ЩО ТАКЕ БУЛІНГ, ЯК ЙОГО РОЗПІЗНАТИ ТА ЯК ДІЯТИ СТОРОНАМ КОНФЛІКТУ?

У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу. Напередодні початку нового навчального року, Міністерство юстиції України продовжує інформування в рамках кампанії  #СтопБулінг.

Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) (цькування) - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

• систематичність (повторюваність) діяння;

• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

• наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які  є види булінгу ?

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:

• фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);

• психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);

• економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);

• сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);

• кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася -  це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!

Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?

• Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.

• Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.

• Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.

• Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).

• Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.

• Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.

У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію!

        Що робити, якщо ви стали свідком булінгу?

• Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати.

• Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги.

• Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.

• Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.

• Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

 Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

      Що робити, якщо ваша дитина агресор?

• Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.

• Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.

• Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.

• Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.

• Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Яка роль  відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

• розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

• розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;

• вживає відповідних заходів реагування;

• забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

• повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Також Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти 

1. Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу. 

2. Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян». 

3. Здобувач освіти, який став свідком булінгу у школі, зобов’язаний повідомити про це вчителя, вихователя, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти . 

4. Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт. 

5. Керівник закладу освіти має розглянути звернення. 

6. Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу. 

7. Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу. 

8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей. 

9. Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу освіти має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу. 

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"

https://zakon.rada.gov.ua/go/2657-19

НАСЛІДКИ БУЛІНГУ

Розлади психіки. Навіть по одиничний випадок булінгу залишає глибокий емоційний шрам, що вимагає спеціальної роботи психолога). Дитина стає агресивною і тривожною, що переходить і в доросле життя. У неї виникають проблеми з поведінкою, вона схильна до депресії та суїциду.

· Складнощі у взаєминах. Люди які пережили булінг у дитинстві мають більші шанси стати жертвами мобінгу на робочому місці. Світова статистика стверджує, що дорослі з яких знущалися в дитинстві в більшості залишаються самотніми на все життя, їм важче підніматися кар’єрними сходами, тому вони вибирають частіше на домну або відокремлену роботу, більше спілкуються в соціальних мережах ніж в реальному житті.Мо́бінг, іноді Моббінг (від англ. mob— юрба)— систематичне цькування, психологічний терор, форми зниження авторитета, форма психологічного тиску у вигляді цькування співробітника у колективі, зазвичай з метою його звільнення.Інструменти мобінгу: приховування позитивної інформації про особу; ізоляція жертви в колективі; обливання брудом, свідоме і систематичне, розповсюдження принизливих пліток; безперестанна і негативна критика; висміювання; окрики (часто прилюдні і немотивовані); доноси керівництву, тривалі наклепи; підступне заохочення на бік агресорів керівництва тощо.

· Хвороби. Результатом булінгу часто буває фізичне нездужання. Відомі випадки коли у хлопчиків від стресу та безсилля починалися проблеми з серцем, дівчатка-підлітки схильні до іншої недуги, глузування та образи приводять їх до анорексії або булімії, можливі розлади сну та поява психосоматики.

· Наслідками булінгу для дітей ініціаторів є підвищений ризик антисоціальної поведінки у дорослому віці, вандалізм, крадіжки в магазині, вживання алкоголю та наркотичних засобів тощо. В 4 рази більші шанси ніж у інших дітей бути засудженими за злочин скоєний до 24 років. Вчинення фізичного булінгу збільшує ризик скоєння жорстокого насильства у віці 15 – 25 років.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Найголовніше, це виховати в дитині культуру користування інтернетом. Ви ж вчіть своїх дітей поводитися в суспільстві, прищеплюйте їм певні правила етикету, виховуєте в них любов до людей. Те ж саме необхідно робити, і коли справа стосується віртуального простору. Якщо ж вам самим щось невідомо, ви можете знайти спеціальну літературу, яка допоможе все правильно пояснити це дитині. Якщо ж проблема вже існує, то не зволікайте, і якщо самостійно впоратися вам не вдається, зверніться до фахівця.

Не можна заперечувати, що у комп'ютерних технологій велике майбутнє, і вони крім шкоди, приносять і значну користь. Просто потрібно використовувати їх за призначенням і з розумом!

Шановні батьки!

Запам'ятайте самі та навчіть свою дитину про відповідальність за заподіяння шкоди іншій особі. До адміністративної відповідальності притягуються з 16 років, а до того відповідальність за вчинки дітей несуть їхні батьки.

За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років,тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Правила поведінки здобувачів освіти

в освітньому закладі

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальну середню освіту»  учень – це особа, яка навчається і виховується в одному із загальноосвітніх навчальних закладів, зарахування до яких, як правило, здійснюється з 6 років.

Статус учнів як учасників навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, їх права та обов’язки визначаються Законом України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту» та іншими нормативно – правовими актами чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про освіту»  учні  як здобувачі освіти мають право на:

-         навчання упродовж життя та академічну мобільність;

-         індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;

-         якісні освітні послуги;

-         справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;

-         відзначення успіхів у своїй діяльності;

-         свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо;

-         безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;

-         повагу людської гідності;

-         захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

-         користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;

-         доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;

-         інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення.

Учні як здобувачі освіти зобов’язані:

-         виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;

-         поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

-         відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

-         дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов Статуту освітнього закладу.

Здобувачі освіти мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

Здобувачам освіти забороняється:

·         допускати прояви грубості, вульгарності;

·         палити у приміщеннях і на території навчального закладу;

·         використовувати петарди;

·         вживати алкогольні напої, наркотичні та токсичні речовини;

·         псувати державне, громадське та особисте майно.

·          

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ для здобувачів освіти

- Учень приходить у школу за 10-15 хвилин до початку занять, охайний, одягнутий відповідно до вимог ділового стилю, займає своє робоче місце, готує все необхідне навчальне приладдя.

- Забороняється приносити на територію закладу з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої тютюнові вироби, наркотики і інші одурманюючі засоби й отрути;

- забороняється вживання непристойних виразів і жестів;

- забороняється без дозволу педагогів (за узгодженням із батьками) йти зі школи та її території в урочний час;

- у разі пропуску занять учень зобов’язаний пред’явити класному керівнику довідку або заяву від батьків (осіб, що їх заміняють) про причину відсутності на заняттях;

- фізична конфронтація, залякування і знущання є неприпустимими формами поведінки;

- не дозволяється жувати гумку, користуватися плеєром і мобільним телефоном на уроках;

- учень зобов’язаний виконувати домашні завдання в терміни, встановлені шкільною програмо;

- учень повинен належним чином вести щоденник, пред’являти його на першу вимогу вчителя.

ПОВЕДІНКА УЧНІВ НА ПЕРЕРВАХ

Час перерви — особистий час кожного учня. Він може його проводити на власний розсуд, проте не повинен заважати іншим, порушувати правил безпеки.

Під час перерви учень зобов’язаний:

- підтримувати чистоту і порядок на своєму робочому місці;

- вийти з класу, якщо попросить учитель;

- підкорятися вимогам чергового учня чи учителя.

- забороняється бігати по сходах, поблизу вікон і в інших місцях, непристосованих для ігор.

- забороняється штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу.

- категорично забороняється самовільно відчиняти вікна, сидіти на підвіконнях чи виглядати у відкриті вікна.

- на перервах школярі можуть звернутися до свого класного керівника, чергового учителя, дирекції закладу за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії. 

Городенківський ліцей № 2

НАКАЗ

Від 05. 09.  2024р.                                                    №91/ос

Про  організацію роботи  щодо  протидії

булінгу

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 року  №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», зареєстрованого  в Міністерстві  юстиції   України   від   03.02.2020  року за № 111/34394,  наказу Міністерства освіти і науки від 26.02.2020 року  № 293 «Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти», листа Міністерства освіти і науки від 20.03.2020 року  №6/480-20 «Про план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню)  в закладах освіти», Листа МОН  від 14.08.2020р. №1/9-436 з метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти, вільного від насильства та булінгу (цькування),

НАКАЗУЮ:

1. Призначити відповідальною особою за проведення з учасниками освітнього процесу виховної роботи із запобігання домашньому насильству та булінгу заступника директора з виховної роботи Чернецьку Надію Василівну.

2. Заступнику директора школи з виховної роботи Чернецькій Н.В.  розробити  План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в школі і забезпечити його виконання.

   3.  Створити  постійно  діючу комісію  з розгляду випадку  булінгу (цькування)  у складі:

-    Скляра В.І., директора ліцею– голова комісії;

-  Чернецької Н.В., заступника директора з виховної роботи – заступник голови комісії;

-    Півцьо У.В.., педагога-організатора – секретар комісії;

-    Миронів Т.М., соціального педагога– член комісії;

-         Білика І.О., учителя фізичної культури – член комісії;

-         Король Вікторія, президент ліцею, учениця 9Б  кл.

4.Класним керівникам на годинах спілкування інформувати учнів :

– правила поведінки здобувачів освіти в  закладі;

– план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі;

– порядок подання та розгляду звернень про випадки булінгу в закладі від учнів, їх батьків, законних представників, інших осіб;

– порядок реагування на доведені випадки булінгу та відповідальність осіб причетних до булінгу;

– корисні посилання для учнів щодо протидії булінгу.

-         корисні посилання для батьків щодо протидії булінгу на батьківських зборах.

5.     Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор  ліцею                                 Володимир СКЛЯР

НАКАЗ № 70/ос від 01.09.2025р. Про організацію роботи  та затвердження Плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в Городенківському ліцеї №2 у 2025/2026 н.р.