Історія Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка
Уперше в такому обсязі представлено цінний та багатогранний матеріал про основні віхи життя та діяльності Любові Борисівни Хавкіної, видатного українського та російського теоретика й організатора бібліотечної справи, бібліотекознавця і бібліографа, письменниці, публіциста, перекладача, заслуженого діяча науки РРФСР, доктора педагогічних наук. Базою дослідження стали маловідомі широкому загалу архівні документи та видання, також було використано матеріали з відкритих джерел.
Любов Борисівна Хавкіна. Отроцтво
1871
Народилася у Харкові 12 (24) квітня.
Батько, Хавкін Борис Володимирович, лікар, громадській діяч, перекладач праць видатних німецьких вчених-медиків, колезький радник, учитель жіночої гімназії при єврейсько-лютеранській церкві Св. Вознесіння, член Харківської громадської бібліотеки (ХГБ), Харківського товариства розповсюдження грамотності серед народу (ХТГ).
Мати, Хавкіна Катерина Абрамівна, фельдшер, член комітету Товариства піклування про нужденних студентів закладів вищої освіти.
Сестра, Хавкіна Олена Борисівна, вчителька чоловічої недільної школи та член шкільно-педагогічного комітету в ХТГ. Працювала у 3 розряді і музичному відділі ХГБ. Вийшла заміж і переїхала до США. Її чоловік, Френсіс Сноу – очільник Російського бюро Американського комітету суспільної інформації, видавець журналу «Current History».
Брат, Хавкін Павло Борисович, лікар, член ХТГ.
Чоловік, Гамбургер Євген Федорович, мав ступінь провізора (аптекаря) в Харкові, громадській діяч, депутат Єкатеринодарської міської думи, голова правління Єкатеринодарського товариства взаємного кредиту, управитель Єкатеринодарського відділення «Російського для зовнішньої торгівлі банку», піклувальник першої Єкатеринінської жіночої гімназії, онук по материнській лінії Я. П. Данилевського, племінник професора В. Я. Данилевського. (Відомості публікуються вперше, за результатами дослідження 2021 р.)
Будинок, в якому мешкала родина Хавкіних.
Харків, вул. Пушкінська, буд. 2
Друга жіноча Олександрівська гімназія.
Харків, пл. Вознесенська, буд. 8
1887
Закінчила другу Харківську жіночу (Олександрівську) гімназію із золотою медаллю і атестатами на звання вчительки початкової школи, домашньої вчительки, домашньої наставниці з правом вступу без іспитів на Вищі жіночі курси.
1888–1890
Почала трудовий шлях вчителькою в Харківській приватній жіночій школі Х. Д. Алчевської. Викладала, керувала позакласним читанням трьох груп учениць (літературним факультативом). Рецензувала книжки, взяла участь у складанні «Книга взрослых. Первый год обучения» (1899 р.), третього тому покажчика «Что читать народу?» (1906 р.) – колективної праці педагогів недільної школи, яка використовувалася як бібліографічна модель для комплектування фондів народних бібліотек і отримала високу оцінку не тільки в країні, але і за кордоном (в 1889 р. відзначена малою золотою медаллю на Всесвітній виставці в Парижі).
Травень 1890. Розпочала бібліотечну діяльність на посаді бібліотекаря «дешевої» бібліотеки ХГБ або третього розряду, який став прототипом народних бібліотек не тільки міста Харкова, але й Харківської губернії та всієї Російської імперії.
1891
Березень 1891. Член комітету зі створення першої безплатної читальні ХТГ (добирала, обробляла книги, брала участь у складанні першого каталогу читальні).
Любов Борисівна Хавкіна. Юність
Грудень 1891. Взяла участь у відкритті першої народної безплатної читальні.
1891–1905. Член ХТГ (продовжила членство до 1920 р.). Входила до складу правлінь першої і третьої безплатних читалень, трьох комітетів (видавничого, довідково-педагогічного, позашкільної освіти), ревізійної комісії.
1891–1918. Член ХГБ, правління ХГБ (з 1902 р.), завідуюча музичним відділом (з 1902 р.), відділом бібліотекознавства (з 1903 р.)
Недільна школа Х. Д. Алчевської.
Харків, пров. Мироносицький, буд. 9
Харківська громадська бібліотека.
Харків, пров. Петровський, буд. 18
Любов Борисівна Хавкіна. Юність
1893
Паралельно з роботою в бібліотеці закінчила Харківське музичне училище за фахом «Теорія музики» (клас викладача А. Юр’яна) з атестатом першого ступеня.
1894
Була присутня на засіданні Вільноекономічного товариства у Петербурзі, де вирішувалося питання щодо Комітету грамотності.
1896
Створила музичний гурток при першій безплатній читальні, стала його секретарем. Організовувала концерти, лекції, проводила роботу з читачами.
1896–1897. Очолила музичний відділ газети «Харьковские губернские ведомости», де було опубліковано понад 100 її нотаток і статей з історії музики, нарисів про життя видатних композиторів, рецензій та оглядів концертного життя Харкова та музичної літератури.
1896–1905. Член-відвідувач Харківського відділення Імператорського російського музичного товариства.
1898
Нагороджена вчительською срібною медаллю Російської імперії на Олександрійській стрічці «За старанність» та удостоєна подячного адреса від учителів недільної школи на знак визнання її просвітницьких заслуг.
Листопад 1898. Читала доповідь «Про берлінські народні бібліотеки і читальні у Цвіттау» на загальних зборах членів ХТГ.
1898–1901. Вільна слухачка на філологічному факультеті Берлінського університету. Вивчала бібліотекознавство під керівництвом доктора А. Бухгольца (керівника міських бібліотек Берліна). Вільно володіла французькою, німецькою, англійською, італійською, іспанською, польською мовами. Читала і перекладала зі словником тексти шведською, норвезькою, голландською мовами.
Музичне училище.
Харків, вул. Катеринославська, буд. 30
Перша народна безплатна бібліотека-читальня Харківського товариства грамотності. Харків, в'їзд Васильєвський, буд.10
1899
У журналі «Русская школа» опубліковано першу статтю Л. Б. Хавкіної з питань бібліотечної справи «Берлинские народные читальни и библиотеки».
5 грудня 1899. Виступила на зборах членів ХГБ з питання обговорення нового статуту бібліотеки, комплектування фонду. Обиралася членом комісії зі складання покажчика журнальних статей.
1900
Під час канікул вивчила організацію роботи багатьох бібліотек в Німеччині і Франції. Відвідала Всесвітню виставку в Парижі, де ознайомилася з методами Американської бібліотечної асоціації та ідеями її засновника М. Дьюї.
1901
Склала вітальний текст від вчителів Харківської приватної жіночої школи Х. Д. Алчевської з нагоди відкриття нової будівлі ХГБ. Пам’ятну адресу з цим текстом вручила на урочистих зборах голові правління бібліотеки Д. І. Багалію.
Член-фундатор довідково-педагогічного комітету та ювілейної комісії з підготовки святкування 10-річчя першої безплатної читальні. Спільно з членами комісії проводила анкетування серед читачів, наслідки якого проаналізовані у доповіді на ювілейному урочистому засіданні. Обстежила й проаналізувала діяльність сільських бібліотек Харківської губернії, підготувала звіт Харківському губернському земству «Библиотеки-читальни Харьковской губернии по данным исследования 1900–1902 гг.».
Любов Борисівна Хавкіна. Юність
28 листопада 1901. Прочитала доповідь «О музее имени Песталоцци в Цюрихе» на засіданні довідково-педагогічного комітету ХТГ. Це стало поштовхом до створення музею наочних посібників при комітеті.
1902
5 лютого 1902. Читала доповідь про бібліотеки Парижа на засіданні довідково-педагогічного комітету ХТГ.
8 грудня 1902. Обрана членом правління ХГБ.
15 грудня 1902. Виступала з доповіддю щодо влаштування музичного відділу. Призначена головою музичної комісії ХГБ.
Будівля другої школи Харківського товариства грамотності, де розміщувалося правління та комітети ХТГ.
Харків, вул. Ветеринарна, буд. 19
Берлінський університет.
Німеччина
Любов Борисівна Хавкіна. Зрілість
1903
Організувала в ХГБ через міжнародний книгообмін обмін документами щодо соціоуправління містом і земством з Нью-Йоркською публічною бібліотекою.
Обрана членом комітету третьої читальні ХТГ, членом комісії з підготовки виставки до ІІІ Всеросійського з’їзду діячів з питань технічної та професійної освіти.
8 січня 1903. Брала участь у відкритті в ХГБ музичного відділу, який став першою в Росії доступною музичною бібліотекою з видачею документів додому. Призначена завідуючою музичним відділом, завідуючою нотним абонементом. Подарувала відділу близько 100 нотних видань і книг. Брала активну участь у підготовці і виданні «Каталога музыкального отдела Харьковской общественной библиотеки».
Правління ХГБ висловило Л. Б. Хавкіній – голові музичної комісії – глибоку подяку за плідну роботу.
20 квітня 1903. Виступала на загальних зборах ХГБ з доповіддю про організацію відділу бібліотекознавства. Обрана головою комісії зі створення цього структурного підрозділу. Подарувала відділу 10 книжок, 10 систем-бланків, 8 малюнків і планів.
1904
4 січня 1904. Виступала з доповіддю про професійну підготовку бібліотекарів на ІІІ Всеросійському з’їзді діячів з питань професійної та технічної освіти, де обґрунтувала проєкт бібліотечної освіти, який передбачав організацію бібліотечних курсів, а згодом і спеціального навчального бібліотечного закладу, й отримав підтримку з'їзду.
Опублікувала книгу «Библиотеки, их организация и техника. Руководство по библиотековедению».
Березень 1904. Надіслала листа до Російського бібліографічного товариства з пропозицією передати у розпорядження секції бібліографознавства деякі дублети матеріалів з музею бібліотекознавства ХГБ і по одному примірнику особистих праць.
8 квітня 1904. Отримала подяку від Російського бібліографічного товариства як автор книги «Библиотеки, их организация и техника».
15 грудня 1904. На загальних зборах членів ХГБ у структурі установи затверджено відділ бібліотекознавства з музеєм наочних посібників і музичний відділ. Призначена завідуючою першим у Російській імперії відділом бібліотекознавства за прикладом бібліотек США і Великобританії.
1905
Брала участь у Всесвітній виставці (Льєж, Бельгія), де книгу «Библиотеки, их организация и техника» нагороджено золотою медаллю. Експозиції відділу бібліотекознавства ХГБ присуджено почесний диплом.
Червень 1905. Вступила до шлюбу і переїхала до Єкатеринодара. Отримала подяку від правління ХГБ за свою діяльність.
1906
Червень 1906. Бібліотечною комісією першої Державної Думи обрано помічником бібліотекаря Державної Думи. У зв'язку з розпуском Думи, до своїх обов'язків не приступила.
1906–1911. Мешкала в Єкатеринодарі. Перекладала наукову, художню та дитячу літературу (майже 75 перекладів англійською, французькою, німецькою, італійською, іспанською, шведською мовами). Публікувала статті та огляди в журналах «Русская школа», «Просвещение», «Вестник воспитания», «Для народного учителя».
1907
Виступила з доповіддю про бажане улаштування бібліотек на з’їзді Московського відділу Всеросійської ліги освіти, в якій висунула завдання реорганізації всієї освітньої системи на широких демократичних засадах та шляхи поліпшення діяльності бібліотек. Доповідь опубліковано в журналі «Вестник воспитания».
1907-1909. Член редакційної комісії ХТГ з підготовки та видання «Народной энциклопедии научных и прикладных знаний» в 14 томах. До її обов’язків входило складання статей, редагування робіт інших авторів, переговори з видавцем І. Д. Ситіним. Є автором статей «Загадки материальной культуры», «Первобытные люди», «Народные читальни-библиотеки», що увійшли до 8-го і 10-го томів енциклопедії.
1909
5 травня 1909. Надіслала Л. М. Толстому листа і книгу «Индия».
9 червня 1909. Отримала відповідь зі схвальним відгуком від Л. М. Толстого.
1909–1910. Провела всебічне обстеження діяльності 635 міських публічних бібліотек Російської імперії, доповнивши тогочасні статистичні відомості. Результати дослідження опубліковані в другому виданні книги «Библиотеки, их организация и техника», покладені в основу доповідей «Наши публичные библиотеки» і «Публичные библиотеки в России. Их современное состояние и идеалы будущего».
1911
Готувалася до І Всеросійського з’їзду бібліотечної справи у Петербурзі: листувалася з працівниками Нью-Йоркської публічної бібліотеки Е. Х. Андерсоном і Х. М. Ліденбергом, добирала колекцію фотографій видатних бібліотечних будівель у різних країнах для виставки з'їзду , складала доповідь «Публичные библиотеки России. Их современное состояние и идеалы будущего». Через тяжку хворобу і смерть чоловіка не була присутньою на з’їзді. Повернулася до Харкова.
Вела переговори про можливість улаштування бібліотечних курсів за проєктом 1904 р. Член комісії з улаштування курсів при Товаристві бібліотекознавства Санкт-Петербургу.
Опублікувала видання «Руководство для небольших библиотек», що до 1930 р. перевидавалася шість разів і на багато років стала настільною книгою бібліотекарів, а у 1928 р. премійована Головнаукою Народного комісаріату освіти.
Запрошена до Москви Російським бібліографічним товариством. На його засіданні прочитала доповідь «Наши публичные библиотеки». Обрана почесним членом та членом комісії бібліотекознавства товариства, де працювала до 1916 р.
За дорученням правління ХГБ склала «Краткий исторический очерк о деятельности Харьковской общественной библиотеки за 25 лет», підготувала вісім статей про книгозбірню.
Афіша Всесвітньої виставки EXPO 1905.
Льєж. Бельгія
Л. Б. Хавкіна серед членів правління ХГБ.
Урочисте засідання з нагоди 25-річчя ХГБ
12 лютого 1912 року
1912
12 лютого 1912. Взяла участь у святкуванні двадцятип’ятиріччя ХГБ.
На ювілейному засіданні виступила з доповіддю «Краткий исторический очерк о деятельности Харьковской общественной библиотеки за 25 лет», привітала бібліотеку від імені Російського бібліографічного товариства.
Доповідь опубліковано окремим виданням і додатком до звіту бібліотеки за 1911-1912 рр.
Березень 1912. Виступила з доповіддю «Юбилей Харьковской общественной библиотеки в связи с ее историей» на зборах Товариства бібліотекознавства у Петрограді.
26 жовтня 1912. Виносила на розгляд свій проєкт з улаштування курсів при Російському бібліографічному товаристві. Однак правління Товариства не знайшло практичних шляхів до його здійснення.
1913
4 січня 1913. Склала пояснювальну записку «К проекту о первых в России курсах по библиотечному делу» для Московського міського народного університету імені А. Л. Шанявського. Проєкт підтримало керівництво університету, матеріальну підтримку надав філантроп М. О. Шахов.
30 січня 1913. Відкрила перші бібліотечні курси при Університеті ім. А. Л. Шанявського. Призначена секретарем курсів. Організувала при курсах зразково-показову бібліотеку та бібліотечний музей.
Квітень–травень 1913-1918. Секретар і лектор на бібліотечних курсах при Університеті ім. А. Л. Шанявського, які закінчили близько 1000 бібліотекарів. У складі викладачів були знані українські бібліотекознавці Л. Б. Хавкіна, О. А. Дідріхсон, О. М. Калмикова, С. О. Сірополко.
17 квітня – 7 травня 1913. На курсах викладала історію бібліотек, вступ до бібліотекознавства, систему класифікації книг, збереження книжкового майна бібліотеки та організацію користування книжками.
1914
8 лютого 1914. Введена додатковим членом до правління ХГБ. Взяла участь у зборах з питань подальшої долі кабінету бібліотекознавства, обов'язкового примірника комплектування.
На її прохання до Університету ім. А. Л. Шанявського для тимчасового користування з кабінету бібліотекознавства ХГБ було передано колекцію наочних посібників (як виявилося, назавжди). Вони поклали початок музею бібліотекознавства при бібліотечних курсах.
11 лютого 1914. Виступила на загальних зборах ХГБ з доповіддю «Детские читальни-библиотеки и современные библиотечные идеалы». Обрана членом комісії з улаштування дитячого відділу при ХГБ.
Червень–вересень. Їздила до США для слухання літніх курсів у бібліотечній школі Олбані (штат Нью-Йорк) та ознайомлення з бібліотеками і бібліотечною освітою в Чикаго, Каліфорнії та Гонолулу. Виступила з доповіддю про стан бібліотечної справи в Російській імперії на з’їзді американських бібліотекарів (Ітака, штат Нью-Йорк). Особисто познайомилася з розробником Універсальної десяткової класифікації М. Дьюї.
7–11 вересня 1914. Взяла участь у 24-й щорічній конференції Асоціації нью-йоркських бібліотек.
26–27 вересня 1914. Ознайомилася зі станом бібліотечної справи Японії. Відвідала бібліотеки Токіо, Кіото, Кобе, Осаки, Йокагами.
Привезла з Олбані колекцію експонатів для бібліотечного музею при бібліотечних курсах.
Опублікувала книгу «Нью-Йоркская публичная библиотека».
Московський міський народний університет
імені А. Л. Шанявського
Л. Б. Хавкіна серед учасників бібліотечних курсів при Московському міському народному університеті імені А. Л. Шанявського (перший ряд третя ліворуч).
Початок 1910-х років
1915
Член Товариства бібліотекознавців, Російського бібліотечного товариства (у Петрограді), Товариства позашкільної освіти (у Москві).
У Російському бібліологічному товаристві прочитала доповідь «Основные черты деятельности современных американских библиотек».
13 квітня – 9 травня 1915. Вела треті бібліотечні курси при Університеті ім. А. Л. Шанявського. Ввела до програми курсів практичні заняття «Абонентная система».
9 травня 1915. Вшановувалася курсантами з приводу 25-річчя громадської діяльності у галузі бібліотечної справи.
22 травня 1915. Відбулося урочисте засідання в Університеті ім. А. Л. Шанявського, присвячене 25-річчю громадської діяльності Л. Б. Хавкіної у галузі бібліотечної справи. Від громадськості Харкова її вітали Харківський з’їзд з питань позашкільного виховання, ХТГ, ХГБ, товариство вчителів Харківської недільної школи та комітет першої народної бібліотеки ХТГ.
7–12 червня 1915. Взяла участь у підготовці й організації роботи Харківського з’їзду з питань організації розумних розваг. Вітала з’їзд від імені Університету ім. А. Л. Шанявського. Прочитала доповідь «Народные библиотеки». Брала участь в організації виставки з’їзду.
19 вересня 1915. Вибула зі складу правління ХТГ. За її пропозицією введена одноденна статистика абонентів 1 і 2 розрядів ХГБ.
Любов Борисівна Хавкіна. 1915 рік
1916
Читала курс бібліотекознавства на шестимісячних курсах з підготовки інструкторів з питань позашкільної освіти в Університеті ім. А. Л. Шанявського.
Опублікувала «Авторские таблицы Кеттера в переработке для русских библиотек», які перевидавалися понад 40 разів загальним тиражем близько 100 тис. прим. У вітчизняній бібліотечній практиці протягом майже 100 років їх називали «Таблиці Хавкіної».
Лютий 1916. З її ініціативи відкрито дитячу бібліотеку-читальню при ХГБ – першу спеціалізовану дитячу бібліотеку в Харкові.
Квітень – травень 1916. Вела бібліотечні курси в Університеті ім. А. Л. Шанявського, ввела додатковий курс «Применение авторских таблиц для русских библиотек».
25 квітня 1916. Організувала Російське бібліотечне товариство з метою сприяти розвитку бібліотечної справи і поліпшенню підготовки, побуту та умов праці бібліотекарів у Російській імперії, була одним з укладачів його статуту.
16 травня 1916. Обрана головою правління на перших загальних зборах Російського бібліотечного товариства, цю посаду обіймала до 1921 р.
26 вересня 1916. Прочитала доповідь «Пути для дальнейшего развития библиотеки» на ювілейних зборах членів ХГБ, присвячених 30-річчю установи. З її ініціативи у Харкові створено філію Російського бібліотечного товариства.
1916–1921. Член Ради бібліотечної асоціації при Будинку працівників просвіти.
Любов Борисівна Хавкіна
1917
Обрана членом правління ХГБ. Була уповноваженим представником інтересів ХТГ в Університеті ім. А. Л. Шанявського. Виїжджала у відрядження до Москви як представник комісії з позашкільної освіти ХТГ з метою збирання матеріалів для майбутнього збірника статей з питань позашкільного виховання.
Виступила з доповіддю «Несколько слов про Американское библиотечное общество» на зборах Російського бібліотечного товариства.
На курсах з підготовки інструкторів з питань позашкільної освіти в Університеті ім. А. Л. Шанявського читала курс «Библиотеки и читальни».
14 лютого 1917. Виступила з доповіддю «Первые шаги Русского библиотечного общества» на зборах колективу Харківської філії Російського бібліотечного товариства.
26 квітня – 26 травня 1917. Вела бібліотечні курси при Університеті ім. А. Л. Шанявського.
30 травня – 26 червня 1917. На курсах з питань позашкільної освіти при ХТГ читала курс «Библиотечное дело и подбор книг».
Червень 1917. Викладала бібліотекознавство на курсах просвітницького відділу Московської Ради солдатських депутатів.
Жовтень 1917. Член ревізійної комісії ХТГ (до 1920 р.).
15 грудня 1917. Читала лекції за темами: «Рассказ как метод преподавания», «Народная популярная литература и библиография», з бібліотекознавства, вела практичні заняття на курсах з підготовки занять з дорослими при ХТГ.
Будинок Просвіти.
Олбані. США
Л. Б. Хавкіна серед учасників бібліотечних курсів при Московському міському народному університеті імені А. Л. Шанявського (перший ряд четверта ліворуч). 1916 рік
1918
Переїхала до Москви.
Декан бібліотечної секції педагогічного факультету в Університеті ім. А. Л. Шанявського (секція об’єднувала дворічні бібліотечні курси, короткотермінові курси вдосконалення з бібліотечної справи, бібліотеку факультету і бібліотечний музей).
Опублікувала працю «Книга и библиотека».
З її ініціативи централізовано розповсюджувалася бібліотечна техніка.
Виступила в комісії з організації курсів бібліотечної справи з обґрунтуванням необхідності реорганізації бібліотечних курсів у Кабінет бібліотекознавства.
Травень 1918. Була консультантом у бібліотечній секції при Московській губернській Раді робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.
17 червня – 17 липня 1918. На бібліотечних курсах ХТГ читала лекцію про особливості публічних бібліотек у передових країнах Заходу.
1918–1920. Викладала бібліотечні дисципліни у Військово-педагогічній академії, Московському державному університеті, Політпросвітінституті, Книжковому технікумі Держвидаву, на Вищих бібліографічних курсах Книжкової палати. Читала лекції в Астрахані, Твері, Одесі, Ташкенті, Тіфлісі (нині Тбілісі), Києві, Мінську, Кисловодську, Богодухові, Дмитрові, Серпухові, Сергіїві (нині Сергіїв Посад).
1919
Січень 1919. Виступила з доповіддю про роботу бібліотечної секції при Московській губернській Раді робітничих, селянських і червоноармійських депутатів на І бібліотечній сесії Наркомпросу РРФСР.
Скликала Московській губернський з'їзд з бібліотечної справи, організувала бібліотечну мережу губернії, направила відповідальних бібліотечних працівників на бібліотечні курси. У повітових містах влаштовувала курсо-з'їзди з короткостроковими циклами навчальних лекцій з бібліотечної справи.
Виступила з доповіддю «Текущая библиотечная статистика» на Всеросійській нараді зі статистики народної освіти.
Л. Б. Хавкіна серед учасників бібліотечних курсів при Московському міському народному університеті імені А. Л. Шанявського (у центрі).
Кінець 1910-х років
Л. Б. Хавкіна серед учасників бібліотечних курсів при Московському міському народному університеті імені А. Л. Шанявського (у центрі).
Кінець 1910-х років
1920
Травень 1920. У зв’язку з реорганізацією Університету ім. А. Л. Шанявського бібліотечна секція перетворена на перший в СРСР Науково-дослідний кабінет бібліотекознавства під керівництвом Л. Б. Хавкіної.
1921
Колегія Відділу наукових бібліотек прийняла рішення про визнання подвійного підпорядкування Кабінету бібліотекознавства під керівництвом Л. Б. Хавкіної Відділу наукових бібліотек Наркомпросу та Головполітпросвіти і розміщення його в приміщенні Комуністичного університету імені Я. М. Свердлова (колишнього Університету ім. А. Л. Шанявського).
Консультувала бібліотеку Народного комісаріату в справах національностей.
1922
1 жовтня 1922. Зарахована до штату працівників Державного Рум’янцевського музею.
23 листопада 1922. Згідно з рішенням Головнауки Академічного центру Наркомпросу РРФСР Кабінет бібліотекознавства переданий Державному Рум’янцевському музею разом з функціонуючим при ньому музеєм, бібліотекою та курсами.
Завідуючою Кабінетом залишено Л. Б. Хавкіну.
1922–1923. Консультант при Управлінні справами ВЦВК. Склала Керівництво з індексації справ у ВЦВК за Універсальною класифікацією Міжнародного бібліографічного інституту.
Інститут бібліотекознавства. Москва
Державний Рум’янцевський музей. Москва
1924
1924–1928. Член Бібліотечної комісії Державної вченої ради Народного комісаріату освіти (пізніше Головнауки).
Листопад 1924. Кабінет бібліотекознавства реорганізовано в Інститут бібліотекознавства в структурі Рум’янцевського музею, Л. Б. Хавкіну призначено директором новоствореного закладу. При Інституті бібліотекознавства працювали науково-дослідна комісія із секціями каталогізації, історії бібліотек і методів викладання бібліотечних дисциплін, бібліотечної статистики, складання зведених каталогів.
7–12 грудня 1924. Виступила з доповіддю «Научная разработка вопросов библиотековедения» на першій конференції наукових бібліотек РРФСР.
1925
Березень 1925. Відвідала провідні книгозбірні Одеської, Київської, Харківської областей. Враження від поїздки викладено у доповіді «О библиотеках Украины» на засіданні Інституту бібліотекознавства. Тут же був оформлений куточок «Библиотеки Украины».
22 травня 1925. Урочисте засідання в московському Будинку вчених, присвячене 35-річчю бібліотечної, громадської, наукової та педагогічної діяльності Л. Б. Хавкіної. Держвидавом було прийнято рішення видати збірник статей, присвячений ювілярці. Її обрано членом Вченої ради Всесоюзної книжкової палати, Почесним членом Вченої ради Державної публічної бібліотеки (Ленінград) і Ленінградського товариства бібліотекознавства.
Липень – жовтень 1925. Наркомпрос нагородив Л. Б. Хавкіну чотиримісячним науковим відрядженням до Франції, Німеччини, Нідерландів, Швеції, Данії, Норвегії, Бельгії, Фінляндії.
Державна публічна бібліотека. Ленінград
Центральна робітнича бібліотека імені РКП(б). Київ
Одеська державна публічна бібліотека
Будинок учених. Москва
1926
Обрано Почесним членом Американської бібліотечної асоціації, Чехословацької бібліотечної асоціації.
Вересень – жовтень 1926. Відвідала США. На пленарному засіданні конференції, присвяченої 50-річчю Американської бібліотечної асоціації, виступила з доповіддю «Библиотеки СССР» (Філадельфія, штат Пенсильванія, Атлантік-Сіті, штат Нью-Джерсі). Оголосила цю доповідь в бібліотечних школах Колумбійського, Клівлендського, Чиказького університетів, Бруклінського інституту. Відвідала східні штати США, Канаду. Виступала з доповіддю «Библиотеки СССР» в Американській бібліотечній школі (Париж, Франція).
1926–1928. Від Інституту бібліотекознавства увійшла до комісії Бюро Центральної каталогізації, розробила першу російську державну інструкцію з опису творів друку й організації алфавітного каталогу, «Единые правила описания произведений печати».
1926–1929 Викладала бібліотечні дисципліни в 1-му Московському державному університеті.
Відкриття конференції з нагоди 50-річчя Американської бібліотечної асоціації. 1926 р.
Атлантик-сіті. США
Л. Б. Хавкіна серед учасників конференції з нагоди 50-річчя Американської бібліотечної асоціації. 1926 р.
Атлантик-сіті. США
Л. Б. Хавкіна серед учасників конференції з нагоди 50-річчя Американської бібліотечної асоціації. 1926 р.
Білий дім. Вашингтон. США
1927
Вийшов друком збірник статей «Библиотека» під редакцією А. І. Калішевського, М. Ф. Яницького, О. Д. Ейхенгольца, присвячений 35-річній бібліотечній діяльності Л. Б. Хавкіної, з бібліографією її праць.
3–9 жовтня 1927. Виступила з доповіддю «Международный конгресс библиотекарей в связи с пятидесятилетием Американской библиотечной ассоциации» на ІІ Всеросійській конференції наукових бібліотек.
1928
28 травня 1928. Отримала вітальний лист від Головнауки Наркомпросу з нагоди 15-річчя Перших бібліотечних курсів.
1 жовтня 1928. Вийшла на пенсію за станом здоров’я, проте, продовжувала наукову діяльність.
23 листопада 1928. За заслуги в науковій, організаторській та викладацькій діяльності їй призначено персональну пенсію.
Грудень 1928. Премійована Головнаукою Наркомпросу за книгу «Руководство для небольших и средних библиотек».
1929
Опублікувала книгу «За рубежом» про досвід роботи цивільних бібліотек США та Англії з обслуговування армії в роки Першої світової війни.
Червень – жовтень 1929. Відвідала Австрію, Чехословаччину, Італію, Швейцарію, Францію, Німеччину. 15–30 червня разом з директором бібліотеки Комуністичної академії Г. К. Дерман взяла участь у роботі I Міжнародного бібліотечно-бібліографічного конгресу ІФЛА (Рим – Венеція – Флоренція), триденної виставки з бібліотечної справи та бібліографії.
Вивчала діяльність бібліотек і установ міжнародного значення: Ліги Націй, Міжнародного інституту праці, Міжнародного інституту бібліопсихології, очолюваного М. О. Рубакіним (Швейцарія), книгозбірень та книговидавничих установ Франції, Німеччини, в т. ч. Інституту вивчення людини під керівництвом В. Гофмана.
1929–1930. Консультант бібліотеки Зовнішньої торгівлі.
1930
Травень 1930. Вийшов друком посібник «Составление указателей к содержанию книг и периодических изданий».
1930–1938. Консультант бібліотеки Всесоюзного інституту з питань заочного навчання.
1931
Грудень 1931 – червень 1938. Консультант Всеросійського заочного індустріального інституту.
1932
Опубліковано «Трёхзначные авторские таблицы Кеттера» (перевидавалися 20 разів).
1934
Обрана членом двох комісій Комітету з вищої технічної освіти.
1935
Вийшла друком книга «Заочное обучение в капиталистических странах».
Любов Борисівна Хавкіна.
1940-ві роки
Грудень 1935. Всесоюзна книжкова палата порушила клопотання про присудження Л. Б. Хавкіній наукового ступеня доктора педагогічних наук за сукупністю праць, без процедури захисту.
1935–1940. Опублікувала анотований бібліографічний покажчик радянської та зарубіжної літератури з книгознавства, бібліотекознавства та бібліографії на сторінках періодичного збірника «Советская библиография».
Л. Б. Хавкіна доповідає на науковій секції. Літо 1942 р.
Державна бібліотека СРСР імені В. І. Леніна. Москва
Московський інститут культури
Любов Борисівна Хавкіна
1940
Березень 1940. Державна центральна бібліотека іноземної літератури звернулася до Наркомпросу з клопотанням про створення ювілейної комісії у зв’язку з майбутнім 50-річчям бібліотечної діяльності Л. Б. Хавкіної і нагородження її орденом.
1942
1942–1949. Ініціювала підготовку багатомовного Словника бібліотечних термінів. Розпочала роботу над монографією «История библиотечного образования в России и СССР» (рукопис).
1943
Вийшла друком у видавництві Всесоюзної книжкової палати монографія «Сводные каталоги (история, теория, практика)».
Уклала «Словари библиотечно-библиографических терминов» – російською, англійською, німецькою та французькою мовами. Опубліковані Всесоюзною книжковою палатою в 1952 р. після смерті Л. Б. Хавкіної.
29 червня 1943 – 1947. Учений консультант кафедри бібліотекознавства Московського державного бібліотечного інституту. Консультувала аспірантів, аналізувала наукові праці співробітників кафедри, інформувала про новий зарубіжний бібліотечний досвід. Виступала з доповідями «Современные методы выявления библиотечных ресурсов страны», «Актуальные задачи изучения зарубежного опыта в библиотечном деле».
1945
17 червня 1945. Наркомпросом за багаторічну плідну працю нагороджена грошовою премією з нагоди 55-річччя бібліотечної діяльності.
24 червня 1945. Міністерством народної просвіти РРФСР за багаторічну плідну працю нагороджена значком «Отличник народного просвещения».
29 червня 1945. Нагороджена орденом «Знак Почета».
28 вересня 1945. Наказом Президії Верховної Ради РРФСР присвоєне почесне звання заслуженого діяча науки РРФСР.
І. А. Власов, голова Президії Верховної Ради РРФСР вручає Л. Б. Хавкіній диплом заслуженого діяча науки РРФСР та орден «Знак Почёта».
Січень 1946 р. Москва
Надгробок Любові Борисівни Хавкіної.
Міуський цвинтар. Москва
1946
8 липня 1946. Наказом Президії Верховної Ради СРСР нагороджена медаллю «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.».
1948
22 червня 1948 – 1 квітня 1949. Працювала головним бібліотекарем Кабінету бібліотекознавства Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна.
1949
23 квітня 1949. Вищою атестаційною комісією Л. Б. Хавкіній присуджено вчений ступінь доктора педагогічних наук без захисту дисертації за монографію «Сводные каталоги (история, теория, практика)».
2 червня 1949. Померла на 79-му році життя.
4 червня 1949. Організацію поховання Л. Б. Хавкіної згідно з наказом Комітету зі справ культурно-просвітницьких установ при Раді Міністрів РРФСР покладено на Державну бібліотеку СРСР ім. В. І. Леніна.
Похована на Міуському цвинтарі у Москві. На надгробку міститься напис: «Основоположник советского библиотековедения. Заслуженный деятель науки».
Дослідження здійснено Н. І. Капустіною, завідуючою кабінетом бібліотекознавства імені Л. Б. Хавкіної ХДНБ спільно з відомим російським бібліотекознавцем Ю. М. Столяровим, головним науковим співробітником Наукового центру досліджень книжкової культури РАН, доктором педагогічних наук, професором.