Спорт

Зв’язок багатьох хвороб та малорухливості було встановлено ще в 50-х роках минулого століття. Тоді було проведено велике дослідження з водіями та кондукторами лондонських автобусів. Виявилось, що водії мали у 2 рази більші ризики серцевого нападу, ніж кондуктори. Зв’язок був очевидним — тривале сидіння негативно впливає на здоров’я.

З того часу велика кількість досліджень підтверджує користь руху та шкоду від надмірного сидіння. Особливо багато досліджень з’явилось в останні роки — коли надмірне сидіння стало мало не звичним способом життя для багатьох з нас.

Коли ми мало рухаємось та багато сидимо — організм буквально “вимикається”. Сповільнюється обмін речовин, що впливає на нашу здатність регулювати рівень цукру в крові, метаболізувати жири, негативно впливає на тиск та послаблює м'язи і кістки. Все це разом має негативні наслідки для здоров’я — від появи надмірної ваги до серйозних хвороб внутрішніх органів.

Тому не нехтуйте заняттями спортом! Намагайтеся проводити якомога більше часу в русі.

Нам потрібні 2 типи фізичної активності щотижня — аеробні та силові вправи.

Аеробна активність — 150 хвилин на тиждень. Вона може бути помірна чи інтенсивна.

Вправи помірної інтенсивності — спалюємо від 3,5 до 7 ккал на хвилину (ходьба, їзда на велосипеді з середньою швидкістю, йога). Навіть прибирання вдома — помірна фізична активність.

Інтенсивні навантаження — спалюємо понад 7 ккал на хвилину (біг, швидка ходьба, бойові мистецтва, футбол чи баскетбол).

Мінімум двічі на тиждень варто виконувати силові вправи — для укріплення головних груп м‘язів.

Але будь-яка активність краща, ніж її відсутність. Ось кілька фактів і порад зі сторінки в.о. міністра доктора Уляни Супрун:

• Біг позитивно впливає на тривалість життя та не шкідливий для хребта.

• Танці покращують баланс, координацію та когнітивні навички.

• Йога допомагає боротись зі стресом та зменшує ризики серцево-судинних хвороб.

• Вправи допомагають подолати біль в спині.

Щоденна ранкова гімнастика – обов’язковий мінімум фізичного тренування. Механізм захисної дії інтенсивних фізичних вправ закладений в генетичному коді людського організму. Чим інтенсивніше рухова діяльність у межах оптимальної зони, тим повніше реалізується генетична програма, і збільшуються енергетичний потенціал, функціональні ресурси організму і тривалість життя Вправи посилюють функціональну перебудову всіх ланок опорно-рухового апарату, серцево-судинної та інших систем , покращують процеси тканинного обміну.

Під впливом помірних фізичних навантажень збільшуються працездатність серця, вміст гемоглобіну та кількість еритроцитів, підвищується фагоцитарна функція крові. Удосконалюються функція і будова самих внутрішніх органів, поліпшується хімічна обробка і просування їжі по кишечнику. У будь-якому віці за допомогою тренування можна підвищити аеробні можливості і рівень витривалості – показники біологічного віку організму і його життєздатності. Підвищення фізичної працездатності супроводжується профілактичним ефектом відносно чинників ризику серцево-судинних захворювань: зниженням ваги тіла і жирової маси, вмісту холестерину і тригліцеридів у крові, зменшенням ЛИП і збільшенням ЛВП, зниженням артеріального тиску і частоти серцевих скорочень.

Крім того, регулярне фізичне тренування дозволяє в значній мірі загальмувати розвиток вікових інволюційних змін фізіологічних функцій, а також дегенеративних змін різних органів і систем (включаючи затримку і зворотний розвиток атеросклерозу). У цьому відношенні не є виключенням і кістково-м’язова система.

Виконання фізичних вправ позитивно впливає на всі ланки рухового апарату, перешкоджаючи розвитку дегенеративних змін, пов’язаних з віком і гіподинамією. Підвищується мінералізація кісткової тканини і зміст кальцію в організмі, що перешкоджає розвитку остеопорозу. Збільшується приплив лімфи до суглобових хрящів і міжхребцевих дисків, що є кращим засобом профілактики артрозу і остеохондрозу. Всі ці дані свідчать про неоціненний позитивний вплив занять оздоровчою фізичною культурою на організм людини.