Методи боротьби з комп'ютерним піратством

За комп’ютерними програмами довго не визнавалося право стати об'єктом інтелектуальної власності – своєрідним товаром, що належить автору чи іншому правовласнику. Причина криється у суспільній свідомості, в якій комп'ютерні програми з моменту їх появи асоціювалися з безкоштовним додатком до ЕОМ, хоча вони мають усі риси об'єкта інтелектуальної власності і потребують захисту не меншого, ніж будь-яке інше майно. Адже витрати на їхнє створення значно перевищують витрати на виробництво самих персональних комп’ютерів.

Для протидії піратству в рамках боротьби з організованою злочинністю держави можуть:

• підвищити пріоритет розслідувань і обвинувачень по злочинах проти інтелектуальної власності;

• полегшити передачу інформації з ІТ-індустрії;

• забезпечити спеціальне навчання слідчих і прокурорів з питань боротьби із злочинами в сфері високих технологій;

• надавати додаткову допомогу представникам іноземних правоохоронних органів, щоб перебороти транснаціональний характер таких злочинів.

Результати аналізу діяльності правоохоронних органів свідчать, що у переважній більшості випадків правопорушники притягаються до кримінальної чи адміністративної відповідальності за незаконну торговельну діяльність, порушення порядку провадження підприємницької діяльності, порушення податкового законодавства, а не за порушення авторських прав виробників програмного забезпечення.