Шаргородський район

ШАРГОРОД. Окуповане німецькими військами 22 липня 1941 р. У мі­стечку залишилося 1800 євреїв. З перших днів окупації німецькі солдати знущалися над євреями і грабували їх. На євреїв була накладена контрибу­ція; вони повинні були носити білі пов'язки з шестикутною зіркою. Релігій­них євреїв, які намагалися молитися в Судний день, було жорстоко побито. У синагогу окупанти зігнали військовополонених і знущалися там над ними.

Восени 1941 р. всіх євреїв перевели до «єврейського житлового району», роз­ташованого на двох центральних вулицях містечка. В'язнів зобов'язали но­сити жовту нашивку па одязі (згодом чорну зірку, обшиту чорною ниткою) і позначити свої будинки металевими щитами із зображенням шестикутної зірки. В гетто знаходилося 337 приватних будинків (842 кімнати).

У листопаді 1941 р. в Шаргород прибули перші колони депортованих єв­реїв з Буковини, Бессарабії і Румунії. До кінця 1941 р. в гетто, яке стало тре­тім за чисельністю в ТранснІстрії (після Могилів-Подільського та Бершаді) прибуло 5000 євреїв. Було створено єврейську громаду. Багато депортова­них євреїв розміщувалося в синагогах, які не опалювалися. До червня 1942 р. померли від тифу близько 1500 депортованих євреїв, а близько тисячі в червні 1942 р. були переселені в 10 навколишніх сіл (Івашківці, Конатківці, Копистерін, Носіківка, Пасинки, Пеньківка, Руданське, Соснівка, хутір Та­ранове).

Для допомоги в'язням рада громади відкрила лікарню, аптеку, санітар­но-епідеміологічну станцію, лазню, очистила колодязі. З 27 лікарів гетто в ході епідемії загинуло 23. Для 186-ти сиріт був організований дитячий бу­динок (директор професор Р. Лоєва). Більшість в'язнів працювала на вироб­ництвах в гетто; частина з них залучалася для будівництва шосейних до­ріг; жінки працювали в пральні. За будь-які провинності вони піддавалися побиттю румунських жандармів і місцевих поліцейських — 25 ударів шом­полом. У травні 1943 р. 175 євреїв були відправлені на роботу в с. Трихати (Миколаївська обл.)

В гетто діяла підпільна організація. Заступник керівника Шаргородської підпільної організації Н. Малинський нагороджений медаллю «За відвагу» (посмертно).