У поточному навчальному році у школах України учні 2 і 5-х класів почали вивчати новий предмет – інформатику. У нашій школі вже з десяток років інформатика вивчалась із 2-го класу за моєю програмою та навчальними посібниками «Комп’ютерленд. 2–4 класи». За роки навчання відпрацьована методика, придбані й освоєні навчальні програми та тренажери, розроблені вправи, роздавальний матеріал, інтелектуальні ігри тощо. Діти сприймають новий матеріал із захопленням, залюбки виконують разом з батьками творчі проекти, наприклад, макет ноутбука з кольорового картону. У постійній взаємодії з учнями «зерно до зернини» відпрацьовувався текст посібників і вправ, ураховувався позитивний досвід роботи. Відповідні публікації друкувались у фахових журналах і газетах, схвалені вчителями різних шкіл України та запозичені для використання.
Але директивами МОН всі навчальні засоби, що були створені до 2012 року було заборонено використовувати у школах. Так, мій комплект засобів навчання «Комп’ютерленд» Інформатика. Початковий курс. 2–4 класи» у складі програми та трьох навчальних посібників не згадано в «Переліку орієнтовного навчально-методичного забезпечення для 2-го класу загальноосвітніх навчальних закладів», рекомендованого МОН України до використання у 2013/14 навчальному році. Це здається дивним, адже комплект із 2008 року пройшов випробування в умовах реального навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах різних регіонів України, виправлений і доповнений згідно із зауваженнями та пропозиціями діючих учителів. Експертиза АПН України встановила його відповідність вимогам «Державного стандарту початкової освіти». Програма й навчальні посібники у 2011 році схвалені комісією з інформатики науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. У «Переліках навчальних програм, посібників і навчально-методичних посібників» за попередні роки комплект займав достойне місце, а тепер зник.
У школи завезли на розсуд анонімних чиновників нашвидкуруч написані з недбалою систематизацією навчального матеріалу й не відпрацьовані у реальному навчальному процесі підручники інформатики для 2 і 5-х класів. Маючи великий стаж викладання інформатики в початковій школі, можу з певністю сказати: з новими засобами й учителям, і дітям працювати буде важко, якщо не сказати неможливо. Так, дітям у 5-у класі пропонується з першого уроку освоїти терміни «інформація», «повідомлення», «інформаційні процеси», створювати презентації без навичок роботи з текстом, вивчати клавіатуру за допомогою сумнівного тренажера, наприклад, текст для набору російською мовою: «Если что не комильфо, то просим пардону» або «Ну чего глядите? Давно не получали?». Основи алгоритмізації в початковій школі до 2012 року вивчалися за доступними для дітей програмами, а тепер у 2-у класі пропонується вивчати середовище програмування, що не відповідає віковим особливостям, та й дизайн програми непривабливий для дітей.
До чого ми прагнемо? Навчити дітей інформатиці чи відбити їм охоту вивчати предмет?
Комплект засобів навчання «Комп’ютерленд» Інформатика. Початковий курс. 2–4 класи», орієнтований на вивчення у 2–4-х класах загальноосвітньої школи, розрахований на 102 години протягом трьох років по одній годині на тиждень.
У склад комплекту входить:
Програма «Комп’ютерленд. Інформатика. 2–4 класи».
Посібник і робочий зошит («два в одному») для 2, 3 і 4-х класів.
Навчальне програмне забезпечення за вибором навчального закладу.
Методичні поради вчителю з проведення уроків.
Програма «Комп’ютерленд. Інформатика. 2–4 класи»
Програма (детальніше див. http://aspekt-edu.kiev.ua) складена з дотриманням нормативних документів МОН України, Державного стандарту початкової загальної освіти, з урахуванням рекомендацій провідних спеціалістів і вчителів і має такі основні особливості:
виконуються в повному обсязі зміст і вимоги діючої програми МОН для молодшої школи;
системна й логічна взаємодія із програмами інших предметів, зокрема з новою програмою з математики;
зберігається та розвивається досвід, напрацьований за роки навчання інформатики в молодшій школі;
вимоги до знань і навичок адаптовано до вікових особливостей учнів 2–4-х класів;
з першого уроку учні залучаються до безпечної роботи на комп’ютері;
програмні засоби (операційна система, прикладні програми тощо) вибирає навчальний заклад;
вимоги до рівня навчальних досягнень учнів поділено на: «має уявлення», «знає», «уміє»;
мінімізований зв’язок із конкретним програмним забезпеченням.
Програма створювалась, уточнювалась і взаємно узгоджувалася з одночасною розробкою навчальних посібників і робочих зошитів.
Цілі й задачі курсу:
ознайомити учнів з початковими уявленнями про інформаційну картину світу, інформацію та інформаційні процеси, що сприятимуть засвоєнню основних теоретичних понять у базовому курсі інформатики та формуванню алгоритмічного й логічного мислення;
сформувати вміння та навички використовувати комп’ютерну техніку як практичний інструмент для роботи з інформацією в навчальній діяльності та повсякденному житті;
розвивати пізнавальний інтерес, інтелектуальні та творчі здібності учнів;
виховувати самостійність та охайність при розв’язуванні завдань різного типу.
Курс передбачає такі напрями роботи учнів:
перший напрям – знайомство з комп’ютером і його можливостями, із властивостями інформації та інформаційних процесів, з об’єктами навколишнього світу;
другий напрям – розвивальний. Учням пропонуються задачі, для розв’язання яких треба нестандартно мислити, знаходити аналогії, виявляти закономірності, знаходити відповіді на цікаві запитання, складати алгоритми для виконавців;
третій напрям – практичний. У цьому напрямі учні повинні здобути навички роботи із клавіатурою, мишею, запуску потрібних програм, уміти набирати нескладні тексти, створювати малюнки, отримати початкові навички створення презентацій і роботі в мережі Інтернет тощо.
Курс розрахований на підтримку знань, умінь i навичок з основних шкільних предметів шляхом роботи з різноманітними навчальними, навчально-контролюючими та розвивальними програмами. Після вивчення курсу учень повинен отримати сукупність навичок, понять та уявлень, необхідних для формування логічного й алгоритмічного мислення.
Вивчення курсу передбачає оволодіння основними навичками роботи з комп’ютером, розвиток мислення, уваги. Логічні вправи формують уміння виявляти закономірності, класифікувати об’єкти за ознаками, працювати із множинами. Першу половину уроку учні працюють без комп’ютера, знайомляться із загальними положеннями курсу інформатики, виконують вправи на розвиток уяви, уваги, логічного мислення, творчих здібностей тощо.
За комп’ютером передбачається робота учнів до 15-ти хвилин. Для практичної роботи можна вибирати програми з наявного у школі навчального програмного забезпечення. Учні знайомляться із програмами роботи з текстами та малюнками, працюють з розвивальними та навчальними програмами.
Програма передбачає резерв часу, що можна використати для проведення інтелектуальних конкурсів і творчих змагань у кінці кожного семестру або навчального року. Контроль знань здійснюється за допомогою так званих зупинок, де у вигляді запитань, тестів і малюнків пропонується перевірка навчальних досягнень учня з вивченої теми.
Програма «Комп’ютерленд. Інформатика. 2–4 класи» надрукована в журналі «Інформатика у школі» № 8 (32) за 2011 рік, видавництво «Основа», та в журналі «Школа № 8 (20) за 2012 рік, видавництво «Шкільний світ», отримала схвальні відгуки вчителів інформатики та вчителів молодших класів.
Посібник і робочий зошит («два в одному») для 2, 3 і 4-х класів
Навчальні посібники рекомендуються для 2–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів різних профілів, поєднують у собі теоретичний матеріал з основними поняттями інформатики та робочі зошити з великою кількістю завдань на розвиток пам’яті, просторової уяви, логічного мислення тощо.
У цікавій формі подані завдання для роботи без комп’ютера, що спрямовані на оволодіння основами інформатики, на формування в учнів уміння шукати нестандартні підходи для розв’язування задач. При нетривалій роботі з комп’ютером учні здійснюють практичну діяльність для підтримки основних предметів, що вивчаються у 2–4-х класах.
Для роботи без комп’ютера в посібниках є багато завдань з логічним навантаженням, серед них є вправи на увагу, кмітливість, уміння об’єднувати об’єкти за певними ознаками, робити логічні висновки. Велика кількість завдань з логічним навантаженням дає учням змогу розвиватись інтелектуально.
Навчальний матеріал у посібниках розподілений за принципом «Один параграф – один урок». Наявність такого посібника дає вчителю можливість ознайомити учнів з теоретичним матеріалом, виконати безпосередньо в посібнику вправи на розвиток логічного мислення, запропонувати варіант практичної роботи та задати домашнє завдання. Домашні завдання на розвиток логічного мислення не передбачають наявність домашнього комп’ютера.
Наявність посібника в кожного учня дає можливість повторити матеріал, а батькам перевірити вправи та разом з дітьми попрацювати над складними завданнями, які учень виконував у класі або вдома. В якості домашніх завдань пропонуються міні-проекти та завдання творчого характеру.
У кінці семестру та навчального року є можливість провести уроки-турніри для допитливих. Вправи таких уроків можна використовувати й у позаурочний час, що сприяє підвищенню ефективності уроків інформатики в початковій школі.
Кожний параграф навчального посібника має у своєму складі навчальний матеріал, що відповідає темі уроку, блок завдань на розвиток мислення та логіки, варіант практичної роботи з комп’ютером з розрахунку 15‑20 хвилин. Після вивчення теми пропонується зупинка – контроль знань.
Навчальне програмне забезпечення
Навчальні програми вибирає вчитель з наявного у школі або у вільному продажі програмного забезпечення відповідно до віку школярів. Наприклад, «Аліса вивчає українську мову», «Дитячий тренажер грамотності», «Логіка», «Незнайкіна грамота», «Пригоди Петрика», «Сходинки до інформатики», серія «Пізнайко» й інші.
Методичні поради вчителю про проведення уроків
Методичні поради вчителю про проведення уроків викладені в посібнику «Усі уроки інформатики у 2 класі» видавництва «Основа» (2013 рік). Поради викладені у вигляді планів-конспектів уроків, що дає змогу викладати курс вчителям-початківцям і вчителям інформатики, які вперше починають працювати з молодшими школярами. Кожний урок містить тему, мету (сформувати, пояснити, розглянути, навчити), перераховуються нові поняття та терміни даного уроку, детально розписана структура уроку за хвилинами. У посібнику є багато додаткової інформації, котру вчитель може використати при потребі та за власним бажанням.
У цивілізованих країнах вимагають і контролюють знання учнів, а навчати можеш засобами за вибором вчителя. Для виконання обов’язкових програм школи самі на власний розсуд купляють підручники за гроші, надані державою, вибираючи якісні та дешеві. У нас же головне – примусове використання рекомендованих МОН підручників, нехай вони в більшості своїй зовсім не найкращі. Практика така, що «методисти» від освіти перевіряють не якість зведеного будинку (знання учнів), а щоб не дай Боже не користувалися «чужими» інструментами (підручниками). Чи не тут собака зарита? Уже багато років нам не можуть пояснити, чому вчитель не має права використовувати підручники та посібники, що є кращими, ніж рекомендовані? А може, усе до огидного просто – чиновники МОН зі своїми авторами-видавцями ділять між собою державні гроші, а зміст та якість підручників – другорядна справа. Аби тільки вони мали більший обсяг і вартість! З таким поясненням стає зрозумілим існування конкурсів, грифів і переліків дозволеної навчальної літератури.
Шановні колеги!
Сьогодні ви прокинулися з думкою, що вже добігає кінця другий місяць навчального року, а відчуття змін немає й усе ще чогось не вистачає для цілковитого вчительського щастя.
Тоді варто сказати собі : «Сьогодні я буду «новою». Усім посміхатимусь, випромінюватиму любов і тепло, не дратуватимусь і промовчу, чи принаймні, добре обміркую, чи говоритиму щось.»
« На Горі Мудрості жив Майстер-Великий Учитель. Наставляючи своїх учнів Мудрець говорив:
- Коли ви почуваєте себе добре, у вас усе виходить, ви всім задоволені. То в цей час і ваш настрій схожий на чисту воду. І думки у вас ясні і чисті
-Коли в голову приходять відмінні ідеї, настрій - прекрасний, душа радіє, очі світяться, то і думки стають схожими на феєрверк
- Але на жаль коли настрій сумний, здається, що й день неприємний, в душі холодно, вам образливо, тоді й думки схожі на мутну воду
Рікою життя пливе багато сміття. Наша місія - « вчити плавати» у чистій воді. Ми всі думаємо про це.
Якщо ви об'єднаєте свої думки з думками інших людей, то ваш розум породить такі думки, яких у вас ніколи ще не бувало». Д.Максвелл.
То ви вже готові до нового дня?
Так, розпочнімо його з гарного настрою і нехай ще один прежитий день буде для вас по-новому.
От же, ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ - СУЧАСНИЙ УРОК! Бажаємо ми цього чи ні, але на Уроці здійснюється Диво, справжнє. Існує дивовижний зв'язок з Небом: ми віддаємо «ТУДИ» та обов'язково отримуємо «ЗВІДТИ» - імпульс, який дає нам потужну силу до того ДИВА. Дива на уроці! Його Величність - Сучасний Урок і ми - Дирижери.
Сучасний урок - основа ефективного та якісного навчання
Великий педагог Сухомлинський сказав « Урок - це дзеркало загальної та педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його світогляду, ерудиції»
Урок - это форма организации обучения с группой учащихся одного возраста, постоянного состава, занятие по твердому расписанию и с единой для всех программой обучения . Я.А.Коменский
З уроку починається навчально-виховний процес, уроком він і закінчується. Усе інше в школі відіграє хоча й важливу, але допоміжну роль, доповнюючи й розвиваючи все те, що закладається на уроках. Кожний новий урок - це сходинка в знаннях і розвитку учня, новий внесок у формування його розумової й моральної культури, у розвиток ключових і предметних компетентностей.
Урок - не самоціль. Це інструмент виховання й розвитку, формування компетентної життєтворчої особистості. І якщо ми хочемо перевести нашу школу в режим розвитку, ми повинні досконало опанувати цим інструментом, навчитися більш раціонально його використовувати, досконало освоїти керування ним.
По-перше, урок у школі був і залишається основною формою організації навчальної роботи, за допомогою якої здійснюється виховання й розвиток компетентної особистості.
По-друге, життєздатність, життєстійкість уроку пояснюється тим, що він являє собою живу, рухливу, процесуальну систему, що постійно змінюється й удосконалюється й у якій відбиваються всі різноманітні багатопланові сторони й моменти навчально-виховного процесу.
Урок як основна форма навчання постійно зазнає змін; вимоги до його організації й проведення висуваються відповідно до запитів сучасного суспільства.
Сьогодні, в процесі бурхливого розвитку освіти, у ході запровадження компетентнісно орієнтованого навчання виникає потреба по-новому подивитися на сучасний урок, на його структуру, форми, технології проведення.
На сучасному етапі розвитку освіти кінцевим результатом навчального процесу є формування компетентного випускника школи, розвиток ключових і предметних компетентностей учня. І так як освітній процес в основному відбувається на уроці, то і сучасний урок повинен мати компетентнісно орієнтоване спрямування, тобто і його структура, і його форми проведення, і технології й методи, які ми використовуємо, повинні забезпечувати розвиток і формування компетентностей, необхідних особистості для життєздійснення, життєреаліазації, життєтворчості. Тому сьогодні завдання нашого тренінгу - сконструювати. Модель компетентнісного уроку, яка б допомогла й вчителю, й учню реалізувати найголовнішу мету - забезпечити формування компетентної особистості, готової до життєздійснення.
Сучасний урок - це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Це урок, на якому присутній демократичний стиль спілкування, де діти вчаться здобувати знання, а не отримувати готові, де жоден з них не боїться висловлювати свою думку і доводити її.
Сучасний урок - це і зовсім новий, і не втрачає зв'язку з минулим.
Одним словом - актуальний, дієвий, сучасний, який має безпосереднє відношення до інтересів сьогоднішньої людини, насущний, існуючий,закладає основу для майбутнього
Сучасний урок - гармонія почуттів, дій, думок.
Сучасний урок - навчання не словом, а справою.
Сутність сучасного уроку виходить із завдань загальної освіти : активізувати емоції школяра (- я хочу,- я відчуваю, - я досягаю успіху) Учень - активний діяч процесу навчання. Думка учня активізується в процесі діяльності.
Характеристика сучасного уроку
на сучасному уроці немає місця нудьзі, страху і злості від безсилля,
на сучасному уроці панує атмосфера інтересу, довіри і співробітництва,
на сучасному уроці є місце кожній дитині, тому що сучасний урок-запорука його успіху в майбутньому!
С - самовираження, самостійність, самоосвіта;
У - успішність, урізноманітнення, удосконалення, упровадження, універсальність
Ч - чіткість, чесність, чуйність;
А - актуальність, активність, аналітичність;
С - самоконтроль, саморегуляція, системність;
Н - навички, науковість, наполегливість;
- ИЙ
У - уміння, упевненість, універсальність, успіх, унікальність
Р - раціональність, результативність, різноманіття, розвиток, радість, робота, реалізація, ризики
О - оптимальність, організація, об'єктивність, оптимізм, обдарованість, очікування; орієнтація на особистість
К - комфорт, корекція, контроль, компетентність, креативність, комунікація.
ОТЖЕ,
Сучасний урок - це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом із ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою.
Особливістю сучасного уроку є:
Компетентнісна спрямованість,що стає особливо актуальною в умовах модернізації освіти й сприяє формуванню ключових та предметних компетентностей
Діяльнісний та текстоцентричний підходи.
У зв'язку з цим змінюється змістовна лінія уроку, по-іншому викладається структура навчального матеріалу, модель уроку видозмінюється. Учитель, виконуючи одну зі своїх функцій - проектування педагогічної діяльності, вносить корективи як у формальну частину поурочного плану, так і в аналітичну (діагностичну), змістову лінію.
Кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу - освітньої, розвивальної, виховної, самовдосконалення.
Побудова уроку визначається багатьма чинниками: метою організації уроку, а отже, сукупністю проміжних цілей, які ведуть до досягнення мети уроку;
метою навчального процесу в цілому (урок є відрізком навчального процесу, і на цьому відрізку тією чи іншою мірою досягається весь комплекс цілей, що стоять перед навчальним процесом; разом з провідними цілями досягаються супровідні)
змістом навчального матеріалу, зазначеного в темі уроку;
добором методів, технологій, прийомів, форм навчання;
місцем уроку в системі уроків.
Ураховуючи сутність , мету, принципи шкільного навчання, науковці класифікували 4 основні блоки вимог до сучасного уроку:
загально педагогічні дидактичні психологічні гігієнічні виховні
ОСВІТНІ ВИМОГИ ДО УРОКУ
Цілеспрямованість уроку.
Раціоналізація й диференціація інформаційного наповнення уроку: науковість та структурування змісту.
Обґрунтований вибір засобів, методів і прийомів, орієнтованих на навчання, що розвиває особистість.
Оптимальне сполучення репродуктивних і продуктивних методів навчання (проблемний, частково-пошукові, дослідницький);
Діалогічність методів, орієнтація їх на самостійність і активність учнів у процесі навчання.
Розмаїтість форм організації навчальної діяльності учнів.
Варіативний підхід до формування структури уроку.
Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил з них що випливають.
Вимоги до техніки проведення уроку
урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання, виховувати потребу в знаннях;
темп і ритм уроку повинен бути оптимальним, дії викладача й учнів завершеними;
необхідний повний контакт у взаємодії викладача й учнів на уроці;
створити атмосферу доброзичливості й активної творчої праці;
змінювати за можливості види діяльності учнів, оптимально сполучати різноманітні методи навчання;
управляти навчальним процесом на уроці, більшу частину уроку активно працюють учні
Безперечно, вчителеві необхідно тримати в пам'яті всі вимог до уроку і водночас не пригнічувати природне прагнення здійснювати намічені цілі по-своєму, максимально реалізуючи сильні сторони учня, своє бачення уроку.
Одним з недоліків сучасного уроку є звичка вчителя до прямого запозичення готових методичних розробок без внесення своїх наробок, без знання навчальних можливостей учнів, їхніх вікових особливостей, індивідуальних нахилів тощо. А позитивне явище - прагнення вчителя самостійно розробляти проекти своїх уроків.
Підготовка до сучасного уроку
Врахувати 4 блоки вимог до уроку;
Обрати ефективну технологію навчання;
Дотримуватися сучасної структури уроку;
Визначити час для кожного етапу уроку;
Підготувати всі питання і можливі відповіді;
Дати завдання дітям для попередньої підготовки;
Виробити критерії ефективного оцінювання;
Мотивувати учнів до вивчення теми;
Оголосити очікувані результати (цілі) заняття, критерії оцінки роботи, план проведення уроку
Обов'язковим для вчителя є:
1. знання системи принципів дидактики;
2. знання типології уроків
3.структури процесу навчання.
Безпечно, треба пам'ятати : чим більше відповідність мети та результату, тим ефективніше, якісніше урок.
Тобто, в основі сучасного уроку має бути навчальна взаємодія:
співпраця,
співтворчість учителя з учнями,
набуття останніми не лише пізнавального, а й
соціального досвіду,
ураховуючи вплив предметного й
інформаційного середовищ.
Що таке сучасний урок?
Це урок мудрий, доречний, зрозумілий. Пропонуємо на хвилинку поринути у світ «Сучасного уроку» де є гуманність: на такому уроці дитину люблять, але вчать бути вимогливою до себе
= урок, де є демократичність: тут учень вільний, але дисциплінований;
= урок безпечний: тут дбають про здоров я дитини, але вчать відповідальності за себе
= урок затишний: тут усі учні відчувають себе рівними членами однієї родини, але не її центром;
= урок інтелектуальний: тут панує культурне навчання, але вчителі пам'ятають, що в житті учнів є і буде ще багато цікавого
Основні характеристики якості уроку:
(коментар перед мотивацією)
У цій школі за партами сидять лікарі, актори, інженери, художники, письменники...Майбутні. А нині це маленькі люди (6,10,16 років), яких маємо навчати й ростити. Вони не схожі на нас у нашому шкільному дитинстві. Вони дивляться «інші» фільми, слухають «іншу» музику, мають «інших» кумирів. Між нами відстань часу, але ми хочемо їх розуміти. Ми повинні їх розуміти. Бо працюємо для них. І вчимося для них. І ми відповідальні за них. Перед собою, насамперед. І навіть за відповіді до мотиваційного дослідження : для чого я навчаюсь?
мотиваційне забезпечення - цілеспрямований діапазон стимулів, для підтримки й зміцнення навчальних мотивів різних груп і кожної дитини
2. Друга умова якості уроку
різноманітні джерела інформації та засоби навчання;
Ми повинні працювати і працюємо не тільки з підручником, а й методичними посібниками до предмета, різними робочими й контрольними зошитами;
Це й доступ до електронних джерел, до сучасних технічних засобів, поширення альтернативних педсистем. Але треба виконувати не просто нове, а необхідне.
технологічність навчання;Це зумовлено вимогами компетентнісно-зорієнтованої освіти. Учень має бути активним суб' єктом.
діяльнісний компонент уроку;Збагачення різними видами навчальної взаємодії: групова робота, інтерактивні методи й прийоми, діалоги, полілоги, творчі та прогнозувальні завдання тощо.
інтегровані уроки;На практиці найбільш поширеними є уроки з міжпредметною інтеграцією:
контрольно-оцінювальна складова уроку; Контроль з боку вчителя й самоконтроль з боку учнів. Самоконтроль стимулює відповідальну поведінку дитини.
сприятливе психодидактичне , гігієнічне середовище уроку
Цей аспект організації уроку є надзвичайно важливим критерієм реальної турботи вчителя про емоційне та психічне самопочуття дітей під час занять