Балада про цеглину
ЗАЗДРАВИЦЯ
ЗАЗДРАВИЦЯ
(на основі гуморески під назвою «Балада про цеглину»)
Рядками даної гуморески Вам, представникам сильної статі, в риболовлі бажаю відмінного кльову та великого улову, а в дружиноловлі – хай у ваш невід, замість зграї (цілого гарему), потрапить одна Золота Рибка (в особі голоногої молодички), але не та, що виконуватиме всі ваші бажання, як у казці, а та, з якою ви пліч-о-пліч зможете досягти все задумане та омріяне. А Вам, представницям чарівливої статі, бажаю не уподібнюватися цікавій Варварі, якій ніс відірвали, бо менше знатимете – то краще спатимете. Не цікавтеся неробами, які бездіяльно коцюблять свою спину, і не клюйте на їхню донжуанську цеглину. Хай на вашій життєвій стежині зустрінуться дієві, винахідливі, удачливі рибаки-чоловіки, які і поцілують, і кофтинку зі спідницею подарують, а рибу, що впіймали, смачно приготують...
Рядками даної гуморески Вам, представникам сильної статі, в риболовлі бажаю відмінного кльову та великого улову, а в дружиноловлі – хай у ваш невід, замість зграї (цілого гарему), потрапить одна Золота Рибка (в особі голоногої молодички), але не та, що виконуватиме всі ваші бажання, як у казці, а та, з якою ви пліч-о-пліч зможете досягти все задумане та омріяне. А Вам, представницям чарівливої статі, бажаю не уподібнюватися цікавій Варварі, якій ніс відірвали, бо менше знатимете – то краще спатимете. Не цікавтеся неробами, які бездіяльно коцюблять свою спину, і не клюйте на їхню донжуанську цеглину. Хай на вашій життєвій стежині зустрінуться дієві, винахідливі, удачливі рибаки-чоловіки, які і поцілують, і кофтинку зі спідницею подарують, а рибу, що впіймали, смачно приготують...
ГУМОРЕСКА «БАЛАДА ПРО ЦЕГЛИНУ»
Сидів рибак над водою, Скоцюбивши спинуІ на голову поклавши Велику цеглину.
Мимо нього молодичка Бігла голонога.Зупинилась, здивувалась:– Вперше бачу йога!
Обдивившись молодичкуЗа якусь хвилину,Поклав рибак на головуЩе одну цеглину.
Потім третю взяв і рубаПримостив на тім’я.– Сідай, – каже, – біля мене.Скажи своє ім’я.
Молодичка запишалась:– Звуть мене Галина.А навіщо вам здаласяЩе й третя цеглина?
Зняв рибак із себе цеглу,Поклав на травицю.– Якщо, – каже, – поцілуєш,Взнаєш таємницю.
Повагалась молодичкаІ рядочком сіла.– Гаразд, – каже, – поцілую.Скільки того діла…
І вже потім, обтрусившиКофточку й спідницю,Попросила: – Відкривай жеСвою таємницю.
– Та яка там таємниця…Сиджу оце зранку.Не клює клятюща риба,Не йде й на приманку.
Проса, каші і макухиВитратив торбину,А ти клюнула вже третяНа просту цеглину.
Павло Глазовий ©
Сидів рибак над водою, Скоцюбивши спинуІ на голову поклавши Велику цеглину.
Мимо нього молодичка Бігла голонога.Зупинилась, здивувалась:– Вперше бачу йога!
Обдивившись молодичкуЗа якусь хвилину,Поклав рибак на головуЩе одну цеглину.
Потім третю взяв і рубаПримостив на тім’я.– Сідай, – каже, – біля мене.Скажи своє ім’я.
Молодичка запишалась:– Звуть мене Галина.А навіщо вам здаласяЩе й третя цеглина?
Зняв рибак із себе цеглу,Поклав на травицю.– Якщо, – каже, – поцілуєш,Взнаєш таємницю.
Повагалась молодичкаІ рядочком сіла.– Гаразд, – каже, – поцілую.Скільки того діла…
І вже потім, обтрусившиКофточку й спідницю,Попросила: – Відкривай жеСвою таємницю.
– Та яка там таємниця…Сиджу оце зранку.Не клює клятюща риба,Не йде й на приманку.
Проса, каші і макухиВитратив торбину,А ти клюнула вже третяНа просту цеглину.
Павло Глазовий ©