Частина 1. Науково-практичні підходи до проблем медіакультури в бібліотечному середовищі

Інформаційна революція принесла інший вид соціальної нерівності - цифрову нерівність. Купівля комп'ютера та оплата послуг Інтернету є недешевим задоволенням, тому цифрова нерівність досить точно відображає нерівність соціальну.

1.Розвитку інформаційної політики на міжнародному, регіональному та національному рівнях (розвиток і підтримка співпраці, партнерських відносин серед виробників, розповсюджувачів і користувачів інформаційних ресурсів; просування використання ІКТ в державних установах, бібліотеках, багатофункціональний громадських центрах для забезпечення доступу до їх послуг та ін.).

2. Розвитку потенціалу і можливостей людини в інформаційному світі (просування, популяризація основної та додаткової освіти для подолання розриву між інформаційно забезпеченими та інформаційно бідними верствами населення, стимулювання дискусій у галузі інформаційного тренінгу на міжнародному, регіональному та національному рівнях, розвиток дистанційних форм навчання та ін .).

3. Посиленню ролі бібліотек та інформаційних центрів, закладів освіти та культури в якості порталів для інформаційного доступу (створення національних точок доступу до інформації на безоплатній основі, розробка та реалізація національних програм з оцифрування, збільшення, вдосконалення використання інформаційних технологій і створення на їх основі сучасних послуг та ін.)

4. Розвитку інструментів, засобів і систем інформаційного менеджменту (проведення постійних моніторингів та аналізу інформаційних потреб суспільства та планування політики створення інформаційного менеджменту, проведення пілотних проектів, які демонструють ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій, інформаційних послуг тощо.)

5. Вдосконаленню інформаційних технологій для розвитку освіти, науки, культури і комунікацій (створення всесвітньої системи моніторингу інформаційних потреб і тенденцій з урахуванням зростаючої ролі комп'ютерної освіти і технологій; прогрес в мережевій взаємодії закладів культури, науки і освіти, сприяння досягненню міжнародного консенсусу з питань забезпечення широкого доступу та створення електронної наукової інформації в країнах, що розвиваються).

Відповідно до пріоритетних стратегій, які позначені в вищеназваних документах, можна сформулювати основні принципи діяльності провідних бібліотек світу у напрямі бібліотечно-інформаційного обслуговування з урахуванням загальносвітової тенденції розширення аудиторії віддалених користувачів:

1. Доступність (орієнтація на легкі у використанні і доступні для кожного користувача сервіси та послуги).

2. Орієнтація на користувача інформації – індивідуалізація обслуговування (розвиток і вдосконалення онлайнових інформаційних сервісів: особистого кабінету читача, віртуальних довідково-інформаційних служб, адресно-цільового інформування, створення інформаційних продуктів під конкретний тематичний запит).

3. Використання всіх доступних технологічних нововведень.

4. Охоплення великої кількості користувачів.

5. Постійний моніторинг ефективності використання сервісів і послуг, їх розвиток та вдосконалення.

В останнє десятиріччя провідні вітчизняні та зарубіжні бібліотечні установи досить активно використовують нові техніко-технологічні розробки та інноваційні електронні засоби, зорієнтовані на представлення широкого спектра інформаційних послуг як у локальному, так і у дистанційному режимах.