Сьогодні наукові розробки з медіаосвіти, медіакультури й медіаграмотності є невід'ємним складником наукових досягнень і вітчизняної, і зарубіжної науки. Створені науковцями теорії медіаосвіти (О. Федоров; D. Buckingham, L. Masterman), розроблені підходи й концепції медіаосвіти (C. Bazalgette, D. Buckingham, L. Masterman, Л. Найдьонова та ін.), виявлені тенденції вітчизняної медіаграмотності (Г. Онкович, Л. Найдьонова та ін.) слугують надійним підґрунтям для практиків, громадських активістів, соціальних працівників, які переймаються проблемами медіапсихології та мадіаосвіти населення.
Особливо активно протягом останніх десятиліть велася розробка проблем, пов'язаних з феноменом медіагратотності. Різні аспекти цієї проблеми розробляли українські дослідники Л. Найдьонова, Г. Онкович та ін. Зокрема, Л. Найдьоновою розроблено теоретичні та методологічні засади медіапсихології, як нової галузі; виявлено соціально-психологічні виміри медіавіртуальності, рефлексивні механізми взаємодії в медіапросторі, вивчено територіальні та віртуальні спільноти, парасоціальне спілкування. Під її науковим керівництвом реалізовано Всеукраїнський експеримент з упровадженння медіаосвіти у навчально-виховний процес ЗНЗ України. [4. 2]
Згідно С. Гудмена, статтю якого «Соціальна медіаграмотність: п'ять ключових принципів» було включено до рейтингу найкращих статей із медіаграмотності 2014 року (опублікована ресурсом Edudemic) медіаграмотність має наступні принципи:
– всі медіамеседжі сконструйовані;
– медіамеседжі формують наше сприйняття реальності;
– різні аудиторії по-різному розуміють один меседж;
– медіамеседжі містять комерційні втручання;
– всі медіамеседжі містять точки зору [4.3].
Головне, що відрізняє факт від оцінки – об'єктивність. Оцінка завжди висловлює чиюсь суб'єктивну позицію, емоційне ставлення, заклик до якихось дій. Факт не дає оцінок, ні до чого не закликає. Мінімальна перевірка факту здійснюється журналістом за запитаннями: «Хто? Що? Коли? Де?». Лише після забезпечення цього фактологічного рівня достовірності інформації, здійснюється перехід до другого рівня «Як?» і «Чому?» – рівня тлумачення, досягаючи максимально можливої несуперечливості.
Важливо зрозуміти, хто поширив новину, від кого журналісти отримали інформацію. Якщо джерело анонімне – варто замислитися про його достовірність.
По ідеї загаловок повинен переповідати суть новини. Проте часто для того, щоб люди більше клікали, його роблять цікавим, перебільшеним і навіть зовсім далеким від самої новини. Тому не варто судити новину з заголовку. Краще подивитись, що ж насправді там написано.
Часто в маніпулятивних матеріалах намагаються викликати більше емоцій через оцінні судження («нахабно заявив», «щиро запевнив», «підозрілий вигляд», «добросовісний чоловік»). Насправді такі яскраві епітети можуть бути нічим не підкріплені.
Не варто клікати на всі новини зі словами "шокуюча правда", "сенсація" чи "усім відомо". Зазвичай, так просто маніпулюють читачем, щоб привабити його увагу. Також часто маніпулятивні заголовки дуже емоційні і намагаються "зачепити за живе". Тож завжди тримай раціональність на кнопці "on" та уважно аналізуй інформацію.
Часто замовні матеріали слово в слово передруковані в ЗМІ. Це є першою ознакою джинси. Якщо виникають сумніви у компетентності чи достовірності певного джерела – все ж краще добре промоніторити інформаційний простір;
Неупереджена та незалежна преса — фундамент демократії. Однак чи існує свобода преси всюди?
Найкращі серед них наша бібліотека пропопонує своїм дорослим відвідувачам:
Дистанційний навчальний курс медіаграмотності для громадян.
Cтворений IREX у партнерстві з Академією української преси та StopFake.
Навчальна програма розрахована на дорослу аудиторію та знайомить громадян із найбільш розповсюдженими видами маніпуляцій і пропаганди, а також надає базові інструменти перевірки інформації та критичного мислення. irex.mocotms.com
Онлайн-курс «Новинна грамотність» від Детектор Медіа.
Просвітницький проект спрямований на поширення медіаграмотності серед населення в умовах воєнного конфлікту та розрахований на широке коло користувачів: від студентів і викладачів профільних факультетів до всіх, кому цікава тема медіа. Курс складається із десяти модулів, в яких експерти розкривають широке коло питань: як створюються новини, які існують професійні стандарти, етичні дилеми, в який спосіб можуть маніпулювати медіа суспільною думкою через новини, хто є основними медіавласниками в Україні, та як соцмережі міняють сприйняття новин. detector.media
Медіаграмотність: практичні навички.
Цей курс – авторська розробка відомого політолога, викладача, автора досліджень гібридної війни Євгена Магди. Курс присвячений медіаграмотності та головним викликам сучасного світу – дезінформації та фейкам. courses.prometheus.org.ua
«Фактчек: Довіряй-перевіряй»
Проект VoxCheck та EdEra створили онлайн-курс саме для тих, хто хоче споживати тільки правдиву інформацію і не потрапляти у пастку фейків та міфів courses.ed-era.com
«Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності» пояснює, як орієнтуватися в інформації довкола та як розпізнавати дезінформацію та пропаганду (verified.ed-era.com).
«Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності» розроблений міжнародною організацією IREX спільно зі студією онлайн-освіти EdEra.
«Very Verified» є частиною проекту «Learn to Discern in Education (L2D-Ed)». Проект фінансують Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні та Посольство Великої Британії в Україні за підтримки Міністерства освіти і науки України.