Сім слабкостей керівника

СІМ СЛАБКОСТЕЙ ПОСАДОВОЇ ОСОБИ

Той, хто встає увечері з-за робочого столу з відчуттям, що нічого не встиг зробити, хоча весь день працював, мусить проаналізувати свою діяльність та зрозуміти, що роботу свою організував неправильно. Насправді мало хто може сказати, що йому вдається використовувати свій робочий день оптимальним способом (хоча не завжди ми самі є цьому причиною). Несподівані візити, телефонні дзвінки й розмови поглинають значну частину робочого часу. Проте було б нерозумно звинувачувати інших. Щоб підвищити ефективність своєї управлінської праці, потрібно передусім зрозуміти: багато що залежить від нас самих.

Навіть найкваліфікованіші керівники часом піддаються якійсь із семи головних слабкостей керівника (а часом і всім одразу).

Слабкість перша: відкладання рішення на завтра.

Це найпоширеніша слабкість, і величезна гора паперів на вашому столі — її перша ознака. Головна причина такої ситуації — слабкість характеру керівника. Щоб побороти її, потрібно чесно визнати перед собою цей недолік. Необхідно розв’язувати будь-яку проблему відразу, не відкладаючи на потім. Найскладніше — почати, подолавши страх перед невідкладним рішенням. Як правило, ми відкладаємо рішення тоді, коли завдання, проблеми або мета доволі туманні, коли в нас немає чіткого уявлення про те, чого, власне, ми хочемо домогтися.

Слабкість друга: виконання роботи наполовину.

Бути вкрай зайнятим і працювати творчо — різні речі, хоча інколи їх ототожнюють. Людина може займатися безліччю справ, але вирішувати лише малу їх частину. З точки зору здорового глузду та збереження своєї нервової системи, набагато корисніше обмежитися остаточним розв’язанням декількох проблем, ніж одночасно розпочинати безліч справ: їх усе одно не вдасться довести до кінця. Невирішені питання тяжким тягарем тиснуть на психіку, тоді як кожна закінчена справа дарує нам почуття морального задоволення та свободи.

Слабкість третя: прагнення зробити все одразу.

Одночасне розв’язання кількох проблем — найкоротший шлях до неврозів. Радимо завжди пам’ятати про це. Багато хто з нас звик нагромаджувати папки з паперами в себе на столі. Ці папки постійно перед очима, а в результаті наші думки постійно перестрибують від однієї проблеми до іншої. Більшість людей може інтенсивно займатися лише однією справою. Тому переходити до іншої можна, тільки остаточно закінчивши її, або хоча б усвідомивши шлях її вирішення.

Слабкість четверта: прагнення зробити все самостійно.

Доволі часто керівники витрачають час і сили на виконання роботи, яку вони могли б доручити своїм підлеглим. Через це гальмується розв’язання проблем, що потребують компетентності самого керівника.

Завдання керівника не в тім, щоб завантажити себе роботою, а в тому, щоб планувати, скеровувати і контролювати роботу інших. Він має створити такі умови, щоб його співробітники працювали найефективніше.

Слабкість п’ята: впевненість у тому, що ви знаєте все краще за інших.

Замість того, щоб доручити справу фахівцям, керівники прагнуть зробити все самі, вірячи у свої переваги або через страх втратити свій авторитет. А чи не швидше та якісніше цю справу зроблять ваші підлеглі?

Слабкість шоста: невміння розподілити функції.

Відсутність чітко окреслених завдань, відповідності службових функцій дуже часто є причиною проблем. Це не тільки уповільнює вирішення багатьох завдань, а й викликає непотрібне суперництво: «хто впливовіший?» Щоб уникнути подібних непорозумінь, потрібно заздалегідь визначити завдання, обов’язки, інформаційні канали та ступінь відповідальності кожного.

Слабкість сьома й остання: спроби звалити провину на інших.

На жаль, часом керівники займаються справами непотрібними і зайвими. Типовий приклад — перекладання провини на інших у разі провалу справи. У цьому випадку енергію спрямовано в минуле, хоча виправити вже нічого не можна. Набагато корисніше замість непотрібних розборок націлити свою діяльність у майбутнє і почати реалізовувати мету.

Якщо ви керівник, ваше завдання — не шукати цапа-відбувайла, а виявити об’єктивні причини неприємної ситуації та віднайти шляхи її виправлення.