Вчитель: Тоцька Олена Миколаївна
Ел. пошта вчителя:lenazp1960@gmail.com
Посилання на онлайн конференцію:
Подключиться к конференции Zoom
https://us05web.zoom.us/j/87908003904?pwd=Qo77Yx4BMwu21nz3ZDGCLjVEHuoKhf.1
Идентификатор конференции: 879 0800 3904
Код доступа: kQ6WTs
28.05.2025 ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ Й. ЯГЕЛЛО "ШОКОЛАД ІЗ ЧИЛІ". УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Вивчивши матеріал, ви зможете
розширити знання про сучасну польську літературу та продовження історії Лінки Барської;
досліджувати зміни у характері головної героїні, її емоційного розвитку та життєвих викликів;
обговорювати теми дорослішання, відповідальності, сімейних проблем та пошуку себе;
висловлювати власні думки, аргументувати позицію та дискутувати.
Короткий переказ твору
Пролог: осінь, яка все перевертає
Той вітер уночі був не просто вітром — він струшував не лише листя з дерев, а й старі думки з голови. І коли вона сіла на ту мокру гойдалку — таку саму, як і та Лінка з її тривогою всередині — у повітрі зависла передчуття. Щось мало змінитися. Невідоме, та неминуче. І тоді з’явився він. Поцілунок — не просто дотик губ, а щось глибше. Як перший ковток гіркого шоколаду з ноткою чилі — спершу солодко, а потім пече. Як життя. Як кохання. Це не початок банального підліткового роману про «він її любив». Це — вхід у живий, іноді болісний світ дорослішання. І наша провідниця — Лінка, дівчина з фотоапаратом, болями й мріями.
Вересень: нова школа, стара самотність
Лінка опиняється в новому середовищі — вона тепер у Варшаві, навчається у престижному ліцеї. Але престиж не дає щастя. Вона почувається чужою, мов з іншої планети. Тут усі з «родин хороших», з грошима, машинами, модними рюкзаками. А вона — просто дівчина з квартири, де мати — перманентно роздратована, брат Кай — маленький, але її всесвіт, а батько... Ну, десь є, іноді з’являється. Як привид.
Вона не хоче бути частиною цього світу. Хоче бути собою. І починає вести фотопроєкт — про Варшаву, людей, себе. Фотографія — це її спосіб вижити, зафіксувати те, що в середині. Бо там — багато: гнів, смуток, любов, сум, бунт.
Жовтень—грудень: тінь дорослого світу
У школі — неприйняття. Вдома — ще гірше. Мама свариться, не розуміє, постійно економить, гірко коментує життя. Справжнє полегшення — зустріч із паном Антонієм, стареньким сусідом. Йому вона починає читати книжки, носить суп, слухає його історії. Історії, де завжди щось недомовлено. Де відлуння втрат і невисловленого жалю.
А ще з’являється шоколад. І не просто шоколад — а шоколад із чилі, куплений у найбезглуздішій крамниці світу — тій, де поруч горілка, п’янички й пані Халінка в леопардових легінсах. У ньому щось магічне: солодке й гостре, смішне й зухвале, як саме життя. І цей шоколад стає символом — кохання, вибору, зрілості.
Лютий: день Валентина, якого краще б не було
Лінка ненавидить День закоханих. Для неї це — ярмарок фальші. Ті ведмедики, серця, листівки — як дешеві костюми, що приховують справжні емоції. Але саме цього дня з нею трапляється дещо… гірко-солодке. Вона з Наталією (найближча подруга) шукає шоколад — бо іноді серце просить не любові, а просто смаку. І от — остання плитка, загадкова: «Шоколад із чилі». Спробували — і щось змінилося.
Як і у стосунках із Адріаном — хлопцем, який з’являється й зникає, як літнє марево. Він — не казковий принц, а живий, трохи розгублений підліток. Між ними виникає щось трепетне. Не впевнене. Може, саме через це справжнє?
Весна: репортаж про життя
Лінка отримує завдання — зробити репортаж. І цей проєкт змінює її. Вона спілкується зі студентами, з бездомними, з людьми, які мають більше мрій, ніж грошей, більше болю, ніж слів. І розуміє — справжня журналістика не про «сенсації». Вона — про правду. Про співчуття. Про слухання.
Вона пише. Знімає. Живе. І щось у ній виростає. Розпускається, як гілка бузку після зими.
Травень—червень: прощання і прийняття
Усе починає ставати на свої місця. Але не як у кіно. Не буде великого щасливого фіналу. Адріан опиняється в лікарні. Вона його провідує. Їхнє кохання — мов той шоколад із чилі: не м’яке, не гладке, а з присмаком гіркоти. Але — справжнє. Вони сміються. Плачуть. Дарують одне одному не квіти — а чесність.
І тоді вона приносить йому той шоколад. Не просто солодкий подарунок, а жест. Символ. Мовляв, от який наш смак — не легкий, не «молочний». А складний, гострий. Як дорослість. Як любов.
Епілог: світло після бурі
Останні сторінки — не фінал, а початок. Лінка вже не та сама дівчина, що приїхала до Варшави. У ній з’явилася сила — говорити, фотографувати, прощати. Навіть — маму. Навіть — себе.
А шоколад із чилі? Це не про десерт. Це про вибір. Про те, що життя — не завжди солодке. Але в цьому його суть.
Роман Йоанни Яґелло "Шоколад із чилі" порушує важливі теми, які стосуються дорослішання, пошуку себе та складних життєвих виборів. Ось основні з них:
Дорослішання та відповідальність – Лінка стикається з новими викликами, зокрема фінансовими труднощами та необхідністю самостійно приймати рішення.
Сімейні стосунки – головна героїня намагається налагодити зв’язок зі своєю сестрою та зрозуміти складні взаємини у родині.
Кохання та розчарування – Лінка переживає непрості романтичні стосунки, які не завжди відповідають її очікуванням.
Пошук себе – вона прагне знайти своє місце у світі, розвиваючи свою пристрасть до фотографії.
Соціальні проблеми – роман торкається теми фінансової нестабільності, самотності та труднощів у спілкуванні.
Ця книга показує, що життя – це не лише солодкі моменти, а й гіркі випробування, які допомагають нам зростати.
353337.pptxУЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Літературна вікторина з теми «Узагальнення і систематизація навчального матеріалу». 10 клас. Зарубіжна література
1.Упізнай автора. Хто це?
У давнину за честь називатися його батьківщиною змагалися 7 грецьких міст.
2.Збірка «Нове життя» цього поета стала гімном життю та любові. У ній він розповів про історію свого кохання до Беатріче.
3.Його заповіт, знайдений через 150 років після смерті, викликав багато запитань, а найголовніше: «Був чи не був?»
4.Письменник, композитор, диригент, музичний критик, театральний декоратор, художник, юрист. Хто він?
5.Кого називають «королем естетизму»?
7. « Найдивніший поетичний геній Франції», - так називали молодого поета.
8. Упізнай героя. Хто це?
Перш ніж герой потрапить додому, йому доведеться пройти через безліч небезпечних пригод. Цілих десять років тривала його подорож до рідного острова Ітаки.
9.Хто із героїв продає душу за вічну молодість?
10. «Якщо знайдете птаха, чи не могли б ви повернути його нам?.. Він нам потрібен, аби стати щасливими…?» Хто вирушив на пошуки цього незвичайного птаха?
11.Хто більше?
Назвати героїв, яким довелося в пошуках щасливої долі вирушити в мандри.
12. Третій зайвий. Що об’єднує цих поетів?
13. Поль Верлен. 2.Волт Вітмен. 3.Артюр Рембо.
14. Хто з письменників став лауреатом Нобелівської премії ?
15. Пауло Коельйо. 2.Моріс Метерлінк. 3. МоЯнь.
16.Хто з письменників є нашим сучасником? Чиї твори та герої найбільше вас вразили? Чому?
Пауло Коельйо. 2. Шарль Бодлер. 3. Оскар Вайльд. 4 .Моріс Метерлінк.
07.05.2025 ТЕМА: КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗА РІК
Мета:
продемонструвати знання, засвоєні протягом семестру;
уміння аналізувати художні твори, їхні теми, стиль та значення у світовій культурі;
розвивати критичнє мислення та навички інтерпретації текстів;
розуміння літературних течій та контексту, в якому були створені ці твори.
Контрольна робота за рік
із зарубіжної літератури
учня (учениці) 10 класу
Запорізького ліцею «Альтернатива»
Прізвище, ім’я
І. Початковий та середній рівні (1-6 балів)
Виберіть правильну відповідь (максимальна кількість балів – 0.5)
1.Автором роману «Синій птах» є:
А) Гомер Б) Метерлінк В) Бальзак
2.Поему «Одіссея» створив:
А) Гомер Б) Гофман В) Данте
3.Автором роману «Портрет Доріана Грея» є:
А) Стендал Б) Гофман В) Уайльд
4.Який твір створено в епоху Відродження:
А) «Гамлет» Б) «Квіти Зла» В) «Алхімік»
5. Який з творів – п’єса-фейєрія:
А) «Синій птах» Б) «Малюк Цахес» В) «Одіссея»
6. Автором твору «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер» є:
А) Шекспір Б) Уайльд В) Гофман
7.Метерлінк називав свій театр:
А) Театром мовчання Б) Театром абсурду В) Театром тиші
8. Синій птах у творі Метерлінка - це:
А) Символ щастя Б) Символ любові В) Символ благодаті
9. Автор книги “Крадійка Книжок”
А) Маркус Зузак Б) Джон Майкл Ґрін В) Хуліо Кортасар
10. Що спонукало автора до створення “Крадійки книжок”? (2 відповіді)
А) Спогади його бабусі про своє дитинство;
Б) Поштовхом до написання книжки «Крадійка книжок» стали розповіді матері про жахіття війни, які вона пережила в Німеччині;
В ) Історії батька, який був пов’язаний з комуністами.
11. Свою першу книжку головна героїня знаходить:
А) В книжковому магазині; Б) Бібліотеці; В) На цвинтарі.
12. Першою викраденою Лізель книгою є
А) Повчання могильникам Б) Свистун В) Майн Кампф
ІІ. Достатній рівень (7-9 балів)
1.Установіть відповідність між творами та їхніми персонажами (максимальна кількість балів – 1б.)
Б. «Портрет Доріана Грея» 1. Пенелопа
В. «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер» 2. Зузак
Г. « Гамлет» 3. Бальтазар
Д. «Крадійка книжок» 4. Офелія
Е. «Одіссея» 5. Лорд Генрі
2. Упізнай літературного героя (максимальна кількість балів – 2 б.)
1. Був проклятий богом Посейдоном і майже 20 років повертався додому, на острів Ітаку.
2. Пожертвував своєю душею заради збереження молодості.
3. Був малою горбатою, злою потворою, голова була схожа на розколоту редьку.
4. Прагне помститися своєму дядькові за смерть свого батька.
5. Прагне зрозуміти і прийняти Душу Світу.
3. Установіть відповідність між поетичним рядком і автором ( 1 бал)
1. «Розсівшись при дорозі, ті гомони лелію.
Роса на мене впала — а я собі хмелію…»
2. «А — чорний мух корсет…»
3. Блідну, коли
Чую з імли —
Б'є годинник:
Линуть думки
В давні роки
Мрій дитинних.
4. Ридає скрипка десь, як серце в самотині,
зненавидівши те, що чорним звуть нічим;
а) Артюр Рембо
б) Поль Верлен
в) Шарль Бодлер
ІІІ. Високий рівень
Твір-есе ( 2 бали)
«Який із вивчених творів, на твою думку, найбільше змушує замислитися над сенсом життя і чому?
30.04.2025 ТЕМА: ПРОБЛЕМА БАТЬКІВ І ДІТЕЙ. ОБРАЗ ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ,. МОВА ТВОРУ
Вивчивши матеріал, ви зможете
проаналізувати взаємини між поколіннями у романі та їхній зв’язок із реальним життям;
охарактеризувати головну героїню, її розвиток та внутрішні переживання;
розглянути особливості мовного стилю Йоанни Ягелло та його роль у творі.
Нерозуміння між поколіннями: Батьки нав’язують свої цінності, тоді як діти прагнуть самовираження.
Емоційна дистанція: Брак довіри та відкритості у сімейних стосунках.
Суспільний тиск: Вплив громадської думки на виховання та вибір дітей.
Вплив традицій: Конфлікт між бажаннями Халіни та очікуваннями її матері.
Приклад із роману: Мати героїні контролює її життя, визначає, що правильно, а що ні, не враховуючи її особисті переживання. Це змушує Халіну шукати власну ідентичність та боротися за свободу.
Основні риси характеру:
✔ Чутливість та емоційність.
✔ Внутрішня боротьба між обов’язком і почуттями.
✔ Прагнення знайти себе і власну свободу.
✔ Сміливість у прийнятті важливих рішень.
Еволюція характеру:
На початку роману – нерішуча, залежна від думки матері.
Згодом – вона починає розуміти свої справжні бажання.
Наприкінці – сильна особистість, здатна боротися за власне щастя.
Живий, емоційний стиль – передає почуття героїні та напругу сюжету.
Динамічність – використання внутрішніх монологів, що допомагає глибше зрозуміти персонажів.
Символічність – образи кави з кардамоном як метафори незвіданих можливостей життя.
Метафоричність – письменниця майстерно створює емоційний фон через художні засоби.
Приклад із роману: У багатьох сценах опис почуттів Халіни підсилений атмосферою, запахами, кольорами – що допомагає читачеві краще зрозуміти її внутрішній світ.
"Кава з кардамоном" – це глибока історія про стосунки між поколіннями, самопізнання та боротьбу за свободу. Халіна – складний і багатогранний персонаж, чий образ показує, як молодь долає труднощі у стосунках із батьками. Мова твору робить розповідь емоційною, захопливою та глибокою, додаючи особливого настрою
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Есе на тему: "Чи можна подолати конфлікт між батьками і дітьми? Як це показано у творі 'Кава з кардамоном'?"
23.04.2025 ТЕМА: Й. ЯГЕЛЛО - ПОЛЬСЬКА ПИСЬМЕННИЦЯ, АВТОРКА ТВОРІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ. "КАВА З КАРДАМОНОМ": СИНТЕЗ ПІДЛІТКОВОЇ ПОВІСТІ
Вивчивши матеріал, ви зможете
знати біографію письменниці;
зрозуміти основні теми та проблематику твору "Кава з кардамоном";
зможете оцінити роль сімейних відносин у формуванні особистості підлітка та простежити, як розкриваються мотиви пошуку ідентичності та справжніх почуттів.
Йоанна Ягелло – польська письменниця, авторка книг для дітей і молоді. Її твори часто торкаються актуальних проблем підлітків та розкривають важливі соціальні й емоційні питання. Вона має унікальний стиль написання, що поєднує захопливий сюжет з глибоким психологічним аналізом. Її твори привертають увагу до важливих соціальних проблем і формують емпатію у читачів.
"Кава з кардамоном" – підліткова повість, що містить елементи соціальної драми та детективу.
Написана живою, емоційною мовою, яка легко сприймається молодими читачами.
Через детальний опис внутрішнього світу персонажів вона наближена до романів виховання.
Головна героїня – Лінка, 16-річна дівчина, яка стикається з труднощами як у родинному житті, так і в пошуках власної ідентичності.
Лінка живе з матір’ю та вітчимом.
Одного дня вона випадково знаходить старі фотографії та листи, які відкривають невідомі сторінки минулого її родини.
Дівчина починає розслідування, що приводить її до несподіваних відкриттів.
Одночасно вона переживає перше кохання та складні емоційні випробування.
Поступово Лінка дізнається таємницю про свою справжню родину, що змінює її життя.
4. Композиція твору
Книга має чітко структуровану композицію, яка складається з:
Експозиції – знайомства з головною героїнею Лінкою, її життям та проблемами.
Зав’язки – випадкове відкриття родинних таємниць, що змінює її ставлення до життя.
Розвитку подій – розслідування минулого, складнощі у стосунках з рідними та переживання першого кохання.
Кульмінації – момент істини, коли Лінка дізнається шокуючу правду.
Розв’язки – прийняття нової реальності та внутрішнє зростання героїні.
Лінка – розумна, допитлива, емоційна, іноді імпульсивна. Вона шукає своє місце у житті, балансує між прийняттям правди і страхом перед змінами.
Мати – складний образ. Спочатку здається суворою та дистанційною, але з розвитком сюжету відкривається її внутрішній біль і причини такої поведінки.
Вітчим – представлений як стабільний, але неоднозначний персонаж, який додає напругу у сімейні відносини.
Хлопець Лінки – важливий для її особистого розвитку, адже допомагає зрозуміти, що таке справжні почуття та довіра.
6. Теми твору
Окрім загальних тем дорослішання, у книзі порушено важливі питання:
Таємниці минулого, які впливають на сучасне життя.
Пошуки себе та свого коріння.
Важливість довіри у стосунках.
Перше кохання та його випробування.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: 1) виконати тестове завдання
Відповісти на запитання: Йоанна Ягелло «Кава з кардамоном»
1 (з кількома правильними відповідями)
1. Які жанри поєднує в собі твір “Кава з кардамоном”
А) підліткова повість; Б) детектив; В) психологічна проза; Г) мелодрама; Д) містика
2. Хто є першими читачами книг Ягелло:
А) чоловік; Б) діти з фанклубу; В) її доньки
3. Шлях у літературу Ягелло розпочала як:
А) поетеса; Б) новелістка; В) авторка романів
4. Чи має повість “Кава з кардамоном” продовження (Так чи Ні)
5. У чому дорікали Ягелло після написання твору:
А) чому авторка створила так багато проблем для однієї дівчинки; Б) її героїня закохалася в старшого за себе чоловіка
6. Які проблеми порушені у творі (з кількома відповідями)
А) кохання; Б) труднощі в навчанні; В) страх перед іспитами; Г) відсутність грошей, щоб сплатити за якісну освіту, купити новий одяг, іноді – їжу; Д) самотності
7. Яке повне ім’я героїні
А) Халіна Б) Ліна В) Лінка
8. Дата народження Йоанни Ягелло:
А) 14 вересня 1972 року; Б) 14 серпня 1974 року; В) 14 липня 1973 року
9. Де народилася майбутня письменниця?
А) м. Варшава; Б) м. Краків; В) м. Люблін ; Г) м. Вроцлав
10. Майбутня письменниця навчалася:
А) у Варшавському університеті Б) у Краківському університеті В) У Гданському університеті
11. Хто допомагає Йоанні у творчості ( бо саме вони можуть підказати, що цікавить сучасну молодь)
А) сини; Б) доньки; В) її учні
12. Який твір Ягелло після його опублікування було номіновано на декілька премій і потрапив до "Списку скарбів" Музею дитячої книжки
А) "Кава з кардамоном"; Б) "Зелені мартенси"; В) "Молоко з медом"; Г) "Щоденник Черепушки
2. Знати зміст твору "Кава з кардамоном"
16.04.2025 ТЕМА: СИМВОЛІКА ОБРАЗІВ. ТРАКТУВАННЯ ФІНАЛУ. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. ТВІР-РОЗДУМ "У ЧОМУ СЕНС ЩАСТЯ І ДЕ ЙОГО ТРЕБА ШУКАТИ?"
Вивчивши матеріал, ви зможете:
уміти виокремлювати головне у творі;
уміти аналізувати образи героїв та особливості драматичного твору;
визначати їхню символіку
Автор: Моріс Метерлінк – лауреат Нобелівської премії з літератури 1911 року. Його творчість наповнена символізмом, що підкреслює внутрішнє життя людей та їхні духовні пошуки.
Жанр: Філософська драма-феєрія, в якій реальність і фантазія переплітаються.
Тема: Основна тема твору – пошук щастя. Вона проявляється через розкриття того, що люди часто не усвідомлюють цінність того, що мають.
Ідея: Щастя не знаходиться в далекому майбутньому або фантастичних місцях – воно у буденному, у гармонії з собою та навколишнім світом.
Синій птах: Символ пошуку сенсу життя і щастя. Метерлінк показує, що щастя є поруч, але його важко побачити через людське прагнення до чогось ідеального.
Тільтіль і Мітіль: Діти символізують невинність і бажання пізнання, відкритість до нового.
Душі Хліба, Води, Світла: Ці образи уособлюють фундаментальні потреби людини, які часто сприймаються як само собою зрозумілі.
Собака та Кішка: Собака виступає символом вірності і щирості, а Кішка – хитрості та егоїзму. Їх взаємодія підкреслює дуалізм людської природи.
Природа: Ліс і тварини уособлюють життя, його загадки та багатогранність.
Початок: Фея Берилюна доручає дітям знайти Синього птаха, що стане символом їхньої мрії про щастя.
Мандрівка у минуле: Герої вивчають свою історію, зустрічаються з спогадами, що є основою для розуміння сучасного.
Палац Ночі: Глибока філософська частина твору, яка відкриває складність і таємничість буття.
Майбутнє та подорож до себе: Герої стикаються зі своїми страхами, мріями та очікуваннями.
Фінал: Щастя виявляється поруч – це сім’я, прості радості та гармонія.
Твір наголошує на тому, що людина часто шукає щастя, яке здається недосяжним, але справжнє щастя завжди поруч.
Герої вчаться цінувати теперішнє, а не ідеалізувати майбутнє. Автор підкреслює значення повсякденності як джерела щастя.
"Синій птах" актуальний у всіх культурах та епохах, адже питання щастя завжди хвилює людство.
Він закликає людей бути уважними до того, що оточує їх, і не витрачати час на пошуки ідеального.
Написати твір-роздум на тему: "У чому сенс щастя і де його треба шукати?"
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: прочитати твір Й. Ягелло "Кава з кардамоном"
19.02.2025 ТЕМА: МОДЕРНІЗМ ЯК ЛІТЕРАРУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ НАПРЯМ КІНЦЯ ХІХ - початку ХХ СТОЛІТТЯ. ТЕЧІЇ РАННЬОГО МОДЕРНІЗМУ. ШАРЛЬ БОДЛЕР - ПІЗНІЙ РОМАНТИК І ЗАЧИНАТЕЛЬ МОДЕРНІЗМУ. ЗБІРКА"КВІТИ ЗЛА" (ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА). ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ Й ХУДОЖНІ ВІДКРИТТЯ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. ОБРАЗИ, СИМВОЛИ, ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ У ВІРШАХ Ш. БОДЛЕРА "ВІДПОВІДНОСТІ", "ВЕЧОРОВА ГАРМОНІЯ")
Вивчивши матеріал, ви зможете:
розповісти про зміну світоглядних та естетичних засад літератури й мистецтва на межі XIX–XX ст.;
назвати характерні ознаки модерністських течій і явищ у художньому творі;
знати основні віхи життя і творчості митця, риси його індивідуального стилю;
аналізувати ліричні твори (цілісно і у фрагментах);
виявляти у творі поета провідні проблеми, теми, мотиви;
виокремлювати символи, пояснювати їхній асоціативний зміст;
розкривати зв’язок романтизму і модернізму (на ранньому етапі модернізму)
Межа XIX–XX століття – складна пора в мистецькому житті Людства. Німецький філософ Фрідріх Ніцше проголосив: «Померли всі боги, залишилась одна людина!», і людство опинилося на роздоріжжі думок, моралі, віри. Осягнути сучасність із погляду розуму виявилося неможливим, тому почалися активні пошуки нових форм пізнання дійсності. Мистецтво теж знаходило нові способи відображення змін, що відбулися насамперед у людській свідомості. Складністю та суперечливістю історичної доби зумовлені своєрідність і розмаїття світового літературного процесу. Література на межі XIX-XX століть була тісно пов'язана з усіма перипетіями свого часу.
Ми бачимо численні напрями, течії, школи, стилі, простежуємо різноспрямованість руху поезії та прози в багатьох зарубіжних літературах. Їх протиріччя часом доходять до антогонізму, взаємозаперечення, і ні в жодну іншу епоху вони не були так яскраво виражені.
Модернізм (у перекладі з французької — новий, сучасний) — загальна назва напрямів мистецтва та літератури останньої третини ХІХ — початку ХХ століття, що відбили кризу культури й розрив із естетикою минулого. Модернізм ґрунтувався на філософських концепціях Ф. Ніцше, А. Бергсона, З. Фрейда, К. Г. Юнга та ін.
Вперше слово «модерн» почали використовувати в кінці І століття для того, щоб розмежувати християнське теперішнє і язичницьке римське минуле. Протягом століть його зміст змінювався. Це випливає і з самого значення слова – «приналежність до сучасного». Отже, модернізм є постійним оновленням і не може бути притаманним певному відрізку часу. Модернізм завжди постає з конфлікту, заперечення старого, попереднього, але існує паралельно в часі. Найбільш помітне протистояння на всіх ділянках суспільного і культурного життя почалося наприкінці ХІХ – початку ХХ століття.
Підґрунтям для раннього модернізму у мистецтві була творчість романтиків. Модерністське начало приховане в самій природі романтизму, від якого ранні модерністи перейняли неприйняття брудної реальності, протиставлення буденному світу сили духу й мистецтва незалежної особистості, утвердження творчої свободи митця, розвиток символьної природи мистецтва, творення нової художньої дійсності.
Модернізм вимагав від письменників нового слова, яке б було художньо інформативним. На думки модерністів, це повинна бути метафорична мова, лаконічні, рвані речення, метальна композиція, запозичений у німого кіно принцип монтажу. Все це поетичні засоби породжені прагненням надати художньому тексту більшої інформативності.
Основні теми модерністської літератури
ізольованість особистості, її відчуження й приречення на самотність;
знеособлення людини;
напружене переживання скінченності життя;
змалювання мертвої механістичності сучасної цивілізації;
критичне ставлення до історії, зосередження на загальних засадах буття та ін.
Течії раннього модернізму
Символізм (від. грецьк. symbolon – знак, символ, ознака) – одна із течій модернізму, в якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, застосовується художній символ, що є знаком мінливого «життя душі» і пошуком «вічної істини».
Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — мистецька течія в живописі, а також в літературі та музиці, котра виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку XX століття у Франції. Основний стильовий прийом імпресіонізму — зображення не самого предмета, а враження від нього. Назва виникла після проведення виставки у 1874 році, де була виставлена картина Клода Моне «Враження. Схід сонця». ( враження франц. – impression).
Неоромантизм (від грецьк. νέος - молодий, новий і фр. romantisme) – течія в мистецтві (перш за все, у літературі) на межі XIX-XX століть, що виникла як реакція на реалістичні й натуралістичні тенденції другої половини XIX століття.
Модернізм 10 клас.pptxАНАЛІЗ ВІРШІВ.pptxКВІТИ ЗЛА.pptxДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: записати у зошит аналіз одного вірша Ш. Бодлера; презентація "Модернізм"( занотувати слайди № 6,8,10,11,12); презентація Ш. Бодлер "Квіти зла"- скласти паспорт твору
26.02.2025 ТЕМА: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ Й ХУДОЖНІ ВІДКРИТТЯ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ. ПОЛЬ ВЕРЛЕН. ЕСТЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ ПОЕТА У ВІРШІ "ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО"
Вивчивши матеріал, ви зможете:
знати життєвий і творчий шлях П. Верлена;
розкрити особливості поезії Верлена;
охарактеризувати особливу музичність вірша, його провідні мотиви, їх зв’язок з імпресіонізмом;
поглибити знання про символізм;
розвивати навички виразного читання;
аналізувати поетичний твір
Теоретичні засади й художні відкриття поезії французького символізму
Символізм виник у Франції наприкінці XIX століття як художній і літературний рух, який прагнув виразити ідеї, емоції та духовні аспекти життя за допомогою символів і метафор. Ось деякі з теоретичних засад та художніх відкриттів французьких символістів:
Теоретичні засади:
Відійти від реалістичного зображення: Символісти прагнули відійти від реалістичного зображення світу, замість цього концентруючись на передаванні суб'єктивного досвіду та внутрішніх почуттів.
Використання символів: Символісти використовували символи для вираження ідей, які неможливо було передати іншими засобами. Вони вірили, що символи можуть передати глибокі емоційні та духовні переживання.
Музичність поезії: Мелодійність та ритм були важливими елементами символістської поезії. Вони прагнули створити музику словами, надаючи великого значення звуковим аспектам тексту.
Художні відкриття:
Техніка "ліричного ідеалізму": Поети-символісти, такі як Шарль Бодлер, Поль Верлен та Артюр Рембо, прагнули поєднати реальність з уявним світом, створюючи нові образи та метафори.
Інноваційні форми та структури: Символісти експериментували з формами та структурами віршів, створюючи нові поетичні форми та ритми.
Темні та містичні теми: Символісти часто зверталися до тем, пов'язаних з таємницями, сновидіннями, смертю та потойбічним світом.
Французькі символісти залишили великий вплив на літературу та мистецтво, відкривши нові шляхи для вираження людських переживань та емоцій через символіку та метафору. Їхній вплив відчутний і до сьогодні.
Символізм і імпресіонізм, хоч і належать до різних мистецьких течій, мали певну взаємодію та вплив одне на одного, особливо в поезії. Ось як ці два напрямки переплітаються в ліриці:
1. Суб'єктивність та внутрішні почуття: Обидві течії звертали велику увагу на суб'єктивний досвід та внутрішні почуття автора. Імпресіоністи прагнули передати миттєві враження та настрої, а символісти — глибокі емоції та духовні переживання.
2. Використання символів та образів: Імпресіоністи часто використовували яскраві, але нетривкі образи, що підкреслювали миттєвість моменту. Символісти ж використовували глибші, багатозначні символи для вираження складних ідей.
3. Музичність та ритм: Обидві течії приділяли велику увагу музичності поезії. Імпресіоністи намагалися передати ритм і мелодійність природних явищ, тоді як символісти створювали звукові картини, що відображали емоційні та духовні стани.
4. Візуальні та чуттєві елементи: Імпресіоністи активно використовували кольори, світло та інші візуальні елементи для створення враження. Символісти також використовували ці елементи, але з акцентом на їх символічне значення.
· Шарль Бодлер: Його поезія поєднує елементи символізму та імпресіонізму, зокрема у використанні символів природи для вираження внутрішніх переживань.
· Поль Верлен: Вірші Верлена часто містять імпресіоністичні елементи, такі як музикальність і ритм, а також символи, що мають глибоке емоційне значення.
Поетичне мистецтво Поль Верлен
Найперше — музика у слові!
Бери ж із розмірів такий,
Що плине, млистий і легкий,
А не тяжить, немов закови.
Не клопочись добором слів,
Які б в рядку без вад бриніли,
Бо наймиліший спів — сп'янілий:
Він невиразне й точне сплів,
В нім — любий погляд з-під вуалю,
В нім — золоте тремтіння дня
Й зірок осіння метушня
На небі, скутому печаллю. Вірш «Поетичне мистецтво» був написаний Полем Верленом у 1874-му
році, коли відзначалося 200-річчя віршованого трактату Ніколи Буало.
Отже, сама назва твору, яку обирає Верлен, є свідченням того, що поет
полемізує з відомим теоретиком класицизму. Верлен пропагує основні
засади модерністської естетики. Він виступає проти раціоналізму і штучності в поезії і проголошує необхідність наблизити поезію до музики.
Вимоги, які висуває Верлен до поезії:
— передати найневиразніші враження від предмета, найтонші почуття і напівтони, передати настрої автора — збіглися з пошуками молодих поетів сприйняли вірш Верлена як своєрідний літературний маніфест імпресіоністів і символістів.
Твір був надрукований 1882 року.
«Найперше — музика у слові» — ці слова стали гаслом і для імпресіоністів і символістів. Слідом за Верленом символісти проголосять:
«Геть логічну зрозумілість вірша, нехай живе загадковий зміст звуків».
Але варто зазначити, що сам поет категорично заперечував, що
«Поетичне мистецтво» — це маніфест, і визначав його як «просто пісню».
Цікаво, що «Поетичне мистецтво» Верлена викликало захоплення
не тільки літераторів, а й інших митців-імпресіоністів — художників і
композиторів.
Основні ознаки поезії П. Верлена
а) змалювання «пейзажів душі»
б) музичність
в) символічність
г) живописність;
д) провідні мотиви печалі, розчарування, туга самотності
Люби відтінок і півтон,
Не барву — барви нам ворожі:
Відтінок лиш єднати може
Сурму і флейту, мрію й сон.
Винищуй дотепи гризькі ті,
Той ум жорстокий, ниций сміх,
Часник із кухонь тих брудних —
Від нього плач в очах блакиті.
Хребет риториці скрути
Та ще як слід приборкай рими:
Коли не стежити за ними,
Далеко можуть завести.
Хто риму вигадав зрадливу?
Дикун чи то глухий хлопчак
Скував за шаг цей скарб, що так
Під терпугом бряжчить фальшиво?
Так музики ж всякчас і знов!
Щоб вірш твій завше був крилатий,
Щоб душу поривав — шукати
Нову блакить, нову любов,
Щоб мчав, де далеч непохмура,
Де чари діє вітерець,
Де пахне м'ята і чебрець...
А решта все — література.
Переклад Григорія Кочура
Поль Верлен.pptxДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Заповни біографічні відомості про письменника Поля Верлена
Поль-Марі Верлен народився 30 березня ? в місті Мец, в сім’ї військового інженера. Після відставки батька сім’я переїхала до ? де і пройшли шкільні роки поета. У 1858 Верлен починає писати вірші, посилає Віктору Гюго вірш ?
У 1862 році він закінчив ліцей і вступив на ? факультет університету. У 1863 р його вперше надрукували, це був сонет ?
, який свідчив про захоплення групою «Парнас». У 60-х роках виходить перша збірка ? (1866), пізніше – «Вишукані свята» (1868). Однак широка публіка не зрозуміла віршів Верлена, тривалий час популярність обходила його.
1865 – Верлен працює ? в мерії Парижа. Під час сварки в липні 1873 М. П. Верлен поранив А. ? пострілом револьвера, за що був засуджений брюссельським судом до двох років в’язниці. До того ж суд дізнався про минуле поета. У в’язниці він написав вірші, які увійшли до збірки ? (1874). Це вершина музичності Верлена. Естетичні принципи поета отримують досконалу форму у збірниках останнього періоду ? (1888), «Щастя» і «Пісні для неї» (1891). 8 січня ? поет помер від кровотечі в легенях.
05.03.2025 ТЕМА: ЗОБРАЖЕННЯ ПЕЙЗАЖІВ ПРИРОДИ І ДУШІ В ВІРШІ ПОЛЯ ВЕРЛЕНА "ОСІННЯ ПІСНЯ". СУГЕСТИВНІСТЬ, МУЗИЧНІСТЬ, ЖИВОПИСНІСТЬ ЛІРИКИ.
Вивчивши матеріал, ви зможете:
характеризувати провідні мотиви лірики П. Верлена;
аналізувати ліричний твір;
виявляти провідну проблему, тему, мотиви;
знати про символізм як художній напрям;
виокремлювати символи, пояснювати їхній асоціативний зміст;
сприймати й розуміти естетику образного слова;
висловлювати судження щодо художньої цінності прочитаних творів, образів ліричних героїв.
доводити значення краси мистецтва для розвитку сучасної людини й світу.
пояснювати сутність понять «символ», «сугестія»;
знати українські переклади творів поетів;
визначати засоби художньої виразності для створення пейзажів у ліриці й образотворчому мистецтві.
«Осіння пісня» — один із найві доміших творів Поля Верлена. Вірш входить до першої збірки поета «Сатурнічні поезії», яка складається з вступного вірша «Давня мудрість», прологу, розділів «Меланхолія», «Офорти», «Сумні пейзажі», «Примхи», «Інші поезії» та епілогу. Вірш «Давня мудрість» є своєрідним ключем до розуміння збірки та образу її ліричного героя. В ньому мова йде про людей, які народжені під знаком Сатурна — похмурої та сумної планети. Вони вирізняються неспокійною важкою вдачею, не мають щастя у житті, й на їхню долю випадає «багато нещасть і жовчі». Саме таким, «сатурнічним», уважав себе і Поль Верлен. Як визнають, до створення «сатурнічного» ліричного героя поета міг надихнути вірш Ш. Бодлера «Епіграф до засудженої книги», в якому йшлося про «книгу зла і гіркоти». Поезії збірки сповнені тривоги, туги й відчаю. Глибокий біль ліричного героя суголосний сумним пейзажам, які стали своєрідним символом-уособленням людської душі. Тож ці пейзажні мініатюри П. Верлена почали називати пейзажами душі. Саме таким «пейзажем душі» став і вірш «Осіння пісня», який увійшов до циклу «Сумні пейзажі».
Ця поетична мініатюра складається з трьох шестирядкових чотиристопних строф. Віртуозна мелодичність цього вірша досягається за допомогою алітерацій та асонансу. Саме звукопис, який в оригіналі немов переливається-трансформується від строфи до строфи, є найскладнішим у перекладі поетичної мініатюри. В оригіналі центральним образом твору є метафора «пісень скрипки осені» («скрипки листопада» (у перекладі Миколи Лукаша); «струн осінніх» (у перекладі Григорія Кочура); «кобз осінніх» (у перекладі Всеволода Ткаченка). Це може бути і нескінченний осінній дощ, і монотонне завивання листопадового вітру, і тужливі ридання. Саме ця осіння пісня стискає серце ліричного героя, потопивши його в журбі. Спогади про минуле («дні ясні», «давні роки мрій дитинних») контрастують із трагічним світовідчуттям і примушують ліричного героя йти в морок ночі, де його крутить і жене «вихровий вир». Символом неприкаяності і приреченості ліричного героя став жовтий листок, зірваний злим осіннім вітром; опалий листок у французькій мові називають «мертвим»: «Рушаю в путь, / А вітру лють / З пересвистом / Мною ізнов / Крутить, немов / Мертвим листом» (переклад Ігоря Качуровського).Ритм вірша неначе повторює рух осіннього листка, який, кружляючи, падає додолу...
ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ:
Алітерація - повторення одного і того ж чи близьких за звучанням приголосних.
Асонанс - повторення одного й того ж або близьких голосних.
Метафора - перенесення явищ та ознак одного предмета на інший на підставі схожості між ними.
Порівняння - зіставлення предметів на основі їх подібності
Гіпербола - перебільшення якихось рис людини, предметів або явищ з метою надання зображуваному виразності, загостреності, емоційності
Символізм - напрям у європейському мистецтві кінця ХІХ – початку ХХ століття, представники якого прагнули пізнати «приховану» сутність світу.
Імпресіонізм - один із напрямів раннього модернізму в образотворчому мистецтві, літературі та музиці кінця ХІХ – початку ХХ століття, заснований на принципі фіксації вражень, переживань.
Презентация Поль Верлен.pptxДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Завдання 1.
«Паспорт вірша Поля Верлена «Осіння пісня"
Автор
Написано
Збірка
Літературний рід
Вид лірики
Жанр
Стиль
Елементи ритмотворення
Мотив
Символи твору. Художні засоби і прийоми.
Епітети:
Метафори:
Алітерації:
Асонанси:
Образи-символи
Допомога
https://www.ukrlib.com.ua/review-zl/printit.php?tid=11927
Завдання 2. Вивчити вірш «Осіння пісня» напам’ять
12.03.2025 Тема: ХУДОЖНЄ НОВАТОРСТВО А. РЕМБО. ПОЄДНАННЯ РИС ІМПРЕСІОНІЗМУ Й СИМВОЛІЗМУ В СОНЕТІ"ГОЛОСІВКИ". ОБРАЗ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ У ВІРШІ "МОЯ ЦИГАНЕРІЯ"
Вивчивши матеріал, ви зможете:
поглибити знання про символізм як модерністський напрям;
визначати основні етапи життєвого та творчого шляху А.Рембо;
з’ясувати специфіку символів у його творах;
розвивати навички психологічного та художнього аналізу поетичних творів
В історії французької поезії Рембо посідає виняткове місце. Він творив у добу, коли завдання зруйнувати старий світ в ім’я цілком нового суспільства ставало найголовнішим. У своїй сфері, у поезії, Рембо беззаперечно піддався руїні. Він був надзвичайно обдарованим поетом, свавільним і агресивним, людиною здібною, але неврівноваженою, все його життя – це шалена авантюра як у творчості, так і в особистому житті. На мить увірвався він у літературу (почав писати ще в школі, та назавжди полишив поезію вже у 20-річному віці), але його творчість, гарячкова й відчайдушна, трагічна й енергійна, схвилювала сучасників і нащадків.
І період (до 1871 р.) – позначений впливом лірики В.Гюго, Ш.Бодлера та поетів – «парнасців» і пов’язаний із романтизмом, захоплення ідеями Комуни. Поезія, на думку поета, має стати пророчицею і ясновидицею, а поет – Прометеєм.
ІІ період ( поч.. 1871 – го – поч. 1872р.) – поезія набуває трагічного звучання. У цей період з’являється вірш «П’яний корабель» та сонет «Голосівки».
Другий період, символістський, ознаменувався створенням і втіленням у практику «теорії ясновидіння». Згідно з нею митець, який прагне охопити у своїй творчості універсальне світове буття, мав розвинути в собі здатність до «ясновидіння» шляхом надзвичайного загострення почуттів та розвинення духовного зору.
ІІІ період (1872- 1873) – народження незвичної форми віршів. Розрив з П.Верленом, самотність.
Артюр Рембо за своє коротке життя здійснив революцію в поезії. Бунтівник за натурою, він рішуче відмовляється від усіх форм цивілізації — релігії, моралі, держави, оголосивши їх утіленням
буржуазності. Він прагне радикального оновлення не тільки поетичної, а й звичайної людської свідомості. Як і Верлен, Рембо намагається створити принципово нову універсальну мову, за
допомогою якої сподівається вивільнити людський дух. Однак наріжним каменем цього світовідчуття є яснобачення — рішуча і послідовна перебудова свідомості, звільнення її від традиційної логіки, від тягаря повсякденності. Рембо приніс у поезію нову, несподівану образність, надзвичайно сміливі метафори і словосполучення, одним із перших у сучасній французькій поезії почав писати верлібром.
2. Теорія літератури
А.Рембо був одним із французьких символістів останньої третини ХІХ століття чи не найзухвалішим порушником поетичного етикету. Згадаймо, що таке символізм, визначимо його характерні ознаки.
Символізм (із грецьк. знак, символ, ознака) – один із напрямів модернізму, у якому замість художнього образу, що відтворює певне явище, застосовують художній символ, що є ознакою мінливого «життя душі» і пошуком «вічної істини».
Характерні ознаки символізму:
● іносказання, орієнтація на ірраціональність слова, його звучання, ритм замінює точне значення;
● використання художніх засобів, складний метафоризм, алегорія, натяк, символіка, мелодійність, багатозначність слів тощо;
● внесення в поезію «духу музики», мистецтва, наближеного до невідомого світу;
● інтерес до проблем особистості.
Сонет «Голосівки».
Поет відкинув звичайний спосіб написання віршів як надто прямолінійний, логічний і висунув метод «галюцинації слів». Намагався за допомогою інстинктивних ритмів винайти таке поетичне слово, яке рано чи пізно буде доступне всім почуттям. Поезія майбутнього є синестезією, синтетичною мовою, у якій кольори, запахи і звуки – відповідники одне одного. Одразу після першого прочитання поезії важко було зрозуміти її зміст. Тільки усвідомивши образні асоціації, ми змогли змоделювати цілісну картину буття. Його сонет побудований як низка асоціацій ліричного героя. Артюр Рембо пропонує нове поетичне бачення, коли поєднуються звуки і кольори в одне ціле, душевний стан природи і людини, земне і божественне. У «Голосівках» поет шукав нову мову поезії. Він писав: «Я винайшов колір голосних! Я погодив форму і плин кожної приголосної і тішив себе надією за допомогою інстинктивних ритмів винайти таке поетичне слово, яке рано чи пізно буде доступне всім почуттям. Я зберігав тлумачення. Спочатку це було навчання. Я записував безгоміння ночі. Я занотовував невимовне. Я фіксував запаморочення». Асоціації, на перший погляд, розрізнені, але вони пов’язані між собою відносинами контрасту: чорний – білий (духовна смерть — чисте вічне життя); червоний — зелений (пристрасть — мудрість). Так будується символічна картина людського буття: від темряви (чорний колір А) до світла (через бурхливі пристрасті (червоний колір І) до мудрості (зелений колір У) і пізнання таємниці Всесвіту (синій колір О). Рембо був упевнений: поет повинен «зробити себе ясновидцем», щоб бути посередником між землею і небом, між буденним світом і світом вічних ідей.
Вірш «Моя циганерія»
Воля — принадне, чарівне, багатогранне слово. Більшість людей сказали б, що прямують до неї, але не всі знають: вона викликає страх — і не просто священне трепетання чи боязнь незвіданого, а страх позбутися спокою, з яким воля не сумісна.
Воля заперечує сама себе: відмежувавшись від усього, людина обтяжує себе волею, тим самим її втрачаючи. Воля відкидає бундючність, відкидає визнання власної сили і величі, оскільки сильна людина — раб своєї сили. І герой сонета "Моя циганерія", який досяг крайнього ступеня волі, на який тільки здатний, не великий і не дужий — він зрікся матеріальних прихильностей і усвідомлення своєї величі, він щасливий і тішиться своєю волею, але, усвідомлюючи її безкінечність, зізнається (мимоволі, але зізнається): "Раб музи...", що доводить її недосяжність, але дозволяє вирватися у волю, таку незбагненну, непізнаванну, загадкову.
Настроєм сп’янілої насолоди мистецтвом та анархічного бунту проти дійсності просякнуті рядки сонета «Моя циганерія». Цей імпресіоністичний твір відзначається поєднанням сонетної форми та «земного» сюжету, сповненого анархічного виклику, характерним для сонетів А.Рембо. Слово «циганерія» в перекладі означає «богема», людина богеми. «Моя циганерія» - справжній гімн богемі, гімн людині, яка відірвалась від суспільства й залишилася наодинці з небом і зорями.
Ліричний герой вірша – поет. Він вільний мандрівник, його не бентежить голод і холод, бо в нього є найвище щастя для поета – творити, злившись із прекрасною природою. Відповідно, у творі домінував зелений колір - символ щастя й свободи, але водночас зберігалася притаманна поезії Рембо багатобарвність. Так, у вірші поряд із зеленим кольором - сфера блакитного: мрія про злиття з природою викликала у душі ліричного героя А.Рембо не лише відчуття щастя, а й почуття безмежної любові.
Таким чином, для ліричного героя Артюра Рембо розрив зі світом Цивілізації, з людьми означав не обрив контактів, а перехід до інших, значно цінніших і гарніших зв´язків - зв´язків із природою, які втілювалися через поезію. Можна виділити дві найсуттєвіші для лірики А.Рембо опозиції: "цивілізація-природа", і "буденність-поезія".
У перекладі Василя Стуса ліричний герой Рембо – «типовий представник» паризької богеми – більше нагадує українського бурсака. Стус свідомо орієнтується на українську національну традицію. Водночас переклад Стуса передає головне в поезії Рембо: поєднання класичної форми сонета зі зниженою лексикою та образу служителя Музи ( «ленника») – з лахміттям волоцюги, для якого має значення тільки свобода й поетичне натхнення.
Свої почуття намагались за допомогою кольорів висловити і художники.
Риси символізму в ліриці Артюра Рембо
Ø ліризм (переживання, настрої);
Ø мелодика (музичність);
Ø символ – уявлення поета про світ;
Ø сугестія (навіювання);
Ø синестезія (одночасне відчуття);
Ø фантасмагорія (маячні видіння);
Ø рефлексія (емоційне осмислення автором власних переживань).
Цікаво знати:
Знаний А.Рембо і в Україні. Величезне враження справила його творчість на видатну українську поетесу Ліну Костенко, яка у вірші «Хлопчик прийшов із Шарлевілю» розповіла про його юнацькі роки.
Хлопчичок прийшов із Шарлевілю
О Парижу, це малий Рембо.
Не доводь його до божевілля,
постарайся вберегти або
хоч принаймні пожалій, щоб вижив.
Грубіян? Пробач переросте.
Він не може звикнуть до принижень,
може, він скажений через те.
Він нестерпний? Дами і добродії!
Етику порушив, етикет?
Не доводьте дійсність до пародії,
вам нічого, але ж він поет!
Серед вас, чужих і бородатих,
може, йому снився Лангедок.
Я насміюсь тільки нагадати,
що його сімнадцятий годок!
Сни у нього ще не чорно-білі,
серце ще обурене на цвіль!
Хлопчичок прийшов із Шарлевілю,
Мученик вернувся в Шарлевіль.
А.Рембо був близький Ліні Костенко за духом, за поетичним світобаченням, тому вона дещо ідеалізувала його життя й постать у реальності. Адже не тільки він страждав від світу, а й світ страждав від його бунтівного, нестримного характеру, його витівок.
Підбиття підсумків уроку.
У Франції про нього сперечалися і дискутували, адже все у цьому юному талановитому митцеві було загадковим, суперечливим. Усе – аж до подій його недовгого й нещасливого життя. Семидесятирічний Гюго, який був скупим на будь – які компліменти, прослухавши вірші Артюра Рембо, вигукнув: «Це Шекспір –дитя!». І раптом – кінець поетичної діяльності, відмова від неї, проголошена ним самим в останньому творі «Літо в пеклі»: «Одного разу ввечері я посадив собі на коліна Красу – і знайшов в ній гіркоту. І проклав її. Я озброївся проти справедливості… Будь – яке ремесло вселяє мені жах… Рука з пером вартує руку з плугом…». Ми ознайомились з творчістю А.Рембо, з поглядами сучасників на його творчість, а які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте це ім’я?
2. Хто він Артюр Рембо?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: підготуватись до контрольного твору на одну із тем:
1. Поет і суспільство: конфлікт митця з буржуазною мораллю у збірці Шарля Бодлера «Квіти зла».
2. Образ природи як відображення емоцій у поезії Поля Верлена
3. Філософія життя і бунту у творчості Артюра Рембо
19.03.2025 ТЕМА: КОНТРОЛЬНИЙ ТВІР
НА ДОПОМОГУ УЧНЕВІ
Тема "Поет і суспільство: конфлікт митця з буржуазною мораллю" у збірці Шарля Бодлера «Квіти зла»
Щоб розкрити тему "Поет і суспільство: конфлікт митця з буржуазною мораллю" у збірці Шарля Бодлера «Квіти зла», важливо відповісти на такі ключові питання:
1. Як Бодлер трактує образ поета у своїй збірці?
o Чи зображує він поета як ізольовану особистість, що протиставляється суспільству?
o Яким є внутрішній світ митця у контексті протистояння із буржуазною мораллю?
2. Що таке буржуазна мораль у розумінні Бодлера?
o Які цінності буржуазного суспільства викликають протест поета?
o Як ці цінності втілено у збірці?
3. Якими є основні конфлікти між митцем і суспільством?
o Як протиставлення краси, естетики та морального обмеження проявляється в поезії?
o Чи зображує Бодлер цей конфлікт як нерозв’язний?
4. Як Бодлер використовує символіку та метафори для вираження протесту?
o Які образи та символи стають інструментами критики суспільства?
o Як через ці засоби передано відчуження поета?
5. Яке місце займає тема самотності та ізоляції митця?
o Як поет осмислює своє місце у світі, що цінує матеріальне більше, ніж духовне?
6. Чи є протест Бодлера романтичним або революційним?
o Як поет трактує ідею краси, що перебуває поза межами суспільних норм?
o Чи можна його твори вважати викликом соціальним обмеженням?
7. Які теми у збірці резонують із вічними конфліктами митця та суспільства?
o Чи можна розглядати "Квіти зла" як універсальну історію протистояння особистості та системи?
Відповідаючи на ці питання, можна створити глибокий аналіз конфлікту між митцем і буржуазною мораллю в творах Бодлера.
Тема: Образ природи як відображення емоцій у поезії Поля Верлена
Щоб дослідити образ природи як відображення емоцій у поезії Поля Верлена, корисно відповісти на такі питання:
1. Як природа зображена у творах Верлена?
o Які природні елементи часто зустрічаються у його поезії (дощ, вітер, дерева, пейзажі)?
o Як опис природи створює певну атмосферу вірша?
2. Яким чином природа відображає емоції ліричного героя?
o Чи стає природа символом його настроїв, радощів або страждань?
o Як звуки та кольори природи підкреслюють душевний стан героя?
3. Які художні засоби використовує Верлен, щоб пов'язати природу з емоціями?
o Чи є приклади алегорії, метафор, порівнянь, які поєднують природні явища з почуттями?
o Як музичність віршів Верлена сприяє цьому зв'язку?
4. Чи є природа пасивним тлом чи активним учасником драми емоцій?
o Чи природа тільки відображає емоції, чи, можливо, впливає на них?
5. Як мотив природи змінюється в різних поезіях Верлена?
o Чи залишається його бачення природи однаковим, чи змінюється залежно від життєвих обставин або тематики твору?
6. Яке значення природи в символізмі Верлена?
o Як природні образи вписуються у філософію символізму, що прагне передати невидиме та емоційне через видимі образи?
Відповіді на ці питання дозволять проаналізувати, як Поля Верлена вдалося перетворити природу на дзеркало людських почуттів.
Тема: Філософія життя і бунту у творчості Артюра Рембо
Щоб дослідити філософію життя і бунту у творчості Артюра Рембо, варто звернути увагу на кілька ключових питань, які допоможуть зрозуміти основні ідеї його поезії та світогляду:
1. Що таке "філософія життя" у творчості Рембо?
o Як Рембо сприймає життя: як безперервний пошук, боротьбу чи виклик?
o Які теми (свобода, відчуження, самопізнання) переважають у його поезії?
2. Що символізує бунт у творчості Рембо?
o Проти чого поет виступає: проти суспільства, буржуазної моралі, традиційної поезії чи самого себе?
o Як цей бунт проявляється у його стилі та формах висловлювання?
3. Як Рембо переосмислює традиційні уявлення про поезію?
o У чому полягає його революційний підхід до мови, образів і ритміки?
o Як його поезія "ламає" літературні норми свого часу?
4. Яку роль відіграють свобода і творчість у житті Рембо?
o Чи є творчість для нього способом звільнення від обмежень суспільства та себе?
o Як у його творах відчувається прагнення до абсолюту чи ідеалу?
5. Як автобіографічний досвід впливає на його філософію?
o Як його молодість, мандри й особистий пошук відображаються в поезії?
o Яке місце займає ідея втечі та пошуку нових горизонтів?
6. Чи має його бунт конструктивний чи деструктивний характер?
o Чи можна розглядати його боротьбу як спробу створити щось нове або лише як руйнування старого?
7. Яким є вплив творчості Рембо на сучасну філософію життя та мистецтво?
o Як його ідеї резонують із подальшими літературними та культурними течіями (модернізмом, сюрреалізмом)?
Відповідаючи на ці питання, можна глибше зрозуміти, як Артюр Рембо поєднав життєву свободу, творче божевілля та бунтівну енергію у своїй поезії.
02.04.2025 ТЕМА: ЗМІНИ В ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ ХІХ-ХХ СТОЛІТТЯ. МОРІС МЕТЕРЛІНК ЯК ТЕОРЕТИК І ПРАКТИК "НОВОЇ ДРАМИ". КОНЦЕПЦІЯ СИМВОЛІСТСЬКОГО ТЕАТРУ.
Вивчивши матеріал, ви зможете:
розуміти сутність кардинальних змін у драматургії на межі XIX–XX ст., ідейних та естетичних шукань представників «нової драми»;
зіставляти розвиток європейської драми на межі XIX–XX ст.;
висловлювати погляди щодо особливостей «нової драми»
Зміна світогляду людини другої половини ХІХ століття, криза у мистецтві, занепад реалізму зумовили появу нових тенденцій у розвитку драматургії кінця ХІХ — початку ХХ ст., у результаті яких виникла «нова драма».
«Нова драма» з'явилася у час, коли в театрі панували п'єси, що були далекі від життя. Із самого початку свого існування вона намагалася привернути увагу глядачів до найболючіших тем сучасності. Це спричинило зміну самого статусу драми, яка перестає бути тільки джерелом насолоди і розваги для публіки. «Функція театру полягає у тому, щоб збуджувати людей, примушувати їх думати», — зазначає Бернард Шоу. Драматурги-новатори роблять драму серйозним жанром, що вимагає розумових та творчих зусиль.
Завдання 1. Підручник зарубіжна література 10 клас, автор Ісаєва О., стор.207-209
Записати у зошит "Драма" - це ...; «Нова драма» -…
Завдання 2. Ознайомитись з таблицею
Порівняльна таблиця традиційної та новаторської драматургії
на межі ХІХ–ХХ ст
Традиційна драматургія Аспект Новаторська драматургія
Тема
Переважання класичних тем: Спроба відобразити соціальні конфлікти:
любов, боротьба за справедливість Економічні: боротьба за ресурси, працевлаштування, майно чи фінансові привілеї.
Соціальні: нерівність у правах, привілеях або доступі до освіти, медицини чи інших послуг.
Політичні: суперечки через різні ідеології чи підходи до управління суспільством.
Культурні: відмінності у світогляді, традиціях, релігії чи мові.
Структура
Чітка трьохактна структура:
Зав’язка, розвиток, розв’язка Сюжет заплутаний, іноді без чіткого порядку
Персонажі
Типові герої: романтичні, героїчні Психологічна глибина персонажів, індивідуалізація
(кожен персонаж отримує свої особливі риси, які роблять його неповторним і відображають його внутрішній світ)
Мова
Звичайна, зрозуміла Багато символів, порівнянь, метафор
Цілі
Вчити, як правильно жити Змусити задуматись над світом і правилами, розкриття нових способів реальності, критика усталених норм
Вплив
Збереження класичних традицій, Критика суспільства, формування нових цінностей і поглядів
усталених культурних і моральних норм
Моріс Метерлінк (1862–1949), бельгійський письменник і драматург, став одним із найвпливовіших представників символізму в літературі й театрі. Як теоретик і практик нової драми, Метерлінк пропонував радикальні зміни у сприйнятті театру, які визначили його концепцію символістського театру.
Завдання 3. Конспект
Теоретичні ідеї Метерлінка
1. Театр мовчання та атмосфери: Метерлінк стверджував, що найважливішими є не слова, а атмосфера і недомовленість. Він вважав, що мовчання може виражати більше, ніж діалог.
2. Пасивність персонажів: у його драмах дія часто замінюється внутрішнім переживанням персонажів, Їхні емоції й думки стають ключовими елементами для розуміння твору.
3. Містицизм і символи: Метерлінк звертався до тем смерті, долі та незбагненного. Символи в його творах часто є загадковими і багатозначними, створюючи простір для інтерпретації.
Практика символістського театру
1. Естетика спрощення: його драми часто мають мінімалістичну сценографію та фокусуються на світлі й тіні для створення настрою.
2. Тексти наповнені метафорами: наприклад, у п'єсі "Синій птах" Метерлінк використовує метафору пошуку щастя як центральну ідею. Це дозволяє глибше замислитися про людське існування.
3. Символічні персонажі: персонажі часто позбавлені конкретних рис, щоб акцентувати увагу на їхній символічній сутності.
Метерлінк кардинально змінив уявлення про театр, створивши новий тип драми, який спонукає до медитації над глибинними питаннями буття. Його концепція вплинула на розвиток модерністських напрямів у драматургії та театральному мистецтві.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: 1. Виконати завдання, яке запропоновано у конспекті уроку; 2. Ознайомитись з відео
09.04.2025 ТЕМА: ІДЕЯ ОДУХОТВОРЕННЯ ЖИТТЯ Й ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНИХ ЗВЯЗКІВ У ДРАМІ-ФЕЄРІЇ "СИНІЙ ПТАХ". ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СЮЖЕТУ. РОЛЬ ФАНТАСТИКИ.
Вивчивши матеріал, ви зможете:
осмислити ідеї драми "Синій птах" Моріса Метерлінка.
аналізувати особливості розвитку сюжету, роль фантастики та символізму.
усвідомити важливість гармонії між людиною та світом, а також значення пошуку життєвих цінностей.
Багато людей шукають щастя, але часто не помічають його поряд. Що є справжнім щастям? Чи можемо ми знайти його самі, не звертаючись до зовнішніх джерел?
Моріс Метерлінк – бельгійський письменник, лауреат Нобелівської премії.
Драма "Синій птах" – одна з найвідоміших п'єс, присвячена пошуку щастя та істинних цінностей життя.
Ідея одухотворення життя
У драмі "Синій птах" автор прагне показати, що щастя знаходиться у простих, буденних речах, а гармонія між людиною та світом можлива лише через усвідомлення своїх справжніх цінностей.
Головні герої, Тільтіль і Мітіль, вирушають у подорож, шукаючи Синього птаха – символ щастя. У цій подорожі вони зустрічаються зі своїми родичами, предметами та силами природи, які набувають одухотворених образів. Цей прийом унаочнює думку, що все навколо нас має свій сенс, якщо ми готові це помітити.
2. Особливості розвитку сюжету
Подорож Тільтіля і Мітіля проходить через кілька символічних просторів:
Королівство минулого – зустріч із родичами показує, як важливі наші корені та зв’язок із родиною.
Сад Блаженств – герої дізнаються, що справжнє блаженство не в матеріальних речах, а в духовному збагаченні.
Країна Майбутнього – акцентується, що щастя – це ще й відповідальність за прийдешнє покоління.
У фіналі герої повертаються додому й усвідомлюють, що Синій птах (щастя) завжди був поряд – у родині, близьких, повсякденному житті.
3. Роль фантастики
Фантастика у творі служить засобом, який дозволяє автору звернути увагу на символічну природу всього навколо. Через одухотворення неживих предметів (Сонце, Ніч, Вода, Вогонь) та абстрактних понять (Час, Майбутнє) відкривається глибинний зв’язок між усіма компонентами світу.
Дітям-героям фантастичні пригоди допомагають поглянути на звичайні речі з нового ракурсу й зрозуміти, що все в житті має свій сенс.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: 1) переглянути відео: 2) відповісти письмово на запитання:
1. Хто написав драму "Синій птах"?
2. Як звати головних героїв твору?
3. Що символізує Синій птах у творі?
4. Чому Тільтіль і Мітіль вирушили у подорож?
5. Хто допомагає дітям у їхній подорожі?
6. У якій локації герої зустрічають своїх померлих родичів?
7. Що дізнаються герої у Саду Блаженств?
8. Чим завершується подорож героїв?
9. Які фантастичні образи з'являються у творі?
10. Яку роль відіграє символіка у творі?
11. Що автор намагається донести через образ Тільтіля та Мітіля?
12. Який головний урок діти виносять із подорожі?