Бібліотека
Букрєєва Вікторія Миколаївна
Букрєєва Вікторія Миколаївна
Місячник проводиться відповідно до наказу МОН України від 12.08.2014 № 931 та є частиною Міжнародного місячника шкільних бібліотек.
Шкільна бібліотека в цей період стає творчою лабораторією, що сприяє самореалізації учнів та інтелектуальному спілкуванню.
Місячник триватиме з 1 по 31 жовтня.
Тема 2025 року: «Рідна мова – наша зброя і наш оберіг!».
Мета: Збільшити інтерес учнів до читання, розвинути їхню інформаційну культуру та популяризувати роль бібліотеки як освітнього та культурного центру.
Щорічно 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Бібліотека – це справжня скарбниця, яка зберігає пам'ять і мудрість народу. В Україні налічується понад 40 тисяч бібліотек, в яких працює близько 53 тисяч бібліотекарів.
Це свято було засноване указом президента в 1998 році. Відзначають його як бібліотекарі, так і звичайні відвідувачі бібліотек.
27 вересня відзначається Всесвітній день туризму, яке було започатковано Всесвітньою туристичною організацією ООН у 1979 році для популяризації туризму та підкреслення його ролі в соціальному, культурному, економічному та екологічному розвитку. В Україні це свято також є професійним днем для працівників туристичної галузі, що відзначається щорічно 27 вересня згідно з указом Президента України 1998 року
Щорічно в Україні 22 вересня відзначають День партизанської слави. Саме цей день вважається початком підпільно-партизанського руху в нашій країні. Таке свято було засноване у 2001 році указом президента України для підтримки ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Другої світової війни 1941-1945 рр.
Дії партизанських загонів та підпільних організацій у роки Другої світової війни нанесли непоправні втрати боєздатності противника та наблизили День Перемоги над фашистами та їхніми союзниками.
Долучайся до Всеукраїнського конкурсу до Дня миру
✅ Участь: безкоштовна!
✅ Коли: 1 вересня – 30 вересня 2025
✅ Хто може взяти участь: учні 1 – 9 класів та вчителі
Кожен учасник отримає сертифікат, а переможці — грошові призи!
Для учнів:
5 найактивніших вчителів, які залучили найбільше учнів, отримають по 2000 грн кожен!
Для вчителів:
10 учнів, які першими отримають найвищі бали найшвидше, отримають по 1000 грн кожен!
Всім учням надаються сертифікати за участь, а вчителям подяки!
Свято створене, зокрема, щоб підбадьорити тих, хто любить читати, наголосити на важливості читання, стимулювати людей придбати нову книгу для власної чи публічної бібліотеки або просто сходити до книгозбірні.
У День читання книг рекомендують принаймні на мить відволіктися від звичного ритму життя, зупинитися та насолодитися неймовірним ароматом друкованих сторінок, пірнути у світ художньої реальності.
Читання підвищує нашу грамотність. Читаючи текст, ми запам’ятовуємо, як пишуться слова, і не помиляємося при написанні.
А для багатьох людей читання — це найкращий вид відпочинку.
20 березня – Всесвітній день Землі! Свято запроваджене з ініціативи Організації Об’єднаних Націй. Дату обрали не випадково: 20 березня - день весняного рівнодення, коли пробуджується природа і починається новий рівень її розвитку.
Засновник цього дня – відомий американський громадський діяч Джон Мортон. Він розгорнув кампанію з висаджування дерев і чагарників у 1840-х рр. для того, щоб розвивати в людях дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Ця ідея так сильно його захопила, що коли він став секретарем штату Небраска, у 1872 р., він запропонував встановити спеціальний день, присвячений озелененню.
Практичні поради на кожен день, як бути дружнім до довкілля:
1. Використовуйте енергозберігаючі лампи. Вони споживають у 3-5 разів менше електроенергії, ніж лампи розжарювання.
2. Вимикайте на ніч комп'ютер, телевізори. Комп'ютери та деякі інші прилади (телевізори, hi-fi системи) споживають енергію навіть у сплячому режимі, тому вимикайте прилади повністю, коли вони не використовуються (виймайте вилку з розетки).
3. Сортуйте сміття. Окремо зібрані відходи – це не сміття, це вторинна сировина.
4. Ходіть за покупками з еко-торбинами. Намагайтеся не брати пропоновані пластикові пакети в магазині, заведіть свою торбину з екологічних матеріалів і носіть її з собою.
5. Не використовуйте одноразове. Намагайтеся не купувати продукцію одноразового використання: посуд, серветки, станки для гоління, ручки, замість цього віддайте перевагу відповідним багаторазовим речам.
6. Позбавтеся неекономічної техніки. При покупці звертайте увагу на економічність техніки (маркування А, А+, Energy Star), таким чином можна зменшити свій рахунок за електроенергію на 30%.
7. Приймайте душ замість ванни. Скоротіть час перебування в душі, зменшіть натиск, придбайте спеціальну економічну насадку з функцією повітряного душу (насичує потік води повітрям). Ремонтуйте протікаючі крани.
8. Встановіть водолічильник. Встановивши квартирний водолічильник, ви заощадите на комунальних послугах і в той же час допоможете природі.
9. Правильно обирайте побутову хімію. Перед покупкою миючих засобів обов'язково зверніть увагу на їх склад, зазначений на упаковці, та уважно прочитайте інструкцію.
10. Здавайте макулатуру. Для виготовлення 60 кг паперу зрубують дерево. Коли ми бачимо величезні ділянки вирубок, нам шкода лісу, і в той же час ми викидаємо газети у відро для сміття.
11. Обирайте корисне для себе та природи. Обирайте екологічно безпечні продукти, вирощені без застосування добрив і пестицидів.
12. Даруйте непотрібні речі. Віддавайте їх іншим людям, таким чином ви даєте друге життя речам, які будуть приносити користь.
13. Частіше ходіть пішки. Піші прогулянки не завдають шкоди природі і приносять користь вашому здоров'ю.
19 березня святкує свій 94-й день народження геніальна поетеса Ліна Костенко.
Її поезія стала знаковою для кількох поколінь українців, бо торкається найтонших струн душі людини, її найпотаємніших думок, її найглибших почувань. Велике щастя — бути сучасниками Ліни Костенко.
Ліна Костенко – беззаперечний моральний авторитет для багатьох українців, адже за свій вік не заплямувала себе компромісами з жодною владою. У неї завжди вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне «ні» підлості, брехні, зрадництву. Її поезія- це позиція, вчинок. Костенко підписувала в 1965 році лист-протест проти арештів української інтелігенції. У 1966 році під час львівського судилища над братами Горинями кинула їм квіти. Згодом написала лист на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна» й робила безліч інших учинків, які засвідчували її активну громадянську позицію. Після цього вона майже десять років писала «в шухляду», розплачуючись за власну принциповість. Тодішня влада, зрозумівши, що її «не приручити», позбавила права друкувати власні твори, що для поета – майже смерть. Але вона вистояла.
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло одзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!
– Україна без Шевченка якою була би? Можемо таке уявити?
– Я навіть не певен, чи була би Україна без Шевченка до цього часу, чи вона збереглася б. Бо такі були потужні нівеляційні процеси в Російській імперії, які набирали тільки обертів, особливо після Миколи І. Нещодавно знову побачив у спогадах згадку, що при Миколі І переслідували співців народної творчості: лірників, кобзарів.
Прямо не говорив про державну самостійність, але завжди нагадував, коли Україна мала державність
В особі Шевченка українська література піднялася на новий щабель; завдяки Шевченкові існує наша держава. Хоча він прямо не говорив про державну самостійність, але завжди нагадував своїм читачам, ностальгував за минулим, коли Україна мала державність. Він не передбачав майбутнє як таке, але сформував те бачення України, яке вплинуло на подальші покоління.
Це свято ,не лише про жінок,красу та чарівність .Це свято ,про рівноправність жінок .
Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.
Дню боротьби за права жінок передували рухи суфражисток, активісток і робітниць, які наприкінці ХІХ століття – на початку ХХ виборювали свої права у всьому світі.
8 березня 1857 року в Нью-Йорку робітниці-текстильниці вийшли на страйк із вимогами рівної з чоловіками оплати праці, покращення умов праці та 10-годинного робочого дня. Через 51 рік, 8 березня 1908 року, тисячі жінок у Нью-Йорку вимагали виборчого права, протестували проти важких умов праці та праці дітей.
Щорічні протести сприяли тому, що 1909 року в США встановлюють жіночий день (28 лютого 1909 року), покликаний щороку акцентувати увагу на правах жінок проводити марші та різні просвітницькі акції.
Потім цю ініціативу підхопив загальносвітовий жіночий рух, а 1910 року в Копенгагені пролунала пропозиція встановити Міжнародний день боротьби за права жінок.
Перший Міжнародний жіночий день було проведено 19 березня 1911 року з вимогами для жінок права голосу і займати державні посади, права на працю та припинення дискримінації на роботі.
У 1977 році Генасамблея ООН проголосила 8 березня днем святкування досягнень жінок у всіх сферах життя і протесту проти пережитків нерівноправ'я.
Як зазначають в ООН, Міжнародний жіночий день – це час поміркувати про досягнутий прогрес, закликати до змін і відзначити належним чином прояви мужності і рішучості з боку звичайних жінок, які грали виняткову роль в історії своїх країн і громад.
Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів (World Day of the writer). Повна назва цього свята Всесвітній день миру для письменника. Це свято відзначається не лише письменниками, а вважається професійним святом усіх представників «четвертої влади».
Всесвітній день письменника відзначають не лише романісти, прозаїки, поети, памфлетисти, публіцисти, фантасти, фейлетоністи, новелісти, есеїсти та інші майстри слова. Його по праву вважають своїм журналісти, історики та блогери.
В Україну свято прийшло аж у 2012 р. завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой – markivska-gromada.gov.ua.
В Україні існує Національна спілка письменників України (НСПУ) – добровільна творча організація професійних літераторів України: поетів, прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів. НСПУ має власне книжкове видавництво – «Український письменник» (раніше – «Радянський письменник»). У Будинку письменників працює одна з кращих в Україні бібліотек з книжковим фондом у понад сто десять тисяч томів. Бібліотека виконує велику за обсягом інформаційну та бібліографічну роботу, постійно організовує книжкові ювілейні виставки сучасних письменників, популяризує нові надходження та висвітлює літературні події НСПУ.
Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.
20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.
У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На півострові встановили режим воєнної окупації.
Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з'єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, підрозділами та спеціальними формуваннями, підпорядкованими іншим силовим відомствам РФ, їхніми радниками, інструкторами та іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними бандами та групами найманців, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією, та спроба його анексії, що триває вже 9 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.
24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.
26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.
28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.
16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.
З повномасштабним вторгненням ворога на наші українські землі, з новою силою звучить художнє слово видатної української письменниці, перекладачки, громадської та культурної діячки: «А звемось просто українці, бо ми такими єсьмо». Саме українське слово стало матрицею творчості Лариси Петрівни Косач, ідентифікатором українки через етнонім, через націоналізм.
Народилася Лариса Косач 1871 року у Новограді-Волинському, її дитячі роки минули на Волині – в Луцьку та у батьківському маєтку в селі Колодяжне.
Волинь – це край дитинства Лесі Українки, який залишився для неї на все життя наймилішим куточком землі. Тут вона слухала пісні, казки, пізнала народні повір'я й обряди, її вразив химерний світ народної міфології.
Літературна діяльність поетеси почалася дуже рано: у дев’ять років написала перший вірш, а в тринадцять – надрукувалася. У 19-річному віці Леся Українка, прагнучи полегшити сестрі Ользі процес вивчення дисципліни, написала підручник із cтародавньої історії за прикладом книги Луї Менара (Париж, 1882).
Великий вплив на духове становлення Лесі мала родина, передусім, мати – письменниця й фольклорист Олена Пчілка і дядько – видатний діяч культури Михайло Драгоманов. Серед близького оточення родини Косачiв були відомі діячі української культури: Iван Франко, Михайло Старицький, Микола Лисенко та iншi. Спiлкування з ними сприяло творчому зростанню талановитої дiвчини.
Лiтературне iм’я – Леся Українка – з’явилось, коли авторцi минуло тринадцять рокiв, ним були пiдписанi вiршi «Конвалiя» та «Сафо» і опублiкованi у 1884 р. у львiвському журналi «Зоря».
Відомо, що впродовж життя Лариса Петрівна вивчала іноземні мови й різною мірою оволоділа принаймні 11-ма: латинською, грецькою, німецькою, французькою, італійською, англійською, польською, болгарською, грузинською, іспанською, шведською, а також українською й російською. У ті часи читати твори мовою оригіналу вважалося нормою для інтелігентної людини. Водночас, багато зусиль поетеса докладала до модернізації української літературної мови, вона є авторкою неологізмів «промінь» та «провесна».
Біографи зазначають, що перша друкована книжка під назвою «Вечорниці» порадувала поетесу, коли їй виповнилося 14 років. Про це попіклувалася Олена Пчілка, щоб підтримати доньку після складної операції.
Псевдонім Леся Українка юна письменниця обрала завдяки осмисленому прагненню служити Вітчизні та примножувати її самобутню культуру. Це також пов’язано з величезною пошаною до духовного наставника Михайла Драгоманова, оскільки низку творів ним було підписано «Українець». Окрім того, Лариса Петрівна використовувала також псевдонім «Незалежний Українець», очевидно, тому, що досліджувала соціал-демократичні концепції, а також криптонім «Н.С.Ж.» (Незалежна Спілка Жіноча) та інші, про які досить мало відомо.
Леся Українка була не тільки талановитою в поезії. Не зважаючи на хворобу, прекрасно грала на фортепіано, мала покликання до малювання, а також любила вишивати.
Леся Українка однією з перших почала говорити про жіночу особистість і непокору: доводила, що жінка вільна обирати свій шлях самостійно. Не дарма Іван Франко називав її “єдиним мужчиною в нашому письменстві”.
«Це була жінка-боєць, жінка-воїн, – суща правда. Але це була жінка, і глибокою, і ніжною жіночністю овіяні деякі її ліричні шедеври, в яких вона часом – на хвилинку – опускала гострий свій меч і навіть іноді видобувала з серця сумнів, ба й розпачливі ноти…» – так писав про неї Максим Рильський.
«Ні! я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає» – промовляє до нас Леся Українка. Ці слова стали пророчими для поетеси в боротьбі за любов, за життя. Для нас, сучасників, вони є усвідомленням того, наскільки Леся Українка випереджала час і тоді, і тепер! Сьогодні весь український народ мужньо і незламно стоїть у боротьбі за свою ідентичність, свободу, за рідну Україну!
21 ВЕРЕСНЯ Міжнародний День Миру
Три найсолодші літери в житті –
Як колискову, що співала мати
У стомленому самозабутті –
МИР на землі ти винен зберігати!
Історію нашої цивілізації цілком можна назвати історією воєн — лише в минулому столітті людству довелося пережити дві світові війни, а локальні збройні сутички в різних місцях планети виникають постійно. На думку ООН, для припинення військових конфліктів у світі недостатньо урядових політичних угод — стійкий мир має базуватися на моральній та інтелектуальній солідарності людства. Саме цю ідею покладено в основу Міжнародного дня миру, який відзначається щороку 21 вересня і має на меті пропагувати мирні ініціативи та послаблювати військову напругу. У цей день ООН закликає всі країни зупинити військові дії і хоча б на 24 години припинити проливати кров. Тільки мирні переговори та вирішення наявних проблем шляхом діалогу і компромісних рішень можуть дати дійсно відчутні результати і користь для всього людства.
Цікаво, що заснування Міжнародного дня миру не було пов’язане з жодною конкретною війною. Ідея цього свята належала двом країнам — Великобританії та Коста-Ріці, яка має особливу історію — з 1948 року там немає власної регулярної армії. Тож за ініціативою цих держав Генасамблея ООН в 1981 році проголосила день відкриття своєї сесії, тобто третій вівторок вересня, Міжнародним днем миру.
Щороку в Штаб квартирі ООН в Нью-Йорку цього дня о 10.00 за місцевим часом (14.00 за Гринвічем) проводиться особлива церемонія. Генеральний секретар ООН в своїй промові закликає народи всього світу відмовитися від війни, насилля й жорстокості. Після цього – удар в «Дзвін мира» і хвилина
мовчання.
А що для Вас значить слово "МИР"?
Творцем терміну «світова література» офіційно вважають Йоганна Вольфганга фон Ґете, який у 1827 році вжив німецький вислів Weltliteratur. Але концепція терміну набагато старша (Вольтер, Віко, Лейбніц). Однак саме Ґете вперше зауважує, що різні національні літератури базуються на загальнолюдських цінностях, тому, незважаючи на існуючі відмінності між ними, залишаються нерозривно пов'язаними. В ширшому значенні цей термін означає всю літературу, створену в будь-якій точці світу від початку існування людської цивілізації. У вузькому сенсі — це узагальнена концепція літератур, створених різними мовами, які класифікуються так: Європо-орієнтована література, література за жанрами, література континентів, література націй і так далі.
У книги люди, наче бджоли в соти,
Знесли духовний, чародійний мед.
Сліпцеві очі ним потри, і в миг
Побачить сонце й голубі висоти,
Відчує мислі найстрімкіших літ.
Збагне людські страждання і турботи,
Поможе іншим темряву збороти,
Рвучи з очей пов”язки чорних лент!
Благословенна та ясна година,
Коли Буквар до рук бере дитина,
Коли читає „Кобзаря” юнак,
Коли Франка „огромнії сонети”
Підносять дух, коли говорять Гете,
Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак.
© Дмитро Павличко
Віртуальна українська бібліотека
Українська казка
Електронна бібліотека української літератури (зарубіжна література)
Національна бібліотека України для дітей
Енциклопедії
Десять негренят
Агата Крісті
«Десять негренят» письменниця вважала своїм найкращим твором. Він дуже мало де видається під своєю оригінальною назвою. В основному роман називають «І нікого не стало».
Зачинателями цієї традиції стали американці - вони не змогли опублікувати роман під назвою «Десять негренят» з міркувань політкоректності, а назва «Десять афроамериканців» якось не звучала. Негренят по всьому тексту замінили на маленьких індіанців.
451 градус за Фаренгейтом
Рей Бредбері
Назву роману «451 градус за Фаренгейтом» було обрано тому, що нібито при цій температурі загоряється папір (за сюжетом роману уряд намагається вилучити і спалити всі книги). Насправді папір самозаймається при температурі трохи вище 450 градусів за Цельсієм. За визнанням Бредбері, помилка була викликана тим, що при виборі назви він консультувався з фахівцем з пожежної служби, який і сплутав температурні шкали.
Люди - «живі книги», описані в книзі, існували в Радянському Союзі – у системі радянських таборів заборона на деякі книги «не тієї спрямованості» призвела до того, що ув'язнені заучували ті чи інші твори (вірші, Біблія і т. д. ) напам'ять, передаючи їх зміст іншим ув'язненим усно.
Три мушкетери
Олександр Дюма
Коли Олександр Дюма писав «Трьох мушкетерів», у контракті з видавцем була обговорена оплата за кожен рядок рукопису . Для збільшення гонорару Дюма придумав слугу Атоса на ім'я Грімо , який говорив і відповідав на всі питання виключно односкладово, в більшості випадків «так» чи «ні». Продовження книги під назвою «Двадцять років потому» оплачувалося вже послівно, і Грімо став трохи більш говірким.
Спочатку в рукописі стояло ім'я д'Артаньяна - Натаніель . Воно не сподобалося видавцям і було викреслено.
Дюма постійно використовував працю літературних негрів, працював над «Трьома мушкетерами» разом з Огюстом Маке (1813-1886). Цей же автор допомагав йому при створенні «Графа Монте Крісто» , «Чорного тюльпана» , «Намиста королеви». Пізніше Макі подав до суду і зажадав визнання 18 романів, написаних ним у співавторстві з Дюма, як його власних творів. Але суд визнав, що його робота була не більше ніж підготовчою.
Війна і мир
Лев Миколайович Толстой
Існували різні варіанти назви роману: «1805» (під цією назвою публікувався уривок з роману), «Все добре, що добре закінчується» і «Три пори».
Сам Толстой скептично ставився до цього роману, близько 15-16 разів переписував початок твору.
Війна світів
Герберт Уеллс
30 жовтня 1938 в штаті Нью - Джерсі транслювалася радіопостановка за романом Герберта Уеллса «Війна світів» у вигляді пародії на радіорепортаж з місця подій. З шести мільйонів чоловік, що слухали трансляцію, один мільйон повірив у реальність того, що відбувається. Виникла масова паніка, десятки тисяч людей кидали свої будинки (особливо після призову нібито президента Рузвельта зберігати спокій), дороги були забиті біженцями. Телефонні лінії були паралізовані: тисячі людей повідомляли про нібито побачені кораблі марсіан. Згодом владі було потрібно шість тижнів на те, щоб переконати населення в тому, що нападу не відбувалося.
Читати про книги так само цікаво, як і читати самі романи. Часто одна деталь може змінити сприйняття оригінального тексту. Пропоную кілька фактів про книги, яких ви могли не знати.
А чи знаєте Ви?
1. «Аліса в країні чудес» була заборонена у Китаї через наявність у книзі звірів, які розмовляють.
2. Дж. Р. Р. Толкін друкував всю трилогію «Володаря перснів» двома пальцями.
3. У «Казках 1000 і 1 ночі» Аладдін спочатку був китайцем.
4. Бібліотека Гарвардського університету зберігає 4 юридичні книги, написані на людській шкірі.
5. Книга «Подорожі Гуллівера» описала розмір і швидкість обертання місяців — супутників Марса за 100 років до того, як це зробили астрономи.
6. «Пригоди Тома Сойєра» — перша книга, текст якої був набраний на друкарській машинці.
7. Книги про Гаррі Поттера — найбільш заборонені в Америці через «пропаганду окультизму, язичництва і заперечення християнських цінностей».
8. Володимир Набоков писав «Лоліту» в блокноті під час поїздок по Америці для колекціонування метеликів. Дружина письменника Віра завадила йому спалити начерки роману.
11. «Вінні-Пух» був спочатку заборонений в Америці, Туреччині та Великобританії. Тут зіграла роль не тільки наявність розмовляючих тваринок, але і той факт, що малюк П'ятачок викликав негативну реакцію мусульманської частини читачів.
12. Шерлок Холмс частіше за інших літературних персонажів ставав героєм кіно і телесеріалів.
13. «Робінзон Крузо» вважається першим англійським романом.
14. До речі, роман про пригоди Робінзона має продовження, в якому герой терпить аварію корабля біля берегів Південно-Східної Азії і змушений добиратися до Європи через всю Росію. Зокрема, він протягом 8 місяців перечікує зиму у Тобольську.
15. Перша рукописна Біблія (з моменту винаходу друкарського верстата) була написана за 12 років і коштує зараз 8 млн доларів.
16. Найпопулярнішим письменником усіх часів і народів є Агата Крісті. Її детективи друкуються на 44 мовах світу.
17. Було видано вже більше двох мільярдів книг. Найбільш ходовою книгою залишається Біблія. Друге місце займає «Книга рекордів Гіннесса».
18. Александр Дюма наймав «літературного негра» — романіста Огюста Маке, щоб той допоміг іменитому автору написати «Трьох мушкетерів» і «Графа Монте-Крісто».
19. Франц Кафка перед смертю просив свого друга Макса Брода спалити всі його роботи. «Замок», «Процес» і «Америка» були опубліковані проти волі письменника.
20. Чарльз Діккенс писав «Різдвяну історію» протягом шести тижнів.
21. Барбара Картленд, найбільш плідний автор за версією «Книги рекордів Гіннеса», писала по роману кожні два тижні.
22. Першим романом в історії вважається японська «Повість про Ґендзі» (близько 1007 року), авторство якої приписується Мурасакі Сікібу, дамі при дворі імператриці Сьосі.
23. Найбільше творів написав іспанський драматург Лопе де Вега. Його перу належить 1800 п'єс.
24. У назві роману Льва Толстого «Війна і мир» слово «мир» вжито як антонім війні (дореволюційне «миръ»), а не в значенні «навколишній світ» (дореволюційне «міръ»). Всі прижиттєві видання роману виходили саме під назвою «Война і миръ», проте через друкарські помилки в різних виданнях у різний час, де слово написали як «мiръ», досі не вщухають суперечки про істинне значення назви роману.
25. В'язнями Бастилії були не тільки люди. Одного разу до в'язниці була ув'язнена знаменита Французька енциклопедія, складена Дідро і Д'Аламбером. Книгу звинувачували у тому, що вона завдає шкоди релігії та суспільній моралі.
26. Творчість одного з популярних сучасних авторів — Паоло Коельо — повністю заборонена в Ірані. А чому, місцева влада так і не спромоглася пояснити.
27. Уперше «Гамлета» російською мовою переклав письменник Олександр Сумароков, переклавши назву як «Омлет, принц Датський».
Джерело: Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія»
Як відомі письменники змушували себе працювати?
Агата Крісті
Агата Крісті (1890-1976), вже видавши з десяток книг, в анкетному рядку «рід занять» вказувала: «домогосподарка». Вона працювала уривками, не маючи ні окремого кабінету, ні навіть письмового столу. Писала в спальні за туалетним столиком або могла примоститися за обіднім столом в перервах між прийомами їжі. «Мені бувало трохи ніяково «йти писати». Але якщо вдавалося усамітнитися, закрити за собою двері і зробити так, щоб ніхто не заважав, то я забувала про все на світі».
Гюстав Флобер
Гюстав Флобер (1821-1880) писав «Мадам Боварі» п'ять років. Робота просувалася дуже повільно і болісно: «"Боварі"не йде. За тиждень - дві сторінки! Є за що набити собі морду з відчаю». Прокидався Флобер о десятій ранку, не встаючи з ліжка, читав листи, газети, курив люльку, розмовляв з матінкою. Потім приймав ванну, снідав і обідав одночасно і вирушав на прогулянку. Одну годину він викладав своїй племінниці історію та географію, потім сідав у крісло і читав до сьомої вечора. Після щедрої вечері він кілька годин розмовляв з матінкою і, нарешті, з настанням ночі починав творити. Через роки він писав: «Врешті-решт, робота - найкращий спосіб вислизнути від життя».
Ернест Хемінгуей
Ернест Хемінгуей (1899-1961) усе життя вставав удосвіта. Піднімався він не пізніше шостої ранку, свіжим і бадьорим. Працював Хемінгуей до полудня, стоячи біля полиці. На полиці стояла друкарська машинка, на машинці лежала дерев'яна дошка, застелена листками для друку. Списавши олівцем усі аркуші, він знімав дошку і передруковував написане. Кожен день він підраховував кількість написаних слів і будував графік. «Коли закінчуєш, відчуваєш себе спустошеним, але не порожнім, а таким, що знову наповнюється, немов займався любов'ю з коханою людиною».
Джеймс Джойс
Джеймс Джойс (1882-1941) про себе писав: «Людина малодоброчинна, схильна до екстравагантності та алкоголізму». Ні режиму, ні організації. Спав до десятої ранку, снідав у ліжку кавою і рогаликами, заробляв уроками англійської та гри на піаніно, постійно брав у борг гроші і відволікав кредиторів розмовами про політику. Щоб написати «Улісса», йому знадобилося сім років з перервами на вісім хвороб і вісімнадцять переїздів до Швейцарії, Італії, Франції. За ці роки він провів за роботою приблизно 20 тисяч годин.
Харукі Муракамі
Харукі Муракамі (нар. 1949) встає о четвертій ранку і пише 6 годин поспіль. Після роботи бігає, плаває, читає, слухає музику. О дев'ятій вечора відбій. Муракамі вважає, що режим, який повторюється, допомагає йому зануритися в транс і є корисним для творчості. Колись він вів сидячий спосіб життя, набирав вагу і курив по три пачки сигарет на день. Потім переїхав у село, став харчуватися рибою і овочами, курити кинув і більше 25 років займається бігом. Єдиний недолік - відсутність спілкування. Щоб дотримуватися режиму, Муракамі доводиться відхиляти всі запрошення, і друзі ображаються. «Читачам усе одно, який у мене режим дня, аби чергова книга виявилася кращою за попередню».
Марсель Пруст
Марсель Пруст (1871-1922) писав роман «У пошуках втраченого часу» майже 14 років. За цей час він написав півтора мільйона слів. Щоб повністю зосередитися на роботі, Пруст сховався від суспільства і майже не виходив зі своєї знаменитої оббитої дубом спальні. Працював Пруст ночами, вдень спав до третьої або четвертої години. Відразу після пробудження запалював порошок, що містить опіум, - так він лікував астму. Майже нічого не їв, тільки снідав кавою з молоком і круасаном. Писав Пруст у ліжку, примостивши зошит на колінах і підклавши подушки під голову. Щоб не заснути, брав кофеїн у таблетках, а коли приходила пора спати, заїдав кофеїн вероналом. По всій видимості, мучив він себе навмисно, вважаючи, що фізичне страждання дозволяє досягти висот у мистецтві.
Марк Твен
Марк Твен (1835-1910) писав «Пригоди Тома Сойєра» на фермі, де йому побудували окрему альтанку-кабінет. Працював при відкритих вікнах, притиснувши аркуші паперу цеглинами. Нікому не дозволялося наближатися до кабінету, а якщо Твен був дуже потрібний, домашні трубили в горн. Вечорами Твен читав родині написане. Він безперервно курив сигари, і де б Твен не з'явився, після нього доводилося провітрювати приміщення. Під час роботи його мучило безсоння, і, за спогадами друзів, він узявся лікувати його шампанським на ніч. Шампанське не допомогло - і Твен попросив друзів запастися пивом. Потім Твен заявив, що йому допомагає тільки шотландське віскі. Після серії експериментів Твен просто ліг у ліжко в десять вечора і несподівано заснув. Все це дуже розважало його. Втім, його розважали будь-які життєві події.
Крилаті вислови
Правила життя Маленького принца
Легендарна казка для дорослих і алегорична повість «Маленький принц» – найбільш відомий твір Антуана де Сент-Екзюпері – була вперше опублікована 6 квітня 1943 р. в Нью-Йорку і в даний час переведена більш ніж 180 мовами світу. Здається, немає в світі людини, яка б не знала хлопчика із золотим волоссям, що живе з трояндою на окремій планеті.
Для тих, хто давно не перечитував цю зворушливу і мудру казку-притчу, ми вибрали найкращі цитати про любов і дружбу, які допоможуть поглянути на світ доброзичливіше:
* Усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам'ятає.
* Це дуже сумно, коли забувають друзів. Не у кожного був друг.
* Люди забираються у швидкі поїзди, але вони вже самі не розуміють, чого шукають. Тому вони не знають спокою і кидаються то в один бік, то в інший ... І все марно.
* Ти живеш у своїх вчинках, а не в тілі. Ти – це твої дії, і немає іншого тебе.
* Є таке тверде правило. Встав уранці, вмився, привів себе в порядок – і відразу ж приведи в порядок свою планету.
* Ти назавжди у відповіді за того, кого приручив.
* Слова тільки заважають розуміти один одного.
* Любов - це коли нічого не соромно, нічого не страшно, розумієте? Коли тебе не підведуть, не зрадять. Коли вірять.
* Ось мій секрет, він дуже простий: бачить одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш.
* Якщо йти все прямо та прямо, далеко не зайдеш.
* Ніколи не треба слухати, що говорять квіти. Треба просто дивитися на них і вдихати їх аромат.
* Я боюся стати таким, як дорослі, котрі нічим не цікавляться, крім цифр.
* Діти повинні бути дуже поблажливими до дорослих.
* Потрібно стерпіти двох-трьох гусениць, якщо хочеш познайомитися з метеликами.
* Коли стане дуже сумно, добре подивитися, як заходить сонце.
* У кожної людини свої зірки.
* Знаєш, чому гарна пустеля? Десь у ній ховаються джерела.
* Від кожного треба вимагати те, що він може дати. Влада передусім має бути розумною.
* Напевно, зірки світяться для того, щоб рано чи пізно кожен міг знову відшукати свою.
* Суди себе сам. Це найважче. Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити себе, то ти справді мудрий.
* Якщо любиш квітку - єдину, якої більше немає на жодній із багатьох мільйонів зірок, – цього досить: дивишся на небо – і ти щасливий.
* Всі дороги ведуть до людей.
Еріх Марія Ремарк - один із найбільш відомих німецьких письменників двадцятого століття. Він відноситься до письменників «втраченого покоління». Це група молодих людей, які пройшли жахи Першої світової війни і які побачили післявоєнний світ зовсім не таким , яким він бачився з окопів. Письменник рідко висловлювався про власну творчість і вважав за краще, щоб його книги говорили самі за себе:
1. Про щастя можна говорити хвилин п'ять, не більше. Тут нічого не скажеш, крім того, що ти щасливий. А про нещастя люди розповідають безперервно.
2. Те, чого не можеш отримати, завжди здається краще від того, що маєш. У цьому полягає романтика й ідіотизм людського життя.
3. У житті перемагає тільки дурень. А розумному всюди ввижаються одні лише перешкоди, і , не встигнувши щось почати, він уже втратив упевненість у собі.
4. Будь-який мир нічого не вартий, якщо немає миру в серці.
5. Щастя - найневизначеніша і найдорожча річ на світі .
6. Чим менше у людини самолюбства, тим більше вона вартує.
7. Помилково припускати, ніби всі люди мають однакову здатність відчувати.
8. Жодна людина не може стати більш чужою, ніж та, яку ти в минулому любив.
9. Що може дати одна людина іншій, крім краплі тепла? І що може бути більше від цього ? Ти тільки нікого не підпускай до себе близько. А підпустиш - захочеш втримати. А втримати нічого не можна ...
10. Якою незграбною стає людина, коли любить по- справжньому! Як швидко злітає з неї самовпевненість! І якою самотньою вона собі здається; весь її хвалений досвід раптом розсіюється, як дим, і вона відчуває себе такою невпевненою.
11 Подяка, якщо тільки ти здатний відчути її, зігріває душу.
12. Любов не терпить пояснень. Їй потрібні вчинки.
13. Якими жалюгідними стають істини, коли висловлюєш їх вголос.
14. Тільки нещасний знає, що таке щастя.
15. Жінка від кохання розумнішає, а чоловік втрачає голову.
16. Чим примітивніша людина, тим більш високої вона про себе думки.
17. Немає нічого більш втомлюючого, ніж бути присутнім при тому, як людина демонструє свій розум. Особливо, якщо розуму немає.
18. Як це не дивно , але усілякі біди і нещастя на цьому світі дуже часто виходять від людей маленького зросту; у них набагато більш незлагідний і енергійний характер, ніж у людей високих .
19. Запам'ятай одну річ, хлопчику: ніколи , ніколи і ще раз ніколи ти не опинишся смішним в очах жінки, якщо зробиш щось заради неї.
20. Все, що можна владнати за допомогою грошей, обходиться дешево.
21. Мені здавалося , що жінка не повинна говорити чоловікові, що любить його. Про це нехай говорять її сяючі, щасливі очі. Вони красномовніші від слів.
22. Жінок слід або боготворити, або залишати. Все інше – брехня.
23. Найбільша ненависть виникає до тих, хто зумів доторкнутися до серця, а потім плюнув у душу.
24. Ніде ніщо не чекає на людину. Завжди треба самому приносити все з собою.
25. Я стояв поруч із нею, слухав її, сміявся і думав: до чого ж страшно любити жінку і бути бідним.
26. Якщо ми перестанемо робити дурниці – значить, ми постаріли.
27. Гроші не приносять щастя, але діють надзвичайно заспокійливо.
28. Життя – це човен з вітрилами, на якому дуже багато вітрил, так що в будь-який момент він може перекинутися.
29. Чим більше дурниць вважаєш везінням, тим частіше тобі щастить.
30. Краще померти, коли хочеться жити, ніж дожити до того, що захочеться померти.
31. І що б з вами не трапилося – нічого не приймайте близько до серця. Мало що на світі довго буває важливим.
Всеукраїнський день бібліотек
"Скажи, що ти читаєш, і я скажу, хто ти.
Можна скласти вірне уявлення про розум
і характер людини, оглянвши її бібліотеку"
Л. Блан
Указом Президента України від 14 травня 1998 року був заснований Всеукраїнський день бібліотек. Його святкування проходить щорічно 30 вересня.
Робота сучасної бібліотеки істотно відрізняється від її давніх прототипів. У Київській Русі бібліотеки працювали переважно при церквах або монастирях. Перші бібліотеки на території України з'явилися вже з прийняттям християнства (988 рік). У той час найбільш багатою та різноманітною була бібліотека Софії Київської. Її засновником став князь Ярослав Мудрий. Ця грандіозна пам'ятка культри налічувала майже тисячу рукописних томів, однак до нас дійшли лише одиниці.
В бібліотеці відбувся День відкритих дверей
Бібліотечній урок "Перше відвідування бібліотеки. Знайомство з бібліотекою". Мета: Дати учням початкових класів базові поняття з основ бібліотечно-бібліографічної грамотності (ББГ) - «бібліотека», «книжковий фонд», «читальний зал». Сформувати і закріпити первинні навички самообслуговування в умовах шкільної бібліотеки. Ознайомити дітей з «Правилами поведінки в бібліотеці», "Правилами користування книгою".
11.02.2022 Бібліотечний урок "Безпека в інтернеті"
Майстер-клас для вчителів "Подаруй книзі друге життя"
Поради батькам Не виховуйте дітей, все одно вони будуть
схожі на вас. Виховуйте себе.
Англійська приказка
1. Пишіть дитині записки. Краще починати з підказок, де захований сюрприз.
2. Просіть читати вам книги, які малюк знає напам'ять. Так йому легше буде показати свою майстерність.
3. Не будьте критичні до вибору літератури. Нехай дитина читає анекдоти, комікси або книжки для найменших. Та якщо вас турбує художній смак малюка, читайте вголос хорошу літературу.
4. Попросіть почитати вголос тому, хто цього робити не може, наприклад, молодшому братику, бабусі, що погано бачить, або мамі, яка миє посуд.
5. Знайдіть малюку друга за перепискою. Головне, писати короткі, але цікаві листи і робити це регулярно.
6. Запропонуйте дитині зробити власну книгу або журнал.
7. Почніть читати цікаву книгу і зупиніться. Якщо сюжет захопить дитину, вона напевно захоче дізнатися, що було далі.
8. Навіть якщо дитина непогано освоїла читання, не припиняйте читати вголос. Іноді влаштовуйте сімейні читання, обговорюйте прочитане. Розвивайте в дитині вміння і бажання перетворювати слова на яскраві, живі образи і тоді вона не зможе обійтися без книг.
Джерело: http://www.ellada-sumy.com/single-post/2016/12
Питання, які потрібно задавати дитині
кожного дня
Часто в буденній метушні, в поспіху справ ми забуваємо поговорити зі своєю дитиною. Це призводить до того, що відносини стають формальними, а в емоційному плані між дітьми і батьками виростає прірва. Як цього уникнути?
Вчені з'ясували, що в день ми в середньому приділяємо дитині 12,5 хвилин. З цього часу 8,5 хвилин йдуть на закиди, заборони і т. д. На дружнє спілкування залишається всього лише 4 хвилини! Письменниця Джеймі Харрінгтон знайшла вихід з цієї ситуації, сформулювавши 4 питання, які потрібно задавати своїй дитині кожного дня.
Отже, питання, які варто задавати:
1. Як пройшов твій день?
Якщо спочатку ваша дитина буде говорити "нормально", "все добре" і т. п. не варто одразу налітати з допитом і, що називається, "витягувати розповідь". Можна сказати: "Нудобре, якщо захочеш, потім розкажеш. А ось я сьогодні робив те і те. А сьогодні за день,уявляєш, сталося це і це". І повірте, навіть найбільш сором'язлива, потайна дитина почне з вами ділитися тим, що у неї на душі.
2. Як справи у твоїх друзів?
Наприклад: "Хто з твоїх друзів, по-твоєму, подобається мені більше за всіх? Чому? Розкажи мені про свого кращого друга? Ким зі своїх друзів ти пишаєшся найбільше? Чому? Якби ти дізнався, що твій друг вкрав щось, щоб ти зробив?".
3. Що хорошого сталося з тобою за день?
Навіть в день, коли на вулиці погана погода, або в день, коли була складна контрольна робота з математики, складно пригадати щось приємне, що сталося з тобою за день. А якщо не згадується, то потрібно самостійно себе розрадити. Наприклад, незаплановано сходити в кіно, пограти в настільну гру тощо. Це виведе і вас, і дитину на хвилю позитивних емоцій.
4. Чи потрібна моя допомога?
Всі ми знаємо, як іноді складно просити допомоги у когось. Дитина, яка не звикла отримувати допомогу в дрібницях, навряд чи звернеться до вас за допомогою в складній ситуації. Тому починайте з малого: запропонуйте прибрати в кімнаті, допоможіть з домашнім завданням тощо. Чим більше ви допомагаєте по дрібницях, тим вище ймовірність, що в разі серйозного конфлікту дитина прийде за порадою до вас. Втім, це не означає, що потрібно
почати все робити замість дитини
Порада:
Слухаючи розповідь вашої дитини, не перебивайте її. Коментуйте тільки тоді, коли вас про це попросять. Пам'ятайте про тілесний контакт: обійміть вашого малюка або візьміть за руку. Якщо ви зараз в пригніченому настрої або у вас немає часу - чесно скажіть дитині про це і домовтеся про час, коли ви зможете поспілкуватися пізніше.
Джерело: http://blyskavka.top/pytannia-iaki-potribno-zadavaty-dytyni-kozhnoho-dnia/