«Шлях нашої літератури пролягає через віки, вона була живим голосом і совістю народу протягом його історії, сповненої такого драматизму. Не раз щербилися шаблі і списи ламалися. І якщо народ вистояв, оборонив себе від понищення, то зробив це не так зброєю мілітарною, як силою духу свого, невичерпним творчим потенціалом, витворенням художніх цінностей, що сьогодні з подивом відкриває для себе весь світ». (Олесь Гончар)
Історичні події, які вплинули на розвиток української літератури:
✵ Криза у соціальному середовищі та мистецтві.
✵ Розвиток капіталістичних відносин.
✵ Посилення національно-визвольної боротьби.
✵ Рух феміністок.
(Емський указ, Валуєвський циркуляр, революція 1905 р.)
Літературні напрями, які розвивалися у ХІХ столітті. Реалізм.
Письменники, які працювали в реалістичному напрямі: І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, М. Старицького, Б. Грінченка, І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, І. Франка.
Засади, яких дотримувалися представники критичного (класичного) реалізму: демократизм, гуманізм, психологізм, суспільна зумовленість характеру людини.
Літературні напрями, які розвивалися у кінці ХІХ столітті. Модернізм.
Літературні традиції Ш. Бодлера та Ф. Ніцше, М. Вороного, Лесі Українки.
Перші теоретики модернізму — Ш. Бодлер та Ф. Ніцше.
Вперше слово «модернізм». вжито Лесею Українкою у 1988 році.
Зачинатель українського модернізму — Микола Вороний (Альманах «З-над хмар і долин». 1901 рік).
Визначні завдання української літератури ХІХ століття:
Пропагандисти української культури за кордоном — І. Франка, О. Кобилянської, Б. Лепкого, О. Олеся, В. Винниченка.
✵ Націєтворча.
✵ Духовне відродження народу.
✵ Популяризація української культури в інших країнах.
✵ Демонстрація невичерпних зображальних та виражальних багатств української мови.
✵ Усвідомлення української літератури як частки загального світового літературного процесу.
Письменники, які присвятили свою творчість духовному відродженню народу:
І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б. Грінченко, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, Марко Кропивницький, І. Франко, B. Стефаник, Марко черемшина, Осип Маковей, Леся Українка,
О. Кобилянська, М. Коцюбинський, В. Винниченко, С. Черкасенко, C. Васильченко, О. Олесь, М. Вороний, Б. Лепкий, В. Пачовський, П. Карманський.
Здобутки українського письменства:
Збагачення розповідної манери, побудова розповіді у формі перетину часу і простору, чергування сучасного і минулого.
Розкриття психіки героїв.
Вдосконалення художніх образів письменниками-реалістами (І. Нечуй-Левицький, І. Карпенко-Карий, Панас Мирний тощо) і розширення їх естетичних обріїв модерністами (неоромантичні образи І. Франка «Мойсей». Лесі Українки «Лісова пісня». новел В. Винниченка, символічні образи О. Олеся, М. Вороного, П. Карманського, В. Пачовського, Б. Лепкого; імпресіоністські образи М. Коцюбинського, С. Васильченка, експресіоністські образи В. Стефаника).
Збагачення типажів персонажів: робітники, підприємці, інтелігенти, міщани, революціонери, представники інших національностей