Люди є істотами соціальними і не можуть нормально існувати без взаємодії з іншими людьми та суспільством. Важливим критерієм соціального благополуччя є показник соціальної адаптованості людини, який пов’язують з її здатністю ефективно спілкуватися та налагоджувати здорові міжособистісні стосунки, адаптуватися до соціальних норм і правил, що існують у суспільстві, взаємодіяти з державними інституціями.
Люди з високим рівнем соціального благополуччя:
мають розвинені комунікативні навички, уміють слухати і говорити, уникають непорозумінь;
приязні у спілкуванні, демонструють толерантність і повагу до співрозмовника, їхня манера спілкування викликає повагу до них;
у разі конфлікту дбають про інтереси всіх сторін, здатні запропонувати взаємовигідне рішення або піти на компроміс;
легко знайомляться, добре почуваються навіть у незнайомій компанії;
уміють дружити й обирати хороших друзів, дбають про приязні родинні стосунки;
уміють надавати й отримувати допомогу, працювати в команді;
здатні мотивувати і переконувати, бути лідером і вести за собою.
Про низький рівень соціального благополуччя свідчать:
часті конфлікти та непорозуміння;
відсутність близьких друзів, відчуття самотності;
надмірна сором’язливість, нездатність звернутися по допомогу;
нездорові стосунки в родині, у школі, з однолітками.