Виховний захід
«Сім нот магічного кохання»
Виховний захід
«Сім нот магічного кохання»
Мета заходу:
- створення атмосфери духовного спілкування учнів з музикою;
- закріпити й розширити уявлення учнів про тему кохання – вічну тему мистецтва в музичних творах;
- розвивати творчість учнів, їх естетичний смак
Задачі заходу:
- уміння розуміти задум музичного твору, пояснювати, якими засобами художньої виразності доніс композитор свою думку до слухача;
- визначення свого особистого відношення до музичного твору;
- виховання високого почуття любові, глибокого його усвідомлення на прикладі запропонованих музичних творів;
- формування ціннісного відношення до музичного мистецтва;
- виховання естетичних ідеалів.
Форма заходу: Музичний кабінет
Музичний матеріал:
1. Нино Рота «Слова любви» из музыки к кинофильму «Ромео и Джульетта» (русский текст Л.Дербенева)
2. К.Глюк Мелодія з опери «Орфей і Еврідіка»
3. Людвіг Ван Бетховен «Місячна соната»
4. Є.Дога «Сонет»
5. В.Івасюк «Червона рута»
6. Дж.Леннон, П.Макартні «Вчора»
7. Ф.Лей «Історія кохання»
Оформлення:
у залі на столах горять свічі, вази з квітами; на стендах портрети композиторів, музика яких буде лунати; виставка книг; намальовано дерево і два амура.
Нино Рота «Слова любви» из музыки к кинофильму «Ромео и Джульетта» (русский текст Л.Дербенева)
Шановні учні, вчителі і гості свята! Ми раді Вас вітати!
Любов - це саме велике почуття. Слово «любов» на всіх мовах світу зрозуміле без перекладу. Почуття любові саме поетичне, піднесене, чисте, прекрасне.
Любов буває різною: вона буває щасливою і гіркою, взаємною і безмовною, любов'ю-радістю і любов'ю-стражданням… (учні додають свої характеристики поняття «любов»). Але справжня любов завжди піднімає людину, робить її кращою.
(на фоні музики учениця читає вірш)
Всё начинается с любви…
Твердят: «В начале было слово…»
А я провозглашаю снова:
Всё начинается с любви!..
Всё начинается с любви:
И озарение, и работа.
Глаза цветов, глаза ребёнка –
Всё начинается с любви.
Всё начинается с любви:
С любви! Я это точно знаю.
Всё, даже ненависть – родная
И вечная сестра любви.
Всё начинается с любви:
Мечта и страх, вино и порох.
Трагедия, тоска и подвиг –
Всё начинается с любви…
Весна шепнёт тебе: «Живи…»
И ты от шёпота качнешься
И выпрямишься, и начнешься,
Всё начинается с любви!
Люди намагаються пояснити цей загадковий стан людини. Не одне покоління письменників, поетів, музикантів, композиторів виразили це почуття в слові і музиці.
Пропонуючи на ваш розсуд історії кохання ми переконані, що навіть самого спокусливого серцеїда не залишать байдужими ці полум’яні і ніжні сторінки, що розповідають про радості взаємини й гіркоти втрат, зухвалої зради і збереженої віри в силу кохання.
Отже, сьогодні ми відвідаємо прекрасний світ любові, почувши хвилюючі серце мелодії.
Древні греки пов'язували появу любові з народженням з білої піни морських хвиль вічно юної, прекрасної з богинь - Афродіти. З тих пір Афродіта, а разом з нею і любов панують над світом. Свою волю Афродіта виконує через сина Амура, веселого, пустотливого, підступного, а часом і жорстокого. Носиться Амур на своїх блискучих золотих крилах над землями і морями, у руках його маленька золота цибуля, за плечима - сагайдак зі стрілами. Ніхто не захищений від цих стріл. Без промаху попадає в мету Амур. Його стріли несуть із собою радість і щастя, але часто несуть вони страждання, і ,навіть, загибель.
Давньогрецький міф розповідає про велике кохання співака Орфея до своєї дружини Еврідіки. Але одного разу отруйна змія вжалила Еврідіку і вона померла.
- Хто зможе продовжити мою розповідь, що було далі?
Засумував Орфей, але в його піснях продовжувала жити любов. Міф розповідає, що «така сила звучала в його піснях, що довкола нього як зачаровані сідали дикі звірі. Навіть дерева зрушувалися з місць, щоб оточити Орфея і послухати його спів. Жодна гілка, жоден листочок не тремтів – уся природа слухала чудовий спів Орфея і звучання його кіфари».
Смуток і велике кохання було в його музиці.
К.Глюк Мелодія з опери «Орфей і Еврідіка»
Співак Орфей вирішив будь-що повернути свою кохану Еврідіку і відправився в царство мертвих до царя Аїда. І у царстві вічного мороку він зворушив своєю піснею навіть цього суворого бога, тому що співав про любов, про щастя, про світлі і ясні дні, які затьмарило горе страченої любові, туга і самотність.
Герої після розлуки знову зустрілися в підземному царстві і вже ніщо не могло їх розлучити. І завдяки силі кохання, музиці, яка передала всі почуття Орфея і розчулила Аїда, володар мороку повернув йому дружину.
Коханню дають самі різні визначення. Яке визначення слову "любов" дасте ви?
- Любов - саме тендітне, саме раниме з усього, що існує на світі.
- Вірна любов ні у вогні не горить, ні у воді не тоне (прислів'я).
- Немає на світі сили могутнішої, ніж любов. (І.Стравинський)
- Любов - це безцінний дар. Це єдина річ, яку ми можемо подарувати і все ж вона у тебе залишається. (Л.Толстой)
- Від кохання до жінки народилося все прекрасне на землі (М.Горький)
А Мольер проникливо помітив: «В душе померк бы день и тьма настала б вновь, когда бы из неё изгнали мы любовь».
Так що ж це таке - кохання? Звичайно це стан душі людини. Але це стан такої сили потрясіння, захвату, захоплення, який змінює людину фізично i духовно.
Але не всім людям вiд природи дано кохати. Дехто проживає життя, так i не пiзнавши сили цього надзвичайного почуття, почуття, якого не купиш нi за якi грошi. Воно або є, або його немає, i примусити себе кохати нiхто не може. Кохання не можна запланувати, воно не буває з примусу. Це надзвичайно тонке почуття, яке може зруйнувати необережне слово, погляд. Воно вривається в життя раптово, навiть коли не чекаєш, навіть коли це тобi не потрiбно. Це як мана, як раптове оп’яніння. З приходом кохання життя набирає сенсу, повноти.
Ви, мабуть, зі мною погодитеся, що не було найпрекрасніших музичних творів, якщо б композитори не закохувались, не любили і не страждали.
Композитор Людвіг Ван Бетховен написав цей твір після освідчення в коханні єдиній і коханій – Джульєтті Гвіччарді. Про що думав? Чого бажав? Нащо сподівався композитор? - вам розповість музика.
"Ангел мій, уся моя істота, весь я, серце моє так переповнене, що я повинен вам сказати... Я люблю вас.. Усі мої думки прагнуть до вас, моя кохана; то радісні, а потім смутні, вони волають до долі, чи почує вона моління наші. Ах! Боже мій! Як же мені жити? Без вас! Я можу жити тільки біля вас - чи я зовсім не живу... Вам...вам... вам... життя моє, усе моє! О, дайте ж мені надію, що Ваше серце буде довго битися для мене, моє ж тільки тоді перестане для Вас битися, коли зупиниться зовсім. Прощавайте! Навіки Ваш Бетховен»
«Місячна соната» виконується під час читання листа
Так, любов тріумфує над світом. Вона поза віком, поза часом. Про любов написано багато. Про неї складають романи і вірші: М.Цвєтаєва, М.Коцюбинський, В.Шекспір..., перелічити всіх неможливо. Вони допомагають усвідомити нам, що любов - це велике почуття і заради нього люди роблять чудеса і подвиги.
Любов! Від неї розцвітає світ, запалюються очі і серця закоханих.
Середньовічна Англія… Два древні аристократичні роди ворогують один з одним. І в цій неприязні, на зло всім зародилась могутня любов юних Ромео і Джульєтти.
(інсценізація)
Джульєтта
Хто ти,
Що, притаївшись під серпанком ночі,
Мою підслухав таїну сердечну?
Ромео
Яким ім'ям назвать себе - не знаю.
Своє ім'я ненавиджу я сам!
Свята моя, адже ж воно - твій ворог.
Я б розірвав його, коли б воно
Написане стояло на папері!
Джульєтта
Мій слух не похопив ще й сотні слів
Із уст твоїх, а голос я впізнала:
Хіба ти не Ромео, не Монтеккі?
Ромео
О ні, свята, знай: що не те й не інше,
Якщо вони для тебе осоружні.
Джульєтта
Як ти зайшов сюди, скажи, й навіщо?
Як міг ти перелізти через мур?
Адже високий він і неприступний.
Згадай-но, хто ти: смерть тебе спіткає,
Як з наших хто тебе застане тут.
Ромео
Кохання принесло мене на крилах,
І не змогли цьому завадить мури;
Кохання може все і все здолає, -
Твоя рідня мені не перешкода.
Джульєтта
Вони тебе уб'ють, коли побачать.
Ромео
В очах твоїх страшніша небезпека,
Ніж в двадцяти мечах. Поглянь лиш ніжно -
Й мені ненависть їхня не страшна.
Джульєтта
О, не хотіла б я нізащо в світі,
Щоб тут вони побачили тебе!..
Ромео
Своїм плащем мене прикриє ніч.
Та, як не любиш ти, - нехай знаходять...
Хай краще смерть від лютої злоби,
Ніж довгий вік без ніжності твоєї.
Джульєтта
Хто показав тобі сюди дорогу?
Ромео
Моя любов! Вона мене навчила,
Дала мені пораду, я ж за те
Позичив їй очей. Я не моряк,
Та будь від мене ти хоч так далеко,
Як щонайдальший берег океану,
Я б зважився такий здобути скарб!
Джульєтта
Моє лице ховає маска ночі,
Але на нім пала дівочий стид,
Що ти в цю ніч мої слова підслухав.
Хотіла б я пристойність зберегти,
Від слів своїх відмовитись хотіла б,
Хотіла б я... та годі прикидатись!
Мене ти любиш? Знаю, скажеш: «Так...»
Тобі я вірю, з мене досить слова.
О, не клянись! Зламати можеш клятву:
Недурно ж кажуть, що з любовних клятв
Сміється сам Юпітер. О Ромео!
Скажи, якщо ти любиш, правду щиру.
Коли ж вважаєш - переміг мене
Занадто швидко, я тоді насуплюсь,
Скажу уперто: «Ні!», щоб ти благав.
Інакше - ні, нізащо в світі! Ні!
Так, мій Монтеккі, так, я нерозважна
І, може, легковажною здаюсь...
Повір мені, і я вірніша буду,
Ніж ті, що хитро удають байдужість.
І я б могла байдужою здаватись,
Якби зненацька не підслухав ти
Любов мою й слова мої сердечні...
Пробач мені, мій любий, і не думай,
Що мій порив палкий - це легковажність;
Мою любов відкрила темна ніч.
Ромео
Клянусь цим місяцем благословенним,
Що сріблом облива верхи дерев...
Джульєтта
О, не клянися місяцем зрадливим,
Який так часто змінює свій вигляд,
Щоб не змінилася твоя любов.
Ромео
То чим я поклянусь?
Джульєтта
Не треба зовсім.
Або, як хочеш, поклянись собою -
Душі моєї чарівним кумиром, -
І я повірю.
Ромео
Серця почуттям...
Джульєтта
Ні, не клянись! Хоч ти - єдина радість,
Та не на радість змовини нічні...
Все сталось несподівано занадто -
Так швидко, так раптово й необачно,
Як блискавка, що блисне й раптом зникне
Ледь встигнемо сказати: «Он сяйнуло!»
Добраніч, любий! Теплий подих літа
Нехай цю бруньку ніжного кохання
Оберне в пишну квітку запашну,
Коли з тобою зійдемося ще раз.
Добраніч! Хай у тебе переллється
Той мир, що вщерть моє сповняє серце!
Ромео
Без нагороди так мене й покинеш?
Джульєтта
Якої ж нагороди хочеш ти?
Ромео
Повинна ти в коханні присягти.
Джульєтта
Я присяглась раніш, ніж ти просив,
Проте я хтіла б клятву ту забрати.
Ромео
Забрати клятву? О, навіщо, люба?
Джульєтта
Щоб бути щедрою і знов віддати.
Таж я того жадаю, що вже маю:
Як море, доброта моя безкрая,
Як море, дна не має і любов,
Що більше їх я віддаю тобі,
То більше їх у мене зостається,
А їм немає меж...
Є.Дога «Сонет» - звучить у виконанні вчителя
Сцена у балкона - одна із самих поетичних у творах світової літератури про любов. Це дивна сцена, утім, як і вся трагедія Шекспіра, надихала багатьох композиторів на створення творів, що так само стали шедеврами світового мистецтва.
Французький композитор Г. Берліоз створила симфонію на цей сюжет, а його співвітчизник Шарль Гуно - ліричну оперу "Ромео і Джульєтта".
У 1869 р. П.И.Чайковський написав один із кращих своїх творів - симфонічну увертюру "Ромео і Джульетта", а композитор С.С.Прокоф'єв одним з вищих досягнень своєї творчості вважав музику до балету "Ромео і Джульетта", де прославлена балерина Галина Уланова зуміла виразити мовою танцю образне слово шекспірівської трагедії.
Не обійшов цієї теми і світовий кінематограф у 1969 році італійський режисер Р.Дзеффирелли поставив художній фільм "Ромео і Джульетта".
Поволі плине ріка часу, минають роки і тисячоліття. Приходять одні герої, відходять інші, тільки вічною залишається тема кохання.
Свою студентську любов Івасюк зустрів у стінах Чернівецького медінституту. Марія Соколовська навчалася в одній групі з Володею і виступала з ним в інститутському ансамблі. На курсі майже всі знали, що Івасюк був у неї закоханий і що «Червона рута» присвячувалася саме Марії. Одразу після того, як пісня прозвучала, композитор переписав слова «Рути» в зошит і додав: «Мусі від Володі». Ось що розповідає сьогодні Марія Соколовська-Марчук:
«Молодість сама по собі прекрасна, але незрівнянна ні з чим, коли поруч людина, котра тебе розуміє і підтримує у всьому, зачаровує своєю красою і розумом, дарує тобі ніжну гру чарівної скрипки і свої пісні. З Володею ми були поруч увесь день: зранку — заняття, ввечері — репетиції ансамблю. Уже пізніше мені розповіли, що Івасюк був закоханий у мене, але сам він ніколи не зізнавався. Мабуть, йому легше було про все сказати у піснях.»
На стрімкому творчому злеті обірвалось життя Володимира Івасюка, але залишились його пісні, в яких живе кохання.
В.Івасюк «Червона рута» - виконання пісні
Книга кохання велика і невичерпна. Ми перегорнули лише декілька її сторінок. Але вона не закінчена. Ми продовжуємо вписувати в неї нові сторінки і майбутні покоління з подивом і захопленням будуть їх переписувати.
Не бывает любви несчастной.
Может быть она горькой, трудной.
Безответной и безрассудной.
Может быть смертельно опасной.
Но несчастной любовь не бывает.
Даже если она убивает.
Тот, кто этого не усвоит,
И счастливой любви не стоит.
Дж.Леннон, П.Макартні «Вчора» - виконують учні
Поки жива людина на землі, поки б'ється її серце, вона буде оспівувати любов.
Весна дуже скоро вступить в свої права і природа навкруги оживе.
Весна шепнёт тебе: «Живи…»
И ты от шёпота качнешься
И выпрямишься, и начнешься,
Всё начинается с любви!
У нас з вами на дошці зображене зимове дерево, але ми разом з вам зробимо з нього дерево кохання. Почувши історії про кохання, напишіть на серцях ваше визначення поняття «любов». Що це за почуття?
(учні пишуть своє визначення поняття «кохання» на серцях і прикрашають дерево)
Подивіться як в зимню пору ожило наше дерево. Адже серед усiх чудес свiту найбiльше чудо - це кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пiзнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. I, навiть, якби запропонували вибрати щось одне серед таких цiнностей як грошi, влада, слава i кохання, то переважна бiльшiсть вибрала б останнє.
Отже, нехай до вас прийде це високе почуття і пам’ятайте, що його потрібно цінувати.
Ф.Лей «Історія кохання»
Сценарій
конкурсно – розважальної програми
«Міс Україночка"
Звучить пісня О. Білозір «Україночка»
Ведучий 1.Я не бував за дальніми морями,
Чужих доріг ніколи не топтав —
В своїм краю під буйними вітрами
Щасливим я і вільним виростав.
Ведучий 2. Мене ліси здоров’ям напували,
Коли бродив у їхній гущині,
Мені поля задумливо шептали
Свої ніким не співані пісні.
Ведучий 1. Чужих країв ніколи я не бачив,
Принад не знаю їхніх і окрас,
Та вірю серцем щирим і гарячим:
Нема землі такої, як у нас.
Ведучий 2. Нема ніде такої вроди,
Ведучий 1. Нема дівочої краси,
Ведучий 2. Вода – неначе чисті води,
Ведучий 1.Неначе крапельки роси.
Ведучий 2. Доброго дня, шановні друзі!
Ведучий 1.Ми раді вітати вас на конкурсно -розважальній програмі
« Міс Україночка»
Ведучий 2. Україна славиться красунями здавна. Їм у всі віки були притаманні неповторна врода, світлий розум, працьовитість, багата фантазія і, звичайно ж, велика шана, любов і повага до рідного краю.
Ведучий 1. Багатьма такими рисами наділені і наші сьогоднішні дівчатка, які будуть брати участь у конкурсі .
Ведучий 2. У нас сьогодні не просте завдання : визначити, хто з чарівних учасниць завоює титул «Міс Україночка» .
Ведучий 1. А змагатимуться вони у вмінні, спритності, знанні народних звичаїв і традицій, етичних норм. Завдання для учасниць підібрані відповідно їх вікових категорій.
Ведучий 2. Отже, зустрічайте наших учасниць:
-Під номером один - старанна і чарівна - це
-Наполеглива, мрійлива–під номером
-Симпатична, старанна–під номером
-Дружна і слухняна – це
-Весела, розумниця наша – це в нас
-Миловидна, енергійна–це
-Під номером 7 старанна, весела, мрійлива – це
-Наполеглива, товариська, старанна – це
-Артистична, мила наша –
-Чуйна та мрійлива - це
Ведучий 1. Ще раз поаплодуємо їм всім!
Ведучий 1. Отже настав час познайомитися зі складом почесного журі.
_____________________________________________________
Ведучий 2. Дорогі дівчатка! Від щирого серця бажаємо кожній із вас успіху й перемоги. Ми за кожну із вас палко вболіваємо.
Ведучий 1. Вкраїнська врода перед нами
У всій своїй красі цвіте.
І райдужними кольорами
Фарбує, прикрашає все!
Ведучий 2. Для того, щоб ближче познайомитися з учасницями нашого конкурсу, надаємо їм слово.
Ведучий 1. Адже перший наш конкурс називається «Знайомство». Учасниці повинні розповісти про походження свого імені, риси характеру людини, що є носієм цього імені; про власні захоплення, уподобання, зазначити, чого чекають від цього конкурсу.
Ведучий 2. Журі оцінює змістовність виступу , манеру викладу, оригінальність та виставляє бали за 5-ти бальною шкалою.
Ведучі. (запрошують на сцену учасниць по черзі)
Ведучий 1. Просимо журі оцінити учасниць.
Ведучий 2. А дівчатка ідуть готуватися до наступного конкурсу « Творча лабораторія».
Ведучий 1. Російська поетеса Марина Цветаєва колись сказала: « Талант! Талантом пишатися - нічого! Він від Проведіння і від батьків! Нам залишається тільки працелюбність . Праця! Один талант не дасть нічого! Талант плюс праця тільки!»
Ведучий 2. Про те, що всі наші учасниці дуже талановиті, відомо всім. А ось скільки праці вони доклали до того , щоб вдосконалити свої творчі вміння, ми зараз побачимо. Адже дівчата покажуть і розкажуть про свою творчу діяльність, розкриють деякі таємниці власної творчої лабораторії.
Ведучий 1. Журі не забуває виставляти бали.
Ведучі (запрошують на сцену учасниць по черзі)
Ведучий 1. Наступний конкурс називається «Коса – дівоча краса».
Ведучий 2. З давніх-давен матері-українки змалечку плекали коси своїх дочок: мили в запашних цілющих травах, старанно розчісували й заплітали, щоб голівонька була, як квіточка. А коли дівчина підростала, мати чи бабуся навчала її самій доглядати свою красу.
Ведучий 1. Сьогодні зачіски наших українських дівчат дещо змінилися, але й тепер їх найкращі подруги допомагають їм їх створити. На сцену запрошуються учасниці 5-9 класів зі своїми подругами , які зроблять їм зачіску. Під пісню «Солов’ї»
Ведучий 2. Учасниці 1-3 класів підходять до журі та демонструють свої зачіски, які їм допомогли створити мами.
Ведучий 1. Оцініть шановне журі, оглянувши зачіски наших красунь.
Ведучий 2.Для наступного конкурсу «Господарочка» - учасниці мали принести українську страву , яку приготували вдома, оригінально її представити та пригостити нею журі.
Ведучий 1. Тож поки дівчата готуються , дорогі болільники ми заспіваємо пісню «Із сиром пироги».
Ведучий 2. Тож запрошуємо на сцену учасниць з їх стравами та презентаціями до них.
Ведучий 1. Кожна з дівчат , напевно , вдома вже давно стала найкращою маминою помічницею . І в кімнатах приберуть, і посуд перемиють, і стіл накриють, коли мама затримається на роботі.
Ведучий 2. Ви зрозуміли, що наступним етапом конкурсу буде конкурс «Мамина помічниця». Кожна із вас отримає назву української страви, і ви повинні розповісти, які продукти потрібні для їхнього приготування.
Конверт із завданнями : (борщ, вареники, налисники, голубці, деруни, пироги).
Ведучий 1 . Просимо журі оцінити маминих помічниць.
Ведучий 2 Тепер, коли ми ближче познайомились із нашими учасницями,настав час дізнатись, якими талантами наділені ніші чарівні дівчатка. Отже, зараз вони всі перетворяться на акторок, співачок, танцюристок, а ми слідкуватимемо за їх виступами, вболіватимемо за них і підтримуватимемо бурхливими оплесками.
Ведучий 1. Оголошуємо конкурс «Художньої самодіяльності» . За умовами конкурсу дівчатка мали підготувати пісню, вірш , гумореску, танець чи сценку ( у виконанні номеру можуть допомагати однокласники).(Журі оцінює відповідність тематиці конкурсу , манеру викладу, оригінальність).
Ведучі (запрошують на сцену учасниць по черзі)
Ведучий 2. Запрошуємо всіх конкурсанток на сцену . Як відомо, українські господині споконвіку славляться охайністю, чепурністю, винахідливістю, умінням прикрасити свою світлицю. У гарної господині, кажуть, «у хаті, як у віночку».
Ведучий 1. А дівчата ще й розмальовували піч квітами, півниками, голубами. Ось вам, дівчатка, аркуші, на яких наведено контури печі. Ваше завдання – розмалювати українську піч.
Ведучий 2. Як ви зрозуміли, ми оголошуємо « Конкурс художниць», а наші старші учасниці повинні намалювати один із символів України.
Ведучий 1. Не забудьте підписати роботи та пам’ятайте, конкурс на швидкість, але й малюнок має бути якісним.
(пісня «Мамина сорочка»)
Ведучий 1. Україночки – завзяті
На прислів’я й приказки багаті.
Вони гарно дбають,
Народні традиції й мову вивчають.
Ведучий 2. Наступний конкурс нашого свята інтелектуальний. Для маленьких учасниць це конкурс - «Продовж прислів’я».
Кожна із вас отримає 5 прислів’їв, які ви повинні продовжити.
1. Де сім господинь-там хата не …
2. Книга вчить, як на світі …
3. Скажи мені, хто твій товариш - і я скажу хто …
4. Хто рано встає - …
5. Не родися красива, а родись ...
Ведучий 1. А поки маленькі україночки виконують завдання, запрошуємо на сцену учасниць 5-9 класів для інтелектуального конкурсу.
Ведучий 2. Увага , учасниці, кожній з вас по черзі задають питання, якщо відповіді немає, відповідає та учасниця, яка першою підняла руку. Журі зараховує по 1 булу за кожну правильну відповідь.
Ведучий 1. (ведучі по черзі) Розпочинаємо вікторину :
1. Назвіть дерево, що є одним із символів України і має лікувальні властивості? (Верба)
2. Як називається сніп, який ставлять під образами на Святий вечір? (Дід, Дідух)
3. Як називається хліб, випечений і оздоблений на весілля? (Коровай)
4. Яку прикрасу не має права одягати заміжня жінка, а тільки дівчина? (Вінок)
5. Вітаючись, знімати шапку – це звичай чи традиція? (Звичай).
6. Яка книга починається словами «Реве та стогне Дніпр широкий»? («Кобзар» Т. Шевченко)
7. Хто автор музики до пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»? (Данило Крижанівський)
8. Як називали українського воїна у XVII – XVIII століттях? (Козак)
9. Яка головна страва на Святий вечір? (Кутя)
10. Швидкий гуцульський танець і назва міста – однокореневі слова. (Коломия, коломийка)
11. Рослина, з якої плетуть вінки на весілля? (Барвінок)
12. Назва жанру пісні – синонім до слова «гаївка» (Веснянка)
13. Рослина, яка в українському фольклорі є символом дівочої вроди, вірності й ніжності. (Калина)
14. Доведіть, що слово «писанка» – і власна і загальна назва. (Великодня писанка, Руслана Писанка, фольклорний ансамбль «Писанка»)
15. Скажіть другу половину прислів’я: «де сім господинь,…(…там хата не заметена»)
16. В яке із зимових свят дівчата займаються ворожінням? (На Андрія)
17.Державний символ України. Урочиста пісня, символ патріотизму, національного єднання (Гімн).
Ведучий 1. Просимо журі визначити хто найкраще знає прислів’я та підрахувати бали за вікторину..
Ведучий 2. А тепер настав час найулюбленішого конкурсу – дефіле, коли наші учасниці постануть перед вами у всій красі.
Танець учасниць під пісню «Донечка Вкраїни»
Ведучий 2 Шановне журі оцініть будь ласка костюми наших учасниць та готуйтеся підвести підсумки усіх конкурсів.
Ведучий 1. Українська пісня! Хто не був зачарований нею! Вона багата мелодією, безмежною широтою і красою образів.
Ведучий 2. Настав час підключитись до нашої конкурсно- розважальної програми вболівальникам. Заодно й перевіримо, чи знаєте ви, шановні присутні народні пісні. Зараз будуть звучати мелодії українських народних пісень, які ви повинні відгадати. Конкурс «Вгадай назву пісні» - за мелодіями українських народних пісень.
Ведучий 1. Для цього пропонуємо умовно розділитися присутнім в залі на 2 команди , придумати їм назви, відповідно тематиці нашого заходу..
(звучать різні мелодії українських народних пісень)
Ведучий 2. Перемогла команда …
Ведучий 1. Ми переконались,що є у нас у школі справжні красуні, талановиті, розумні, кмітливі, працьовиті, якими славиться наша Батьківщина. Сподіваємось, що вони прославлять і на весь світ наші національні і культурні традиції.
Ведучий 2. Наша конкурсна програма вичерпана. Дівчатка, ви були чарівними у всіх конкурсах. Дякуємо всім учасницям та передаємо слово журі.
Пісня « А я бажаю вам добра»
Сценарій концертно-розважальної програми до Дня захисту дітей
«Літо в гості до нас прийшло»
(Фанфари)
Ведучий Ось ми і дочекались літа,
Перше червня – ваша втіха,
Бо цей день у всьому світі,
Приурочили вам дітям!
Ведучий Все навкруги у квітах,
Променів сонця багато –
На планеті Земля наші діти
Відзначають нині свято.
Ведучий:Вас вітає Заєць Христина.Пісня «Літо» . Керівник Матейчук Світлана Михайлівна.
Ведучий:.Коли у небі сонечко сміється,
А в полі, лузі квіти розцвітають,
Тоді нас всіх з прекрасним святом -
З днем захисту дітей завжди вітають.
Ведучий: Захист дитинства у цілому світі
Це місія честі, любові, добра.
Заради майбутнього треба нам жити
Прекрасне і вічне нехай не вмира.
Ведучий: На сцені ансамбль «Дзвіночок». Вони дарують вам пісню «Веснянка». Керівник Матейчук Світлана Михайлівна.
Ведучий: Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей - прекрасне свято радості та одвічної надії.
Ведуча: Буяє в цвіті наша земля. Шле ніжне проміння усміхнене сонце. Все радіє, шумить, вирує. Порадіймо і ми з вами за долю щасливу, за сонце, за квіти і за те, що веселяться наші діти.
Ведучий: Для привітання запрошуємо керівника апарату райдержадміністрації Яківʼюк Марію Василівну.
Ведучий: Дякуємо представникам влади за увагу до нас, за слова вітань та щирі побажання.
Ведучий:Вас вітає Генцар Андріана . В її виконанні звучить пісня «Побажання» . Керівник Матейчук Світлана Михайлівна..
Ведуча: У добру годину, у світлу хвилину
Хорошої пісні звучить передзвін.
Всміхнулася хата запрошенням щирим,
І сяє душа любов’ю і миром.
Ведучий: Ця пісня привітна до вас доліта
На щастя, на долю, на довгі літа.
Ведучий: Зустрічайте Мацьопу Інну. Пісня «Весна». Керівник Матейчук Світлана Михайлівна.
Ведучий: Кожна сім’я, вулиця, село, місто, район, область – всі потроху , як можуть, повинні докласти зусиль для розквіту нашої Батьківщини, бо її, як матір, не вибирають. Багато зусиль для зростання добробуту жителів, у тому числі і дітей, прикладає керівництво селища.
Ведуча: До слова запрошуємо селищного голову Повідаша Івана Петровича.
Ведучий:На сцені Матейчук Марʼяна . Звучит пісня «Донечка Вкраїни».
Різні люди є на світі
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти...
Та для нас одна країна
Найдорожча нам усі –
То прекрасна Україна.
Нашого народу дім.
Ведучий:На сцені Лукіна Ангеліна з піснею «Літо».
Ведучий: Дитинство – це пора казкова:
І веселкова й золота.
Дитячі очі, серце щире –
Це світ любові і добра!
Ведуча: Ми дуже швидко підростаєм,
Ще зовсім трішечки, ось – ось…
З дитинства ми вчимось усьому –
Батьками бути ми вчимось!
Ведучий: Вам дарує пісню «Олівці» молодша група вокального ансамблю .
Ведуча: Так хочеться вам показати , діти.
Чарівний світ у крапельці роси,
І ваше ніжне серденько відкрити
Для радості , любові і краси.
Ведучий: Привітати сьогодні зі святом усіх дітей ми запрошуємо начальника відділу освіти , молоді та спорту райдержадміністрації Гребенщикова Володимира Олександровича .
Ведучий : На сцені Дутчак Мар’яна , яка дарує вам пісню «Новий день».
Ведучий: Хто спів черпає із джерел народу,
Вклоняється їм серцем і чолом,
Той сам стає від роду і до роду
Народним невичерпним джерелом.
Ведучий: Зустрічайте Співак Богдану з піснею «Шкільний рок-н-рол».
Ведучий Я хочу щоб сонце світило,
Співали би дзвінко пташки,
Щоб люди були би щасливі,
У мирі зростали би ми.
Ведучий: Зустрічайте середню вокальну групу з піснею «Кульбабки»
Ведучий Як тебе, мій рідний краю, не кохати?
За твої смерекові ліси,
За повиті думами Карпати
У розповні величі й краси.
Я тобі вклоняюсь знову й знову,
Розквітай моя земля казкова,
На добро на щастя розквітай.
Ведучий: Зустрічайте Чокену Анастасію. Вона виконає «Добру пісню».
Ведучий: Де батька і мами хай лунає слово,
Вони для нас , мов доля веселкова,
Бо без батьків чого ми в світі варті -
Без ласки мами і строгості тата.
Тож хай про них пісня лунає -
Дорожче їх в житті нічого не має.
Ведучий: Зустрічайте Безиль Ангеліну .Вона дарує вам пісню про маму.
Ведучий: В дитячім житті завжди казка існує, Дитинство фантазії всюди пряде, Воно всім захопливі мрії дарує, І ми називаєм його «золоте».
Ведуча: Для вас співає Григоряк Анастасія. «Шкільна пісня».
Ведуча: Скільки у народу є пісень чарівних,
І мелодійних, щирих, дивних.
Щастя, жарт в них, і краса,
Українська доброта.
Ведучий: В День дитинства — в селах, у містах Розкривайся, пісне, на вустах!
Ведучий: Зустрічайте Співак Уляну . Пісня «Хмарка».
Ведуча: Все навкруги у квітах,
Променів сонця багато –
На планеті Земля наші діти
Відзначають нині свято.
Ведучий: Вам дарує пісню Глевчук Марʼяна . «Хай радіють усі».
Ведуча: Рідна земле моя!
Я вклоняюся низько кожній вулиці, кожній стежині
І за те, що живу на землі,
Щиро дякую долі я нині.
Ведучий: За дітей, що славлять рідний край,
Я тобі вклоняюсь знову й знову,
Розквітай, моя земля казкова,
На добро і щастя розквітай!
Ведучий: Ми хочемо, щоб діти завжди посміхались
У радості зростали та у мирі.
І щоб дорослі ними піклувались,
І всі були здорові і щасливі.
Ведуча: Бажаємо усім дітям дитинства щасливого,
сонечка манливого, радості в житті та удачі на путі!
Ведучий : На сцені Дутчак Мар’яна , яка дарує вам пісню «Новий день».
1. Конкурс малюнків на асфальті «Здраствуй, літо»
2. Сеанс одночасної гри в шахи.
3. Дитячий фестиваль караоке "Веселі нотки".
4. Данс-майданс.
5. Рухливі ігри з глядачами.
6. Підведення підсумків свята.
Виховний захід
«Пісня та народні музичні інструменти в житті українського народу»
Мета. Збагатити знання дітей про українські пісню - духовну основу життя народу; ознайомити вихованців гуртка з перлиною української культури - козацьким мистецтвом; познайомити дітей з українськими народними музичними інструментами.
Розвивати інтерес до культурної спадщини свого народу, почуття прекрасного. Залучити вихованців до пошуків, дослідництва, популяризації краєзнавчого матеріалу, народної творчості, а головне - виховувати їх у дусі патріотизму.
Вчити дітей умінню слухати музику, виховувати музичний смак, любов до рідної пісні. Показати, що література і музика - невід’ємні.
Виховувати потребу зберігати як святиню все те, що пов’язує нас із рідною землею.
Обладнання. Сцена святково прикрашена ( на стінах - вишиті рушники, плакати ). На сцені музичні народні інструменти: кобза, бандура, цимбали, сопілка, скрипка. Стіл застелено вишитою скатертиною, на столі керамічний посуд, квіти.
Вступне слово керівника гуртка:
Добрий день, шановні друзі! Сьогодні ми з вами зібралися на літературно-музичне свято "Пісня та народні музичні інструменти в житті українського народу”. Ми з вами живемо в час, коли відроджуються національні традиції, а побудова суверенної України не можлива без виховання національної гідності, любові до народних святинь.
Багато цікавого ви сьогодні дізнаєтесь про долю української пісні, про історію виникнення кобзарства, про відомих поетів та кобзарів; познайомитесь з різноманітнішими українськими народними музичними інструментами, а саме: кобзою, бандурою, скрипкою, сопілкою, цимбалами, гуслями, лірою, трембітою, волинкою, бубнами, басом, басолею, гудком, торбаном. Одні з них досить широко відомі в Україні і в наш час, інші - вийшли з ужитку й існують тільки в музеях. Сьогодні Ви маєте можливість не тільки почути розповідь про музичні інструменти, а й побачити їх і почути мелодійні чарівні звуки бандури, кобзи, сопілки, скрипки, цимбали...
Шановні друзі! Я Вас всіх запрошую взяти активну участь у проведенні нашого свята, співати разом з нами українські народні пісні, активно відповідати на питання літературної вікторини.
Основна частина свята.
Юні шанувальники музичної культури українського народу запросили всіх присутніх помандрувати разом у чарівний світ народної пісні.
Ведучі.
Пісне! Велична, рідна пісне!
В тобі є все: і древня наша слава,
Володимира хист і мудрість Ярослава,
і наших прабатьків ворогування злісне,
І Богдана розвага,
І Богуна відвага,
І Дорошенка розум,і хитрощі Мазепи.
І гомін гір, і блискіт зір,
І шум лісів , і розвага степу.
І материна любов, і жар палкий кохання,
За свободою жаль і мрії про свободу,
І весь наш біль, всі наші сповідання.
Ти - дзеркало душі. Країни та народу!
Ведучі.
"Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її , як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, свої бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим ? Який митець не був натхненний її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, чарівною силою, що викликає в душі людській найскладніші, найтонші, найглибші асоціації, почуття, що підносить її до вершин людської гідності, до людяності, до творчості”, - так чудово писав про це невмируще українське багатство О.Довженко.
Ведучі.
Як же до людей прийшла пісня? Існує легенда про пісню. Розповідають, що Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була одягнена у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.
Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.
Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди і волі.
Чого ж ти не підійшла до мене? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчинка хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицею, зупинив її.
Є в мене неоціненний дар, який ославіть тебе на цілий світ. Це - пісня.
Узяла дівчинка Україна дарунок і міцно притиснула його до серця.
Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
Ведучі.
Пісня! Як багато вона важить у житті людини! У ній його минуле, сучасне і майбутнє. В ній найповніше виявилась душа народу.
У XII-XVII ст. - час розквіту українського героїчного епосу - звучать історичні пісні, в яких оспівується героїзм козацтва, цого сміливі походи, лицарська честь, життя і побут. Образ великого запорожця, що у вільні від битви хвилини любить погуляти, міцно увійшов у пісні. Найяскравіша ознака козацтва - похідна пісня, набрала свого найбільшого розвитку у XIV-XVIII ст. Цей час по праву називається золотою добою української пісні. ( Звучить "Козацький марш” - музика народна ).
З цією піснею козаки вирушали у походи, з нею звершували свої героїчні подвиги. Великою популярністю в народі ось уже більше трьох віків користується пісня "Ой на горі та женці жнуть”, в якій згадуються імена двох гетьманів XVII ст.- Петра Конашевича-Сагайдачного і Михайла Дорошенка. А стільки тонкої душевної краси в піснях "Засвистали козаченьки”, "Ой не ходи, Грицю” та в багатьох інших шедеврах, у яких світиться, грає веселкою душа українця. (Виконання однієї або двох пісень).
Ведучі.
Пісенну традицію давніх віків з успіхом опанували й розвинули поети XIX ст. Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка та багато інших. Саме з піснею, з кобзарською думою пов’язував Т. Шевченко безсмертя народного генія і славу рідної землі:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люди, наша слава,
Слава Україні!
Ведучі.
Народження людини пов’язане з піснею, перше кохання дівчини і юнака, щастя любові і гірка тривожна розлука - в пісні, думи батька і матері, що виглядають синів з походу, з далеких доріг війни - в пісні. Воїн, ідучи в похід, бере з собою три речі: зброю, хліб і пісню.
Ведучі.
Про що б не співалося в піснях, завжди відчуваєш велику силу почуттів - щастя чи горя, туги чи радості.
Українська пісенність - дорогоцінне надбання поетичного генія народу, нев’януча окраса його духовної культури.
Ведучі.
Світова слава української пісні.
"Є щасливо обдаровані натури... і щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музикант, - це українці”. П. І. Чайковський
"Українська народна поезія найбагатша і найкрасивіша в Європі”. Л. Люкшич, Югославія
"Я люблю чарівні мелодії української пісні, хвилюючу красу української музики, прекрасну українську мову, чудову народну говірку”, - говорив про Україну Максим Горький.
"Здається, кожна гілка дерева на Україні має свого поета і кожна стеблина трави на цих безмежних квітучих рівнинах відлунюється піснею”. Тальві, США
Мотивами українських пісень скористалися Й. С Бах і Й. Гайдн, вплелися вони до творів В. А. Моцарта, К. М. Вебера, Ф. Шуберта, Л. Ван Бетховена, виразно відчутні у Ф. Ліста, Б. Бартока, А. Дворака, Ф. Шопена, М. Глінки.
Керівник гуртка.
Струни мої золотії,
Грайте ж мені стиха...
Найулюбленішим, найпоширенішим музичним інструментом у козаків була кобза.
Ведучі.
Кобза - старовинний український народний струнно-щипковий інструмент. Назва "кобза” походить від турецького "кориз” (від однострунної гітари).
Кобза була поширеним музичним інструментом кобзарів, які виконували свої пісні та думи про життя і побут українського народу, про боротьбу з гнобителями.
Яка ж будова цього легендарного, оповитого імлою століть щипкового багатоголосника? Кобза і бандура (удосконалений, модернізований різновид кобзи) - це музичні інструменти, виготовлені із цілого шматка верби чи клена.
еякі кобзи схожі на великий ополоник з короткою ручкою, який має потовщені краї. Все це разом - основа кобзи, спідняк. Різко звужуючись, спідняк переходить у ручку (гриф), на якій розміщені кілочки для басів. Боки ручки з дерев’яними кілочками називаються щоками. Верхня частина кобзи, виготовлена, як правило, з ялини, - це верхняк, або дейка, а той круг, де сходяться верхняк зі спідняком, - брямки. У нижній частині кобзи знаходиться струнник, до якого чіпляються баси та приструнки. Закінчується струнник двома, трьома і більше хвостами, що тримають при кобзі струнник прикріплений до спідняка одним чи кількома гудзиками - пупками. Вирізаний посередині верхняка отвір - це голосник. Між голосником і струнником лежить підставка, зроблена з міцного дерева, - кобилка, через яку ідуть баси і приструнки. Під верхняком наклеюються кілька тоненьких пружних дерев’яних паличок - пружин. Під прямим кутом між верхняком і спідняком розташовано кілька дерев’яних підпорок - це душа, вона поєднує спідняк в одне вібруюче тіло.
Струни кобзи поділяються на баси - бинти та приструнки. Старі кобзи мали тільки 12 струн (така кобза була в Остапа Вересая). Згодом з’явилися кобзи на 20-30-35 і більше струн (Розповідаючи, учень показує всі складові кобзи на інструменті). У давнину струни виготовлялися з кишок тварин, пізніше їх замінили металеві. (Виконується на кобзі українська народна пісня).
Ведучі.
Бандура - душа українських народних співців.
Бандура -український народний щипковий інструмент. Вона відома з XV ст. Витіснили кобзу в XVIII столітті, відтоді часом зовуть її кобзою. Сучасна бандура має овальний грушоподібний асиметричний неглибокий корпус з верхньою плоскою декою, коротким грифом, що закінчується головкою з кігрифа. Праворуч над декою - короткі струни-підструнки. В цій конструкції використано принцип звукоряду стародавніх гуслів - поступове вкорочування струн. Струни бандури сталеві, товщі - обмотані канетеллю. Бандура - один з найпоширеніших українських народних інструментів. На ній акомпонують собі бандуристи і кобзарі.
У післяжовтневий час поширилось колективне виконання на бандурі - вокально-інструментально ансамблі і капели.
Українських народних співців і музикантів, що супроводжують свій спів грою на бандурах, називають бандуристами, кобзарями.
Мистецтво бандуристів розвивалось протягом віків. Бандуристи складали й виконували думи та пісні про турецько-татарську неволю, про боротьбу проти польської шляхти, про народних героїв, закликали до боротьби проти соціального та національного гноблення.
Музична культура українців надзвичайно багата. Українці поправу вважаються одним із наймузичніших народів світу. І прикладом цього є нев’януче, а вічно живе кобзарське мистецтво. Однією з найяскравіших сторінок в історії української культури є мистецтво кобзарів, бандуристів, лірників.
Кобзарі - співці завжди були передовою частиною українського народу.
Кобзар Рихліївський на "прозвище Бандура”, який був на Січі, ходив з гайдамаками; три кобзаря, які були покарані за участь у повстанні під час Коліївщини - Петро Соковий, Прокоп Скряга, Василь Марченко. Кобзар Антіп Головатий був послом від Запоріжжя до Катерини II.
Ведучі.
Я хочу розповісти про ліру.
Ліра - це струнно-клавішно-смичковий інструмент з колесом, яке крутиться і тертям об струни видобуває звук. Застосовують ліру в оркестрах народних інстументів. Цей інструмент має ще одну назву - рилля. Темброві властивості ліри та обмежені прийомигри обумовили переважно сумний, церковно-моралізаторський репертуар лірників. (Звучить грамзапис гри цього народного музичного інструменту ).
Ведучі.
Гуслі -давній струнно-щипковий інструмент слов’ян та інших народів. Згадується в письмових джерелах з VI ст., поширені були в Київській Русі, пізніше в Росії, в Білорусії. Використовується в оркестрі народних інструментів. (Звучить грамзапис гри на гуслях).
Ведучі.
Цимбали та гудки.
Широкого розповсюдження в музичному побуті України здобули цимбали. Зовні вони схожі на гуслі: трапецієподібний дерев’яний корпус, плоскі деки, два резонаторних отвори. Проте, на відміну від гусляра, що видобуває звуки щипком пальців, цимбаліст грає, вдаряючи по струнах дерев’яними паличками. Цимбали мають багату палітру і використовуються як для сольної, так і для ансамблевої гри, особливо у троїстих музиках.
З давніх-давен в Україні побутував народний інструмент, який називався гудком. Струн на інструменті було три, грали на них дугоподібним смичком. Мелодію вигравали лише на одній струні, але, торкаючись водночас двох інших струн смичок викликав їх постійний акомпонемент. Грали на гудку, притиснувши корпус до грудей, а іноді тримали вертикально, спираючи на коліна. На гудках грали придворні скоморохи. Гра на будь-якому струнному інструменті в давнину називали гудьбою. (Звучать на цимбалах українські мелодії).
Ведучі.
Трембіта - український духовий інструмент, рід труби без вентелів і клапанів. Виготовляється з дерева і обгортається березовою корою. Довжина 2-2,5 метри, діаметр - близько 3-х сантиметрів. Поширена трембіта на Гуцульщині, на Буковині, на Закарпатті.
Трембіту слухають усі, слухають стоячи. Ніякий інший музичний інструмент не може порівнитися з нею за силою духу. В мелодії трембіти всі звуки Карпат.
Трембіту дано зробити не кожному, бо роблять її за легендою, з так званого "громового” дерева. А все тому, що не так часто блискавка падає в дерево. Та відшукати його в Карпатах може тільки той, хто не один рік проводить на альпійських пасовищах. Використовують майстри-умільці найчастіше сосну, бук, граб.
Трембіта - це вісник радості і туги, своєрідний сигнал. Трембітою повідомляли і про наближення худоби на полонину.
Ведучі.
Цікава історія створення сопілки.
Як солодко грає,
Як глибоко крає.
Розриває білі груди.
Серденько виймає...
Мабуть ніхто сильніше і красивіше не сказав про чарівні звуки найулюбленішого й найпоширенішого українського інструмента, ніж Леся Українка.
Сопілка... скільки мовлено про неї в піснях і казках, у думах і загадках, приказках і прислів’ях.
Сопілка - український народний музичний інструмент, відомий ще з часів Київської Русі. Будовою нагадує дерев’яну флейту з шістьма отворами. Довжина близько сорока сантиметрів.
Відомий етнограф М. Сумцов у 1889 р. так описує сопілку: "Сопілка робиться з дерева, що має м’яку серцевину: бузини, верби чи черемхи.
Серцевина викручується геть тоненькою паличкою або випалюється розпеченим дротом. Один кінець дудки зрізається навскіс, і поблизу отвора відщеплюється тоненький язичок, а потім на довжині дудки прорізається від 4 до 8 отворів. Іноді такі дудки робляться з очерету, ясеня, коровки”.
Сопілка має синонім "дудка”. А по всій Україні назв цих значно більше. Так, описана Сумцовим сопілка у Карпатах зветься "пищалка”, а описана Петуховим - "флояра”, "фреля”. ( Звучать на сопілці народні мелодії ).
Ведучі.
Скрипка - чотириструнний смичковий інструмент, провідний у симфонічних оркестрах. Відомий у східних слов’ян з XI ст. У Західній Україні була поширена з XIV ст. Триструнна скрипка. Класичний зразок створено в XVI-XVIII ст. італійськими майстрами - Аматі, Гварнері, Страдиварі. Серед українських скрипкових майстрів - Т. Підгорний, В. Мочалов.
Скрипка завжди бажана була і на весіллях, і на вечорницях... (Звучить на скрипці народна пісня "Тече вода в ярок” ).
Далі розмова про рідкісні інструменти - бас, басолю, козобас, волинку, торбан. Ви дізнаєтеся про історію їх виникнення, практичне застосування.
У невеликих народно-інструментальних в Україні, зокрема в троїстих музиках, часто зустрічається струнний акомпануючий інструмент, що зветься бас, басоля.
Зовні басоля нагабує велику скрипку чи віолончель, хоч стандартних розмірів у неї немає. На території центральних та східних областей України частіше зустрічається чотириструнний інструмент - басоля, в західних - триструнний. Грають на басолі смичком. Оригінальним народним витвором, що ввібрав у себе ряд елементів у музичному побуті Гуцульщини, став козобас. На весіллях, коли музиканти вже розходилися, а люди ще хотіли веселитися, гості робили імпровізовану басолю: у відро вставляли коромисло, його верхній кінець і дужку відра з’єднували дротом. Музика вдаряв палицею по дроту або протягував нею, ніби смичком. Так і народилася ідея зробити незвичайну басолю з оригінальним резонатором у вигляді барабана. Гриф, як правило, прикрашає голівка кози, тож не диво, що його назвали козобасом.
Ведучі.
Я хочу розповісти ще про один не менш цікавий народний інструмент - волинку.
Дуда, коза, баран, міх - це все назви одного і того ж музичного інструмента. Та найбільш розповсюджена його назва - волинка.
Волинка дійшла до нас із давніх часів. Грали на ній переважно пастухи. Складається вона з міха, зробленого з козячої або овечої шкури, і вставлених у нього двох, рідше трьох трубок. В Україні цей інструмент входив до складу Оркестру війська запорізького.
А ви чули про такий інструмент, як торбан? Ось послухайте, що про нього повідомляє "Український радянський енциклопедичний словник”: "Торбан - це народний струнний щипковий музичний інструмент. За будовою близький до бандури. На ньому - 30-40струн. Був поширений в Україні з першої половини XVIII до кінця XIX ст. Співаків, що грали на торбані, називали торбаністами (серед українців відомі Григорій Відорт, Іван Кошовий )”.
Торбан вирізнявся тим, що його гриф був значно ширшим, без ладків і мав більшу кількість струн. Він мав елегантну, велику та вишукану форму, вимагав складних прийомів гри і був доступним лише для аристократичних салонів у козацькій старшині. Можливо, це було головною причиною того, що цей інструмент, який часто називали панською бандурою, наприкінці XIX ст. Вибув з ужитку і сьогодні, на жаль, він є лише музейним експонатом. Сьогодні торбан відроджується в українській музиці переважно як оркестровий інструмент.
Вчитель пропонує всім присутнім бути учасниками літературної вікторини (матеріали вікторини додаються).
Керівник гуртка
Весь вік людський супроводжують пісні. Доки живе пісня, доти житиме і народ. Тож нехай завжди наше життя прикрашає пісня, хай приносить вона у наш дім лише радість і щастя. (Звучать пісні "Несе Галя воду”, "Ой, за гаєм”, "Ти ж мене підманула”, "Зелене жито” та інші. ).
Кружляй же завжди, пісне , на орбіті,
Брини й лунай в різноголоссі нот.
Про рідний край і нашу пісню в світі
Не забувай, співучий мій народ!
Шановні друзі! Бажаю вам, щоб багатий і розмаїтий світ народного мистецтва супроводжував вас упродовж усього вашого життя.
Минають віки, змінюються покоління, а народна пісня залишається. І я вірю, що житиме українська пісня, наш народ, наша Україна!
Додаток.
Літературна вікторина.
1. Як називали в Україні мандрівних співців, що в супроводі музичних інструментів виконували народно-пісенні твори? (Кобзарі)
2. Кого з видатних українських кобзарів Ви знаєте? (А. Шута, А. Бешко, І. Романанко, М. Ригоренко, А. Никоненко, І. Кравченко-Крюковський, О. Вересай, Г. Гончаренко, М. Кравченко та ін..)
3. Кому саме з українських кобзарів у 1860 р. Т. Шевченко подарував збірку "Кобзар”? (О. Вересаю )
4. Назвіть прислів’я і приказки про народні музичні інструменти.
Дудка знає, нащо грає.
Не в ту дудку грає.
На скрипочці грає, бо веселість має.
Скрипка плаче і сліз не має.
Скрипка грає - голос має.
На вулиці скрипка й бас, пусти, мамо, хоч на час.
Мені тепер не солі, коли грають на басолі,
Бас гуде, скрипка грає, Ігнат мовчить, а все знає.
Музика без басів, як гість без грошей.)
5. Назвіть народний інструмент, у супроводі якого виконувалися думи? (Кобза)
6. Як називається народний музичний інструмент, відомий з часів Київської Русі, будова нагадує дерев’яну флейту? (Сопілка)
7. Який народний інструмент називали "душею українських народних співців”? (Бандуру)
8. Який музичний інструмент за будовою близький до бандури, але на ньому 30-40 струн? (Торбан)
9. Який народний інструмент схожий на гуслі? (Цимбали )
10. Назвіть музичний інструмент - вісник радості і туги, поширений здебільшого на Гуцульщині, Буковині, Закарпатті. (Трембіта)
11. Назвіть чотириструнний смичковий інструмент, відомий у східних слов’ян з Xiст. (зображений на фресці Софійського собору в Києві) (Скрипка)
13. Хто написав пісні "Дивлюсь я на небо”, "Взяв би я бандуру”?
(М. Петренко )