День захисту дітей

                                   

                             ВИПУСКНИЙ БАЛ

                   Тиждень безпеки дорожнього руху (Травень 2024 р.)



Свято весни відбулося у вихованців всіх вікових груп.

Свято у дитячому садку - це завжди казка,сповнена позитивними емоціями та яскравими кольорами,в якій діти стають маленькими творцями добра і краси.



До Дня Соборності України у закладі були проведені тематичні заняття з дітьми.               Ми всі - одна сім'я,                                                                                          

А разом - Україна!                                                                                                                          Щиро вітаємо з великим державним святом! 


Новий рік - найулюбленіше свято дітвори. Напередодні якого у нашому закладі були проведенні новорічні ранки. 


У зв'язку з 90 - ми роковинами Голодомору в Україні, вихователі провели з дітьми тематичні заняття: "Хліб - це значить жити","Створення квітки незабудки","Ми знаємо,ми пам'ятаємо". 


Інформ_метод_ День_Гідності_та Свободи_2023_RED_1 (1).pdf











В рамках моніторингового дослідження ефективності національно-патріотичного виховання дітей та молоді пропонуємо пройти опитування  за посиланням: https://forms.gle/Ard2yGdiDqchYiA46                                        

                                                   ОГОЛОШЕННЯ!

Раді повідомити Вам, що у закладі дошкільної освіти №9 "Дзвіночок" Гадяцької міської ради набирається група батьків для навчання за проєктом «Психолого-педагогічна підтримка батьків в умовах надзвичайної ситуації», який реалізується Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» за підтримки Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ).

Інструктором, який пройшов навчання та проводитиме заняття, є вихователь - методист, практичний психолог ЗДО №9 "Дзвіночок" Гадяцької міської ради Ольга Коломієць .

На першій зустрічі цікаво та змістовно ми опрацюємо теми: «Як впливає війна на дітей і дорослих? Чому ми відчуваємо те, що відчуваємо», «Техніки зцілення для дітей та дорослих».

Під час зустрічей в атмосфері довіри та взаєморозуміння навчимося краще розуміти стани дітей, надавати їм відповідну підтримку.

Наші зустрічі будуть проходити у теплій, дружній атмосфері. Ласкаво просимо! Для того, щоб записатися на зустріч долучіться до Telegram каналу за наступним посиланням https://t.me/+9ofcA79gQ3QwYjJi або звертайтеся за номером телефону 0664216317






Шахрайські схеми, прості правила безпеки

Війна в Україні стала підґрунтям для поширення шахрайських схем, заснованих на вразливому емоційному стані та зловживанні вашою довірою. При цьому кмітливість шахраїв виходить за рамки вже добре знайомих українцям афер, тож з’являються нові способи ошукування. Національна поліція України розповідає про найпоширеніші схеми шахрайств та основні правила безпеки, які допоможуть викрити аферистів: 


Новини, події

Щороку  наш заклад відзначає День міста. З метою  ознайомлення дітей з рідним містом, його визначними місцями, вулицями, пам'ятками та відомими постатями, особливостями народних звичаїв та обрядів, на поглиблення знань дітей про історичне минуле, прекрасне і сучасне нашого міста Гадяч. З цією метою в усіх вікових групах пройшли тематичні заходи: тематичні заняття «Гадяч - рідне місто моє», виставка малюнків «Зі святом наше рідне місто»,  музичні розваги "Подорож містом".

  Рідна домівка, мала батьківщина, отчий край, велика Україна – завдяки усвідомленню цих понять формуються основи національної свідомості дитини.



Проблема патріотичного виховання дошкільників сьогодні є однією з найголовніших у пріоритетних напрямах роботи закладів дошкільної освіти. Свій досвід роботи з даного питання презентував заклад дошкільної освіти № 9 «Дзвіночок» Гадяцької міської ради.

        Розпочали семінар-практикум з вітального слова директора Гадяцького ЦПРПП Сергія Майбороди.

     Тетяна Аколович, психолог Гадяцького ЦПРПП (координатор з питань дошкільної освіти)  ознайомила присутніх з новими тенденціями національно-патріотичного виховання дошкільнят, звернула увагу на те, що не менш важливою місією дошкільної освіти в буремні часи є збереження української мови та традицій.

      Наталія Паньківська, директор ЗДО № 9 «Дзвіночок» презентувала засоби здійснення національно-патріотичного виховання дошкільників в закладі дошкільної освіти та познайомила учасників з багаторічними напрацюваннями практики формування соціально-громадянської компетентності дошкільників.

       Вихователь-методист Ольга Коломієць представила палітру дидактичних ігор для дітей закладу дошкільної освіти з національно-патріотичного виховання.

    У практичній частині вихователі переглянули фрагмент заняття з розвитку мовлення і культури мовленнєвого спілкування для дітей молодшої групи «Україна рідний край» вихователя Марії Рубан. А також взяли участь у майстер-класі з плетіння браслетів «Оберіг для захисника», який організувала вихователь Галина Семенова.

     Учасники заходу виконали вправи «Дерево пізнання» і «Склади пам'ятку «Що повинно бути в національно-патріотичному куточку групи» з використанням онлайн-дошки Padlet, які провела вихователь-методист Ольга Коломієць. На завершення заходу Тетяна Аколович запропонувала інтерактив «На порозі безпечного дитячого садочка!».

     Після виконання програми підвищення кваліфікації учасники, які пройшли вихідне діагностування, отримають документ, перевірити який можна на сайті Гадяцького ЦПРПП https://sites.google.com/view/hadiach-cprpp (розділ меню «Підвищення кваліфікації педагогічних працівників» – «Підвищення кваліфікації у ЦПРПП») – сертифікат учасника семінару, що відповідає вимогам чинного законодавства.


Згідно річного рлану роботи у  закладі відбулися  осінні свята для наших дошкільнят, які подарували діткам яскраві емоції, незабутні враження та гарний настрій.

З нагоди Дня Соборності України,у закладі були проведені були проведені тематичні заняття з дітьми під гаслом "Україна Соборна.Разом до Перемоги." 

Інформаційні матеріали до річниці незламності "Вистояли - Переможемо".

Рік незламності.pdf

15.03.2023 р. у закладі відбулося підсумкове засідання атестаційної комісії І рівня.У цьому навчальному році проатестовані два педагогічних працівника: Марія Рубан  та Галина Семенова, які представили свої творчі напрацювання у міжатестаційний період. Робота атестаційної комісії відзначилася принципами відкритості та колегіальності, гуманного та доброзичливого ставлення до педагогічних працівників,повнотою, об'єктивністю та системністю оцінювання,створенням сприятливої,доброзичливої атмосфери для педагогів. 

Екосистема «MRIYA»

 

      Екосистема «МРІЯ» створена для об’єднання проєктів, які розроблені у синергії Кіберполіції України та волонтерів. Ключова ідея проєкту була втілена у порталі stopdrugs який об’єднав проактивних громадян у напрямку боротьби з телеграм-каналами, що забезпечували продаж та розповсюдження наркотиків в мережі Інтернет. Переосмислення проєкту відбулося через декілька днів після відкритого вторгнення 24.02.2022 російських військ на територію України. Стало зрозуміло, що війна розв’язана проти України здійснюється у тому числі у медіа просторі.

      Необхідність підтримки наших військових, простих громадян, а також протидіяти кремлівським медіа-пропагандистам та поширювати правдиву інформацію в мережі була критично необхідною. Тому бот stopdrugs було переформатовано та розгорнуто роботу на протидію фейковим та проросійським ресурсам у мережі Інтернет.

      Розробники та ідейні вдохновителі ідеї «МРІЯ» з Кіберполіції України, а також велика кількість небайдужих громадян перетворили проект MRIYA у сильну ініціативу протидії російським окупантам в медіа-просторі.

На сьогодні, це найбільша спільнота, яка успішно блокує та протидіє російській агресії в Інтернеті.

 


Кожен українець – ВОЇН на своєму фронті. Наш фронт – інформаційний. 

 

НАШІ ПРОЄКТИ

 

Бот «StopRussia | MRIYA»

Приймає інформацію про фейкові ресурси, котрі перевіряються нашими модераторами та відправляються на блокування в Телеграм-канал. Зібрано найбільшу кількість антиукрахнських ресурсів та профілів – більше 50 тис.

 

У розділі «Надіслати скаргу на ресурс» – кожен може долучитися до блокування ресурсів окупанта. Вам буде надано випадкове посилання, а також текст скарги, які постійно змінюються. Не будьте байдужими – кожна скарга наближає нас до перемоги!

 

Наразі відбувається розіграш цінних подарунків, тривалістю 14 днів. Умова розіграшу – це активна робота по блокуванню російських ресурсів, чим більше блокувань – тим швидша перемога. Кількість учасників, які прийняли участь у розіграші – 174 тисячі.

 

Канал «StopRussia | MRIYA»

Спільнота небайдужих українців, котрі блокують та протидіють російській агресії в Інтернеті. Канал – це головна інструкція та засіб комунікації з підписниками щодо блокування, а також платформа, де щоденно та систематично надаються онлайн-завдання для підписників, актуальні новини та свіжа інформація, у тому числі навчальні матеріали по кібергігієні.

 

Бот «Народний месник»

В даний чат-бот надсилають інформацію про пересування ворожої техніки, російських військових та їх поплічників, виявлених мародерів або ж знайдені нерозірвані боєприпаси, котрі в пдальшому опрацьовуються модераторами боту та документуються як і органом Національної поліції України, так і передаються іншим правоохороним органам на відпрацювання.

Нещодавно, також було додано одну категорію про присутність камер зовнішнього відеоспостереження, де перебувають окупанти.

 

Сервіс «MRIYA Automatic»

Безкоштовний автоматизований сервіс для боротьби з російською пропагандою

Розробниками якого являються Banwar та Qlixer Social.

MRIYA Automatic працює в хмарі, не використовує ваш браузер, і не вимагає від вас включеного та активного браузера комп'ютера чи смартфону.

 

 

Гра «Котяцький драйв»

Протягом насичених місяців війни, ми розуміли, що людям потрібно відволікатися, як від завдань у кібер-світі, так і від новин, була розроблена благодійна гра “Котяцький драйв”, де котики-військові, бійці територіальної оборони та поліцейські звільняють рідну землю від рашистської навали.

Котяцький драйв – це драйвова гра-клікер. Приєднуйся до наших котиків ЗСУ, ТРО та кіберполіції, клікай, щоб відбити навалу орків, та перемагай у цій війні. Дану гру можливо завантажити Google Play та for PC.

Віртуальні бої проходять на відомих локаціях: Чорнобаївка, Гостомель та крейсері «москва». Також у грі ти маєш здолати лідерів орків, таких як «дон», вусатий тарган і міністр непотрібних справ росії.

Гра безкоштовна та не містить реклами.

А ще, можливо підтримати ЗСУ та придбати унікальні ігрові активи (NFT), кошти від продажу яких підуть на потреби армії.

 

 

MRIYA об’єднує під одним ім’ям всі напрямки нашої діяльності, особливо створених під час війни!


 електронні посилання на ресурси проєкту «МРІЯ» для їх розповсюдження в закладах освіти:

https://mriya.social/  (офіційний сайт проєкту);

https://t.me/stoprussiachannel (основний телеграм канал, де здійснюються комунікація з підписниками, а також надання завдань для блокування);

@stopdrugbot (телеграм-бот для збору нових посилань на ворожі ресурси, а також автоматизованої взаємодії з користувачами);

https://t.me/ukraine_avanger_bot (офіційний бот для збору інформації про ворожу техніку, колаборантів, мародерів та іншу оперативну інформацію).


 21 травня - День пам’яті жертв політичних репресій

 

Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Після широкомасштабного вторгнення Росії терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилось в історії. Але ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській Росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії. З огляду на все, що ми знаємо про Бучу, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь, з огляду на відомості, які надходять з окупованого Херсона, День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення. Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті.

В умовах війни немає змоги масово вшанувати пам’ять жертв політичних репресій у Биківні під Києвом чи інших місцях, як це було в минулі роки. Проте людська пам’ять не знає кордонів, тому цього року віддати шану безневинно вбитим можна на будь-якій локації – вдома, за кордоном, в укритті, у прихистку – згадати тих, кого свавільно закатував одвічний ворог, поділитися інформацією з іншими. Заохочуємо журналістів, представників органів місцевого самоврядування як висвітлювати День пам’яті загалом, так і розповідати окремі історії, щоб люди, чиї життя обірвав або скалічив комуністичний режим, не залишилися в пам’яті сучасників безіменною абстрактною цифрою.

Один із проєктів, який повертає імена і зберігає пам’ять про людей, захоронених у Биківнянському лісі під Києвом, найбільшому відомому місці поховань жертв політичних репресій в Україні, – "Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил". З 2017 року до пам’ятної дати Національний історико-меморіальний заповідник  "Биківнянські могили" за підтримки Українського інституту національної пам’яті публікує серії інтернет-банерів з конкретними іменами і стислими життєвими історіями людей, похованих у Биківні, на так званій “таємній спецділянці НКВС УРСР”. За різними даними, тут у 1937-1941 роках було захоронено від 20 до 100 тисяч безневинно розстріляних жертв комуністичного терору.  Кілька років сюди практично щоночі звозили тіла жертв НКВС, замордованих у кількох київських катівнях. Серед них – письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших безневинних жертв.

Переглянути цьогорічні інтернет-банери можна за посиланнями: Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил – 2022 (Частина 1) - Биківнянські могили та Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил - 2022 (Частина 2) - Биківнянські могили.

Але це не єдина “таємна спецділянка”, по всій Україні розкидані місця масових поховань людей, позбавлених свободи, гідності, майна, замордованих та безвинно страчених: П’ятихатки у Харкові, Рутченкове поле у Донецьку, Дем’янів лаз на Прикарпатті, Суча балка на Луганщині, урочище Триби на Полтавщині, Халявин біля Чернігова. Такі ж братські могили є й у Вінниці, Умані, Житомирі, Бердичеві, Львові, Запоріжжі, Одесі та багатьох інших містах.

Про ці та інші злочини радянського тоталітарного режиму треба пам’ятати завжди. Жива пам’ять дає наснагу боротися, щоб радянський режим був засуджений усім світом на рівні з нацизмом. Боротися за світ без тоталітаризму.

Про злочин масових політичних репресій також нагадує проникливий ролик, створений творчою майстернею Bober Film Studio (режисерка – Діана Горда) за підтримки Українського інституту національної пам'яті та Меморіального заповідника  "Биківнянські могили".

***

Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.

Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.  

Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом.  Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.

Як свідчать архівні документи, Биківнянський ліс як об’єкт «спеціального призначення» – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД УРСР протягом 1937-1941 років. На сьогодні вже встановлено імена понад 15 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання. Тут покоїться прах Михайля Семенка, Майка Йогансена, Михайла Бойчука, Федора Козубовського, митрополита УАПЦ Василя Липківського та інших жертв сталінського «Великого терору».

«Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. 

Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.

 Історична довідка

За період «Великого терору» на території УРСР було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та виправно-трудових таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).

Масові репресивні операції у 1937–1938 роках, за задумом Йосипа Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально-ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.

Офіційно початком «Великого терору» став оперативний наказ НКВД СРСР №00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 року, затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 року. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.

Наказом №00447 упроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за І-ю категорією означали «розстріл», за ІІ-ю категорією – на ув’язнення в таборах ГУЛАГ (рос: Главное управление лагерей) НКВД СРСР. Якщо первинний ліміт для УРСР за І категорією становив 26150 осіб, то у січні 1938 року він був збільшений до 83122 осіб. Із проханням про додаткові ліміти в Москву неодноразово зверталися наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.

Ще до початку дії оперативного наказу №00447 особливу увагу було звернено на «чистку» партійних лав та органів безпеки, що мало забезпечити надалі беззастережне виконання репресивних директив центру. А вже у червні 1937 року розпочались масові арешти. 10 липня 1937 р. політбюро ЦК КП(б)У розіслало по областях УРСР вказівку про формування позасудового  репресивного органу – обласних «трійок», створених для спрощення процедури засудження. До складу трійки зазвичай входили начальник обласного  УНКВД (голова),  обласний прокурор та перший секретар обласного, крайового або республіканського комітету ВКП(б). Існування «трійок» повністю суперечило радянському законодавству, у тому числі Конституції 1936 року.

Заарештований був фактично позбавлений права на захист (на адвоката) чи оскарження вироку. Переважна більшість справ була побудована на власних свідченнях обвинувачених. Як правило, свідчення не перевірялись, доказами провини арештованого слідство не цікавилось. Слідчі психологічним знущанням і нелюдськими тортурами «вибивали» з арештованих потрібні зізнання. В 1937 році дозвіл на застосування методів «фізичного впливу на підозрюваних» (тобто тортур) було дано на найвищому рівні ЦК ВКП (б). Випадки неправомірного засудження вважались цілком припустимими і виправдовувалась прислів’ям «ліс рубають – тріски летять».

Часи «Великого терору» у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Громадяни писали доноси на колег, остерігаючись, що ті донесуть на них першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.

Розіграні за сценарієм показові процеси проти партійно-радянських очільників 1937-1938 років передбачали не лише усунення чи маргіналізацію рештків старої еліти, але також здійснення впливу на нових висуванців та суспільство загалом. Участь у цих показових процесах мала засвідчити політичну й ідеологічну лояльність, послух волі вождя, визнання терористичних методів державного керівництва. Таким був метод здійснення «сталінської кадрової революції».

«Великий терор» згорнули за вказівкою вищого партійно-радянського  керівництва. 17 листопада 1938 року ЦК ВКП(б) і Раднарком СРСР ухвалили постанову «Про арешти, прокурорський нагляд і провадження слідства», якою «орієнтували правоохоронні органи на припинення «великої чистки» та відновлення елементарної законності. Наступним кроком стала фізична ліквідація безпосередніх організаторів і виконавців «Великого терору».

Реабілітація жертв

Незаконність Великого терору визнали ще за часів СРСР після смерті Й.Сталіна, коли в роки «відлиги» провели часткову реабілітацію репресованих. Реабілітаційні процеси другої половини 1950-х – початку 1960-х років мали обмежений характер. Більшість громадян, засуджених за політичними звинуваченнями, не отримали повної реабілітації, а їхні права не були повністю відновлені.

У 1991 році, в останні місяці існування УРСР, було ухвалено Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». У ньому вперше в Україні законодавчо засудили і відмежувалися від політичних репресій як методу керування суспільством. Але оскільки цей закон ухвалювався ще в УРСР, то певна частина цих репресій, навіть вчинених позасудовими органами, все ще визначалася «обґрунтованими». Відповідно до вимог Закону органами прокуратури та судами впродовж 1991–2001 років було реабілітовано 248 тис. 810 громадян, відмовлено в реабілітації — 117 тисячам 243 особам.

У 2015 році Україна засудила злочини комуністичного тоталітарного режиму Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганд їхньої символіки». Законопроект було розроблено Українським інститутом національної пам’яті спільно із народними депутатами України, громадськістю та експертами Реанімаційного пакету реформ.

У 2018 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років». Закон суттєво розширює коло осіб, які підпадають під реабілітацію. Зокрема, в ньому прописана автоматична реабілітація осіб, які були покарані позасудовими органами, право на реабілітацію отримають ті, хто зі зброєю в руках боровся за незалежність України, був ув’язнений, примусово поміщений у психіатричний заклад, трудову армію, позбавлений майна через «експропріацію» чи «розкуркулення», або ж депортований за національною ознакою.

З 2019 року почала працювати Національна комісія з реабілітації, яка є спеціальним постійно діючим органом при Українському інституті національної пам’яті. Комісія надає статус реабілітованих особам, постраждалим від політичних репресій комуністичного та тоталітарного режимів Україні. До травня 2020 року Національна комісія з реабілітації розглянула 660 обгрунтованих пропозицій та матеріалів про реабілітацію.

Вражаючі факти про «Великий терор» в Україні

1. Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.

2. Інші місця масових поховань жертв «Великого терору» політичних репресій 1937–1938 років – Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). У Західній Україні після 1939 року також з’явились місця масових поховань, зокрема урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).

3. Найкривавіша ніч у Києві – 19 травня 1938 року,  коли у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням. Спочатку для масових поховань відводилися спецділянки цвинтарів. У пік репресій з метою приховати масштаби злочину енкавидисти змінили цю практику. У фруктових садах, парках, приміських лісах викопувались траншеї для поховань, часто трупи засипалися негашеним вапном.

4. 27 жовтня – 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорськ у Карелії з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції було розстріляно 1111 осіб, з них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною.

5. НКВД УРСР розташовувався у Києві в 1934-1938 роках у будівлях колишнього Київського інституту шляхетних дівчат (згодом – Жовтневий палац), в 1938-1941 роках по вулиці Короленка (нині – Володимирська), 33. Київський міський відділ та управління НКВД по Київській області розміщувались по вулиці Р. Люксембург (нині – Липська, 16).

6. У 1955 році КҐБ при РМ СРСР направив в обласні управління держбезпеки директиву №108 сс, де дав вказівку повідомляти родичам розстріляних, що їхні рідні «померли в місцях позбавлення волі, а в необхідних випадках, при рішенні майнових або інших правових питань, реєструвати в загсах смерть розстріляних із видачею заявникам свідоцтв, в яких дати смерті вказувати у межах 10 років з дня арешту, а причини смерті – вигадані».

7. В рамках «Великого терору» НКВД організувало та провело серію масових національних операцій. Це т.зв. «німецька операція» (25 липня 1937 р.), «польська» (11 серпня 1937 р.), «румунська», «латиська», «грецька», «іранська», «харбінська», «афганська», «проти болгар і македонців».

8. Спогади катів-енкаведистів та результати ексгумації тіл свідчать про характерний «почерк» вбивць. Як правило, це були постріли у потилицю або в перший шийний хребець із револьверів системи «Наган». Наган вважався точним, безвідмовним та достатньо потужним для завдання смертельного поранення, несильна віддача берегла сили катів при масових розстрілах.

9. Влітку 1937 року було введено ряд нормативних документів, що посилили відповідальність членів родин репресованих. Дружини та чоловіки «ворогів народу» підлягали обов’язковому арешту, діти до 15 років передавались у спеціальні дитячі будинки. Члени сімей «ворогів народів», засуджених до розстрілу, підлягали примусовому переселенню у внутрішні області СРСР. Показовою є доля колишнього Генерального секретаря харчових справ УНР Миколи Стасюка, який в 1931 р. був засуджений на 10 років, а потім дізнався що в 1937 році його дружина Марія була страчена «як дружина петлюрівського міністра».

10. Термін «Ворог народу» (латинське hostis publicus) має давньоримське походження. Він застосовувався до ворогів республіки, які прирівнювались до солдатів ворогуючої сторони та підлягали фізичному винищенню. Вдруге цей термін став загальновживаним в часи Великого терору якобінців у Франції в 1793-1794 рр. У СРСР цей термін був не лише розповсюдженим кліше політичної риторики, але і вписаним у Конституцію 1936 року, згідно 131 статті якої «ворогами народу» оголошувались особи, які вчиняли замах на громадську, соціалістичну власність.

Як знайти інформацію про репресовану особу

Допомогти в пошуку інформації про репресованих може відеолекція «Репресовані родичі» проекту «Суспільний університет» на UA:Перший (https://youtu.be/6aKNQ6-6orw). Також корисною буде книга «Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів» (http://www.cdvr.org.ua/node/3185). Ці матеріали містять перелік установ та ресурсів, до яких варто звертатися, їхні контакти, зразки заяв, алгоритм дій, знайомлять з відповідним законодавством, описують практику доступу до архівів комуністичних спецслужб в Україні і за кордоном, а також надають відповіді на найпоширеніші запитання.

 Короткий алгоритм пошуку інформації про репресованих родичів:

1. Збір якнайбільшої кількості даних (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження розшукуваної особи, важливі факти біографії тощо).

2. Пошук інформації на наступних сайтах:

- Національний банк репресованих (http://www.reabit.org.ua/nbr/);

- Жертви політичного терору в СРСР (http://lists.memo.ru/);

- Сталінські розстрільні списки (http://stalin.memo.ru);

- Єдина система пошуку репресованих (https://bydc.info/search.php);

- Список репресованих осіб, архівні кримінальні справи яких зберігаються в Комітеті національної безпеки Республіки Казахстан (http://e-history.kz/ru/repression/list/440#scontent).

3. Звернення в довільній формі (вказується назва та адреса установи, прізвище, ім'я, по-батькові заявника, місце його проживання, суть питання) в такі установи:

- Галузевий державний архів Служби безпеки України;

- Галузевий державний архів Міністерства внутрішніх справ України;

- державний архів області за місцем народження, проживання, арешту, відбування покарань;

- Головний інформаційно-аналітичний центр Міністерства внутрішніх справ РФ.

- Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті відкрив Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих, де допоможуть знайти відомості про репресованих у 1917-1991 роках, підкажуть як правильно подати запити до архівів.  Телефони Центру:  (067) 298-18-18 або (044) 298-12-12, також можна надіслати листа на електронну пошту poshuk@hdauinp.org.ua, написати повідомлення фейсбук-сторінці архіву: https://www.facebook.com/hdauinp  

або через сайт: http://hdauinp.org.ua

4. Відповідно до Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» громадяни України, іноземці та особи без громадянства можуть безкоштовно переглядати та копіювати власним фотоапаратом всі документи, що пов'язані з комуністичним тоталітарним режимом.

5. У випадку додаткових запитань звертайтеся у Facebook-групу «Доступ до архівів» (www.facebook.com/groups/dostup.do.arhiviv).

 Науковці, які спеціалізуються на тематиці:

 Корисні ресурси:

http://www.territoryterror.org.ua/ – сайт Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору»

www.reabit.org.ua – головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією»

http://memorial.kiev.ua – Українське добровільне культурно-просвітницьке правозахисне благодійне товариство «Меморіал» імені Василя Стуса.

http://ua.bykivnya.org – Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».



24.05.2023 р. на швидкому потязі "Знання" провели випускників старших  груп "Кленочок" та "Ромашка" за маршрутом "Дитячий садок-Школа".




 

 


До Дня Української Державності

Відео “Історія України за 15 хвилин” https://www.youtube.com/watch?v=ITw2Lk93qrY

 Відео “ІстФакт. “Історія Тризубу” https://www.youtube.com/watch?v=m3n70kgNIgw

Виставка «Творці української державності: до 30-річчя заснування УГС» https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-tvorci-ukrayinskoyi-derzhavnosti-do30-richchya-zasnuvannya-ugs

 Виставка «Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України» https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-symvol-tvoyeyi-svobody-100-rokivderzhavnogo-gerba-ukrayiny

 Виставка «Воїни. Історія українського війська» https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-voyiny-istoriya-ukrayinskogo-viyska

 Виставка «Кожен із нас – воїн» https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-kozhen-iz-nas-voyin

 Інфографіка “Тисячолітній спадок Української державності” Інфографіка – Google Диск “НАШ ГЕРБ. Українські символи від княжих часів до сьогодення” https://rodovid.net/product/233/nash-herb-ukrayinski-symvoly-vid-kniazhykh-chasivdo-sohodennia-pdf-fajjl/

 Інфографіка “Чому українці та росіяни історично – не «братні народи»” https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/rosiysko-ukrayinska-viyna-istorychnyykontekst/chomu-ukrayinci-ta-rosiyany-istorychno-ne-bratni-narody-infografika




Це прапор – вільної країни,

Це прапор – міста і села,

Це стяг моєї Батьківщини,

І в ньому вічності добра.

Він майорить, як синє небо,

Безхмарний – символе добра,

А жовтий – золоте колосся,

Відбиток віри та тепла.

І він, звеличиться над нами,

Показуючи вірний шлях,

Блакитним й жовтим кольорами,

На небі й на своїх полях.


З Днем Незалежності України!!!



ОГОЛОШЕННЯ!

Наш заклад долучився до спільного проєкту  «Психолого-педагогічна підтримка дітей, батьків та педагогів в умовах надзвичайної ситуації», який реалізується Всеукраїнським фондом «Крок за кроком» за підтримки Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ) та за сприяння Міністерства освіти і науки України. 

    Місія проекту полягає в тому, щоб надати необхідні інструменти та ресурси для забезпечення безпеки та інформативності всіх у важкі часи.  Інструктор проєкту у Львові , сертифікований тренер програми консультант ЦПРПП Світлана Локоткова, які до грудня будуть навчати педагогів та батьків за такими темами: 1. Як впливає війна на дітей і дорослих. 2. Техніки зцілення для дітей та дорослих. 3. Плекаємо стійкість до стресу: що робити, щоб не вигоріти. 4. Що робити, коли дитина поводить себе агресивно 5. Чутливий сон та проблеми із засинанням у дітей. 6. Як пояснити дитині, що відбувається і чи варто говорити з дітьми про війну 7. Як підтримувати дитину, яка сумує. 8. Дитина почала боятися і стала полохливою. Що робити, та як підтримувати. 9. Як слухати дитину, щоб вона говорили, та як розмовляти з дитиною, щоб вона чула (Навчити батьків простим технікам вислуховування та ефективної взаємодії з дитиною). 10. Як підтримувати себе та дитину, коли ви змушені були залишити домівку (Новий дім, новий колектив – виклик не лише для дитини, а й дорослого). Чудова новина – незабаром усі, хто приймає участь, а саме 600 педагогів ЗДО м. Львова отримають матеріали для роботи від організаторів та спонсорів проєкту, а по завершенню проєкта сертифікати про підвищення кваліфікації. Андрій Закалюк Управління освіти Львова Департамент розвитку Львівської міської ради UNICEF Всеукраїнський фонд «Крок за кроком» Леся Приставська Natalya Klochko Світлана Локоткова Олена Наконечна