У разі потреби звертайтесь

Інклюзивно-ресурсний центр 

Звенигородської міської ради 

Звенигородського району Черкаської області

Місцезнаходження: 20202, Черкаська область, Звенигородський район, місто Звенигородка, вул.Шевченка, 7а.

Розташований в приміщенні закладу дошкільної освіти №8 «Журавлик».

Номер телефону: 096-355-26-04

Графік роботи: понеділок-п’ятниця з 8:00 до 16:00

                                обідня перерва з 12: 20 до 13:00

     Інклюзивно-ресурсний центр є установою, що утворюється з метою забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи (далі - комплексна оцінка) та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.

    Подати заявку на відвідування інклюзивно-ресурсного центру та отримати запрошення на консультацію можна онлайн за допомогою порталу https://ircenter.gov.ua/ . На цьому порталі можна обрати  ІРЦ, зареєструватись і прийти на прийом у призначений час без черг та очікування.

Інклюзивно-ресурсний центр:

• проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини;

• надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги;

• забезпечує системний та кваліфікований супровід осіб з особливими освітніми потребами.

ХТО МОЖЕ ЗВЕРНУТИСЬ ДО ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ.

   До інклюзивно-ресурсних центрів можуть звернутись батьки, які відчувають занепокоєння щодо розвитку дитини, незалежно від наявності в дитини інвалідності чи встановленого діагнозу.

    Комплексна  психолого-педагогічна оцінка та інші послуги ІРЦ можуть надаватись тільки на підставі заяви батьків. Жодна послуга інклюзивно-ресурсного центру не може бути надана у примусовому порядку чи за зверненням третіх осіб (учителів, вихователів тощо).

ЗАВДАННЯ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ:

1. проведення  комплексної оцінки, у тому числі повторної, та здійснення системного кваліфікованого супровіду  осіб у разі встановлення у них особливих освітніх потреб;

2. надання рекомендацій закладам освіти щодо розроблення індивідуальної програми розвитку особи;

3. консультування батьків, інших законних представників особи з особливими освітніми потребами щодо особливостей її розвитку;

4. надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг дітям з особливими освітніми потребами:

дітям раннього та дошкільного віку, які не відвідують заклади дошкільної освіти;

дітям, які здобувають освіту у формі педагогічного патронажу;

5. визначення потреби в асистенті учня та/або супроводі дитини з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі (групі);

6. визначення категорії (типу) особливих освітніх потреб (труднощів), ступеня їх прояву та рівня підтримки особи з особливими освітніми потребами в закладі освіти;

7. надання консультативної, психологічної допомоги батькам, іншим законним представникам осіб з особливими освітніми потребами у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку таких дітей та підвищення обізнаності щодо організації їх навчання і виховання;

У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) додатковими завданнями інклюзивно-ресурсного центру є:

проведення комплексної оцінки, у тому числі повторної, та здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб з особливими освітніми потребами, які вимушені змінити своє місце проживання (перебування) та:

- зараховані в інклюзивні класи (групи) закладів освіти і не отримують додаткових психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг за місцем навчання;

- здобувають освіту з використанням технологій  дистанційного навчання, але не отримують корекційно-розвиткових або психолого-педагогічних послуг за місцем навчання внаслідок особливостей психофізичного розвитку;

надання інформації батькам (іншим законним представникам) особи з особливими освітніми потребами, які переїхали на тимчасове місце проживання в межах України, про заклади освіти, в яких можна продовжити здобуття освіти та можливість отримання психологічної, соціальної та іншої допомоги.

ЩО САМЕ ВХОДИТЬ В КОМПЛЕКСНУ ОЦІНКУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ.

Комплексна оцінка проводиться індивідуально за такими напрямами:

оцінка фізичного розвитку дитини – визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо;

оцінка мовленнєвого розвитку дитини – визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури;

оцінка когнітивної сфери дитини – визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів: сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага;

оцінка емоційно-вольової сфери дитини – виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин;

оцінка освітньої діяльності дитини – визначення рівня сформованості знань, умінь, навичок відповідно до освітньої програми чи основних критеріїв формування вмінь і навичок дітей дошкільного віку.

У разі потреби фахівці інклюзивно-ресурсного центру можуть проводити комплексну оцінку за іншими напрямами, зокрема, визначення рівня соціальної адаптації, взаємовідносин із однолітками, дорослими.

ЯК ЧАСТО НЕОБХІДНО ПОВТОРЮВАТИ КОМПЛЕКСНУ ОЦІНКУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ.

Повторна комплексна оцінка фахівцями інклюзивно-ресурсного центру проводиться у разі:

-переходу особи з особливими освітніми потребами з дошкільного закладу освіти в заклад загальної середньої освіти;

- переходу особи з особливими освітніми потребами між рівнями освіти; 

-переведення особи із спеціального закладу дошкільної освіти, спеціального закладу загальної середньої освіти, закладу загальної середньої освіти до інклюзивної (спеціальної) групи закладу дошкільної освіти або інклюзивного (спеціального) класу закладу загальної середньої освіти;

-надання рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, психолого-педагогічного консиліуму спеціального закладу загальної середньої освіти щодо наявності успіхів або труднощів у засвоєнні особою освітньої програми;

-ініціативи батьків (інших законних представників) особи з особливими освітніми потребами;

-ініціативи особи, що подавала заяву відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” з метою проведення моніторингу розвитку особи, але не частіше ніж раз на рік;

-рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами закладу освіти або фахівців інклюзивно-ресурсних центрів з метою проведення моніторингу розвитку особи (за згодою батьків);

-визначення потреби у продовженні тривалості здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами, що здобувають загальну середню освіту.

У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для осіб, які здобувають загальну середню освіту та тимчасово перебувають за кордоном, або для осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, під час переходу між рівнями освіти строк дії висновку, який використовувався у процесі здобуття освіти на попередньому рівні освіти, продовжується на період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду). Повторна комплексна оцінка має бути проведена не пізніше ніж через три місяці після припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду), повернення здобувача освіти з-за кордону або повернення тимчасово окупованої території, на якій проживає здобувач освіти, під загальну юрисдикцію України та відновлення конституційного ладу України на цій території.

ЩО ТАКЕ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ТА КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВІ ПОСЛУГИ.

Психолого-педагогічні послуги – це групові та індивідуальні заняття, направлені на розвиток дитини з особливими освітніми потребами.

Корекційно-розвиткові послуги – це групові та індивідуальні заняття, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості дитини з особливими освітніми потребами, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги спрямовані на:

соціалізацію дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їхньої самостійності та відповідних компетенцій;

розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності, становлення особистості.

Положення ЗДО (ясел-садка)  № 1 "Оленка"про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП

Налагоджуємо взаємодію з дітьми та батьками в інклюзивній групі

 Як організувати інформаційно-просвітницьку роботу з батьками?

 Як поліпшити взаємини між дітьми в інклюзивній групі?

 Інклюзивна група, окрім працівників дитячого садка, об’єднує чотири категорії учасників:

  діти, які мають нормативний розвиток та їхні батьки;

 діти з порушеннями психофізичного розвитку та їхні батьки. 

Учасники різних категорій мають власні характеристики та своє­рідні погляди, які й визначають взаємодію між ними. Навчити батьків і дітей інклюзивної групи взаємодіяти та поважати одне одного — зав­дання складне, тож і розв’язувати його найліпше разом — усією командою педагогічних працівників дитячого садка. 

Батьки дітей з особливостями психофізичного розвитку 

Батьки дітей з особливостями психофізичного розвитку зазвичай «травмовані» через те, що їхній дитині встановили діагноз. І кожен реагує по-різному. Часто батьки досить болісно приймають діагноз дитини, як наслідок — створюють перешкоди на шляху налагодження взаємозв’язку між усіма учасниками виховного процесу.  

Одні батьки розцінюють корекційно-розвивальну роботу як вимушений захід і не вважають за потрібне дотримуватися рекомендацій практичного психолога, вчителя-логопеда чи вихователів. Другі батьки, навпаки, надміру тривожаться й надто опікують дитину з особливостями психофізичного розвитку й у такий спосіб відтерміновують її самостійність та прагнення долати труднощі. Обидві позиції батьків — малопродуктивні. 

Усі батьки потребують різного часу, щоб прийняти особливості їхньої дитини. Що пізніше вони приймають рівень розвитку та потреби дитини, то більше можуть втратити можливостей отримати якіснішу реабілітацію та корекцію. З огляду на це педагогам доцільно організувати взаємодію між сім’ями, які виховують дітей з особ­ливостями психофізичного розвитку та опинилися у схожій ситуації. Це можуть бути, наприклад, зустрічі щовихідних чи спільні прогулянки, під час яких сім’ї, у яких є діти з особливостями розвитку, матимуть змогу поспілкуватися у безпечному середовищі. 

Якщо батьки заперечуватимуть особливості, то лише зроблять їх значущими для дитини. Адже вона стикається з наслідками свого захворювання щодня і змушена самостійно шукати способи взаємодії з навколишнім світом.

 Завдання педагогічних працівників, які працюють із сім’єю, що виховує дитину з особливостями психофізичного розвитку, — допомагати її членам пристосовуватися до зовнішнього середовища й пов­ноцінно жити в ньому, а не нарікати на його недосконалість. Педагогам не слід пропонувати сім’ї допомогу, яку вони не готові надати. У такому разі ліпше ознайомити батьків з інформацією про фонди допомоги та групи підтримки, права таких сімей на медичну, соціальну та психологічну допомогу.

 Коли педагоги планують роботу із сім’ями, що виховують дитину з особливостями психофізичного розвитку, не слід розділяти батьків за нозологіями дітей чи поділяти їх на певні категорії. Педагоги мають не забувати, що всі люди рівні, і їхнє основне завдання як фахівців — створити групу психологічної підтримки для батьків. Для цього потрібно зібрати інформацію і з’ясувати, що хвилює батьків, з чим вони хотіли б попрацювати, що хотіли б дізнатися тощо. Під час такої діяльності стане у пригоді опитувальник, поданий у Додатку. 

Додаток Опитувальник для батьків дитини з особливостями психофізичного розвитку скачати

Педагогічний колектив дитячого садка має побудувати роботу в такий спосіб, щоб разом із батьками дотримуватися певних правил. Головне правило — у жодному разі не допускати розрізнених дій у сім’ї, неузгоджених впливів на дитину з боку її членів. 

Нерідко під час роботи з інклюзивною групою перед педагогами постає запитання: «Кому насамперед слід допомагати?». Найперше підтримки фахівців потребують батьки дітей, що мають прояви гіперактивності: встановлений діагноз розлад дефіциту уваги та гіперактивності або як супроводжувальний симптом іншого захворювання. Зазвичай батьки гіперактивних дітей емоційно виснажені, тож будуть вдячні за допомогу та підтримку. 

Батьки дітей з нормативним розвитком 

Для того щоб поліпшити взаємодію усіх членів освітнього процесу в інклюзивній групі, окрему роботу слід проводити й з батьками дітей з нормативним розвитком. Інколи здається, що їхні почуття схожі на почуття батьків дітей з особливостями психофізичного розвитку — жалість, співчуття, безпорадність. Утім, вони мають усвідомлювати, що почуття мають різну глибину переживань та різні перспективи в майбутньому. Завдання педагогів — як самим дотримуватися особистих кордонів у спілкуванні, так і навчити цього інших учасників освітнього процесу інклюзивної групи. 

Батькам дітей з нормативним розвитком слід нагадати, що недоцільно проявляти надмірну цікавість до дітей з особливостями розвит­ку. Обговорювати ситуацію можна лише за бажання батьків дітей з особливостями психофізичного розвитку. Те саме стосується і педагогіч­них працівників. Не слід говорити: «Я розумію вас», адже це не так. Фахівцям не варто прагнути заспокоїти батьків чи відвернути негативні переживання за будь-яку ціну. Батьки мають право захищатися за допомогою заперечення й усунення. Заперечення як захисний механізм не закінчується ніколи. Виз­нати своє заперечення — важливий крок у роботі з проблемою. Прийняти права батьків на захист у такий спосіб — те, що може зробити для них оточення. Це допоможе сім’ї прийняти своє становище. 

Педагогам важливо налаштувати батьків дітей з нормативним розвитком на те, що в групу прийде дитина, що має певні особливості розвитку. Для цього доцільно провести окрему консультацію та надати необхідну інформацію про особливості взаємодії з дитиною та її батьками. 

Діти з нормативним розвитком 

Якщо вихованці у групі ображають дитину з особливостями психофізичного розвитку або запитують, чому вона рухається не так, як усі, педагог має пояснити їм ситуацію простими словами. Наприклад, розповісти про те, що існує таке захворювання як ДЦП, яке заважає керувати своїми руками і ногами, чітко говорити. Педагогу варто пояснити вихованцям, що дитина не винна в тому, що хворіє, і їй дуже прикро, коли її не розуміють чи не запрошують до гри. Також педагог має допомогти дітям із нормативним розвитком усвідомити, що дитина з особливостями психофізичного розвитку — «не чужа», їй можна і слід допомагати в чомусь, грати з нею. 

Дитина з особливостями психофізичного розвитку може не знати чи не вміти правильно взаємодіяти з іншими дітьми, по-особливому реагувати на ті чи ті ігри, дотики, жести, висловлювати свої емоції інакше, ніж інші діти. Тож педагог має навчити дітей у групі вибудовувати особисті кордони й говорити правду: «Мені боляче», «Мені не подобається / неприємно» тощо. Потрібно пояснити, що обов’язково слід розповісти дорослим про те, що відбувається у групі, аби вони допомогли розв’язати ту чи ту ситуацію.

 Важливу роль відіграє також приклад з боку дорослих. Діти повинні бачити, що батьки й педагоги приймають дитину з порушеннями психофізичного розвитку, заохочують взаємодію з нею. 

Діти з особливостями психофізичного розвитку 

Правило про особисті кордони так само важливе і для дитини, що має особливості психофізичного розвитку. Педагогам слід навчити і її вибудовувати особисті кордони та говорити іншим дітям про свої почуття: «Мені це неприємно», «Не роби так», «Мені не подобається ця гра» тощо. Потрібно навчити дитину звертатися по допомог­у до дорослих та однолітків, уникати конфліктів під час взаємодії з ними тощо. 

Важливо налагодити роботу команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливостями психофізичного розвитку, аби допомогти їй увійти в групу однолітків. Члени команди супроводу дитини з особливостями психофізичного розвитку мають: 

формувати в неї навички взаємодії з дітьми та дорослими; 

розвивати комунікативні навички;

 проводити роботу з профілактики та корекції поведінки, корекції порушень в розвитку пізнавальної сфери тощо.

 Педагоги мають створити в групі атмосферу довіри, в якій усі діти почуватимуться затишно й захищено. Також вихователі мають вчасно реагувати на будь-які зміни в психологічному стані вихованців та бути готовими змінювати плани освітньої взаємодії, адаптувати їх до певних особливостей розвитку дітей.  

      Отже, щоб вибудувати взаємодію усіх учасників освітнього процесу в інклюзивній групі, важливо підвести їх до думки, що кожен може і має сприяти толерантнішому ставленню до дітей з особ­ливостями психофізичного розвитку. Також важливо під час взає­модії віддавати перевагу недискримінаційній лексиці, наприклад, замість слова «інвалід» вживати словосполучення «дитина з інвалідністю», «дитина з особливими освітніми потребами» тощо. Зрозуміло, що виконати ці завдання одразу не вийде. Для цього потрібен час. Утім, його можна скоротити, якщо правильно організувати роботу з дітьми, батьками та педагогами інклюзивної групи.

Джерело: https://emetodyst.expertus.com.ua/10022400