Булінг – це форма насильства у вигляді цькування, бойкоту, насмішок, дезінформації, псування особистих речей, фізичній розправі тощо. Це явище може мати різні форми та проявлятися у різних ситуаціях.

Булінг може бути:

☑Фізичний – штовхання, бійки, підніжки, нанесення тілесних ушкоджень тощо.

☑Економічний – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.

☑Психологічний – поширення образливих чуток, ігнорування, погрози, жарти, шантаж тощо.

☑Сексуальний – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, знімання відео у переодягальнях, сексуальні погрози, поширення образливих чуток тощо.

☑Кібербулінг – приниження за допомогою інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, інтернету тощо (пересилка неоднозначних фото, обзивання телефоном, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу, цькування через соціальні мережі).

Якщо у Вас виникли питання, Ви потребуєте підтримки чи поради з питань протидії булінгу, зверніться за консультацією на Національну дитячу гарячу лінію: 116 111 (з мобільного) або 0 800 500 225 (зі стаціонарних телефонів). Дзвінки безкоштовні та конфіденційні. 

16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів толерантності, яка серед іншого підтверджує, що толерантність є не поступкою, а розумінням мультикультурності нашого світу, проявом поваги та терпимості. Всі люди за своєю природою різні, але рівні у правах. 

Міжнародний день толерантності  проголошений статтею 6 Декларації принципів толерантності, для того, щоб піднести громадську свідомість, звернути увагу на небезпеку, приховану в нетерпимості, протидіяти її проявам, сприяти формуванню психології толерантності та вихованню в її дусі.   

Торгівля людьми є глобальним злочинним бізнесом, який не оминає жодної країни світу. Це сучасна форма рабства, що грубо порушує права людини. 

Торгівля людьми здійснюється з метою поневолення, основними формами якого вважають: примусову працю; сексуальну експлуатацію; працю за борги; боргове рабство серед трудових мігрантів; підневільне домашнє служіння; примусову дитячу працю; використання дітей як солдат; сексуальну експлуатацію дітей.

Що ж робити людям, які стали жертвами трудової експлуатації?

Перш за все, закликаємо потерпілих або людей, яким загрожує небезпека, звертатися на лінію 102, а також на урядову «гарячу» лінію з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей – 15-47.

Також допомогу завжди можна отримати за наступними номерами:

527 або 0-800-505-501 – Національна безкоштовна «гаряча» лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів;

0-800-500-335 або 116-123 – Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації;

0-800-500-202 – «Call-центр» Національної поліції України.