Я живу для тих, для кого живу
Моя доля - вчительська. Люблю дітей, бо то моя надія. Поважаю колег, бо вони трудяги. Йду до школи з радістю-бо я там потрібна.
В школі вже дуже давно, та почуваюсь молодо!
В душі весна-бо навколо діти. Ніколи не забуваю, що я теж була дитиною...
Діти це відчувають - і тягнуться до мене.
Буває важко, та терплю. Інколи хочеться все кинуть-та маю бути сильною...
Дечого досягла,та ще більше треба зробити! Життя коротке - спішу творити добро. Схиляюсь перед батьками-за натруджені руки. Радію за молодь - у неї все попереду! Хвилююсь за дітей-вони слабкі... Мушу бути здоровою,щоб навчити і їх.
Мушу посміхатись, щоб їм було спокійно. Мушу горіти, щоб їх запалити!
Це додає сили!