Ви можете самостійно подати заяву на обстеження через портал ІРЦ (ІСУО інклюзивно-ресурсні центри -  https://ircenter.gov.ua  ).  Обов’язково при реєстрації заяви  вказуйте контактний номер телефону для зворотнього зв'язку

Відбувся старт навчання за освітньою програмою спеціальної підготовки "Особливий світ дитини з аутизмом: екологія взаємин дитини і фахівця на ранніх етапах підтримки"!

Сьогодні перша група учасників - фахівців інклюзивно-ресурсних центрів - розпочала свій шлях у новому проєкті.

Серед учасників фахівці нашої КУ " ІРЦ № 2 Сорокіна Олена та мисліцька Інна.

Дякуємо навчальному тренеру Наталії Прокопчук за можливість постійно підвищувати фаховий рівень з питань надання підтримки дітям із РАС.

У період з 28 лютого до 06 березня Ріненським обласним центром соціальних служб реалізовано програму «Підготовка соціальних робітників/ фізичних осіб-підприємців до надання соціальної послуги супроводу під час інклюзивного навчання».

Підготовка проходила за активної участі представників: департаменту соціальної політики ОДА – Оксани Подоляк; департаменту освіти і науки ОДА – Тетяни Шуст;

комунальної установи «Рівненський інклюзивно-ресурсний центр №2» – Інни Мисліцької та Олени Сорокіної; 

Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка Степана Дем’янчука – Ігоря Петрука;

Національного університету водного господарства та природокористування – Володимира Гнєушева та Олега Ставицького.

Такий склад навчальної команди зумовлений різноплановістю видів допомоги, яку потребують діти з ООП та які  мають надавати асистенти дитини (учня).   Лише реальна, а не формальна командна взаємодія, розуміння ролі і функцій кожного з членів команди, дають шанс дитині на адаптацію та соціалізацію. 

Дякуємо усім нашим партнерам .

Разом ми працюємо над тим, щоб кожна дитина, незалежно від функціональних можливостей, почувалася впевнено й захищено у своєму середовищі.

Всесвітній день слуху, який відзначається 3 березня під егідою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), нагадує про важливість профілактики, раннього виявлення та підтримки дітей із порушеннями слуху. Але, на жаль, втрата слуху в дитячому віці – це проблема, яка може серйозно вплинути на розвиток мовлення, навчання та соціалізацію.

 Ознаки порушення слуху у дітей:

Новонароджені та немовлята не реагують на голосні звуки або не повертають голову у бік джерела звуку.

До 1 року дитина не намагається повторювати звуки, не реагує на голос батьків.

Після 1 року малюк не говорить простих слів (“мама”, “тато”), часто не реагує на звернення без візуального контакту.

Старші діти можуть часто перепитувати, не чути, коли до них говорять тихо або з іншої кімнати, голосно вмикати телевізор, неправильно вимовляти слова.

Що робити, якщо є підозри?

Якомога швидше звернутися до спеціалістів – cурдолога, отоларинголога.

Провести слуховий скринінг – сучасні методи діагностики дозволяють виявити проблему навіть у немовлят.

Вчасно розпочати корекцію – використання слухових апаратів, кохлеарна імплантація, логопедичні заняття та спеціальні методики допомагають дітям повноцінно розвиватися.

Слух – це життя!

Кожна дитина заслуговує на можливість чути світ, спілкуватися, вчитися та розвиватися. Всесвітній день слуху – це нагадування для всіх батьків: будьте уважними до здоров’я своїх дітей!

Сьогодні, 28 лютого 2025 року, методистами ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти РОІППО Наталією ПРОКОПЧУК та Юлією ГОЛУБЮК проведено творчу майстерню фахівців (консультантів) дефектологів ІРЦ з теми «Напрями професійної діяльності вчителя-дефектолога».

Перлинками власних творчих здобутків до професійних скарбничок колег-дефектологів поділилася і фахівець ( консультант) нашого ІРЦ № 2, Інна Мисліцька, з теми " Можливості нейроігор і кінезіологічних вправ у роботі вчителя-дефеколога".

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає день людей з інвалідністю. Разом з нами живуть люди, фізичні можливості яких обмежені. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати себе, доглядати за собою. 

Інклюзивна мова — ключовий елемент створення рівності

Повага до людей з інвалідністю має відображатися в мові. Так ми сприяємо залученню всіх до суспільного життя та створюємо безбар’єрне середовище. Невідповідна ж мова може нормалізувати дискримінацію, ізоляцію та порушення прав людини, ображати та створювати перепони для повноцінної участі в суспільному житті.

1. Спілкуючись із людьми з інвалідністю, дотримуйтеся простих принципів поваги та індивідуального підходу:

- у розмові залишайтеся собою, будьте відкритими до підтримки, якщо про неї попросять;

- звертайтеся напряму до людини, а не до її супровідника;

- завжди запитуйте, як людині зручніше спілкуватися, наприклад, чи говорити вам голосніше або повільніше, на якій відстані вам стояти;

- майте терпець, давайте співрозмовнику час висловити думку, а якщо щось незрозуміло, уточнюйте.

Які слова вживати замість образливих чи поблажливих, як-от «глухий», «сонячні люди», чи «інвалідний візочок»?

Навчитися інклюзивного слововжитку допоможе Словник безбар’єрної мови.

Матеріал підготовлений у рамках Всеукраїнської програми »Ти як?» (https://howareu.com/), ініційованої першою леді Оленою Зеленською.

За ініціативи Войтович Оксани Василівни, викладача кафедри дошкільної педагогіки та психології і спеціальної освіти ім.проф. Т.І. Поніманської, студенти ознайомилися із специфікою роботи фахівців  ІРЦ, принципами діяльності КУ " ІРЦ №2", питаннями впровадження інклюзивної освіти.

Люди, які мають заїкання, розуміють, що хочуть висловити, але мають труднощі це зробити. Наприклад, вони можуть повторювати чи витягувати слова, склади, приголосні чи голосні звуки. Також можуть робити паузи під час мовлення через труднощі із певними словами чи звуками.

Існують два основних типи розладу мовлення:

Заїкання в процесі розвитку. Цей тип заїкання є найбільш поширеним і зазвичай виникає в ранньому дитинстві, коли мовленнєві та мовні навички швидко розвиваються.

Набуте або пізнє заїкання. Зустрічається рідше і виникає у старших дітей та дорослих через травму голови, інсульт, або неврологічне захворювання, що прогресує. Це також може бути викликано певними ліками, медикаментами, чи психологічною та емоційною травмою.

Є різні практики, які допомагають у боротьбі із заїканням. Серед найпоширеніших слід виділити такі:

● Логопедична терапія. За перших ознак заїкання слід одразу звертатися до кваліфікованого фахівця. Фахівець-логопед допоможе виявити причину проблеми, підбере вправи, які працюють найефективніше, щоб позбутися заїкання.

● Когнітивно-поведінкова терапія. Вона допомагає зменшити тривожність шляхом виявлення саморуйнівних думок. Така терапія також допомагає підвищити самооцінку та покращити загальну якість життя.

● Вправи на релаксацію. Регулярні дихальні вправи допомагають зменшити тривожність, поліпшити травлення, якість сну. Багато людей із заїканням часто страждають на тривожність, швидко й поверхнево дихають, що не дає змоги надходити достатній кількості кисню в легені. Є багато різних дихальних практик. Наприклад, популярна техніка рівного дихання – вдих і видих мають бути з рівною тривалістю. Також можна робити вправу з глибоким вдихом і довгим видихом. Так ви зможете збільшити об’єм своїх легень, що допоможе менше заїкатися в майбутньому.

● Мімічна гімнастика. Це ще один ефективний метод боротьби із заїканням, який допоможе виробити чіткість і плавність мовлення. Наприклад, можна вимовляти склади «ма-ма-ма», збільшуючи швидкість з часом. Також можна виконувати вправи на розслаблення м’язів губ, щік, масажуючи та стимулюючи їх. Популярні вправи на розтягнення язика і зміцнення його м’язів. Підібрати відповідний комплекс вправ допоможе логопед.

● Постійний рух. Якщо ви відчуваєте хвилювання, напругу, то слід прогулятися і дати своєму тілу розслабитися. Це допоможе знизити ймовірність заїкання.

День білої тростини – це не свято  для людей з обмеженими можливостями, а важлива дата для всього суспільства, яке не повинно забувати про те, що незрячі люди  є такими ж повноцінними членами суспільства, як і всі інші.

Для переважної більшості незрячих людей біла тростина є основним засобом, що забезпечує їм безпеку, можливість орієнтуватися та самостійно пересуватися в просторі, жити незалежним, активним і повноцінним життям.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі живуть 38 млн людей із вадами зору. Ще 110 млн мають ризик втратити зір.

Зір є одним із найважливіших органів чуття, через який діти отримують близько 80% інформації про навколишній світ. Здоровий зір має вирішальне значення для гармонійного розвитку дитини, її навчання та активного життя. Сучасні технології та зміни в способі життя часто створюють додаткові ризики для здоров'я очей, тому профілактика порушень зору у дітей стає актуальною темою для батьків та вчителів. 

Всесвітній день поширення інформації про дислексію

Перший повний тиждень жовтня весь світ присвячує поширенню інформації про дислексію.

У 2024 році Всесвітній день поширення інформації про дислексію відзначають з 7 по 13 жовтня.

Історія створення події

Цей період було запропоновано Міжнародною асоціацією з дислексії. Заходи всесвітнього тижня закликають терпляче ставитися до того, що хтось може бути надто повільним при читанні чи  письмі.

Що потрібно знати

Дислексія має різні форми – хтось лише плутає букви у словах, а хтось взагалі не може сприймати написаний текст та писати сам.

Близько половини всіх дислексиків – ліворукі.

За різними підрахунками, на той чи інший ступінь дислексії страждають 10% населення.

Був винайдений спеціальний шрифт, щоб допомогти дітям та дорослим легше читати. 

Чи знаєте ви, що:

- Розлад із дефіцитом уваги та гіперактивністю - найпоширеніший ментальний розлад у дітей. Від 5 до 10% школярів страждають від РДУГ. Це 1 - 2 дитини на звичайний клас з 30 дітей.

- В Україні (до масштабних бойових дій) було більш як 4 млн учнів, тобто від 200 до 400 тисяч з них мають РДУГ.

- Серед дорослих РДУГ мають близько 4% населення.

- РДУГ - невидима неповносправність. Людина ззовні виглядає цілком звичайною, тому оточення часто не розуміє, чому вона "так" поводиться.

- РДУГ не має відношення до поганого виховання, ліні, сили волі, впливу цукру чи відеоігор. Це нейробіологічний розлад, це особливість роботи мозку.

- РДУГ - переважно спадковий розлад, при якому людині значно складніше контролювати свої імпульси, зосереджуватися, організовувати свою діяльність.

- Правильна допомога при РДУГ дозволяє контролювати його негативні прояви. 

Дякуємо організаторам в особі О.Корсун за запрошення та співпрацю

Багато хто з нас любить на дозвіллі складати пазли! І це не просто байдикування, адже пазли — надзвичайно захопливе та корисне заняття для дорослих і дітей. Вони допомагають заспокоїтися, покращити настрій, сприяють розвитку мозку та творчого підходу до справи, поліпшують пам'ять, зосередженість і концентрацію.

Основна мета цього дня  — не святкування та не викликання жалю до людей з інвалідністю, а саме інформування. Про те, як правильно говорити про інвалідність. Про те, як комунікувати з людьми з інвалідністю. Про те, що людей з інвалідністю не потрібно боятися або ігнорувати. Людина з інвалідністю перш за все Людина. Без особливих потреб або обмежених можливостей, без знецінення або героїзації, але з повагою до кожного та кожної, як до людини перш за все, зі своїм досвідом та можливостями. 

Варто пам’ятати, що мовлення – це основа людського розуму, від якого залежить засвоєння інформації, налагодження соціальних контактів. Найбільш часто мовні розлади проявляються в дитячому віці. Але пам’ятайте, що лише раннє втручання та співпраця з фахівцями принесуть бажаний результат.  

Дякуємо також департаменту освіти Рівненської ОДА в особі Ю. Балла, 

 за яскраві, корисні, якісні, різноманітні матеріали для викристання в роботі фахівцями ІРЦ з дітьми з ООП.

Організатор Благодійна органцізація " Благодійний фонд " Дужа Україна".

Інтерактивний формат тренінгу був націлений на розбудову навичок психологічної стійкості та освоєння технік самодопомоги та стабілізації. Фахівці працювали над розвитком власного ресурсу, над попередженням вигорання, ознайомлювалися з техніками самодопомоги та техніками психологічної регуляції для дітей.

Тема "« Удосконалення навчально-виховного процесу інклюзивного середовища закладу».

 Адже, завдяки злагодженій роботі адміністрації , колективу закладу, батьків дітей з ООП та фахівців ІРЦ робота дає позитивні результати, а діти з ООП комфортно й затишно почуваються в стінах закладу та демонструють свої успіхи.

Тільки спільними зусиллями ми зможемо розібратися із тонкощами інклюзивного навчання, спільно втілюємо принципи інклюзії в життя.

Приєднуємось до всесвітньої акції – флешмобу «Кольорові шкарпетки» («LOTS OF SOCKS») #шкарпетуйся 

Всесвітній день людей з порушеннями мовлення проводитися щорічно 22 жовтня за ініціативою фахівців з Канади  (Canadian Association of Speech-Language Pathologists and Audiologists - CASLPA).  Порушення мовлення – збірний термін для позначення відхилень від норми, прийнятої в певному мовному середовищі, які повністю чи частково заважають мовленнєвому спілкуванню й обмежують можливості соціальної адаптації людини. До порушень мовлення належать: дислалія, дисфонія чи афонія, ринолалія, дизартрія, заїкання, алалія, афазія, дислексія, дисграфія, дисорфографія, фонетико-фонематичне недорозвинення  мовлення, загальне недорозвинення мовлення.

Більшість цих порушень можна виправити в дошкільному та молодшому шкільному віці. Учні з порушеннями мовлення мають функціональні або органічні порушення центральної нервової системи. Допомога таким дітям повинна бути комплексною і здійснюватись групою фахівців, зокрема невропатологом, логопедом, психологом і педагогом. Ефективність роботи значною мірою визначається вчасністю проведених заходів і вибором оптимального методу й темпу навчання.

14 травня на базі Рівненської обласної лікарні стартувало тренінгове навчання по 3С терапії, за сприяння Клубу Рівне Ротарі в рамках проекту "Покращення якості діагностики та реабілітації дітей з аутизмом в Рівненській області".

Вчитель – реабілітолог нашого ІРЦ, Демчук Іван Володимирович, також долучився до навчання.

ЗС терапія заснована на трьох принципах: усвідомленість , координація і концентрація. Дана терапія допомагає дитині усвідомити і пізнати себе, навчити володіти своїм тілом, розвивати координацію в просторі, узгодженості руху тіла та кінцівок та розвиває комунікативні навички.

Джерело: https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-zaprovadiv-rezhim-nadzvichajnoyi-situaciyi-po-vsij-teritoriyi-ukrayini 

Карта емпатії   

Емпатія (від грец. patho – співпереживання) – розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання.

   Ідея створення та реалізації карт емпатії належить маркетологам компанії XPLANE. Використовуючи цей зручний інструмент, вони швидко створювали повний та точний портрет споживача певного продукту. А чому б не застосувати таку чудову ідею в освіті чи вдома?

   Карта емпатії ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– оригінальний спосіб для візуалізації головних особливостей та потреб дітей. Вона проста і наочна, на її створення ви не витратите багато часу, зате саме з її допомогою можна створити «портрет» дитини та зрозуміти, що саме їй потрібно. Сформувати таку карту ніколи не пізно, але краще починати навіть ще із самого початку, а в процесі навчання чи виховання просто доповнювати її.

Інструкція зі створення карти емпатії:

Складові елементи карти емпатії

   Зверніть увагу – в центрі карти завжди треба розміщувати фото дитини (і обов’язково підписати ім’я). Це допоможе зосередитися на тому, кого ми прагнемо зрозуміти. Пізніше сторінку ділимо на 6 блоків, кожному з яких відповідає певний напрямок вивчення:

1. Що дитина бачить?

   Треба дізнатися більше про умови та особливості життя дитини та ретельно вивчити навколишнє середовище, з яким вона зіштовхнеться у майбутньому. Дізнайтеся, чи є проблеми у садочку чи з товаришами, як він сприймає вихователів та інших дітей взагалі.

2. Що чує дитина?

   Інформаційний фон. Тут дуже важливо з’ясувати, що батьки говорять, як готують до співпраці з однолітками.

3. Про що дитина думає та що відчуває?

   Перш ніж дитина контактуватиме із соціумом, бажано поговорити з ним у спокійній обстановці та спробувати з’ясувати, що йому подобається, а що – ні. Спробуйте дізнатись про страхи і переживання, якщо потрібно, залучіть до цього завдання психолога.

4. Що дитина говорить та робить?

   Цей блок доцільно заповнювати пізніше. Поспостерігайте за ним, як поводить себе, як реагує на нове оточення та чи намагається спілкуватися з однолітками. Як він це робить?

5. Які в дитини є страхи та проблеми?

   Звісно, всі діти в той чи інший час, можуть стикнутися з купою проблем, але тим, хто має особливі освітні потреби, може бути ще складніше. Які перепони можуть чекати дитину та чого саме може боятися найбільше важливо дізнатись в першу чергу!

6. Які дитина має цінності?

   Чого хоче та до чого прагне ваша особлива дитина? За якими критеріями може оцінювати свій успіх та невдачі? Чим ви можете допомогти йому?

   Коли ви заповните всі шість блоків, то фактично «розберете» дитину на складові, а це означає, що в подальшому ви без особливих складнощів зможете як мінімум робити припущення щодо її поведінки та прагнень.

   Для створення карти емпатії, можна керуватися лише власними спостереженнями, але це займе певний час, а витрачати його дарма в цьому випадку не можна, адже взаємодіяти з дитиною потрібна вже зараз, тому вам може допомогти практичний психолог!

   Для створення такої непересічної карти достатньо одного аркушу та кількох кольорових олівців. Цікаво, що основне поле фактично безкінечне, тобто ви можете створити стільки карт, скільки забажаєте.

      Краще тримати вже готові карти емпатії під рукою – розміщена на них інформація може знадобитися у будь-який момент, а щоб дані не застаріли, не забувайте періодично оновлювати їх. Тоді ви без проблем зможете краще зрозуміти, що саме потрібно вашим дітям.