Опис досвіду

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для інших виборює життя.

В. Симоненко

Доля склалась так, що в 2003 році я опинилася в с. Урзуф на березі Азовського моря. Працювала спочатку заступником директора з навчально – виховної роботи, ще через дев’ять років – директором Урзуфської загальноосвітньої школи.

Спочатку не могла зрозуміти – чому я? Проблем і роботи було дуже багато. То чому ж таки я? Потім зрозуміла: якщо не я, то хто? І взялась до роботи.

З чого розпочалася моя школа? З турботи і неприємності, дзвінків з уроків і дзвінків з відділу освіти та адміністрації,зближення з батьківською громадськістю, перші не зовсім вдалі спроби зближеннязі спонсорами . А ще - походи і прогулянки, перевірки та комісії, батьківські зустрічі і проведення перших педагогічних рад,нарад, методом проб і помилок, роздумів...

Директор сільської школи. Твоє життя, як на долоні, кожен твій крок і рух на очах. Тебе, твою сім´ю, дитину всі знають. І ти всіх пам’ятаєш і знаєш. Перед тобою твій випускник. Ким він став? Що школа недодала , недобачила-потім з цим тобі жити? Його діти прийдуть до тебе в школу. Виховуючи учнів,ти виховуєш все село,від тебе залежить майбутнє. Директор на селі не лише керівник: і завгосп,і садівник,і квітникар,і будівельник. Щоб заслужити авторитет і повагу,кожен керівник повинен побудувати для себе піраміду цінностей.

Що ж було основою,пріоритетом моєї роботи? Я вважаю, чесність і напружена робота, відповідальність та бажання рухатися вперед, доброзичливість і щирість, довіра і любов до дітей, колег, батьків,громадськості.

Кожен учитель повинен спробувати залишити в душі дитини добро,любов та вміння навчатися протягом всього життя.І тоді не залишиться місця злу та нещирості, ледарству. А для цього недостатньо знати добре свій предмет, мало володіти комп'ютером та сучасними інформаційними технологіями. І керівник,яким би талановитим він не був , один не може виховувати та навчати людину,яка відповідала б усім вимогам сучасного життя. Потрібна єдина команда однодумців,яка вміє виховувати і потрібні бажаючі виховуватися. Виховувати потрібна школа. Але це вже пройдений етап. Сім’я, школа,громадськість – від їхньої злагодженої роботи залежить, яким буде кінцевий результат навчання та виховання

Проаналізувавши стан,в якому знаходилась на той момент школа, визначила ряд першочергових завдань, які треба вирішити:

- викликати довіру і віру в себе як керівника, здатного на позитивні зміни,

- сформувати колектив однодумців,

- підняти рівень самооцінки та віри в свої можливості кожного педагога,

- створення позитивного мікроклімату в колективі,

- розвиток мотивації до творчої діяльності в учнівському та вчительському колективі,

- розвиток та зміцнення матеріальної бази школи.

Для вирішення цих завдань була створена єдина, згуртована команда з числа адміністрації, вчителів, учнів, батьків, громадськості, здатної позитивно і конструктивно впливати на формування мікроклімату, мотивації на позитивні явища, соціальний та матеріальний стан школи.

В результаті роботи в школі відбулись певні зміни: педагогічний, учнівський та батьківський колектив поступово перетворився в єдину команду, що повірив в свої сили, в можливість разом змінити життя школи на краще. В цей час були проведені ремонти системи опалення, приміщення школи, спортивного залу, проведено капітальні ремонти всіх навчальних та інших кабінетів, учительської, шкільної їдальні, проведено естетичне оформлення школи, класів, коридорів, кабінетів, учительської, кабінету директора та медичного кабінету.

Досягнення мої, як директора - це досягнення керованої мною установи. Я повинна думати про свої особисті успіхи лише як про символ успіху колективу, що одне від іншого невіддільно.

Хто такий директор сучасної школи, який він? Майстер, учитель учителів, менеджер... Можемо продовжувати протягом тривалого часу, номер з високим статусом позиції і, по суті, сьогодні це важко зрозуміти, хто він є, тому що серед калейдоскопу образів, замінюючи один одного, навіть у межах одного робочого дня, ви можете відчувати себе і живою, і спустошеною у постійній звітності і створеннях моделей, систем, пріоритетів . Це приносить особливий колорит почуття реальності і робить свою роботу як надзвичайно важкою, так і цікавою.

Пріоритетом роботи моєї школи є:

- підвищення надання якості освітніх послуг;

- збереження здоров’я всіх учасників навчально-виховного процесу(школа опорна в районі з проблем впровадження інноваційних здороров'язберігаючих технологій);

- створення сприятливих умов для професійного росту вчителів;

- система роботи з обдарованими дітьми (на рівні школи, району , області);

- створення позитивного іміджу школи.

Колектив учителів Урзуфської ЗОШ,який я очолюю, за останні роки (особливо за останні 5 років) має ряд досягнень.

Конкурси, презентації, пошук нових ідей - це в нашому стилі. Ось,наприклад,у 2015році колектив став переможцем конкурсу «Кришталева чайка» в номінації Кращий заклад освіти Першотравневого району

Школа завжди повинна йти в ногу з часом ,бути конкурентоспроможною , не зупинятися на досягнутому. А це значить треба в майбутнє направити свої цілі,поставити перед собою задачі , працювати спільно, щоб допомогти дітям пізнати світ і людей . Наша мета – виховати таку людину , для якої найвище щастя і задоволення заключаються в тому, щоб реалізуватися в соціумі, створювати, заробляти, відкривати!

На цьому можна було б і заспокоїтись, та життя не стоїть на місці. Проаналізувавши все вищесказане, можна зробити висновки: багато років,сил, енергії директора школи пішло на те, щоб створити достойні умови для роботи та надання освітніх послуг, щоб вижити в нових економічних умовах. Отже, директор школи повинен бути не посадою, а професією, бо керувати загальноосвітнім закладом в сучасних економічних та соціальних умовах повинен менеджер освіти, спеціаліст своєї справи. На жаль, в нашій країні не відводиться питанню підготовки таких спеціалістів певної уваги, не забезпечено серйозної моральної, соціальної, інформаційної та матеріальної підтримки менеджменту освіти. У нас вчать бути вчителем, директором – ні. На мою думку це не економічно й не прогресивно. Звичайно, що сучасний керівник – це вже лідер, творча особистість, здатна долати стереотипи і знаходити нетрадиційні шляхи вирішення завдань , що стоять перед школою, створювати і використовувати інноваційні управлінські технології. Це стратег, що бачить перспективу, розвиток своєї організації на декілька років вперед, виходячи з наявних соціальних умов і ресурсів. Це носій організаційних змін, що виробляє нові підходи до вирішення проблем, пропагує нові цінності серед співробітників, одержимий ідеєю, готовий долати ради її втілення в життя труднощі, це ентузіаст, що підтримує ентузіастів і плекає лідерів. Але крім всього цього директор повинен бути менеджером, а це дещо ширше поняття.

Менеджер освіти – це професіонал, здатний творчо здійснити професійну управлінсько – педагогічну діяльність, безперервно розвиваючись і само- реалізовуючись в ній як індивідуальність. Сьогодні він повинен знати економіку, юриспруденцію, технологію просування продукту,яким стає освіта, щоб спланувати й передбачити результат своєї діяльності. Бо будь – яка освітня установа, що переслідує мету створити якісну освітню послугу – те ж підприємство, де треба вміти й бізнес – плани складати, й господарство вести.

Для того, щоб школа могла претендувати на існування, залучати позабюджетне фінансування, потрібна співпраця всього колективу, а директор повинен взяти на себе роль менеджера, створивши систему ефективного менеджменту, що передбачає правильний вибір форм управління та інноваційних технологій управління навчальним процесом.

Щодо форм управління, то на сучасному етапі розвитку освіти постає питання поступового переходу від державної до державно – громадської форми управління, бо якість освіти буде залежати від того, скільки зусиль буде докладено для цього з боку вчителів, батьків, громади, представників влади.

Наш досвід по реконструкції школи довів, що така форма управління є дійсно дієвою.

Державна складова в цій моделі представлена на рівні управління освітою на різних рівнях, в тому числі й директором школи, а громадська – передбачає участь громадськості в управлінні школою через такі формування, як рада школи, піклувальна рада, рада профілактики, педагогічна рада, через структури тимчасового характеру – ініціативні групи, комісії, конференції, збори, комітети тощо. Всі досягнення школи за останні п’ять років, а саме: реконструкція школи, шкільний автобус,капітальні ремонти, комп’ютерний клас ,тренажерний клас тощо – все стало можливим саме завдяки взаємодії, співпраці дирекції та громадськості.

Поряд з питаннями визначення форми управління та вирішення питань зміцнення матеріальної бази школи, перед дирекцією стоїть ще ряд питань, не менш важливих – це : пошук прийомів, методів, засобів оптимізації навчально - -виховного процесу. Мова йде про створення якісно нового навчального закладу, конфортного для кожного учасника навчального процесу, який би задовольняв освітні потреби батьків,учнів, суспільства, став би творчою майстернею і для учнів і для вчителів. Так з’явилась ідея побудови адаптивного навчального закладу, в роботі якого є орієнтація на індивідуальні особливості, творчі здібності кожного вчителя. Тому виникла необхідність у створенні програмно – цільової моделі управління, яка б адекватно реагувала на інноваційні зміни в освіті і в суспільстві в цілому. Наразі особистість учня, розвиток його неповторності й унікальності, наявності здібностей і талантів, певного життєвого досвіду стає ключовим завданням у роботі з ним. А пріоритет вільного розвитку дитини є базовим принципом побудови управлінської діяльності.

З цією метою і використовуються в практиці школи інноваційні технології управління навчальним процесом, такі як:

-громадсько – державна,

- адаптивно – модульна,

- здоров’язбережна,

- особистісно зорієнтована,

-гуманізації навчального процесу,

- координаційної допомоги обдарованим дітям та творчо працюючим вчителям,

- створення ситуації успіху,

- організація науково – дослідної та науково – методичної роботи,

- організації вивчення, узагальнення, впровадження ППД,

- формування та популяризація власного ППД,

- педагогічне зростання вчителя,

- школа молодого вчителя.

В таких умовах, коли персоналізується внесок кожного учасника навчально – виховного процесу в спільну справу, особистість кожного розглядається як рівноправний суб’єкт управлінського процесу в залежності від особистісних здібностей, навичок, досвіду і реалізується адаптивна модель управління школою.

Наші учні стали активними учасниками не тільки шкільних заходів, а й позашкільних: районних олімпіад, різноманітних конкурсів, змагань, часто являються їх переможцями. В школі велика увага приділяється роботі з обдарованими дітьми згідно шкільної програми «Обдаровані діти», сформовано і постійно поновлюється банк даних на обдарованих дітей, розроблено плани роботи по розвитку їх здібностей.

Так в школі для забезпечення освітніх, естетичних та творчих потреб учнів діють гуртки, секції, клуби за інтересами:

- краєзнавчий

- інтелектуальний клуб «Ерудит»,

- військово – патріотичний

- спортивний

В рамках роботи з обдарованими дітьми в школі розроблена система по впровадженню науково – дослідної роботи учнів «МАН». Зі здібними учнями за індивідуальним планом працюють вчителі – предметними, готуючи їх до участі в шкільних предметних конкурсах, районних олімпіадах, в роботі МАН. Як результат – в 2016 році учень школи зайняв друге місце на Всеукраїнському етапі захисту робіт МАН.

На вирішення проблеми інтенсифікації, оптимізації та адаптації навчально – виховного процесу серед педагогів школи іде пошук продуктивних систем освітніх інноваційних та інтерактивних форм навчання.

Науково-методичною проблемою роботи школи є «Гуманізація навчально-виховного процесу шляхом впровадження здоров’язберігаючих технологій». Адже, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я дітей – це основна задача педагогічного колективу. В шкільній програмі «Здоров’я» визначено пріоритетні напрямки по вирішенню даної проблеми. Це, насамперед, санітарно – гігієнічні заходи, організаційно – навчальні, психологічні, навчально – методичні заходи.

Окрім здоров’язбережного напрямку роботи школи пріоритетними напрямками є і: патріотичне, превентивне, національне, екологічне, естетичне та моральне виховання.

Багато ще є чого розповісти про роботу колективу, очолюваного мною, але то, мабуть, іншого разу. Хоча ні – іншого разу то буде інший колектив, бо з кожним днем він живе, росте, розвивається, удосконалюється, змінюється. І приємно відчувати, що в тому – й твоя директорська заслуга.