31.01.2022-04.02.2022
Тема: Прийом та передача м'яча двома руками зверху та знизу в парах
Руханка
Прийом та передача
07.02.2022-11.02.2022
Тема: Нижня пряма або бокова подачі
Руханка
Нижня пряма подача
14.02.2022-16.02.2022
Тема: Прийом та передача м'яча двома руками зверху та знизу в парах
Руханка
Прийом та передача
17.02.2022
Тема: Нижня пряма або бокова передача.
Руханка
Передача
ФУТБОЛ
24.02.2022
Тема: Правила безпеки на уроках футболу. Історія українського футболу.
Руханка
Техніка безпеки
Історія українського футболу
14.03.2022
Тема: Медичний контроль і самоконтроль юного футболіста. Пересування. Удари по м’ячу ногою: по м’ячу, що котиться; удари в русі
Руханка
Удари по м'ячу ногою
16.03.2022
Тема: Профілактика травматизму під час занять футболом. Удари по м’ячу ногою. Удари головою по м’ячу зменшеної ваги: удари по м’ячу середньою частиною лоба
Руханка
Профілактика травматизму на уроках футболу
Області ушкоджень у футболі
· стопа
· гомілковостопний суглоб
· гомілка
· колінний суглоб
· стегновий суглоб
· пах
· спина
Можливі причини пошкодження у футболі
· Нестабільність суглоба
· Тугоподвижность м'язи
· Неадекватна реабілітація
· Пропуск тренувань
· Незручна екіпірування:
1.взуття
2.щитки
· Ігрова поверхня
Ситуації, що ведуть до пошкодження у футболістів
· Гра в захисті
· Біг, різка зупинка, щоб відкритися або отримати м'яч
· Удар по м'ячу
· Різка зупинка, щоб виконати удар
· Зупинка одним кроком, щоб змінити напрямок
· Удар стопи про штучне покриття
· Стрибок через лежачого гравця
· Блокування
· Приземлення після удару головою
· Біг за м'ячем, втративши рівновагу
· Ведення м'яча, блокування захисником
· Одночасний з суперником удар по м'ячу
· Втрата рівноваги внаслідок зіткнення
Профілактика травм у футболі
Корекція тренування, розминки і методи розтяжки
Тугорухливість м'язів, що спостерігається у футболістів, по всій видимості, пов'язана зі схемою тренувальних занять. У дослідженні виявлено, що тривалість розминки є адекватною, на відміну від її змісту. Оскільки близько 90% ушкоджень у футболі стосується нижніх кінцівок, розминка перед і після тренувального заняття повинна включати вправи на розтягування м'язів ніг (що приводять, підколінних м'язів, м'язів сухожиль, чотириглавих, клубово-поперекових і триголовий м'язів гомілки).
Екстранд та ін. (1983) створили спеціальну програму попередньої розминки, що включає розтягування м'язів, а також програму завершальної розминки. Меллер та інші дослідники встановили, що ця програма забезпечує збільшення амплітуди руху на 5-20 %. Гравцям, у яких під час передсезонного обстеження виявлено тугорухливість м'язів, слід порекомендувати індивідуальне виконання вправ на розтягування. Слід уникати виконання ударів по воротах до розминки, оскільки це пов'язано з підвищеним ризиком розтягувань м'язів.
Екстранд та ін також виявили взаємозв'язок між кількістю пошкоджень і обсягом тренувальних занять: у гравців команд з об'ємом тренувальних занять нижче середнього кількість пошкоджень збільшувалося при збільшенні обсягу тренувань. У той же час у гравців команд з об'ємом тренувальних занять вище середнього кількість травм при збільшенні обсягу тренувань знижувалося, що, по всій видимості, показує, що добре підготовлені спортсмени травмуються у меншій мірі. Іншим важливим чинником є також співвідношення кількості тренувальних занять до кількості ігор.
Бинтування гомілковостопного суглоба
Профілактичне бинтування гомілковостопного суглоба - один з найбільш поширених способів запобігти його розтягування. Бинтування збільшує стабільність гомілковостопного суглоба, підтримуючи зв'язки і обмежуючи амплітуду рухів, наприклад супінація. Крім бинтування пропонується використовувати спеціальні функціональні напівтверді пристосування, що фіксують гомілковостопний суглоб, які досить ефективні з точки зору обмеження супінації суглоба та зниження ризику розтягнень.
Тренування гомілковостопного суглоба з використанням спеціального диска
Найбільш поширене залишкове явище після розтягнення гомілковостопного суглоба - функціональна нестабільність. Тропп (1985) встановив, що порушений постуральний контроль і слабкість м'язів-пронаторов корелює з функціональною нестабільністю.
Вірогідність повторної травми (розтягнення) гомілковостопного суглоба у футболістів з функціональною нестабільністю більш висока. Поліпшити постуральний контроль і усунути слабкість пронаторов дозволяє тренування координації на спеціальному диску.
Спортсмен стоїть на одній нозі випрямленою, зігнувши іншу в колінному суглобі. Руки схрещені на грудях. Рекомендована тривалість тренування – 5 хв для кожної ноги, 5 разів на тиждень протягом 10 тижнів. Цей метод істотно зменшує функціональну нестабільність. Крім того, він запобігає ймовірність повторних розтягнень.
Екіпірування й ігрова поверхня
Оптимальна екіпірування грає важливу роль в профілактиці пошкоджень. Так, щитки для гомілки запобігають ушкодження великогомілкової кістки.
Важливе значення має вибір адекватних бутс.
При високому ступені тертя між взуттям та ігровий поверхнею на колінні і гомілковостопні суглоби можуть діяти значні за величиною сили, при дуже низькому терті - збільшується ймовірність того, що футболіст може посковзнутися, і це може привести до пошкодження. Імовірність ушкоджень також багато в чому пов'язана з характеристиками ігрової поверхні. Так, зокрема на "жорстких" полях ймовірність пошкоджень гравців вище.
Удари по м'ячу ногою
Удари головою
17.03.2022
Тема: Зупинки м’яча: зупинки м’яча підошвою та внутрішньою стороною стопи.
Руханка
Зупинки м'яча
21.03.2022
Тема: Ведення м’яча: ведення м’яча середньою, внутрішньою та зовнішньою частинами підйому
Руханка
Ведення м'яча
23.03.2022
Тема: Відволікальні дії (фінти): фінти в умовах виконання ігрових вправ; відбирання м’яча: вдосконалення вивчених прийомів, атакуючи суперника спереду, збоку, ззаду
Руханка
Фінти у футболі
Відбирання м'яча
24.03.2022
Тема: Вкидання м’яча: вкидання м’яча вивченими способами на дальність; жонглювання м’ячем: жонглювання м’ячем ногою, стегном, головою
Руханка
Вкидання м'яча
Жонглювання м'ячем
28.03.2022
Тема: Елементи гри воротаря: ловлення м’яча збоку; гра на виході; відбивання м’яча однією та двома руками; вибір правильної позиції у воротах під час виконання різних ударів.
Руханка
Елементи гри воротаря
30.03.2022
Тема: Індивідуальні дії в нападі: маневрування на полі; «відкривання» для прийому м’яча, відволікання суперника; групові дії в нападі: взаємодія двох і більше гравців; взаємодія з партнерами під час організації атаки
Руханка
Індивідуальні дії в нападі
Групові дії в нападі
31.03.2022
Тема: Індивідуальні дії в захисті: вибір позиції стосовно суперника та протидія отриманню ним м’яча; «закривання»; групові дії в захисті: правильний вибір позиції
Руханка
Індивідуальні дії в захисті
Групові дії в захисті
04.04.2022 - 06.04.2022
Тема: Удари по нерухомому м’ячу на точність. Передачі м’яча з місця на точність партнеру.
Руханка
Удари по м'ячу на точність
Передача м'яча
07.04.2022
Тема: Повторення. Удари по нерухомому м’ячу на точність одним із вивчених способів у гандбольні або задану половину футбольних воріт з відстані 11 м.
Руханка
Удари по воротах
11.04.2022
Тема: Повторення. Спроби ведення м’яча одним із вивчених способів на швидкості.
Руханка
Для кращого ведення м'яча
ЛЕГКА АТЛЕТИКА
13.04.2022
Тема: Правила безпеки. Раціональний руховий режим школяра (добовий, тижневий та протягом року). Старт та стартовий розбіг.
Руханка
Техніка безпеки
Раціональний руховий режим школяра (добовий, тижневий та протягом року)
Рухова активність є невід'ємною частиною способу життя та поведінки учнів, що визначається генетичними, соціально-економічними та культурними факторами, залежить від організації фізичного виховання, морфо-функціональних особливостей організму, типу нервової системи, кількості вільного часу, мотивації до занять, доступності спортивних споруд і місць відпочинку. Протягом життя людини рухова активність відіграє різну роль. У дитячому віці вона визначає нормальне зростання та розвиток організму, найповнішу реалізацію генетичного потенціалу, підвищує опірність захворюванням.
Низький рівень рухової активності негативно впливає на організм дитини. Різноманіття причин дефіциту рухів, ступінь та тривалість його виразності створюють можливості для адаптаційно- фізіологічних і патологічних змін в організмі.
Діапазон рухової активності може бути мінімальним, оптимальним і максимальним. Мінімальний рівень дозволяє підтримувати нормальний функціональний стан організму. За оптимального досягається найвищий рівень функціональних можливостей організму; за максимального — надмірні навантаження можуть призвести до перевтоми та різкого зниження працездатності.
Існує кілька методів кількісного оцінювання рухової активності:
за даними хронометражу виконаної протягом доби (тижня) роботи; за показниками енерговитрат; шляхом підрахунку енергетичного балансу; під час виконання фізичного навантаження — за показниками частоти серцевих скорочень. Рухова активність може бути організованою (під керуванням викладача, тренера, батька або товариша) і неорганізованою (самостійною). Організована рухова активність може здійснюватися в найрізноманітніших формах. У школі — це урок фізичної культури, заняття у спортивній або оздоровчій секції, гуртках за інтересами (наприклад, танцювальний) та ін. У неорганізованих формах найчастіше виявляється дозвільна, ігрова та релаксаційна рухова активність.
Доведено, що у дні, коли за розкладом проводиться урок фізичної культури, дефіцит рухової активності складає 40 %, а в дні, коли таких уроків немає,— збільшується до 80 %. Зважаючи на те, що урок максимально компенсує 40 % природньої біологічної потреби школярів у русі, добовий обсяг активних рухів повинен складати не менше ніж 2 год, а тижневий — не менше ніж 14 год.
Добовий руховий режим складається з самостійного виконання комплексів ранкової гігієнічної гімнастики, шкільних динамічних перерв із цілеспрямованими фізичними навантаженнями, уроків фізичної культури (двічі-тричі за тиждень).
Руховий режим протягом року передбачає, крім згаданих вище форм, участь у позакласних і позашкільних спортивно-оздоровчих заходах, рухову активність на природі, різні види туризму та ін.
Низький старт
14.04.2022
Тема: Відродження Олімпійських ігор сучасності. Старт та стартовий розбіг. Біг 30 м, біг 60 м.
Руханка
Відродження Олімпійських ігор сучасності
Низький старт
18.04.2022
Тема: Форми занять рекреаційної, фізкультурно-оздоровчої та спортивної спрямованості. Біг 30 м, біг 60 м. біг
Руханка
Вправи в русі
20.04.2022
Тема: Правила безпеки на уроках і під час позаурочних фізкультурних занять. Біг 30 м, біг 60 м. Стрибки в довжину з місця. Метання малого м’яча в горизонтальну та вертикальну ціль.
Руханка
Правила безпеки
Стрибки
Метання
21.04.2022
Тема: Засоби розвитку сили, гнучкості та методи контролю. Біг 30 м, біг 60 м. Стрибки в довжину з місця. Метання малого м’яча в горизонтальну та вертикальну ціль.
Руханка
Розвиток сили і гнучкості
Методи контролю
Стрибки
Метання
25.04.2022
Тема: Ознаки перевтоми та засоби їх попередження. Біг 30 м, біг 60 м. Стрибки в довжину з місця. Метання малого м’яча на дальність з розбігу.
Руханка
Ознаки перевтоми та засоби їх попередження
Науковці вважають, що перевтома пов’язана з перевантаженням, якого не уникнути ні за щоденного, ані щотижневого відпочинку.
Перевтома поступово призводить до погіршення загального стану здоров’я, коли відчуваєш себе… майже хворим. Це й слід би назвати станом перевтоми. Чинниками, які спричиняють її розвиток є збільшення обсягу навчального навантаження, неправильно побудований режим дня і т.п.
Що ж характерно для початкової стадії перевтоми? За перевтоми спостерігається різке почервоніння, блідість або "синюшність" шкіри обличчя, значна пітливість і виділення солі на шкірі, різке, поверхове, аритмічне дихання, порушення координації рухів, скарги на шум у вухах, біль голови, нудота.
Найчастіше вчителі та батьки звертають увагу на погіршення успішності школярів. Воно викликає здивування, мовляв, раніше все було добре, а тут, несподівано, учень «не вилазить» із незадовільних оцінок. Поступово змінюється поведінка дитини, з’являються плаксивість, дратівливість, нервові «тики».
Ще одним важливим моментом є погіршення апетиту. Але на ці ознаки мало хто звертає увагу. А це необхідно зробити, оскільки перевтома не зникає сама по собі, навпаки – вона може переходити у певну стадію.
А ось тут стан стає досить серйозним: у дітей з’являються порушення сну, почуття страху, істеричність. Різко знижується розумова і фізична працездатність, опірність до несприятливих чинників і патогенних організмів, дитина починає хворіти. Найважливішим є те, що такі ознаки зберігаються навіть після повноцінного сну і короткочасного відпочинку. За виявлення подібних ознак перевтоми необхідно звернутися до лікаря.
Що ж робити, аби запобігти розвитку перевтоми?
Найкращий засіб лікування – профілактика. Для попередження перевтоми необхідно суворо регулювати режим дня школяра, оптимально чергувати розумову роботу з фізичною, виключити недосипання і монотонність роботи, збільшувати перебування дітей на свіжому повітрі, з метою прискорення настання відновних процесів за принципом активного відпочинку, чергувати різноманітні види роботи.
Попереджують швидкий розвиток втоми у школярів позитивні емоції. Підвищуючи тонус симпатичної нервової системи і посилюючи синтез наднирниками катехоламінів (адреналіну і норадреналіну), вони (позитивні емоції) сприяють мобілізації енергоресурсів у працюючих органах, підвищують працездатність організму.
Створюйте умови для повноцінного відпочинку.
Стрибки
Метання
youtube.com/shorts/z-e78cdaZhI?feature=share
27.04.2022
Тема: Правила проведення змагань зі стрибків, бігу та метання. Біг 30 м, біг 60 м. Стрибки в довжину з місця. Метання малого м’яча на дальність з розбігу.
Руханка
Правила проведення змагань зі стрибків
При здійсненні стрибка в довжину спортсмен розбігається в спеціальному секторі для стрибків у довжину, відштовхування проводиться від бруска для відштовхування, а приземлення здійснюється в яму з піском. Сектор для стрибків у довжину з розгоном складається з доріжки для розбігу довжиною 40 м і місця приземлення. Місце відштовхування в стрибках в довжину з розбігу встановлюється на відстані від 1 до 3 м від найближчого краю ями. На місці для відштовхування в доріжку вставляється дерев'яний брусок прямокутної форми довжиною 122 см, шириною 20 см і товщиною 10 см. Довжина ями з піском повинна бути такою, щоб відстань від бруска для відштовхування до далекого краю ями становила не менше 10 м. Ширина ями від 2,75 до 3 м.
Вимірювання результату проводиться від ближньої до ями лінії бруска ( «лінія вимірювання») до найближчого до лінії вимірювання сліду, залишеного стрибуном на піску. Кожному учаснику на одному етапі змагань надається по три спроби, які вони виконують по черзі в установленому порядку. Після закінчення змагань місця розподіляються за кращою виміряної спробі.
Якщо змагання досить великі (першість міста, республіки і т. Д.), То спортсмени мають право виступати послідовно в трьох етапах одного змагання. У перший день проводяться кваліфікаційні змагання, в ході яких учасникам надається перевищити певний, встановлений організаторами змагань, результат. Всі учасники, кому вдається це зробити, допускаються до цього етапу. Цих учасників має бути не менше 12. Якщо кваліфікаційну норму виконало менше 12 учасників, організатори добирають до необхідного числа з решти учасників, орієнтуючись по кращому результату. Якщо при цьому 2 або більше стрибунів показують однаковий результат, то всі вони беруть участь в наступному колі змагань.
Наступний етап - основні змагання, як правило, проходять на наступний день. При цьому результати кваліфікаційних змагань вже не враховуються. В основних змаганнях учасники виконують також по три спроби, в ході яких визначаються кращі вісім спортсменів. При цьому за однакової кількості результатів вже дивляться на співвідношення друге по дальності спроб і т. Д. Кращим восьми учасникам надається право виконати ще по три спроби в наступному етапі - фінальних змаганнях, в ході яких визначаються переможці та призери змагань. Після закінчення змагань при розподілі місць враховуються результати, показані учасниками в основний і у фінальній частині змагань.
Дослідники і фахівці стверджують, що вплив вітру на результат не є значним. Однак правилами обмовляється така умова: рекорд (світу, континенту, країни) може бути затверджений лише в тому випадку, якщо швидкість попутного вітру при виконанні цієї спроби не перевищує 2 м / с. У той же час на розподіл місць в одному конкретному змаганні швидкість вітру не впливає.
Спроба стрибуна вважається зарахованої в разі, якщо:
- Стрибун почав виконання стрибка не пізніше ніж через 1 хвилину після того, як старший суддя на вигляді дав дозвіл на спробу;
- При виконанні відштовхування стрибун не заступиться за лінію вимірювання. Для цього на ближню до ями з піском сторону бруска, від якого відштовхуються стрибуни, кладеться спеціальна індикаторна планка з пластилінової смугою, наступивши на яку стрибун залишає слід. Наявність сліду (при неявному заступі) є вирішальною умовою для того, щоб вважати спробу незарахований;
- При виконанні приземлення стрибун не зачіпає твердого бічного краю ями з піском;
- При виконанні спроби стрибун робить крок вперед і виходить з ями з піском.
В залежності від виду бігу застосовуються різні правила. Якщо атлетам належить пробігти коротку дистанцію, то доріжка обов'язково повинна бути прямою. Більш великі відстані проводяться на кругових доріжках.
Якщо забіг встановлений на відстані до 400 метрів, то кожен спортсмен біжить по строго виділеній смузі. Якщо відстань забігу більше 600 метрів, то всі атлети починають рух по своєму треку і до повороту, де дозволено виходити на загальну доріжку.
Існують і інші правила змагань з легкої атлетики в бігу. Наприклад, якщо дистанція більше 1000 метрів, тоді атлетам дозволений спільний старт, тобто з однієї доріжки.
Якщо правилами змагань передбачається забіг строго по доріжках, то їх кількість повинна чітко співпадати з кількістю заявлених атлетів.
Якщо відстань забігу більше 200 метрів, у змаганні не може брати участь більше 8 чоловік.
Переможцем у змаганні називається той спортсмен, який найшвидше подолає фінішну межу. Якщо довгі дистанції, то фіксується кілька перетинів фінішної риси.
Здавалося б, що може бути простіше старту? Але правила проведення змагань з легкої атлетики регламентують і цей етап. Якщо забіг здійснюється на відстань не більше 400 метрів, то дається три команди:"На старт". Спортсмени займають вихідне положення.
"Увага". Атлети займають позицію для майбутнього ривка.
"Марш". Починається рух.
Якщо спортсмен почав рух не під час відповідної команди, тоді він отримує перше попередження. Почувши попередження, учасник змагання повинен підняти руку вгору. Варто відзначити, що якщо попередження було зроблено двічі, тоді атлет дискваліфікується.
В бігових многоборьях допускається отримання до трьох попереджень.
Правила змагань з легкої атлетики роз'яснюють, як спортсмени повинні пересуватися.
Отже, якщо забіг передбачає рух спортсменів строго по смугах, то атлет повинен бігати строго по виділеній доріжці. Порушенням не вважається той факт, якщо спортсмен ненавмисно перейшов на сусідню доріжку, але тільки в тому випадку, якщо він одразу ж повернувся на свою смугу і не створив перешкоду іншому учаснику змагання. На поворотах забороняється перехід атлета на сусідню доріжку. Якщо ж спортсмен порушує це правило і на повороті здійснив на сусідньому треку зліва кілька кроків, то йому загрожує дискваліфікація, так як це вважається скороченням дистанції. Якщо ж кілька кроків було скоєно на смузі праворуч, то за таке діяння покарання не передбачено.
Як повинен правильно фінішувати атлет, також висвітлюють складені правила змагань з легкої атлетики. Переможцем визнається той учасник, який перший перетнув смугу. Зазвичай вона уявна. Перетинати смугу можна будь-якою частиною тіла, крім голови, шиї, рук. Якщо атлет прийшов першим і впав, то такий результат теж зараховується, але тільки в тому випадку, якщо він самостійно перетнув лінію фінішу. Буває і таке, що лінія перетинається одночасно кількома спортсменами. Іноді робиться фотофініш, але якщо і він не допомагає визначити переможця, то в такому випадку судді приймають рішення про перебігання. Якщо змагання проводяться, а час на них відміряється секундоміром, то, як правило, результат округляється до десятих, наприклад, атлет пробіг 100 метрів за 1236 сек, то йому зараховується результат 124 сек. При цьому для кожного спортсмена повинен бути окремий секундомір, а час переможця звіряється з трьох секундомерам.
Перед підготовкою до бігу на довгі дистанції, необхідно проводити певні тренування. Справа в тому, що забіги на кілька кілометрів сильно навантажують серцевий м'яз і судини, тому спортсмен повинен вміти правильно розподіляти свої зусилля. До довгих відстанях необхідно довго готуватися, чергуючи темп тренувань. Правила змагань з легкої атлетики дозволяють підготовлятися атлетам самостійно за власною методикою. Цей етап не регламентується. Бігуни на короткі дистанції, в першу чергу, тренуються на розвиток м'язів в ногах і руках. Ще окремого етапу підготовки вимагають спринтерські забіги. На дуже короткі відстані випускають тільки відмінно підготовлених атлетів, які не тільки добре розвинуті фізично, але і вміють концентруватися, і володіють чудовою координацією рухів. Як правило, переможці спринтерських змагань - це досвідчені бігуни з великим потенціалом.
Стрибки
Метання
youtube.com/shorts/z-e78cdaZhI?feature=share
28.04.2022
Тема: Правила безпеки на біговій доріжці, в секторі для метання та стрибків. Біг 30 м, біг 60 м. Стрибки в довжину з місця. Метання малого м’яча на дальність з розбігу.
Руханка
Правила безпеки
Стрибки
Метання
youtube.com/shorts/z-e78cdaZhI?feature=share
02.05.2022-05.05.2022
Тема: Біг 60 м. Стрибки в довжину з місця. Рівномірний біг до 1200 м. Метання малого м’яча на дальність з трьох кроків.
Руханка
Стрибки
Метання
Високий старт
Біг