Народжені Україною

Ігор Сікорський народився 25 травня 1889 року в Києві, в сім'ї Івана Сікорського, професора кафедри неврології та психіатрії медичного факультету Київського університету.

  В дитинстві хлопчик любив слухати розповіді мами про нескінченність Всесвіту, загадковість зірок, про таємниці морів і океанів, про дивовижний і цікавий світ, що далеко простягався за стінами київського помешкання. Але найбільше вражали уяву хлопчика розповіді про генія ХV століття Леонардо да Вінчі та про його ідею створити "залізного птаха" - літаючу машину, що мала підніматися в повітря під дією потужного гвинта без будь-якого розгону.

  Згодом Ігор Сікорський використає ідею повітряного гвинта да Вінчі та спроектує гелікоптер. Завдяки унікальним розробкам, його ім'я назавжди залишиться в світовій історії. 

  Більше про видатного українця Ігора Сікорського за посиланням: 

https://www.youtube.com/watch?v=fqfKuVYUKWU&feature=share 

    УКРАЇНО! ДОКИ ЖИТИ БУДУ, ВІДКРИВАТИМУ ТЕБЕ.

                                                                                         В.Симоненко

  Природа щедро обдарувала Україну: є тут величезні гори і безкраї степи, неосяжні моря і багатоводні ріки, таємничі ліси і мальовничі луки.

  У надрах української землі чимало корисних копалин: кам'яне вугілля, природний газ, граніт, навіть золото.

  А рукотворна краса! Київ, Одеса, Львів, Івано-Франуівськ, Харків - це їх пам'ятками архітектури, скульптури, живопису захоплюються всі.

 Нам є чим пишатись: одна з перших конституцій Європи - конституція українця Пилипа Орлика; одна з наймогутніших держав раннього Середньовіччя - Київська Русь. А феноменальне не тільки в історії Європи, а й у світовій історії явище - Запорозька Січ.

  Але головне багатство будь-якої країни - її люди. Скільки видатних постатей уславило Україну в багатьох галузях діяльності! Саме про них ми і будемо говорити на цій сторінці.

   КВІТКА ЦІСИК: УКРАЇНСЬКИЙ ГОЛОС, ЯКИЙ БУЛО ЧУТИ ЧЕРЕЗ ОКЕАН

4 квітня 1953 року в нью-йоркському районі Квінт у сімї Іванни і Володимира Цісиків, народилася дівчинка, яку назвали Квітка. 

 Квітка Цісик - американська співачка українського походження. Її голос звучав у опернихта естрадних залах, рекламних роликах. До неї прийшла слава, гроші, визнання. Здавалося б вона може співати, творити, просуватися далі до музичного Евересту США. Вона продовжувала це робити, але при цьому не забувала про своє коріння, і підтримувала українську музику, записуючи пісні рідною мовою.

  В Україні музика Квітки Цісик почала звучати наприкінці 80-х років. Усі, хто вперше чув її голос, були вражені, заскочені зненацька, приголомшені. Цей голос брав у полон одразу і назавжди - він був неповторний і незабутній, поєднував силу, ніжність і щирість.

  Принада її чарівного голосу і любов до України з кожним роком все глибше входить у життя і культуру країни, все більше людей цікавляться її творчістю і все частіше її голос звучить на радіохвилях і у телепередачах.

  Слухаймо ж голос Квітки! Нехай живе память про українську співачку Квітку Цісик. Нехай живе українська пісня і незламний дух українського народу!

                            СОНЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ

  Композитор, піаніст, хоровий диригент, педагог, збирач пісенного фольклору та громадський діяч - усе це про Миколу Лисенка, уродженця села на Полтавщині. Микола Лисенко народився 22 березня 1842 року в селі Гриньки Глобинського району. У 1867 - 1869 навчався в Лейпцигській консерваторії. Там опублікував дві збірки народних пісень для голосу з супроводом фортепіано, низку романсів на слова Тараса Шевченка та кілька увертюр.

  Від 1862 року Микола Віталійович щорічно організовівував концерти пам'яті Шевченка. Сам композитор на цих виступах був і піаністом, і хоровим диригентом. На концертах звучали його обробки й авторські твори, композиції інших авторів на слова Шевченка і фрагменти з вистав за творами поета. Дослідники говорять, що Лисенко звертався до творів Тараса Григоровича близько сотні разів. 1872 року з'явився перший закінчений твір Лисенка - оперета на лібрето Михайла Старицького "Чорноморці". Після неї - опера на сюжет повісті Миколи Гоголя "Різдвяна ніч".

  У 80-х роках ХІХ ст. Лисенко активно працював в оперному жанрі. Створив оперу "Утоплена", дитячу оперу "Коза-Дереза" і героїко-історичну народну музичну драму "Тарас Бульба". Саме останню мистецтвознавці називають вершинною у творчості Лисенка і найвищим досягненням української оперної музики. Лисенко зробив вагомий внесок в етнографічну спадщину України. Він зібрав понад сотню зразків народної творчості, а 1874 року видав книгу з аналізом козацьких дум із репертуару бандуриста Остапа Вересая.

   ЦЕ -  ГОЛОС НАШ. ЦЕ - ПІСНЯ, ЦЕ - ДУША ...

 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк у Кіцмані на Буковині. Йому мало б виповнитися 74 роки. Один з основоположників української естрадної музики. Автор 107-ми пісень, 53-х інструментальних творів, музики до кількох вистав. Пісні "Червона рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори" конкурують у популярності з народними. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував власні пісні. Неординарний живописець. Його твори здобули масову популярність у світі.

   18 травня 1979-го року його було знайдено повішеним у Брюховецькому лісі поблизу Львова. Офіційна версія - самогубство - підпадала під сумнів громадськості як тоді, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка була вбивством, учиненим КДБ за наказом найвищого керівництва СРСР.

  Похорон Володимира Івасюка 22 травня у Львові перетворився на масову акцію протесту проти радянської влади. Матеріали архівів цієї справи, що зберігаються у Москві, дотепер ані родичам, ані працівникам Музею Івасюка не надають, посилаючись на гриф "таємно". Можливо тому, що ще живі учасники тих драматичних подій. Самі ж родичі Івасюка вважають, що його вбили.

   2 березня 1994 року Президент України Леонід Кравчук підписав Указ про присудження Володимиру Івасюку посмертно Державної (тепер - національна) премії України імені Тараса Шевченка. У березні 2009-го Указом Президента Віктора Ющенка композитор був посмертно удостоєний високогоо звання Героя України.

  Всеукраїнський конкурс молодих виконавців "Червона роута" був одним із найперших фестивалів в Україні. Ця подія сколихнула країну і змусила її продерти очі від летаргійного сну застою. На Буковинській землі у дні першої "Червоної рути" було продемонстровано могутнє й потужне прагнення народу нового, незалежного шляху.

  17 вересня 1989 року на стадіоні "Буковина" відбулося відкриття першого Всеукраїнського фестивалю "Червона рута". Воно було таким, яким його бачили й планували організатори - з синьо-жовтими прапорами.

  У рамках фестивалю відбувся і вечір пам'яті Володимира Івасюка та відкриття меморіальної дошки. Цим було знято неофіційну заборону на його ім'я і творчу спадщину.

 


10 лютого народився Каразін Василь Назарович (1773 - 1842) - український вчений, винахідник, громадський діяч.

 Засновник Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проєктів реформування державного устрою і народного сільського господарства, праць з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин. Зробив численні відкриття в галузі органічної та неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі. 

  Василь Каразін залишився  в пам'яті нащадків насамперед як засновник Харківського університету та бібліотеки, які з успіхом працюють і в наші дні. Просвітник не лише переконав уряд у доцільності такого кроку, а й провів надзвичайно велику роботу з підготовки громадської думки, збору коштів, необхідних для відкриття університету.

  Серед його досягнень - створення першого в Європі Міністерства народної освіти, формування лабораторії й першої в Харківській губернії метеорологічної станції, заснування Філотехнічної спілки для поширення досягнень науки, техніки та розвитку промисловості в Україні, за його підтримки бібліотечний фонд Харківського університету поповнився 3 000 книгами.

  Проте він був і знаменитим вченим-просвітителем - написав близько 60 наукових робіт і все життя вірив у нездоланну силу народу, озброєного найсучаснішими знаннями.

28 січня народився Леонід Костянтинович Каденюк (1951 - 2018) - льотчик-випробовувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України.

    Леонід Каденюк провів у космосі кілька експерементів з вивчення впливу невагомості на рослини та організми людини.

   Також він двічі заспівав гімн України. Це стало першим виконанням українського гімну на орбіті.

   "Космос - це не нескінченна порожнеча, як здається на перший погляд. Він переповнений унікальною інформацією, і тією, про яку ми навіть не підозрюємо, але такою нам потрібною. Нові знання будуть породжувати нові питання. І так - до нескінченності", - писав Леонід Каденюк.

     ЗАСЛУГИ ЙОГО ТАКІ ЗНАЧИМІ, ЩО ЇХ ВИСТАЧИЛО Б НА       КІЛЬКОХ ПРОФЕСІЙНИХ УЧЕНИХ

  27 січня народився Павло Платонович Чубинський (1839 - 1884) - український етнограф, фольклорист, громадський діяч, автор Державного Гімну України.


7 січня - 170 років від дня народження Аркаса Миколи Миколайовича, українського композитора, письменника, історика, культурно-освітнього діяча (1853 - 1909).

  Аркас Микола Миколайович народився 7 січня 1853 року у Миколаєві, в сім'ї адмірала, де й прожив усе своє життя. У 1870 р. закінчив приватну одеську гімназію, а в 1875 р. - Новоросійський університет. У 1875 - 1898 рр. служив у морському відомстві в Миколаєві.

  Однією зі сфер культурно-просвітницької діяльності М.Аркаса був музичний фольклор. Він записав близько 400 народних пісень, романси "Я не можу тобі розказать про любов", "Не співай нам тепер, бандуристе" та ін.

 Народні пісні включив М.Аркас до опери "Катерина", яку він написав у 1891 році. Це була перша українська опера за сюжетом Шевченківських творів. Лібрето до опери Аркас створив сам, розширивши сюжет "Катерини" Шевченка, ввівши нові персонажі.

 Книга М.М.Аркаса "Історія України - Русі" - це перша історія нашої Батьківщини, видана в 1908 р. в Петербурзі українською мовою.

  У рукописній спадщині М.М.Аркаса так і залишилася ненадрукованою поема "Гетьман Пилип Орлик".


УКРАЇНЕЦЬ,  ЯКИЙ  ВІДКРИВ  ЛЮДСТВУ  ШЛЯХ  У  КОСМОС

                                    30 грудня народився Сергій Корольов

25 грудня народився Григорій Гурійович Верьовка  (1895 - 1964) - український композитор, хоровий диригент і педагог.


ПРИЛЕТІЛА   ЛАСТІВОЧКА ...,   АБО   УКРАЇНЕЦЬ,   ЯКИЙ ПОДАРУВАВ   СВІТОВІ   ГОЛОС   РІЗДВА

  Незабаром ми всі станемо героями зимової казки. Дахи присипле сніжком, люди почнуть вибирати ялинки, новорічні прикраси. А на вулицях, у музичних школах, у будинках і навіть по телевізору весь світ наспівуватиме мелодію з трьох нот: "сі-ля-сі-соль". Мабуть уже всі здогадались, про що йдеться. Ця мелодія - то наш, український, Щедрик, а людина, без котрої світ ніколи б не дізнався про нього - український коипозитор Микола Леонтович.

 (1)13 грудня народився Микола Дмитрович Леонтович (1877 - 1921рр.) - український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог. Автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору. Його обробка "Щедрика" відома у всьому світі як різдвяна колядка. 5 жовтня 1921 року він був вперше презентований на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку. А в 1936 році Пітер Вільховський, який працював на радіо NBC, записує англійську версію слів до "Щедрика" - "Carol of the Bells". Під цією нпзвою мелодія українського "Щедрика" стала всесвітньо відомою.

  Композитора вбили, але хіба можна вбити українську душу? Вона щороку відлунює в усьому світі дивовижними звуками, створеними неймовірно талановитою людиною, яка вписала цим твором свій квиток у вічність.

   

                       

    ВІКОНЦЕ У СВІТ КАТЕРИНИ БІЛОКУР

   7 грудня - народилась Катерина Василівна Білокур (1900-1961), майстриня народного декоративного живопису.

 Сьогодні, 7 грудня, виповнюється 122 роки з дня народження української мисткині. Катерина Білокур - українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця "наївного мистецтва". Народилася в селі Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії (тепер це Яготинський район Київської області). Ще з дитинства у Катерини була неабияка пристрасть до малювання. Батьки не схвалювали її захоплення, та вона не здавалася і, попри всі заборони, потайки малювала польові квіти, використовуючи для цього полотно та вугіль.

  Після невдалої спроби вступити в Миргородський технікум художньої кераміки, через відсутність документа про шкільну освіту, дівчина вирішила опанувати ремесло художника самотужки. Однак, шлях до мрії виявився не легкий. Білокур, змучена випробуваннями що їй посилає доля, восени 1934 року робить спробу втопитися в річці Чумгак. Після цього випадку батько мусив погодитись на заняття доньки малюванням. 1954 року на Міжнародній виставці в Парижі три картини Білокур: "Цар-Колос", "Берізка", "Колгоспне поле" - були внесені до експозиції радянського мистецтва і принесли їй світову славу.

  Пабло Пікассо був вражений картинами української художниці й весь світ облетіли його слова: "Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!" Він порівнював Катерину з іншою великою художницею-самоучкою - Серафін Луїз із Сандлі.

 К.Білокур є представницею так званого "наївного мистецтва" - групи художників, що не здобули академічної освіти, проте стали частиною загального художнього процесу.

  Наразі творчість Катерини Білокур належить до найкращих надбань української культури ХХ століття, яка в своїх полотнах втілила красу мальовничої природи.

     "А квіти я буду малювати і малювати, бо я так люблю над ними працювати, що й слів не знайду, аби висказати ті почуття до їх любові - моєї великої любові" , - Катенина Білокур.

      РІДКІСНЕ ЯВИЩЕ В ІСТОРІЇ ОПЕРНОГО МИСТЕЦТВА

 Серед видатних жінок, яких дав світовій культурі український народ, чільне місце посідає Соломія Крушельницька.

     В романі-біографії українська письменниця висвітлює життя і творчий шлях всесвітньовідомої співачки. В романі відтворено повнокровний образ визначної артистки, показано високу красу її життя, глибинність душі, вроджений хист та безупинне самовдосконалення, а також громадянську позицію Соломії Крушельницької.