vaccine.org.ua/    - Національний портал з імунізації

Багато корисної інформації 

Що таке грип?
Це захворювання, що викликається вірусами грипу. Віруси грипу інфікують носову порожнину, верхні дихальні шляхи, глотку та легені. Грип легко поширюється та може призвести до серйозних захворювань, особливо у маленьких дітей, літніх людей, вагітних та осіб з хронічними захворюваннями (наприклад, астмою чи діабетом).

Які симптоми грипу?
Симптоми грипу можуть включати:

• лихоманку або озноб з першого дня захворювання, що продовжується 3-4 дні

• кашель

• біль в горлі

• закладеність носу чи виділення з носу

• головний біль

• біль у м’язах

• втомлюваність

• блювоту та/чи діарею (ці симптоми частіше спостерігаються в дітей, аніж в дорослих)

В більшості випадків процес одужання займає від кількох днів до двох тижнів.

Наскільки небезпечним є грип? Які ускладнення можливі?
Мільйони дітей хворіють на грип кожного року, і тисячі з них госпіталізуються. За оцінками CDC, з 2010 року від 7,000 до 28,000 дітей на рік, молодших 5 років, госпіталізуються в США з грипом. Діти з хронічними захворюваннями (такими як астма, діабет, розлади нервової системи) та діти молодші 5 років мають найбільший ризик госпіталізації через захворювання на грип.
Дорослі з груп ризику можуть зіткнутися з ускладненнями грипу (такими як пневмонія), які можуть призвести до госпіталізації та навіть смерті. До помірних ускладнень грипу відносяться інфекції носових пазух (синусити) та вух (отити). Пневмонія ж (“запалення легень”) – це серйозне ускладнення грипу, що може бути спричиненим як самим лише вірусом грипу, так і ко-інфекцією, тобто змішаною інфекцією, викликаною вірусом грипу та бактерією. До інших можливих серйозних ускладнень грипу відносяться:

• запалення серцевого м’яза (міокардит);

• запалення головного мозку (енцефаліт);

• запалення м’язової тканини (міозит, рабдоміоліз);

• поліорганна недостатність (наприклад, дихальна та ниркова недостатність).

Інфекція респіраторного тракту, викликана вірусом грипу, може викликати надмірну запальну реакцію в організмі та призвести до сепсису (“зараженню крові”) – вкрай небезпечної реакції організму на інфекцію. Грип також може загострити хронічні захворювання пацієнта. Наприклад, особи з астмою можуть мати напади астми, а особи з хронічними серцево-судинними захворюваннями можуть відчувати посилення симптомів, коли хворіють на грип.

Хто належить до груп професійного та медичного ризику?

• Діти з 6 місячного віку до 5 років; особи віком понад 60 років; трудові колективи підприємств, установ, організацій; медичні працівники; вагітні; жінки, які планують вагітність;
  військовослужбовці, будівельники, працівники поліції; особи, які доглядають хворих на грип удома; особи з хронічними захворюваннями та особливими станами, які мають високий ризик виникнення ускладнень та тяжкого перебігу грипу. Група найвищого пріоритету для вакцинації від грипу – вагітні.

• Групи високого ризику виникнення ускладнень та тяжкого перебігу грипу: пацієнти з цукровим діабетом, первинними імунодефіцитами, бронхіальною астмою, хронічними захворюваннями печінки, легень, серцево-судинної системи, ураженнями нирок, люди з ВІЛ, пацієнти з функціональною чи анатомічною аспленією та трансплантацією кісткового мозку, пацієнти з лімфомою, множинною мієломою, лейкемією та пацієнти, що тривало отримують ацетилсаліцилову кислоту; пацієнти з неврологічними захворюваннями; люди з ожирінням з індексом маси тіла (ІМТ) 40 і вище; пацієнти з ослабленою імунною системою через хвороби (наприклад, деякі види раку, такі як лейкемія) або ліки (наприклад, ті, хто отримує хіміотерапію або променеву терапію раку, або люди з хронічними захворюваннями, що потребують прийому хронічних кортикостероїдів або інших препаратів) що пригнічує імунну систему); особи, які перенесли інсульт.

Як можна заразитись?
Грип розповсюджується повітряно-крапельним шляхом: інфікована особа розповсюджує вірусні частинки з краплями слизу або слини, коли чхає, кашляє чи розмовляє з іншими людьми з близької відстані (менше 1,5 м). Менш поширений шлях зараження – контактний, коли людина торкається інфікованої поверхні а потім свого рота чи носа.
Інфіковані особи можуть виділяти вірус та заражати інших з першого дня симптомів і до 5-7 дня захворювання. У дітей, а також у дорослих з важким перебігом хвороби, період заразності може бути довшим.

Як захиститись від грипу?
На сьогодні найефективнішим засобом профілактики грипу є вакцинація. Вона проводиться щорічно, кожного епідемічного сезону. До складу вакцини входить 3-4 штами грипу, які циркулюватимуть конкретного сезону. Дітям від 6 місяців до 9 років, які вакцинуються від грипу вперше, потрібно ввести дві дози вакцини з мінімальним інтервалом 1 місяць (і надалі отримувати одну дозу щорічно), всім іншим – одну дозу вакцини (і надалі вакцинуватися щорічно). Найбільш ефективною є вакцинація до початку епідсезону (жовтень – середина листопада). Проте якщо ви не встигли зробити щеплення до початку епідсезону, це все одно варто зробити. Адже навіть перехворівши одним штамом грипу ви лишаєтесь вразливим до інших. А навіть якщо ви вже знаходитесь в інкубаційному періоді грипу, щеплення не погіршить перебіг захворювання. Ба більше, воно може полегшити його перебіг, спрацювавши як екстрена вакцинація

Що таке поліомієліт?

Поліомієліт – це гостре інфекційне захворювання, яке спричиняє поліовірус.
У близько 0,5% випадків поліовірус переміщується з кишківника і вражає центральну нервову систему, що призводить до розвитку в’ялого паралічу, часто невиліковного.

Як передається поліомієліт?

Поліовірус поширюється від людини до людини через фекалії та слину, найчастіше — через брудні руки, заражені їжу та воду.
Захворіти на поліомієліт може кожна людина
Проте найбільш сприйнятливими до вірусу поліомієліту є діти у віці до п’яти років.

Якими є симптоми захворювання?

Інкубаційний період після зараження людини поліовірусом триває від 4 до 35 днів, після чого може розвинутися поліомієліт.
У 70% випадків захворювання має безсимптомний перебіг. Але його носій становить небезпеку для інших людей зі слабшим імунітетом.
У 25% випадків поліо має симптоми, що нагадують грип (гарячка, головний біль, нудота, біль у животі).
Поліовірус спричиняє рухові розлади: біль в уражених м’язах, повний параліч, що може розвинутися за кілька годин.

Які ускладнення може зумовити поліомієліт?

Невиліковний параліч є одним з найважчих ускладнень. Він може вразити ноги, руки, плечі, груди, живіт, обличчя. Ураження дихальних м’язів часто призводить до смерті. У разі одужанні після поліомієліту функції вражених недугою нервів і м’язів не відновлюються.
Наскільки це небезпечно?
Протікати захворювання може як в дуже легкій формі, так і у вкрай важкій. Першими симптомами поліомієліту є сильне підвищення температури тіла, головний біль, нежить, фарингіти. Можливі шлунково-кишкові розлади. Після короткого періоду поліпшення стану (2-4 дні) з’являється друга хвиля гарячки, загальне самопочуття різко погіршується. Через кілька днів у хворого раптово розвивається параліч. Найчастіше хвороба вражає ноги, рідше настає параліч м’язів тулуба і голови. У важких випадках – параліч дихальних м’язів і діафрагми, що призводить до порушення дихання і кровообігу.
Відновлення функцій м’язів може тривати кілька місяців або років. Але в багатьох випадках повністю одужати від поліомієліту неможливо. Близько 5% хворих помирають, в основному, від порушення дихання при паралічі дихальної мускулатури. У одного з 200 хворих розвиваються такі деформації хребта і кінцівок, які залишають людину інвалідом на все життя. Інші небезпечні ускладнення поліомієліту – пневмонія, ателектази легенів, інтерстиціальний міокардит, гостре розширення шлунка, важкі шлунково кишкові розлади з кровотечею, проривом, виразками, кишкова непрохідність. Тому вкрай важливо пам’ятати про захист від поліомієліту!

Як можна захиститись?

Ліків проти поліо не існує. Єдиним ефективним захистом від хвороби є вакцинація.
Існують безпечні та ефективні вакцина від поліомієліту – інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ) та оральна поліовакцина (ОПВ). Використання вакцин обох типів забезпечує необхідний захист дітей як від безпосередньо захворювання так і від можливості стати носієм вірусу та заразити інших. Ефективність вакцинації від поліомієліту сягає 99% – 100% у разі отримання повного курсу щеплень.
У 1988 році уряди створили Глобальну ініціативу щодо ліквідації поліомієліту (ГІЛП), щоб назавжди позбавити людство від цієї хвороби. Ініціатива є глобальним партнерством, в якому беруть участь національні уряди, ВООЗ, «Ротарі Інтернешнл», Центри по боротьбі із захворюваннями США і ЮНІСЕФ. З моменту створення ГІЛП число випадків захворювання на поліомієліт в усьому світі скоротилося більш ніж на 99%: з 350 000 випадків у 1988 році до 22 та 33 випадків у 2017 та 2018 році відповідно.
Поліомієліт є однією з небагатьох хвороб, які можна повністю ліквідувати, як це сталося з віспою. На сьогодні на планеті вже ліквідовано 2 та 3 типи “дикого” вірусу поліомієліту.
Викорінивши поліомієліт, ми принесемо користь дітям усього світу, і жодній дитині не доведеться більше відчути біль паралічу, викликаного поліомієлітом. Поліомієліт не має безпосереднього господаря (тобто він не вражає тварин, і його вірус не може існувати серед тварин, подібно до того, як малярія існує, наприклад, в москітів); для захисту дітей від поліомієліту існує безпечна і ефективна вакцина, він не виживає протягом тривалого часу в навколишньому середовищі і хоча він є заразним, його інфекційний період відносно нетривалий. 24 жовтня світ щороку відзначає Всесвітній день боротьби з поліомієлітом, аби нагадувати світовій спільноті про можливість повного викорінення цієї смертельно небезпечної хвороби та важливість її профілактики шляхом вакцинації.

В Україні вакцинація проти поліомієліту є в переліку обов’язкових гарантованих державою щеплень, які можна зробити у комунальних закладах безоплатно відповідно до Календаря щеплень згідно такого графіку:
у 2 місяці — 1 доза (ІПВ);
у 4 місяці — 2 доза (ІПВ);
у 6 місяців — 3 доза (ОПВ);
у 18 місяців — 4 доза (ОПВ);
у 6 років — 5 доза (ОПВ);
у 14 років — 6 доза (ОПВ)
Примітка: згідно рекомендацій Національної Технічної Групи Експертів з Імунізації (НТГЕІ) в 2026 року пропонується перехід на використання в Україні виключно інактивованої поліомієлітної вакцини (ІПВ). НТГЕІ рекомендує внести зміни до календаря щеплень та передбачити рутинну вакцинацію за віком за наступною схемою: 2 міс. (1 щеплення) – 4 міс. (2 щеплення) – 6 міс. (3 щеплення) – 18 міс (1-а ревакцинація) – 6 років (2-а ревакцинація).
Вакцини, що застосовують комунальні та приватні медичні заклади, зареєстровані, сертифіковані згідно вимог GMP й дозволені для використання в Україні.
В Україні для забезпечення вакцинації за кошти державного бюджету наявні вакцини ІМОВАКС ПОЛІО (ІПВ) та ОПВ виробництва Санофі Пастер, Франція.

Що таке кір?

Кір – це гостра інфекційна хвороба, що викликається вірусом з родини параміксовірусів. Кір є одним з найзаразніших захворювань в світі, що може призводити до серйозних ускладнень. У випадку контакту з вірусом кору захворіє 9 з 10 людей, що не мають імунітету проти хвороби.

Небезпека кору полягає у тому, що передається це захворювання дуже швидко: для інфікування не потрібен навіть безпосередній контакт із людиною-носієм. Достатньо просто побувати у кімнаті, з якої нещодавно вийшла хвора людина, адже вірус циркулює в приміщенні ще протягом 2 годин після того, як його залишив хворий. Також підступність захворювання в тому, що приблизно у третини захворілих спостерігаються різноманітні ускладнення, починаючи від пневмонії і закінчуючи міокардитом (запаленням серцевого м’яза) та енцефалітом (запаленням головного мозку). Особливо складно протікає захворювання у маленьких дітей. У середні віки кір часто називали «дитячою чумою». 

Як можна заразитись кором?

Передається хвороба повітряно-крапельним шляхом: захворіла особа виділяє вірус у повітря з крапельками слини при розмові, обіймах, поцілунках, чханні, кашлі. Близько двох годин вірус ще буде циркулювати в приміщенні та залишатись на поверхнях, на які інфікована людина чхала чи кашляла. Ризик заразитись у осіб, що не мають імунітету проти кору, складає близько 90 відсотків.

Через який час після зараження з’являться перші симптоми?

Симптоми захворювання проявляються за 7-14 днів після контакту з вірусом. Важливо: хворий заразний за 2-3 дні до появи перших симптомів захворювання, весь період катаральних проявів та перші 4 дні з початку висипів.

Які симптоми хвороби?

Перші симптоми можуть бути дуже схожі на симптоми звичайної “застуди” (грві): підвищення температури, сухий кашель, нежить, набряк та почервоніння очей, світлобоязнь. Кашель, нежить і кон’юнктивіт – це так звана корова тріада, яка присутня на початку хвороби. Можуть також з’явитись характерні для кору білі плями, оточені червоною каймою, що ніби вкриті сіллю, на внутрішній поверхні щік, найчастіше навпроти корінних зубів (так звані плями Коплика), але їх поява зовсім не обов’язкова. Далі починається період висипки. На 3-5 день хворому стає гірше, стрімко підвищується температура, посилюється нежить, кашель, кон’юнктивіт; на голові та обличчі починає з’являтись висипка у вигляді червоних плям. Далі – як правило на наступний день  – висипка поширюється на тулуб, ще за день – на кінцівки. Для кору характерна поетапність висипу: з голови до ніг. Елементи висипки трохи виступають над поверхнею шкіри та збільшуються в розмірі. Приблизно на 5 день елементи висипу починають зменшуватись чи зникати зовсім, заміщуватись пігментацією; після цього шкіра може лущитись приблизно тиждень-півтора.

Наскільки це серйозне захворювання? Які його ускладнення?

Найпоширеніші ускладнення кору – гострий середній отит (запалення вух), бронхопневмонія, ларінготрахеобронхіт, діарея.

Пневмонія (запалення легень) виникає в 1 з 20 дітей, хворих на кір. Це найчастіша причина смерті в маленьких дітей, що захворіли.

Приблизно у 1 на 1000 хворих виникає енцефаліт (запалення мозку), який може спричинити судоми, глухоту чи розумову відсталість.

1-3 дитини з 1000 захворілих на кір помирає від респіраторних та неврологічних ускладнень хвороби.

Підгострий склерозуючий паненцефаліт – це рідкісне, але невиліковне ускладнення кору. Це дегенеративне захворювання центральної нервової системи, що розвивається за 7-10 років після перенесеного кору. Хворий поступово втрачає інтелектуальні та поведінкові навички; розвиваються судоми.

Кір у вагітної може спровокувати передчасні пологи або народження дитини з низькою масою тіла.

В кого найвищий ризик розвитку ускладнень?

• Немовлята та діти, молодші 5 років;

• Дорослі, старші 20 років;

• Вагітні;

• Імуноскомпрометовані особи (з онкологічними захворюваннями, ВІЛ-інфекцією тощо).

Як можна захиститись?

Захворювання відноситься до високонтагіозних, тобто надзвичайно заразних. Заразитись можна навіть після того, як хворий залишив приміщення, адже вірус здатен циркулювати в повітрі ще протягом двох годин, а також залишатись на поверхнях. Якщо ви не вакциновані від кору або ж не перехворіли на нього, то вірогідність зараження складає біля 90%. Єдиною ефективною профілактикою кору є вакцинація.

В Україні, як і в більшості країн світу, використовується комплексна вакцина КПК, яка також захищає від краснухи та епідемічного паротиту (“свинки”). Для оптимального захисту необхідно отримати 2 дози вакцини, які забезпечують захист від кору на рівні 97%. За період з 2000 до 2017 року протикорова вакцинація привела до зниження глобальної смертності від кору на 80%.

Згідно з Національним календарем щеплень України діти отримують щеплення бюджетним коштом в 12 місяців та 6 років. (Примітка: у випадку контакту з хворим на кір дитина може отримати “нульову” дозу вакцини з 6 місяців, в такому випадку ця доза не зараховується, і дитина далі вакцинується згідно календаря. Якщо контакт з хворим відбувся після отримання дитиною першої дози, але раніше 6 років, в такому випадку можна ввести другу дозу вакцини раніше, і ця доза зараховується).

Якщо ж з певних причин графік щеплень було порушено, то вакцинація проводиться згідно календаря щеплень з порушенням графіку. Якщо першу дозу вакцини КПК дитина отримала в віці, старшому за 12 місяців, друга доза вводиться згідно календаря – в 6 років (з мінімальним інтервалом 1 місяць від попередньої дози). Якщо так сталося, що щеплення від кору розпочалося після 6 років, дві дози вакцини можна отримати з мінімальним інтервалом 1 місяць.

Дорослим за відсутності протипоказань, що наведені в інструкції із застосування вакцини, роблять щеплення без обмежень за віком, якщо вони не хворіли на вказані інфекції та/або не мають зазначеного в медичній документації підтвердження введення двох доз вакцини, або мають негативні результати лабораторного обстеження щодо наявності специфічних антитіл IgG. Нещеплені дорослі мають отримати дві дози вакцини з мінімальним інтервалом 1 місяць між дозами (або принаймні одну дозу вакцини у випадку обмеженої кількості вакцини). Наразі через обмежену кількість вакцин для планових щеплень дітей дорослі можуть вакцинуватися від кору лише власним коштом. Вакцину можна придбати в аптечній мережі, а процедуру щеплення провести в медзакладі, де у вас підписано декларацію (або ж в медзакладі, де ви зараз обслуговуєтесь, якщо ви ВПО). Також можна записатись на щеплення до приватного медичного закладу. Мінімальний інтервал між двома дозами вакцини КПК складає 1 місяць.

Для забезпечення вакцинації проти кору, паротиту та краснухи в Україні застосовують вакцини «Пріорикс»/Priorix (виробник Glaxosmithkline Biologicals S.A., Бельгія) та «М-М-Р ІІ»/M-M-RII (виробник Merck & Co., Inc., США).

Я вже проконтактував з хворим на кір.  Що робити?

В такому випадку застосовується екстрена профілактика. Тобто дії з запобігання хвороби здійснюються вже після того, як людина проконтактувала з хворим на кір.

Якщо такий контакт відбувся, протягом перших 72 годин, проводиться щеплення вакциною КПК.

Що необхідно знати про хворобу, викликану вірусом Коксакі

 Коксакі належить до ентеровірусів. «Це кишковий» вірус, що активізується влітку, особливо в спеку. Віруси Коксакі розмножуються в шлунково-кишковому тракті людини і відносяться до групи РНК-вірусів. Вперше їх було виділено з фекалій хворих дітей з синдромом поліомієліту в одному з госпіталів американського міста Коксакі, тому вони отримали таку назву. Основними джерелами захворювання є хворі та вірусоносії. У зовнішнє середовище вірус Коксакі потрапляє повітряно-крапельним шляхом і з вмістом кишківника. Спалахи захворювання частіше виникають в осінній і літній періоди.

 Від моменту зараження до прояву симптомів хвороби проходить від 2 до 10 днів (інкубаційний період в межах 7 днів). Початок хвороби гострий, супроводжується лихоманкою (температура до 390С - 400С), може ускладнюватися головним болем, блювотою. Крім того, спостерігається почервоніння горла, жовтуватий наліт на язиці, збільшення лімфатичних вузлів. Ці симптоми тримаються до 2 днів, після чого на тілі хворого з'являється характерне висипання. Ротова порожнина запалюється покривається пухирями, на тілі також появляється висипка, особливо на сідницях, на ступнях та кистях рук появляються невеликі  червонуваті, плоскі плями або пухирі. Захворювання ступнів, кистей рук та ротової порожнини не є дуже важким захворюванням, тому більша кількість дітей старшого віку та немовлят одужують без різних ускладнень.

Через стертість симптомів та запізнілої появи пухирців, захворювання вірусом Коксакі часто плутають зі звичайною застудою або ГРВІ, списуючи потім появу висипу на алергічні реакції. Найчастіше батьки дізнаються про те, що дитина перехворіла саме вірусом Коксакі через 3 місяці, коли на руках і ногах починають злазити нігті. Така зміна нігтьових пластинок - ще один симптом Коксакі, хоча і запізнілий. Вірус Коксакі іноді може призвести до запалення центральної нервової системи, вірусного менінгіту, які проходять самостійно. При появі симптомів захворювання, особливо якщо в регіоні спостерігається спалах інфекції, не слід приводити дітей до лікувального закладу. Необхідно викликати лікаря додому, щоб уникнути подальшого поширення вірусу.

 Особливих заходів у боротьбі з вірусом не розроблено. Вірус Коксакі вкрай заразний, передається повітряно-крапельним шляхом та в результаті попадання в стравохід через забруднені руки і продукти. Під час епідемічного підйому захворюваності сприйнятливість дітей до вірусу вкрай велика, особливо серед дітей, які жодного разу не хворіли. Після перенесеної інфекції імунітет не виробляється, тому заразитися можна повторно. Однак вторинне протікання інфекції переноситься легше. Величезне значення в профілактиці цього захворювання має виховання гігієнічних навичок у дітей. У якості профілактичного заходу досить дієвим є недопущення відвідування дитиною місць скупчення людей. Краще на деякий час відмовитися від відвідування дитячого садка, культурно-масових заходів, поліклінік. Найважливіше значення має ізоляція хворого на 7-10 днів з моменту появи перших симптомів.

Рекомендовані протиепідемічні заходи в організованих дитячих колективах:

 Основними заходами профілактики є санітарно-гігієнічні заходи, посилення контролю за питним режимом і харчуванням.

1. З метою ранньої діагностики і своєчасної ізоляції хворих необхідно проводити щоденні медичні огляди (при прийомі дітей), спостереження за контактами дітьми з оглядом шкіри, слизової зіву, з вимірюванням температури тіла.

2. Забезпечити достатню кількість термометрів і шпателів на кожну дитину групи (класу).

3. При появі перших випадків захворювання протиепідемічні заходи в дитячих колективах проводяться протягом 7 днів.

4. У групу, де було виявлено випадки захворювання, припиняється прийом нових дітей, переведення дітей і персоналу з групи в групу на період спостереження.

5. У випадках масового поширення захворювання слід заборонити проведення масових дитячих заходів;

6. Дезінфекційні заходи в осередках проводяться, як при гепатиті А.

7. Посилюються режими провітрювання і кварцування в групах.

8. Збільшити перебування дітей на свіжому повітрі з виділенням окремої площадки для групи, де було виявлено випадки захворювання;

9. Проводити санітарно-освітню роботу з профілактики ентеровірусної інфекції з персоналом та батьками.

Дане захворювання неможливо попередити, якщо не вважати виключення контактів із забрудненою водою та інфікованими людьми.