Ме́діагра́мотність, медійна грамотність (англ. media literacy) — рівень медіакультури, досягнений медіаосвітою, що стосується вміння користуватися інформаційно-комунікативною технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів, свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від її віртуальної симуляції — розуміти реальність, сконструйовану медіаджерелами, осмислювати владні стосунки, міфи і типи контролю, які вони культивують[1]. Чинниками медіаграмотності є сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа, а також розуміти й аналізувати складні процеси функціонування медіа в суспільстві, та їхній вплив[2].
Медіаграмотність – це досить таки актуальна тема, яка цікавить вчителів, адміністрацію яку можна використовувати не тільки під час виховного процесу, але й інтегрувати в різні предмети. Дуже важливим моментом для формування медіаграмотності учнів є розвиток критичного мислення та творчої медіаграмотності на уроках. Про медіаграмотність точиться багато розмов, але треба ці знання постійно вдосконалювати. Особливо зараз в умовах військового багато інформації треба вміти аналізувати та перевіряти. Тому що кожен з нас постійно знаходимось під впливом медіа, потоків інформації, які ми щоденно отримуємо, не усвідомлюються, і вони не опрацьовуються, як треба. Тому медіаграмотність повинна стати необхідним і обов'язковим елементом повсякденного життя кожного свідомого громадянина, особливо зараз в умовах війни.[3].
Поняття медіаграмотності та медіаосвіти часто змішуються[4]. В США замість терміна «медіаосвіта» (англ. media education) частіше вживається «медіаграмотність» (англ. media literacy)[5]. Проте в наукових колах медіаграмотність переважно характеризується саме як результат медіаосвіти[6].
https://nus.org.ua/news/dobirka-onlajn-resursiv-pro-mediagramotnist-vid-osvitnogo-ombudsmena/
У різному віці ми використовуємо різні види медіа: книги, журнали, музику, телебачення, радіо, інтернет, смартфони, ігри, комікси. На жаль, ми не завжди вміємо критично оцінювати і аналізувати різноманітні повідомлення. В країні, яка веде боротьбу за своє існування, уміння критично тлумачити інформацію, свідомо її сприймати є вкрай важливим.
Бути медіаграмотним означає зуміти знайти потрібну інформацію, визначити, наскільки надійною вона є, уміти розпізнавати різні види фейків. Медіаграмотність сьогодні – це набір компетентностей, необхідних для активної й усвідомленої участі в житті медійного суспільства. Свій внесок в розвиток медіаграмотності вносять наші бібліотеки – хаби інформаційної освіти.
На базі наших бібліотек-філій відбуваються уроки медіаграмотності для дорослих та дітей, де навчають основам орієнтування в медіасередовищі. Ми навчаємось самі і навчаємо користувачів нових навичок комунікації та презентації себе, активно використовуємо платформу «Дія. Освіта» і популяризуємо її серед своїх користувачів.
У всьому світі з 21 по 30 жовтня проходить Глобальний тиждень медіаграмотності - Global Media and Information Literacy Week. Його мета – підвищення обізнаності та відзначення прогресу, досягнутого на шляху до медіа- та інформаційної грамотності для всіх.
Уникнути фейкових новин, отримати достовірну інформацію про події у світі та Україні допоможе медіаграмотність – наш фільтр споживання сучасної інформації.
Ознайомитися з матеріалами національного проекту з медіаграмотності під назвою «Фільтр», який був ініційований та реалізується Міністерством культури та інформаційної політики України, можна за посиланням.
Проєкт цікавий тим, що тут є мапа перевірених джерел інформації по кожній області України, допомагає підвищити стійкість до дезінформації в часи війни, а головне – пропонує медіаосвіту за різними категоріями користувачів – «Учителям та учням», «Батькам», «Викладачам та студентам», «Журналістам» та просто «Для всіх».
Молоді та підліткам буде цікаво перевірити себе у онлайн-іграх на тему протидії дезінформації за посиланням, та ін. іграми.