Комбіноване заняття

Мета: Виконати музичний твір «Веснянка» в два гол оса; чистота інтонації своєї партії та злагоджене звучання ансамблю

Завдання: Знайти доступну форму навчання гуртківців вміло сприймати та розуміти музичний матеріал під час проведення, заняття.

б) вміння учнів слухати, відрізняти, аналізувати попередній рух, мелодії в го­лосах, координувати голос з товаришами.

Форма роботи: колективна

Обладнання: (музичний інструмент - «Фортепіано»; музична апаратура, мік­рофони, фонограма).

План заняття

1.                     Вступна бесіда

2.                     Робота над теоретичним матеріалом «Двоголосся»

3.                     Робота над двоголоссям практично

4.                     Розминка голосового апарату, співоча постава.

5.                     Робота над піснею «Веснянка» та двоголоссям в пісні

6.                     Виконання музичного твору «Веснянка» у двоголосному складі

Хід заняття

1.     Оголошення. Учні заходять до кабінету, вітаються з керівником, сідають на своє місце.

Доброго дня шановні дітки. Тема сьогоднішнього заняття: «Двоголосся. Розминка голосового апарату. Робота над піснею у двоголосному складі». Як ви вже здогадалися нам є над чим сьогодні попрацювати адже всі ви любити працювати. Діти - так!

2. Мотивація до заняття.

Керівник гуртка розповідає вихованцям:

Сонечко-сонечко небо сіяє Води спливають, тане сніжок,

А на полянах скрізь зацвітає!

Квіточка перша з весняних квіток Начебто зорями вкрилася діброва, що пробудилась з марева снів.

Тіштеся, люди, знову і знову,

Край наш квітки весни заряснів!

Керівник: Про що вам, нагадує цей вірш?

Вихованці: Про весну!

Керівник:Напевно ви вже здогадалися як буде називатися пісня над якою ми будемо сьогодні працювати це «Веснянка». Словам цієї пісні ми вивчили на ми­нулому занятті, а сьогодні ви поділитеся на свої голоса і виконаєте цю пісню в два голоса. Прослухайте зараз цю пісню в оригінальному виконанні (керівник гурткавключає фонограму плюс, гуртківці уважно слухають). Вам сподобалася ця пісня? Учні так.

Керівник: Який характер цієї пісні? (ритмічний, жвавий, помірний).

7.                     Вправа «Очікування».

Керівник пропонує вихованцям самостійно визначити власні завдання на за­нятті та очікуванні результати від нього. Для цього можна використати запитання:

-  Що таке двоголосся?

-  Що ви очікуєте від сьогоднішнього заняття?

-  Чому наше двоголосся в пісні ділить інтервал терція?

-  Чи важко працювати над двоголоссям?

-  Як називається перший голос та другий голос?

8.                     Актуалізація опорних знань?

(Керівник звертає увагу учнів на двоголосся).

Керівник гуртка: Двоголосся - це співзвуччя двох звуків. Подумайте уваж­но ми використовуємо двоголосся в музичному строю?

Вихованці: Так!

Керівник: А що таке багатоголосся хто знає?

-  Учні думають, відповідають.

Керівник: Багатоголосся - це співзвуччя двох і більше звуків. Ми можемо назвати один голос багатоголоссям?

Гуртківці: Правильно, тому що два і більше голосів в звучанні ні в якому ра­зі неможна назвати одноголоссям.

Керівник: Отже у багатоголосних творах, зокрема в двоголоссі, особливо широко поширений гармонічний вид інтервалу терції, рідше секунди. Виконання на два голоса н з; в з; терціями створює надзвичайно красиві медичні барви і є дуже поширеним в українському народному співі та в піснях сучасних авторів.

Керівник: давайте продемонструємо звучання цих інтервалів. Пригадуємо що інтервал терція звучить більш милозвучно а секунда більш різко.

9.                     Формування нових знань

а)    вихованці підходять до фортепіано; керівник грає інтервал спочатку мз; вз м 2; в 2.

-  учні співають утримуючи два голоса.

-  керівник демонструє цю вправу в гармонічному і мелодичному положенні спів звучання.

-  учні порівнюють звучання цих інтервалів розповідають.

-  керівник - пісню «Веснянка» ви будете співати також терцією.

б)    керівник - як ми називаємо перший голос? Учні - високий!

Керівник - правильно називається цей голос Сопрано; а як називається дру­гий голос? учні - низький.

-  керівник - запишіть ці терміни в свої записники. (Учні записують).

в)    керівник запитує учнів - чи важко працювати над двоголоссям?

-  учні (відповідають) керівник запитує що ви очікуєте від сьогоднішнього заняття? (Учні відповідають).

10.Практична робота

а)    керівник - а зараз дітки стали рівненько на співочу позицію; пригадали як ви повинні стояти під час співу: прогнута осанка назад, зібрана діафрагма, плечі опущені вільно, осанка незажата, не напружувати шию, плечі, підборіддя.

б)    керівник грає музичні вправи на інструменті;

в)    Учні розспівують такі вокальні вправи:

10.                склади по висхідній і нисхідній:

11.                льо льо, льо льо; - швидкий темп; я-уоаеи - поєднання приголосних букв з голосними; гі-а; мі-а-мі на м’якій атаці звука; ду до да до де ді так розспі­вуються всі - тверда атака звука; мі ме мА м ому - розспівування тризвука; дума­ли ми думали ми думали ми думу - двоголосна розспіванка.

12.                Керівник - ви вже розімнули голосові зв’язки і ваш голос готовий до акти­вного співу, пригадайте будь-ласка слова пісні «Веснянка».

13.                Зараз ви будете співати цю пісню:

1 .Ой на горі кладочка,

Там ходила павочка.

Розсипала пір'ячко На зелене зіллячко.

Пір'ячко, пір'ячко На зелене зіллячко.

-  Ой на горі пісенька,

Там ходила дівонька.

Розтуляла віченьки

У кожної квітоньки.

Віченьки, віченьки У кожної квітоньки.

-  Ой на горі лялечка,

Мала подоляночка,

Засвітила сонечко,

Засіяла полечко.

Сонечко, сонечко,

Засіяла полечко.

-  Ходім, ходім, дітоньки,

На поле-поляночку,

Водимо гаївоньки,

Співаймо весняночку.

Дітоньки, дітоньки,

Співаймо весняночку.

14.                Діти - а хто написав цю пісню?

15.                Керівник - це українська народна пісня.

16.                Гуртківець, а я знаю цю пісню написав народ

17.                Керівник, але до неї є ще обробки

г) керівник готує учнів до роботи над піснею.

18.                спочатку співає свою мелодію другий голос (альт) далі керівник працює з першим голосом (сопрано).

19.                тепер поєднує два голоса разом.

20.                проспівують учні мелодію перший раз без мікрофона під інструмент без фонограми, далі під інструмент з фонограмою і мікрофонами.

21.                керівник вимагає від вихованців впоратися із двоголосним співом співати рівномірно з ритмом, інтонацією, наголосом.

22.                керівник спостерігає за співом учнів, допомагаючи їм мімікою, жестами руки, грою на інструменті.

-  Підсумок практичної роботи

На завершення діти виходять на сцену беруть в руки мікрофони;

Керівник включає фонограму. Учні виконують пісню «Веснянка» під фоно­граму мінус дотримуючись сценічного образу, поведінки на сцені.

-  Зворотний зв’язок. Рефлексія

Вправа «Мікрофон»

Двоє гуртківців в якості журналістів (елемент гри) беруть інтерв’ю у дітей та вчителя.

Пропонують наступні запитання:

23.                що ви можете сказати з приводу цього заняття?

24.                що ти навчився сьогодні?

25.                кому ти би хотів подарувати цю пісню?

26.                чи сподобалось тобі працювати з мікрофоном?

27.                чи було заняття для тебе несподівано цікаве?

28.                чи сподобалась тобі пісня?

-  Заключне слово

Керівник гуртка. Сьогодні ви були дуже активні, уважні, цікаві, розумні, ар­тистичні. Це допомогло нам створити маленьке свято. А пісня подарувала вам крила, які нестимуть вас до мрії, надії, любові до рідного краю, землі, батьків, як невичерпне джерело. Іще ви черпнули багато інформації про двоголосся з яким ви гарно впоралися в пісні.

Сподіваюся, що це заняття стало вам путівкою у барвистий дивосвіт, пісні. Можливо через деякий час хтось із вас запросить на свій концерт. Чекаю вас на наступних заняттях, де ми ознайомимось з іншими творчими матеріалами.

Тема заняття: Пісні народного зимового обряду. Робота над двоголоссям у вокальному ансамблі.

Мета заняття:

навчальна: 

розширювати знання учнів про пісні народного зимового обрядового циклу – духовну основу життя народу;

закріпити знання учнів про народні обрядові пісні, зокрема колядки і щедрівки;

 увести учнів у світ творчості Петра Коржа та продемонструвати зв'язок між народною і професійною музикою;

розучити щедрівку «Прийшли щедрувати» та колядку «Запрягайте коні в сани»;

 формувати вміння емоційно, виразно та творчо виконувати обрядові пісні;

розвивальна:

розвивати координацію співочого дихання і звукоутворення;

розвивати активність і природність апарату артикуляції;

розвивати артистичні здібності та інтерес до народної творчості;

виховна:

 виховувати культуру співу;

виховувати увагу і емоційну чуйність;

виховувати вміння працювати в колективі.

виховувати музичний смак, любов і повагу до традицій українського народу та бажання зберегти і передати ці скарби наступним поколінням.

Тип заняття: вивчення нового матеріалу

Методи навчання:

- наочний (слуховий і зоровий);

- словесний (розповідь, пояснення, діалог);

- ілюстративний в поєднанні з репродуктивним (вокальний показ керівником і відтворення почутого вихованцем);

Методичні прийоми:

-                творчі завдання і питання, які спонукають розумову діяльність;

-                спонукання до самоконтролю;

-                промовляння тексту пісні «співуче»;

-                заохочення (з метою стимуляції їх інтересу до занять) як спосіб викликати позитивні емоції.

Обладнання та матеріали:

-                фортепіано;

-                планшет;

-                звукова підсилювальна апаратура.

Роздатковий матеріал: тексти колядок і щедрівок, портрет композитора П.Г.Коржа.

Хід заняття

І.Вступна частина
Організаційний момент.

Під музику входять вихованці в кабінет та виконують «Коломийки».

-                Як називаються пісні, що ви тільки що почули? (Коломийки)

-                Що таке коломийки? (Це народні пісні)

Народна пісня - це скарб українського народу. В народі кажуть, що у піснях,
як у книжках, можна читати нашу історію. Тому і говорять: «Пісня - душа
народу». В українській пісні - і ніжність, і ласка, і любов. Вона є добрим
порадником у радості, і горі людей, допомагає у праці. Світ пісні - широкий
та різноманітний за змістом та характером. Серед цього розмаїття значне
місце посідає жанр, пов'язаний із звичаями та обрядами. Це календарно -
обрядовий цикл пісень.

-                Як ви розумієте значення терміну «календарно - обрядові»?

( Це народні пісні, які виконувались під час обрядів, присвячених святам за календарем.)

-                     Які ще народні пісні ви знаєте? (Веснянки, колядки, щедрівки)

-До яких свят ми наближаємося? (Новорічні свяха, Різдво, Василія, Водохреща)

Пояснення теми

-На сьогоднішньому занятті у центрі уваги колядки та щедрівки. Це пісні народних зимових обрядів. На нас чекає цікава і захоплива мандрівка до світу обрядової народної творчості. Але спочатку ми повинні підготувати до співу наш співочий апарат.

Розспіванки

А зараз нам потрібно розспіватися. Зверніть увагу на свою співочу поставу. Вокальні вправи.

^ Розвиток і закріплення музичного слуху на ладовій основі;

^ координація слуху з голосом;

^ вироблення правильної вимови голосних і приголосних;

^ вироблення вокально-технічних навичок;

^ розвиток співацького «ланцюгового» дихання

ІІ. Основна частина

Того року на заняттях гуртка ми вже знайомилися із народними календарно- обрядовими піснями, що пов’язані із зимовими святами.

-                Як називаються такі пісні? Наведіть кілька прикладів таких пісень.

-                Яке свято українці величали колядками, а коли співали щедрівки?

-                Хто знає, яка відмінність між колядками та щедрівками?

Увечері 13 січня на Старий новий рік або Святого Василя в оселях українців звучать ще одні календарно-обрядові пісні - щедрівки. Назва «Щедрівка» походить від слова «щедрий», «багатий». І тому основним змістом цих пісень було побажання щедрого врожаю у новому землеробському році, здоров'я, щирих і добрих  відносин     у   сім'ї'.

У цей вечір щедрували переважно дівчата. Перед тим, як зайти до хати, щедрівники мали отримати запрошення. Отож, зібравшись на подвір'ї господаря, вони співали під вікнами: «Ой чи є, чи нема пан - господар вдома?» А вже, зайшовши до хати, виконували величальні пісні господареві та іншим родичам. Незмінними учасниками щедрівницьких ватаг були костюмовані персонажі: Маланка (хлопець, вбраний у дівчачий одяг), Василько (дівчина, вбрана у хлопця), Дід-поводир з Козою (символом родючості й достатку), а також Чорт, Ведмідь, Циган, Циганка та інші. За це господарі частували та пригощали гостинцями колядників, накривали щедрий стіл своїм гостям.

Розповідь керівника про щедрівки та колядки.

Сьогодні ми з вами вивчимо щедрівку «Запрягайте коні в сани». Роздати слова. Послухайте як звучить щедрівка.

·        Демонстрація пісні.

·        Визначення побудови музики, до якої належить пісня.

·        Словникова робота.

·        Визначення характеру виконання.

·        Пофразове розучування партій І та II голосів.

·        Виконання першого куплету колядки.

Розбір тексту по змісту

Прочитати текст, виділяючи опорні слова (спочатку в рядках, потім в куплеті і в пісні), що дозволяє відчути зміст фрази, куплета, а після, при співі, використовувати правильну інтонацію, емоційно забарвити текст, зробити відповідну кульмінацію.

Прочитати 1 куплет «співуче» - протягувати голосні і коротко вимовляти приголосні

Особливості вимови в приспіві:

Мета - відпрацювати правильну вимову тексту.

Виконання 1 куплета і приспіву спочатку в повільному темпі (стежити за виконанням попереднього завдання), а потім в темпі пісні, звертаючи увагу на смислове навантаження фраз.

Щоб відпочити пропоную пограти у

Розгадування загадки.

Ця пісня велична святкова,

Іде вона від народу.

Дівчата гуртом співають,

Прихід Нового року сповіщають, (щедрівка)

-                Які ознаки мають колядки? (релігійний зміст, помірний темп, розспівана мелодія, святковий урочистий характер).

ІІІ. Розучування колядки

А зараз ми почнемо роботу над колядкою «Запрягайте коні в сани». Але ця колядка авторська. Слова і музику до неї написав Корж Петро Гаврилович (Додаток 2 ). Який народився 29 грудня 1901 року

Роздати слова колядки (Додаток 1).

Послухайте твір і скажіть який характер пісні. Про що в ній співається. Виконується керівником  

Робота над колядкою

Які пісні ми сьогодні вчили? А з чим ходять колядники на Різдво? (З звіздою)

Що символізує зірка? (Народження Христа)

Сьогодні ви гарно попрацювали і я вам хочу подарувати зірочки. Хай вони вам нагадують про наше заняття.

IV. Заключний етап.

Педагог: Підведемо підсумки нашого заняття.

Формулювання домашнього завдання: - До наступного заняття опрацюйте так само 2 куплет, а перший вивчити напам'ять.

Додаток 1

Запрягайте коні в сани

(Колядка)

Запрягайте коні в сани,

На дзвіниці дзвони бють.

Ходить віхола полями,    |

Люди Свят-вечері ждуть.  | (2)

Вже Ангели в труби трублять,

Сповіщають свято всім.

Добрий вечір, Щедрий вечір   |

Заглядає в кожний дім.   | (2)

Сніг дороги замітає,

Скуті льодом річка й став.

Мама з печі витягає      |

Тих пісних дванадцять страв. | (2)

Посідали до вечері

Вся родина, вся сім'я

І згадали у молитві      |

Бога Господа ім'я.       | (2)

Хай пропаде кривда люта,

Згине горе і біда.

Веселіться, християни,   |

Йде Різдвяна коляда!     | (2)

Мета: Створення  позитивної атмосфери на занятті. Продовження роботи над піснею  «Моя  земля». Розвивати  вокальні здібності, музичний слух, виховувати стійкий інтерес до музичної культури.

Обладнання: зошити, фортепіано.

Хід заняття

1.Організаційний момент.

Вихованці заходятьпід мелодію пісні. Музичне привітання.

2.Акуалізація опорних знань.

Бесіда.

- Діти, яка  тільки що прозвучала мелодія?( заспокійлива,  мелодійна, приємна).

- Як  вона вплинула на ваш настрій? ( зняла втому,  підняла настрій).

3. Повідомлення теми та мети заняття.

     - Діти,   сьогодні на занятті ми з вами продовжимо  роботу над піснею «Моя земля»,в процесі роботи над  якою будемо розвивати вокальні здібності, вчитися співати злагоджено, в унісон, правильно округлювати звуки. Також ознайомимося з  музичним терміном, який називається «тембр», дізнаємося, яке значення має тембр для  людини. Бажаю вам в роботі  гарного настрою.

4. Основна     частина.
- Діти, тембр - це індивідуальне забарвлення голосу кожної людини. У спілкуванні  з іншими людьми  тембр має велике значення. Психологи стверджують, що  у  спілкуванні людей тембр голосу має не менше значення, ніж   зовнішність, манери та ерудиція. Людина з приємним тембром голосу може  переконати  співрозмовника в  своїй правоті, схилити його на свій бік, може швидше добитися кар’єрного росту. І навпаки, людина з неприємним тембром голосу може бути в житті менш успішна.

 Тембр  має  свої ознаки, які можна назвати приємними і неприємними. Я вам буду називати  слово, а ви  скажете, до якого, приємного чи неприємного, тембру вона відноситься.

Перелік слів: спокійний, невпевнений,мелодійний, гугнявий,безбарвний, теплий, дружній, виразний, природний, верескливий, писклявий, хрипкий, упевнений, напружений, млявий, довірливий, плаксивий, боязкий.

   - Молодці, діти! Хочу вам сказати, що тембр голосу можна змінити, якщо постійно виконувати  спеціальні вправи. Наприклад, з невпевненого, безбарвного, млявого можна зробити упевнений, виразний,  спокійний. Для цього потрібно постійно прислухатися до свого голосу і вчитися  вимовляти словаупевнено, виразно,  спокійно. В  спілкуванні з іншими слід постійно слідкувати за своєю мовою. Старатися дотримуватися   відповідного тону залежно від ситуації. Завжди пам’ятайте: не говоріть з людьми таким тоном, якого самі не любите.

 Отже, діти, кожен з нас має старанно працювати над тим, щоб виробити приємне забарвлення  тембру свого голосу. Так само  і під час співу: для того, щоб  ваші голоси звучали гарно, злагоджено, в унісон – ви маєте  слухати одне одного, правильно округлювати звуки,  не кричати, а дотримуватися тих  динамічних відтінків, які є у творі. Давайте  закріпимо це, продовживши роботу над піснею.

Бесіда.

-       Назвіть пісню, яку ми вивчали на минулому занятті?

-      Хто  є  авторами пісні?

-      Який характер пісні?

-      В якому ладі написана пісня?

Музичний словник 

Отже, тембр - це індивідуальне забарвлення голосу кожної людини.

5. Вокально- хорова робота.

- Послухайте пісню,яку ми вивчали  на минулому занятті, у моєму виконанні. (Спів пісні педагогом). Перш, ніж почати співати,давайте пригадаємо правила співу.Потрібно сидіти рівно: спинка пряма,відстань між тулубом та партою-кулачок.Співаємо,слухаючи один одного,плечі не піднімаємо.

Розспівка.

1.     Спів складів у висхідному і низхідному порядку.

2.     Виконання вправ на округле й протяжне звучання голосних, чітку вимову приголосних.

3.     Спів канонів.

Робота над піснею.

1. Робота над чистотою інтонування, дотриманням ансамблю.

2.Робота над динамічними відтінками.

Методи: метод показу, репродуктивний метод, евристичний метод, фонетичний метод.

Прийоми: співаємо разом, прийом  атакування верхнього регістру дитячого голосу, прийом активізації слухової уваги.

Музична гра.

-А зараз давайте пограємо в гру «Знайди за допомогою мажору та мінору».

6.Слухання музики.

    - Сьогодні ми прослухаємо твір, який називається «Весела. Сумна» Л.Бетховена.

- Діти, давайте визначимо  характер твору.

   - Скажіть, чому композитор запропонував саме таку послідовність настроїв, повторюючи веселу частину твору? (Композитор хотів підкреслити що краще, в житті більше веселого, ніж сумного)

7.Підсумок заняття

- То що ж таке тембр?

- Яке значення має тембр в житті людини?

- Назвіть приємні і неприємні ознаки тембру.

- Діти, на цьому наше заняття закінчене. Ви були сьогодні активними, емоційними, гарно співали.

Навчальна мета:

працювати над виробленням вокально-хорових навичок; ознайомити з новою піснею, вивчити перший куплет; працювати над виробленням навичок сольфеджування.

Виховна мета:

формувати художній смак, музичні інтереси дітей; виховувати у дітей патріотичні почуття;

виховувати любов до рідної мови, до української пісні; виховувати любов і шану до творчості Л.Бетховена.

Розвиваюча мета:

розвивати навички активного сприймання музичного твору, вчити розрізняти елементи музичної мови, використані для створення певних навичок,

розвивати артистичні, музично-творчі здібності дітей, розкутість, впевненість та самовдосконалість.

Обладнання:

Портрет Л.Бетховена. Таблиця-наочність з вправою для сольфеджування.

Програвач. Музичні ілюстрації в грамзапису.

Хід заняття

Організаційний момент. Музичне вітання «Добрий день!» (по мажорному тризвуку).

Розспівування з освоєнням музичної грамоти. Сольфеджування вправи. Розспівка на склади: «ділі-ділі-дон» по півтонах вгору і вниз.

Розспівка на склади «мі - ме - ма - мо - му» по мажорному тризвуку вгору і вниз.

Вправа для сольфеджування.

Робота над вправою: визначення розміру; тактування в розмірі 2/4; визначення тривалостей нот; відтворення ритмічного малюнку вправи; читка нот за вказівкою вчителя; сольмізація вправи з тактуванням;

3. Перевірка домашнього завдання:

Виконання української народної пісні «Іди, іди, дощику!» різними динамічними відтінками на рр, р, тр, тї",  рр(дуже тихо, тихо,не дуже тихо,

не дуже голосно, голосно, дуже голосно).

4. Вивчення нового матеріалу. Розучування пісні

Українська пісня - це великий скарб нашого народу, його душа. Адже у пісні - його радощі й болі, любов до рідної землі та ненависть до ворогів. У пісні - вся краса людських почуттів та невмирущість традицій. Пісня - це наша історія.

Хто не знає рідної мови, цурається рідної пісні. Обкрадає свою душу, зневажає свій народ. Ми повинні пишатися тим, що ми українці, адже наша мова одна з найспівучіших, а наша пісня відома у всьому світі. Це наша гордість, наше багатство.

І сьогодні ми будемо вивчати пісню сучасного українського композитора і поета Наталії Май «Добра пісня».

Будь ласка, уважно послухаєте її і скажете який характер цієї пісні.

(В пісні розповідається про те, що ми живемо на найкращій землі, на рідній Україні. Пісня патріотичного характеру, сповнена любові до своєї держави, до своєї мови, бо то мова наших прадідів. Якщо ти зрікаєшся своєї пісні, то ти нехтуєш своїм народом. А втративши народ - хто ти є і що ти?)

(Характер пісні - веселий, енергійний).

А зараз вивчимо слова першого .куплету пісні (робота над дикцією).

Гра «луна» при вивченні мелодії першого куплету пісні. Спів першого куплету без супроводу із акомпанементом. Художнє виконання першого куплету пісні та приспіву.

Пісня виконується в помірному темпі, не поспішаючи. 1 куплет складається з двох музичних речень, в яких по дві фрази:

фраза - починаємо з тр і поступово збільшуємо звучання на крещендо, доводимо до тґ і вертаємось знов на тр.

фраза - починаємо з тихого звучання тр і поступово доводимо до£Г і зводимо звучання на тр.

Приспів виконується патріотично, починаючи з тр, поступово збільшуємо звучання (крещендо) до ff, закінчуємо приспів співом «ствердження та впевненості» на тГ.

Домашнє завдання: вивчити напам'ять слова пісні.

5.           Слухання музики. Л.Бетховен. Увертюра «Егмонт».

Давайте пригадаємо, що таке музична драматургія?

Музична драматургія - це втілення драматичної дії у музичних творах різних жанрів. Музична драматургія створюється на основі розвитку одного або кількох контрастних музичних образів. Вони взаємодіють, конфліктують і тим самим стають основою для відтворення значущих життєвих надій і втілюються у музичних творах.

Сьогодні ми послухаємо твір великого німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Ось його портрет.

Однією з головних ідей творчості композитора є ідея незалежності людського духу. Тема героїчної боротьби за свободу з особливою силою втілена в його увертюрі «Егмонт». Це одна із сторінок героїчної боротьби фламандського народу (Нідерланди) проти іспанських завойовників. Сміливий і мужній граф Егмонт очолив повстання, яке було жорстоко придушене іспанськими правителями. Підступно схоплений ворогами Егмонт був засуджений до страти. Герой гине, але не гине ідея боротьби за свободу.

Перш ніж ми будемо говорити про музику, давайте пригадаємо, що таке увертюра? Увертюра - це оркестрова п'єса, яка виконується перед театральною виставою (це може бути опера, балет, оперета, музична вистава) і вводить в коло ідей і настроїв, які пануватимуть у виставі. Але увертюра може бути і самостійним оркестровим твором. І от увертюра Л.Бетховена - це самостійний музичний твір.

У музиці непримиренну боротьбу народу композитор передає через протиставлення двох образів - образу іспанських гнобителів та образу пригніченого народу. Контраст інтонацій і музичних тем драматизує розвиток музики.

Підсумок заняття.

Керівник гуртка: Ось і добігає кінця наше заняття.

Домашнє завдання :

вивчити напам'ять слова пісні «Добра пісня»;

пригадати, які ви знаєте сучасні дитячі твори.