Внутрішня система якості освіти

СХВАЛЕНО                                                                                                                                                                  ЗАТВЕРДЖУЮ

 педагогічною радою                                                                                                                                                 наказом  директор

 Миропільського ЦРД                                                                                                                                                 Миропільського ЦРД

             (протокол №1 від 28.08.2025року)                                                                                                              №  від 29.08.2025 року

             ________Тетяна УСАЧ                      

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освіти

в Миропільському центрі розвитку дитини 

І. Загальні положення

 1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Миропільському центрі розвитку дитини розроблено відповідно до вимог статей 5, 30, 41 Закону України «Про освіту», до абзацу дев’ятого частини третьої статті 41 Закону України від 6 червня 2024 року № 3788-ІХ «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.-1.2021 № 33), наказу Міністерства освіти і науки України від 04.03.2025 № 407 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти», ураховуючи лист Державної служби якості освіти України від 28.11.2024 № 01/01-22/2541, Статуту закладу та інших нормативних документів.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в ЦРД затверджується керівником за попереднім схваленням педагогічної ради, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

2. Метою положення є роз'яснення питань щодо особливостей  побудови й функціонування ВСЗЯО, зокрема проведення оцінювання освітніх і управлінських процесів в закладі.

3. Компоненти внутрішньої системи якості освіти ЦРД:

• Створення в закладі дошкільної освіти безпечного, здорового та інклюзивного чи спеціального освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування, у тому числі забезпечення наявності ресурсів (ігрових, дидактичних, науково-методичних, матеріально-технічних, інформаційних тощо) необхідних для виконання державного стандарту; ( «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти»- до 2025 року)

•     Організація освітнього процесу з урахуванням індивідуальних особливостей, потреб і можливостей кожного вихованця; («Здобувачі освіти - забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду» до 2025 року)

• Формування кадрового складу та підвищення кваліфікації педагогічних працівників; («Фахова діяльність педагогічних працівників закладу  дошкільної освіти» до 2025 року)

• Забезпечення ефективності професійної діяльності, сприяння професійному розвитку педагогічних працівників;

• Формування культури академічної доброчесності;

• Забезпечення ефективної системи управління закладом дошкільної освіти;

• Формування внутрішньої системи моніторингу якості освіти та якості освітньої діяльності.

ІІ. Стратегія (політика) забезпечення якості дошкільної освіти у Миропільському ЦРД  (мета, завдання та принципи внутрішньої системи)

Основна мета стратегії (політики) - гарантування доступності та якості дошкільної освіти, забезпечення постійного та послідовного підвищення якості освітньої діяльності, формування довіри суспільства до закладу освіти.

Основними завданнями стратегії (політика) забезпечення якості дошкільної освіти є створення освітнього середовища для оптимального розвитку кожного вихованця, забезпечення професійного зростання педагогів та організація освітнього процесу з урахуванням індивідуальних особливостей дітей.

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти в Миропільському ЦРД базується на таких принципах:

- відповідності Базовому компоненту дошкільної освіти;

- відповідальності за забезпечення якості освітнього процесу;

- системності в управлінні якістю освітнього процесу;

- демократизація та гуманізація педагогічного процесу;

- наступність і перспективність між дошкільною та початковою

загальною освітою;

- здійснення обґрунтованого моніторингу стану педагогічної

діяльності, щодо рівня розвитку компетентностей дошкільників;

- готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

- відкритості  інформації  на  всіх  етапах  забезпечення  якості  та прозорості  процедур  системи забезпечення якості освітньої діяльності.

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти в ЦРД  орієнтована на:

• партнерство у розвитку, навчанні та вихованні дітей, а також професійній взаємодії;

• недискримінацію, запобігання та протидію боулінгу (цькуванню);

• прозорість та інформаційну відкритість діяльності ЗДО;

• сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників;

• справедливе та об'єктивне оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;

• створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

• забезпечення академічної свободи педагогічних працівників.

ІІІ. Організаційно-функціональна структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти

3.1. Організаційно-функціональна структура ВСЗЯО — це суб’єкти, які сприяють реалізації  завдань політики ВСЯО (здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів): адміністрація закладу; тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу); педагогічна рада.

3.2. Адміністрація закладу:

Забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Критеріями ефективності управлінської діяльності є:

➤ нормативно-правове забезпечення ;

➤ оптимальність та дієвість управлінських рішень;

➤ Кадрове забезпечення (наявність та ефективність системи моральних стимулів

➤ для досягнення високого рівня якості освітнього процесу тощо).

➤ Навчально-методичне забезпечення

➤ Матеріально-технічне забезпечення

➤ підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок,

інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

3.1.2. Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу):

➤ розробляють або формують методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності закладу дошкільної освіти: параметри, критерії та показники, методи та форми;

➤ беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів закладу дошкільної освіти та формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні закладу дошкільної освіти.

3.1.3. Педагогічна рада:

➤ діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами; розглядає, ухвалює та оцінює основні питання діяльності закладу дошкільної освіти та установчі документи закладу освіти, оновлює зміст освіти в зв’язку з появою нових стандартів освіти; сприяє підвищенню рівня професіоналізму педагогів через впровадження нових освітніх технологій та  якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих у процесі оцінки якості.

3.3. Заклад працює у взаємодії з усіма зацікавленими суб’єктами, до яких відносяться:

- здобувачі освіти і їх батьки;

- педагогічні працівники;

- громадськість;

 - органи, що здійснюють управління в сфері освіти.

IV. Процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності

4.1. Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі— Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі — Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів. Процедури ВСЗЯО спрямовані на:

1) визначення компонентів внутрішньої системи;

2) добір до кожного компоненту відповідних вимог/правил організації освітніх і управлінських процесів (далі - вимоги/правила);

 3) добір критеріїв та індикаторів до сформованих вимог/правил;

 4) забезпечення функціонування внутрішньої системи;

 5) оцінювання освітніх і управлінських процесів (далі - оцінювання).

4.2. Процедура Контролю у закладі дошкільної освіти визначається логічним та доцільним об’єднанням його видів (тематичний, підсумковий, фронтальний, оперативний) та змісту. Під час планування контролю розробляються циклограми, відповідно до методичних рекомендацій.

4.3. Моніторинг є методом та формою Контролю, процедура якого будується відповідно до визначених у закладі дошкільної освіти напрямів.

4.4. Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отримання інформації.

4.5. Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:

➤ аналітичної доповіді  на засіданні педагогічної ради;

➤ звіту керівника на загальних зборах (конференції) колективу;

➤ проблемного аналізу — комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти — у Програмі розвитку;

➤ аналізу підсумків діяльності ЗДО за навчальний рік та літній період — щорічне самооцінювання — у Плані роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період.

4.7. Комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, пропонованих Державною службою якості освіти України. Проблемний аналіз комплексного самооцінювання є основою для розроблення Програми розвитку закладу (здійснюється один раз на три-п’ять років).

4.8. Щорічне самооцінювання підсумків діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік та літній період здійснюється за блоковою системою аналізування. Підсумковий аналіз є першим розділом Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період та основою для його розроблення.

4.9. План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період є програмою реалізації процедур ВСЗЯО.

4.10. Документи та матеріали, які засвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО.

4.10.1. Документи:

Програма розвитку закладу дошкільної освіти на три-п’ять років;

План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;

План роботи педагога щодо організації освітнього процесу;

протоколи педагогічної ради, загальних зборів колективу тощо;

накази керівника.

4.10.2. Матеріали:

проблемний (комплексний) аналіз;

аналіз підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та літній період;

циклограма внутрішнього контролю ЗДО на навчальний рік;

методика(и) моніторингових досліджень за напрямами діяльності.

V. Модель оцінювання якості освіти та освітньої діяльності.

Важливим є систематичне оцінювання діяльності закладу, а саме реалізації завдань визначених у Плані роботи, й ефективність функціонування внутрішньої системи. Заклад освіти визначає модель оцінювання якості дошкільної освіти та якості освітньої діяльності.

Щороку здійснюється оцінювання результатів діяльності закладу освіти відповідно до Плану роботи на рік із проведенням оцінювання одного-двох компонентів відповідно до Критеріїв:

 1 рік компонент 1;  2 рік компонент 2 ; 3 рік компонент 3+ 4+ 5 ; 4 рік компонент 6+7

 Один раз на п'ять років здійснюється комплексне оцінювання за всіма компонентами діяльності, визначеними у Критеріях.

VІ. Методи збору інформації для аналізування діяльності та шкала (система) узагальнення результатів.

Інструменти та джерела отримання інформації:

•      опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв'ю, фокус-групове дослідження);

•      спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять);

•   вивчення документації ЦРД ( план роботи на рік, планів роботи педагогів;  протоколів засідань педагогічної ради; накази;  програми моніторингу якості освіти;  продуктів дитячої діяльності).

Під час самооцінювання також враховуються результати:

•    внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів ЦРД;

•    зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.

Внутрішні моніторинги проводяться для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів. Механізм підготовки та проведення моніторингу визначено Порядком проведення моніторингу якості освіти,  затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти». Для проведення моніторингу обов'язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на веб-сайті ЗДО.

Рівні оцінювання освітніх і управлінських процесів у ЦРД:

перший (високий) рівень;

другий (достатній) рівень;

третій (вимагає покращення) рівень;

четвертий (низький) рівень.

Інформація одержана в ході опитування, спостереження, інтерв’ю з педагогами і батьками, дітьми та вивчення документації, узагальнюється в аналітичній довідці. Аналітична довідка – письмовий обґрунтований висновок, що складається робочою комісією за результатами оцінювання ним освітніх і управлінських процесів ЦРД, внутрішньої системи забезпечення якості освіти. На основі висновку визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів ЗДО, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи. З метою об'єктивного самооцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені ЗДО.

Окремі методи збору інформації (наприклад, опитування) можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій

VІІ. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

•    посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відмінностей;

•    дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

•    надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації на власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

•    контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

•    об'єктивне оцінювання результатів навчання.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

•    академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

•    самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

•    фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

•    фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

•    списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

•    обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, само плагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

•    хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

•    необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має право:

•   ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

•    особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

•    знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

•    оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

ІV. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ЦРД

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності ЦРД передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюється у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту».

Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у ЦРД є:

•    стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

•   освітній рівень педагогічних працівників;

•   результати атестації;

•   систематичність підвищення кваліфікації;

•   наявність педагогічних звань, почесних нагород;

•   наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

•   участь в експериментальній діяльності;

•   результати освітньої діяльності;

•   оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

•   показник плинності кадрів.

       З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» та листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-683 від 04.11.2019 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин.

    Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

•     довгострокове підвищення кваліфікації – курси; 

•     короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, вебінари, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація. Атестація педагогічних працівників є обов'язковою і здійснюється один раз на п'ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

V. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників ЦРД

Критеріями ефективності управлінської діяльності є:

•  наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, програма розвитку і т.д.);

•     оптимальність та дієвість управлінських рішень;

•     керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

•     формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової)

•     підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

•     наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

• впровадження політики академічної доброчесності.

Управлінська діяльність адміністрації ЦРД спрямована на вирішення низки концептуальних положень, а саме:

•   створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

•    раціональний розподіл роботи між працівниками ЗДО з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

•    забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості вихованців та підготовку їх до навчання в школі;

•    визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;

•    правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

•    забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

•    створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Діяльність керівника ЦРД визначається такими чинниками:

•    рівнем його компетентності;

•    обраною концепцією власної діяльності;

•    рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

 Керівництво закладу дошкільної освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу:

• негативного ставлення до корупції.

•   бажання проводити іміджеві заходи на рівні громади, регіону тощо.

Формування іміджу в закладі дошкільної освіти здійснюється шляхом оприлюднення інформації про якість освітнього процесу, освітньої діяльності на сайті закладу.

Публічна інформація про розвиток закладу забезпечується шляхом проведення щорічного звітування керівника закладу освіти про свою роботу на загальних зборах колективу (конференціях).

VІ. Забезпечення наявності необхідних ресурсів

для організації освітнього процесу

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в ЦРД є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

У закладі створене сучасне освітнє середовище, корекційна та фізкультурно-оздоровча інфраструктура та умови для всебічного розвитку дітей дошкільного віку. Функціонує 6 груп, які забезпечені ігровим, роздатковим та дидактичним матеріалом. Одне групове приміщення переобладнане під спортивну залу, одне – під ресурсну кімнату. У ЦРД в наявності медичний та харчоблок, музична зала, кабінети вихователя-методиста, вчителя-логопеда та психологічної служби.

На території ЦРД обладнано прогулянкові майданчики для кожної вікової групи,  в наявності спортивний майданчик для організації та проведення спортивних ігор, розваг та іншої фізкультурно-оздоровчої роботи.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів дошкільної освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

Важливим показником якості освіти є створення безпечного освітнього середовища в ЦРД. У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують освітнє середовище закладу регулює Закон «Про освіту». Права та обов'язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у статтях 53, 54, 55.

Основними складовими безпечного освітнього середовища в ЦРД є:

• безпечні й комфортні умови праці та навчання;

• відсутність дискримінації та насильства;

• створення інклюзивного і мотивувального простору.

Працівники ЦРД обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

У ЦРД застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу.

ЦРД  планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, боулінгу в закладі.

Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.

Педагогічні працівники ЦРД здійснюють моніторингові дослідження щодо рівня розвитку компетенцій дошкільників, використовують підготовлений інструментарій (кваліметрічні моделі, діагностичні карти), оцінюють результативність освітнього процесу та виявляють фактори, що впливають на його ефективність. Результати моніторингу узагальнюються в текстовому, табличному та графічному вигляді. Саме освітній моніторинг допомагає відстежити динаміку змін в освітній системі, спрямувати її розвиток на запланований результат.

Показниками ефективності освітнього процесу якості надання освітніх послуг є:

• відсоток здобувачів освіти, які мають достатній і високий рівень компетентності;

• позитивна динаміка розвитку дітей, засвоєння дітьми вимог комплексної програми;

• відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріативною складовою Базового компонента дошкільної освіти;

• відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.

Публічність освітньої діяльності закладу може здійснюватися публікаціями педагогічних працівників, батьків у засобах масової інформації, друкування продукції педагогічних працівників у фахових виданнях.

VІІ. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

У Миропільському ЦРД здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації. У закладі встановлена програма «КУРС: Дошкілля».

При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень .

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до джерел інформації:

ЦРД  підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення, якою охоплено весь заклад;

в ЦРД в наявності: 2 комп'ютера та 3 ноутбука з можливістю доступу до мережі Інтернет, принтер, мультимедійна система (проектор та екран), 3 телевізори;

VІІІ. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

Для створення в ЦРД інклюзивного освітнього середовища заклад взаємодіє:

•   з батьками дітей, які мають порушення мови та інші особливі освітні потреби;

•    фахівцями комунального закладу «Інклюзивно-ресурсний центр Романівської районної ради », залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

У ЦРД працює 1 логопедична група для дітей з мовленнєвими порушеннями та 3 інклюзивні групи.  Корекційна робота з дітьми проводиться вчителем-логопедом, практичним психологом та відбувається в рамках особистісно-орієнтованого підходу, який враховує індивідуальні особливості кожної дитини, рівень фізичного, психічного та мовленнєвого розвитку малюків (відповідно до встановленого діагнозу).

Для педагогів ЗДО важливо розуміти, які зміни потрібно внести у методи та стратегії освіти, формування інклюзивного простору для того, щоб забезпечити максимально активну і значущу участь усіх дітей у житті групи.

Приміщення та територія закладу дошкільної освіти об лаштовані з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування.

Універсальний дизайн є:

• невід’ємною частиною інклюзивного простору ЦРД;

• важливим не тільки для людей з особливими потребами, але й для більшості осіб нашого суспільства;

• особливим підходом до навчання, який мінімізує бар’єри у навчанні та спілкуванні:

забезпечує основу для розроблення широкого спектру освітніх послуг та довкілля з урахуванням потреб усіх вихованців ЦРД.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

• Рівність і доступність використання. Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.

• Гнучкість використання. Забезпечення наявності широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

• Просте та зручне використання. Забезпечення простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

• Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних та фізичних можливостей користувачів. Сприяння ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

• Припустимість помилок. Зведення до мінімуму можливостей виникнення ризиків і шкідливих випадків або ненавмисних дій користувачів.

• Низький рівень фізичних зусиль. Розрахунок на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

• Наявність необхідного розміру і простору. Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

Дотримання принципів універсального дизайну в ЦРД:

• демонструє розуміння того, що кожна людина навчається «по-своєму» і цінність дитини не залежить від її здібностей і досягнень;

• сприяє розвитку її сильних сторін і талантів;

• усуває бар’єри у системі освіти та системі підтримки;

• цінує людське різноманіття та розуміє, що людські відмінності та цінності збагачують суспільство;

• визнає, що діяльність ґрунтується на правах людини та принципах рівності;

• надає підтримку під час навчання тим вихованцям, які мають особливі освітні потреби;

• готує всіх дітей до життя в інклюзивному суспільстві, якому властива толерантність;

• піддає критиці дискримінаційне ставлення суспільства до осіб з обмеженими функціональними можливостями;

ü   розуміє,що політика в сфері освіти осіб з обмеженими функціональними можливостями повинна розроблятися на засадах партнерства.

СХВАЛЕНО                                                                                                        ЗАТВЕРДЖУЮ

Рішенням педагогічної                                                                                          Директор

ради Миропільського                                                                                           Миропільського ЦРД

ЦРД                                                                              

(протокол №3 від 02.03.2021 року)                                                                              ________Г.Г.Розмахова     

                                                                                                                            Наказ №    від 03.03.2021 року

Положення 

про внутрішню систему забезпечення якості освіти 

в Миропільському центрі розвитку дитини 

І. Загальні положення

 Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Миропільському центрі розвитку дитини розроблено відповідно до вимог статей 26, 40, 41, 62, 67 Закону України «Про освіту», статей 20, 23 Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) нова редакція (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.-1.2021 № 33), наказу Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти», Статуту закладу та інших нормативних документів.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в ЦРД затверджується керівником за попереднім схваленням педагогічної ради, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

Компоненти внутрішньої системи якості освіти ЦРД

• стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;

• система та механізми забезпечення академічної доброчесності;

• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

ІІ. Стратегія (політика)

та процедури забезпечення якості освіти

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти в Миропільському ЦРД базується на таких принципах:

- відповідності Базовому компоненту дошкільної освіти;

- відповідальності за забезпечення якості освітнього процесу;

- системності в управлінні якістю освітнього процесу;

- демократизація та гуманізація педагогічного процесу;

- наступність і перспективність між дошкільною та початковою

загальною освітою;

- здійснення обґрунтованого моніторингу стану педагогічної

діяльності, щодо рівня розвитку компетентностей дошкільників;

- готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

- відкритості  інформації  на  всіх  етапах  забезпечення  якості  та прозорості  процедур  системи забезпечення якості освітньої діяльності.

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти в ЦРД  орієнтована на:

• партнерство у розвитку, навчанні та вихованні дітей, а також професійній взаємодії;

• недискримінацію, запобігання та протидію боулінгу (цькуванню);

• прозорість та інформаційну відкритість діяльності ЗДО;

• сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників;

• справедливе та об'єктивне оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;

• створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

• забезпечення академічної свободи педагогічних працівників.

Метою формування та функціонування внутрішньої системи якості освіти є забезпечення реалізації права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Заклад працює у взаємодії з усіма зацікавленими суб’єктами, до яких відносяться:

- здобувачі освіти і їх батьки;

- педагогічні працівники;

- громадськість;

 - органи, що здійснюють управління в сфері освіти.

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

• відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи;

• відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового  компонента дошкільної  освіти;

• ефективність реалізації варіативної складової змісту дошкільної освіти відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників;

• якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.;

• показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних

          ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

 Забезпечення якості освіти в Миропільському ЦРД передбачає здійснення таких процедур та заходів:

• удосконалення планування освітньої діяльності;

•  підвищення якості знань здобувачів освіти;

• посилення кадрового потенціалу закладу та підвищення кваліфікації

педагогічних працівників;

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

• розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності

управління освітнім процесом;

• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

• створення системи запобігання та виявлення академічної не доброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

-  якість освіти;

- рівень  професійної  компетентності  педагогічних  працівників  і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

- якість реалізації комплексної і парціальної програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності.

 Зміст внутрішньої системи якості освіти закладу формується та реалізується за напрямами: 

• «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти», 

• «Здобувачі освіти - забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду», 

• «Фахова діяльність педагогічних працівників закладу  дошкільної освіти», 

• «Управлінські процеси закладу дошкільної освіти». 

• «Формування іміджу сучасного закладу освіти».

З метою аналізу стану сформованості й функціонування внутрішньої системи у ЦРД проводиться щорічне комплексне самооцінювання освіти і управлінських процесів з урахуванням завдань, визначених планом роботи на рік та літній період.

Для оцінювання рівня якості освітньої та управлінської діяльності слугують: критерії (підстави для оцінювання). Індикатори (показники, що відображають стан об'єктів спостереження, їх кісні або кількісні характеристики), методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню (додаток до методичних рекомендацій).

Відповідальним за проведення само оцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник ЦРД. Для проведення самооцінювання керівник закладу:

• видає наказ про проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів;

• створює робочу групу, яка буде забезпечувати збір, вивчення, аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації;

• розподіляє обов'язки між членами робочої групи

• призначає відповідального за узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів;

• визначає терміни обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів.

До проведення аудиту можуть залучатися представники громадськості у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації:

• опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв'ю, фокус-групове дослідження);

• спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять);

• вивчення документації ЦРД.

Під час самооцінювання також враховуються результати:

• внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів ЦРД;

• зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.

Внутрішні моніторинги проводяться для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів. Механізм підготовки та проведення моніторингу визначено Порядком проведення моніторингу якості освіти,  затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти». Для проведення моніторингу обов'язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на веб-сайті ЗДО.

Рівні оцінювання освітніх і управлінських процесів у ЦРД:

перший (високий) рівень;

другий (достатній) рівень;

третій (вимагає покращення) рівень;

четвертий (низький) рівень.

Інформація одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється в аналітичній довідці. Аналітична довідка – письмовий обґрунтований висновок, що складається робочою комісією за результатами оцінювання ним освітніх і управлінських процесів ЦРД, внутрішньої системи забезпечення якості освіти. На основі висновку визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів ЗДО, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи. З метою об'єктивного самооцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені ЗДО.

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відмінностей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації на власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

• об'єктивне оцінювання результатів навчання.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

• фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

• фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

• списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

• обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, само плагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

• хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: 

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії; 

позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має право:

• ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

• особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

• знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

• оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

ІV. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ЦРД

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності ЦРД передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюється у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту».

Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у ЦРД є:

• стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

• освітній рівень педагогічних працівників;

• результати атестації;

• систематичність підвищення кваліфікації;

• наявність педагогічних звань, почесних нагород;

• наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

• участь в експериментальній діяльності;

• результати освітньої діяльності;

• оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

• показник плинності кадрів.

З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» та листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-683 від 04.11.2019 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

• довгострокове підвищення кваліфікації – курси; 

• короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, вебінари, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація. Атестація педагогічних працівників є обов'язковою і здійснюється один раз на п'ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

V. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників ЦРД

Критеріями ефективності управлінської діяльності є:

• наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, програма розвитку і т.д.);

• оптимальність та дієвість управлінських рішень;

• керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

• формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової)

• підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

• наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

• впровадження політики академічної доброчесності.

Управлінська діяльність адміністрації ЦРД спрямована на вирішення низки концептуальних положень, а саме:

• створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

• раціональний розподіл роботи між працівниками ЗДО з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості вихованців та підготовку їх до навчання в школі;

• визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;

• правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

• забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

• створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Діяльність керівника ЦРД визначається такими чинниками:

• рівнем його компетентності;

• обраною концепцією власної діяльності;

• рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

 Керівництво закладу дошкільної освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу:

• негативного ставлення до корупції.

• бажання проводити іміджеві заходи на рівні громади, регіону тощо.

Формування іміджу в закладі дошкільної освіти здійснюється шляхом оприлюднення інформації про якість освітнього процесу, освітньої діяльності на сайті закладу.

Публічна інформація про розвиток закладу забезпечується шляхом проведення щорічного звітування керівника закладу освіти про свою роботу на загальних зборах колективу (конференціях).

VІ. Забезпечення наявності необхідних ресурсів 

для організації освітнього процесу

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в ЦРД є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

У закладі створене сучасне освітнє середовище, корекційна та фізкультурно-оздоровча інфраструктура та умови для всебічного розвитку дітей дошкільного віку. Функціонує 6 груп, які забезпечені ігровим, роздатковим та дидактичним матеріалом. Одне групове приміщення переобладнане під спортивну залу, одне – під ресурсну кімнату. У ЦРД в наявності медичний та харчоблок, музична зала, кабінети вихователя-методиста, вчителя-логопеда та психологічної служби.

На території ЦРД обладнано прогулянкові майданчики для кожної вікової групи,  в наявності спортивний майданчик для організації та проведення спортивних ігор, розваг та іншої фізкультурно-оздоровчої роботи.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів дошкільної освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

Важливим показником якості освіти є створення безпечного освітнього середовища в ЦРД. У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують освітнє середовище закладу регулює Закон «Про освіту». Права та обов'язки всіх учасників освітнього процесу визначаються в ньому у статтях 53, 54, 55.

Основними складовими безпечного освітнього середовища в ЦРД є:

• безпечні й комфортні умови праці та навчання;

• відсутність дискримінації та насильства;

• створення інклюзивного і мотивувального простору.

Працівники ЦРД обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

У ЦРД застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу.

ЦРД  планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, боулінгу в закладі.

Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.

Педагогічні працівники ЦРД здійснюють моніторингові дослідження щодо рівня розвитку компетенцій дошкільників, використовують підготовлений інструментарій (кваліметрічні моделі, діагностичні карти), оцінюють результативність освітнього процесу та виявляють фактори, що впливають на його ефективність. Результати моніторингу узагальнюються в текстовому, табличному та графічному вигляді. Саме освітній моніторинг допомагає відстежити динаміку змін в освітній системі, спрямувати її розвиток на запланований результат.

Показниками ефективності освітнього процесу якості надання освітніх послуг є:

• відсоток здобувачів освіти, які мають достатній і високий рівень компетентності;

• позитивна динаміка розвитку дітей, засвоєння дітьми вимог комплексної програми;

• відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріативною складовою Базового компонента дошкільної освіти;

• відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.

Публічність освітньої діяльності закладу може здійснюватися публікаціями педагогічних працівників, батьків у засобах масової інформації, друкування продукції педагогічних працівників у фахових виданнях.

VІІ. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

У Миропільському ЦРД здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації. У закладі встановлена програма «КУРС: Дошкілля».

При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень .

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до джерел інформації:

ЦРД  підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення, якою охоплено весь заклад;

в ЦРД в наявності: 2 комп'ютера та 3 ноутбука з можливістю доступу до мережі Інтернет, принтер, мультимедійна система (проектор та екран), 3 телевізори;

VІІІ. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування

Для створення в ЦРД інклюзивного освітнього середовища заклад взаємодіє:

• з батьками дітей, які мають порушення мови та інші особливі освітні потреби;

• фахівцями комунального закладу «Інклюзивно-ресурсний центр Романівської районної ради », залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.

У ЦРД працює 1 логопедична група для дітей з мовленнєвими порушеннями та 3 інклюзивні групи.  Корекційна робота з дітьми проводиться вчителем-логопедом, практичним психологом та відбувається в рамках особистісно-орієнтованого підходу, який враховує індивідуальні особливості кожної дитини, рівень фізичного, психічного та мовленнєвого розвитку малюків (відповідно до встановленого діагнозу).

Для педагогів ЗДО важливо розуміти, які зміни потрібно внести у методи та стратегії освіти, формування інклюзивного простору для того, щоб забезпечити максимально активну і значущу участь усіх дітей у житті групи.

Приміщення та територія закладу дошкільної освіти об лаштовані з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування.

Універсальний дизайн є:

• невід’ємною частиною інклюзивного простору ЦРД;

• важливим не тільки для людей з особливими потребами, але й для більшості осіб нашого суспільства;

• особливим підходом до навчання, який мінімізує бар’єри у навчанні та спілкуванні:

• забезпечує основу для розроблення широкого спектру освітніх послуг та довкілля з урахуванням потреб усіх вихованців ЦРД.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах: 

• Рівність і доступність використання. Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.

• Гнучкість використання. Забезпечення наявності широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

• Просте та зручне використання. Забезпечення простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

• Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних та фізичних можливостей користувачів. Сприяння ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

• Припустимість помилок. Зведення до мінімуму можливостей виникнення ризиків і шкідливих випадків або ненавмисних дій користувачів.

• Низький рівень фізичних зусиль. Розрахунок на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

• Наявність необхідного розміру і простору. Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

Дотримання принципів універсального дизайну в ЦРД:

• демонструє розуміння того, що кожна людина навчається «по-своєму» і цінність дитини не залежить від її здібностей і досягнень;

• сприяє розвитку її сильних сторін і талантів;

• усуває бар’єри у системі освіти та системі підтримки;

• цінує людське різноманіття та розуміє, що людські відмінності та цінності збагачують суспільство;

• визнає, що діяльність ґрунтується на правах людини та принципах рівності;

• надає підтримку під час навчання тим вихованцям, які мають особливі освітні потреби;

• готує всіх дітей до життя в інклюзивному суспільстві, якому властива толерантність;

• піддає критиці дискримінаційне ставлення суспільства до осіб з обмеженими функціональними можливостями;

• розуміє,що політика в сфері освіти осіб з обмеженими функціональними можливостями повинна розроблятися на засадах партнерства.