ВІННИЦЯ. У 1939 р. проживали 33150 євреїв (35,6% нас.). Місто було окуповане 19 липня 1941 р. Восени 1941 р. Вінниця увійшла в Генеральний округ Житомир. Був створений юденрат, що розмістився в будівлі колишнього обласного суду. За наказом військової адміністрації була проведена реєстрація єврейського населення. Керівники підприємств та установ міста повинні були надати відомості про своїх співробітників-євреїв. Перший розстріл євреїв проведений поліцією безпеки і СД 29 липня 1941 р.(146 жертв). У серпні 1941 р.було вбито ще близько 600 євреїв. 13 вересня 1941 р, нацисти розстріляли 1000 єврейських хлопців і дівчат. 19 вересня в Вінниці відбулася одна з найбільш масових страт на окупованій території України в 1941 р.. Євреїв зібрали на двох збірних пунктах. Там відокремили непрацездатних, жінок і дітей і машинами відвозили в П'ятничанський ліс, де було вбито 10 тисяч жертв. У цей же день у Тяжилові нацисти розстріляли ще близько трьох тисяч євреїв. У жовтні 1941 р загін оперативної команди 5 розстріляв 362 євреїв, відібраних в таборі військовополонених. Після цих акцій євреїв помістили в гетто (колишня вул. Комуністична). В гетто працювали фарбувальна, шкіряна і швейна майстерні. У 1941-1944 рр. у Вінниці були трудові табори на швейній фабриці, цукрозаводі та ін.
5 грудня 1941 р. євреїв зібрали на міському стадіоні. Там їх протримали до вечора, а потім наказали бігти додому, підганяючи кийками. У документах кожного було проставлено літери: «А» (фахівці), «В» (ремісники), але в більшості була проставлена буква «С». Що означали ці букви, в'язні зрозуміли 16 квітня 1942 р., коли майже 5 тисяч євреїв було розстріляно. У місті залишилося близько тисячі євреїв-фахівців. З грудня 1941 по березень 1944 року використовувалася праця в'язнів табору примусової праці євреїв для організації «Тодт» на будівництві залізничних колій та шосейних доріг. Частину в'язнів розстріляли 25 серпня 1942 р., а решту — разом з фахівцями гетто в 1943 р. За роки окупації в Вінниці було знищено близько 28 тисяч жертв, більшість з яких — євреї. У місті діяла підпільна організація, що надавала допомогу євреям міста (М. Радан та її матері Д. Радан присвоєно звання Праведників світу). В її складі було кілька євреїв. Всього в підпіллі Вінниці брало участь до сорока євреїв.
СТРИЖАВКА, Вінницький р-н. Окуповано в липні 1941 р. В окупації залишилося 250 євреїв. Незабаром було створено гетто. 10 січня 1942 р. нацисти оточили гетто і знищили 227 осіб. 12 січня 1942 р. у Вінниці були розстріляні схоплені 12 євреїв, що сховалися під час першої акції.
ВОРОНОВИЦЯ, Вінницький р-н (в 1941 р. райцентр). Селище окуповано нацистами 21 липня 1941 р. У серпні 1941 р. в селищі було зареєстровано понад тисячу євреїв. Після включення Вороновиці в гебіт Немирів сюди зігнали євреїв з навколишніх сіл. 12 листопада 1941 р. нацисти розстріляли 630 євреїв; 3 грудня 1941 р — 380 євреїв; 27 травня 1942 р. — 270 євреїв. У 1942-1943 рр. у селищі знаходився єврейський трудовий табір, в'язні якого (в основному, євреї з румунської зони окупації) використовувалися на ремонті і будівництві дороги. У вересні 1942 р. в Вороновицькому трудовому таборі було вбито старих і дітей. Розстріли відбувалися в січні і травні 1943 р. Всього у Вороновиці було вбито понад 2 тисячі євреїв.
с.Щітки