Частина 2. Медіакультура в бібліотечному просторі

Як видно з результатів, половина опитаних дітей у свій вільний час грає в комп'ютерні ігри та дві треті респондетів на дозвіллі "сидить" в Павутині. І лише 9 - читає художні твори. Впадає в паніку у відсутності зарядного пристрою в момент, якщо телефон розряджається 19 осіб з 28 учнів.

Пресу, як популярне медіа, не обрав жоден з опитуваних, хоча, як джерело інформації, використовує 2 учні.

Отож, робота та особисте життя учасників освітнього процесу стають все більш цифровими, більш автоматизованими та digitalспрямованими. Згідно з Концепцією Нової української школи «Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі… має стати інструментом забезпечення успіху… Запровадження ІКТ в освітній галузі має перейти від одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності.» Саме IT-індустрія диктує тенденції та інновації у сучасному світі. Цифрова трансформація бібліотеки відбувається для покращення результативності освіти та самоосвіти усіх учасників навчального процесу.

Звертаючись до медіа, ми шукаємо там новини. Медіа також пропонують нам погляди, точки зору та оцінки подій, про які йдеться в новинах. Цінністю будь-якої новини є її достовірність. Через помилкову, неправдиву, перекручену інформацію може статися лихо. Щоб не потрапити в біду, дуже важливо вміти перевіряти отримані відомості на достовірність. Достовірною може вважатися тільки та інформація, яка відповідає дійсності.

Наші читачі мають усвідомити за допомоги бібліотечної продукції, що вся інформація окрім особистого досвіду є «медіайованою». Адже у цифровому світі глобальної інформації медіа створюють потужні ціннісні та поведінкові моделі, впливають на нас без нашого усвідомлення цього, визначають політичне й культурне життя країни та світу. Саме тому, медіаграмотність перетворює пасивні взаємини на активні та може посилити наше задоволення від споживання медіа.