ПЕЧЕРА (ПЕЧОРА) Тульчинський (у 1941 р. Шпиківський) р-н. Окуповано 23 липня 1941 р. Місцевих євреїв у вересні 1941 р. переселили в Шпиківське гетто, потім в с. Рогізна. З грудня 1941 р. по березень 1944 р. в триповерховій будівлі колишнього санаторію для хворих на туберкульоз і будівлі стайні знаходився табір-гетто, який охоронявся поліцаями. У грудні 1941 р. сюди були пригнані 3005 євреїв з Тульчина і 747 євреїв з Брацлава. 3 січня по серпень 1942 р. прибуло понад 1000 євреїв з інших містечок. З липня по листопад 1942 р. в табір-гетто були доставлені 3500 євреїв з Могилів-Подільського. Євреїв не годували і не дозволяли виходити за межі табору, який був обгороджений високою кам'яною стіною.
Поліція табору знущалася над в'язнями і грабувала їх. Допомогу продуктами їм надавали місцеві жителі і селяни з навколишніх сіл. Воду можна було брати тільки з річки Буг. Вже в першу зиму багато хто помер від тифу. Були зафіксовані випадки людоїдства. Тільки після цього стали видавати шматок хліба і трохи супу. З серпня 1942 р. до травня 1943 р. 2,5 тисячі в'язнів були передані в німецьку зону окупації в єврейські трудові табори для будівництва дороги. Влітку 1942 р. нацисти здійснили спробу ліквідувати табір, але румунський комендант зупинив цю акцію. У вересні 1943 р.в таборі організували дитбудинок для дітей-сиріт. У середині березня 1944 р. в таборі радянськими військами були звільнені 1550 євреїв.