Робоча станція —комп'ютер, призначений переважно для вирішення наукових, технічних та інженерних завдань. Як правило, протягом сеансу використовується однією людиною (на противагу серверам або мейнфреймам, що призначені для багатокористувацької роботи), є частиною локальної мережі і працює під керуванням багатозадачної і багатокористувацької операційної системи. Вважається, що швидкодія і загальна продуктивність робочих станцій вищі за продуктивність звичайнихперсональних комп'ютерів.
Типові сфери застосування робочих станцій: 3D-проєктування, архітектура, моделювання різних процесів (виробничих, електронних тощо), проєктування схем і плателектронних пристроїв, проєктування мікросхем, наукові розрахунки з побудовою графіків, робота з відео-, аудіо- і графічними файлами великих розмірів.
Модель "клієнт-сервер" – це модель розподіленої системи, в якій показано розподіл даних і процесів між декількома процесорами. Модель містить три основних компоненти:
Набір автономних серверів, які надають сервіси іншим підсистемам. Наприклад, сервер друку, який надає послуги друку, файлові сервери, які надають сервіси управління файлами, і сервер-компілятор, який надає сервіси компіляції вихідних кодів програми.
Набір клієнтів, які викликають сервіси, що надаються серверами. В контексті системи клієнти є звичайними підсистемами. Дозволяється паралельне виконання декількох екземплярів клієнтської програми.
Мережа, за допомогою якої клієнти отримують доступ до сервісів. В принципі немає ніякої заборони на те, щоб клієнти і сервери запускались на одній машині. На практиці модель клієнт/сервер в такій ситуації не використовується.