність щось жувати.

• Можуть бути дуже заспокійливими.

Якщо дитина не дозволяє робити собі масаж ясен у роті, спочатку спробуйте почати з щічок вздовж лінії ясен.

Вібруюча зубна щітка. Деякі діти, які постійно жують, мають низьку оральну чутливість, і в цьому випадку ця вібрація може бути спроможна «розбудити» рот новим, підвищеним рівнем сенсорної стимуляції.

Легенькі удари по щоках.

Артикуляційні вправи: «висунь язик», «цукерка», «покусай-но язика», «згорнути язик в коло».

Надувати повітряні кульки.

Пускати мильні бульбашки (також у воді за допомогою солом’яної трубочки).

Дуйте ватні помпони через стіл

Дуйте у свисток, гармоніку чи інші інструменти.

Гра «Задуй свічки»

Жуйте спеціально призначені іграшки.

Музична імітація. Щоб грати в гру, вам потрібні тільки гармошка, свисток або будь-який інший подібний духовий інструмент, який у вас може бути під рукою. Знадобиться один інструмент на людину. Перша людина грає ритмічний рисунок на інструменті. Потім інша людина повторює (наслідує) вихідну схему на своєму інструменті. Зразки можуть бути простими або складними та включати звуки різної динаміки (гучні та м'які) або різної тривалості (короткі чи довгі ноти). Ця гра дає багато орально-моторного вводу, підходить для навчання соціальним навичкам, тренування слуху тощо.

ІІІ.Оральні моторно-сенсорні іграшки.

Жувальні намиста

Тканинні намиста – ці браслети «Зроби сам» ідеально підходять для дітей, які люблять жувати манжети сорочок.

Плетені намиста для жування з футболок. Як і у випадку з браслетами, про які говорилося раніше, ви можете використовувати футболки для створення жувальних намист. Ви можете зробити зв'язку, а потім важливо регулярно прати її, щоб утримувати їх у чистоті.

Можна пограти в утримання жувального інструменту у роті. Дитина кусає жувальний інструмент і утримує його між зубами, а ви обережно тягнете. Мало того, що ці дії тримають рот зайнятим, вони також забезпечують сенсорний зворотний зв'язок.

IV. Фізична активність. Часто, коли у роті є сенсорні проблеми, є сенсорні проблеми й поза ротом. Коли тіло отримує необхідну кількість пропріоцептивних відчуттів, потреба в жуванні зменшується.

Багато видів вправ і активностей забезпечують велике сенсорне насичення в роботі м'язів і суглобів. Тому за можливості обов'язково необхідно використовувати фізичні вправи. Ось приклади:

Плавання (якщо є можливість - хоча б занурення у воду). Оскільки вода тисне на тіло, незалежно від того як ви рухаєтесь.

Ходьба вперед на руках, в той час як це інша людина тримає ноги.

Повзання по-пластунськи (на ліктях, при цьому не відриваючи тіло від землі).

Виконання хатніх робіт: підмітання, миття підлоги, прибирання пилососом, переміщення кошику для білизни тощо.

Нести щось важке - нехай дитина несе пляшку, а потім і відро води, пакети з продуктами в будинок, виносить сміття.

Активно тягнути і качати своє тіло (підніматися на канаті, розгойдуватися).

Грати з тістом: замішувати, витягувати, стискати.

Стрибати на батуті.

Стрибки на скакалці.

Їздити нa cкyтері, самокаті, велосипеді (за можливості).

Грати в перетягування канату.

Грати в бій подушками.

Як і більшість речей у житті, потрібність кожної дитини в важкій роботі буде різною. Одним дітям потрібні справді «важкі» відчуття, а іншим – менш інтенсивні. І ці потреби щодня можуть змінюватися.

Кожний раз, коли дитина намагається жувати щось неїстівне, нагадуйте їй, що у неї є інструмент для жування. Бажано створити окремий контейнер, куди скласти всі речі, іграшки, які дитина може жувати.

Складено за матеріалами:

1. Дeбpa C. Лoycĸи. Поради для дітей, котрі постійно щось жують.

2. ORAL MOTOR SENSORY ACTIVITIES FOR KIDS {FREE PRINTABLE} /https://www.andnextcomesl.com/.../oral-motor-activities...

Що вашій дитини вдається найліпше? Співати, танцювати, розв’язувати складні головоломки? Вчасно усміхнутися чи пожартува­ти? А можливо, у дитини талант помічника — вона уміє підтримати дру­га? Із дитиною важливо говорити про її сильні сторони та вміння. Тут у нагоді стануть прості методики.

Ліхтарики. Намалюйте на аркуші десять або навіть більше ліхтари­ків і «засвітіть» їх: впишіть у них будь-які таланти дитини, які зможете пригадати.

Долонька дружби. Обведіть долоню дитини на аркуші паперу, а якщо вона ще зовсім маленька — зробіть відтиск долоньки чи ніжки. Потім запишіть головні риси характеру чи таланти дитини на пальчи­ках. Так через тілесність і простий чуттєвий досвід дитина, так би мови­ти, офіційно визнає, що має ці якості.

Кубик особливостей. Виготовте кубик із цупкого паперу або кар­тону й напишіть на його гранях початки фраз: «У моїй зовнішності мені подобається…», «Мені добре вдається…», «Я схожий на…», «Моє улюбле­не заняття — це…» тощо. Грати в таку гру просто: по черзі кидайте ку­бик разом із дитиною й продовжуйте фрази.

Вектор цілей. Намалюйте стрілки до якоїсь цілі, наприклад, від­відати п’ять спортивних змагань у цьому році. Кожна стрілка — окреме завдання. У нашому випадку — це окреме змагання.

Слоник. Намалюйте силует слоника й розділіть його на частини. Кож­на частина може бути чим завгодно: кроками на шляху до успіху, складови­ми великої мрії тощо. Нехай дитина по черзі виконує їх і наближається до омріяного. Цю методику використовують і дорослі, щоб, наприклад, вико­нати складне завдання чи організувати корпоративне свято.

Дерево. Ця методика, зокрема, ефективна для дітей, які нещодавно почали відвідувати дитячий садок чи пішли до першого класу. У цей час у них зазвичай трохи падає самооцінка. Щоб підняти її, потрібно постій­но нагадувати про маленькі перемоги. Для цього намалюйте на шпале­рах або великому аркуші паперу красивий стовбур дерева із гілочками, окремо виріжте із кольорового паперу листочки. Щодня вішайте на гі­лочки по два — три листочка, заздалегідь записавши на них будь-які до­сягнення дитини: самостійно зав’язав шнурки, доїв кашу, не спізнився, отримав зірочку, вивчив ім’я друга тощо.

Завдання батьків, які виховують дитину з особливими потребами:

• навчати дитину альтернативних способів спілкування;

• навчати основних правил поведінки;

• прищеплювати навички самообслуговування;

• формувати вміння, що допоможуть подолати стреси;

• виявляти та розвивати творчі здібності;

• розвивати зорове, слухове, тактильне сприйняття.

Основні умови виховання дітей з особливими потребами:

• Здоровий мікроклімат у сім’ї, його тональність і загальна спрямованість.

• Довіра до інших дітей, надання їм самостійності.

• Чуйне ставлення дітей до найстарших членів родини – бабусі й дідуся.

• Єдність усіх вимог дорослих у ставленні до дітей.

Рекомендації щодо виховання:

• Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй прожити власне життя.

• Дозвольте бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймати її такою, якою вона є.

• Підкреслюйте її сильні властивості.

• Не соромтесь виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь – яких обставин.

• Не бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.

• Обираючи знаряддя виховного впливу, вдавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.

• Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність.

• Намагайтесь впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

Пам’ятайте

• Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

• Якщо дитина живе у ворожості, вона вчиться агресивності.

• Якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою.

• Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.

• Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться приймати інших.

• Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться бути вдячною.

• Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.

• Якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей.

• Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.

• Якщо дитина росте в розумінні, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.  

Дітям та підліткам з інвалідністю та комплексними порушеннями розвитку в період карантину складно, вони відчувають тривогу та паніку. Їх безпечний режим дня зруйнувався. Батьки розуміють, що самоізоляція важлива для зменшення ризику інфікування, бо в них є доросла частина — свідомість.

Дітям незрозумілі терміни «коронавірус», «інфікування», «самоізоляція». Вони не усвідомлюють всі процеси, бо реагують підсвідомо і їх безпечне середовище перетворюється на небезпечне.

Батькам треба заспокоїти дітей, підтримати і створити умови, які допоможуть адаптуватися до нового режиму.

Ми підготували 10 рекомендацій для батьків, які виховують дітей з комплексними порушеннями розвитку від Наталя Гладких, психологині та керівниці інклюзивних проєктів “Бачити серцем”

🖤 Зробіть період їх життя безпечним

Створіть режим дня, який має схожі елементи попереднього режиму. Режим дня можна намалювати разом із дитиною, зліпити, приклеїти певні предмети на плакат, розкласти предмети-символи у коробочки. Плакат із режимом дня має залишатися в кімнаті дитини та постійно бути в роботі, зранку. Батьки таким чином зможуть розкласти раціональні елементи та структурувати їх певними малюнками чи предметами.

🖤 В одному дні мають бути постійні види діяльності

Різноманітні види діяльності мають зацікавити дитину та переключити зі страху на спокій. Але мають бути і постійні види діяльності, які будуть повторюватися в конкретний час щоденно. Ними можуть стати прийоми їжі, заняття з мамою чи конкретні ігри. Це надасть спокій та впевненість в тому, що буде завтра.

🖤 Ігри з усією родиною як щоденний ритуал

Ігри дають безпеку на підсвідомому рівні, бо вся родина збирається разом, вся родина є силою. Можуть бути рухливі ігри, настільні, логічні чи тілесні. Головне, щоб ритуал зберігся в конкретний час і частину доби, наприклад ввечері. Так дитина також розуміє, що всі у безпеці.

🖤 Емоційні вибухи мають переростати в емоційну тишу

Якщо дитина не справляється зі страхом чи панікою, необхідно її заспокоїти. Бути поруч, обіймати, витирати сльози, поїти водою чи чаєм, зігрівати ковдрою, спокійним голосом розповідати про емоції і про те, що це нормально їх відчувати (таке промовляння допомагає і батькам залишатися спокійним і реагувати з «холодною головою»), натискати на тіло дитини, визначаючи її кордони, мугикати звуки ммм, ннн для заспокоєння, тримати за руку, співати на вушко улюблену пісеньку. В цей момент батьки є тою свідомою частиною для дитини, якої у неї немає.

🖤 Розповідайте про коронавірус.

Такі бесіди мають бути кожного дня для всіх дітей, які є в родині. Навіть, якщо ви думаєте, що дитина не розуміє, все одно розповідайте про цей вірус і про те, що зараз всі вдома. Вчителі, куратори, реабілітологи, тренери — всі важливі для дитини люди зараз не працюють, а сидять вдома. Відповідайте на різні питання, навіть безглузді питання є маркером того, що дитина хвилюється. Коронавірус можна малювати, ліпити, вирізати з картону, журналів для того, щоб дати уявлення дитині та матеріалізувати його. Складайте казки чи історії про нього. Важливо, щоб у цих історіях були правила, як поводитися під час нього: мити руки, дезінфікувати їх, надягати маску тощо.

🖤 Тренуйте правила безпеки при коронавірусі

Вчіть дітей правильно мити руки та дезінфікувати їх. Якщо дитина не може одягнути медичну маску, навчіть її. Починайте з маленьких кроків: спочатку дитина пограється маскою, далі можна її перенести з місця на місце, одягти на голову чи руки, намотувати шарф на обличчя, граючись, показати як дорослий носить маску. Цей навик не сформується за один день, особливо у гіперчутливих дітей. Але необхідно спробувати.

🖤 Займайтеся вдома

Дитина, яка навчалася до карантину, тяжко переносить відміну занять, бо це були систематичні сталі острівки, які вона мала. Зробіть такі острівки вдома. Постійно закріплюйте їх, внесіть у режим дня більшість занять, які були до карантину.

🖤 Свіже повітря на балконі чи біля вікна

Заплануйте в режимі дня вихід на балкон. Нехай це буде той самий ритуал одягання та перевзування і похід на балкон, якщо немає змоги та можливості вийти на вулицю. Свіже повітря та сонечко необхідні для дитини. Якщо немає балкону, то відчиняйте вікно і нехай в квартирі стане прохолодно, тепло вдягніться.

🖤 Зустрічайтеся з учителями в онлайні

Дорослі люди для дитини з комплексними порушеннями, з якими вона почувала себе в безпеці та спокої, є важливими для неї. Чути їх голос та бачити важливо для дитини. Влаштуйте онлайн-зустрічі по Skype, ZOOM чи зателефонуйте їм.

🖤 Не сваріть себе за бруд в квартирі чи небажання вчитися, читати книжки

Дорослі мають великий градус тривоги та страху. А страх штовхає нас виживати в будь-якій ситуації і задовольняти фізіологічні потреби свої та дітей. Це є енерговитратним для будь-якої людини. Тому навчання, читання книжок, слухання вебінарів часом на останньому місці. Головне — фізіологічні потреби та здоров’я.

🖤 Турбуйтеся про себе

Не забувайте. Спочатку маску на себе, а потім на дитину. Пам’ятайте, що діти добре відчувають емоції батьків, хоч інколи й не можуть сказати, але можуть показати власною поведінкою.

Джерело: БачитиСерцем

Цікавий канал "Ладоньки-Ладоньки" місить розвиваючі мультики за різною тематикою(овочі, фрукти, кольори, тварини, абетка, цифри, звуки тварин, дитячі веселі пісні та багато іншого) https://osobluvadutuna.com.ua/category?tag=13 

Розвивиткові  ігри та вправи для дітей з затримкою психічного розвитку.

Корекція затримки психічного розвитку дітей потребує тривалої і систематичної роботи, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини. Подібні розвиваючі ігри можна з успіхом проводити й вдома, тим самим підтримуючи навчальний потенціал дитини.

• Гра «Закрий!»

Мета: вчити сприймати, порівнювати, виділяти предмети схожі та відмінні за формою.

Матеріал: дві баночки контрастного розміру, маленькі та великі кульки (кришечки).

Хід: Показати дитині дві баночки, вказати, що одна баночка велика, а друга – маленька. Потім продемонструвати маленькі і великі кульки. Великі кульки потрібно зібрати у велику баночку, а маленькі – в маленьку (показ). Після виконання завдання попросити закрити баночки відповідними кришечками.

• Гра «Де звучить?»

Мета: розвиток зорової і слухової уваги, навичок орієнтування у просторі.

Матеріал: будь-яка іграшка, яка створює звук.

Хід: Показати іграшку дитині. Поторохтіть іграшкою, щоб дитина звернула на неї увагу, а потім іграшка відводиться в сторону і знову торохтить. Дитина із закритими очима повинна вказати напрям звідки іде звук. Гра повторюється 2-3 рази.

• Гра «Хто як говорить?»

Мета: спонукати дитину повторювати звуконаслідувальні слова.

Матеріал: іграшки добре відомих дитині тварин або їх зображення.

Хід: Показати дитині по черзі іграшки, назвати їх. Запитати: Як говорить котик? (мяу-мяу ). Собака? (гав-гав) тощо.

• Гра «Прищепки»

Мета: корекція дрібної моторики пальців.

Матеріал: прищепки, аркуш картону/лінійка/мотузка, силуети одягу.

Хід: Прищепки в грі використовуються як тренажер для пальчиків. 

Вирізати з паперу декілька силуетів різного одягу (кофтинка, спідниця, шкарпетки, сорочка та ін.).  Попросити дитину допомогти Вам розвісити білизну на мотузку за допомогою прищіпок.

Якщо у Вас немає часу виготовити силуети – можна прищіпки чіпляти на міцний аркуш паперу чи широку лінійку.

• Гра «Оплески»

Мета: розвиток фонематичного сприйняття.

Хід: Дитина має плеснути в долоні стільки разів, скільки предметів знаходиться на столі;

Дорослий повільно ритмічно плескає в долоні – дитина повинна відтворити кількість оплесків.

Примітка: спочатку кількість предметів та оплесків має не перевищувати 3. З часом кількість і темп оплесків збільшується.

• Гра «Збери фігуру»

Мета: Удосконалити вміння розташовувати предмети в спадаючому за величиною порядку; правильно називати деталі за величиною (великий, менший, найменший). 

Матеріал: вирізані з картону/паперу частини сніговика, ялинки.

Хід:   Розкласти перед дитиною деталі сніговика. Запропонувати зібрати його, починаючи з найбільшого круга.

• Гра «Подарунок ляльці»

Мета: закріпити поняття про колір. 

Матеріал: лялька, кружки основних кольорів – білого, чорного, червоного, синього, жовтого, зеленого (по 2 шт.).

Хід: 

а) Спочатку запропонує назвати, якого кольору кружок Ви даєте дає ляльці. 

б) Попросіть дитину дати ляльці червоний (зелений, синій…) кружок. 

в) Покажіть дитині червоний (зелений, синій…) кружок і попросіть її «Дай ляльці такий же самий кружок».

8. Гра «Весела пташка»

Мета: закріпити знання про розташування предметів в просторі; розуміння та вживання простих прийменників в, на, під, за.

Матеріал: дві іграшки-пташки, іграшкові меблі (шафа, стіл, стілець). 

Хід: 

а) Дві пташки, Ваша і дитини, літають. Дитина повторює дії за Вами. 

б) Ви говорите, куди полетіла пташка – вгору, вниз, а дитина виконує дію. 

в) Дія навпаки: «А зараз пташка літатиме, а ти скажеш, куди вона полетіла». 

г) Запропонуйте заховати пташку за шафу, в шафу, посадити на стіл, стілець, під стілець і т. д.

9. Виконання простих побутових інструкцій

Мета: формувати здатність дитини розуміти часто використовувані в побуті слова, виконувати прості словесні інструкції.

Хід:

Розуміння дитиною цілісних словосполучень, які вона могла багато раз чути. Запропонувати їй виконати відповідні дії, наприклад:

- поцілувати маму; 

- обійняти тата; 

- пограти в ладоньки; 

- закрити очі; 

- помахати ручкою; 

- узяти маму за руку і йти до столу і т. д. 

2) Закріпити назви знайомих іграшок. З'ясувати, чи може дитина показати частини свого тіла і частини тіла ляльки або іграшкової тварини:

- Покажи зайчика, собачку, машину, ляльку. 

- Візьми ляльку. 

- Дай мені ляльку. 

- Покажи, де у ляльки голова. А де в тебе голівка? 

10. Гра «Де дзвенить дзвіночок?»

Мета: орієнтування в просторі відносно себе.

Матеріал: дзвіночок.

Хід: 

Попросити дитину закрити очі та відгадати, де дзвенить дзвіночок, називаючи напрям відносно себе (вгорі, внизу, попереду, позаду).

1. Кетрін Моріс «Услышать Голос Твой». Книга написана мамою дітей з аутизмом. Саме ця книга стала поштовхом до популярності АВА-терапії. Кетрін Моріс описує свій шлях в корекції аутизму, свої пошуки ефективної терапії, свій біль, страх і радість. Читається на одному диханні.

2. Тэмпл Гранин «Отворяя двери надежды». Темпл Грандін - одна з найвідоміших жінок з аутизмом, в книзі описує аутизм зсередини, показує свій шлях, який вона пройшла від дитини, яка почала розмовляти після чотирьох до професора Колорадського університету.

3. Мері Лінч Барбера «Аутизм і вербально-поведінковий підхід» - книга про те, як розвивати мовлення у дітей з аутизмом. Написана спеціалістом і мамою дитини з аутизмом. В книзі є багато практичних порад, прикладів, які допоможуть попрацювати з мовленням.

4. Рон Ліф, Джон Макекен «Идет работа»- книга, яка на 80% складається з практичних порад, вправ, завдань для розвитку дитини. В книзі охоплено всі сфери розвитку- сон, туалет, поведінка, соціальні та академічні навички, мовлення і тд

5. Роберт Шрамм «Дитячий аутизм та ава» - книга, в якій поєднано і теорію і практику. Та книга, де описано, як налаштувати керівний контроль (глава 5, даю читати майже всім батькам, з якими працюю))), як працювати з поведінкою, з мовою і тд.

6. С.Дж.Роджерс (та інші) «Денверская модель раннего вмешательства для детей с аутизмом». Книга, яку ч рекомендую всім батькам, в яких є діти з особливостями розвитку до 4-5 років. В книзі ви знайдете інформацію, як розвивати дитину в повсякденних ситуаціях, в режимних моментах, як налагоджувати співпрацю та гру, як розвивати мовлення та багато іншої дуже корисної інформації!

7. Бейкер Брюс Л., Брайтман А.Д. "Путь к независимости". Книга про те, як сформувати навички самообслуговування, туалету, побутові навички у дітей з особливостями розвитку.

8. Енді Бонді, Лорі Фрост «Система альтернативної комунікації карточками ПЕКС» - протокол, по якому вводять саме ПЕКСи, не візуальний розклад чи щось інше, а саме альтернативну комунікацію.

9. Тара Делані «Розвиток основних навичок у дітей з аутизмом». В книзі є 101 гра на розвиток різних навичок у дітей з РАС.

10. Христина Ткач «Обстеження мовленнєвого розвитку у дітей з аутизмом та тяжкими порушення мовлення. На основі поведінкового підходу». Книга, де структуровано і лаконічно описано, як обстежити мовлення, які навички, що за чим розвивати.