Досвід  роботи керівника гуртка  «Вокальне мистецтво»

КЗ «Путильський будинок творчості»

Матейчук Світлани Михайлівни

«Музика, мелодія, краса музичних

звуків – важливий засіб морального

 та розумового виховання людини,

джерело благородства серця і чистоти душі».

В. Сухомлинський  

Мистецтво в усі часи було дзеркалом всього людського життя, відображенням всього прекрасного на землі. Просто неможливо уявити наше життя без музики. Ми стикаємось з нею на кожному кроці. Музика супроводжує людину протягом усього життя. І це справді так. Неможливо пояснити величезну силу впливу музики на духовний світ людини. Насамперед це здатність відображати переживання людей в різні моменти життя. Від цього ми стаємо кращими, піднесенішими, красивішими. Музика так само як література чи живопис, розширює наше знайомство зі світом.

  Вокальна музика сьогодні існує в колі масової культури. Стрімке зростання активності молоді, її участь в різноманітних популярних шоу-програмах, вокальних конкурсах, творчих проектах, кастингах є свідченням надзвичайної популярності вокальної музики і, водночас, складних суспільних перетворень, які, виявляючи переваги і прогалини музично-естетичного виховання підростаючого покоління, підкреслили проблеми вокальної підготовки керівника вокального мистецтва. Спів залишається найдоступнішим, розповсюдженим та популярним видом музичної діяльності серед дітей будь-якого віку, але юнацький вік має особливе значення.

  Вокальний спів – прекрасний засіб розвитку творчих і фізичних сил людини.  А основи мистецького світогляду, високого смаку закладаються саме у дитинстві. Цілком зрозуміло, що дитяче виконавство повинно бути творчим. Але навчити виразно співати, глибоко усвідомлювати музику, відтворити її характер, донести її образний зміст – завдання дуже складне, вимагає систематичної клопіткої роботи.

Працюючи вже 22 років керівником гуртка «Вокальне мистецтво» та «Естрадне мистецтво» в КЗ «Путильський будинок творчості», у роботі з дітьми, застосовую ті навики та вміння, які здобула  за час навчання в Чернівецькому педагогічному коледжі та Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича.

Маю життєве кредо і план дій як педагога: «Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учня, він досконалий педагог».

  На основі власних вмінь та навиків, а також використання кращих форм та методів своїх колег у мене сформувався  свій стиль роботи.

Проблема, над якою я працюю: «Формування у вихованців гуртка співацьких навичок».

Вокальний спів об'єднує дітей у єдиний дружний колектив, організовує і дисциплінує, а головне – розвиває в них музикальність, пам'ять, мислення, мовлення, сприйняття та інші психічні процеси. Тому на заняттях гуртка я спрямовую зусилля саме на виховання у гуртківців інтересу й любові до високохудожніх творів музичного та художнього мистецтва, формування вокально-сценічної культури.

Форми та методи моєї роботи направлені на формування у вихованців внутрішніх стимулів до навчання вокалу, самостійного, творчого мислення, підводять їх до особистісного захоплюючого відкриття світу музичного та художнього мистецтва.

  Мета та завдання, які я  ставляю перед собою під час проведення занять: це виявлення і розвиток вокальних здібностей у вихованців; формування у них вміння правильно виконувати вокальний твір; розвиток музичного слуху; музичної уяви та пам’яті; виховання любові до вокального мистецтва; становлення духовного світу особистості; створення умов для формування внутрішньої потреби вихованців у неперервному удосконаленні та в реалізації своїх   творчих можливостей.

Тому, готуючись до заняття гуртків «Естрадне мистецтво» та  «Вокальне мистецтво», опираюсь на створений на власному досвіді алгоритм педагогічних дій при організації вокально-естрадної роботи, а саме:

- планування роботи гуртка, окреслення тематики навчального року;

- підбір та прослуховування нових вокалістів;

- огляд методичних ресурсів (підбір репертуару, комплексу вокальних вправ);

- структурування навчального заняття.

 Система вокальних вправ, які я використовую, потребує чималих енергетичних затрат, однак цікава тим, що розкриває вокальні можливості повного діапазону голосу вихованців з включенням високих та низьких співацьких форм, а  отже, можна переконливо стверджувати, що ці всі вправи (розспіванки, вокалізи і т.д.) справді є універсальними та розраховані на оптимальний режим роботи голосового апарату  для  співу у народній та естрадній манері.

 Однак, при бажанні та цілеспрямованості я переконалась, що можна виробити свою методику викладання предмету вокального співу. Для того, щоб досягнути певного результату, потрібно постійно перебувати у творчому пошуку, самовдосконалюватися, цікавитися новинками методичної літератури, експериментувати, вибирати те, що найбільш точно відповідає рівню вокального колективу. Зупинюсь на конкретних прикладах реалізації   проблеми над якою я працюю на практиці.

Організовуючи щорічний набір майбутніх співаків у вокальний колектив, ставлю такі вимоги до відбору: діти молодшого  віку (6-9 років) - приймаю всіх бажаючих, бо зважаю на те, що маючи велике бажання та наполегливо працюючи, дитина може розвинути свій слух та вокальні здібності. Діти середнього віку(10-12років) повинні вміти виконувати пісні з супроводом та без .

Заняття проводяться п’ять разів на тиждень (кожна група окремо).   Значне місце у своїй роботі відводжу особистісному підходу до кожного гуртківця та перевірці «партій» вивчених творів.

Проводжу суспільно-корисну роботу, яка включає концерти, присвячені знаменним датам, зустрічі з   цікавими людьми, працюю в тандемі з іншими керівниками навчальних закладів. Такі контакти збагачують творче життя колективу. При розучуванні творів якомога більше звертаюся до інструменту (фортепіано), навіть якщо твір вивчається без супроводу. Адже відомо, що спів під інструмент є  високою  навчальною формою.

На заняттях використовую такі види роботи з гуртківцями:

• попередній аналіз пісні і виділення складних місць в інтонаційному відношенні;

• поєднання індивідуальних і групових методів;

• спів закритим ротом;   

• спів у середньому темпі і динаміці (в найбільш зручних умовах роботи співочого апарату);

 • метод транспонування: складні інтонаційні місця транспонувати у зручну теситуру;

 • спів без супроводу (можна використовувати інструмент з молодшими дітьми).

Розвиток вокальних навичок відбувається в комплексі. Наприклад, працюючи над дикцією, я звертаю увагу на дихання дітей і якість відтвореного звуку. Відомо, що органи слуху, голосові органи і органи дихання – це складний співочий організм, яким потрібно навчитися володіти. Співацькі навички формуються поступово в ході роботи, але вокально-технічним вправам надаю пріоритет. При співі вправ, увага дітей зосереджується на виконанні певного завдання, на виробленні певної навички (звукоутворення, звуковедення, дикції, строю тощо). При підборі вокальних вправ керуюся основними положеннями «концентричного» методу, де голос розвивається натурально і поступово в обох напрямках, починаючи з середини діапазону, без найменшого насильства над природою голосу. Вправи проводжу на кожному занятті перед початком роботи над творами. Дуже важливо, щоб розспівування мало систематичний, послідовний характер. Вправа повинна зацікавити дітей, викликати бажання досягти поставленої мети. Для розспівування я використовую різні традиційні розспіванки. Перш, ніж приступаю до багатоголосого співу (гармонічного), виробляю в гуртківців такі навички: набуття певної виконавської самостійності, вироблення чистого унісонного співу, індивідуальний спів з акомпанементом, виконання пісень без супроводу. Важливе значення в роботі вокального гуртка має репертуар. Тому підбираю твори трьох груп. Одна група повністю відповідає виконавським можливостям вихованців, інша – дещо випереджає ці можливості, а третя група – складніша від досягнутого рівня.

 Дотримання   такого принципу активізує репетиції і допомагає свідомо засвоювати матеріал. В плануванні роботи враховую здібності вихованців, їх талант, побажання. Використовую в репертуарі  пісні різного жанру: народного, сучасного та естрадного спрямування. Наявність трьох груп складності дає мені можливість своєчасно переключати увагу вокалістів із складного на просте, змінювати ритм у роботі і вчасно знімати напругу. Коли діти працюють із захопленням, тоді керівнику гуртка значно легше впливати на їх свідомість. Цей принцип допомагає плідно засвоювати репертуар і накопичувати необхідні навички і вміння.

  Невід’ємною частиною вокальної роботи є виховання здатності емоційно передавати музичні думки і виразно вимовляти словесний текст під час співу. Для створення потрібного настрою при розучуванні пісні важливо самій «увійти в роль». Емоційний тон розповіді, міміка, тембр голосу, навіть різкість чи м’якість рухів підготовлюють сприймання музики дітьми, дадуть більше ефекту, ніж вказівки щодо певного характеру співу. Я вважаю, що творча діяльність дітей повинна ґрунтуватись на позитивних емоціях. Байдужість, образа, нудьга, сором’язливість не сприяють створенню творчої атмосфери. А ось піднесений настрій, задоволення від удачі, зацікавленість можуть викликати прилив творчої енергії  юних співаків. Важливо, щоб діти постійно відчували тепле ставлення до себе, зауваження повинні бути доброзичливими.

Я завжди намагаюсь проводити цікаві і змістовні заняття. Щоб у дітей  виникало бажання слухати, розповідати про музику, аналізувати, виконувати її, використовую   інноваційні методи та прийоми.   Дуже часто  на заняттях використовую інтерактивні технології, які надзвичайно різноманітні.

Заняття з естрадного та вокального співу охоплює інформацію з різних видів мистецтва, тому я часто проводжу інтегровані заняття, застосовуючи міжпредметні зв′язки (поєдную заняття гуртків «Виразне читання» та «Юний художник»). Основними методами такого навчання є методи організації творчої діяльності – творчі завдання: намалювати малюнок до  вокального твору, написати міні – твір за прослуханим музичним твором, вірш або твір – відгук.  

Варто зазначити, що враховуючи специфіку організації навчально-виховного процесу, в КЗ «ПБТ», вихованці вокального гуртка, можуть займатися та вивчати мистецтво вокалу лише нетривалий час (протягом 5-7 років).  До складу гуртка входять учні різної вікової категорії, з різних класів, тому приділяю велику увагу згуртуванню вокального колективу, створенню в ньому позитивного морально-психологічного клімату, адаптації кожної дитини в новому колективі.

На посаді керівником гуртків «Вокальне мистецтво» та  «Естрадне мистецтво» працюю з 2002 року. За цей час було створено багато дуетів, тріо та вокальних ансамблів, зокрема: ансамбль «Дзвіночок», «Нотки», «Веселка», «Драйв», «Первоцвіт», «Україночка».   Багато солістів-вокалістів неодноразово ставали лауреатами та володарями «Гран-прі» конкурсів різних рівнів.

  Крім навчання на заняттях я приділяю велику увагу  виховній роботі. Виховання в дітей  почуття любові до рідного краю, до своєї Батьківщини, до свого народу проходить в гуртку через усі роки навчання. Національно-патріотичне виховання вважаю одним  із важливих напрямків   роботи. Вихованці проявляють зацікавленість у поглибленні знань про культуру українського народу.

Адже пісня – це мова народу, його історія, національне багатство і культура. «Невичерпною криницею чистої життєдайної мудрості народу, його духовної краси», - назвав Ф. Погребник пісню.

Отже, вивчаючи народні пісні, ми водночас пізнаємо джерела нашої культури. Діти - наше майбутнє, майбутнє України і усього нашого українського роду.

 З цією метою я, як керівник гуртка разом зі своїми вихованцями брала  участь в таких заходах, а саме:

- в місцевому етапі обласного фестивалю “Рідна пісня”  

- регіональному фестивалі  естрадної пісні імені Н.Яремчука “Пісня буде поміж нас”.

 Досліджуємо та пропагуємо гуцульську народну пісню.   Вихованці є активними учасниками та переможцями Міжнародних гуцульських фестивалів та Міжнародного фестивалю «Барви гуцульського ліжника».

Також підсумком нашої роботи   є участь у щорічному творчому звіті гуртків КЗ «Путильський будинок творчості»- «Вернісаж»,   святі «Полонинська Ватра» та традиційному святі «День селища», де вихованці беруть активну участь .

Важливим моментом в роботі є створення ситуації успіху, як на заняттях, так і під час ведення концертної практики та участі у конкурсних змаганнях.  

 Приємно спостерігати за наслідками роботи, а це – щорічні призові місця у фестивалях-конкурсах дитячої та юнацької творчості «Чисті Роси», «Перлини гір», «Рідна пісня», «Буковинська зіронька». Радію разом з вихованцями та батьками гарним досягненням дітей у Міжнародних  фестивалях «Перлина Черемошу», «Зима в Карпатах» та в  багатьох Всеукраїнських онлайн –конкурсах.

 За період роботи над обраною проблемою можна зазначити такі позитивні наслідки:  на заняттях створюється атмосфера співробітництва та творчості;   підвищилась активність вихованців у виконанні музичних творів, думки  вихованців стали більш оригінальними;  спостерігається підвищення зацікавленості вихованців до вокального  мистецтва, зокрема естрадного, а відповідно і бажання володіти основними навичками та вміннями.

Цілком зрозуміло, що дитяче виконавство повинно бути творчим. Але навчити виразно співати, глибоко усвідомлювати музику, відтворити її характер, донести її образний зміст – завдання дуже складне, вимагає систематичної кропіткої роботи.

Для мене, як керівника, дуже важливо, щоб знання, здобуті вихованцями на заняттях вокального гуртка, знайшли застосування в житті.

В кожній людині спить талант, але не всі його будять - пам’ятаймо завжди про це, кожного разу ідучи до своїх вихованців.