Експеримент

ЗАЗДРАВИЦЯ

(на основі гуморески під назвою «Експеримент»)

Рядками даної гуморески Вам, представникам сильної статі, бажаю бути не макухами, а дай Бог, мужчинами. Щоб в суєті побутової буденності Ви не втрачали своє обличчя і не опускались низько в очах оточуючих Вас жінок. Ставтеся до них, як до витончених, вишуканих, граціозних балерин, підкорюйте заради них високі вершини в кар’єрі. Вгощайте їх не лише ігристими винами та своїми перегарами від міцних коньяків, а й карколомними вчинками, палкими обіймами, солодкими цілунками, ніжними пестунками – щедрими дарунками душі й тіла. Будьте експериментаторами, і експериментуйте на сторінках любовних цидулок-валентинок, а не в закарлюках несподіваних та приголомшливих анонімок. А Вам, представницям чарівливої статі, бажаю не губити свій дорогоцінний вік в рутині суцільних інцидентів, а з фразою «Ще нікого так у жизні не любила» прожити все життя, легко несучи на плечах коромисло з переповненими відрами здоров’я й радості. Віддавайте свою молодість тому, хто за вами упадає, увивається, в’ється як барвінок, і носить Вам торти, ковбаси, пряники й сосиски – дарує від душі та безкорисливо свою (хоч і не зрівняну з діамантами, шубами, автівками, квартирами) безцінну увагу. Не забувайте, що для когось Ви – яскраві артистки, тому шануйте своїх прихильників та поціновувачів...

ГУМОРЕСКА «ЕКСПЕРИМЕНТ»
У суботу вранці жінка лаяла Данила:– Вийшла заміж за макуху, вік свій загубила.І навіщо віддала я молодість такому?Як покину, не потрібен будеш ти нікому.
А в неділю анонімку одержала жінка.Закарлюками кривими списана сторінка:«Ваш Данило вам зміняє. Ходить до артистки.Торти носить і ковбаси, пряники й сосиски.
Він із нею в ресторанах і кафе буває.Сам коньяк п'є, а артистку винами вгощає.І артистка дуже любить вашого Данила.«Ще нікого так у жизні, – каже, – не любила».
Та артистка – балерина, чоловіка має,Що в якомусь міністерстві важний пост займає».З несподіванки у жінки пересохло в роті.– Піду, знайду паразитку просто на роботі.
Як застукаю на сцені кляту балерину,Повисмикую їй ноги, поламаю спину!Довго буде пам’ятати, бісова личина.Боком вилізуть їй, клятій, коньяки і вина.
Згодом, трохи вгамувавшись, люстру засвітила.Придивилася пильніше й ледь не очманіла.– Щось знайомі закарлюки, почерк і чорнило. Люди добрі, цю бредню надряпав мій Данило!
І накрила чоловіка: – Грім би тебе вдарив!Ти навіщо анонімку сам на себе вшкварив?
А Данило гордо каже: – Після інцидентуНаписав я анонімку для експерименту.Ти повірила, що в мене є десь балерина?Значить, я – ще не макуха, а дай Бог, мужчина!
Павло Глазовий ©